CC BY
38
УДК 363.087.7
Агш В.М., к.б.н., старший науковий ствробггаик, © Спаський Г.В., к.е.н., директор Закарпатська державна сыьськогосподарська дослгдна станщя
Дурдинець Т.М., Грига Н.П., Богдан В.П., мапстри ВП НУБ1П Украгни «Мукачгвський аграрный коледж», м. Мукачеве E-mail: insbakta@ukr.net
КОРЕКЦ1Я М1НЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ ОВЕЦЬ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСНИХ М1НЕРАЛЬНО-СОЛЬОВИХ
БРИКЕТ1В-ЛИЗУНЦШ
Кожна бюгеох1м1чна зона мае певний спектр дефщитних мтеральних елемент1в в кормах. Корми Закарпаття е л1мтуючими за такими бютичними макроелементами як Na, P, S, Ca та мжроелементами - Zn, Co, I, Cu, Se, Mn.
Враховуючи вмкт мтеральних елемент1в в кормах, вод1, а також гх бюлог1чну доступтсть та беручи до уваги потреб р1зностатевих груп овець у мтеральних елементах та рекомендованi норми гх мтерального живлення нами була розроблена рецептура та технологiя виготовлення мтерально-сольових брикетiв-лизунцiв, з використанням природних мiнералiв Закарпаття, буферних, тдиферентних речовин та лiмiтуючих макро- i мiкроелементiв.
В до^дах проведених на ягнятах тсля вiдлучення i на вирощувант, та лактуючих вiвцематках, споживання тваринами рiзних статево-вжових груп мтерально-сольових брикетiв-лизунцiв коливалось вiд 11 до 18 г/гол/добу; 22-25 г/гол/добу та 25-36 г/гол/добу вiдповiдно, що сприяло покращенню обмтних процеЫв i господарських показниюв тварин.
Ключовi слова: лiмiтуючi мтеральт елементи, ягнята, лактуючi вiвцематки, алунт, каолт, бентонт, меляса, мiнерально-сольовi брикети-лизунщ. УДК 363.087.7
Агий В.М., к.б.н., старший научний сотрудник Спаский Г.В., к.е.н., директор Закарпатская государственная сельскохозяйственная опытная станция Дурдинец Т.М., Грига Н.П., Богдан В.П., магистры
ОПНУБИП Украины «Мукачевский аграрный колледж», г. Мукачево
КОРРЕКЦИЯ МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ ОВЕЦ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСНЫХ МИНЕРАЛЬНО-СОЛЕВЫХ
БРИКЕТОВ-ЛИЗУНЦОВ
Каждая биогеохимическая зона имеет определенный спектр дефицитных минеральных элементов в кормах. Корма Закарпатье является лимитирующим
© Агш В.М., Спаський Г.В., Дурдинець Т.М., Грига Н.П., Богдан В.П., 2014
12
по таким биотическим макроэлементам как Na, P, S, Ca и микроэлементам -Zn, Co, I, Cu, Se, Mn.
Учитывая содержание минеральных элементов в кормах, воде, а также их биологическую доступность и учитывая потребности разных половозрастных групп овец в минеральных элементах и рекомендуемые нормы их минерального питания нами была разработана рецептура и технология изготовления минерально-солевых брикетов-лизунцов с использованием природных минералов Закарпатья, буферных, индиферентных веществ и лимитирующих макро и микроэлементов.
В опытах проведенных на ягнятах после оббивки, на выращивании и лактирующих овцематках, потребление животными разных половозрастных групп минерально-солевых брикетов-лизунцов колебалось от 11 до 18 г / гол / сутки; 22-25 г / гол / сутки и 25-36 г / гол / сутки соответственно, что способствовало улучшению обменных процессов и хозяйственных показателей животных.
Ключевые слова: лимитирующие минеральные элементы, ягнята, лактирующие овцематки, алунит, каолин, бентонит, мелясса, минерально-солевые брикеты-лизунцы.
UDC 363.087.7
V.M. Ahiy, Candidate of biological science, senior scientific collaborator H.V. Spaskyi, Candidate of economy science, director Zakarpatian State Agricultural Experimental Station T.M. Durdinets, N.P.Hryha, V.P. Bohdan,
Masters of Science of Independent Departament of National University of Biotechnology and Natural Utilization of Ukraine «Mukachiv Agricultural College»
THE CORRECTION OF SHEEP'S MINERAL NUTRIMENT BY MEANS OF UTILIZATION OF THE COMPLEX MINERAL SALT LICKING BRICKS
Each respective biochemical zone has a certain range of scarce mineral elements in nutriment. The nutriment in Transcarpathia is limited in such biotic macroelements as Na, P, S, Ca and microelements such as Zn, Co, I, Cu, Se, Mn.
Considering the content of mineral elements in nutriment, water and their biological availability and also taking into account the opposite sex sheep needs in mineral elements and recommended nutritional standards, we developed the formula and production technology of mineral salt licking bricks. We used natural Transcarpashian minerals, neutral buffer substances and limiting macro- and microelements in these licking bricks.
After some experiments conducted on the lambs being weaned from lactating ewes, the usage of mineral salt licking bricks appeared to depend on different sex and age groups and was from 11 to 18 gr/head/day for the lambs and 22-25 gr/head/day
13
and 25-36 gr/head/day for the sheep. It contributed to the improvement of metabolism and farm factors of the animal observed.
Key words: limiting mineral elements, lambs, lactating ewes, alunite, kaolin, bentonite, mineral salt licking bricks.
Вступ. Встановлення потреб тварин у макро- i мжроелементах в залежност вщ piBra продуктивности вжу, фiзiологiчного стану, умов утримання i годiвлi продовжуе залишатись важливою проблемою.
Дослiдженнями встановлено, що корми pацiону не покривають потребу овець у деяких мшеральних елементах.
Дефiцит мiнеpальних елементiв у ращош овець зумовлюе погipшення апетиту, затримку росту, порушення обмiну речовин, репродуктивно! функци та зниження продуктивности
Згiдно лiтеpатуpних даних, порушення вщтворення у тварин зумовленi генетично лише на 10%, а на 90% залежать вщ впливу фактоpiв зовшшнього середовища, i особливо вiд фактоpiв живлення, тобто вiд наявностi амшокислот, вiтамiнiв та мiнеpальних речовин в ращош [1].
При утриманш овець на пасовищах з домiнуванням злакових трав спостер^аеться дефiцит магнiю, натрш, фосфору, сipки, кобальту, мiдi, цинку, марганцю та йоду.
Пiдвищення piвня енергетичного живлення на 15-20% зумовлюе бшьш ефективне використання мiнеpальних елеменив, адже частина енерги коpмiв ращону використовуеться оpганiзмом тварин для переносу бютичних мiнеpальних елементiв.
Щоб досягти бажаних результат пpодуктивностi овець !м необхiдно згодовувати вiдповiднi мiнеpальнi сполуки, а саме, хлорид та сульфат натрш, солi лiмiтуючих мiкpоелементiв, а також природш мiнеpали родовищ Закарпаття [2,3].
Постановка завдання. Корми низинно! зони Закарпаття е дефщитними за рядом мшеральних бютичних елеменив, а отже ращони овець необхщно балансувати за лiмiтуючими елементами шляхом !х введення у виглядi мiнеpальних та хeлатних сполук [4].
Дослiдженнями встановлено, що найбшьш iнтенсивно обмiннi процеси протжають в оpганiзмi кiтних, лактуючих вiвцематок та молодняка при штенсивнш технологи вирощування.
Вiвцi, поpiвняно з шшими видами сiльськогосподаpських тварин, характеризуются бiльш iнтенсивним обмiном сipки i, у зв'язку з цим, бшьшою потребою в нiй. 1з збшьшенням настригу вовни зростае потреба тварин у Ырщ, як складового компоненту Ырковмкних амiнокислот та вовни.
В експериментах встановлено, що у кормах добового ращону вiвцi е тшьки половина вщ потреби сipки. Отже, при згодовуванш концентpатiв вiвцематкам необхщно згодовувати по 6-8 г сульфату натрш на голову за добу. Постшне згодовування вiвцям сульфату натрш сприяе збшьшенню настрига вовни на 16-18% [2].
14
Для збшьшення синтезу тюлових (Ырковмюних) фермента у склад кормово! добавки бажано вводити сульфатш сполуки мжроелемента [5].
Нормальний ркт, розвиток, продуктивнiсть i вщтворювальна функцiя овець досягаеться лише за умов збалансовано! годiвлi тварин, у тому чи^ за повного забезпечення !х найважливiшими макро- i мжроелементами. Суттевий вплив на репродуктивну функцш у тварин здiйснюе йод, цинк, кобальт, селен, залiзо, молiбден [1].
Мжроелементи в органiзмi тварин виконують функцiю кофакторiв i активаторiв ряду фермента, а також стабiлiзаторiв вторинно! структури молекул i служать бiокаталiзаторами при ферментативних реакцiях в органiзмi тварин [6].
Ще в 1968 р. академжом Гулим М.Ф. та ствробггниками була доведена можливiсть тдвищення продуктивностi сiльськогосподарських тварин шляхом стимуляци процесiв карбоксилювання.
Виготовлення мiнерально-сольових брикета-лизунщв не е чимось новим, але рецептура та технологiя !х виготовлення може бути рiзноманiтна. Вiльний доступ тварин до мшерально-сольових брикетiв-лизунцiв сприяе постшному, дозованому поступленню мiнеральних компонента та оптимiзащl мiнерального живлення.
Умови, матермалн та методика дослiджень. Протягом 2011-2013 рокiв нами була розроблена рецептура та технолопя виготовлення брикетiв лизунщв для рiзних статево вiкових груп овець (ягнята тсля вiдлучення, ягнята на вирощуванш та лактуючi вiвцематки) та вивчався !х вплив на обмшш процеси i господарськi показники.
Експериментальна частина дослiджень проводилася у СФГ «Зоряний п'ятачок» Мукачiвського району, СФГ «Шлтев» Берегiвського району та ФГ «Сверенко» Виноградiвського району вщповщно.
Основними компонентами брикетiв-лизунцiв були хлорид та сульфат натрш, а також природш мiнерали Закарпаття (алунiт, каолш, бентонiт).
У 2011 роцi ягнятам тсля вщлучення згодовували вволю брикети-лизунщ для оптимiзацil мiнерального живлення.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Група Кшьшсть Порода В1к, Дослщжуваний
тварин М1с фактор
Контрольна 7 Цигай х 3 Основний рацюн
Прсько- (ОР )
карпатська
Дослщна 7 Цигай х 3 ОР + брикети-
Прсько- лизунщ (ad
карпатська libitum)
Годiвлю тварин у пiдготовчому перiодi здшснювали згiдно загальноприйнятих зоотехнiчних норм.
15
З дослщжуваних показниюв сироватки кpовi визначали лужну фосфатазу за методом Кiнга-Аpтстpонга з використання тест системи (гiдpолiз динатршфеншфосфату). АСТ, АЛТ- визначали за методом Райтмана-Френкеля, глюкозу в сироватщ кpовi визначали за допомогою оpтотолуiдину а загальний бiлок - методом рефрактометри.
Результати дослщжень. Для балансування ращотв ягнят пiсля вiдлучення за лiмiтуючими мiнеpальними елементами в бiогеохiмiчнiй зот, Закарпаття низинне, нами розроблено рецепт та технологш виготовлення бpикетiв-лизунцiв.
До складу брикеив-лизунщв входили солi мжроелеменив (Co, Zn, Mn, Cu, J, Se) у дозах рекомендованих Клщенко Г.Т. та iн.
Бpикети-лизунцi, яю згодовували вволю доповнювали pацiон ягнят тсля вiдлучення за такими макроелементами як (Na,S,Ca,P), а також за дефщитними мiкpоелементами.
На пpотязi дослщного пеpiоду тварини споживали (нализували) по 11 г /гол/добу, а в кшщ дослщного перюду по 18 г/гол/добу брикеив-лизунщв.
Сеpедньодобовi прирости у тварин дослщно! групи становили 130 г, а контрольно! 110 г, що на 18,2 % бшьше поpiвняно з контрольною групою тварин.
Таблиця 2
Деякч бшхЬпчш показники сироватки кров1 ягнят (М ± m; n= 4)
АЛТ, мккат/л АСТ, мккат/л Лужна фосфатаза, нмоль/л Глюкоза, ммоль/л Загальний бшок, г/л
Контрольна група
0,26±0,04 0,67±0,003 241,4 ± 17,5 2,28 ± 0,26 62,8 ± 8,3
0,40±0,002 0,77 ± 0,04 243,0 ± 11,4 3,0 ± 1.9 67,0 ± 8,8
Досл1дна група
0,27 ± 0,003 0,75± 0,06 245,9± 9,7 1,94± 0,26 64,5 ± 0,19
0,31± 0,05 0,81 ± 0,02 256,0 ± 9,5 2,60 ± 0,40 71,7 ± 2,70
* Суттева р1зниця дослщжуваних показник1в сироватки кров1 до контролю
** в чисельнику показники сироватки кров1 до - в знаменнику через з години тсля
год1вл1
Для вщстеження за метаболiчними процесами в оpганiзмi ягнят в сироватщ кpовi визначали активнiсть ферменив пеpеамiнування ( АСТ, АЛТ). Забip кpовi у ягнят проводили до - та через 3 години тсля годiвлi.
Встановлено, що чим бшьша концентpацiя амiнотpансфеpаз i чим вища !х активнiсть тим штенсившше проходять процеси метаболiзму [7].
Суттево! мiжгpупово! piзницi за вмiстом лужно! фосфатази у сиpоватцi кpовi ягнят не спостер^алось, хоча вiдмiчалось незначне пщвищення концентpацi! дослiджуваного ферменту тсля годiвлi як у контpольнiй так i дослiднiй групах тварин.
За концентращею глюкози i загального бшку у сиpоватцi кpовi ягнят контрольно! i дослiдно! груп спостеpiгалось незначне пщвищення !х концентpацi! пiсля годiвлi.
16
Одним iз компонента брикета-лизунщв е бжарбонат натрш, i саме бжарбонатний буфер е основним компонентом слини, який краще проявляе сво! буфернi властивостi в рубщ.
На нашу думку, позитивний ефект вщ згодовування брикетiв-лизунцiв отримано i за рахунок оригiнального поеднання алушту з каолiном та мелясою що сприяло кращому та постшному забезпеченню тварин дослщно! групи бютичними мiнеральними елементами, та позитивно вплинуло на iнтенсивнiсть обмiнних процесiв в органiзмi ягнят та !х середньодобовi прирости.
В дослiдi на ягнятах, на вирощуванш, (2012 рiк) встановлено, що тварини дослщно! групи при згодовуванш !м брикетiв-лизунцiв вволю споживали по 2225 г/гол/добу, що трохи бшьше вiд рекомендованих норм хлориду натрш при згодовуванш його у розсипному виглядi з комбжормами.
Лiмiтуючi мiкроелементи вводили до складу брикета-лизунщв до потреби у виглядi мшеральних сполук (Zn, Мп, Со, Си- у формi сульфатiв), Ю", та Na2SeO3 у перерахунку на елемент (мг/кг сухо! речовини): кобальт - 0,40; цинк - 30,0; марганець - 40,0; йод - 0,40; мщь - 7,3; селен - 0,30.
При проведенш бiохiмiчних аналiзiв сироватки кровi ягнят на вирощуванш встановлено, що за вмктом загального бiлку та глюкози суттево! мiжгруповоl рiзницi не спостерiгалось.
Таблиця 3
Бш^мпчш показннкн снроваткн кров1 ягнят (М+т; п=4)_
Загальний Глюкоза, АЛТ, АСТ, Лужна
бшок, г/л ммоль/л мккат/л мккат/л фосфатаза,
нмоль/л
Контрольна група
61,2±8,7 1,7±0,06 0,18±0,009 0,51±0,001 201,4±9,9
59,2±7,8 1,95±0,03 0,19±0,004 0,49±0,001 223,6±9,6
Досл1дна група
58,1±10,9 1,8±0,09 0,19±0,004 0,50±0,001 208,7±6,0
52,5±0,7 1,9±0,05 *0,22±0,004 *0,53±0,001 *261,3±13,0
* Суттева р1зниця дослщжуваних показнишв сироватки кров1 у вщношенш до контролю.
** В чисельнику показники сироватки кров1 до - в знаменнику через три години тсля год1вл1
Пiсля годiвлi активнiсть амшотрансфераз (АЛТ, АСТ) у тварин дослщно! групи була суттево бшьшою шж у контрольнiй групi. До годiвлi тварин активнiсть ферментiв переамiнування у обидвох групах була без ютотних змш. Збiльшення активностi амiнотрансфераз тсля годiвлi вказуе на бiльш штенсивне протiкання метаболiчних процесiв у органiзмi ягнят дослiдноl групи, що тдтверджуеться показниками середньодобових приростiв, якi на 23,1% були вищими у порiвняннi з тваринами контрольно! групи.
Пщвищення продуктивностi сiльськогосподарських тварин спостерiгали Кальницький Б.Д., Клiценко Г.Т., Агiй В.М. при введенш в !х ращони сполук натрiю та сiрки, а також деяких солей мiкроелементiв, яю не забезпечували потребу тварин у них [2,3,7].
17
В доступнш лiтературi нами не знайдено рецепту брикеив-лизунщв, яю б забезпечували ращони ягнят за таким широким спектром дефщитних мшеральних елементiв
Традицiйнi корми ращошв лактуючих вiвцематок е дефщитними за рядом бiотичних мiнеральних елеменив, а з врахуванням iнтенсивностi протжання метаболiчних процесiв у цей фiзiологiчний перiод в органiзмi тварин виникае необхщшсть в оптимiзащi мiнерального живлення.
Для балансування рацiонiв лактуючих вiвцематок за лiмiтуючими мiнеральними елементами нами розроблено рецептуру та технологш виготовлення мшерально-сольових брикетiв-лизунцiв.
Таблиця 4
Рецепт мшерально-сольових брикеив-лизунщв
_ДЛЯ ЛаКТуЮЧИХ BiB^MaTOK_
№ п/п Компоненти Вм1ст компоненпв, %
1 Кухонна сшь 37
2 Глауберова сшь 7
3 Алушт 15
4 Каолш 10
5 Бентошт 3
6 Цеол1т 2
7 Цемент 3
8 Трикальцшфосфат 3
9 Монокальцшфосфат 2
10 Пдрокарбонат натрш 6
11 Меляса 10
12 Вода 2
Всього: 100
KpiM того, в 1 кг брикету-лизунця мiстилось (у перерахунку на елемент), в мг: Zn - 500; Se - 5; I - 45; Cu - 15; Mn - 900; Co - 30; вгг. E - 3000.
Потреба тварин у Ырщ забезпечувалась за рахунок включення до складу мшерально-сольових брикеив-лизунщв глауберово! солi та алушту.
Незаперечним фактом дефщиту мiнеральних елементiв в ращонах рiзностатевих груп овець е споживання ними на протязi перших - 5-6 дшв брикетiв-дизунцiв у 1,5-2,0 рази бшьше, нiж на протязi всього шшого експериментального перiоду. Згодовування лактуючим вiвцематкам брикеив-лизунцiв ad libitum (вволю) на протязi перших 5-ти дшв споживання становило 35-48 г/гол/добу, а в дальшшому в межах 25-36 г/гол/добу, що сприяло тдвищенню молочно! продуктивностi вiвцематок з 126 до 137,6 кг, тобто на 9,2%, бшьше у тварин дослщно! групи, та збшьшенню середньодобових приросив ягнят з 194 до 210 г, тобто на 8,2%, в порiвняннi з контролем.
18
Таблиця 5
Деякч 6ioxiivii4Hi показники сироватки кров1 пщсисних в1вцематок, _M±m; n=4_
Загальний б1лок, Глюкоза, АСТ, АЛТ, Лужна фосфатаза,
г/л ммоль/л од/л од/л нмоль/л
Контрольна група
76,3±2,9 1,4±0,15 87,9±1,47 20,0± 0,15 198,7±3,95
74,5±4,4 2,1±0,04 92,5±2,03 21,4±1,00 215,1±1,74
Дослщна група
74,7±3,7 1,7±0,14 93,1±2,19 21,2±0,63 *239,8±9,79
76,4±2,1 2,0±,011 *104,9±1,70 22,2±0,66 *245,9±11,67
* Суттева р1зниця дослщжуваних показник1в сироватки кров1 у вщношенш до контролю. ** В чисельнику показники сироватки кров1 до - в знаменнику через три години тсля год1вл1
За показниками загального бiлку, глюкози та АЛТ суттево! мiжгрупово! рiзницi не спостерiгалось. У тварин дослщно! групи спостерiгалось суттеве збшьшення концентраци лужно! фосфатази, що вказуе на краще забезпечення тварин кальщем та фосфором у порiвняннi з контрольною групою /табл. 3.4/.
Крiм того, у тварин дослщно! групи в сироватщ кровi спостер^алось суттеве збiльшення пiсля годiвлi концентраци аспартатамiнотрансферази, що вказуе на бшьш iнтенсивне протiкання обмiнних процесiв в органiзмi тварин та кращi господарсью показники у порiвняннi з тваринами контрольно! групи.
На кормову добавку «Брикети-лизунщ мшерал ЖТ» для жуйних тварин у 2013 роцi нами отримано патент Укра!ни.
Висновки.
1.Згодовування мiнерально-сольових брикетiв - лизунцiв ягнятам тсля вщлучення, ягнятам на вирощуванш та лактуючим вiвцематкам сприяе оптимiзацi! живлення тварин за широким спектром мiнералiв, пiдвищенню активнiстю ферментiв (АСТ, АЛТ, лужно! фосфатази) iнтенсивностi метаболiчних процесiв та збiльшенню середньодобових прироста на 18,2 %; 23,1 % та молочно! продуктивноси вiвцематок на 9,2 % вщповщно.
2.Економiчний ефект вщ згодовування брикетiв-лизунцiв та зменшення витрат кормiв на виробництво 1 ц. живо! маси ягнят тсля вщлучення становить 11,2%, а у ягнят на вирощуванш 10,7% у порiвняннi з тваринами контрольно! групи.
Перспективи подальших дослвджень. Розробка рецептури та технологи виготовлення кормово! добавки для сшьськогосподарських та диких жуйних тварин, яю б покращували репродуктивну та iмунну функцi!, метаболiчнi процеси та господарсью показники.
19
Л1тература
1. Кальницкий Б.Д. Проблемы минерального питания животных в условиях специализированных ферм и промышленных комплексов // Физиолого-биохимические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных. Ленинград «Наука», 1983. - С. 97-108.
2. Грабовенский И.Й., Заброварный Е.М., Колесников С.В. и др.. Система ведения животноводства для хозяйств Закарпатской области в условиях дальнейшей интенсификации и перевода отраслей на промышленную основу. Ужгород «Радянське Закарпаття», 1983. 256 с.
3. Гноевий 1.В. Годiвля i вщтворення поголiв'я сшьськогосподарських тварин в Украш. (Монографiя). Х.: 2006. - 399 с.
4. Агш В.М. Хелатш та мшеральш сполуки у годiвлi молодняку ВРХ // Науково-техшчний бюлетень вип.. 12, №1, 2. Л.: 2011. - С. 107-111.
5. Клщенко Г.Т. Мшеральне живлення тварин /Г.Т.Клщенко, М.Ф.Кулик, М.В.Косенко та ш.. К.: Свiт, 2001. - 575 с.
6. Мусил Я. Современныя биохимия в схемах. / Я.Мусил, О.Новакова, К.Кунц. М.: Мир. - 1984. - 214 с.
7. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных /Б.Д.Кальницкий. Ленинград. - Агропромиздат, 1985. - 205 с.
Рецензент - к.с.-г.н., доцент Пер1г Д.П.
20
