CC BY
27
ПОЛ1ТОЛОГ1Я
УДК 321.01+316:1
I. В. Владленова, доктор фшософських наук, доцент
КОРУПЦ1Я В УКРА1Н1 ТА ДОСВ1Д ПОЛЬЩ1: Ф1ЛОСОФСЬКО-ПОЛ1ТИЧНЕ П1ДГРУНТЯ ПРОБЛЕМИ
У статт1 анал1зуеться фтософське тдгрунтя проблеми корупцп. Виводиться, що засади корупцп також фундуються в ментальних характеристиках та свто-глядних установах, як обумовлено культурою та ¡стор1ею. Досв1д поляков, що мають близью ментальна характеристики з украгнцями 1 загальш ¡сторичш па-ралел1, безцтний для Украгни. Хабарництво i корупщя мають не т1льки економ1ч-ний, але й моральний аспект. Основне завдання фыософИ полягае в тому, щоб усунути корупцт шляхом зм1ни стимул1в, настанов, св1тоглядних ор1ентир1в. У довгостроковт перспективi стратеги боротьби з корупщею повинш тдтриму-ватися моральним вихованням 7 змщненням етичних принцитв, що лежать в осно-вi сустльства.
Ключовi слова: корупщя, свiтогляднi орiентири, ментальт характеристики, вiдповiдальнiсть, сощальний контроль.
Актуальтсть проблеми. Украша - держава Схщно! Свропи. Як багато краш, що розвиваються, вона мае безлiч проблем, серед яких: недолши правовое' системи та державного управлшня, слабка економша, а також виснажли-вi вiйськовi дп. Незважаючи на труднощ^ Украша мае достатнш потенщал, щоб 1х подолати. Найбшьш складною i вкоршеною проблемою е корупщя, хабарництво, яю «вписалися» у св^оглядш установки украшщв ще за чаав Радянського Союзу. Корупцiя, в свою чергу, викликае кризу довiри пол^ич-но1 влади. I Украша, i Польща несуть у собi вщбиток радянсько'1 спадщини, де корупцiйнi взаемоди пронизували всю систему суспiльних тдвалин. Досвiд
© Владленова I. В., 2017
7
поляюв, яю мають близью ментальш характеристики з укра'нцями i загальнi iсторичнi паралелi, безщнний для Украши.
ÂHa^i3 основних джерел i публжацш. Фундаментальш роботи, яю при-свячено проблемам корупци, вщображено в роботах таких авторiв: Susanne Rose-Ackerman, Edward C. Banfield, Robert Klitgaard, Paolo Mauro, Daniel Kaufmann, Vito Tanzi, Daniel Treisman, Shang-Jin Wei, Jakob Svensson, Johann Graf Lambsdorff, Laurence Cockcroft, Lonn Litchfield та iн. Серед укра'нських дослщниюв треба назвати О. Лук'янова, який розглядае корупцiю як архетип державного управлшня, а також вчених, яю працюють у русi психоанал^ич-но'' та сощально' фшософи: Е. Афонш, Т. Бутирська, О. Васильева, О. Дон-ченко, Т. Вакулова, О. Крюков, М. Крен, О. Радченко, Ю. Романенко, О. Су-ший, М. Требiн, Ю. Шайгородський, В. Шедяков та iн. У монографп М. Михальченка, О. Михальченка та С. Невмержицького «Корупщя в Укра-1'ш: полiтико-фiлософський аналiз» використано системний тдхщ при ви-вченнi корупци. У бiльшостi праць переважае аналiз окремих сторiн, аспектiв, явищ ново'' реальносп, де виявляеться корупцiя. Практично не розробленими залишаються проблеми трансформаци явища корупци пiд впливом сучасних суспшьних процесiв, визначення ïï впливу на сучасне укра'нське суспiльство.
Метою cmammi е реконструкщя фiлософсько-полiтичного тдгрунтя проблеми корупци та ïï шляхи подолання з використанням досвщу Польщь
Основний виклад Mamepia^y. Пiд корупщею зазвичай розумiють вико-ристання державними службовцями та представниками оргашв державно'' влади службових прав i владних повноважень для незаконного збагачення, отримання матерiальних та iнших благ i переваг, як в особистих, так i групо-вих штересах [1, с. 365]. Однак необхщно усвiдомлювати, що система корупци мае двостороннiй характер i працюе тiльки в компонентнiй зв'язцi: той, хто дае винагороду, i той, хто ïï отримуе. Корупщя - поняття сощально-по-л^ичне. Вона включае в себе комплекс взаемопов'язаних проблем, яю про-низують всю структуру суспшьства [2]. Сьогоднi у свт дiе впливова органь зацiя Transparency International - неурядова мiжнародна оргашзащя, яка займаеться боротьбою з корупщею i дослщженням ïï рiвня в рiзних кра'нах. У сво'х розрахунках вона використовуе шдекс сприйняття корупци (Corruption Perception Index) - щорiчний шдекс, що вимiрюе рiвень сприйняття корупци в державному секторi рiзних кра'н. У рейтингу вiдображено сприйняття корупци вщ 100 (немае корупци) до 0 (сильна корупщя). Кра'ни у рейтингу впорядковаш за показником рiвня корупци, який базуеться на комбшаци незалежних опитувань та ощнок рiвня корупци. У дослщженнях беруть участь авторитетнi мiжнароднi фiнансовi та правозахиснi експерти, в тому чи^ зi Свiтового банку, Freedom House, World Economic Forum, Азшського та Аф-риканського банкiв розвитку тощо. Рейтинг Украши в 2016 р.: 131 мюце,
ощнка: 29 iз 100. У Польщi - 62. У 2016 р. серед лiдерiв з низьким рiвнем сприйняття корупцп була Дашя - в не! 90 балiв iз 100 можливих, наприкiнцi списку Сомалi та Пiвнiчна Корея, яю отримали по 10 та 12 балiв. Необхiдно вiдзначити, що рiвень корупцп в кршш е важливим маркером при виборi краши для швестування. Низький рiвень корупцп Польщi - це одна з причин, чому вiдомi компанп обирають Польщу як мюце для ведення бiзнесу.
Якi ж причини виникнення корупцп? Який фундамент i умови п функщо-нування в громадських та пол^ичних структурах? Правовий дискурс з приводу корупцп можна знайти у Платона i Арiстотеля, для яких корупцiя ви-ступала рiзновидом пороку. Проблема корупцп, яку Арютотель описуе за допомогою рiзних понять, у тому чист користолюбства, призводить до «ви-родження» держави. «Яке значення у даному випадку мають нахабство i ко-ристолюбство i в якому вiдношеннi вони служать причинами внутрiшнiх чвар - це, мабуть, ясно; якщо тi, що знаходяться при влад^ виявляють нахабство i користолюбство, то населення починае вороже ставитися i до них, i до того державного ладу, який дае 1м таю можливосп; користолюбство ж прямуе iнодi на майно приватних осiб, iнодi на державне добро» [3, с. 477]. Арютотель пояснюе, що люди обурюються, коли бачать, як вони самi не ко-ристуються пошаною та рiзними можливостями, а шш^ навпаки, користу-ються. В середш вiки поняття корупцп розробляеться вщповщно до бого-словського поняття ^ха. Августин Блаженний вважав, що корупщя - влас-тивiсть людсько! натури, моральний розлад, що виникае в результат втрати цшсносп i чистоти. 1дея корупцп вплiтаеться в сферу поличного в теософп Томи Аквшського. Вiн вважае, що людську природу можна розглядати як чисту - до первородного ^ха i корумповану - тсля скоення первородного ^ха. Томас Гоббс вказуе на те, що корупщя приводить до руйнування держави та призводить до мiжусобиць. «Тому коли держави занепадають, не внаслщок зовшшнього насильства, а внаслщок внутрiшнiх мiжусобиць, то це вина людей не в силу того, що вони е матерiалом, з якого складеш держави, а в силу того, що вони е творцями i розпорядниками останшх. Без допомоги здiбного арх^ектора з них не може бути складено шчого, ^м хитко! будiв-л^ яка, ледь переживши самих будiвельникiв, неминуче обрушиться на голову !х потомства» [4]. «Немiч» держави, за Гоббсом, виникае з недосконалого його встановлення i подiбно до хвороби.
Коли сощологи включилися в дискуаю про корупцiю, вони стали розглядати корупщю як спотворення моральних норм у контекстi конфлшту мiж загальним i приватним штересом. Емiль Дюркгейм у «Методi сощологп» пише: «дiйсно, соцiальнi явища створюються людьми, вони е продуктами людсько! реальность Вони, отже, не що шше, мабуть, як здiйснення властивих нам iдей, вроджених чи ш, не що iнше, як застосування 1х до рiзних обставин,
вщносини людей мiж собою» [5, с. 273]. Таким чином, корупщя вписусться в систему сощальних вщносин, яю створюють люди. Корупщя - це продукт сощально'1 реальносп, тому 1и можна протистояти за допомогою системи сощального контролю. Ця система пiдтримуe рiвновагу iнтересiв. Е. Дюркгейм розумie тд соцiальним контролем процес, за допомогою якого члени сощ-ального суб'екта опиняються пiд впливом цiнностей i принципiв належно'1 поведiнки, якi вважаються придатними для цього соцiального суб'екта [5, с. 289].
Термш «сощальний контроль» фундаментально розробляеться в працях Е. А. Росса. У становленш сощологп як iнтелектуальноi дисциплiни щея со-цiального контролю була центральною концепщею аналiзу соцiальноi орга-шзаци i розвитку iндустрiального суспiльства. Фактично поняття сощально-го контролю служило для ув'язки сощолопчного аналiзу з людськими щнностями i фiлософськими орiентацiями. У найфундаментальшших термь нах «сощальний контроль» - це здатшсть суспшьства регулювати себе вщ-повiдно до бажаних принципiв i щнностей. Сощолопчний аналiз мае завдан-ня вивчення умов i змiнних, якi можуть зробити цю мету досяжною. Моррю Яновщ вважае, що особистий контроль - це психолопчний i особистюний аналог соцiального контролю, який фокусуеться на здатносп людини спря-мовувати свою енерпю i задовольняти потреби, одночасно зводячи до мшь муму руйнування i шкоду самому собi або iншим [6, р. 84]. Очевидно, що юнуе безлiч титв i механiзмiв соцiального контролю. Кожен результат кон-кретних антецедентiв i, в свою чергу, кожна форма надае рiзний вплив на сощальну поведiнку. Соцiальний контроль, наскiльки вш ефективний, «мо-тивуе» соцiальнi групи. В ситуацп сучасноi Украiни сощальний контроль може побороти корупщю, якщо вiн буде органiзований як громадянський важшь впливу та контролю власних структур. Але це можливо тшьки при усвщомлюванш громадянами Укра'1'ни свое'1' власно'1' вiдповiдальностi. Моррiс Яновiц описуе Модель Gesellschaft, в якш сощальний контроль являе собою формат впливу, який засновано на понятп взаемодп i взаемних (двостороннiх) стосункiв мiж соцiальними групами. В полiтологii Чарльз Меррiам викорис-товував концепцiю сощального контролю в емпiричних дослiдженнях поль тичних i державних iнститутiв. У тракта^ «Людина i суспiльство в епоху реконструкцп» (1935) К. Мангайм зробив сощальний контроль центральним вщправним пунктом для свое'1' роботи. Защкавлений пол^ичною соцiологiею, вiн представив i зосередив увагу на ролi парламентських шститупв у про-цесах сощального контролю в передовому шдус^альному суспшьст [7]. Едвард Шилз вказуе на те, що ютотна трансформацiя сучасного суспшьства грунтуеться не тальки на його промисловш i технологiчнiй баз^ але й на праг-ненш включити «масу населення» в центральш iнституцiйнi та цiннiснi сис-
теми суспшьства в результат сощально-пол^ичного процесу фундаментально! демократизацп [8]. Економ^т Джозеф Най видiляе деяк позитивнi аспекти корупцп. Вiн вважае, що корупщя компенсуе дефiцит приватного катталу, безробiття. Також вона може бути джерелом фшанав, допомагае пом'якшити наслiдки iдеологiчного вакууму i е одним iз основних правил, за якими грае краша, яка розвиваеться [9]. Зпдно з Джозефом Наем корупщя може служити засобом подолання дискримшацп щодо меншин, щоб отрима-ти доступ до необхiдних для них пол^ичних рiшень. Також корупщя може допомогти подолати розбiжностi в правлячш елiтi, а корупцiйнi скандали допомагають актуалiзувати моральнi цiнностi в суспшьсга.
Джеймс К. Скотт вивiв дискурс корупцп у контекст пол^ично! антропологи. Вiн каже, що корупщя може бути альтернативним способом артикуля-цп iнтересу, до нього приеднуеться Семюел Гантшгтон, який стверджуе, що певна кшьюсть корупцп потрiбна, вона пом'якшуе шлях до модершзацп [10]. Також корупцiя сприяе штеграцп в елiту не-елiти i таким чином сприяе по-лiтичнiй мобшьносп, долаючи розколи мiж iнтересами бшьшосп i меншостi. Вiдзначимо, що мехашзми позитивного впливу корупцп працюють тшьки при низькому 11 рiвнi. В щлому, корупцiя е негативним сощальним явищем, з яким треба боротися.
У рамках боротьби з корупщею в Польщi було створено Польське цен-тральне антикорупцiйне бюро (ЦАБ) - це структура, яка почала свою роботу в 2006 р. [11]. У щй оргашзацп два завдання: викоршення корупцп всереди-нi польського суспiльства, а також в економщь Пiд пильним наглядом ЦАБ знаходяться i державнi структури, i органи мiсцевого самоврядування. У Поль-щi корупцiя - сощально-кримшальна проблема, за корупцiйнi дii слщуе кри-мiнальне покарання. Недосконалiсть шститущйних структур фактично ви-кликають або сприяють корупцп. Благодатний грунт для корупцп - податки i мита, державш закупiвлi, iнститут чиновникiв, яю розподiляють субсидii, допомоги, медичнi або осв^ш послуги, а також лщензування, нерiвномiрний доступ до iнформацii тощо. Робота ЦАБ зосереджена в таких сферах: подат-кова i митна адмiнiстрацiя; сiльськогосподарськi субсидii; фармацевтичний ринок; правосуддя i полiцiя; приватизацiя.
Висновки. Польський дослщник Александер Сердеж зазначае, що корупщя процв^ае там, де держава сприймаеться як ворожа оргашзащя, тому люди схвалюють корупщю як споаб обману i тдриву функцiонування тако! дер-жави. Корумповаш практики залишаються поширеними, навiть якщо держава була «вщвойована» демократичними шститутами. З точки зору А. Серде-жа хабарництво i корупщя - як би не старалися експерти розглядати щ прояви з точки зору економш - мають моральний аспект. Основне завдання фшософп полягае в тому, щоб усунути корупщю шляхом змши стимулiв,
шляхом закриття лазiвок i усунення помилкових правил, яю заохочують ко-рупцiйну поведiнку. Якщо, наприклад, бюджет сформульований, затвердже-ний i виконаний в умовах чiтких правил i прозорих процедур, вш набагато менш вiрогiдно може бути мехашзмом зловживання i особистого збагачення. Але тдхщ, який фокусуеться виключно на змiнi правил i стимулiв i супро-воджуеться суворим покаранням за порушення правил, може бути набагато бшьш ефективним, якщо вш також пiдтримуеться зусиллями по змшненню морально-етичних основ людсько'' поведiнки. Це означае, що в довгостроко-вш перспективi стратеги боротьби з корупщею повиннi пiдтримуватися мо-ральним вихованням i змiцненням етичних принципiв, що лежать в основi суспiльства. Вщповщна полiтика i правильнi види стимулiв можуть, врешть решт, якимось чином виршити проблему корупци, але в багатьох мюцях може виявитися недостатньою [12]. Це може означати посилення компонента гро-мадянсько'' вiдповiдальностi св^сько'' освiти. У колишнiх кра'нах радянсько-го блоку хабарництво та корупщя процвiтали. Через вiдсутнiсть легально'' тдприемницько'' дiяльностi розвивався тiньовий бiзнес, корупщя в торгiвлi через дефiцит товарiв. Стали стшкими, крилатими вирази: треба мати зв'язки, iз-пiд поли, достати товар, магарич, сид^и на дефщит та iн. Заохочувалися зв'язки та неформальш контакти iз безпосереднiм начальством, а також з ключовими людьми з правоохоронних i контролюючих органiв, розповсю-дженою була передача влади в спадщину. Польща стала першою кра'ною соцiалiстичного блоку, яка приступила до здшснення мирного демонтажу сощалютично'' системи. У не'' е пом^ш успiхи. Зазначимо, що боротьба з корупщею повинна бути багатоаспектною, бо не можна забувати про т мен-тальнi та св^оглядш установи, якi провокують людину на корупщю. Транс-формацiя суспiльних вщносин, комп'ютеризацiя та глобальнi тенденцп впливають на змшу соцiальних прiоритетiв. Все бшьше i бiльше глобальна система стае тюно пов'язаною мережею, в якш змiни в будь-якiй частиш 1нтернету роблять значний вплив на шшь Зi змiнами виникають новi методологи та засоби боротьби iз застарiлими проблемами. Свiтовий банк реко-мендуе кра'нам зосередити увагу на шести областях полiтики, спрямованих на тдвищення шансiв розвитку, серед яких: формування антикорупцшного свiтогляду та правосвщомосп громадян - а це завдання виключно системи осв^и; шститущоналiзащя громадського контролю та громадського доступу до шформаци про роботу державних оргашв - для цього треба формувати громадянську позицiю, стимулювати бажання впливати на суспiльнi процеси, брати вщповщальшсть на себе. Треба розповсюджувати шформащю про корупцiю, пояснювати населенню, що таю ди е не звичайними, як вони ду-мають, а морально неправильними. Стабшьшсть та добробут держави дося-гаеться за допомогою рiвних прав, публiчного обговорення пол^ичних пи-
тань, при формуванш громадянсько'1 вщповщальносп та r0T0BH0CTi йти на
компромю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Полгголопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
2. Требш М. П. Феномен корупци у сучасному свт / М. П. Требш // Взаемод1я державних оргашв i громадськост у запобпанш та протиди корупци : матер1али наук.-практ. семiнару 24 квiт. 2014 р. / НД1 вивч. проблем злочинносп iм. акад. В. В. Сташиса ; редкол.: В. I. Борисов (голов. ред.) [та ш]. - Х. : НД1 вивч. проблем злочинносп iм. акад. В. В. Сташиса, 2014. - С. 23-25.
3. Аристотель. Политика // Аристотель. Сочинения : в 4 т. Т. 4 / пер. с древнегреч. ; общ. ред. А. И. Доватура. - М. : Мысль, 1983. - С. 375-644.
4. Гоббс Т. О том, что ослабляет или ведет государства к упадку [Електронний ресурс] / Т. Гоббс. - Режим доступу: http://kursach.com/biblio/0001006/213.htm.
5. Дюркгейм Э. Метод социологии / Э. Дюркгейм // Западно-европейская социология XIX - начала ХХ веков. - М. : Наука, 1996. - С. 256-309.
6. Janowitz M. Sociological Theory and Social Control / Morris Janowitz // American Journal of Sociology. - 1975. - Vol. 81. - No. 1. - Р. 82-108.
7. Манхейм К. Избранное: Социология культуры / К. Манхейм. - М. ; СПб. : Унив. кн., 2000. - 501 с.
8. Shils E. Tradition / Edward Shils. - Chicago : University Of Chicago Press, 1981. -334 р.
9. Nye J. Is the American century over? / Joseph S. Nye Jr. - Malden, MA : Polity Press, 2015. - VII, 146 p.
10. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order / Samuel P. Huntington. - N. Y. : Simon & Schuster, 1996. - 367 p.
11. Surdej А. Sources of Corruption in Post-Communist Poland / Aleksander Surdej // Arbeitspapiere und Materialien - Forschungsstelle Osteuropa, Bremen Working Papers of the Research Centre for East European Studies, Bremen. - No. 65, March 2005. -Р. 5-20.
12. Joseph S. Nye. Corruption and Political Development: A Cost-Benefit Analysis / Joseph S. Nye // American Political Science Review. - 1967. - Vol. 61. - P. 417-427.
КОРРУПЦИЯ В УКРАИНЕ И ОПЫТ ПОЛЬШИ: ФИЛОСОФСКО-ПОЛИТИЧЕСКОЕ ОСНОВАНИЕ ПРОБЛЕМЫ
ВладленоваИ. В.
В статье анализируется философское основание проблемы коррупции. Делается вывод, что принципы коррупции также фундируются в ментальных характери-
стиках и мировоззренческих установках, обусловленных культурой и историей. Опыт поляков, имеющих близкие ментальные характеристики с украинцами и общие исторические параллели, бесценен для Украины. Взяточничество и коррупция имеют не только экономический, но и моральный аспект. Основная задача философии заключается в том, чтобы устранить коррупцию путем изменения стимулов, стереотипов, мировоззренческих ориентиров. В долгосрочной перспективе стратегии борьбы с коррупцией должны поддерживаться нравственным воспитанием и укреплением этических принципов, лежащих в основе общества.
Ключевые слова: коррупция, мировоззренческие ориентиры, ментальные характеристики, ответственность, социальный контроль.
CORRUPTION IN UKRAINE AND THE EXPERIENCE OF POLAND: A PHILOSOPHICAL AND POLITICAL BASIS OF THE PROBLEM
Vladlenova I. V.
An article the philosophical basis of the problem of corruption analyzed. This shows that the principles of corruption based on mental characteristics and philosophical attitudes conditioned by culture and history. The experience of Poles, who have close psychological characteristics with Ukrainians and common historical parallels, is invaluable for Ukraine. Bribery and corruption have not only an economic but also a moral aspect. The main task of philosophy is to eradicate corruption by changing incentives, stereotypes, ideological guidelines. In the long term, anti-corruption strategies it must be supported by moral education and the strengthening of the ethical principles that underlie society. Despite the difficulties, Ukraine has the potential to overcome corruption. The country rooted problem of corruption, bribery. The problems of corruption and bribery have been rooted in the country since the time of the Soviet Union. Corruption, in turn, causes a crisis of confidence in political power. Ukraine and Poland have a common Soviet heritage. In the Soviet regime, corruption permeated the whole system of society. The experience of the Poles is very important for Ukrainians. Poles have similar mental characteristics. Corruption is the use by government officials and representatives of state bodies of official rights and powers to illegally enriched, receive material and other benefits and benefits both in personal and group interests. The system of corruption is two-sided and works only in the component correlation: the one who gives the reward and the one who receives it. Corruption is a socio-political concept. It includes a set of interrelated problems. It should be noted that the level of corruption in the country is an important marker when choosing a country for investment. The low level of corruption in Poland is one of the reasons why well-known companies choose Poland as a place for doing business. Thus, corruption fits into the system of social relations that people create. Corruption is a product of social reality, so it countered with the help of a social control system. This system maintains a balance of interests. In the situation of modern Ukraine, social control can overcome corruption. It organized as a civil lever of influence and control of its own structures. This is possible only if citizens of Ukraine realize their own responsibility. As part of the fight
against corruption in Poland, formed in 2006, the Central Bureau for Combating Corruption. In Poland, corruption is a social and criminal problem, and for corruption, criminal punishment follows. Imperfect institutional structures actually cause or contribute to corruption. Favorable groundfor corruption - taxes and duties, government procurement, an institution of officials who distribute subsidies, benefits, medical or educational services, as well as licensing, uneven access to information and the like. Polish researcher A. Surdej notes that corruption thrives where the state perceived as a hostile organization, so people approve of corruption as a way to deceive and undermine the functioning of such a state. In the long term, anti-corruption strategies it must be supported by moral education and ethical principles. Appropriate policies and moral education in the end should solve the problem of corruption. Poland became the first country of the socialist bloc, which launched a peaceful dismantling of the socialist system. She has notable successes. Note that the fight against corruption must be multifaceted, so we must not forget about those mental and ideological institutions that provoke a person to corruption.
Key words: corruption, world outlook reference points, mental characteristics, responsibility, social control.
