CC BY
14
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УДК: [611.316-092.9:615.243]: 615.372 Сухомлин A.A.
К0РЕКЦ1Я МУЛЬТИПРОБЮТИКОМ «СИМБ1ТЕР АЦИДОФШЬНИЙ» 0КСИДАТИВН0Г0 СТРЕСУ В СЛИННИХ ЗАЛОЗАХ ЩУР1В ЗА УМОВ 0МЕПРА30Л-1НДУК0ВАН01 ППЕРГАСТРИНЕМП
ВДНЗУ Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Украша
Експерименталъна корекщя мулътипроб{отиком «Симб{тер® ацидофшъний» сприяе нормаягза-цгг патологгчних змгн в слинних залогах щур{в на тл{ довготривалого введения imi6imopa про-moHHÖi помпи, про що ceiduumb пригтчення вшъно-радикалъного окиснення та тдвищення ак-mueuoemi ферментних антиоксидантних систем.
Ключов1 слова: слины залози, «Симбп"ер ацидофтьний», омепразол, ппергастринем1я, оксидативний стрес.
Вступ
Загальновщомо, що будь-який адаптивний або патолопчний процес вщбуваеться на фош утворення активних форм кисню (АФК) та ¡нтен-сифшацм втьнорадикального окиснення бюсуб-страт1в. Надм1рна продукц1я АФК або порушення нормального функцюнування систем антиокси-дантного захисту викликають посилене окисню-вальне ушкодження бюмолекул, що призводить до розвитку окиснювального стресу та дисфунк-ци кл1тин i тканин оргашзму. Вважаеться, що по-силення процеав перекисного окиснення вказуе на порушення захисно-пристосувальних реакцш оргашзму на кл1тинному piBHi та гомеостазу в цн лому. Вважаеться, що негативний ефект окисно-модиф1кованих молекул у кл1тинах пов'язаний ¡з тим, що вони е джерелом втьних радикал1в, як1 виснажують запаси кл1тинних антиоксидант1в. In vitro показано, що продукти втьнорадикального окисления призводять до окиснювального ура-ження ДНК. При цьому перекисне окиснення е не ттьки пусковим мехашзмом патолопчних процеав при стреа, а й найбтьш ранн1м маркером окиснювального стресу [5]. В клш1чнш прак-тиц1 для л1кування кислотозалежних захворю-вань широко застосовуються ¡нпб1тори протон-ноТ помпи (1ПП): омепразол, ланзопразол та ¡н-ш1, яю знижують шлункову секрецш шляхом впливу на Н+/К+-АТФазу, що призводить до зни-ження шлунковоТ секрецП' i, як наслщок, до розвитку ппергастринемП' [13]. Також ппергастрине-м1я спостер1гаеться при розвитку гастрин-секретуючих пухлин, зокрема, при синдром! Зо-лл1нгера-Елл1сона, а також при ппоацидних станах, наприклад при атроф1чному гастрит1. Ппер-гастринем1я - один з головних патогенетичних механ1зм1в у розвитку пухлин шлунка та ¡нших вщд1л1в шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [7, 8].
Мета
Метою нашого дослщження було вивчення впливу довготривалого введения омепразолу на тканини слинних залоз щур1в та пошук шлях1в
корекцм патолопчних змш за умов розвитку п-пергастринеми. Об'ектом дослщження були пщ-нижньощелепы слинн1 залози та кров щур1в.
Матср1али та методи Експерименти виконаш на 32 щурах-самцях л1нм BiCTap, вагою 180-220г. з дотриманням ре-комендац1й щодо проведения медико-бюлопчних дослщжень згщно з ввропейською конвенц1ею. Тварин утримували на звичайному рацюш в стандартних умовах в1вар1ю. Евтаназш тварин зд1йснювали пщ уретановим наркозом. Дослщним тваринам протягом 28 д1б внутр1ш-ньоочеревинно вводили омепразол ("Sigma", США) у доз1 14 мг/кг, ), «СимбИ"ер® ацидофтьний» ( 0,14 мл/кг маси тта перорально) окремо та в поеднанш. Контрольним щурам протягом 28 fli6 внутр1шньоочеревинно вводили 0,2 мл води для ¡н'екцш. По завершению експерименту щурам вранц1 натщесерце проводили евтаназш пщ уретановим наркозом (50 мг/кг маси тта внутрн шньоочеревно) шляхом кровопускания та зби-рали кров для визначення вмюту гастрину радю-¡мунолопчним методом за допомогою анал1тич-ного набору "MP Biomedicals, LLC" (USA). В го-могенат1 слинних залоз визначали вмют малонового диальдегщу [6], активн1сть каталази [2] та супероксиддисмутази [3].
Результати дгкипдженни та iix обговорення Нами встановлено, що вмют гастрину в плазм1 KpoBi щур1в контрольно'!' групи на 28 день екпав 59,0±35,5 пг/мл, пор1вняно з дослщними твари-нами, яким вводили протягом 28 fli6 омепразол - 170,7±90,7 пг/мл (р<0,05). Таким чином, трива-ле введения омепразолу викликае ппергастри-нем1ю, вплив яко'Г на метабол1зм тканин слинних залоз недостатньо вивчений. Для корекцм патолопчних 3MiH в слинних залозах щур1в в умовах омепразолчндукованоТ ппергастринемП' було обрано мультипробютик «СимбИ"ер® ацидофтьний», основною BiflMiHHic™ якого вщ 6aKTepio-терапевтичних 3aco6iB попередых покол1нь е
* Планова НДР: «Роль бюрегуляторщ у механ1зм1 розвитку патолопчних зм1н opraHiB системи травления», № 0109U007982
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
наближення його складу до природых 1\/мкробю-ценоз1в вщкритих бюлопчних систем организму людини та тварин, як1 вщр1зняються полкомпо-нентнютю, широким спектром бюлопчних активностей та взаемовигщними м1жпопуляцшними вщносинами [9, 10].
Ушверсальним механизмом ушкодження тканин пщ д1ею р1зних фактор1в е активац1я переки-сного окиснення лтщ1в (ПОЛ), ¡ндикаторним по-казником якого е вмют малонового диальдегщу (МДА). МДА утворюеться в оргашзм1 при дегра-даци полшенасичених жирних кислот активними формами кисню \ е маркером ПОЛ та оксидатив-ного стресу. Показано, що МДА здатний реагу-вати з ДНК, утворюючи ДНК-похщы, в першу чергу мутагенний М^, який може викликати му-таци, що призводять до розвитку пухпин [12, 14].
Для оцшки втьнорадикальних процеав в тканинах слинних залоз щур1в, ми також дослщжу-вали ферменти антиоксидантноТ системи: активнють каталази та СОД. Каталаза (КФ 1.11.1.6) —
Таблиця 1.
Вм'ют малонового диальдег'1ду та активнють каталази / супероксидисмутази в тканинах слинних
залоз за умов довготривалого введения ¡нг/б/тор/в протонноУ помпи та и корекцп «Симб/тером», (М±т)
фермент класу оксидоредуктаз, що розкладае перекис водню, що утворюеться в процеа бюло-пчного окиснення на воду та молекулярний ки-сень, а також окиснюе при наявносп перекису водню низькомелекулярш спирти та ытрити, \ бере таким чином участь у процеа кттинного дихання. Каталаза е одним ¡з найшвидших фер-мент1в: одна молекула каталази здатна пере-творити ктька мтьйошв молекул пероксиду водню на воду \ кисень за секунду [2]. Супероксид-дисмутаза (КФ 1.15.1.1) - фермент групи анти-оксидантних ферметчв, що захищае оргашзм вщ високотоксичних кисневих радикал1в, каталн зуючи д1смутацш супероксиду в кисень \ перекис водню. Вищенаведеш ферменти вщ1грають важ-ливу роль у знешкоджеш в1льних радикал1в: каталаза забезпечуе руйнац1ю перекису водню, а СОД забезпечуе детоксикацш суперокидного радикала. Вщомо, що ц1 ферменти визначають ст1йк1сть кл1тин до дм втьних радикал1в [3].
Групи тварин BMicT малонового диальдегщу, мкмоль/г Активнють каталази, нкат/г Активнють супероксиддисмутази, од/г
1. Контроль (п=11) 22,2±0,79 2,52±0,09 0,150±0,003
2. Омепразол 28 fli6 (п=6) 30,8±1,61 1,72±0,05 0,089±0,007
3. Омепразол + симбп"ер 28 fli6 (п=8) 25,7±0,78 2,28±0,1 0,125±0,001
Р,.2<0.05 Р,.2<0.05 Р,.2<0.05
Р,.3<0.05 Р,.3>0.05 Р,.3<0.05
Р2.З<0.05 Р2.З<0.05 Р2.з<0.05
Вм1ст малонового диальдегщу на 28 добу введения омепразолу був у 1,39 рази вище, шж у контрольних щур1в (р<0.05). Активн1сть каталази в умовах омепразолчндукованоТ ппергастри-неми знизилась в 1,47 рази, а активнють СОД -у 1,66 рази. Це свщчить про активацш ПОЛ, та виснаження ферментних антиоксидантних систем слинних залоз щур1в за умов омепразол-¡ндуковано'1 ппергастринеми (таблиця 1.).
3 таблиц! 1. також видно, що корекц1я омепразолчндукованоТ ппергастринеми мультипробю-тиком «СимбИ"ер® ацидоф1льний» приводить до збтьшення активност1 супероксиддисмутази в 1,4 рази, каталази - в 1,33 рази, а також до зни-ження вмюту МДА в 1,2 рази в тканинах слинних залоз, пор1вняно ¡з щурами, що не отримували корекцш. Це свщчить про те, що застосування мультипробютика «Симб1тер® ацидофтьний» знижуе процеси ПОЛ та пщвищуе активн1сть ферментних антиоксидантних систем.
Висновки
Отже, тривале застосування омепразолу призводить до достов1рного пщвищення вм1сту в плазм1 кров1 гастрину, \ як наслщок до патолопч-них зм1н в тканинах слинних залоз, а саме: до активацп ПОЛ та до зниження активносп ферментних антиоксидантних систем. Експеримен-тальна корекц1я омепразолчндукованоТ' ппергастринеми ¡з застосуванням мультипробютика
«СимбИ"ер ацидофтьний» знижуе ¡нтенсивнють втьнорадикальних процеав та пщвищуе активнють ферментних антиоксидантних систем.
Л1тсратура
1. Денисов А.Б. Слюнные железы. Слюна. Часть 2 Методы моделирования физиологических и патологических процессов. / Денисов А.Б. - [ 5-е изд., перераб. и доп.]. - М.: Издательство РАМН,-2003.-60 с.
2. Королюк М.А. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова // Лабораторное дело. -1988.-№1,-С. 16-19.
3. Методи клжмних та експериментальних дослщжень в медицин! / [Л.В. Беркало, О.Б. Бобович, Н.О. Боброва та ¡н.] // пщ ред. 1.П. Кайдашев. - Полтава: Пол1мет, 2003. - 320 с.
4. Переслегина И.А. Активность антиоксидантных ферментов слюны здоровых детей / И.А. Переслегина // Лабораторное дело. - 1989. -№11. - С. 20-23.
5. Путилина Ф.Е. Свободнорадикальное окисление. Учебное пособие / Путилина Ф.Е. - СПб.: Изд. СПб. ун., 2008. - 161с.
6. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И.Д. Стальная, Т.Г. Га-ришвили // Современные методы в биохимии. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
7. Степанов Ю.М. Содержание гастрина в сыворотке крови больных с различными формами рака желудка / Ю.М. Степанов, Н.Е. Кушлинский, И.И. Гриценко [и др.] // Онкология. - 2000. -Т.2, №1-2.-С. 43-46.
8. Халтурин Б.Ю. Клиническая оценка роли гастринемии и чувствительности к гастрину при раке толстой кишки / Б.Ю. Халтурин, Б.Б. Гамаюнова, Л.М. Берштейн // Вопросы онкологии. -1997. - Т. 43 (6). - С. 575-579.
9. Харченко Н.В. Роль кишечной микрофлоры в развитит хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта / Н.В. Харченко, В.В. Черненко, Д.С. Янковский и др. //Журнал практичного лкаря. - 2003. - №4. - С. 20-27.
10. Янковский Д.С. Микробная экология человека. Современные возможности ее поддержания и восстановления / Янковский Д.С. - К.: Эксперт ЛТД, 2005. - 362 с.
Том 10, Выпуск 4
161
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
11. Armstrong Donald. Oxidative Stress Biomarkers and Antioxidant 13. Olbe L. Effect of omeprazole on gastric acid secretion and plasma Protocols / Ed. Armstrong Donald. - Totowa, New Jersey: Humana gastrin in man / L. Olbe, C. Cederberg, T. Lind, [et all.] // Scand Press Inc. - 2002. - 186p. J.Gastroenterology. - 1989. - V.24 (suppl. 166). - P.27-32.
12. Marnett L.J. Lipid peroxidation-DNA damage by malondialdehyde / 14. Seto H. Reaction of Malonaldehyde with Nucleic Acid / H. Seto, T. L.J. Marnett // Mutat. Res. - 1999. - V. 424 (1-2) - P. 83-95. Okuda, T. Takesue [et al.] // Bulletin of the Chemical Society of
Japan. - 1983. - V. 56 (6) - P. 1799-1802.
Реферат
КОРРЕКЦИЯ МУЛЬТИПРОБИОТИКОМ «СИМБ1ТЕР® АЦИДОФ1ЛЫНИЙ» ОКСИДАТИВНОГО СТРЕССА В СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗАХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ОМЕПРАЗОЛ-ИНДУЦИРОВАННОЙ ГИПЕРГАСТРИНЕМИИ Сухомлин А.А.
Ключевые слова: слюнные железы, омепразол, гипергастринемия, окислительный стресс, «СимбИ"ер® ацидофтьний».
Экспериментальная коррекция мультипробиотиком «СимбИ"ер® ацидофтьний» способствует нормализации патологических изменений в слюнных железах крыс на фоне длительного введения ингибитора протонной помпы, о чем свидетельствует угнетение свободнорадикального окисления повышение активности ферментных антиоксидантных систем.
Summary
OXIDATIVE STRESS CORRECTION SALIVARY GLAND TISSUES BY MULTIPROBIOTIC «SYMBITER® ACIDOPHILUS» IN HYPERGASTRINEMIA Sukhomlyn A.A.
Keywords: salivary glands, omeprazole, hypergastrinemia, oxidative stress, «Symbiter® Acidophilus».
Experimental correction by multiprobiotic «Symbiter® Acidophilus» promotes normalization of pathological changes in salivary glands of rats during long introduction of proton pomp inhibitor as free-radical oxidation is oppressed.
УДК 616.13:616.14-092.18-008.9:612.015.11 Хижня Я. В.
ШТЕНСИВШСТЬ ПЕРЕКИСН0Г0 0КИСНЕННЯ Л1ПЩ1В ТА АНТИОКСИДАНТНА ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВШСТЬ У СТ1НЦ1 А0РТИ ЩУР1В ЗА УМОВ Г1ПЕРВ1ТАМ1Н0ВУ 0
Сумський державний ушверситет, медичний ¡нститут, Украша
В робот{ представлет дат про ттенсивтстъ перекисного окиснення л{тд{в (ПОЛ) й активно-сггы антиоксидантних фермент{в (глютатюнпероксидази, супероксиддисмутази, каталази) в аорт{ щур1в за умов введениям в1тамту О (300000 МО/кг) протягом 3 або 7 <Эгб.
Ключов1 слова: аорта, вп"амш О, перекисне окиснення лтщ1в, каталаза глутатюнпероксидаза, супероксиддисмутаза.
Вступ
Лтщи та Т'хш природы комплекси становлять основу бюлопчних мембран, у склад1 яких вони здшснюють важлив1 функци [2]. Перекисне окиснення лтщ1в (ПОЛ) е нормальним метабол1чним процесом, який постшно вщбуваеться в уах клп"инах \ тканинах оргашзму. Його посилення призводить до збтьшення ктькосп продуючв лтопероксидаци, яю при значному накопиченш можуть стати загрозливими для оргашзму. Лтоперекиси, яю утворилися в однш з дтянок оргашзму, переносяться кров'ю до ¡нших оргашв \ тканин \ здатш викликати Тх ушкодження [3, 18]. На противагу ПОЛ в оргашзм1 юнуе система ан-тиоксидантного захисту, що забезпечуе р1вновагу м1ж утворенням \ зв'язуванням втьних радикал1в та продуючв Тх перетворень. Дисбаланс м1ж ними може привести до лавинопод1бних реакцш пероксидаци та загибел1 клп"ин [6, 7, 19]. 1нтенсивнють реакцш ПОЛ е вщображенням функцюнального стану клп"инних \ субклп"инних мембран, що мають важливе зна-
чения для життезабезпечення цтюносп оргашзму. Розвитку багатьох патолопчних процеав передуе ушкодження клп"инних мембран, що виявляе себе порушеннями функцюнального стану лтщного бшару [8].
Сьогодш вщомо багато хвороб, що супровод-жуються порушенням р1вноваги оксидантно-антиоксидантноТ' системи. Серед них \ артерюсклероз, зумовлений ппервп"амшозом О, який за вама ознаками вщповщае мед1акальцинозу артерш, вщомому як артерюсклероз Менкеберга. Серед патогене-тичних чинниш його розвитку - актива^я ПОЛ, пов'язана з утворенням продуючв аутоокиснення ерго- та холекальциферолу [3, 5].
Метою дослщження було визначення стану ПОЛ \ системи антиоксидантного захисту в тканинах аорти щур1в за умов ппервп"амшозу О.
Матср1али та методи дослпджсння
Дослщження виконано на 18 щурах вком 6-7 мюяц1в масою вщ 200 до 240 г. Тварин утриму-
