CC BY
6
БОТ: 10.15587/2312-8372.2018.146574
РОЗРОБЛЕННЯ П1ДХОДУ ДО АВТОМАТИЗА1Ч1 у Р. Л1ННЯ ГАЗОТРАНСПОРТНОЮ СИСТЕМОЮ
Чекурш В. Ф., Пономарьов Ю. В., Притула М. Г., Химко О. Я.
1. Вступ
Газотранспортна система (ГТС) - це комплекс взаемозв'язаних магiстральних газопроводiв (МГ) i пiдземних сховищ газу (ПСГ), оснащених компресорними станцiями, запiрно-регулюючою арматурою, шшими технологiчними елементами. Складовi частини ГТС у сукупност утворюють цiлiсний шженерний об'ект. Ефективна й безпечна експлуатащя ще1' системи можлива лише за автоматизацп iз застосуванням математичного моделювання та комп'ютеризацii усiх процесiв, як визначають ii функцiонування. Сучасний стан автоматизацп управлшня ГТС Украiни сформувався за останш десятилiття в результат розрiзненоi модершзацп окремих об'еклв газотранспортно!' iнфраструктури, окремих технологiчних процесiв та напрямюв управлiння. Автоматизацiю технологiчних процешв i комп'ютеризацiю управлiння ГТС на оперативному та стратепчному рiвнях проводили без належно1' координацii дiй i прагнення забезпечити iнформацiйну сумiснiсть засобiв автоматизацii рiзних рiвнiв управлiння. Одним iз наслiдкiв цього е вщсутшсть повного автоматизованого обмiну даними на вертикаи «керування технологiчними процесами - стратепчне управлшня».
Тому актуальним е розроблення шдходу до автоматизацii управлшня ГТС на оперативному i стратепчному рiвнях iз забезпеченням автоматизованого обмшу iнформацiею на усiй вертикалi «керування технологiчними процесами -стратегiчне управлшня».
2. Об'ект досл1дження i його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е система управлшня ГТС Украши, яка охоплюе п'ять напрямкiв управлiння: шформацшш процеси, бiзнес-процеси, транспортування газу, шдземне зберiгання газу та експлуатацiя шженерно1' iнфраструктури.
ГТС - це лопстична система, до складу яко! вщнесемо iнженерно-виробничий комплекс (1ВК), органiзацiйну структуру, виробничий персонал, матерiальнi та фiнансовi ресурси. Бiзнес-процеси, якi протiкають в цш системi, створюють додаткову вартють i е визначальними для й функцiонування як економiчноi системи. Результатом дii бiзнес-процесiв е потоки замовлень, виконання яких вiдбуваеться iз використанням 1ВК, виробничих i технологiчних процешв.
1ВК ГТС - це об'ект матерiального свiту, який розглядаемо як вщкриту термодинамiчну систему, що складаеться iз двох основних пiдсистем - споруд ГТС та акумульованого в них газу. Споруди - це складовi ГТС, заповнеш газом мапстральш трубопроводи (МГ), компресорш станцii (КС), пласти тдземних
сховищ газу (ПСГ) та iншi технолопчш елементи. Взаемодiя цих двох тдсистем мiж собою та i3 довкшлям вщбуваеться шляхом обмшу мiж ними масою, iмпyльсом та енерпею. Через входи i виходи газова тдсистема ГТС обмшюеться i3 зовнiшнiм середовищем масою, iмпyльсом i енерпею.
Реаизащя технологiчних процесiв супроводжуеться фiзичними процесами, як протiкають у ^i ГТС, в спорудах ГТС та довкши. Таким чином, ГТС як фiзичний об'ект являе собою нелшшну керовану динашчну систему з розподiленими параметрами, для яко1 характернi значнi розмiри та iнерцiйнiсть, дiя розподiлених i зосереджених керуючих впливiв, значна невизначешсть значень внyтрiшнiх параметрiв i зовшшшх чинникiв. Визначальними для фyнкцiонyвання ГТС як фiзичноi системи е процеси перенесення маси, iмпyльсy та енергп газовими сyмiшами, силова та теплова взаемодiя газу ГТС зi спорудами ГТС. А також обмш масою, iмпyльсом i енергiею з довкшлям, процеси деформування, старшня та руйнування споруд тощо.
Iнформацiйнi процеси вщповщальш за вiдбiр та нагромадження даних про:
- параметри фiзичних процешв, якi протiкають у газi ГТС;
- спорудах ГТС та довкшлц
- параметри технолопчних процесiв;
- стан технолопчного устаткування;
- матерiальнi i фiнансовi ресурси та економiчнy ефективностi роботи ГТС;
- стан та тенденцп розвитку виробничого та штелектуального потенцiалiв.
Важливою фyнкцiею шформацшних процесiв е пiдтримання iнформацiйних
потоюв мiж пiдсистемами ГТС i рiзними рiвнями yправлiння та сyмiжними газотранспортними системами.
Розглянемо стан автоматизацп управлшня ГТС за рiзними напрямками.
Зпдно iз даними Департаменту автоматизацii та зв'язку АТ «Укртрансгаз», тут функщонуе корпоративна комп'ютерна мережа, яка наичуе 100 вyзлiв по yсiй територп Украiни. За допомогою платформ Hyper-V та Oracle-VM в мережi реаизоване вiртyальне обчислювальне середовище. В компанп встановленi контролер домену, служба каталопв та сервiс DNS, якi забезпечують едину автентифiкацiю й авторизацiю користyвачiв та роздiлення прав 1'х доступу до каталопв та ресуршв, едине сховище даних. Сервiси Microsoft System Configuration an ei та System Center Operation Manager забезпечують мониторинг стану всiеi IT-iнфрастрyктyри, автоматичне оновлення програмного забезпечення, вiддалене керування всiма робочими станщями та антивiрyсний захист. В АТ «Укртрансгаз» запроваджеш корпоративнi комушкацшш сервiси -система yнiфiкованих комушкацш MS Lync 2013 та едина система корпоративно1' електронноi пошти MS EXCHANGE 2013, а також система IP-телефонп.
Створена едина база даних оперативно!' диспетчерсько!' шформацп (СБДОД1), яка функщонуе тд yправлiнням СУБД (система управлшня базами даних) ORACLE. До ще1' бази надходять даш iз систем автоматизацii газорозподiльних i
газовимiрювальних станцш, а також систем SCADA автоматизацп лшшно!' частини, КС i ПСГ.
До систем автоматизацп ¡нформацгйних процеав слщ вiднести також центраизовану службу пiдтримки користувачiв IT, яка шдтримуе:
- едине вiкно реестрацп iнцидентiв IT;
- розподiлення запилв вiдповiдно до сфер вiдповiдальностi IT спешалюлв;
- облiк виконання запилв на технiчне обслуговування;
- цiлодобовi консультацiï користувачiв.
До систем автоматизацп управлшня корпоративного ргвня можна вщнести облiково-аналiтичну систему газотранспортного пiдприемства, яка обробляе даш СБДОД1, а також наявну в АТ «Укртрансгаз» систему вщеоконференцш та селекторних нарад i систему електронного документообпу Megapolis.DocNet. Тут дiе комплексна автоматизована система управлшня, створена на основi програмного забезпечення SAP ERP [1], яка реаизуе фшансово-облшову полiтику.
На оперативному ргвнг використовують програмнi комплекси, створенi ТЗОВ «Математичний центр» (Львiв, Украïна) i вщдшом розробки систем оптимального планування та прогнозування режимiв роботи ГТС Науково-дослiдного iнституту транспорту газу АТ «Укртрансгаз» (Харюв, Украïна) [2, 3].
На рiвнi керування технологгчними процесами встановлеш системи автоматизацiï лiнiйноï частини, компресорних станцiй та ПСГ. Для лшшно1' частини використовують системи телемехашки, автоматики електрохiмiчного захисту та автоматики газорозподшьних станцiй. Для контролю параметрiв газових потокiв у МГ, шлейфово-колекторних системах i в свердловинах ПСГ використовують прилади вимiрювання технолопчних параметрiв газу - тиску, температури. Останшм часом встановлюють накладнi ультразвуковi системи для вимiрювання швидкостi потоку в трубопроводах. Система автоматизацп технолопчних об'еклв складаеться з розрiзнених систем контролю компресорних станцш лшшно!' частини i ПСГ, створених на елементнш базi ClearSCADA фiрми Schneider Electric (Франщя), SCX фiрми Serck Controls Ltd (Австраия), InTouch фiрми Wonderware (США) тощо. Однак повна автоматизашя технологiчних процесiв в АТ «Укртрансгаз» вщсутня. Наявнi засоби автоматизацiï технолопчних об'еклв е рiзнорiдними за 1'хшми системно-технiчними рiшеннями й часто шформацшно несумiсними.
Загалом слгд констатувати, що ефективнiсть системи управлiння ГТС ютотно стримуеться iнформацiйною гетерогеннiстю наявних засобiв автоматизацп та вiдсутнiстю автоматизованого обмшу даними на вертикалi «керування технолопчними процесами - стратегiчне управлiння».
3. Мета i задачi досл1дження
Метою роботи е розроблення концепцп поетапно!' модернiзацiï ГТС Украши на основi методологiï, яку надае стандарт ANSI/ISA-95 [4, 5], шляхом створення
комп'ютеризовано1' системи yпрaвлiння рiвня MOM (Manufacturing Operations Management) як MES системи (Manufacturing Execution Systems) [б, V].
Для досягнення поставлено!' мети необхщно виконати таю задача
1. Провести анаиз юнуючих пiдходiв до автоматизацп' yпрaвлiння ГТС.
2. Розробити лопстичну модель ГТС.
3. Адаптувати парадигму MES як концептуальну основу для створення системи автоматизацп' MOM ГТС до розроблено1' моделi логiстики.
4. Визначити, зпдно iз конкретизованою парадигмою MES, шформащю, якою система MOM ГТС обмiнюeться iз системами сусщшх iз нею рiвнiв.
5. Визначити, зпдно iз конкретизованою парадигмою MES, функцп та змiст процесiв, як дiють на рiвнi оперативного управлшня зпдно iз моделлю aктивностi, визначеною стандартом.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
На ринку прогрaмно-технiчних систем для aвтомaтизaцiï yпрaвлiння виробничими пiдприeмствaми e досить багато пропозицiй. Деяк з них збyдовaнi згiдно стандарту ANSI/ISA-95.
Для автоматизацп теxнологiчниx процеав використовують штелектуальш системи, призначеш для оброблення даних, як надходять зi сенсорiв, а також для вироблення сигнашв yпрaвлiння виконавчими пристроями. Це - програмоваш логiчнi контролери PLC, розподшеш системи автоматичного керування (Distributed Control Systems), SCADA системи (Supervisory Control and Data Acquisition) [S] та batch-системи [9].
Компашя Emerson Process Management (США) e постачальником SCADA-ршень для систем транспортування i розподшу газу, а також програмного забезпечення, вщдалених термiнaлiв та комп'ютерних вимiрювaчiв потокiв газу [10]. Компашя OSI Soft (США) e розробником i постачальником PI System -програмно1' системи для управлшня даними реального часу i подiями [11].
На рiвнi оперативного управлшня використовують системи автоматизацп', як забезпечують шдтримку чотирьох напрямюв - управлшня виробництвом, техшчним обслуговуванням, яюстю та запасами. Kрiм MES, до них належать:
- лабораторш iнформaцiйно-керyючi системи LIMS (Laboratory Information Management System) [12];
- системи управлшня складами WMS (Warehouse Management Systems) [13];
- та комп'ютеризоваш системи управлшня техшчним обслуговуванням (Computerized Maintenance Management Systems) [14].
До систем цього рiвня можна вщнести комплекс PSI GMS фiрми PSI (Шмеччина) [15]. Це - модульна система прикладних програм для автоматизованого контролю, мониторингу, aнaлiзy та менеджменту в газотранспортнш гaлyзi. Розробки SIMONE фiрми «Simone Research Group» (Чехiя) [16] призначеш для моделювання процешв в газотранспортних мережах, управлшня i диспетчеризацп цих мереж.
Слщ зaзнaчити, що в згaдaних системaх aвтомaтизaцiï оперaтивного yпрaвлiння зaзвичaй використовують зaнaдто спрощенi моделi технологiчних процешв. В них не врaховaнi деяк специфiчнi особливостi ГТС Укрaïни, тому 1'х впровaдження вимaгae iстотноï aдaптaцiï, доопрaцювaння прогрaмного зaбезпечення, зaмiни систем aвтомaтизaцiï технологiчних процесiв. Все вимaгae знaчних витрaт, якi економiчно невипрaвдaнi.
Диспетчерськi служ6и тa пiдроздiли депaртaментy пiдземного зберiгaння rasy АТ «Укртрaнсгaз» використовують для aвтомaтизaцiï оперaтивного yпрaвлiння систему моделювaння, плaнyвaння, оптимiзaцiï тa формyвaння пaрaметрiв керyвaння гaзовими пото^ми (MnOK МГ «МЦ») тa систему моделювaння, плaнyвaння, оптимiзaцiï тa керyвaння роботою ПСГ (МПОK ПСГ «МЦ») -розробки ТЗОВ «Мaтемaтичний центр» i вщдшу систем оптимaльного плaнyвaння тa прогнозyвaння режимiв роботи ГТС ^у^во-досл^ного iнститyтy трaнспортyвaння ^у АТ «Укртрaнсгaз» [3-5].
Для aвтомaтизaцiï yпрaвлiння нa стратегтному рiвнi тaкож використовують:
- системи yпрaвлiння циклом життя виробу PLM (Product Lifecycle Management) [17];
- системи плaнyвaння ресурсш пiдприeмствa ERP (Enterprise Resource Planning) [2];
- системи взaeмодiï з к^нтши CRM (Customer Relationship Management) [18];
- системи yпрaвлiння персонaлом HRM (Human Resource Management).
Kорпорaцiя SAP AG (Hiмеччинa) [19] розробляe ESA-рiшення (Enterprise
Software Application) - прогрaмне зaбезпечення для пiдприeмств, призтачене для yпрaвлiння бiзнес-процесaми i взaeмодieю з клieнтaми.
Стaндaрт ANSI/ISA-95 yтворюe концептyaльнy основу, в рaмкaх яко!', зaстосовyючи сyчaснi комп'ютернi тa iнформaцiйно-комyнiкaцiйнi-технологiï, можнa вирiшyвaти проблему aвтомaтизaцiï yпрaвлiння ГТС комплексно. 3a цим тдходом, вiдомим як TIA (Totally Integrated Automation) [20], системи aвтомaтизaцiï рiзних рiвнiв yпрaвлiння, вiд PAS до ERP, слщ було б створювaти з «нуля». Зaвдяки цьому можга було б природним чином досягнути неперервност iнформaцiйних потокiв у обох ^прям^х цieï вертикaлi, a тaкож нa горизонтaлях yпрaвлiння кожного рiвня.
Проте, зaстосyвaння комплексного пiдходy до aвтомaтизaцiï ГТС Укрaïни, що було б рaдикaльним вирiшенням проблеми, вимaгae не тiльки докоршно1' модернiзaцiï ytieï гaзотрaнспортноï iнфрaстрyктyри, aле й зaпровaдження цiлком iнших технологiй менеджменту. Реaлiзaцiя тaкого зaвдaння нa сyчaсномy етaпi вимaгae зaнaдто великих iнвестицiй як в розвиток iнфрaстрyктyри, тaк в тадровий потенцiaл. Тому модернiзaцiю yпрaвлiння ГТС доцiльно здiйснювaти поетaпно зi збереженням вже iснyючих зaсобiв шляхом aвтомaтизaцiï оперaтивного yпрaвлiння виробничими процесaми iз використaнням MES [21, 22].
5. Методи дослщження
Вiзьмемо зa концептyaльнy основу aвтомaтизaцiï yпрaвлiння ГТС Укрaïни стaндaрт ANSI/ISA-95 [4, 5] (вщповщний мiжнaродний стaндaрт вiдомий як
IEC 61512). За цим стандартом слщ розпочинати з автоматизацп оперативного рiвня i вертикальних iнформацiйних потокiв. Це завдання стандарт пропонуе виршувати за допомогою MES як системи автоматизацп MOM [6, 7]. Стандарт базуеться на моделi PERA (Purdue Enterprise Reference Architecture) функщонально1' iерархii корпорацп [23].
За цiею моделлю управлшня лопстичними системами розглядають як п'ятирiвневy структуру. На нульовому рiвнi протжають фiзичнi процеси. Перший рiвень моделi вiдповiдае за безпосередне керування фiзичними процесами та первинний контроль !хшх параметрiв. Тут дiють виконавчi пристро1' (актуатори) та первиннi перетворювачi фiзичних величин (сенсори). Другий рiвень вщповщае за контроль i монiторинг параметрш фiзичних процесш нульового рiвня, режимiв роботи та стану технологiчного обладнання, характеристик продукту, стану довюлля тощо. Для цього вiн використовуе сигнали, якi надходять iз першого сенсорного рiвня. Апаратура i програмне забезпечення другого рiвня виробляе сигнали керування технолопчним обладнанням вiдповiдно до команд, як надходять iз третього ршня. Цд сигнали керують виконавчими пристроями першого рДвня.
Третiй рiвень функщонально1' iерархii забезпечуе оперативне yправлiння виробництвом. Вш е промДжним мДж другим рДв^м знизу та рiвнем 6Дз^с-планування та логiстика зверху. Тут формують алгоритми керування технологiчним обладнанням, параметрами технолопчних процесiв, виробничим персоналом, матерiальними ресурсами, енергiею та готовою продукщею.
Четвертий рiвень (бiзнес-логiстика та планування) охоплюе yправлiння комерцiйними процесами, яю визначають виробничу дДяльнють усього шдприемства. Вш мае на мет перспективне i короткотермiнове планування виробництва, постачання та збут, yправлiння модершзащею та розвитком виробництва тощо.
Одна Дз функцш MES - транслящя iнформацii з технологiчного на адмшютративний рДвень та передавання шформацп у зворотному напрямку з корпоративного рДвня на оперативний рДвень i транслящя ii звДдти в розподшену систему газотранспортних тдприемств, шдроздшв, технолопчних об'еклв [8, 9]. MES реалДзуе щ функцп, забезпечуючи взаемодДю прикладних програмних систем бДзнес лопстики i планування, таких як ERP (Enterprise Resource Planning), з системами автоматизацп технолопчних процесДв PAS (Process Automation Systems), таких як SCADA чи batch-рДшення.
Стандарт визначае також моделД i типовД функцп MOM рДвня, як реалДзуе MES. МоделД окреслюють меж мДж MES i PAS (знизу) та ERP (зверху) та визначають дат, якими щ прикладнi програми обмшюються мДж собою, реалiзyючи щ функцп.
6. Результати досл1джень
6.1. Лопстика транспортування та збер1гання газу
±"г е специфiчною лопстичною системою. Вона створюе додаткову варпсть, реалiзyючи два основш типи виробничих процесш - транспортування газу та зберпання газу.
Кожен такий процес виконуеться на замовлення певного кмента, мае ч^ко визначеш часовi рамки - початок та завершення (рис. 1) i, ^м того, характеризуеться певним унiкальним набором шших визначальних параметрiв. Тож ГТС на рiвнi стратегiчного управлiння можна розглядати як дискретне виробництво, продуктами якого е виконаш замовлення з транспортування чи збернання визначених мас (об'емiв) природного газу. Споживачем такого продукту е замовник вщповщно!' послуги.
З с
м о в л е н н
Перюди планування II
'TI
N
Ч V
t Початок Кiнець Час
Рис. 1. Схема n0T0KÍB замовлень: стрiлки - замовлення на транспортування газу; прямокутники - замовлення на збернання газу
Важливою особливютю роботи ГТС е те, що множини замовлень кожного типу утворюють неперервнi потоки замовлень, так що у будь-який момент часу виконуеться деяка кшьюсть замовлень на транспортування i збер^ання. Як показано для прикладу на рис. 1, у момент часу t виконуеться два процеси типу «транспортування» i три типу «збернання». Потж замовлень на транспортування утворюе неперервний потш газу в МГ. Потш зовшшшх замовлень на зберiгання може перериватися, але для збереження функцюнальност кожне ПСГ в будь-який момент часу мае мютити певну кшьюсть газу (так званий буферний газ). Збереження буферного газу можна розглядати як внутршне замовлення ГТС, яке виконуеться впродовж усього циклу життя ПСГ.
Таким чином, на нульовому, першому та другому рiвнях моделi PERA протшають неперервш фiзичнi, технолопчш та iнформацiйнi процеси. На третьому рiвнi реалiзуються дискретнi процеси - управлшня замовленнями, контроль 1х реаизацп та якостi, а також неперервш процеси - управлшня технолопчним персоналом, керування фiзичними, технологiчними та шформацшними процесами i монiторинг 1'хшх параметрiв. На четвертому рiвнi, як уже зазначалося, дiють дискретнi процеси - планування замовлень, контроль 1хнього виконання.
I
а
«Транспортування газу» е продукт ГТС, який, ^м моментiв початку та завершення, характеризуеться визначальними параметрами:
- сегменти мереж МГ i ПСГ, яю задiянi у виконаннi замовлення;
- перелш входiв для вiдбору газу за замовленням, графжи вiдбору газу по кожному входу;
- показники якост газу на входах в перюди вщбору за замовленням (наприклад, тиск, густина, температура, компонентний склад, волопсть тощо);
- перелш виходiв для постачання газу за замовленням;
- графши постачання газу по кожному виходу, показники якост газу на виходах впродовж перiодiв постачання.
Назван параметри утворюють множину зовнiшнiх визначальних параметрiв для продукту «транспортування газу». Крм них е ще й внутршш параметри, якi мають важливе значення для технологи «виробництва продукту», осюльки впливають на його собiвартiсть, але не мають значення для споживача. Для цього типу продукту видшимо три внутрiшнiх визначальних параметри:
- розподш потокiв газу в сегмент мережi МГ;
- ресурси ПСГ, яю задiянi для виконання замовлення;
- графши потужностей компресорних станцш цього сегменту, необхiднi для його виконання.
«Збер^ання газу» е продукт ГТС, який як i транспортування, характеризуеться часовими рамками - початком i юнцем. Щоб реалiзувати цей продукт необхщно доставити газ iз визначених пунклв вiдбору (входiв ГТС) до ПСГ, закачати його в робочi пласти, зберiгати впродовж визначених перiодiв, тдняти його з пiдземних пластiв та доставити до визначених пунклв вщбору (виходiв).
Зовнiшнiми визначальними параметрами цього продукту е сукупшсть множин визначальних параметрiв для двох транспортних процешв, а також сегменти мереж МГ i ПСГ, задiянi для виконання цього замовлення.
Перший транспортний процес мае визначальш параметри:
- множина входiв для вiдбору газу за замовленням;
- графши вiдбору газу iз входiв;
- показники якост газу на входах в перюди вщбору;
- перелiк ПСГ для закачування газу.
А другий:
- перелш ПСГ для вщбору газу за замовленням;
- графки вщбору газу з ПСГ;
- множина виходiв для постачання газу;
- графши постачання газу по кожному виходу;
- показники якост по кожному виходу.
Для продукту «Збер^ання газу» також розрiзнятимемо зовнiшнi та внутршш визначальнi параметри. Зокрема, процеси, яю вiдбуваються безпосередньо на ПСГ, вщнесемо до внутрiшнiх, оскiльки споживачу байдуже, в яких сховищах i як
збернаеться його газ. Для нього важливо лише дотримання графшв вiдбору та постачання газу й забезпечення визначених показниюв його якосп.
6.2. Модель активност на piBHi оперативного управлшня ГТС
Управлiння на рiвнi MOM в межах кожно!' зони реаизують, застосовуючи цiлком визначенi процеси (активносл). Модель c-MES (Collaborative MES), введена мiжнародною асощащею MESA у 2004 рощ, розглядае 8 основних процешв управлiння на оперативному рiвнi i визначае ïхнi основнi завдання та взаемодш мiж ними, а також нижшм та верхнiм рiвнями управлшня [24].
Зовшшш визначальнi параметры замовлень
Вiльнi потужностi МГ i ПСГ
Замовлення на транспортування i збер^ання газу
Продуктивнiсть МГ i ПСГ
Конфiгурацiя МГ,
КС, ПСГ, режими роботи КС МГ i ДКС ПСГ
Визначення продукту
PiBeHb 3
Команди управлiн-ня персоналом, керування облад-нанням
Пiдтвердження проходження команд i ïхнього виконання
Данi монiторингу фiзiичних i технолопчних процесiв
Рис. 2. Модель активност на рiвнi оперативного управлшня
На рис. 3 показана схема взаемодн процешв оперативного управлiння ГТС зпдно стандарту ANSI/ISA-95. Тут зображеш також iнформацiйнi потоки, якими MES обмшюеться iз нижнiм (другим) та верхшм (четвертим) рiвнями управлiння.
Як випливае з рис. 2, рiвень MOM отримуе iз четвертого рiвня плани замовлень на наступний перюд. Вони е вхiдними даними для оргашзацн оперативного управлiння роботою ГТС i виконання завдань. На другий рiвень управлшня з третього находять даш щодо конфiгурацiï МГ, КС, ПСГ, режимiв ïхньоï роботи, а також команди управлшня персоналом та керування обладнанням,
яю забезпечують виконання замовлень цього перюду. З другого рДвня на MOM надходять тдтвердження про отримання команд та !х виконання, а також даш мошторингу фДзичних i технолопчних процешв.
Розглянемо функцп та основш завдання процесiв третього рДвня.
Деталъне планування мае на мет формування детальних графтв yправлiння персоналом, керування конфшуращею обладнання МГ i ПСГ та режимами його експлуатацн. Його основш завдання:
- визначати посадовi обв'язки, графши роботи персоналу, який функщонуе в зош вiдповiдальностi оперативного рДвня;
- розробляти моделi поведшки персоналу в непередбачуваних ситyацiях;
- створювати графжи керування кранами, регулювальною та вимiрювальною апаратурою МГ (керування конф^уращею МГ);
- створювати графжи керування кранами, регулювальною та вимiрювальною апаратурою КС МГ (керування конф^уращями КС МГ);
- створювати графжи керування режимами роботи компресорiв на ушх КС;
- створювати графши керування конфiгyрацiею комплексу робочих свердловин на ПСГ - керування кранами, регулювальною та вимiрювальною апаратурою шлейфово-колекторних систем;
- створювати графiки керування режимами роботи КС ПСГ;
- розраховувати графши вшьних потужностей ГТС для кожного перюду;
- визначати «вузью мюця» для кожного замовлення i кожного перiодy роботи.
Диспетчеризацгя передбачае керування технолопчними маршрутами
виконання замовлень шляхом формування команд управлшня персоналом у виглядД шрядДв, завдань, розпоряджень та генерування сигнаив керування техно-лопчним обладнанням. Основш завдання:
- формувати команди yправлiння персоналом, який дiе в зонах вщповщальност третього та другого рДвнДв, а також генерувати команди керування вщповщним обладнанням:
S конфiгyрацiею МГ;
S конфiгyрацiями КС МГ;
S режимами роботи компресорiв на КС;
S конфiгyрацiею комплексу робочих свердловин на ПСГ;
S режимами роботи КС ПСГ;
- контролювати виконання переданих команд управлшня персоналом та команд керування обладнанням;
- вщстежувати вщповщност реального споживання технолопчними об'ектами паливного газу, електроенергп та розхщних матерiалiв з вщповщними нормативними показниками;
- формувати команди керування персоналом i сигнали керування обладнанням та передавати !х на виконання за виникнення ситуацш, що не передбачеш детальним виробничим графiком;
- вщпрацювати непередбачyванi ситyацii, загрозливi для виконання замовлень.
Виконавчий менеджмент - керування фiзичними i технолопчними процесами транспортування та збернання газу. OcHOBHi завдання:
- передавати на другий рiвень у реальному чаш команди i сигнали керування конф^уращею МГ i контролювати !хне проходження;
- передавати на другий рiвень у реальному часi команди i сигнали керування конфiгурацiею КС МГ i контролювати !хне проходження;
- передавати на другий рiвень у реальному чаш команди i сигнали керування режимами роботи КС МГ i контролювати !хне проходження;
- передавати на другий рiвень у реальному чаш команди i сигнали керування кранами регулювальною та вимiрювальною апаратурою шлейфово-колекторних систем ПСГ i контролювати !хне проходження;
- передавати на другий рiвень у реальному чаш команди i сигнали керування режимами роботи ДКС ПСГ i контролювати !хне проходження;
- отримувати даш монiторингу процешв з другого рiвня;
- надавати отримаш з другого рiвня даш шшим процесам третього та четвертого рiвнiв згiдно iз встановленим и регламентами чи за !хшми запитами.
Управлшня ресурсами - процес, який вщповщае за збирання, нагромадження, анаиз та обмiн iнформацiею про ресурси i вироблення команд управлiння ними в реальному чаш Основш завдання:
- визначати рiвнi фахово! подготовки, попереднiй досвiд роботи, дiловi та iншi якостi працiвникiв, якi необхщш для виконання рiзних посадових обов'язюв у зонi вiдповiдальностi третього рiвня управлiння;
- визначати експлуатацiйнi властивост обладнання, вимiрювальноi та комп'ютерно! техшки, якi можуть використовуватися у процесах, яю дiють у зонi вщповщальност третього рiвнЯ;
- встановлювати вимоги (системш i користувачiв) до програмних засобiв, якi можуть використовуватися у процесах, яю дiють у зош вiдповiдальностi MOM;
- встановлювати вимоги щодо комунiкацiйних засобiв, якi можуть використовуватися у процесах, яю дшть у зонi вiдповiдальностi MOM;
- визначати нормативш показники споживання паливного газу, електроенергii, мастильних матерiалiв, шших розхiдних матерiалiв для технологiчних об'еклв;
- за запитами iнших процешв та/чи персоналу надавати iнформацiю про доступшсть ресурсiв рiзних типiв;
- шщшвати запити персоналу чи шших процешв, яю дiють у зонах вщповщальност третього та четвертого рiвнiв, на отримання ресурсiв для створення нових виробничих процешв;
- тдтверджувати придатнють ресурсiв для виконання визначених завдань i !хню доступнiсть.
Визначення продукту - керування шформащею про визначальш параметри замовлень. Основнi завдання:
- визначення зовшшшх визначальних параметрiв: множина входДв для вДдбору газу, множина виходДв для постачання газу, графДки вДдбору газу зД входДв i постачання газу на виходи, якДсш показники газу по кожному входу i виходу;
- визначення множини внутрДшнДх визначальних параметрiв:
S сегмент мережД, задiяний у виконаннi замовлення;
S потокорозподДл у цьому сегментi мережi;
S графiки потужност КС у сегмент;
S множина ПСГ для закачування газу згДдно замовленню;
S множина ПСГ для вДдбору газу згДдно замовленню;
S моменти часу початку закачування i початку вДдбору газу по кожнш Дз задiяних свердловин ПСГ тощо;
- тдтримання Днтерфейсу мДж процесами рДвня MOM «диспетчеризащя» та «виконавчий менеджмент», а також з процесами ERP рДвня;
- передавання даних i команд на рДвень II.
Вгдбгр даних - процес, вДдповДдальний за вДдбДр, нагромадження, розповсюдження даних мониторингу параметрДв фДзичних i технолопчних процесДв, стану обладнання, матерДальних ресурсДв. Основш завдання:
- вДдбДр даних мошторингу фДзичних та технолопчних процесДв;
- вДдбДр даних про споживання ресурсДв (трудовД ресурси, паливний газ, електроенерпя, розхДдш матерДали)
- вДдбДр даних мониторингу стану технологДчного обладнання i пластв колекторДв ПСГ;
- вДдбДр даних мониторингу стану контрольно-вимДрювано1' апаратури, обчислювально1' технДки, програмного забезпечення та каналДв зв'язку, як дДють на рДвнях I—III;
- вДдбДр даних контролю герметичност технолопчного обладнання;
- фДксащя нештатних i аваршних ситуацш;
- вДдбДр даних про функцюнування персоналу, який дДе на рДвнях I-III;
- тдтримка ДнтерфейсДв з процесами «виконавчий менеджмент», «аналДз продуктивност» та «вДдстеження виробництва».
Аналгз продуктивностг - аналДз та звттування про ефективнють роботи МГ i ПСГ, а також ефектившсть реалДзацп кожного замовлення. Основш завдання:
- неперервне обчислення питомих затрат ресурсДв МГ i ПСГ (накладш витрати, трудовД затрати, амортизацДя, паливний газ, електроенерпя, розхДдш матерДали);
- обчислення затрат ресурсДв на виконання кожного замовлення;
- обчислення по кожному замовленню параметрДв, оптимальних за критерДями затрат ресурсДв: конфДгурацп МГ i потокорозподДлу на вибраному для замовлення сегмент, конфДгурацп КС i режимДв 1'хньо1' експлуатацп, конфДгурацп i режимДв роботи ПСГ;
- порДвняння реальних затрат на виконання замовлення Дз оптимальними;
- обчислення для кожного перюду планування параметрiв, оптимальних за критерiями питомих затрат ресуршв: конфiгурацii МГ i потокорозподiлу в ГТС, конфiгурацii КС i режимiв !хньо! експлуатацii, конф^урацп i режимiв роботи ПСГ;
- порiвняння реальних питомих затрат за перюд планування iз розрахованими оптимальними;
- порiвняння затрат ресурсiв для рiзних замовлень;
- порiвняння питомих затрат для рiзних перiодiв планування;
- обчислення щдикатор1в продуктивносп МГ, КС. ПСГ, сегментв мережi i всiеi ГТС;
- шдтримання штерфейсу з процесами «вiдбiр даних» та вщстеження виробництва».
Вгдстеження виробництва - формування звтв про технологiчнi процеси i
реаизащю замовлень. Основнi завдання:
- неперервне зведення балансу маси газу по кожному замовленню, по визначених контрольних сегментах (наприклад, по регюнальних фшях) i по мережi в цшому;
- неперервне виявлення витокiв в МГ i КС та щентифшащя iхнiх параметрiв (мiсце, iнтенсивнiсть);
- неперервне порiвняння даних про вiдбiр i постачання газу по кожному замовленню iз комерцiйними даними замовниюв;
- отримання даних вiд процешв «диспетчеризащя», «виконавчий менеджмент», «вiдбiр даних» та «анаиз продуктивностi»;
- передавання даних до процесу «детальне планування» та на четвертий рiвень управлшня;
- документування в реальному чаш подш, якi стосуються виконання замовлень: початок i завершення, порушення графшв вiдбору та постачання, порушення показниюв якостi на входi та виходi i його перемiщення в шформацп про продукт;
- формування шформацп, необхщно1' для документування (tracking) i аналiзу (tracing) процесiв виконання замовлень;
- формування та надання шформацп про технологiчнi процеси в МГ i ПСГ i виконання замовлень згщно визначеного графжу та/чи за запитами вщ персоналу й процесв, якi функцiонушIъ у зонах вщповщальносп третього та четвертого р1вшв управлшня.
6.3. Концепщя поетапноУ автоматизацй' управлшня ГТС Укра'ши
Розглянемо пiдхiд до автоматизацп ГТС Укра1'ни, який передбачае поступове нарощування функцiоналу автоматизовано1' системи управлшня ГТС (рис. 4). Вш передбачае, у першу чергу, створення та впровадження системи автоматизацп управлшня на MOM рiвнi як MES системи зпдно зi стандартом ANSI/ISA-95.
Системи оперативного управлшня найбтьш специфiчнi з-пом1ж усiх систем автоматизап11' управлшня ГТС. 1хнш функцiонал жорстко пов'язаний iз технологiчними процесами i базуеться на математичних моделях виробничого обладнання, визначальних параметр1в фiзичних процеов, середовища функи^онування виробництва тощо. Тож практично неможливо взяти одну iз iснуючих MES систем i налаштувати ii для використання в ГТС Украши. Як виявилося, не вдаеться також i адаптувати MES системи,
як були створет для шших газотранспортних систем i усшшно експлуатуються, оскшьки ГТС Украни мае специфiчнi характеристики, як не BpaxoBaHi пд час побудови цих систем.
Створення та впровадження MES-системи дл оперативного управлшня
Запровадження автоматичного мoнiторингу параметрiв технoлoгiчних прoцесiв та oбмiну даними мiж системами управлiння II та III рiвнiв
Створення та впровадження шформацшно! системи
«h
Впровадження систем автоматизаци управдiння корпоративного рiвня ERP, PLM, CRM, HRM
Запровадження автоматичного монiторингу параметрiв бiзнес процесiв
Рис. 3. Пдхд до поетапно1 автоматизаци управлiння газотранспортною системою Украни
Разом i3 тим, в АТ «Укртрансгаз» вже впроваджеш i успiшнo експлуатуються системи, як реалiзують низку функцiй, специфiчних для MES. Це програмш комплекси МПОК МГ та МПОК ПСГ. Група розробниюв програмних кoмплексiв автoматизацiï оперативного управлшня здшснюе, супроводжуе i розширяе ïхнiй функцioнал вiдпoвiднo до потреб кoристувачiв цих систем. Тому доцшьно будувати MES систему для ГТС Украши на oснoвi цих комплекшв силами фахiвцiв, якi 1х створювали, здiйснюють 1х супрoвiд i досконало знають специфiку ГТС Украши.
Другий етап - запровадження автоматичного мониторингу параметрiв технoлoгiчних i фiзичних процешв i передавання 1х на рiвень оперативного управлiння. На цьому етат запроваджуеться також автоматичне передавання команд i сигналiв управлiння, якi формуються на третьому рiвнi, на другий (технолопчний) рiвень, а сигналiв i повщомлень пiдтвердження - з другого на третш рiвень.
Наступний етап - створення та впровадження шформацшно1' системи (1С), структура та функцюнування яко! узгоджуеться iз методолопею MES, моделлю PERA та процесною моделлю управлшня. На цьому етат буде запроваджений автоматичний обмiн даними мiж системою оперативного управлiння та спещашзованими базами 1С. Система оперативного рiвня розмiщатиме в тематичних базах даних (БД), шсля попереднього оброблення:
- даш мониторингу параметрiв фiзичних i технологiчних процесiв;
- дат про команди i сигнали керування, передан нею на технологiчний рiвень;
- данi про повiдомлення i сигнали, отриманi нею iз цього рiвня у вiдповiдь.
Наступним етапом е впровадження систем автоматизаци корпоративного ршня, таких
як EPR, PLM, CRM, HRM тощо. Бiзнес-логiка цих систем забезпечуе формування iнформацii на основi даних 1С, зокрема тих, яю надходять iз технологiчного й оперативного ршнш, i вщображення й у вщповщних форматах згщно запипв iхнiх користувач1в. Стд зазначити, що функцiонал систем автоматизацii управлшня на корпоративному ршш не так тюно пов'язаний iз технологiчними процесами, як на оперативному i технологiчному ршнях. Тому тут можна використовувати гснуоч програмнi системи корпоративного р1вня (наприклад, вщ корпорацii SAP AG, чи шших), яю дозволяють налаштовувати ]хнш функцiонал ЩЦ потреби конкретних виробниюв чи надавач1в послуг.
На п'ятому етат запроваджуеться автоматичний монiторинг параметрiв усiх бiзнес процесiв. Бiзнес-логiка комп'ютеризованих систем автоматизацii управлiння, якi дшть на другому (технологiчному), третьому (оперативному) та четвертому (корпоративному) рiвнях забезпечуе автоматичне збереження у вiдповiдних БД 1С даних щодо здiйснених ними транзакцш, ведуть журнали аудиту i т. д. На цьому етат запроваджуеться шформацшний обмiн мiж четвертим та трепм рiвнем згiдно методологи MES (рис. 3) через вщповщт тематичш бази даних 1С.
7. SWOT-аналiз результат1в досл1дження
Strengths. Автоматизацiя управлiння ГТС за запропонованим шдходом е сукупнiстю двох процесiв - створення автоматизовано1' системи оперативного управлшня та створення автоматизовано1' системи корпоративного управлшня. Кожен iз цих процес1в складаеться iз трьох завдань, яю виконуються iтерацiйно. Перший процес (на рис. 3 обведений штриховою лшею) передбачае етапи з першого по третш, а другий процес (обведений на рис. 3 штрих-пунктирною лшею) - з третього по п'ятий. На початкових стадiях реалiзацii щ два процеси практично не взаемодшть. Взаемодiя можлива лише на завершальнш стадii остаточного формування 1С Тому !х можна реалiзувати паралельно. Завдяки цьому скорочуеться тривалiсть впровадження системи автоматизацп, а вщгак - i термiн окупностi витрат на модершзащю ГТС.
Системи рiвня MOM найбшьш специфiчнi з-помiж усiх систем автоматизацп управлiння ГТС. Iхнiй функцiонал жорстко пов'язаний iз технологiчними процесами i базуеться на математичних моделях технолопчного обладнання, визначальних фiзичних процесiв, середовища функцiонування ГТС тощо. Тому за запропонованим шдходом система автоматизацп оперативного управлшня
створюватиметься як MES-система на 0CH0Bi наявних програмних комплексiв МПОК МГ та МПОК ПСГ, як вже використовуються в оперативному управлiннi, силами розробниюв цих комплексiв. Це дозволить максимально урахувати специфiчнi характеристики ГТС Украши, а вщтак iстотно знизити затрати на проектування MES, и впровадження, навчання персоналу, супровщ тощо.
Weaknesses. Згщно запропонованому пiдходовi, з метою зменшення затрат, автоматизация управлiння ГТС здшснюватиметься iз дотриманням вимоги максимально можливого збереження iснуючих засобiв, яю наразi експлуатуються в АТ «Укртрансгаз». Це може негативно вплинути на функцюнал MES, як системи оперативного р1вня. Це особливо сгосуегься наявно! в АТ IT шфраструктури, яка за таких умов безперечно матиме вплив на арх1тектуру створювано! системи автоматизаци, що, звiсно, обмежуватиме свободу ii розробииюв. Це може вплинути на ефективтстъ MES системи, яка буде створена.
Opportunities. Функцюнал систем автоматизаци управлшня на корпоративному рiвнi не так тюно пов'язаиий iз технологiчними процесами, як на MOM рiвнi. Тому тут можиа використовувати програмш системи наявнi на ринку, наприклад, вiд корпорацп SAP AG, чи iнших, налаштовуючи iхнiй функцюнал шд потреби ГТС.
Реалiзацiя запропонованого шдходу створить умови для запровадження процесно! моделi управлiння [25] газотранспортною системою. Це, у свою чергу дозволить ютотно знизити трансакции витрати, шдвищити мотивацiю персоналу, запровадити клiентоорiентований пiдхiд в управлiннi ГТС.
Threats. Впровадження автоматизовано! системи управлшня призведе до зменшення юлькосп персоналу, задяного в управлiннi ГТС на рiзних р1внях. До того ж вщ кер1вниюв вимагатиметься опанування сучасиих технологш роботи з використаиням комп'ютеризованих систем без посередииюв. Застос ання к ^чо^их показииюв ефективносп (англ. Key Performance Indicators, KPI), обчислюваних автоматично на осжв даиих монiториигу параметр1в бiзнес-процесiв, зиiвелюe роль суб'ективного оцшювання дяльносп управл1нського персоналу. Все це створюватиме психолопчиу напругу в колективах i може викликати опозицю менеджменту ГТС до впровадження системи автоматизаци.
8. Висновки
1. Проведений аналiз iсиуючих щдходав до автоматизацй' управлшня ГТС показав, що на ринку програмио-техтчних систем автоматизацй' управлшня виробничими шдприемствами е достатиьо пропозицш, призначених для газотранспортиоi галузi. Деяк1 з них узгоджуються зi стацдартом ANSI/ISA-95. Проте системи р1вня MOM найбтьш специфiчиi з-пом1ж ус1х систем автоматизацй' управлшня ГТС. 1хнш функцiонал жорстко пов'язаний iз техиолопчиими процесами, залежить вщ характеристик обладиання, середовища функщонування ГТС тощо. До того ж варпсть готових ргшень i !хньо! адаптацй' до реалш украшсько! ГТС е занадто висока Ключовим моментом запропонованого подходу е створення системи автоматизацй' оперативного управлшня як MES системи згщно методологи стаидарту ANSI/ISA-95. Ii пропонуеться створювати на основi наявних програмиих комплексв МПОК МГ та МПОК ПСГ, яю вже використовуються в оперативному управлшш, силами розробииюв цих комплексв.
2. Розpобленa логютична модель ГТС мае важливу cпецифiчнy pиcy в поpiвняннi з тpaдицiйними виpобничими cиcтемaми д^^етного, cеpiйного чи непеpеpвного типiв. Ïï оcобливicть у тому, що на коpпоpaтивномy i чacтково на опеpaтивномy piвняx yпpaвлiння дiють диcкpетнi бiзнеc пpоцеcи обpоблення замовлень на тpaнcпоpтyвaння i збеpiгaння визнaчениx об'eмiв ^^одного газу. На опеpaтивномy piвнi щ диcкpетнi пpоцеcи зaбезпечyютьcя вiдповiдним кеpyвaнням непеpеpвними теxнологiчними i фiзичними пpоцеcaми в МГ i ПСГ.
3. Для здшшення такого пеpетвоpення mp^^ma MES у зaпpопоновaномy пiдxодi адаптована до моделi логicтики ГТС шляxом вiдповiдного визначення iнфоpмaцiйниx потокiв, якими MES обмiнюeтьcя iз cyciднiми piвнями. А також визначення фyнкцiй та змюту пpоцеciв, якi дiють на piвнi MOM згiдно iз моделлю активност! cиcтем цього piвня.
4. У вiдповiдноcтi iз пpийнятою моделлю логютики MES cиcтемa обмiнюeтьcя iз cиcтемaми коpпоpaтивного piвня iнфоpмaцieю ^о зовнiшнi визнaчaльнi пapaметpи замовлень, пеpедae ш дaнi пpо вiльнi потужнооп МГ i ПСГ i отpимye iз веpxнього piвня плани pеaлiзaцiï замовлень на тpaг поpтyвaння i збеpiгaння газу. Сиcтемaм теxнологiчного piвня MES пеpедae дaнi пpо конфiгypaцiю МГ, КС i ПСГ i команди у^а^^ння пеpcонaлом та обладнанням, необxiднi для кеpyвaння непеpеpвними теxнологiчними i фiзичними пpоцеcaми, якi забезпечують виконання зaплaновaниx замовлень. З дpyгого piвня MES отpимye пiдтвеpдження пpоxодження команд та ïxнього виконання, а також дат мони^ин^ фiзичниx i теxнологiчниx пpоцеciв.
5. Bизнaченi функцп та змicт пpоцеciв, що дшть на piвнi опеpaтивного yпpaвлiння, забезпечують пеpетвоpення пapaметpiв диcкpетниx пpоцеciв, яю нaдxодять з коpпоpaтивного piвня у команди yпpaвлiння пеpcонaлом та кеpyвaння теxнологiчним обладнанням. Це необxiдно для забезпечення належного кеpyвaння теxнологiчними i фiзичними пpоцеcaми.
Лiтература
1. Magal S. R. Word Jeffrey Integrated Business Processes with ERP Systems: monograph. Wiley Publishing, 2011. 358 p.
2. Prytula N. M., Gryniv O. D., Dmytruk V. A. Simulation of nonstationary regimes of gas transmission systems operation // Mathematical modeling and computing. 2014. Vol. 1, Issue 2. P. 224-233.
3. Prytula N., Prytula M., Boyko R. Development of software for analysis and optimization of operating modes of underground gas stores // Technology Audit and Production Reserves. 2017. Vol. 2, Issue 3 (40). P. 17-25. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.128574
4. ISA 95.00.03-2013. Enterprise-Control System Integration, Part 3: Models of Manufacturing Operations Management (IEC 62264-3 Modified). International Society of Automation (ISA), 2013. 94 p.
5. Vasilev P. ANSI/ISA-95 Final capacity scheduling for software industry // IFAC-Papers Online. 2015. Vol. 48, Issue 24. P. 237-240. doi: http://doi.org/10.1016/j.ifacol.2015.12.089
6. Govindaraju R., Putra K. A methodology for Manufacturing Execution Systems (MES) implementation // IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2016. Vol. 114. P. 012094. doi: http://doi.org/10.1088/1757-899x/114/1/012094
7. Fuchs F., Thiel K. Manufacturing Execution Systems. Optimal Design, Planning, and Deployment: monograph. New York: McGraw-Hill, 2009. 248 p.
8. Supervisory Control and Data Acquisition (SCADA) Systems. National Communications System (NCS). Technical Information Bulettin 04-1. 2004. URL: https://www.cedengineering.com/userfiles/SCADA%20Systems.pdf
9. Liptak B. G., Halit E. Batch-Process Automation // Instrument Engineers' Handbook. Vol. 3. CRC Press, 2016. P. 232-259.
10. Emerson Process Management. URL: http://www3.emersonprocess.com/Systems/
11. OSI Soft. Pi system. URL: https://www.osisoft.com/pi-system/
12. Paszko C., Turner E. Laboratory information management systems: monograph. Boca Raton: CRC press, 2001. 242 p. doi: http://doi.org/10.1201/9780203908419
13. Hompel M., Thorsten S. Warehouse management: Automation and organization of warehouse and order picking systems: monograph. Berlin: Springer, 2006. 356 p.
14. Jones K., Collis S. Computerized maintenance management systems // Property Management. 1996. Vol. 14, Issue 4. P. 33-37. doi: http://doi.org/10.1108/02637479610150757
15. PSI Gas Management Suite. URL: https://www.psigasandoil.com/en/gas-management/gas-management-suite/
16. SIMONE Research Group. Solutions For Simulation And Optimisation In The Gas Industry. URL: http://www.simone.eu/simone-simonesoftware.asp
17. Stark J. Product lifecycle management // Product Lifecycle Management. Vol. 1. Decision Engineering. Cham: Springer, 2015. 356 p. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-17440-2_1
18. Customer relationship management: monograph / Knox S. et. al. London: Routledge, 2007. 302 p. doi: http://doi.org/10.4324/9780080490854
19. SAP for Oil & Gas. URL: https://www.sap.com/industries/oil-gas.html
20. Totally Integrated Automation Portal. URL: https://www.siemens.com/global/en/home/products/automation/industry-software/automation-software/tia-portal.html
21. Chekurin V. F., Prytula M. H., Khymko O. M. Metodolohiia MES i kompiuteryzatsiia upravlinnia HTS // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Kompiuterni systemy ta merezhi. 2014. Issue 806. P. 275-283.
22. Avtomatyzatsiia upravlinnia HTS: stan ta perspektyvy rozvytku z vykorystanniam MES / Ponomarov Yu. et. al. // Naftohazova haluz Ukrainy. 2015. Issue 5. P. 40-45.
23. Williams T. J. The Purdue enterprise reference architecture // Computers in Industry. 1994. Vol. 24, Issue 2-3. P. 141-158. doi: http://doi.org/10.1016/0166-3615(94)90017-5
24. MESA International. MESA Model. URL: http://www.mesa.org/en/modelstrategicinitiatives/MESAModel.asp
25. Hammer M., Champy J. Reengineering of Corporation. A manifesto for business revolution. New York: Harper Business Essentials, 2003. 257 p.
