CC BY
42
Епідуральні судинні мальформації як причина радикулярних поперекових больових синдромів; нейрохірургічне лікування
Шинкарюк С.С., Слинько Є.І.
Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова
АМН України
Київ
Україна
8044 5921909
Спінальні епідуральні судинні мальформації зустрічаються рідко. Серед них виділяють артеріовенозні фістули, венозні мальформації та варикоз епідуральних вен. В даний час що до їх діагностики, лікування та результатів існує мало робіт. З ціллю вивчення клінічного перебігу, лікування та його результатів проведене дане дослідження. Матеріал і методи. Сорок один випадок хворих з больовими синдромами викликаними судинними мальформа-ціями які уражають спінальні епідуральні простори вивчений ретроспективно. Були розглянуті методи лікування, гістологічні данні, відмінності кожного типу мальформацій. Результати. У двох хворих мали місто артеріовенозні фістули, 3 хворі мали венозні мальформації та 36 - варикоз епідуральних вен. Артеріовенозні фістули представляли прямий контакт корінцевої артерії з епідуральними венами. Патологія призводили до шунтування крові в епідуральні вени, їх розширення та підвищення в них тиску. Венозні мальформації виявлялись як конгломерати невеликого розміру тонкостінних вен в епідуральних просторах. Варикоз епідуральних вен був представлений розширенням цих вен невідомої природи. Порушення венозного відтоку вважають головною причиною розширення епідуральних вен при їх варикозі. Розширення вен призводить до компресії невральних структур, що частіше проявляється радикулярними синдромами. Лікування артеріовенозних фістул та венозних мальформацій включає їх деваскуляризацію та резекцію. В хірургічній техніці при епідуральному варикозі застосовується коагуляцію вен, декомпресія невральних структур.
Корешковые болевые синдромы при фораминальных и экстрафораминальных грыжах поясничного отдела позвоночника, хирургическое лечение
Шинкарюк С.С., Слынъко Е.И.
Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова
АМН Украины
Киев
Украина
8044 5921909
Цель исследования. Анализ хирургического лечения больных с фораминальными и экстрафо-раминальными грыжами межпозвонковых дисков и объема оперативного вмешательства в зависимости от локализации грыжи в межпозвонковом отверстии.
Материал и методы. Среди больных, оперированных нами по поводу болевых синдромов при грыжах межпозвонковых дисков в 2006 - 2009 гг., фораминальная и экстрафораминальная локализация грыж встречалась в 29 (19%) случаях. В клинической картине доминировали резко выраженный радикулярный болевой синдром, проводниковые двигательные и чувствительные нарушения. Показания к хирургическому лечению устанавливались при неэффективности консервативной терапии в течение 4-5 недель. Диагностика и планирование операции осуществлялись на основе данных СКТ и МРТ. Доступов справа выполнено 13, слева - 16. В промежутке L3-L4 дискэктомия выполнена 7 пациентам, L4-L5 - 15 пациентам, L5-S1 - 7 пациентам, 4 пациентам после дискэктомии установлен кейдж из заднебокового доступа (TLIF). Операцией выбора при фораминальных медиальных грыжах являлась интерламинэктомия с медиальной фасетэктомией (10 случаев), при интрафораминальных грыжах - фасе-тэктомия (14 случаев), при фораминальных латеральных и экстрафораминальных грыжах - латеральная фасетэктомия или фораминотомия (5 случаев).
Результаты и их обсуждение. Оценка результатов проводилась непосредственно после операции, через 3 и 6 месяцев. Использовалась шкала NASS. Отличные и хорошие результаты в отдаленном периоде (через 6 месяцев и более) сохранялись у 25 (86%) больных, без изменений - у 3 больных, ухудшение - у 1 больного.
Выводы. Дифференцированный выбор метода оперативного вмешательства в зависимости от расположения фораминальной грыжи в межпозвонковом отверстии обеспечивает хорошую возможность для необходимого объема дискэктомии и адекватной декомпрессии нервного корешка, а также позволяет повысить эффективность хирургического лечения.
АР Крим, м.Коктебель, 17—18 вересня 2009 року
