CC BY
20
© Коровша Л. Д., Запорожець Т. М. УДК 612. 89+821.4
Коров'ша Л. Д., Запорожець Т. М.
КОРЕЛЯЦ1ЙН1 ЗВ'ЯЗКИ ПОКАЗНИК1В СТАНУ ВЕГЕТАТИВНО!' НЕРВОВОТ СИСТЕМИ ТА ПСИХОЕМОЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В
У СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В МОЛОДШИХ КУРС1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Проведена робота е фрагментом науково-до-сл1дних тем «Соц1ально-психолопчы механ1зми навчання у вищ1й школ1 за новими 1нновац1йними технолог1ями», номер державно! реестрацп ДН 5408, Схщноукрашський нац1ональний ун1верситет 1м. В. Даля, 2008-2010 рр.) та «Розробка стратеги використання еп1генетичних механ1зм1в для проф1-лактики та л1кування хвороб, пов'язаних 1з систем-ними запаленнями», номер державно! реестрац1! 011411000784, ВДНЗУ «Укра!нська медична стома-толопчна академ1я».
Вступ. Стан вегетативно! нервово! системи, яка забезпечуе регуляц1ю ус1х систем орган1зму, пов'язаний з1 станом здоров'я взагал1 та впливае на успшнють профес1йно! д1яльност1. Емоц1йний стан також може мати зв'язки з вегетативною ре-гулящею. Збереження здоров'я студентсько! моло-д1 включае необх1дн1сть забезпечення оптимально! регуляци. Вегетативна дисфункц1я (ВД) спостер1-гаеться у б1льшост1 молодих людей вком в1д 18 до
30 роюв [5]. П1двищена активн1сть симпатично! нервово! системи грае важливу роль у патогене-
31 багатьох серцево-судинних захворювань, таких як артер1альна г1пертенз1я, серцева недостатнють та шлуночков1 аритм1! [6]. Порушення вегетативно! нервово! регуляц1! ютотно позначаються на самопо-чутт1 та впливають на як1сть профес1йно! пщготовки, а в подальшому здатн1 впливати I на стан здоров'я,
I на ефективнють професмно! д1яльност1 громадян.
Осктьки характеристики вищо! нервово! д1яль-ност1 особистост1 е одними 1з основних фактор1в, що визначають реактивнють орган1зму та характер його адаптаци до зовн1шн1х вплив1в, ми включили у до-сл1дження найб1льш шформативы при досл1дженн1 вегетативних розлад1в тести.
Метою роботи було виявлення можливих зв'язюв показник1в стану вегетативно! нервово! системи й прояв1в ВД з деякими показниками вищо! нервово! д1яльност1 та психо-емоцюнальним статусом студент1в.
Об'ект I методи дослщження. Було прове-дене анкетування студент1в 1-2 курс1в Укра!нсько! медично! стоматолопчно! академ1! (м. Полтава), 138 юнаюв та 189 д1вчат в1ком вщ 16 до 29 рок1в (18,8 ± 0,1 рок1в). Ус1 обстежен дали згоду вщповщ-но вимог Тоюйсько! декларац1! Всесв1тньо! медично! асоц1аци та 1нших установчих документ1в з бюетики.
lidijaz@mail.ru
В опитування включалися питання щодо способу життя та харчування, задоволеност1 життям та навчанням, самооц1нки р1вня захворюваност1, оц1-нювали нейротизм та 1ндив1дуально-психолопчну ор1ентац1ю за тестом Г. Айзенка ЕР1 [1,2], р1вень три-вожност1, самооц1нку й академ1чн1 зд1бност1 вщповщ-но до тесту багатоб1чного доогмдження особистост1 ММР1 [1]. Стан вегетативно! регуляци системи кро-вооб1гу досл1джували за допомогою проби Руф'е, окосерцево! проби Дань!н1-Ашнера, активно! ортос-татично! проби й кард1о1нтервалограф1!. Вим1рюва-ли артер1альний тиск, розраховували вегетативний шдекс за Кердо (В1) [2,4]. М1жгрупов1 розходження оц1нювали за допомогою критерю Ст'юдента та за допомогою критерю Манна-У!тн1. Для виявлення зв'язк1в м1ж вивченими показниками проводили ко-реляцмний анал1з: визначали коеф1ц1енти кореляц1! г П1рсона та т Кендала.
Результати дослщження та Ух обговорен-ня. Значення показниюв вищо! нервово! д1яльност1 (ВНД) у юнак1в I д1вчат мали в1дм1нност1. Р1вень не-йротизму у юнаюв (13,3 ± 0,3 бали) був нижчим, н1ж у д1вчат (13,7 ± 0,3 бали, р<0,001). За р1внем не-йротизму переважали нормостенки (36,6% юна-к1в I 32,8% д1вчат), потенц1йн1 конкорданти (29,4% юнаюв I 15,9% д1вчат) та потенц1йн1 дискорданти (20,6% юнаюв I 34,9% д1вчат). За р1внем 1ндив1дуаль-но-психолог1чно! ор1ентац1! д1вчата та юнаки не мали в1рогщних вщмшностей. Серед обстежених переважали амб1верти (38,8%) та потенц1йн1 екстраверти (35,4%). За показниками самооцшки, академ1чних зд1бностей та невпевнен1стю у юнак1в та д1вчат в1-рог1дних в1дм1нностей не було. Р1вень тривожност1 був вищим у д1вчат (51,5 ± 0,7 Т-бали), н1ж у юнак1в (47,9 ± 0,8 Т-бали, р<0,001).
За середым значенням вегетативного 1ндексу Кердо (В1К) у юнак1в була незначна перевага пара-симпатичного тонусу (-0,56 ± 1,69 ум. од.), у д1вчат -перевага симпатичного тонусу (7,25 ± 1,54 ум. од., р<0,001). Середне значення ортостатичного Ыдексу було 0,80 ± 0,02 ум. од., уповтьнення пульсу в око-серцев1й проб1 - 5,00 ± 1,00 уд./хв. Вих1дний вегетативний тонус за показниками кардюштервалографи у 93,2% обстежених визначався ейтоыя та ваготоыя, вегетативна реактивн1сть була переважно симпати-котон1чна (43,2%) без статевих розходжень. У 68,6% студент1в спостер1гався високий р1вень прояв1в ВД.
Показники вищо! нервово! дiяльностi добре ко-релювали мiж собою. Рiвень нейротизму мав по-зитивний зв'язок iз рiвнями екстравертностi (г = 0,22, р < 0,001), тривожност (г = 0,33, р < 0,001), негативний зв'язок - iз рiвнями самооцiнки (г = -0,51, р < 0,001), академiчних здiбностей (г = -0,31, р < 0,001). Вираженють ВД корелювала з пщви-щенням тривожностi (т = 0,26, р < 0,001), зi знижен-ням самооцiнки (т = -0,25, р < 0,001) i академiчних здатностей (т = -0,23, р < 0,001). Рiвень задоволе-ностi життям був пов'язаний негативно з наявню-тю та вираженютю ознак синдрому ВД (т = -0,14, р < 0,01 i т= -0,13, р < 0,001 вщповщно) та рiвнем нейротизму (т = -0,17, р < 0,001) i тривожност (т = -0,23, р < 0,001 вщповщно), з ктьюстю психотравм протягом життя (т = -0,14, р < 0,001), з важкютю i частотою порушень сну (т = -0,19, р < 0,001 i т = -0,16, р < 0,001 вщповщно), позитивно - з само-оцЫкою (т = 0,23, р < 0,001).
Прямих зв'язюв рiвня задоволеност життям з по-казниками тонусу ВНС та вегетативно! реактивной не виявили. Було виявлено, що зi ступенем задово-леностi життям зворотно корелювали стаж палiння й уживання алкоголю (т = -0,10, р < 0,05 i т = -0,16, р < 0,001 вщповщно) та тижнева доза алкоголю вщ-носно маси тта (т = -0,14, р < 0,005) при вщсутност кореляци з вком опитаних. Позитивний зв'язок рiвня задоволеност життям визначався з задоволенютю навчанням (т = 0,12, р < 0,02), задоволенютю матер^ альними статками (т = 0,27, р < 0,001), частотою вжи-вання м'яса птахiв (т = 0,17, р < 0,001), риби (т = 0,13, р < 0,002), овочiв (т = 0,19, р < 0,001), свiжих фрукпв (т = 0,20, р < 0,001), шоколаду (т = 0,17, р < 0,002).
Задоволенють навчанням корелювала прямо з уповтьненням пульсу у окосерцевм пробi т = 0,24 (р < 0,02), i зворотно з показником активност парасимпатично! ланки ВНС за формулою Галю (т = -0,23, р < 0,02) та з ампл^дою моди АМо в орто-положенн (т = -0,22, р < 0,05), зi стажем палшня й уживання алкоголю (т = -0,11, р < 0,05 i т = -0,17, р < 0,002 вщповщно) та з тижневою дозою алкоголю вщносно маси тта (т = -0,15, р < 0,005).
I показники стану ВНС, i показники ВНД утворю-вали множинн кореляцмы зв'язки з вираженютю ВД та з задоволенням навчанням.
Визначався множинний кореляцмний зв'язок бально! оцшки ВД (Я = 0,71, р < 0,005) з В1 Кердо (Р = 0,19, р < 0,05), з варiацiйним розмахом йх в орто-положенн (Р = 0,58, р < 0,001), з Ыдексом напруже-ност 1Н в орто-положеннi (Р = -0,97, р < 0,05), з ве-гетативним показником ритму в орто-положенн (Р = 1,43, р < 0,01), нейротизмом (Р = 0,57, р < 0,001) та
шдивщуально-психолопчною орieнтацieю (Р = -0,26, р < 0,01).
Множинний кореляцмний зв'язок iз рiвнем задо-воленост життям (Я = 0,44, р < 0,001) утворювали яюсть Ымейних вiдносин (Р = 0,17, р < 0,002), яюсть санiтарно-гiгieнiчних умов (Р = 0,13, р < 0,02), рiвень тривожностi (Р = -0,13, р < 0,05), рiвень самооцЫки (Р = -0,13, р < 0,05), юльюсть сигарет на день (Р = -0,13, р < 0,02) та показник рiзноманiтностi харчу-вання (Р = 0,15, р < 0,005).
Також спостер^али множинний кореляцй ний зв'язок задоволеност навчанням (Я = 0,49, р < 0,001) з показником уповтьнення пульсу в окосерцевм пробi за формулою Галю (Р = -0,25, р < 0,05), з шдексом напруженост 1Н в орто-поло-женн (Р = 1,90, р < 0,005), з Ыдексом вегетативно! реактивност в орто-положеннi (Р = -2,01, р < 0,005).
Таким чином, i показники стану вегетативно! нервово! системи, i показники вищо! нервово! дiяльностi утворюють iз емоцмними показниками рiзноманiтнi зв'язки. Безпосереднiх зв'язюв рiвня задоволеностi життям та показниюв вищо! нервово! дiяльностi з показниками стану ВНС та вегетативно! реактивност не виявили. Вираженють ВД залежала i вщ стану ВНС, i вiд особливостей вищо! нервово! дiяльностi.
Задоволенiсть навчанням суттево залежить вщ ак-тивностi як симпатично!, так i парасимпатично! ланок ВНС, тодi як задоволенiсть життям взагалi бiльшою мiрою визначаеться зовнiшнiми чинниками. Отрима-нi нами результати узгоджуються з положенням, що адаптацiя здмснюеться за участю ряду механiзмiв, в чиогл яких активацiя ЦНС, включно емоцiйний тонус, i змiни вегетативного забезпечення [3].
Висновки. У студенев молодших курсiв спо-стерiгалися кореляцмы зв'язки показникiв вищо! нервово! дiяльностi як мiж собою, так i з рядом анамнестичних чинникiв, iз вираженiстю та стажем шкiдливих звичок, та зв'язки iз показниками вегетативного забезпечення системи кровооб^. Вираженють вегетативно! дисфункци залежала i вiд стану ВНС, i вщ особливостей вищо! нервово! дiяльностi.
Рiвень задоволеностi життям молодих осiб можна вважати Ытегральним показником, що залежить вщ стану вищо! нервово! дiяльностi, якостi життя та знижуеться зi стажем шкiдливих звичок.
Перспективи подальших дослiджень. У по-дальшому плануеться проведення дослiджень мож-ливих зв'язюв шших психоемоцiйних показникiв, зокрема, рiвня тривожностi, з вегетативним забез-печенням дiяльностi та рiвнем вегетативно! дисфункци.
Л^ература
1. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. - К.: Наукова думка,
1989. - 198 с.
2. Вегетативные расстройства / Под редакцией А. М. Вейна. - М.: Медицинское информационное агентство, 2003. - 752 с.
3. Калиева М. А. Влияние неблагоприятных факторов образовательной среды на адаптивные способности организма сту-
дентов-медиков / М. А. Калиева, Н. К. Смагулов // Научные труды III съезда физиологов СНГ. - Под ред. А. И. Григорьева, О.А. Крышталя, Ю. В. Наточина, Р. И. Сепиашвили. - М.: Медицина. - Здоровье, 2011. - С. 236.
4. Справочник по клинической нейровегетологии / Под ред. к. мед. н. В. А. Берсенева, к. мед. н. Г. П. Губы, д. мед. н. проф.
О.А. Пятака. - К.: Здоров'я. - 1990. - 240 с.
5. Щербакова А. Г. Распространенность синдрома вегетативной дисфункции среди лиц молодого возраста / А. Г. Щербако-
ва // Вестник современной клинической медицины. - 2011, Т. 4, Приложение 1. - С. 62.
6. Sympathetic predominance in essential hipertensión: a study employing spectral analysis of heart reate variability / S. Guzzetti,
E. Piccaluda, R. Casati [et al.] // J. Hypertens. - 1988. - V. 6. - № 9. - P. 711.
УДК 612. 89+821.4
КОРЕЛЯЦ1ЙН1 ЗВ'ЯЗКИ ПОКАЗНИК1В СТАНУ ВЕГЕТАТИВНО!НЕРВОВОТСИСТЕМИ ТА ПСИХОЕМО-Ц1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В У СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В МОЛОДШИХ КУРС1В
Коровiна Л. Д., Запорожець Т. М.
Резюме. Проведено обстеження студенев молодших курсiв медично! академiI. У студентiв молодших курЫв спостерiгалися кореляцiйнi зв'язки показникiв вищо! нервово! дiяльностi як мiж собою, так i з рядом анамнестичних факторiв, з вираженютю й стажем шюдливих звичок, а також зв'язки з показниками вегетативного забезпечення системи кровооб^. Вираженють вегетативно! дисфункци залежала й вiд стану ВНС, i вщ особливостей вищо! нервово! дiяльностi.
Виявленi зв'язки стану вегетативно! нервово! системи та вищо! нервово! дiяльностi з показниками емо-цмного стану, а саме, задоволенiстю життям та задоволенiстю навчанням. Рiвень задоволеност життям молодих осiб можна вважати штегральним показником, що залежить вщ стану вищо! нервово! дiяльностi, якост життя й знижуеться зi стажем шкщливих звичок.
Ключовi слова: студенти, вегетативна нервова система, вища нервова дiяльнiсть.
УДК 612. 89+821.4
КОРРЕЛЯЦИОННЫЕ СВЯЗИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СОСТОЯНИЯ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ И ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ МЛАДШИХ КУРСОВ
Коровина Л. Д., Запорожец Т. Н.
Резюме. Проведено обследование студентов младших курсов медицинской академии. У студентов младших курсов наблюдались корреляционные связи показателей высшей нервной деятельности как между собой, так и с рядом анамнестических факторов, с выраженностью и стажем вредных привычек, и также связи с показателями вегетативного обеспечения системы кровообращения. Выраженность вегетативной дисфункции зависела и от состояния ВНС, и от особенностей высшей нервной деятельности.
Выявлены связи состояния вегетативной нервной системы и высшей нервной деятельности с показателями эмоционального состояния, а именно, с удовлетворенностью жизнью и удовлетворенностью учебой. Уровень удовлетворенности жизнью молодых лиц можно считать интегральным показателем, который зависит от состояния высшей нервной деятельности, качества жизни и снижается со стажем вредных привычек.
Ключевые слова: студенты, вегетативная нервная система, высшая нервная деятельность.
UDC 612. 89+821.4
CORRELATIONS OF INDEXES OF AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM STATE AND PSYCHOEMOTIONAL INDEXES AT STUDENTS
Korovina L. D., Zaporozhets T. M.
Abstract. Investigations of junior students of medical academy was carried out. At students of the first years correlations of higher nervous activity indices among themselves, and with a number anamnestic factors, with intensity and the experience of bad habits, and also relations with indicators of vegetative supplying of blood circulation system were observed. Intensity of vegetative dysfunction depended on condition of autonomic nervous system and on features of the higher nervous activity.
Relations of a condition of autonomic nervous system and the higher nervous activity with indicators of an emotional condition, namely, life satisfaction and satisfaction by studies are revealed.
Intensity of autonomic dysfunction correlated directly with anxiety and inversely with a self-estimation and the academic abilities.
Level of life satisfaction has been connected negatively with presence and intensity of autonomic dysfunction signs, with neurotism level and anxiety, with quantity of psychological traumas throughout life, with weight and frequency of sleep infringements, and positively with a self-estimation.
Multiple correlation relation of satisfaction life level (R = 0,44, p < 0,001) was with quality of family relations, quality of sanitary-and-hygienic conditions, anxiety level, self-estimation level, quantity of cigarettes in day and with an indicator of a variety of a food.
Training satisfaction had numerical correlations, namely, direct relation with pulse delay in oculo-cardiac test and the inverse relations with an indicator of activity of parasympathetic part of autonomic nervous system, with the smoking experience, with the experience of alcohol intake and with a week dose of alcohol per unit of a body weight.
Training satisfaction depends significantly on the activity of both sympathetic and parasympathetic link of ANS, where as life satisfaction is determined by external factors largely.
It is possible to consider level of young people life satisfaction as an integrated indicator, which depends on a condition of the higher nervous activity and the quality of life. It decreases with the experience of bad habits.
Keywords: students, autonomic nervous system, higher nervous activity.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 27.01.2016 року
