CC BY
08. Martin, Alex, «Lowdown on nuclear crisis and potential scenarios», Japan Times, 20 March 2011, p. 3.
9. Status of Fukushima - 1 power station as of 21:30, March 17, 2011 «Operation for filling the pool with water at unit-3». Earthquake Report 11. JAIF.
10. Status of nuclear power plants in Fukushima as of 22:00 March 19 (Estimated by JAIF).
11. Fukushima Daiichi Nuclear Accident Update (22 March, 23:15 UTC). IAEA Alert Log. IAEA.
12. Press Release (Mar 23,2011) Smoke from the Unit 3 Building in Fukushima Daiichi Nuclear Power Station. TEPCO news. TEPCO.
13. IAEA Briefing on Fukushima Nuclear Accident (26 March 2011, 19:10 UTC). IAEA Alert Log. IAEA.
14. Press Release (Apr 04,2011) Discharge of low level radioactive accumulated water in the Fukushima Daiichi Nuclear Power Station to the sea (2nd Release) TEPCO news. TEPCO.
15. IAEA Update on Fukushima Nuclear Accident (6 April 2011, 8:15 UTC) IAEA Alert Log. IAEA.
16. TEPCO Recognizes Core Meltdown at Unit 1 of Fukushima Daiichi NPS [Atoms In Japan, 23 May 2011]. JAIF.
17. Press Release (Apr 03,2011) (Comment) Employees of TEPCO Who Were Missing at Fukushima Daiichi Nuclear Power Station. TEPCO news. TEPCO.
18. Baba M. Fukusima Accident: What happened? / Radiation Maesurements 55. - 2013. - C. 1721.
КОРПОРАТИВН1 1НФОРМАЦШШ СИСТЕМИ ВИРОБНИЧИХ ПЩПРИСМСТВ
Рассамакт В.Я.
Кигвський нацгональний торговельно-економгчний унгверситет, доцент кафедри програмно'г' тже-
нерИ та iнформацшних систем, кандидат технiчних наук, orcid.org/0000-0002-9034-8830
Мединська Т.М. ТЕК КНТЕУ, голова циклово'г' комки Шформацшних систем та технологт, аспiрант кафедри програмног ШженерИ та Шформацшних систем КНТЕУ
CORPORATE INFORMATION SYSTEMS OF MANUFACTURING ENTERPRISES
Rassamakin V.Ya.,
Kyiv National University of Trade and Economics, Associate Professor of the Department of Program
Engineering and Information Systems, Candidate of Technical Sciences, orcid.org/0000-0002-9034-8830
Medynska T.M.
Postgraduate of Software Engineering and Information Systems department KNUTE, head of the cyclic
commission IST TEC KNUTE
Анотащя
Визгачеш к^иф^шя корпорaтивниx iнформaцiйниx систем для виробничт шдприемств 3a видa-ми aвтомaтизaцiï бiзнес-процесiв, ïx фyнкцiонaльнi особливосп тa основш зaвдaння, що ними виршу-ються. Окреслеш критери ви6ору тa перспективи впровaдження К1С y вщповщносп 3i специфжою тa щлями дгяльносп шдприемств.
Abstract
The classification of corporate information systems for production purposes is given for types of automated business processes, the main algorithms for their work are listed, the tasks solved by these systems are explained. It is noted that when choosing a specific information system, it is advisable to pay attention to the goals that the company's management sets itself, proposes to introduce a system.
Ключoвi слова: корпорaтивнi iнформaцiйнi системи, aвтомaтизовaнi бiзнес-процеси, MRP, MRP II, ERP, ERP II, CRP, CRM.
Keywords: corporate information systems, automated business processes, MRP, MRP II, ERP, ERP II, CRP, CRM.
Широке впровaдження комп'ютерно1' теxнiки га в^ттнян^ шдприемствax з почaткy 1990-x рошв, с^мкий розвиток глобaльниx тa логальнт iнформaцiйниx мереж передово1' зaрyбiжноï розро-бки з потужним зaгaльносистемним i спецiaлiзовa-ним прогршним зaбезпеченням ютотно вплинули га методолопю оргaнiзaцiйного yпрaвлiння великими промисловими виробничими системши, i, як гаслщок, га формyлювaння зaвдaнь i xaрaктер
нayковиx дослщжень стосовно до тaкиx систем. Зокремa, розвиток обчислювaльноï теxнiки i зaсо-бiв передaння iнформaцiï дaв змогу aвтомaтизyвa-ти 6araTO етaпiв збирaння тa оброблення iнформa-цiï з aнaлiзy змiн економiчноï ситyaцiï, що, в свою чергу, зумовило можливiсть прогнозyвaти ïï подa-льший розвиток, визнaчaти ïï вплив га теxнiко-економiчнy ефективнiсть фyнкцiонyвaння конкретного пiдприемствa, розрaxовyвaти aбо моделювa-
ти pi3Hi BapiaHra рiшень щодо подолання виника-ючих тpуднощiв - ризикових ситуацш, визначати paцiонaльнi заходи з Мкидацд ïx нaслiдкiв для виробництва i т.п.
Цi функцп виконують iнфоpмaцiйнi системи, як1 забезпечують прийняття упpaвлiнськиx piшень, тобто корпоративш iнфоpмaцiйнi системи, що роз-глядаються в якостi взаемопов'язаного, масштабо-ваного програмно-апаратного комплексу зaсобiв, призначеного для автоматизации всix видiв госпо-дарсько1 дiяльностi пвдприемства, яке вимагае единого управлшня. Досвiд використання таких систем управлшня щдприемствами за кордоном сввдчить, що практично всi вони е штегрованими, об'еднують одночасне функцiонувaння шлькох piзноpiдниx систем в межах единого технолопчно-го процесу оброблення шформаци.
Незважаючи на очевидну pезультaтивнiсть впровадження подiбниx систем, можна з упевнеш-стю констатувати: багато украшських тдприемств недостатньо ефективно pеaлiзують своï проекти з впровадження iнфоpмaцiйниx теxнологiй, що при-зводить в концевому шдсумку до втрати прибутку i зниження конкуpентоспpоможностi. Це aктуaлiзуе необxiднiсть узагальнення наявних на ринку кор-поративних шформацшних систем з метою уточ-нення набору ïx функцiй.
Проблемам тдвищення ефективностi корпоративного управлшня на основi iнфоpмaцiйниx теxнологiй i методiв формування i розвитку шформацшних систем присвячено велику шльшсть праць заруб1жних вчених. Значний внесок у роз-роблення теоретичних i методолопчних пiдxодiв до корпоративного управлшня та оцшювання еко-номiчноï ефективносп господарсько1 дiяльностi зробили пpaцi Р. Акоффа [1], Дж. Бipнa [6] Д. Чамт [7] та шших дослiдникiв.
Анaлiзом корпоративних iнфоpмaцiйниx систем, вивченням життевого циклу проекпв впровадження корпоративних iнфоpмaцiйниx систем, а також aнaлiзом критичних чиннишв успixу таких пpоектiв займалися зapубiжнi вченi Т. Бpесетвiк [8], Н. Велп [9], Дж. А. Гулла [10], С. Клаузер [11], С. Клеммонс [13], В. Кумар [14], У. Кумар, M. Маркус, Б. Махешвар^ Д. O^ipi, Дж. У. Росс [15], У. Скок [16], К. Танис [17] та ш.
Проте без достатнього обгрунтування доа за-лишаються пiдxоди до оцшювання готовносп щд-приемства до впровадження пе1 чи iншоï шформа-цiйноï системи, до вибору iнфоpмaцiйноï системи, адекватно!' наявним ресурсам i щлям, а також пи-тання класифжацп корпоративних iнфоpмaцiйниx систем за piзними кpитеpiями, в тому числi за видами автоматизованих бiзнес-пpоцесiв.
Б№шють систем, представлених на сьогод-шшнш день на ринку iнфоpмaцiйниx систем про-мислового призначення, можна ввднести до систем мiжнapодниx клaсiв MPS (календарне плануван-ня), MRP (планування потреби в мaтеpiaлax), SCM (управлшня ланцюгами поставок), FRP (планування фшансових pесуpсiв), CRP (планування вироб-ничих pесуpсiв), CRM (обслуговування ктенпв оpгaнiзaцiй), ERP (планування pесуpсiв), CSRP
(планування ресурав, синхрошзоване 3i спожива-чем).
Так, MRP (Material Requirements Planning) -це система планування потреб в матерiалах. MRP призначена для скоординованого планування i замовлень запасiв пiдприeмства, яке виробляе ма-терiальну товарну продукцiю, i3 залежною потребою (сировини, матерiалiв тощо). MRP як методика е скорше стратегiею, нiж методом, скорше одним i3 пiдходiв до планування, шж системою управлiння замовленнями. Вона розглядае запас з точки зору його наявносп, прагнучи забезпечити необхвдну величину запасу, достатню для задово-лення сплановано! потреби. Основними завдання-ми системи MRP е управлшня рiвнями запасiв шляхом призначення оперативних прюритепв ви-робам, що замовляються. Коротко це можна пред-ставити у виглядi списку: запаси; замовлення пот-рiбного виробу; замовлення необхвдно! кiлькостi; замовлення в потрiбний момент часу (дата початку); прюритети; замовлення з необхiдною датою завершення; пiдтримка необхiдноi дати виконання.
Принципом дп iнформацiйних систем класу MRP слугуе фраза: «Забезпечити потрiбнi матерiа-ли в потрiбному мющ в потрiбний час». Операцш-ною фiлософiею MRP е положення про те, що за-мовлений матерiал повинен з'явитися в той момент, коли навиъ незначна його затримка може викликати збiй всъого плану виробництва, i зник-нути тодi, коли змiна плану виробництва зробила потребу в ньому зайвою. З цiеi точки зору, лопкою MRP завжди здiйснюетъся планування мшмально необхiдноi кiлъкостi запасу, якщо ильки з яких-небудъ причин замовлення не було згодом вщко-ректоване вручну. Таким чином, системи класу MRP дають змогу планувати дгяльшсть тдприем-ства на рiвнi виробництва, домагатися оптимального завантаження виробничих потужностей, од-нак вони не виршують завдань оптимiзацii фшан-сових потошв, а також питання бухгалтерського облiку.
На вiдмiну вiд MRP, MRP II (Manufacturing Resource Planning) - це виробнича шформацшна система, що об'еднуе в своему складi збут i маркетинг, бухгалтерський облiк й управлiння фшанса-ми, конструювання та виробництво. Система класу MRP II охоплюе всi аспекти дгяльносп виробничо-го пiдприемства: ввд планування бiзнесу на страте-пчному рiвнi, через детальне планування й управлшня на тактичному та операцшному рiвнях, аж до рiвня виконання в цеху i в закутвлях, зi зворо-тними зв'язками мiж кожним iз цих рiвнiв.
Зокрема, управлiння замовленнями включае в себе чотири сфери: збирання, введення, затвер-дження й обслуговування замовлень. Маркетинг i виробництво спiлъно вирiшуютъ, яш продукти будуть проводитися для вщвантаження зi складу, якi будуть збиратися пiд замовлення, проводитися на замовлення, тд замовлення або взагалi розроб-лятися пiд замовлення. Цi ршення визначають, як буде проводитися задоволення потреб клiентiв, отже, яким буде час виконання замовлень.
Основну частину MRP II становлять планування прiоритетiв i планування pecypciB. Так, пла-нування пpiоpитeтiв визначае, як1 матepiали необ-хiднi i коли. Планування шших pecypciв вiдповiдае на запитання, як ресурси або виpобничi потужно-cri, такi, як машино-години, трудовитрати або фь нанcовi ресурси нeобхiднi для того, щоб отримати очiкyваний результат. Кожному виду дгяльносп з планування прюритепв вiдповiдае, або повинна юнувати, вiдповiдна дiяльнicть з планування ресу-pciв. Чотирма piвнями iеpаpхii планування прюри-тeтiв i pecypciв в MRP II е: 1) розробка виробничо! програми i планування потреб в ресурсах; 2) план виробництва й ощнювання потреб в ресурсах i виробничих потужностях; 3) планування потреб в матepiалах i виробничих потужностях; 4) управ-лiння виробничою дiяльнicтю й yпpавлiння вироб-ничими завданнями.
ERP (Enterprise Resources Planning) - це сис-теми, якi, кpiм функцюнальносп MRP II, як правило, включають планування pecypciв pозподiлy, a також pecypciв для проведення технолопчного обслуговування i виконання peмонтiв. ERP - це шдхвд, сфокусований на точносп облiкy вciх ресу-рав i забeзпeчeннi бачення обстановки за межами власного промислового пiдпpиемcтва незалежно вiд того, належить воно до процесного, дискретного або змшаного виробництва. Виведена за мeжi щдприемства, ця концeпцiя отримала назву «Роз-ширене ERP» i багато компанш з piзних галузей виробництва звернулися до цих систем, щоб на !х оcновi створити основу для управлшня своею фь нанcово-eкономiчною дгяльшстю в оперативному peжимi.
Для обох цих систем - MRP II i ERP характерна наявтсть спещально! тдсистеми yпpавлiння peалiзацiею довгострокових пpоeктiв (Project Management), яка передбачае повнофункцюнальне планування матepiальних pecypciв, трудових ресу-pciв, обладнання, формування мережевих графЫв pобiт, yпpавлiння ходом виконання i фактурування peалiзованих пpоeктiв. Однак оcкiльки розгортан-ня ERP стало приносити менше вигод, щдприемс-тва звернулися до таких додатшв, як управлшня ланцюжком поставок (SCM), управлшня взаемо-вiдноcинами з клiентами (CRM), а також до елект-ронного бiзнecy, зокрема систем класу ERP II.
Основна щея концепцп ERP II - вихвд за мeжi завдань з оптимiзацii й автоматизаци транзакцш-них пpоцeciв вcepeдинi тдприемства, тобто поси-лення конкypeнтоcпpоможноcтi за рахунок вироб-лення стратегй' встановлення таких додаткiв, якi
дають змогу пiдприeмству «роздшяти» свою шфо-рмацш, i на цiй 0CH0Bi сшвпрацювати з представ-никами «груп за штересами» в межах спiльноi ко-мерцii, оскiльки подiбна модель електронного 6i3-несу е своервдним елементом, що об'еднуе вiртуальне пiдприемство в глобальнш економiцi. Фактично ERP II - це бiзнес-стратегiя тдприемст-ва, яке належить до певно. галуз^ а також набiр ключових для дано. галузi додаткiв. Це допомагае ктентам й акцiонерам компанiй збшьшувати вар-тiсть бiзнесу за рахунок ефективно. IТ-пiдтримки та оптимiзацii' операцшних i фiнансових процесiв як усередиш свого пiдприемства, так i в межах сшвпращ з iншими корпорациями.
Концепция ERP II грунтуеться на шютьох ба-зових елементах, яш торкаються стратеги бiзнесу, технологiчноi' стратеги i стратеги побудови додат-шв: 1) роль ERP II; 2) сфера дiяльностi, на яку по-ширюеться ця концепцiя; 3) функци, властивi цiй галузi; 4) типи процеав, що вiдносяться до цих функцш; 5) системна архiтектура, що забезпечуе цi процеси; 6) способи, що застосовуються для управлшня даними всерединi цiеi архiтектури. Ц елементи (крiм архiтектури) говорять про те, що ERP II - це розвиток концепцп ERP, спрямований таким чином, щоб було зручно використовувати породжувану всерединi нього iнформацiю в зов-нiшньому середовищi для забезпечення спiвпрацi з iншими корпорацiями в межах товариств за ште-ресами.
Розширення сфери застосування ERP II (у по-рiвняннi з ERP) проявляеться, зокрема, в тому, що нова концепция охоплюе i невиробничi сфери. Притаманш ш функцп виходять ниш за меж1 тра-дицiйних виробничих, дистриб'юторських i фшан-сових завдань i вiдображають специфiку окремого промислового сектора або ушкального напряму дгяльносп.
Проведений аналiз свiтового ринку за 20132016 рр. незалежною консалтинговою компанiею Panorama Consulting Solutions, яш е експертами з ERP та цифрово. трансформацй' (за 12 мюящв було опитано бiля 342 респондента) показав, що серед-ня варпсть впроваджень становила 3,1 млн дол. США. а середня тривалiсть впровадження склала 17,2 мiсяцiв [2]. За цей перюд майже 56% проекпв перевищили ]х плановi бюджети, 66% проекпв перевищили термiни ]х планового впровадження i 48% дослiджуваних шдприемств отримали менше 50 % прибутку, анiж вони очiкували вiд впровадження ERP (табл. 1).
Таблиця 1
Основм показники впровадження ERP-систем 2013-2016 рр.
PÍK Варткть, млн дол. США Перевитрати К'ОШ'МВ. % Першд впровадження, мкящв Перевитрати часу на впровадження. % Отримали що-найменше 50 % прибутку, %
2013 2,8 54 16,3 72 66
2014 4,5 55 14,3 75 41
2015 3,8 57 21,1 57 46
2016 1,3 74 16,9 59 37
Частше ERP-системи запроваджують в так галузi: збут (35%), будiвництво (29%), ocBÍTa (23%) (рис. 1).
Рис. 1. Галуз1 впровадження ERP систем
Головними щлями впровадження ERP систем респондента назвали: тдвищення ефективносп бiзнесу (17%), щоб полегшити роботу пращвнишв (14%); забезпечення звпносп / вiдповiдностi нор-мативних вимог (14%); штегрування piзниx (час-тин) систем (13%) (рис. 2). У пор1внянш з мину-
лим роком спостертаеться зростання на 8% в ор-гaнiзaцiяx, як1 хочуть штегрувати системи по piз-них мюцях розташування та зменшення кiлькостi оргашзацш на 7%, як1 бажають замшити зaстapiлi системи на новi.
0% 5% 10% 15% 20% Рис. 2. ЦШ запровадження ERP систем
Серед опитаних бшьшють вщдають перевагу традицшному встановленню ERP (67%), тдклю-ченню типу SaaS - 27% i лише 6% - хмарним ERP. Це пов'язано з ризиками втрати даних та можливь
стю порушення безпеки.
Також б№шють респонденпв вiдмiтили, що завдяки впровадженню ERP-систем було покра-щено всi бiзнес-пpоцеси компанй' (рис. 3).
Рис. 3. Управлтня бiзнес-процесaми за допомогою ERP систем
Огляд свггового ринку ERP-систем показав, що SAP продовжуе займати лiдиpуючi позицп, маючи в 2014 pоцi частку в 27% проекпв впрова-дження шформацшних piшень для упpaвлiння, за нею йдуть piшення вiд Oracle (19% ринку) i Microsoft Dynamics (13%). Також популярними е ERP-piшення вщ Epicor, Infor та IFS.
В Укрш'ш основними замовниками ERP-систем е шдприемства енергетично1', машинобудь вно1', нафтогазово1' пpомисловостi та товapiв гос-подарчого споживання. Серед лiдеpiв украшського ринку ERP-систем з 2010 року, зпдно з досль
дженнями IDC, 6ули piшення вiд SAP (43,4%), IT-Enterprise (15,7%), 1C (13,9% ), Oracle (11,7%) i Microsoft (6,1%). Але в остaннi pоки, y зв'язку iз зaбоpоною ra компaнiю-постaчaльникa ERP-систем TOB "1С" (Угаз вiд «28» квiтня 2017 pокy «Пpо зaстосyвaння пеpсонaльниx спецiaльниx еко-номiчниx тa iншиx обмежyвaльниx зaxодiв ^нк-цiй)»), бiльшiсть сеpеднix тa мaлиx пiдпpиeмств почaли пеpеxiд нa aльтеpнaтивне ПЗ.
В зaлежностi вiд типу пiдпpиeмствa, можнa викоpистовyвaти нaстyпнi ERP-системи:
Taблиця 2
Використання ERP-систем на пiдприeмствaх piîHOrO типу
Be^HKi nignpHCMCTBa (> 250 oci6) Середнi пiдприeмства (< 250 oci6) M&tti пiдприeмства (< 50 oci6)
SAP Business One (po3po6HHK HiMe^Ka KOMnaHia SAP AG) SAP Business One (розробник шмецька компания SAP AG) SAP Business One (розробник шмецька компа^ SAP AG)
MS Dynamics (po3po6HHK gaTCbKa KOMnaHia Microsoft) MS Dynamics (розробник датська компанiя Microsoft) Epicor (розробник американська компашя Epicor)
IT-Enterprise (po3po6HHK yKpaiH-CbKa Kopnopa^a lH$opMa^HHi TexHO^orii) IT-Enterprise (розробник украш-ська корпорацiя 1нформацшш технологiï) Sage (розробник британська компашя)
napyc-nignpneMCTBO (po3po6HHK yKpai'HCbKa KOMnaHia rK napyc) Програмний комплекс Унiверсал (розробник украшська компанiя СофтПро) IFS (розробник шведська компашя IFS AB)
Epicor (розробник американська компашя Epicor) Галактика Експрес (розробник росшська компашя Галактика)
Sage (розробник британська компашя)
IFS (розробник шведська компашя IFS AB)
CRM (Customer Relationship Management) -системи, спpямовaнi ra yпpaвлiння вiдносинaми з клieнтaми. Системи цього клaсy допомaгaють ви-бyдовyвaти пiдпpиeмствy iнфоpмaцiйно повну i зpyчнy систему pоботи iз зaмовникaми пpодyкцiï, нaдaючи повну rapra^ пpо можливi пpодaжi, a тaкож вpaxовyють i збеpiгaють для подaльшого викоpистaння всю iстоpiю взaeмин iз зaмовником.
Упpaвлiння вiдносинaми з клieнтом - це piз-ностоpоннiй ^оцес, що зaбезпечye тiснy i^re^a-цш всix сфеp дiяльностi фipми i ïï лaнцюжкa пос-тaвок, яш «мaють вiдношення до клieнтiв» ^apre-тинг, збут, обслyговyвaння клieнтiв, бшнг, обpобкa paxyнкiв i т.д.), зa paxyнок нaлaгодження
взaeмодiï мiж людьми i ^о^сши, як вpyчнy, тaк i aвтомaтично. Ha пеpший погляд, тaке визнaчення пеpедбaчae, що вся стpyктypa пiдпpиeмствa по-виннa оpieнтyвaтися нa клieнтa. Oднaк бiльшiсть оpгaнiзaцiй побyдовaнi зa фyнкцiонaльним ^ин-ципом - в нт ствоpюються пiдpоздiли збуту, мap-кетингу, фiнaнсiв, бyxгaлтеpiя i т.д. Повнa пеpебy-довa подiбноï стpyктypи вимaгae неймовipно скга-дниx змiн y виpобництвi тa оpгaнiзaцiйнiй динaмiцi, якi можуть стати неpеaльними. Haбaгaто легше обмежитися лише гругами i функциями, якi «мaють вiдношення до клieнтa». Пiдпpиeмств, яш б постiйно пpидiляли всю свою yвaгy зaпитaм споживaчiв i ïx зaдоволенню, знaйдеться дуже мa-
ло. Бшьшосп ж доводиться працювати в жорстко-му корпоративному середовищ^ скерованому на економiю за рахунок розширення масштабiв i за-безпечення функщонально! ефективностi.
Сьогоднi можна визначити два напрями роз-витку систем CRM. Перший з них грунтуеться на тому, що пошук нового клiента обходиться зазви-чай в 10 разiв дорожче, шж пiдтримка вiдносин зi старим. При цьому компанп, як1 дшть пльки в Iнтернетi, змушенi витрачати на закршлення поку-пцiв набагато б№ше коштiв, нiж звичайнi магази-ни. Електронна фiрма може легко втратити клiента з таких причин, як погано скомпонований вузол зв'язку або його низька продуктившсть. Адже щоб перейти до конкурента, користувачевi 1нтернету достатньо простого клацання мишею. Настшьки специфiчне середовище породила комплекти про-грам CRM, призначенi в першу чергу на обслуго-вування через 1нтернет. Втiм, вони часто штегру-ються i з традицiйними каналами на зразок телефону i пошти.
Поштовхом для розвитку другого напряму CRM стало усвщомлення того, що традицшно ви-
тратнi служби - довiдковi столи, технiчна шдтри-мка, бiлiнг i доставка - цiлком можуть приносити прибуток. Це стало можливим в результат появи технологiй, як1 дали змогу поеднати розрiзненi системи в единий оргашзм. Фiрми зрозумiли: коли ктент звертаеться до «службових» функцш, йому можна що-небудь запропонувати. Закршленню клiентiв сприяе i постiйна увага до них пiсля завершения угоди, тобто, в процеа тсляпродажного обслуговування або пiдтримки продано! продукцп безпосередньо на пiдприемствi. Такий корпорати-вний пiдхiд i став основою для виникнення ще одше! групи додатк1в CRM.
В останнi роки спостертаеться бурхливий ро-звиток сегменту систем управлшня взаемовщно-синами з ктентами, загальний обсяг якого у 2016 рощ сягнув 31,729 млрд. дол. При цьому даний показник на 14% б№ше аналопчного показника 2015 року, що дозволило ринку CRM техно логш об^нати за темпами зростання всi iншi корпорати-внi бiзнес додатки (рис. 3).
Рис. 3. Динамжа зростання ринку CRM-систем [13]
Як видно з графшу, ринок CRM-систем щоро-ку стаб№но зростае. Виходячи з цього можна спрогнозувати, що у 2018 рощ обсяг ринку перей-де вщмггку у 40 млрд. дол. США, якщо ця тенден-щя збережеться.
На свiтовому ринку CRM-систем юнуе декь лька иостачальнишв, що займають найбиьш сер-
йознi позицп у цьому сегментi. У 2015 рощ на 10 провщних постачальнишв програмного забезпе-чення CRM припадало близько 51% свггового ринку CRM-додаткiв. Серед них: Salesforce, Oracle, SAP, Microsoft та iншi (рис. 4).
Рис. 4. Основт постачальники CRM-систем, Их частки на свтовому ринку за 2015-2016 роки
Таким чином можна зробити висновок, що свгтовий ринок CRM-систем знаходиться на етат зростання, що свщчить про важливють, актуаль-нють, а найважливiше - потреби у застосуванш таких технологш на пщприемствах рiзних галузей.
Проте на укранському ринку, згiдно досль джень соцiологiв з GFK Украша (Товариство спо-живчих дослiджень), лише 6% компанш викорис-
товують CRM-системи для оптишзаци процесiв продаж та роботи з ктентами; 4% компанш пла-нують встановити CRM протягом наступного року, i 2% знаходяться в процеа впровадження.
Найбiльше CRM-системи в УкраМ викорис-товують в сферах торгiвлi (29%), послуг (21%) та IT (17%). Серед найбтш популярних CRM-розробник1в - Terrasoft (15%), Amocrm (9%). Але
The scientific heritage No 27 (2018) на ринку з'являються HOBi CRM SoftInform, Perfectum, яш також можна використовувати для середнiх та малих пiдприeмств.
При цьому загальний piBeHb автоматизацп украшського бiзнесу залишаеться досить низьким. 86% укра1нських щдприемств школи не стикалися з CRM в робот i навiть не знають про iснування ще! системи.
CRM-системи - це один з найбшьш перспек-тивних сегментiв ринку програмного забезпечення та управлiнських iнформацiйних систем. В Укрш'ш CRM вже зарекомендували себе як ефективний iнструмент регулювання взаемовiдносин з кл1ен-тами.
CRP (Capacity Requirements Planning) - це клас систем, призначених для визначення вах трудових i матерiальних ресурсiв, необхвдних для виконання виробничих замовлень. Процес CRP складаеться з таких основних крошв: визначення потужностей обробних центрш; iдентифiкацiя та визначення обробних цен^в; розрахунок потужностей обробних центрш; отримання iнформацii про замовлення i технологiчнi маршрути; отримання списку запущених у виробництво i заплано-ваних замовлень; отримання iнформацii про тех-нологiчнi маршрути для виробу, включеного у виробниче замовлення; обчислення завантаження кожного обробного центру в кожен перюд часу; збiльшення завантаження устаткування, а саме найменший час простоювання агрегату; виведення результатiв планування у виглядi «Плану необхщ-них виробничих потужностей», результат порiв-няння потужностi i завантаження для кожного пе-рiоду часу; порiвняння отриманого завантаження i потужностi обробних центрш i пропозиция ввдпо-вiдних ршень. У даному разi обробний центр - це комбшащя одного або кшькох машин (верстатiв) i / або певно! кiлькостi виробничого персоналу, яш можуть розглядатися як одне цше для цiлей пла-нування потужностей i виробничого планування. Кожен обробний центр мае свш ушкальний вден-тифiкацiйний номер або iм'я. Виробниче плану-вання, завантаження обробних потужностей i пла-нування потужностей користуються iнформацiею про потужностi обробних цен^в, що зберiгаеться в системi. Обробний центр не зобов'язаний бути верстатом. Це може бути, наприклад, дшьниця складання в виробничому циклi.
Провiвши загальну класифiкацiю систем за рiвнем розв'язуваних завдань, можна виокремити три види систем, представлених сьогоднi на укра-!нському ринку.
До систем першого рiвня вiдносяться програ-ми, призначеш для простих бухгалтерських функ-цiй. Вони мають обмеження за шльшстю операцiй, можливiстю нарощування додаткових потужностей, захищешстю даних та шшими параметрами, але зате вони прост у використаннi i дешева Так1 системи призначенi для ведення обл1ку за одним чи шлькома напрямами (бухгалтерiя, збут, склади, облж кадрiв тощо). Системами цiеi групи може скористатися практично будь-яке шдприемство, якому необхiдно управлiння фiнансовими потока-
ми та автоматизащя облжових функцiй. За бага-тьма критерiями вони е унiверсальними, хоча най-частiше розробниками пропонуються ршення га-лузевих проблем, наприклад, особливi способи нарахування податк1в чи управлшня персоналом з урахуванням певно! специфiки.
Другий рiвень (фiнансово-управлiнськi та се-редньо iнтегрованi) становлять системи, б№шють з яких iнтегрованi, оск1льки дають можливiсть вести одночасно i управлшський, i фiнансовий облiк. Вони не так1 схож1 один на одного, як системи першого рiвня. Наприклад, в однш з них може бути присутнш модуль, розроблений спещаль-но для металургшного заводу, в iншiй - ш, але зате можуть бути присутшми iншi важливi функци. Тому тут не настшьки важливий сам продукт, як те, як вш впроваджуеться, i, отже, на щдприем-ствi повиннi бути присутнiми квалiфiкованi фахiв-цi, як1 добре знають бiзнес компанп i специфiку програмного забезпечення. На в1дм1ну вiд амери-канських, европейськ системи краще вщповща-ють укра!нському законодавству, оск1льки вони б№ше орiентованi на властиве £врош рiзноманiт-тя, в тому числ1 i в стандартах облiку, i тому е бiльш гнучкими. Щ системи призначенi для уп-равлшня виробничим пiдприемством та iнтегрова-ного планування виробничого процесу. Облiковi функци, хоча i глибоко опрацьованi, виконують допом1жну роль i часом неможливо видiлити модуль бухгалтерського обл1ку, тому що iнформацiя в бухгалтерш надходить автоматично з iнших мо-дулiв. Ланцюжок оперативного планування «збут-виробництво-закупiвлi» е ядром таких систем (на основi процедур MRP-II). Шдрозд™ iнфраструк-тури п1дприемства (фiнанси, бухгалтерiя, маркетинг та iн.) вибудовують свою дiяльнiсть, спираю-чись на даш цього ланцюжка. Такi системи б№ш складнi в установцi (цикл упровадження може займати вiд 6-9 мюящв до пiвтора рок1в i бiльше). Це обумовлено тим, що система покривае потреби пiдроздiлiв i повнiстю штегруе виробниче пiдпри-емство, що вимагае значних спiльних зусиль спiв-робггнишв пiдприемства, постачальника програмного забезпечення або консалтингово! компанii, що здшснюе впровадження. Крiм того, слiд врахо-вувати, що виробничi системи за багатьма параметрами е бшьш жорсткими, нiж фiнансово-управлiнськi.
Системи третього рiвня - це масштабш системи управлiння пiдприемством. Тут все залежить в1д кiлькостi користувачiв, вiддаленостi доступу, рiвня бази даних i т.д. Цi системи функцюнально рiзнi: в однiй може бути дуже добре розвинений виробничий модуль, в шшш - фiнансовий. Велиш iнтегрованi системи вiдрiзняються вiд середшх iнтегрованих набором вертикальних ринк1в i гли-биною п1дтримки процесiв управлшня великих багатофункцюнальних груп пiдприемств (холдин-гiв i т.д.). Так1 системи забезпечують широту охо-плення, включаючи управлiння виробництвом, управлiння складними фшансовими потоками, корпоративну консолiдацiю, глобальне планування, бюджетування тощо. Подiбнi функци присутш
в багатьох фшансово-управлшських (за винятком виробництва) i в середшх iнтегрованих системах, однак, з бшш низькою мiрою опрацювання. Одним з найбшьш яскравих представник1в систем цього рiвня е розробка компанп Oracle, ментами корпоративних додатшв яко! е тисячi органiзацiй i компанш в десятках кра!н свiту. Oracle Application - це 55 штегрованих програмних модулiв, кожен з яких представляе повнiстю функцiональнi рiшення в сферi управлiння кадрами, фiнансами, виробниц-твом, матерiально-технiчним постачанням i збу-том.
Системi Oracle Applications властива ктотна гнучк1сть i легко пвдтримуе част змiни, якi нерщ-ко вщбуваються в сучасних органiзацiях. Змiни оргашзацшно! структури пiдприемства ввдобра-жаються в системi за допомогою потужного «Редактора оргашзацшно! структури». Вбудована система глобальное' консолщацп дае змогу задавати необмежену к1льк1сть правил консолщацп резуль-татiв господарсько! дiяльностi та оперативних ба-лансiв щдприемств, на рiвнi окремих господарсь-ких операцш або залишк1в за рахунками. При будь-якш структурi органiзацi! допускаеться автоматична консолщащя окремих господарських оди-ниць незалежно вiд вiдмiнностей в операцшних валютах, календарях i планах рахуншв. Oracle Appliactions як система третього рiвня е найбiльш потужною з точки зору виконуваних функцш, а наявшсть спецiалiзованих модулiв «Робоче мюце керiвникa» здатне представити консолвдовану ш-формацi! в розрiзi як окремо! статтi витрат (доходу) щодо конкретного пiдприемства, так i в цiлому по холдингу, груш заводiв i т.д.
Окреслено, що застосування корпоративних iнформацiйних систем значно впливае на знижен-ня витрат, починаючи вiд скорочення витрат на утримання складських запасiв i зак1нчуючи тдви-щенням ефективностi використання наявного людського капiталу. 3i збшьшенням обсягiв шфо-рмацi!, яку необхвдно обробляти, значення корпоративних шформацшних систем ще бiльше зроста-тиме.
Визначеш особливостi класифiкацi! корпоративних шформацшних систем для виробничих щдприемств за видами автоматизацi! бiзнес-процеав.
Сучaснi умови жорстко! конкуренцi! вимага-ють високо! ефективностi оперaцiй в поеднанш з потужним iнструментом управлшня, тому при ви-борi конкретно! шформацшно! системи доцiльно звертати увагу, перш за все, на те, яш цiлi ставить перед собою керiвництво пiдприемствa при впро-вадженш К1С.
Список лiтератури
1. Акофф Р. Л. Искусство решения проблем / Р. Л. Акофф ; пер. с англ. Е. Г. Коваленко ; под ред. Е. Масловского. - Москва, 1982. - 224 с.
2. Верников Г. Г. Корпоративные информационные системы: не повторяйте пройденных
ошибок / Г. Г. Верников // Менеджмент в России и за рубежом. - 2003. - № 2. - С. 67-79.
3. Гаврилов Д. MRP II - история и современность / Д. Гаврилов // Директор ПС. - 2003. - № 3.
- С. 10-16.
4. Назаренко В. М. Оценка критериев оптимальности КИС производственных предприятий / Назаренко В. М., Кошулько А. А., Назаренко Н. В. // Корпоративные системы. - 2007. - № 2. - С. 3942.
5. Фшна C. В. Корпоративш шформацшш системи: проблеми впровадження та аналiз ефек-тивносп у процеа управлшня / С. В. Фшна [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : file: // Nvpusk 2011 2 24.pdf. - Назва з екрану.
6. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: манифест революции в бизнесе / Хаммер М., Чам-пи Д. - Санкт-Петербург : Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2009. - 269 с.
7. Byrne J. A. Paradigms For Postmodern managers / Byrne J. A. // Business Week. - 1992. - Р. 6263.
8. Clemmons S. Control and coordination in global ERP configuration / Clemmons S., Simon S. // Business Process Management Journal. - 2001. -Vol. 7. - No. 3. - P. 205-215.
9. Clouter S. FRP market to rebound. Transportation and Distribution. - 2002. - Vol. 42. - Us. 2.
- P. 16-21.
10. Gulla J. A. On the challenges of ihe business modelling in large-scale reengineering projects / Gulla J. A., Brasethvik T. ; Norwegian University of Science and Technology // Requirements Engineering. Proceedings. 4th International Conference on. - Trond-heim, 2000. - P. 17-26.
11. Kumar V. An investigation of critical management issues in ERP implementation: empirical evidence from Canadian organizations / Kumar V., Maheshwari B., Kumar U. // Technovation. - 2003. -Vol. 23. - Iss. 10. - P. 793-807.
12. Mark Taylor. 18 CRM Statistics You Need to Know for 2018 / С. В. Фшна [Електронний ресурс].
- Режим доступу : //
https://www.superoifice.com/blog/crm-software-statistics/.
13. Markus M. I. The Enterprise System Experience From Adaption to Success / Markus M. I., Tanis C. ; Claremont Graduate University, California. -Claremont, 1999. - P. 173-207.
14. O'Leary D. L. Enterprise recourse planning systems: systems, life cycle, electronic commerce and risk / O'Leary D. L. - Cambridge, 2000. - 230 p.
15. Ross J. W. Surprising facts about implementing ERP / Ross J. W. // IT Pro. - 1999. - July/August.
- P. 65-68.
16. Skok W. Evaluating enterprise resource planning systems using an interpretive approach / Skok W., Legge M. // Knowledge and Process Management. - 2002. - Vol. 9. - No. 2. - P. 72-82.
17. Welti N. Successful SAP R/3 Implementation: Practical Management of ERP Projects / Welti N.
- Boston, 1999. - 204 p.
