CC BY
38
© Коровша Л. Д., Запорожець Т. М.
УДК 612. 8:37. 011. 32
KopoeiHa Л. Д., Запорожець Т. М.
ВЕГЕТАТИВНА ДИСФУНКЦ1Я У СТУДЕНТ1В МОЛОДШИХ КУРС1В ТА
ЧИННИКИ, ЯК1 СПРИЯЮТЬ И РОЗВИТКУ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Проведена робота е фрагментом науково-до-слщних тем «Сощально-психолопчы мехаызми навчання у вищм школ1 за новими ¡нновацмними технолопями» (№ держ. реестраци ДН 54-08, Схщ-ноукра1нський нацюнальний уыверситет ¡м. В. Даля, 2008-2010 рр.) та «Розробка стратегiI використання етгенетичних механiзмiв для профiлактики та л^-вання хвороб, пов'язаних ¡з системними запален-нями» (№держ. реестраци 0114U000784, ВДНЗУ «Укра1нська медична стоматологiчна академiя»).
Вступ. Проблема росту захворюваност та по-гiршання демографiчних показниюв нинi е особливо актуальною. Збереження здоров'я молодi особливо складне в умовах економiчноI нестабiльностi. Вияв-лення i контроль факторiв ризику порушення стану здоров'я. Рiзнi прояви вегетативно! дисфункци спо-стерiгаються бiльше, ыж у половини у молодих оЫб вiком вiд 18 до 30 роюв [8]. Вiдомо, що пщвищена активнiсть симпатично! нервово! системи грае важ-ливу роль у патогенезi багатьох серцево-судинних захворювань, таких, як артерiальна гiпертензiя, серцева недостатнiсть та шлуночковi аритмi! [9]. Порушення вегетативно! нервово! регуляци ¡стотно позначаються на самопочутп та впливають на яюсть професiйно! пiдготовки, а в подальшому здатнi впливати i на стан здоров'я, i на ефективнiсть про-фесiйно! дiяльностi громадян.
Метою роботи було визначення чинникiв, якi призводять до дисбалансу функцм вегетативно! нервово! системи й проявiв вегетативно! дисфункци, а також взаемозв'язюв таких порушень зi звичка-ми й психо-емоцюнальним статусом студентiв.
Об'ект i методи дослщження. З метою оцЫки впливу на стан здоров'я рiзних чинникiв було прове-дене анкетування 327 студентiв Укра!нсько! медич-но! стоматологiчно! академi! (м. Полтава). В процес проведено! роботи оцiненi фiзiологiчнi показники та показники вищо! нервово! дiяльностi у студентiв 1-2 курЫв. Статевий склад - 138 юнаюв, 189 дiвчат. Вiк обстежених вщ 16 до 29 рокiв (18,8 ± 0,1 рокiв). Усi обстежен студенти дали згоду вiдповiдно вимог То-кiйсько! декларацi! Всесвiтньо! медично! асоцiацi! та ¡нших установчих докумен^в з бiоетики.
lidijaz@mail.ru
В опитування включалися питання щодо захво-рюваносД рiвня задоволеностi життям, наявностi метеочутливостг У числi ¡нших задавали питання для виявлення ознак вегетативно! дисфункци (ВД) [4] i визначення типу реактивност вегетативно! нервово! системи [7]. Розраховували вегетативний Ыдекс за Кердо (В1), оцЫювали нейротизм та Ыдивщуаль-но-психологiчну орieнтацiю за тестом Г. Айзенка EPi [1], рiвень тривожностi, самооцiнку й академiч-н здiбностi вiдповiдно до опитувальника MMPI [1]. З'ясовували особливостi харчування, способу життя й сощальы фактори. Для виявлення зв'язюв мiж ви-вченими показниками проводили кореляцмний ана-лiз: визначали параметричний коефiцieнт кореляц^' r Пiрсона й непараметричний коефiцieнт кореляци т Кендала. Мiжгруповi розходження оцЫювали як за допомогою критерiю Ст'юдента, так i за допомогою критерю Манна-У!тнi для непараметричних даних.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Вираженi прояви вегетативно! дисфункцi! (вище 15 балiв) вiдзначили 68,6 % опитаних, причому дiвча-та в 1,32 рази частше, нiж юнаки (р < 0,01). Баль-на оцшка проявiв вегетативно! дисфункцi! у юнаюв складала 18,6 ± 1,1, а у дiвчат - 26,8 ± 1,0 (р < 0,001). Скарги на метеочутливють були у 52,4 % дiвчат i у 23,3 % юнаюв (p < 0,001).
Piвень захворюваностi дiвчата вiдзначали вищий, ыж юнаки. Середнiй рiвень визначено! па-тологiчно! ураженостi був 3,17 ± 0,180 випадкiв (в 1,69 разiв вище у дiвчат, р < 0,001), а захворювань з вперше виявленим дiагнозом (ЗВУД) - 1,54 ± 0,12 випадкiв (в 1,76 разiв вище у дiвчат, р < 0,001). Мiж-статевi розходження були вiдзначенi за нейротиз-мом (11,7 ± 0,4 бали в юнаюв i 14,1 ± 0,3 бали у дiвчат, p < 0,001), за рiвнем систолiчного артерiального тиску (АТС) (16,50 ± 0,19 кПа у юнакiв i 15,04 ± 0,17 кПа у дiвчат, p < 0,005), диастолiчного артерiального тиску (АТД) (9,76 ± 0,13 кПа у юнакiв i 9,16 ± 0,11 кПа у дiвчат, p < 0,005).
Абсолютна бтьшють опитаних вiдзначила за-доволенють сво!м життям (за шкалою вщ -5 до + 5), як позитивну, причому 72,8 % дали оцЫку вщ + 3 до + 5. Статистично значимо! рiзницi показника за-доволеностi життям мiж юнаками та дiвчатами не
cпocтepiгaли. Mix piвнeм зaдoвoлeнocтi життям тa виpaжeнicтю BД cпocтepiгaлacя звopoтнa зaлeж-нють (r = -Q,13, p < Q,QQ2).
був виявлeний pяд cтaтиcтичнo знaчимиx poз-xoджeнь мiж нeйpoпcиxoлoгiчними xapaктepиcтикa-ми й ocoбливocтями ^oco60 життя ocí6 бeз BД i з нaявнicтю BД. Taк, y ocí6 бeз BД був нижчий piвeнь нeйpoтизмy (1Q,9 ± Q,4 бaли пpoти 14,2 ± Q,3 бaли в ocí6 iз BД, p < Q,QQ1), тpивoжнocтi (46,1 ± Q,9 T-бaли пpoти 51,9 ± Q,7 T-бaли, p < Q,QQ1), вищa caмo-oцiнкa (54,5 ± 1,Q T-бaли пpoти 48,Q ± 1,Q T-бaли, p < Q,QQ1) i aкaдeмiчнi здiбнocтi (53,6 ± 1,4 T-бaли пpoти 47,9 ± Q,6 T-бaли, p < Q,QQ1). Пopyшeння cнy в ниx cпocтepiгaлиcя piдшe (Q,55 ± Q,14 paзiв нa тиж-дeнь пpoти 1,64 ± Q,15 paзiв нa тиждeнь, p < Q,QQ1). Ta^ caмo poзxoджeння cпocтepiгaлиcя i y дiвчaт, i в юнaкiв. Bиpaжeнicть BД кopeлювaлa з пiдвищeнням тpивoжнocтi (т = Q,26, p < Q,QQ1), зi знижeнням caмo-oцiнки (т = -Q,25, p < Q,QQ1) i aкaдeмiчниx здiбнocтeй (т = -Q,23, p < Q,QQ1).
Для виявлeння кopeляцiйниx зв'язкiв нaдaлi aнa-лiз пpoвoдивcя бeз ypaxyвaння cтaтi oпитaниx тa oкpeмo y дiвчaт i в юнaкiв. Biдзнaчeнo звopoтнy ra-peляцiю мiж виpaжeнicтю oзнaк BД i чacтoтoю вжи-вaння жиpниx copтiв м'яca (т = -Q,19, p < Q,QQ1), чac-тoтoю зaнять cпopтoм (т=-Q,15, p < Q,QQ1), a тaкoж пpямa - iз чacтoтoю вживaння pocлиннoгo мacлa (т = Q,11, p < Q,Q1), чacтoтoю пopyшeнь cнy (т = Q,28, p < Q,QQ1), нeйpoтизмoм (т = Q,37, p < Q,QQ1) a тaкoж зi cкapгaми нa oзнaки пiдвищeння тoнycy cимпaтич-нoгo вiдцiлy вeгeтaтивнoÏ нepвoвoÏ cиcтeми (т = Q,3Q, p < Q,QQ1) aбo oзнaки знижeння тoнycy cимпaтичнo-гo в^ту вeгeтaтивнoÏ нepвoвoÏ cиcтeми (т = Q,12, p < Q,Q5).
Bиpaжeнicть вeгeтaтивнoÏ диcфyнкцiÏ кopeлю-вaлa пpямo з piвнями ЗBУД (r = Q,22, p < Q,QQ1), пa-тoлoгiчнoÏ ypaжeнocтi (r = Q,35, p < Q,QQ1), кiлькicтю випaдкiв гiпepтoнiчнoÏ xвopoби (ГХ) y ЫмЧ (r = Q,22, p < Q,Q1). У cвoю чepгy, ЗBУД кopeлювaлa з кiлькicтю випaдкiв y ЫмЧ ГХ (r=Q,4Q, p < Q,QQ1) тa BД (r = Q,19, p < Q,Q1). Ùe cильнiшe з ними був пoв'язaний piвeнь пaтoлoгiчнoÏ ypaжeнocтi (r = Q,41, p < Q,QQ1 тa r = Q,26, p < Q,QQ1 вiдпoвiднo).
Дyжe виpaзнoю e звopoтнa кopeляцiя мiж BI тa вiкoм, в яшму y мaтepiв oпитaниx був дiaгнocтoвa-ний cиндpoм вeгeтaтивнoÏ диcтoнiÏ (y ocí6, якi вта-зaли нaявнicть BД y мaтepi тa знaли, з якoгo вiкy), a caмe: r = -Q,51, p < Q,QQ5. Öe вкaзye нa нaявнicть гeнeтичнo зyмoвлeнoÏ cклaдoвoÏ y xapa^epi вeгeтa-тивнoгo зaбeзпeчeння життeдiяльнocтi.
Бaльнa oцiнкa пpoявiв BД кopeлювaлa звopoтнo з тижнeвoю тpивaлicтю зaнять cпopтoм (r = -Q,15, p < Q,Q1), пpямo - з чacтoтoю пopyшeнь cнy (т = Q,29, p < Q,QQ1), з ктькютю xpoнiчниx зaxвopювaнь, дia-гнocтoвaниx бтьию poкy тoмy (r = Q,37, p < Q,QQ1), з pecпipaтopнoю зaxвopювaнicтю y дитинcтвi (r = Q,26, p < Q,QQ1), з чacтoтoю зaгocтpeнь xpoнiчниx зaxвo-pювaнь зa ocтaннiй piк (r = Q,18, p < Q,QQ2).
Meтeoчyтливicть чacтo acoцiювaлacя з вeгeтaтив-нoю диcфyнкцieю. Beгeтaтивнa диcфyнкцiя визнa-чaлacя вiдпoвiднo чacтiшe: y 84,1 % мeтeoчyтливиx пpoти 58,2 % ocí6 бeз мeтeoчyтливocтi (p < Q,QQ1).
Bиpaжeнicть BД y ocí6 з мeтeoчyтливicтю (29,3 ± 1,2 бaли) бyлa вищoю, нiж y ocí6 бeз мeтeoчyтливocтi (19,5 ± 1,Q бaлiв, p < Q,QQ1). Пpocтeжyвaлиcя зв'язки з ciмeйнoю oбтяжeнicтю фyнкцioнaльнoю cepцeвo-cyдиннoю пaтoлoгieю. Cтyдeнти з мeтeoчyтливicтю y 26,7 % випaдкiв зaзнaчaли нaявнicть y мaтepi п-пepтoнiчнoÏ xвopoби, cтyдeнти бeз мeтeoчyтливocтi - ттьки y 14,Q % випaдкiв (p < Q,Q1); y ^urnx poди-чiв (зa нaявнocтi дaниx) 53,5 % тa 32,3 % вiдпoвiднo (p < Q,Q1). ^явнють вeгeтocyдиннoÏ дифyнкцiÏ вщ-пoвiднo бyлa y 26,5 % тa 9,6 % мaтepiв (p < Q,QQ1); y iншиx poдичiв (зa нaявнocтi дaниx) 29,Q % тa 1Q,3 % вiдпoвiднo (p < Q,Q1). Зa гiпepтoнiчнoю xвopoбoю aбo BД бaтькa вipoгiднoÏ piзницi нe бyлo визнaчe-нo. Cyмapнa кiлькicть вiдoмиx випaдкiв CBД y ciм'яx cтyдeнтiв з мeтeoчyтливicтю бyлa Q,86 ± Q,1Q пpoти Q,42 ± Q,Q7 y ciм'яx cтyдeнтiв бeз мeтeoчyтливocтi (p < Q,QQ1), випaдкiв ГХ вiдпoвiднo бyлo 1,23 ± Q,12 пpoти Q,57± Q,Q8 (p < Q,QQ1).
У вcix cтyдeнтiв з мeтeoчyтливicтю ^o^epi-гaлacя вищa зaxвopювaнicть. Зaxвopювaнicть з впepшe ycтaнoвлeним дiaгнoзoм y ниx бyлa нa piвнi 1,91 ± Q,23 пpoти 1,31 ± Q,13 y cтyдeнтiв бeз мeтeo-чyтливocтi (p < Q,Q2), a пaтoлoгiчнa ypaжeнicть c^a-лa вiдпoвiднo 4,11 ± Q,35 пpoти 2,56 ± Q,18 (p < Q,QQ1).
Пopyшeння cнy y ocí6 з мeтeoчyтливicтю ^o^e-piгaлиcя вдвiчi чacтiшe: вiдпoвiднo 1,8Q ± Q,21 випaд-ки нa тиждeнь пpoти Q,9Q ± Q,11 випaдки нa тиждeнь y cтyдeнтiв бeз мeтeoчyтливocтi (p < Q,QQ1).
У ocí6 бeз мeтeoчyтливocтi був нижчий piвeнь нeйpoтизмy (12,Q ± Q,3 бaли пpoти 14,7 ± Q,3 бaли в ocí6 iз мeтeoчyтливicтю, p < Q,QQ1), тpивoжнocтi (48,5 ± Q,7 T-бaли пpoти 52,3 ± Q,9 T-бaли, p < Q,QQ1) тa вищa caмooцiнкa (51,Q ± Q,7 T-бaли пpoти 48,4 ± Q,9 T-бaли, p < Q,Q5). Пopyшeння cнy в ниx cпocтepiгaлиcя piдшe (Q,9Q ± Q,12 paзiв нa тиждeнь пpoти 1,8Q ± Q,21 paзiв нa тиждeнь, p < Q,QQ1).
Cepeднe знaчeння BI Kepдo y cтyдeнтiв з мв-тeoчyтливicтю бyлo дeщo вищим: 3,39 ± 1,64 ум. oд. пpoти -Q,99 ± 1,38 ум. oд. y cтyдeнтiв бeз мeтeo-чyтливocтi (p < Q,Q5). Пpи цьoмy y ниx визнaчaлocя нижчe знaчeння iндeкcy aдaптaцiйнoгo пoтeнцiaлy -1,28 ± Q,Q2ум. oд. пpoти 1,37 ± Q,Q2 ум. oд. (p < Q,Q1).
Пopiвняння пoкaзникiв cиcтoлiчнoгo тиcкy тa пo-xiдниx пoкaзникiв з ypaxyвaнням фaктopa CTa^ нe виявилo вipoгiдниx вiдмiннocтeй.
Aнaлiз чинникiв пoкaзaв, щo y дiвчaт з мeтeoчyт-ливicтю чacтiшe вiдзнaчaлиcя oпepaтивнi втpyчaння i тpaвми - Q,95 ± Q,16 випaдкiв пpoти Q,48 ± Q,Q8 ви-пaдкiв (p < Q,Q2) тa вищм piвeнь pecпipaтopнoÏ зa-xвopювaнocтi зa ocтaннiй piк; y юнaкiв тaкoÏ piзницi нe cпocтepiгaли. Пpoтe cepeд юнaкiв з мeтeoчyтли-вicтю ттьки 64,5 % зaймaлиcя cпopтoм, тoдi як бeз мeтeoчyтливocтi - 9Q % (p < Q,QQ2); вiдпoвiднo ce-peдня тpивaлicть зaнять cпopтoм бyлa 2,84 ± Q,81 гoдин нa тиждeнь пpoти 5,19 ± Q,47 гoдин нa тиждeнь (p < Q,Q2). У дiвчaт тaкoÏ piзницi нe бyлo.
Низький piвeнь pecпipaтopнoÏ зaxвopювaнoc-тi y дитинcтвi був y 47,7 % i^a^ тa 46,4 % дiвчaт бeз мeтeoчyтливocтi, i тiльки 25,9 % юнaкiв тa y 22,8 % дiвчaт з мeтeoчyтливicтю (p < Q,Q5 тa p < Q,Q5) вiдпoвiднo.
За результатами ряду доотджень, вегетосудин-на дисфунк^я е основною функцюнальною патоло-пею у студенев [2, 5]. За даними А. Г. Щербаково!, частота СВД у молодих оЫб вком вщ 18 до 30 роюв складае 64,3 %, що близько до отриманих нами даних [8]. Метеочутливють також розглядаеться як прояв змш функцюнального стану вегетативно! нер-вово! системи, що особливо важко проявляються у оЫб з порушеннями регуляци кровооб^у [3, 6]. Чин-ники i мехаызми реал1зац1! цих порушень на сьогод-н е об'ектом дослiджень.
У обстежених нами студенев спостерiгалися рiзнi прояви регуляторних порушень. Порушення сну i у студенев з ВД, i у студенев з метеочутливю-тю спостер^алися частiше i були важчими, ыж у осiб без вiдповiдних порушень регуляци. Але щодо мете-очутливост простежуються бiльш вираженi зв'язки з генетичними чинниками, а саме, з наявнютю у Ым'! випадкiв ппертоычно! хвороби або вегетосудин-но! дисфункци. У студентiв з метеочутливiстю вища захворюванють, в т. ч. рестраторна, що вказуе на зв'язок порушень регуляторних систем i захисних механiзмiв.
Визначалася вiрогiдна рiзниця у фiзичнiй актив-ностi осiб iз метеочутливютю та без них, тодi як щодо ВД рiзниця не була надмною. Таким чином, можна
стверджувати, що формування вегетативно! дисфункци i метеочутливостi мають складнi мехаызми, тривалий розвиток, включають генетичнi мехаызми i поведiнковi фактори, що по^зному проявляються у дiвчат та юнаюв.
Висновки. Виявлено високу частоту порушень вегетативно! регуляци у студенев, особливо у дг вчат. Спостерiгався негативний вплив порушень вегетативно! регуляци на психоемоцмний стан студенев. Отриман залежностi частоти i вираженостi порушень вегетативно! регуляци з захворюванютю як у дитинств^ так i за останнм рiк до обстеження. Зв'язки цих порушень iз алiментарними й поведшко-вими факторами вказують на необхщнють бiльш свг домого тдходу до формування здорового способу життя студентсько! молодi. Важливим е пщвищення фiзично! активностi й полiпшення складу ixi, недопу-щення виключення окремих компонен^в, що часто спостерiгаeться вщносно жирiв, особливо тварин-них. Визначен зв'язки з сiмейною обтяженiстю.
Перспективи подальших дослщжень. Подал ьш i доотдження передбачено провести з детального дослщження особливостей метеореак-цiй, пошуку можливих чинникiв !х ризику та шляхiв профiлактики.
Литература
Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. - М., 2000. - 528 с. Власова Т. Н. Комплексная оценка состояния здоровья студентов первого курса специального отделения / Т. Н. Власова // Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта. -2011. - № 10. - C. 55-59.
Войханский В. О. Функциональное состояние вегетативной нервной системы при действии низкоамплитудных перепадов барометрического давления у практически здоровых людей с учётом их метеочувствительности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.13 «Физиология» / В. О. Войханский. - Иваново, 2006. - 16 с.
Заболевания вегетативной нервной системы / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, В. Л. Голубев [и др.] / Под. ред. проф. А. М. Вейна. - М.: Медицина, 1991. - 624 с.
Иванушкина Н. Ф. Влияние уровня здоровья и геомагнитной обстановки на переносимость занятий по плаванию у студентов с отклонениями в состоянии здоровья / Н. Ф. Иванушкина, Ю. Л. Веневцева, Е. О. Кашмина // Восток-Россия-Запад. Современные процессы развития физической культуры, спорта и туризма. Состояние и перспективы здорового образа жизни: материалы участников VII международного симпозиума. - Под ред. д-ра пед. наук, профессора В. С. Макеевой. - Орел : ОрелГТУ, 2010. - Т. 2. - С. 374-377.
Мандрыкин Ю. В. Клинические и психофизиологические аспекты метеочувствительности больных с заболеваниями органов кровообращения: диагностика и лечение, профилактика и медицинская реабилитация : автореф. дисс. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец. 14.00.06 «Кардиология»/ Ю. В. Мандрыкин. - Москва, 2003. -26 с.
Справочник по клинической нейровегетологии / Под ред. к. мед. н. В. А. Берсенева, к. мед. н. Г. П Губы, д. мед. н. проф. О. А. Пятака. - К. : Здоров'я, 1990. - 240 с.
Щербакова А. Г. Распространенность синдрома вегетативной дисфункции среди лиц молодого возраста / А. Г. Щербакова // Вестник современной клинической медицины. - 2011. - Т. 4, Прил. 1. - С. 62.
Guzzetti S. Sympathetic predominance in essential hipertensión: a study employing spectral analysis of heart reate variability / S. Guzzetti, E. Piccaluda, R. Casati [et al.] // J. Hypertens. -1988. - Vol. 6, № 9. - P. 711.
УДК 612. 8:37. 011. 32
ВЕГЕТАТИВНА ДИСФУНКЦ1Я У СТУДЕНТ1В МОЛОДШИХ КУРС1В ТА ЧИННИКИ, ЯК1 СПРИЯЮТЬ И' РОЗВИТКУ
Коровша Л. Д., Запорожець Т. М.
Резюме. Проведено обстеження студенев молодших курЫв медично! академи. Виявлеы розходження у стаы вегетативно! нервово! системи у юнаюв та дiвчат, значна поширенють вегетативно! дисфункци та !! зв'язки з психо-емоцмним станом, алiментарними факторами, рiвнем фiзично! активности захворюванос^ та Ымейною обтяженютю.
Виявлено високу частоту порушень вегетативно! регуляци у студентв, особливо у д1вчат. Спостер1гався негативний вплив порушень вегетативно! регуляци на психоемоцмний стан студенев. Отриман залежност частоти i вираженост порушень вегетативно! регуляци з захворюванютю як у дитинств^ так i за останнм рк до обстеження. Зв'язки цих порушень i3 алiментарними й поведшковими факторами вказують на необхщ-нiсть бiльш свiдомого пiдходу до формування здорового способу життя студентсько! молодi. Важливим е пiдвищення фiзично! активностi й полiпшення складу ixi, недопущення виключення окремих компонентiв, що часто спостерiгаeться вiдносно жирiв, особливо тваринних. Визначен зв'язки з Ымейною обтяженiстю.
Ключов1 слова: студенти, вегетативна нервова система, вегетативна дисфунк^я, фактори ризику.
УДК 612. 8:37. 011. 32
ВЕГЕТАТИВНАЯ ДИСФУНКЦИЯ У СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ И ФАКТОРЫ, СПОСОБСТВУЮЩИЕ ЕЁ РАЗВИТИЮ
Коровина Л. Д., Запорожец Т. Н.
Резюме. Проведено обследование студентов младших курсов медицинской академии. Выявлены различия в состоянии вегетативной нервной системы юношей и девушек, значительная распространенность вегетативной дисфункции и её связи с психо-эмоциональным состоянием, алиментарными факторами, уровнем физической активности заболеваемости и семейной отягощенностью.
Выявлена высокая частота нарушений вегетативной регуляции у студентов, особенно у девушек. Наблюдалось негативное влияние нарушений вегетативной регуляции на психоэмоциональное состояние студентов. Установлены зависимости частоты и выраженности нарушений вегетативной регуляции с заболеваемостью как в детстве, так и за последний год до обследования. Связи этих нарушений с алиментарными и поведенческими факторами указывают на необходимость более сознательного подхода к формированию здорового образа жизни студенческой молодежи. Важным является повышение физической активности и улучшение состава еды, недопущение исключения отдельных компонентов, что часто наблюдается относительно жиров, особенно животных. Определены связи с семейной отягощенностью.
Ключевые слова: студенты, вегетативная нервная система, вегетативная дисфункция, факторы риска.
UDC 612. 8:37. 011. 32
Autonomic Dysfunction at Medical Students and the Factors Promoting its Development
Korovina L. D., Zaporozhets T. M.
Abstract. Investigation of students of the first years of medical academy is carried. Questions on disease, level of life satisfaction, meteodependence presence have been included in poll. Features of a food, a way of life and social factors were found out. Questions for revealing of vegetative dysfunction signs and definition of type of vegetative nervous system reactance set among others. A Kerdo vegetative inde x was counted, neurotism and personality-psychological orientation by Aizenk Epi test, levels of an an x iety, a self-estimation and the academic abilities according to MMPI questionnaire were estimated.
At the surveyed students different manifestations of regulatory infringements were observed. Dream disturbances were observed more often and were heavier at students with autonomic dysfunction, and at students with meteodependence, than at persons without corresponding infringements of regulation. But more e x pressed communications concerning meteodependence with genetic factors, namely, with family burdening by hypertensive illness or vegetative dysfunction are traced. Morbidity, including respiratory, was higher at students with meteodependence that indicates to link of infringements of regulatory systems and protective mechanisms.
Distinctions in a condition of automonic nervous system of young men and girls, considerable prevalence of automonic dysfunction are revealed. 68,6 % interrogated persons have noted the marked manifestations of automonic dysfunction, and girls were marked it in 1,32 times more often, than young men. Girls were marked the higher level of morbidity than young men also.
Possible differences in physical activity of persons with meteodependence and without it were defined. Differences of vegetative dysfunction were not reliable. Thus, it is possible to assert that formation of autonomic dysfunction and meteodependence have difficult mechanisms, long development, include genetic mechanisms and behavioural factors which are differently shown at girls and young men.
Negative influence of infringements of autonomic regulation on a psychoemotional condition of students was observed. The dependences of frequency and e x pressiveness of autonomic regulation infringements with morbidity both in the childhood, and for last year before e x amination were received. Links of these infringements with alimentary and behavioural factors specify to necessity of more conscious approach to formation of a healthy way of life of student's youth. Increase of physical activity and improvement of structure of food, a non-admission of separate food components e x ception which is often observed concerning fats, especially animal fats, is important.
Keywords: students, autonomic nervous system, autonomic dysfunction, risk factors.
Рецензент - проф. Голованова I. A.
Стаття надшшла 26. 02. 2015 р.
