CC BY
53
УДК 328.188.5(477)
О. М. Сахань, кандидат сощолопчних наук, доцент
ПРОБЛЕМА НЕПОТИЗМУ В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Розглянуто проблему непотизму в сучасному сощалъно-полтичному простор7 Украгни. Доводиться теза про те, що непотизм е одним 7з негативних прояв1в та потужних джерел корупцп. Автор намагаетъся з'ясувати, яким чином кадрова полтика непотизму впливае на ус сфери сустлъного життя, несе загрозу розвитку держави. Надано пропозицИ' щодо зменшення руймвного впливу непотизму на сус-тлъство 7 державу.
Ключовi слова: непотизм, амейм клани, корупщя, меритократ1я, антимери-тократ1я.
Актуальтсть проблема. В умовах динамiчних змш, що вщбуваються в Укршш та свт, в нашш державi залишаеться не виршеною проблема про-тидп корупцп та викоршення таких п проявiв, як непотизм, кумiвство, кро-нiзм, патронат, клiентизм, фаворитизм тощо, якi е потужним джерелом та невщ'емними складовими цього деструктивного явища. У вiтчизняному со-щально-пол^ичному просторi завдяки непотизму та подiбним йому явищам корупцiя вкорiнилася на вах рiвнях державного управлiння вщ вищих орга-нiв виконавчо'1 влади до обласних i районних державних адмшютрацш, в пра-воохоронних органах i судах, армп, фiнансово-економiчнiй, осв^нш, медич-нiй та багатьох шших сферах життедiяльностi суспiльства. Негативний вплив корупцп на уа сфери суспшьного життя несе загрозу розвитку держави, п стабiльностi, незалежностi й безпещ, нацiональному самовизначенню народу, перешкоджае економiчному зростанню та залученню зовнiшнiх швестицш, порушуе принципи верховенства права, сприяе тдриву демократичних ш-ститутiв та щнностей, об'ективно виступае проти свободи, створюе сощаль-ну напруженiсть та умови для поширення нелегiтимних видiв соцiальних практик i органiзованоi злочинносп, знижуе довiру населення до влади, тд-ривае авторитет краши.
Попри вс досягнення вiтчизняних науковцiв та практиюв у вивченнi корупцп, використаннi свiтового досвiду щодо п запобiгання, безлiчi варiантiв протидп корупцiйним явищам з боку пересiчних громадян, численних анти-корупцiйних заходiв тощо, зниження 1! рiвня в Укрш'ш майже не вщбуваеть-ся. Боротьба з щею проблемою в Укра'ш нагадуе здебiльшого бiй з в^ряком. Бо, як висловився голова правлшня «Мiжнародноi Лiги захисту прав грома© Сахань О. М., 2017 189
дян», правозахисник Едуард Бапров, «не будуть боротися з корупщею т^ хто самi 11 очолюють. Права рука не вiдрiже лiву. Корупцiя стала настiльки системною, що фактично корупцiйнi схеми замшюють норми законiв» [1]. Вла-да сама розставляе скрiзь «пастки» з непотизму та подiбних йому корупцiйних проявiв, бо саме вони, а не «нестача антикорупцiйних закошв та органiв», е «основною перепоною для ефективно! боротьби з чиновницьким злодшством i хабарництвом» [2].
Проте людство не полишае надiю на викоршення цих деструктивних явищ зi свого життя, принаймнi зменшення руйшвного впливу корупцп на суспшь-ство, що i актуалiзуе дослiдження дано1 проблеми. Навiть не дивлячись на вщсутнють дiевих механiзмiв щодо попередження та запобiгання рiзним про-явам корупцп, якi в украшському сощально-пол^ичному просторi багато рокiв поспiль «очолюе» непотизм, вченi та небайдуж громадяни продовжують шукати способи ефективно1 боротьби з цими явищами. При цьому рiзнома-нiтнi прояви корупцп залишаються без достатньо1 уваги, 1х визначення та пояснення потребують уточнення, а пошук способiв подолання корупцiйних явищ е значним теоретичним та практичним завданням.
Аналiз останн1х до^джень i публЫацш свщчить про вiдсутнiсть грун-товних наукових розробок, присвячених розкриттю сутностi непотизму як вагомо1 складово1 корупцiйних практик та наслщюв його використання для суспшьства i держави. Тiльки окремi питання з проблематики дослiдження вщображеш у роботах вiтчизняних та зарубiжних вчених, якi, аналiзуючи рiзнi аспекти корупцп, ведуть пошук шляхiв протидп деструктивним наслщ-кам цього явища. Мiж тим проблема непотизму, в тому чи^ в Укршш, за-лишаеться мало дослiдженою.
Внесок у дослщження природи та сутностi непотизму, його застосування поряд з шшими проявами корупцп (крошзмом, клiентизмом, фаворитизмом та ш.) в межах вивчення широкого спектру рiзноманiтних проблем державо-творення та реалiзацii державно'].' кадрово'1 полiтики зробили такi вченi, як С. Стюарт-Вшьямс [3], П. Яскевич [4], Б. Алпер Буйюкарслан [5], Дж. Ф. Де-вис [6], Д. дела Порта, А. Ванучi [7], Л. Дорош, О. 1васечко [8], Н. Катрi [9], С. Климович [10], Х.-Й. Лаут [11], Р. Мащевський, Ю. Мацiевський [12], О. Олшник [13], М. Крен [14], Д. Соломон [15]. Аналiзом ощнювання i ви-мiрювання рiзноманiтних проявiв, форм i типiв, серед яких побiжно розгля-даеться непотизм, переважно пол^ично! корупцп, займалися А. Гайденгаймер та М. Джонстон [16], С. Роуз-Екерман [17], С. Коткш, А. Шайо [18], В. Мшер, О. Гределанд, Т. Кошечкiна [19]. Виправданню непотизму в управлiнському секторi держави та фiнансово-економiчнiй галузi присвятив свою працю А. Беллоу [20], з позищею якого спiвзвучна робота М. Люнге [21], який на-магаеться довести, що сильнi амейш зв'язки сприяють розбудовi суспiльства
з ефективною системою оподаткування й низьким рiвнем злочинносп. До цього перелшу можна додати декiлька публшацш та журналiстських розсль дувань, котрi досить узагальнено описують родиннi зв'язки в органах вико-навчо'Х та законодавчо! влади [22-25]. Проте непотизм та iншi прояви коруп-ци не обмежуються тiльки полiтичною сферою життя. Цi деструктивнi явища розповсюджуються як раковi метастази по усьому сощальному органiзму, руйнуючи його зсередини, що загрожуе його iснуванню. Але реальних результат i досягнень у боротьбi з непотизмом та шшими не менш потужними джерелами корупцп немае, навiть навпаки, за окремими напрямами вони посилилися.
Метою статт1 е виявлення характерних ознак непотизму в сощально-пол^ичному просторi Укра'ни та пошук способiв зменшення його деструктивного впливу на суспшьство та державу.
Виклад основного матерiалу. В умовах динамiчних змш у сощально-по-лiтичному просторi Укра'ни та св^у наша держава намагаеться якщо не по-збутися, то принаймш мiнiмiзувати у суспiльному життi та пол^ико-управ-лiнськiй сферi найшкiдливiшi прояви та наслщки корупцп, у тому чист непотизму (вiд лат. nepos - «родинне» або nepotis - «онук», «племшник») -практики отримання посади не за особист професшш якостi, здiбностi, заслуги, а через родинш зв'язки [26, с. 470-471].
Вщомо, що укра'нське законодавство, наприклад, ст. 251 Кодексу законiв про працю Укра'ни вiд 10.12.1971 (за редакщею вiд 07.01.2017) [27] або ст. 32 Закону Укра'ни «Про державну службу» вщ 10.12.2015 (за редакщею вщ 05.01.2017) [28] та ш., передбачае обмеження стльно!' пращ родичiв та сво-якiв на одному пщприемсга, в однiй установi або органiзацii. Проте перед-бачеш законодавством обмеження спiльноi роботи родичiв стосуються пере-важно посад безпосередньо'1 пiдпорядкованостi, пiдконтрольностi або пiдлеглостi та роботи, пов'язано'1 з можливiстю прийняття рiшень щодо iнших пiдприемств, на яких працюють близькi родичi посадово'1 особи. Тобто особу можна прийняти на роботу в iнший вщдш, управлiння, пiдроздiл, департамент тощо. При цьому порядок запровадження такого обмеження на пщприемствах державно'1 форми власносп встановлюеться законодавством. А на пщприемствах недержавно'1 форми власностi таю обмеження власники запроваджу-ють на свш розсуд.
Але в законодавст Укра'1'ни е лазiвка для розповсюдження рiзноманiтних проявiв корупцii, в тому чи^ i непотизму. Так, у п. 17 Постанови Ради На-родних Комiсарiв УРСР «Про сумщення посад i службу родичiв в установах, на пщприемствах та в оргашзащях усуспшьненого сектора» надаеться щлий перелiк виняткiв iз загальних правил щодо обмеження спшьно! роботи роди-чiв та своякiв на державному пщприемсга [29]. В цей перелш, складений ще
в 30-ri та вщредагований на початку 80-х рр. минулого столбя, потрапили, серед шших спещалютсв, лiкарi лшувально-профшактичних i саштарно-про-фiлактичних закладiв охорони здоров'я та ray^Bi i педагогiчнi працiвники, лектори у Bcix наукових, навчальних та виховних закладах. Показово, що за даними опитування, проведеного компашею «TNS-Украша» в березш 2016 р. серед жителiв вае1 Украши, включаючи непщконтрольш територи Донецько'1 та Лугансько1 областей (за винятком окупованого Криму), це е представники найбшьш корумпованих сфер Украши - медично"1 (61%) та осв^ньо"1 (34%) [30]. Зауважимо, що йдеться не тшьки про хабара яю стали для названих галузей дiяльностi звичним явищем i сприймаються як данiсть, яко"1 немож-ливо позбутися як, скажiмо, людсько"1 шюри. Саме кадрова полiтика непотизму сприяла тому, що щ та деяю iншi сфери дiяльностi, слщом за пол^ико-yправлiнською, заповнюючись родичами, друзями та знайомими не самого високого рiвня професiоналiзмy та компетентности, не кажучи про поряднiсть ствроб^ниюв, вливалися в корyпцiйний потiк, забезпечуючи свое iснyвання, а не розвиток вщповщно"1 галyзi. Це призвело до депрофесiоналiзацii багатьох сфер дiяльностi та послаблення довiри до них з боку населення. Тому плато-спроможш украшщ вiддають перевагу закордонним медичним та навчальним закладам, поповнюючи бюджет шших краш свiтy.
Проблема у тому, що в умовах по-ттично"1 та соцiально-економiчноi не-стабiльностi, тиску податкового тягаря, бюрократичних пасток, порушення чинного законодавства та безкарностi злочинщв, починаючи з владних та правоохоронних структур, матерiального i духовного зубожшня украшсько-го народу, рiзкого сощального розшарування, люмпенiзованостi широких верств населення, конфлштносп, масово'1 апатп людей тощо закономiрно виникають органiзацiйнi механiзми, що сприяють виживанню в цих непро-стих обставинах будь-яко"1 шституцп, зпдно з ii профiлем, створюються система засобiв пiдтримки свого функщонування як единого цiлого, серед яких численш корyпцiйнi явища, якi можуть видозмшюватися, адаптуючись пiд певнi об'ективш обставини, але при постiйномy потуранш влади вони закрш-люються у суспшьнш практицi.
Полiтико-yправлiнська, фiнансова, медична, осв^ня та iншi сфери дiяль-ностi перетворюються в незмiннi родинно-професшш касти (португ. casta -рщ, походження, вiд лат. castus - чистий), яю вiдтворюють себе у д^ях та онуках та тдганяють певнi шституцп (наприклад, престижнi медичш та на-вчальнi заклади, суди i прокуратури) пiд iнтереси сво'х сiмей, якi стоять на чолi вiдповiдних установ. При тому, що сучасний олiгархiчний режим «не фшансуе розвиток науки, освiти, культури, вид^ючи на них бюджетнi кошти за залишковим принципом. Хоча й використовуе кадри, тдготовлеш у цих
сферах державою» [31, с. 91]. Бшьше того, в будь-яюй шституцп створюють-ся умови, при яких талановит та працелюбнi людi, яю не е особами, набли-женими до «амей», не можуть з ними аш конкурувати, анi кинути !м виклик, анi зробити кар'еру, пройшовши через вiльну та чесну конкуренщю i в май-бутньому зайняти бшьш високе становище у сво'й сферi дiяльностi.
Це вщбуваеться тому, що непотизм i подiбнi йому корупцiйнi явища, якi неформально закршилися в сучаснiй Укрш'ш як кадрова пол^ика держави, призвели до того, що у кожному престижному закладi та оргашзацп усi мюця (посади) зайнятi на багато роюв вперед завдяки службовому заступництву родичам i «сво'м» людям особами, яю надiленi владою або мають на не!' без-посереднiй вплив. Виникае кругова порука: призначеш в такий споаб на вiдповiднi посади особи оточують себе людьми, з якими давно знайомi та яким вони довiряють (крiм родичiв, друзi, однокласники та ш.), останнi, в свою чергу, роблять те саме, оточуючи себе сво'1'ми довiреними особами. При чому, як правило, щ «сво'1 люди» найчастiше не вартi даних посад, не мають достатшх для виконання вщповщно!' роботи знань та досвщу, проте нерiдко домагаються довiри шляхом доносiв на колег, надання керiвнику особисто'1, конфщенцшно! шформацп про ствроб^ниюв, iнтриг i мобiнгу (вщ англ. mob - юрба), тобто психолопчного терору, а в крайшх випадках i фiзичного терору з боку тих, хто отримав сво'1 посади завдяки непотичним зв'язкам i користуються своею безкарнютю.
Сучасний олiгархiчний режим тiльки сприяе поширенню корупцп, бо тi, хто його очолюе, самi е учасниками таких неформальних шститупв, як непотизм, кумiвство, кронiзм, фаворитизм, клiентизм, сiмейнiсть, клановють, протекцiонiзм, мiсництво тощо. Наприклад, президент П. Порошенко неодноразово запевняв про сво'1 намiри боротися iз корупцiею, проте недбало вiдмахнувся вщ критики з боку значно! частини втизняних полiтикiв та активiстiв за «кумiвську» кадрову полiтику, яку iз завзятiстю продовжуе про-водити тсля сво'1'х «попередникiв», нехтуючи громадською думкою [2]. П. Порошенко не бачить шчого поганого в тому, що його старший син Олек-сш став депутатом Верховно!' Ради тсля здобуття батьком посади Президента держави, так само, як це було в часи президентства В. Януковича, син якого був депутатом парламенту. Порошенко «пвдграв» своему куму Ю. Лу-ценку зi скандальним призначенням на посаду генпрокурора. Сьогодш, с^мко втрачаючи свш особистий рейтинг, П. Порошенко стверджуе, що його родинн та близью зв'язки з низкою нишшшх пол^июв не свщчать про клановють та кумiвство. Суспшьство розумiе, що державнi чиновники та можновладщ мають великi можливостi приховати сво'1 правопорушення, i, в переважнш бiльшостi, ухилитися вiд правосуддя, на вщмшу вiд пересiчних
громадян, а мехашзми припинити це беззаконня майже не працюють. От i ви-ходить, що вiз i нинi там...
Одним iз негативних наслiдкiв процв^ання непотизму та iнших проявiв корупцп в нашш кра'ш стала вщсутшсть передумов та умов для ютинно!' меритократп (вiд лат. твгИш - пдний i грец. краток - влада; правлшня най-бiльш обдарованих) i такого суспiльства, в якому успiхи в освiтi та високий сощальний статус е результатом здiбностей та iндивiдуальних зусиль, бо т^ хто де-юре складають п сьогодш, де-факто, в сво'й бiльшостi, не мають знач-них iнтелектуальних якостей, квалiфiкацii та компетентностi, особливих здiбностей i чеснот, якi б вщповщали потребам прогресивного розвитку сус-пшьства та створювали умови для його процв^ання.
В Укрш'ш утворилася антимеритократгя, представники яко! в останню чергу дбають про найбшьшу продуктивнiсть, максимальну ефектившсть дь яльностi та забезпечення добробуту кожно!' людини, бо тклуються про ште-реси сво'1'х амейних кламв (шотл. гел. с1апп - ам'я або потомство), яку б шшу у соцiально-полiтичнiй структурi суспшьства вони не займали. Утворенi за-вдяки родинним та неформальним дружшм вiдносинам касти, клани або спадково-професшш династИ (грец. ётао^а - влада, панування) забезпе-чують вигiднi для себе умови, приймаючи ршення, передбачеш посадою, в сво'х iнтересах щодо управлiння або витрачання державних ресурав, не рiдко на шкоду штересам третiх осiб, конкурентiв i навт держави. Працю-ючи пiд державним «дахом», представники цих родинно-професiйних об'еднань мають можливють забезпечувати себе безтдставним збагаченням, що набагато бiльш вигщно i безпечно, нiж одержання хабара за загальне за-ступництво чи потурання. Професшш династii, обслуговуючи приватш iнте-реси «напiвдемократичноi олiгархii» в Укрш'ш, перетворюються на додаток олiгархiчноi влади, забезпечуючи 1'й цивiлiзований iмiдж [31, с. 89], в усьому котюючи сво'х покровителiв.
Взагалi-то, немае шчого поганого в професiйних динаспях, де любов до свое!' справи i професiйна майстернiсть передаються з поколшня в поколiння, а сприяння в робо^ родичам сприймаеться як нормальне явище, природний iнстинкт, притаманний людям. До реч^ в Укрш'ш, як i в iнших кра'нах свiту, багато прикладiв професiйних династш медикiв, вчених з рiзних наукових галузей, юристiв, акторiв, спортсменiв тощо. Якби не той факт, що професш-нi династii в сферi управлiння та найпрестижнiших галузях дiяльностi в со-цiально-полiтичному просторi Украши просто «штампуються» на пiдставi непотизму, кумiвства та iнших проявiв корупцп i «вiд усього цього тхне чи-мось глибоко феодальним або номенклатурно-советським» [32, с. 29], амо-ральним i навiть кримiнальним.
Широке розповсюдження непотизму в нашш кра'ш пов'язане, серед ш-шого, з менталтетом укра'нського народу, для якого амейш цiнностi й традицп е важливою складовою нащонально!' культури. Укра'нсью чиновники, виправдовуючись вкоршенням у менталiтет нашого народу «традицш» сiмейностi та кумiвства, поставили практику непотизму на потш. У сучаснш Укра'ш, як i у багатьох кранах свiту, в кожнiй престижнш сферi дiяльностi батьки зi статусом (лат. status - стан, становище) - пол^ичним, фшансовим, медiйним, науковим, в галузi мистецтва тощо та значними статками -використовують його для просування сво'1'х д^ей, бо хочуть бачити 1'х устш-ними i щасливими, що природно. «Батьки протегують сво'1'м дiтям, чоловь ки - дружинам i навпаки. Явний непотизм, вш же сiмейнiсть або кумiвство» [33] без сорому перед сустльством закрiплюеться кланами та кастами в житп держави, яка за чверть столбя перетворилася в «крашу розвине-ного непотизму» [34].
Проте у цього прояву корупцп е i прихильники. Так, автор книги «Похвала непотизму (In Praise of Nepotism)» Адам Беллоу стверджуе, що юну-вання пол^ичних i бiзнес-династiй зазвичай пояснюеться наявнiстю у сус-пiльствах меритократичних чинникiв, коли багап та впливовi люди передають у спадщину сво'1'м дiтям не тшьки грошi та майно, а й висою позицп у шкалi впливовостi для того, щоб сформувати зi сво'1'х спадкоемцiв компетентних лiдерiв. Автор вважае, що великi лщери народжують великих лiдерiв, тому немае шчого дивного у високiй ефективносп компанiй, очолюваних !'х на-щадками. Отже, за думкою А. Беллоу, Ымейшсть не представляе загрози для демократа (за автором - американсько!'), бо домогтися чогось важливого в житп можливо лише через родинш зв'язки, що було пiдтверджено сотнями прикладiв дiлового заступництва в рiзнi часи у рiзних народiв, багато з яких наведенi у rami «Похвала непотизму» [20].
Розглядаючи непотизм як природну норму поведшки, деяю дослiдники (наприклад, Г. Мiллер, Ле Бретон-Мшлер, Д. Соломон, М. Люнге) вважають, що призначення на керiвнi посади родичiв або близьких оаб (найчастiше в приватних компанiях) йде на користь амейному бiзнесу, бо «тдростаюче поколiння реалiзовуватиме "бачення" установи та матиме переваги, знаючи установу бшьше, шж будь-який iнший кандидат, що, своею чергою, стабш-зуватиме компашю i запобiгатиме конфлiкту штереав мiж власниками та управлiнцями». Отже, такий добiр кадрiв на посади топ-менеджерiв вiдповiд-них установ з огляду на високу мотиващю дае позитивний ефект [35]. Але уа спроби прихильниюв непотизму е ш чим iншим, як виправданням свого мюця у певних сферах суспшьного життя, здобуте не завдяки видатним здiб-ностям, навiть якщо вони у них i е, а завдяки належносп до вiдомих та впли-вових батькiв або друзiв.
Призначення на KepiBHi посади члешв одного амейного клану, особливо без урахування ïx знань та досвщу, без прозорих конкурав та змагань з ш-шими претендентами, так би мовити, «чужими», «спонукае розвиток дис-кримшацп стосовно шших оаб, оскiльки призначенi особи досягають сво'1'х посад на вiсiм рокiв ранiше, нiж iншi кандидата» [35]. У результат того, що сощальш лiфти зламанi, обмежуеться можливють просування талановитих молодих кадрiв по кар'ерних сходах. Пращвники, якi не належать до певних амейних клашв або каст пiд тиском обставин втрачають вiру в себе, в сво'1' здiбностi, а отже, i мотиващю до якiсного виконання сво'1'х обов'язкiв, що зменшуе продуктивнiсть ïx роботи. Постiйний страх i негативнi очiкування спiвробiтникiв (знизять на посад^ скоротять тощо) в установах, де процв^ае непотизм, формують у них вщчуття сощально'1' вiдчуженостi, непотрiбностi та зайвост в данiй оргашзацп. В колективах вщбуваеться руйнування основ командное! взаемодп, з'являеться небажання об'еднувати зусилля заради розв'язання спшьних завдань, формуеться «нездорова» оргашзацшна культура, для яко'1' xарактернi iнтриги i мобшг, нездорова конкуренцiя, з'являеться напруженiсть та конфлштшсть, зростае кiлькiсть порушень (наприклад, за-пiзнення на роботу, прогули), страждае репутащя оргашзацп. Деструктивний вплив непотизму на свщомють та поведшку людей провокуе соцiальну апатiю i пасившсть, викликану неможливiстю щось змшити в суспiльствi.
Закрiплення практики непотизму в Укрш'ш призвело до того, що вже тре-тiй десяток поспшь населення нашо'1' кра'1'ни е заручниками руйшвних на-слiдкiв цього та шших корупцшних проявiв в уах сферах життедiяльностi суспiльства, яю, паразитуючи на суспiльному органiзмi, гальмують його розвиток. Безконтрольна поведiнка тих, хто мае заступництво зверху, ставить тд загрозу безпеку дiяльностi оргашзацп, бо, виходячи зi сво'1'х штереав, вони нав'язують керiвнику неефективнi виробничi та кадровi рiшення, чим обмежують або знищують конкуренцiю на керiвнi посади мiж спiвробiтни-ками установи та перекривають дорогу перспективним проектам. Особи, що отримали посади в такий споаб, як правило, ставляться безвщповщально до свое'1' роботи, перекладаючи ïï на пiдлеглиx. Украïнцi роками спостер^ають за тим, як деяю депутати парламенту (переважно тi, яю потрапили до цього законодавчого органу держави завдяки родинним зв'язкам) мюяцями не хо-дять на сесп, не беруть участi в засщаннях комiтетiв, не голосують, а ïx ко-леги бiгають по рядах та займаються кнопкодавством за прогульниюв. Сус-пiльство жахаеться вiд того, що певну держкомпанiю з мшьярдним бюджетом очолюе малограмотна людина; студентам читають лекцп викладачi, чи'1' ще'1' та дослiдження були актуальними 30 роюв тому; судить суддя, який погано вчився, мало знае i едина заслуга якого полягае в тому, що вш одружився на
дочщ високопоставленого чиновника; оперуе хiрург, який отримав свш диплом i робоче мiсце за хабарi, а не за знання i досвiд [36].
Кадрова полiтика непотизму, що стала добре замаскованою корупщею, сприяе створенню одностороннiх переваг, порушенню рiвних умов конку-ренцп або доступу до державних ресурав i послуг, покриванню одним одного у випадках вчинення членом ам'1 правопорушення або аморальних дiй. Так, верхом цишзму та демонстративного порушення правових i моральних норм стало призначення у 2016 р. на посаду начальника вщдшу нагляду за додержанням закошв органами СБУ в прокуратурi Ки'всько' областi Олега Грицака - сина глави СБУ Василя Грицака! Тобто батько захистив i систему, якою керуе, i самого себе, призначенням сина на вщповщну посаду тд свое крило. Непотизм у чистому вигляд^ А укра'нська судова система стала не просто слшою, а ще i глухошмою, нiчим не вiдрiзняеться вiд тих, хто сто'ть на «сторожЪ» штереав держави.
Увесь полiтичний бомонд залишив незмiнними правилами формування пол^ико-чиновницько' тусовки, який складаеться з батьюв та 1х д^ей-мажо-рiв, дружин та чоловЫв, братiв та кумiв, фаворипв та iнших персон, набли-жених до можновладщв. Некаранiсть за проведення пол^ики непотизму в iнститутах влади сприяла тому, що цей споаб кар'ерного просування ро-дичiв та знайомих розповсюдився по усiх галузях життедiяльностi. При цьо-му висою чини постiйно запевняють соцiум про намiри боротися за «чистi руки» у своему середовищ^ в той час як «в демократичному суспшьст сь мейну поруку обмежуе закон, який один для вах» [34]. Отже, укра'нське суспiльство живе i працюе «в замкнутому колi, в якому може навт бути затишно, але в якому багато несправедливости кумiвства i злодiйства. Де важливше не те, що ми знаемо i вмiемо, а те, кого ми знаемо. Де важливше не розум, а лояльнють до сильних свiту цього» [36]. Отже, непотизм несе iз собою порушення не тшьки правових, а й моральних норм, «псуе» та «роз-бещуе» суспiльство та державу.
Кожного дня населення УкраХ'ни стикаеться з корупцшними явищами практично у всiх сферах суспшьного життя. З 1нтернету та ЗМ1 водоспадом ллеться iнформацiя про те, що в уах структурах сидять корупцюнери, що все продаеться i купуеться. Суспiльство з жахом дiзнаеться про ректорiв-хабар-никiв (наприклад, екс-виконуючого обов'язки ректора Нащонального авiа-цiйного унiверситету В. Харченка або екс-ректора Нащонально! податково'1' академii П. Мельника). Хоча корупцшними дiями в осв^нш галузi в Gвропi та США вважаються не тшьки хабарництво, але й фальсифшащя, шахрайство, спотворення шформацп, рiзноманiтнi порушення професiйноi етики (у тому чи^ сексуальнi домагання), порушення контрактних умов, невмотивоваш
витрати, а також, безперечно, широко розповсюджений в укра'нському сус-пшьсга непотизм [37]. Можна подивитися список викладачiв та ствроб^-ниюв у найпрестижшших вузах i все стане зрозумiлим. Дiти та племшники, iншi родичi ректорiв та проректорiв, деканiв та завiдувачiв кафедрами першими потрапляють до астрантури та отримують вченi звання та посади, поки не охололи 1'х дисертаци. В той же час талановит молодi вченi без протекцп по п'ять-сiм та бiльше роюв не можуть отримати посади, що вщповщають 1'х науковому ступеню та, вщповщно, покращити свое матерiальне становище. Найстрашшше те, що практика непотизму та шших корупцшних проявiв в осв^нш сферi мае деструктивний вплив на формування морально-цiннiсних засад молод^ що формуе толерантне ставлення до корупцп як до рiзновиду неправово!' сощально!' практики та створюючи тдгрунтя для '11 подальшого укорiнення в суспшьсга.
Не менше неприязнi викликають у громадян iнформацiя про хабарниюв -керiвникiв медичних закладiв (наприклад, Н. Ван Доеверен - заступницю головного лшаря з медично! частини Львiвськоi обласно'1 клшчно!' лiкарнi) або хабарниюв iз правоохоронних служб (як то заступника начальника Хо-рошiвського райвiддiлу полщп Л. Вiйтовича), прокурорiв, суддiв та багато шшо!' «дрiбноi рибки». Але громадяни поки не бачать реакцп влади у вигля-дi покарання тих, на кому шапка «горить» за очевиднi злочини. Злоди з ви-соких кабше^в, серед яких е особи з судимостями i без дипломiв про вищу осв^у, прикриваючись псевдовикривальними заявами, здшснюють вщчай-душнi спроби, щоб ускладнити боротьбу з корупщею в кра'ш i фактично пiдштовхують людей до того, щоби ва сво! питання вони вирiшували через хабарi та протекцiонiзм.
За даними генпрокурора Ю. Луценка, силами правоохоронцiв у 2016 р. було заарештовано близько 40 високопоставлених чиновниюв, притому, що на тепершнш час кра'на утримуе 330 000 оаб на державнш службi. Досi немае жодного результату щодо початку розслщувань про незаконне збага-чення та вiдмивання грошей можновладцями тсля оприлюднення ними електронних декларацiй, змiст яких викликав шок у всього суспшьства. Не запрацювала система автоматично!' перевiрки: близько двох мшьйошв декла-рацiй очiкують на вердикт щодо рiзницi мiж доходами i витратами тих, кого перевiряють. Немае реакцii вiдповiдних структур i на численнi журналiстськi розслiдування корупцшних дiянь високопосадовцiв у нашiй держава Влада мовчки залишила без жодного правового регулювання важливi питання, серед яких робота близьких родичiв на державнш службi та в шших шститущях, робота високопосадовцiв за сумюництвом тощо, що залишаеться до сьогодш на рiвнi обгрунтованих пропозицiй експер^в, до рекомендацiй яких зверта-ються хiба що дослiдники проблеми непотизму та шших проявiв корупцii.
Тому «члени амей, куми i свати ще довго можуть триматися одне за одного на державнш службi i в мiсцевому самоврядуванш, а ще - поеднувати дер-жавну службу з бiзнесом та шшими цiкавими заняттями» [38, с. 209].
Нехтування можновладщв законами та громадською думкою призводять до утворення нових форм прояву корупцп в сощально-пол^ичному просто-рi Укра'ни. Так, антикорупцшш закони Укра'ни забороняють державним службовцям та посадовим особам оргашв мюцевого самоврядування сумю-ництво та сумщення з iншими видами дiяльностi, але мало хто з них дiе за встановленими правилами, знаходячи собi лазiвки в Законi. Наприклад, в Перелшу робiт, що додаються до «Положення про умови роботи за сумю-ництвом працiвникiв державних тдприемств, установ i органiзацiй», в п. 4 сказано, що «заступники, керiвники структурних тдроздшв державних тдприемств, установ, оргатзацш (цехiв, вiддiлiв, лабораторш тощо) та 'хн заступники не мають права працювати за сумюництвом (за винятком науко-во'1, викладацько'1, медично!' i творчо!' дiяльностi)» [39]. Чим залюбки корис-туються завантажет майже не цiлодобово своею основною роботою пратв-ники державних установ. Як, наприклад, заступник харювського мюького голови з питань охорони здоров'я та сотального захисту населення, член виконавчого ком^ету Харювсько!' мюько!' ради Св^лана Горбунова-Рубан, яка поеднуе державну службу з роботою в. о. завщувача кафедри соцюлогп управлiння та сотально! роботи ХНУ iменi В. Н. Каразша. Маючи 30-рiчний досвщ науково-педагогiчноi роботи у вузi, мет важко уявити, коли панi Св^лана готуеться до занять та проводить 1'х в унiверситетi, дае консульта-цii студентам, читае нову наукову л^ературу, пише науковi статтi та керуе кафедрою, якщо робота в мюькш радi займае увесь час. Можна тшьки здо-гадуватися про якють роботи людини, що «сидить» не на одному стiльцi. I цей перелш щодо зовнiшнього сумщення посад (професiй), в першу чергу, особами з владних структур, яю використовують як родиннi, так i дружнi зв'язки, нескiнченний. Використовуючи сво'1 державнi посади, учасники не-потичних вщносин всупереч законодавству i совют збивають сво! капiтали на фот зубожшня народу.
Звiльненi з посад тсля гучних скандалiв суддi та прокурори, посадовщ з рiзних установ без вчених звань та посад влаштовуються, наприклад, ви-кладачами у вузи, ^ на «заздрiсть» досвщченим науковцям та педагогам, у нереально швидю термiни без вiдриву вщ роботи (!) стають кандидатами й навт докторами наук, перекриваючи шлях у профеаю талановитiй молодi, яка не мае добрих знайомств i зв'язюв iз керiвництвом певних вузiв. Або звiльненi за недбальство медичт працiвники отримують «iндульгенцiю» за сво! помилки i, маючи пiдтримку впливових оаб, повертаються на сво! посади, а школи й з тдвищенням, прирiкаючи пацiентiв на новi випробування
мiж життям та смертю, в той час як сотш молодих дипломованих лiкарiв не можуть знайти роботу за фахом, втрачаючи свою квалiфiкацiю.
Усе це виглядае блюзшрськи в умовах безроб^я в нашш державi та ви-кликае чемоданнi настро'1' у працездатно'1' частини населення. Талановитi вченi, висококвалiфiкованi фаxiвцi i пiдприемцi, переважно молодого вшу, 1'дуть з краши, в тому чи^ через неможливiсть працевлаштуватися, отриму-вати гiдну оплату пращ та несприятливi умови для кар'ерного, наукового та дшового росту в умовах процв^ання непотизму в уах сферах життедiяльнос-тi суспiльства [40].
Якби не тиск мiжнародниx партнерiв Украши (МВФ, GC) та громадських оргашзацш, навряд чи були б створеш антикорупцiйнi iнститути та шституцп (Антикорупцшне бюро, Спецiалiзована антикорупцшна прокуратура), якi можуть вести кримшальш провадження стосовно злочинцiв з високих кабь нетiв. Проте дiяльнiсть цих установ, як i просування антикорупцшно'1' рефор-ми в цiлому, майже паралiзована. Причому гальма розставляють ус гiлки влади, яка зосереджена в руках олiгарxiчниx кланiв i, на жаль, та частина громадян, яка проявляе лояльне ставлення до корупцп. Частина громадян з мешаштетом мовчання звикла до того, що за будь-який патрець необхщна грошова «подяка» чинушi, i навiть не намагаеться подолати свое ставлення до корупцп в уах ïï проявах, продовжуючи давати хабар^ бо 1'м це вигщно, вони не уявляють, як це - жити за законом.
Населення нашо'1' краши у бшьшосп свош не сподiваеться, що вщбудеть-ся реальне очищення корумповано'1' системи правосуддя та прокуратури, де д^ть сво'1' правила та закулiснi, договiрнi «закони» в iнтересаx тих, хто бшь-ше заплатить, маючи вщверту розбiжнiсть iз законами та Конститущею Укра'1'ни. Наскрiзь корумпована судово-прокурорська-мiлiцейсько-полiцей-ська система «не збираеться змшюватись та виштовхуе все i всix, хто не несе в собi ДНК корупцп, кришування, карально'1' функцiï для тих, хто живе i думае не за правилами "системи"»... [41].
Коментуючи позищю США щодо реформування корумповано'1' украï'нськоï' прокуратури, полiтолог В. Фесенко назвав ïï «тромбом як для боротьби iз корупщею, так i взагалi тромбом для здшснення будь-яких реформ у краïнi». Украшське суспiльство спостерiгало, як Генеральна прокуратура саботувала пiдготовчi заходи до впровадження довгоочшувано! реформи, що ледве роз-почалася у 2015 р. Ид люстращю тодi потрапили хто завгодно, тшьки не тi, хто мав би ïï пройти: i господарча служба, i служба транспорту, i секретарки, i клерки i навт прибиральники сшгу. А всередиш система прокуратури i далi працюе як злагоджений корупцшний мехашзм, який заповнювався кадрами за правилами полггики непотизму, зiбравши пiд своïм дахом свавшля i бай-
дужосл, вщсутносп професiоналiзму та компетентности працiвникiв, якi пов'язанi мiж собою «круговою порукою».
Так, за пiврiчне перебування на посадi Генпрокурора абсолютно вхолос-ту, Вiталiй Ярема оточив себе людьми, близькими йому особисто. Вш очо-лив цiлий прокурорський десант до лав антимеритократп Укра'ни, викорис-тавши практику непотизму. Сво'м заступником В. Ярема призначив свого кума - Анатолiя Даниленка. При Яремi почалося бурхливе зростання «ма-жорiв» по кар'ерних сходах. Тетяна Горностаева - донька Вштора Шокша -стала зампрокурора Одесько!' область До речi, 11 свекор - Микола Горностаев - займае посаду заступника прокурора Дшпропетровсько!' область В. Ярема, всупереч антикорупщйним законам, сприяв утворенню щло!' армп з прокурорських амейних кланiв! Його шший заступник Олексiй Баганець влаштував обох сишв: молодшого - Вiталiя - з мюця замначальника вщдь лу загального нагляду прокуратури Киева на посаду начальника управлшня нагляду за додержанням закошв у кримшальному провадженш прокуратури, а старший син - Олександр - з посади заступника начальника слщчо-го вщдшу прокуратури столищ раптом очолив прокуратуру Оболонського району Киева. При цьому 26^чний син Яреми, який прийшов в апарат Укрдержреестру у червш 2014 р., вже у вересш раптом вирю до начальника щлого департаменту [42]!
Як наслщок разючо!' бездiяльностi та цинiзму суддiвсько-прокурорськоi системи, 72% населення вже давно не мае довiри до суду, 70% - до прокуратури (за даними 2016 р.), що не дивно, бо в Укрш'ш на фош нескшченних змш у законодавсга щодо судiв i прокуратури, нема незалежних суддiв, резонанс-нi справи не доходять до суду або повертаються на доопрацювання, бо слщ-чi й прокурори неякiсно вели розслщування i наданi ними до суду матерiали треба доробляти. Рiвень довiри до державних iнституцiй й доа непристойно низький: «мiсцевiй владi не довiряють 59,2% украiнцiв, Верховш Радi - 90%, главi держави щлком не довiряють 77,1% населення кра'ни» [43]! Цi данi свщчать про те, що рiвень довiри суспiльства владi прямо пропорцiйний рiв-ню корупцГ! само!' влади.
Практика непотизму, кумiвства та !м подiбних, коли «протягування» сво-!х рщних та близьких, корисних та вщданих осiб у рiзноманiтнi iнституцii, де працюють посадовщ (починаючи вiд президента кра'ни до голови сiльради, вщ мiнiстрiв освiти та охорони здоров'я до завiдувачiв кафедрами вузiв чи вщдшень у лiкарнях, директорiв шкш та дитячих садочкiв) доповнилася «торггвлею» посадами, ще одшею формою працевлаштування не родичiв, а корисних для роботодавця (переважно, грошима та зв'язками) оаб. Як ста-лося, наприклад, у випадку з Оленою Кошелевою, яка за допомогою свого
батька - директора Харювського лшеро-горшчаного заводу, несподiвано стала депутатом Верховно!' Ради у 24 роки за списком Радикально!' партп Ляшка без спещальних знань та досвщу. До цього О. Кошелева працювала адмшютратором у найдорожчому рестораш Харкова, хоча певний час говорила неправду про те, що була безроб^ною волонтеркою. Отже, в нашш державi для того, щоб потрапити до законодавчого органу влади кра!ни, треба просто «купити» прохщне мюце в партшному списку, цша якого по-чинаеться вщ 5 млн доларiв. Хоча трапляються випадки, коли люди стають депутатами завдяки сво!й пол^ичнш або суспiльнiй активносп, завдяки своему статусу. Але в умовах варiативностi корупцiйних проявiв шанав у чесний спосiб потрапити до будь-яко! владно-управлшсько! структури стае все менше.
От i виходить, що в результатi симбiозу двох важливих умов придбання посади: наявносп достатньо! кiлькостi грошей (ресурсна умова) i непотизму -кланових, кастових династичних i т. п. зв'язюв (умова довiри) кра!на пере-творюеться на iнвестицiйний ринок, на якому громадяни можуть купувати (орендувати) посади для отримання величезно! адмшютративно! ренти, що перешкоджае нормальному функцюнуванню держави та суспшьства [44].
Ще одним наслiдком деструктивного впливу непотизму та шших корупцшних проявiв стало те, що закони щодо заборони працевлаштування д^ей та шших родичiв чиновниюв у т самi установи, де працюють !'хш батьки, чоловiки або дружини, свати, куми тощо, не д^ть. Використання непотизму пiд час здiйснення кадрового добору кандида^в сприяе процвiтанню корупцп у рiзноманiтних iнституцiях, не тшьки у найвищих органах державно! влади, а й у приватному сектор^ що негативно впливае на репутащю Укра'ни на мiжнароднiй ареш. Вiдсутнiсть дiевоi судово! системи та прокуратури, фактична безкаршсть корупцiонерiв не дають Укрш'ш здiйснити прорив у по-доланнi корупцй, хоча i не дуже стараються тi, вщ кого залежить наведення порядку в кра!ш. Антикорупцiйна реформа буксуе в першу чергу з причин пол^ично! заангажованосп керiвництва та недостатньо! компетенци кадрiв. В елiти не вистачае волi та бажання для ршучих дiй.
Важко уявити, що укра'нська влада залюбки вiзьметься за проведення антикорупцгйног реформи та залучить представниюв громадянського суспшьства для посилення громадського контролю та мошторингу за дiями цiлоi армй чиновникiв, нагляду за дотриманням високих етичних стандар^в, бо в першу чергу !й буде необхiдно припинити проведення кадрово! полiтики непотизму [45, с. 395-409]. Чи готове сучасне укра'нське суспшьство виклю-чити умови, що створюють стимули та можливосп схилення особи до здш-снення корумпованих дш? Чи почнеться очищення влади з гори до низу, по уах ланках владно! вертикалi, iз доведенням посадовими особами свое! не-
винуватосп, може, i арештами мЫс^в чи керiвникiв рiзних установ та ш-ститутiв, бо лише 7% укрш'нщв вiрять в успiх антикорупцшно! полiтики Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ни, що свщчить про критично низький рiвень довь ри народу до можновладщв. Якщо довiра падае нижче критичного рiвня, за якого починае домшувати недовiра, механiзми суспiльного управлiння i ре-гулювання пробуксовують, !'х здатнють ухвалювати дiевi управлiнськi ршен-ня мiнiмiзуеться [46, с. 95]. А це означае, що сустльство може повстати проти беззаконня, корупцп у вах И формах та проявах. Таких прикладiв в сучаснiй юторп вистачае,
У висновках зазначимо, що непотизм, як споаб «протягування» родичiв, заступництво, протекцiя - це лише один iз проявiв та потужних джерел корупцп, тому треба шукати способи зменшення деструктивного впливу на розвиток суспшьства та держави уах корупцшних явищ разом, щоб припи-нити затягування у корупцшний потiк вас! кра'ни.
Практика непотизму призводить до знищення здорово!' професшно! конкуренции сприяе утворенню нездорового психологичного ^мату, напруже-ностi в стосунках та недовiри одне до одного в колективах, формуе байдуже ставлення ствроб^ниюв до виконання сво!'х обов'язкiв, породжуе апатiю та призводить до зниження показниюв i темтв росту установи (закладу, орга-шзацп тощо), яка перестае розвиватися. Аморальшсть та протиправнiсть непотизму виявляеться у нехтуванш iнтересами спiльноти (суспiльства, держави), особливо на державному та мюцевому рiвнях, в iнтересах лише невелико'! групи людей, пов'язаних родинними або ментальними стосунками, породжуе конфлштшсть мiж сiмейними кланами за домшування в данiй сферi дiяльностi. Особи, що отримали посаду через непотичш та !'м подiбнi зв'язки, практично зшмають з себе вщповщальшсть за результат роботи, а !х керiвники втрачають важелi управлiння ними, а разом з цим i свш iмiдж.
Отже, треба негайно припинити кадрову пол^ику непотизму та йому по-дiбних дискримiнацiйних практик, що застосовуються тд час добору кадрiв у рiзноманiтнi установи держави, та суворо карати посадовщв, починаючи з владно-управлшсько! верхiвки, за !х неправомiрнi дй. Задля цього, з ураху-ванням досвiду передових кра!н, якi досягли успiху в боротьбi з корупцiйни-ми явищами, спрямувати зусилля суспiльства та влади на активiзацiю роботи антикорупцiйних органiв та посилення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства Укра'ни, що встановлюе обмеження на призначення близьких родичiв на керiвнi державнi посади та забезпечуе запоб^ання корупцп.
У першу чергу це стосуеться формування владно-управлшських структур, потрапити на службу до яких можна буде тшьки через прозорi вибори на пiдставi визначених законом вимог щодо претендентв та постшного
мошторингу з боку суспшьства за дiяльнiстю цих структур. У подальшому високопосадовщ мають проходити юпити задля перевiрки ïx професшно! придатностi та декларувати своЛ доходи (включаючи члешв родини). Оскшь-ки посилення корупцшних проявiв на чолi з непотизмом збiльшуеться зi зростанням чисельносп чиновництва, ïx кiлькiсть не повинна бути бшьшою, нiж встановлено европейськими нормами. Отже, необхщно скоротити кшь-кiсть чиновникiв та спрощувати ус процедури отримання тих чи шших докуменпв у державних органах.
Через шститути освiти та немонополiзованi владою ЗМ1 на пiдставi най-кращих свiтовиx освiтньо-виxовниx стандартiв впроваджувати в систему цшностей особистостi та суспшьства почуття iндивiдуальноï i колективноï вiдповiдальностi, розвивати в людей навички самостшносп, дисциплшова-ностi, iнiцiативностi, творчосп, конструктивностi, сприяти посиленню ролi професiйноï етики, формуванню високоморальних та законослухняних громадян, домагатися переформатування суспiльноï свiдомостi в бiк стiйкоï не-приязнi до будь-яких видiв i форм корупцп в уах сферах життедiяльностi суспiльства.
Результатом боротьби з непотизмом та шшими корупцiйними проявами буде обмеження статусних прившеЛв пол^июв, конкурси для державних посад та вщновлення соцiальниx лiфтiв для фаxiвцiв в усix сферах життедiяль-ностi суспiльства, висока соцiальна мобшьшсть, яка базуеться на меритокра-тп, громадський контроль за владою i моральш чи/та юридичнi санкцй за публiчну брехню, децентралiзацiя влади, дебюрократизащя, зростання рiвня довiри населення до вищих iнститутiв влади, вкорiнення европейських цiн-ностей, норм i практик у життедiяльнiсть крайни, пiдтримка громадсьюстю процесу реформування для вирiшення системних проблем з метою ххнього унеможливлення на будь-якому етапi розвитку украшського суспiльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Права рука не вщр1же л1ву: Баг1ров сказав, коли в УкраНш переможуть корупщю [Електронний ресурс] // Обозреватель. - 1 верес. 2016. - Режим доступу: http://newsme.com.ua/ua/politics/3520280/.
2. Косвшцев О. Топ-3 завдань Украши у 2016 рощ. Без чого боротьба з корупщею приречена на 1м1тащю [Електронний ресурс] / Олександр Косвшцев. - 12 с1ч. 2016. - Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do? top3_zavdan_ ukrayini_u_2016_rotsi&objectId=1378928.
3. Stewart-Williams S. Human Beings as Evolved Nepotists: Exceptions to the Rule and Effects of Cost of Help / Steve Stewart-Williams // Human Nature. - 2008. - Vol. 19 (4). - p. 414-425.
4. Jaskiewicz P. Is Nepotism Good or Bad? Types of Nepotism and Implications for Knowledge Management / Peter Jaskiewicz, Klaus Uhlenbruck, David B. Balkin and Trish Reay // Family Business Review. - 2013. - Vol. 26, No 2. - P. 121-139.
5. Alper Buyukarslan B. The overall outlook of favoritism in organization: A literature review / B. Alper Buyukarslan, N. Derya Ergun Ozler // International Journal of Business and Management Studies. - 2011. - Vol. 3, No 1. - P. 275-284.
6. Davis G. F. American cronyism: How executive networks inflated the corporate bubble / Gerald F. Davis // Sage Journals. - 2003. - Vol. 2 (3). - Р. 34-40.
7. Дела Порта Д. Брудш оборудки: Учасники, ресурси та мехашзми пол^ично! корупцл / Донателла дела Порта, Альберто Ванучi ; пер. з англ. С. Коюзюк. -К. : Вид-во «К. I. С.», 2006. - 302 с.
8. Дорош Л. Непотизм як пол^ико-правова проблема укра1нського державотво-рення / Л. Дорош, О. 1васечко // Humanitarian vision (Гумаштарш вiзil). - 2015. -Vol. 1, No 1. - С. 13-20.
9. Khatri N. Cronyism: A cross-cultural analysis / N. Khatri, E. W. K. Tsang, T. Begley // Journal of International Business Studies. - 2006. - Vol. 37, No 1. - P. 61-75.
10. Климович С. Политические семейные кланы: кто кому кум и брат [Електронний ресурс] / С. Климович // UBR. - 2010. - Режим доступу: http://ubr.ua/ukraine-and-world/power/politicheskie-semeinye-klany-ktokomu-kum-i-brat-56502.
11. Lauth H.-J. Informal Institutions and Democracy / H.-J. Lauth // Democratization. -Vol. 7, No 4. - P. 21-50.
12. Мащевський Ю. Непотизм в украшськш полггищ в перюд президентства В. Яну-ковича / Ю. Мащевський, Р. Мащевський ; Нац. ун-т «Остроз. акад.». Центр полгг. дослщжень НаУОА. - Острог, 2014. - 13 с.
13. Олшник О. Фаворитизм i крошзм як основш критери кадрового добору пол^и-ко-управлшсько! елгги в Украш / О. Олшник // Вiче. - 2014. - № 20. - С. 2-5.
14. Ирен М. I. Проблеми формування сучасно! украшсько! ел™ / М. I. Ирен // Со-щальна психолопя. - 2004. - № 2 (4). - C. 38-48.
15. Solomon D. Nepotism, patronage and the public trust [Електронний ресурс] / D. Solomon. - 27 February 2014. - Режим доступу: http://www.integrity. qld.gov.au/ library/document/catalogue/speeches-articles/Nepotism%20and%20the%20public%20 trust%20(2).pdf.
16. Heidenheimer A. Political Corruption: Concepts and Contexts / A. J. Heidenheimer, M. Johnston. - New Jersey, New Brunswick : Transaction Publishers, 2002. - 970 p.
17. Роуз-Екерман С. Корупщя та урядування: причини, наслщки, змши / Сюзан Роуз-Екерман ; пер. англ. С. Коюзюк, Р. Ткачук. - К. : Вид-во «К. I. С.», 2004. -296 с.
18. Коткш С. Полггична корупщя перехщно! доби. Скептичний погляд : пер. з англ. / С. Коткш, А. Шайо. - К. : Вид-во «К. I. С.», 2004. - 440 с.
19. Мшер В. Звичаева корупщя? Громадяни та уряд у посткомушстичнш Сврош : пер. з англ. / В. Мшер, О. Гределанд, Т. Кошечкша. - К. : Вид-во «К. I. С.», 2004. - 328 с.
20. Bellow А. In Praise of Nepotism: A Natural History / Adam Bellow. - New York : Doubleday, 2003. - 576 p.
21. Ljunge M. Was Banfield Right? Family Ties and Civic Virtues [Електронний ресурс] / M. Ljunge // University Copenhagen and SITE. - Режим доступу: http://users.unimi.it/ brucchiluchino/X/familytiessep11.pdf.
22. Лещенко C. Украшська полггика як декорацп до сер1алу «Динаспя» [Електронний ресурс] / С. Лещенко // Укр. правда. - 2010. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/12/9/ 5656770/.
23. Ншолаенко Т. Парламентський непотизм. Родинш тдряди штурмують Раду [Електронний ресурс] / Т. Нколаенко. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/ articles/ 2012/09/11/6972487/.
24. Руденко С. Хто кому кум в украшськш полчищ [Електронний ресурс] / С. Ру-денко. - Режим доступу: http://from-ua.com/nocomments/dac136f8aa810.html.
25. Седлецька Н. Кум1вство. Кого прив1в Янукович [Електронний ресурс] / Н. Сед-лецька. - Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=06HeHWfUn-Q.
26. Пол1толопчний енциклопедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-гр1бна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2015. - 816 с.
27. Кодекс закошв про працю Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 10.12.1971 № 322-VIII (ред. вщ 07.01.2017). - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/322-08.
28. Про державну службу [Електронний ресурс] : Закон Украши вщ 10.12.2015 № 889-VIII (ред. вщ 05.01.2017). - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/889-19.
29. Про сумщення посад та службу родич1в в установах, пщприемствах та оргаш-защях усуспшьненого сектора [Електронний ресурс] : постанова Раднаркому УРСР вщ 04.06.1933 (ред. Ради Мшютр1в УРСР вщ 03.11.1980 № 593). - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001699-33.
30. Як найбшьш корумповаш сфери в УкраНш [Електронний ресурс] // Погляд. -2 серп. 2016 р. - Режим доступу: https://pogliad.ua/news/ukraine/yaki-naybilsh-korumpovani-sferi-v-ukrayini-307124.
31. Михальченко М. Кланово-ол1гарх1чний режим: негативи i позитиви функ-цюнування / М. Михальченко // Наук. зап. 1н-ту полт i етнонац. дослщжень 1м. I. Ф. Кураса НАН Украïни. - 2010. - № 5 (49). - С. 83-94.
32. Лосев I. Свято несправджених надш: з провини власноï полiтичноï елгги Украï-на дос1 не стала ефективною державою / I. Лосев // Сучаснють. - 2008. - № 8. -С. 28-34.
33. Лагутина И. Династии и непотизм в современной политике [Електронний ресурс] / Ирина Лагутина // Радио Свобода. - 7 нояб. 2007. - Режим доступу: http://www.svoboda.org/ a/420107.html.
34. Який статус займають д1ти пол1тиюв у нашш краЛш [Електронний ресурс] // Суспшьство. - 04.12.2016, Ыформацшне агентство «Сдшсть». - Режим доступу: http://www.ednist.info/news/52740.
35. Олшник О. Актуальш проблемы кадрового добору пол1тико-управлшсько! ел1ти в Укра'ш: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / О. Олшник // Демокра-тичне врядування. Науковий вюник. - 2014. - Вип. 14. - Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/ vidavnitstvo_1/visnyk14/fail/olijnyk.pdf.
36. Зашев П. Мер1тократ1я - европейська цшшсть, про яку забувають в Укра'ш [Електронний ресурс] / Петер Зашев // Свропейська правда. - 7 с1ч. 2015. - Режим доступу: https://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl= uk&prev=search&rur l=translate.google.com.ua&sl=ru&sp=nmt4&u= http://www.eurointegration.com.ua/rus/experts/2015/01/7/7029402/&usg=ALkJrhh dI_q6oMF9myu-MGGNo6Ur4bdo4 g.
37. Корупщя в осв1тнш галузь загрози стратепчному розвитку укра'нського сус-пшьства. Анал1тична записка [Електронний ресурс] // Нащональний шститут стратепчних дослщжень. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1154/.
38. Погребняк О. О. Актуальш питання визначення поняття корупцшних д1янь та !х наслщюв у кримшальному прав1 / О. О. Погребняк // Вюн. Кримшол. асощацп Укра'ни. - 2014. - № 8. - С. 207-213.
39. Про затвердження Положення про умови роботи за сумюництвом пращв-ниюв державних шдприемств, установ { оргашзацш вщ 28.06.1993 № 43 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93/ card2#Card.
40. Сафина Д. М. Влияние фаворитизма и непотизма на организационное и экономическое развитие [Електронний ресурс] / Д. М. Сафина // «Дискуссия». Полит. журн. науч. публикаций. - 2013. - № 10. - Режим доступу: http://journal-discussion.ru/ publication.php?id=949.
41. Заступник генпрокурора: У прокуратур! пануе корупщя { кругова порука [Електронний ресурс] // Чершвщ-шфо. FAKTY.cv.ua. - Режим доступу: http://www.fakty. cv.ua/zastupnyk-henprokurora-u-prokuraturi-panuje-koruptsiya-i-kruhova-poruka-video/.
42. Пюарчук Д. Чим запам'ятаеться Ярема [Електронний ресурс] / Дмитро Пюарчук // depoua. - Режим доступу: http://www.depo.ua/ukr/poHtics/chem-zapomnitsya-yarema-10022015090000.
43. Р1вень дов1ри украшщв до Ради досяг критично низько! позначки - опитування [Електронний ресурс] // УН1АН. - 20 квгг. 2016. - Режим доступу: https:// www.unian.ua/politics/1325241-riven-doviri-ukrajintsiv-do-radi-dosyag-kritichno-nizkoji-poznachki-opituvannya.html.
44. Энгвалл Й. Кыргызское государство - это и есть коррупция [Електронний ресурс] / Й. Энгвалл // Электронный справочник специалиста по Центральной Азии «ЦентрАзия». Интервью от 28.03.2013. - Режим доступу: http://www. centrasia.ru / newsA.php?st=1377659100.
45. Громадянське сустльство: пол1тичш та сощально-правов1 проблеми розвитку : монограф1я / Г. Ю. Васильев, В. Д. Водшк, О. В. Волянська та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2013. - 536 с.
46. Люеенко О. Динамша пол^ичного катталу в Укрш'ш / О. Люеенко // Полгг.
менеджмент. - 2005. - № 1 (10). - C. 90-96.
ПРОБЛЕМА НЕПОТИЗМА В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ
Сахань Е. Н.
Рассмотрена проблема непотизма в современном социально-политическом пространстве Украины. Доказывается тезис о том, что непотизм является одним из негативных проявлений и мощных источников коррупции. Автор пытается выяснить, каким образом кадровая политика непотизма влияет на все сферы общественной жизни, несет угрозу развития государства. Даны предложения по уменьшению разрушительного воздействия непотизма на общество и государство.
Ключевые слова: непотизм, семейные кланы, коррупция, меритократия, анти-меритократия.
PROBLEM OF NEPOTISM IN MODERN UKRAINIAN SOCIETY
Sakhan O. M.
A problem of nepotism in the modern Ukrainian society is viewed as one of manifestations and powerful sources of corruption which shows itself as practice ofplacing one's relatives, acquaintances, friends or persons within a high-ranked individual's circle to certain offices without regard to their professional skills and training at other people's expense.
It has been underlined that a destructive result of the nepotism's personnel policies lies in the fact that unfavourable psychological climate is established among the staff, «unhealthy» organizational set-up is formed, basics of teamwork are ruined, and employees who enjoy no protection lose motivation to fulfill their duties properly; as social lifts are broken, young and talented specialists have no opportunities to be promoted, improve their financial and social status, and this causes migration of an able-to-work, highly-trained portion of the population abroad. The above factors decrease work efficiency of employees in certain teams and lead to deterioration of growth indexes and rates of an institution (establishment, organization, etc.) which ceases developing.
Attention is drawn to the fact that immorality and unlawfulness of nepotism manifests itself as ignoring interests of a community (society, state), especially at the state and local levels; as interests of merely a small group of people who are linked through family or mental relations; this causes conflicts between family clans in pursuit of domination over that certain area, and tension in the society. It has been emphasized, that Ukrainian officials justifying themselves by the fact that «tradition» of showing favouritism to relatives and
friends is rooted in our people's minds have made a wide use of practice of nepotism and have turned Ukraine to a «state of developed nepotism» for only twenty-five years. Manifestations of corruption with nepotism atop enhance as a number of officials increases, that's why the size of the officialdom which shall not be greater than that established by the European regulations must be controlled.
It has been concluded that in order to overcome the problem of nepotism in the Ukrainian society, these very personnel policies and similar discriminatory practices which are applied to recruitment in the state's various agencies must be abandoned, and officials must be punished severely for their wrongdoings starting with the top authorities and administration. For that end, bearing in mind experience of advanced states which made success in their struggle against corruptive phenomena, the society and authorities should focus their efforts on activation of anti-corruption bodies ' work and enhancement of control over compliance with requirements of the Ukrainian legislation in force which sets limits on placement of immediate relatives to senior public offices and promotes prevention of corruption.
Establishment of anti-corruption mentality in citizens and strong intolerance of public opinion to any sorts and forms of corruption in all spheres ofpublic life shall be facilitated through educational institutions and the mass media on the basis of world-recognized educational standards.
Key words: nepotism, family clans, corruption, meritocracy, antymeritocracy.
