CC BY
11
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аруин Л.И. Апоптоз в механизме поражений желудка, обусловленных влиянием Helicobacter pylori // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. -1999. - Т. 9, № 2. - С. 26-29.
2. Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д. Гастроэзофагеаль-ная рефлюксная болезнь. - К.: Интерфарма, 2000. -175 с.
3. Ивашкин Т.В., Трухманов А.С. Болезни пищевода. Патологическая физиология, клиника, диагностика, лечение. - М.: Триада-Х, 2000. - 178 с.
4. Моайчук Л.М. Особливосп макроскошчного стану оргашв езофагогастродуоденально! зони у хво-рих на ГЕРХ, поеднану з хрошчним бронхггом та пеп-тичною виразкою // Гастроентерологiя. - Дшпро-петровськ, 2006.-Вип.37.-С.287-296.
5. Поширенiсть гастроезофагеально! рефлюксно! хвороби у хворих на iшемiчну хворобу серця та ар-терiальну гiпертензiю / Вдовиченко В.1., Острогляд А.В., Купченко М.Г. та ш. // Укр. терапевт. журн. -2006. - №2. - С.35-38.
6. Рощина Т.В. Супраэзофагеальные проявления гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Клинич. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2003. - №1. - С. 27-30.
7. Хронические обструктивные болезни легких: Федеральная программа / Айсанов З.Р., Кокосов А.Н., Овчаренко С.И. та ш. // Media consilium/ 00/07/287.shtml Sunday, 17 - Sep - 2000 - 17:36:54 MSD.
8. Can guideline-defined asthma control be achieved? The Gaining Optimal Asthma control study / E.Ba-teman et.al. // Am. J.Respir. Crit Care Med. - 2004.
9. El-Serag H.B., Sonnenberg A. Comorbid occurrence of laryngeal or pulmonary disease with esophagitis in United States military veterans // Gastroenterology.— 1997.- Vol. 113.- P. 755-760.
10. Mullis K.B. The unusual origin of the Polymerase chain reaction // Sci. Am. - 1990. - N 3. - P. 36-43.
В.В. Бтоокий, Ю.С.Роговий
УДК 616.36-008.8+616.381-002:612.017:612.1]-06
КОРЕЛЯЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З ВЗАСМОЗВ'ЯЗКШ М1Ж ЧИННИКАМИ КЛ1ТИННОГО ТА ГУМОРАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ ЗА УМОВ II СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТ1 ЖОВЧНОГО ПЕРИТОН1ТУ
Буковинський державний медичний утверситет кафедра хгрургИ та очних хвороб (зав. - д.мед.н., проф. 1.Ю.Полянський) м. Чернгвц!
Ключовi слова: жовчний перитонт, II ступть тяжкостi, iMyHimem, кров, кореляцтний aHcrni3
Key words: bile peritonitis, II severity degree, immunity, blood, correlation analysis
Резюме. Анализ иммунологического исследования крови у 29 больных с острым калькулезным холециститом, осложненным местным перитонитом, показал, что II степень тяжести этого заболевания характеризуется интеграцией факторов клеточного и гуморального иммунитета, направленных на обеспечение защиты организма в условиях перехода стерильного в инфицированный желчный перитонит. Многофакторный регрессионный анализ выявил наличие корреляционных взаимосвязей между Е-РОК (Т -лимфоцитами), ЕАС-РОК (В-лимфоцитами), НСТ-тестом, иммуноглобулинами А, М, G в условиях развития II степени тяжести желчного перитонита. Эта стадия характеризуется началом формирования вторичного иммунного ответа, так как иммуноглобулины М снижаются с 4,46±0,110 г/л до 3,16±0,062 г/л (p < 0,001) в сравнении с первой степенью тяжести желчного перитонита, а иммуноглобулины G возрастают с 17,89±0,304 г/л до 23,8±0,39 г/л (p < 0,001).
Summary. Analysis of immunological blood examination in 29 patients with acute calculous cholecystitis complicated with local peritonitis showed that II degree of this disease severity is characterized by integration of the factors of cellular and humoral immunity directed at protective action of an organism during
transformation from sterile bile peritonitis into infected sepsis. Multiple regression analysis revealed correlative interconnections between E-RFC (T-lymphocytes), EAC-RFC (B-lymphocytes), NBT-test, antibobies A, G, M in conditions of development of degree II of bile peritonitis severity. This stage is characterized by onset of formation of the secondary immune response, because antibodies M are decreasing from 4,46±0,110 g/l to 3,16±0,062 g/l (p < 0,001) as compared to the first degree of bile peritonitis, severity but antibodies G are increasing from 17,89±0,304 g/l to 23,8±0,39g/l (p < 0,001).
рального iMymTeiy за умов II ступеня тяжкосп жовчного перитошту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ Обстежено 29 хворих i3 гострим кальку-льозним холециститом, ускладненим жовчним перитоштом: з першим ступенем тяжкосп пере-б^у цього захворювання - 19 хворих, з другим ступенем тяжкосп - 20 пащенпв. Визначали таю iмyнологiчнi показники кровк Е - РУК (Т^м-фоцити), Ts (теофiлiнчyтливi-лiмфоцити), Th (теофшнрезистентш^мфоцити), ЕАС - РУК (В-лiмфоцити), iмyноглобyлiни А, М, G, НСТ-тест [5, 6, 7]. Статистичну обробку даних, включаючи кореляцшний та багатофакторний регресiйний аналiз, проводили за допомогою компютерних програм "Statgrafics", "Ехсе1 7.0" та «Statistica». РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Результати дослщження показали, що у хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений мюцевим перитонiтом, за умов II ступеня розвитку цього захворювання виявлено зростання Е - РУК (Т^мфоципв), Th (теофшш-резистентних лiмфоцитiв), ЕАС - РУК (В-лiмфоцитiв), iмyноглобyлiнiв А, G, НСТ-тесту за зниження iмyноглобyлiнiв М та Ts (теофшн-чутливих лiмфоцитiв) (табл. 1).
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика чинник1в кл1тинного i гуморального 1мун1тету у хворих за умов II ступеня тяжкосп жовчного перитошту (x ±Sx)
Гострий калькульозний холецистит, ускладнений мюцевим перитоштом, характеризусться наявнiстю чотирьох ступенiв тяжкостi (I, II, III А, III Б, IV), яю мають iстотнi вiдмiнностi щодо клшки, аналiзу бiохiмiчних дослiджень кровi, особливостей хiрургiчного лiкування [2, 3, 10]. Розвиток П-го ступеня тяжкостi жовчного перитошту зумовлений застшними явищами у жовч-ному мiхурi з порушенням якiсного складу жовч-них кислот, зниженням бактерицидних власти-востей жовч^ що викликае И шфшування. Це призводить до бiльш ютотного запального проце-су в жовчному мiхурi з розвитком флегмоноз-ного чи гангренозного холециститу. При цьому виникае просякання в черевну порожнину гнш-ного i жовчного ексудату [4, 11, 12]. Таю змши можуть супроводжуватися характерною перебу-довою iмунноl системи з штегративним взаемо-залежним напруженням чинникiв клггинного та гуморального iмунiтету [1, 5, 9]. Водночас коре-ляцiйнi залежносп мiж чинниками клiтинного та гуморального iмунiтету в патогенезi II ступеня тяжкосп жовчного перитошту вивчено недос-татньо.
Мета дослщження - з'ясувати кореляцшш за-лежностi мiж чинниками кттинного та гумо-
Показники I ступшь тяжкосп (n=19) II ступiнь тяжкостi (n=20)
Е - РУК (Т-лшфоцити),% 53,6±0,66 57,6±0,62
p < 0,001
Xs (теофiлшчутливi лiмфоцити), % 15,47±0,531 12,7±0,53
p < 0,001
Тh (теофШнрезистентш лiмфоцити), 42,4±0,53 48,7±0,53
% p < 0,001
ЕАС-РУК 23,4±0,53 24,7±0,53
(В-лiмфоцити),%
Ig A, г/л 1,73±0,039 2,47±0,053
p < 0,001
Ig М, г/л 4,46±0,110 3,16±0,062
p < 0,001
Ig G, г/л 17,89±0,304 23,8±0,39
p < 0,001
НСТ-тест, од. 28,31±0,397 34,7±0,53
p < 0,001
Прим1тка: р - достов1ршсть вщмшностей пор1вняно до I ступеня тяжкосп перебЬу жовчного перитошту; n- кшьюсть спостережень
За умов II ступеня тяжкосп жовчного пери-тонiту Е-РУК (Т^мфоцити) виявляли позитивнi кореляцiйнi залежност з Тs (теофiлiнчутливими лiмфоцитами), ТЪ (теофiлiнрезистентними лiм-фоцитами), ЕАС - РУК (В^мфоцитами), iмуно-глобулiнами А, М, G, НСТ-тестом (табл. 2). Тs (теофiлiнчутливi лiмфоцити) виявляли позитивш кореляцiйнi залежностi з Тh (теофшшрезис-тентними лiмфоцитами), ЕАС - РУК (В^мфо-цитами), iмуноглобулiнами А, М, G, НСТ-тестом. Тh (теофшнрезистентш лiмфоцити) виявля-
ли позитивнi кореляцшш залежностi з ЕАС -РУК (В^мфоцитами), iмуноглобулiнами А, М, G, НСТ-тестом. ЕАС - РУК (В^мфоцити) виявляли позитивнi кореляцiйнi залежносп з iмуно-глобулiнами А, М, G, НСТ-тестом. Ыуноглобу-лiни А позитивно корелювали з iмуноглобулi-нами М, G, НСТ-тестом. Iмуноглобулiни М пря-мо-пропорцiйно корелювали з iмуноглобулiнами G, НСТ-тестом. Iмуноглобулiни G позитивно корелювали з НСТ-тестом.
Таблиця 2
Коефщ1енти кореляцп (г) м1ж чинниками кл1тинного та гуморального 1муштету у хворих за умов II ступеня тяжкост1 жовчного перитошту (п=20)
Е-РУК Ts Th ЕАС-РУК ^А ^м IgG НСТ-тест
Е-РУК 0,989 р< 0,001 0,989 р< 0,001 0,989 р< 0,001 0,989 р< 0,001 1,000 р< 0,001 0,963 р< 0,001 0,989 р< 0,001
Ts 1,000 р< 0,001 1,000 р< 0,001 1,000 р< 0,001 0,989 р< 0,001 0,984 р< 0,001 1,000 р< 0,02
та 1,000 р< 0,001 1,000 р< 0,001 0,989 р< 0,001 0,984 р< 0,001 1,000 р< 0,001
ЕАС-РУК 1,000 р< 0,001 0,989 р< 0,001 0,984 р< 0,001 1,000 р< 0,05
0,989 р< 0,001 0,984 р< 0,001 1,000 р< 0,02
IgM
0,963 р< 0,001
0,989 р< 0,01
IgG
0,988 р< 0,001
НСТ-тест
П р и м [ т к а : Е-РУК - Т-л1мфоцити, Те - теофшшчутлив1 л1мфоцити, № - теофшшрезистентш л1мфоцити, ЕАС-РУК- В - л1мфоцити, IgА - ¡муноглобулши А, IgM- 1муноглобулши М, ^О- 1муноглобулши О, НСТ -тест - тест ¡з штротетразол1евим сишм, п- число спостережень, р - достов1ршсть кореляцшного зв'язку
На рис. 1 представлена дiаграма багатофак- ставлена дiаграма багатофакторного регресш-торного регресiйного аналiзу мiж iмуногло- ного аналiзу мiж Е-РУК (Т-лiмфоцитами), ЕАС-булiнами А, М, О за умов II ступеня тяжкосп РУК (В^мфоцитами), НСТ-тестом. розвитку жовчного перитошту. На рис. 2 пред-
н 2,214 ■ 2,277 I I 2,341 I I 2,405 I I 2,468 I I 2,532 I I 2,595 I I 2,659 I I 2,723 н 2,786 аЬ^е
Рис. 1. Дiаграма багатофакторного регресiйного аналiзу достовiрних взаемозв'язшв м1ж концентрацiями iмуноглобулiнiв М, G, А (г/л) плазми кров1 за умов II ступеня тяжкостi жовчного
перитонiту
Розвиток II ступеня тяжкост жовчного пери- ному мiхурi з порушенням якiсного складу жовч-тонiту зумовлений застiйними явищами у жовч- них кислот, зниженням бактерицидних власти-
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
востей жовч^ що викликае iнфiкування жовчi такими мiкроорганiзмами, як кишечна паличка, стафiлококи, ентерококи, протей, клостриди. Це, ймовiрно, призводить до бшьш iстотного запального процесу в жовчному мiхурi з розвитком флегмонозного чи гангренозного холециститу. При цьому виникае просякання в черевну порож-нину гншного i жовчного ексудату За цих умов настае початок розвитку вторинно! iмунноl вiдповiдi [8], оскшьки iмуноглобулiни М зазна-
ють зниження порiвняно з I ступенем тяжкосп, а iмуноглобулiни О зростають.
Тотальш позитивнi кореляцiйнi залежностi мiж показниками кттинного та гуморального iмунiтету за умов II ступеня тяжкостi жовчного перитошту зумовленi наявнiстю ушверсально! штеграци чинникiв клiтинного та гуморального iмунiтету за умов переходу стерильного жовчного перитошту в шфшований сепсис.
СП СП
ш ш пз ш ш
21,727 22,455 23,182 23,909 24,636 25,364 26,091 26,818 27,545 28,273 above
Рис. 2. Д1аграма багатофакторного регресшного анал1зу достов1рних взаемозв'язк1в м1ж Е-РУК (Т-л1мфоцитами) %, НСТ- тестом, ЕАС-РУК (В-л1мфоцитами) % кров1 за умов II ступеня тяжкост1
жовчного перитон1ту
ВИСНОВКИ
1. Анатз iмунологiчного дослiдження кровi у хворих на гострий калькульозний холецистит, ускладнений мiсцевим перитонiтом, показав, що II ступiнь тяжкостi цього захворювання характе-ризуеться iнтеграцieю чинниюв клiтинного та гуморального iмунiтету, направлених на забезпе-чення захисту оргашзму за умов переходу стерильного в шфшований жовчний перитонiт.
2. Багатофакторний регресшний аналiз виявив
наявшсть кореляцiйних взаемозв'язюв мiж Е-РУК (Т-лiмфоцитами), ЕАС - РУК (В^мфоци-тами), НСТ-тестом, iмуноглобулiнами А, М, G за умов II ступеня тяжкост розвитку жовчного пе-ритошту.
Обгрунтованою е перспектива подальших до-слiджень щодо з'ясування нових кореляцшних залежностей показникiв бiохiмiчного та iмуно-логiчного дослiдження кровi залежно вiд ступеня тяжкостi перебiгу жовчного перитошту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бшоокий В.В., Роговий Ю.£. Роль ушкоджен-ня кишечника у патогенез1 розлитого жовчного перитотту // Шпитальна х1рурпя.-2004.- № 4.- С. 121124.
2. Бшоокий В.В., Роговий Ю.£., Шшак В.П. Па-тогенетичне обгрунтування тяжкосп перебпу жовчного перитонпу // Буковин. мед. в1сн.-2004.- Т.8, №1.-С. 156-159.
3. Мшьков Б.О., Бшоокий В.В. Бшарний перито-шт.-Чершвщ: Прут, 2003.- 151 с.
4. Мшьков Б.О., Бочаров А.В., Бшоокий В.В. Класиф1кац1я жовчного перитотту // Клш1ч. х1рург1я.-2000.- № 4.- С. 17- 19.
5. Мюцевий 1мунггет травного тракту / Стасен-ко А.А., Саенко В.Ф., Ддброва Ю.А. та ш. - К.: Три крапки, 2005.-200 с.
6. Основы иммунопатологии / Мыслицкий В.Ф.,
♦
Пишак В.П., Ткачук С.С., Филиппова Л.О. - Черновцы: Медакадемия, 2002. - 195 с.
7. Шифман Ф.Д. Патофизиология крови.-М.; СПб.: Бином, Невский Диалект, 2000.-448 с.
8. Якобисяк М. 1мунолопя/Пер. з польсько! за ред. В.В.Чоп'як.-Вшниця: Нова кн., 2004.- 672 с.
9. Lilly J.R., Weintraub W.H., Altman R.P. Spontaneous perforation of the extrahepatic bile ducts and bile peritonitis in infancy // Surgery.-2002.-Vol. 75, N 664.- P. 542-550.
10. Mc Carthy J., Picazo J. Bile peritonitis: Diagnosis and course // J. Surgery.-2003. - Vol. 116, N 664.- P. 341-348.
11. Mentzer S.H. Bile peritonitis // Arch. Surgery. -2002. - Vol. 29, N 227.- P. 248-252.
12. Wangensteen O.H. On the signif icance of the escape of sterile bile into the peritoneal cavity//Ann. Sur-gery.-2001. - Vol. 84, N 691.- P. 835-841.
УДК 616.2-002.1-018.73:612.2:796.071:797.21]-07
В.В. Феткова ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ДИХАЛЬНОÏ
СИСТЕМИ ВИСОКОКВАЛ1Ф1КОВАНИХ ПЛАВЦ1В П1СЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ ГОСТРИХ РЕСП1РАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Запоргзький обласний лкарсько-ф1зкультурний диспансер (гол. лкар - В.1. Марусенко)
Ключовi слова: плавцi, гострi респiраторнi захворювання, зовнШне дихання, спiрографiчнi показники
Key words: swimmers, acute respiratory diseases, external respiration, spirography parameters.
Резюме. В данной статье на основе собственных врачебных исследований и анализа последних публикаций дана количественная и качественная оценка функционального состояния дыхательной системы у 67 высококвалифицированных пловцов после перенесенных острых респираторных заболеваний. Обследования проводились на современном многофункциональном аппарате «Кардио+». При анализе полученных спирографических показателей было выявлено, что у большинства спортсменов они находились в пределах должных величин. Резкого снижения показателей не наблюдалось ни у одного спортсмена. Это обусловлено высоким уровнем функционального состояния системы
