CC BY
12Вчеш записки Тавршського нацiонального унiверситету iM. В.1. Вернадського Серiя «Бюлопя, xiMia». Том 26 (65). 2013. № 2. С. 197-205.
УДК 612.323:616.34/612.015.13
КОРЕКЦ1Я КОРВ1ТИНОМ ШЛУНКОВО1 СЕКРЕЦП ТА КРОВОТОКУ В СЛИЗОВ1Й ОБОЛОНЦ1 ШЛУНКА У ХРОН1ЧНО АЛКОГОЛ1ЗОВАНИХ ЩУР1В
Янчук П.1., Штанова Л.Я., Гршченко О.А., Вовкун Т.В., Весельський С.П., Бабан В.М.
Кшвський нащональний ушеерситет ¡мет Тараса Шевченка, Кшв, Укршна
E-mail: shtanova@ukr.net
Представлен результати свщчать про можливють корекцп корвтиом шлунково! секрецп та кровотоку в слизовiй оболоищ шлунка (СОШ) щура, що зазнали змш унаслiдок 90-денного навантаження оргашзму щурiв 20% розчином етанолу. Пюля тривалого вживання 20% етанолу у щурiв посилювалась шлункова секрецiя: збшьшувався об'ем шлункового соку, загальна продукщя бiлка, хлористоводнево! кислоти (ХК) i кислотнiсть шлункового вмiсту, а також зменшувався кровотiк в СОШ (у половини тварин). Максимум концентрацп ХК в шлунковому соку спостерiгався всередиш перiоду алкоп^зацп. Введення в шлунок корвiтину в пiсляалкогольний перiод повертало до норми чи iстотно зменшувало всi показники шлунково! секрецп, яю змiнилися пiд впливом тривало! алкоголiзацil, а також вiдновлювало кровотiк в СОШ. Ключов1 слова: шлунок, секрещя, кровотк, етанол, корвiтин
ВСТУП
Вплив алкоголю на печшку i тдшлункову залозу веде до бшьш тяжких наслщюв для здоров'я та тривалост життя людей, шж його д1я на шлунок, тому переважна бшьшють зусиль щодо дослщження впливу хрошчно! алкогол1зацп на оргашзм спрямована саме на вивчення зв'язку "алкоголь - печшка" чи "алкоголь -шдшлункова залоза". У ссавщв печшку вважають основним органом перетворення етанолу, проте процес окиснення останнього частково може вщбуватися i в шших органах, зокрема в шлунку. Оскшьки молекула етанолу мае мат розм1ри, то тут вона швидко проникае через бюлопчш мембрани i залучаеться до процешв обм1ну речовин. Перший етап метабол1зму етанолу, важливу роль у якому вщграе шлункова алкогольдепдрогеназа, вщбуваеться в слизовш оболоищ шлунка (СОШ), тому li вважають метабол1чним бар'ером на шляху етанолу i його похвдних [1]. Метабол1чне перетворення алкоголю в шлунку складае кшьюсно меншу частку, шж у печшщ, проте цей процес важливий тому, що вш впливае на системну доступшсть алкоголю i призводить до локально! продукцп токсичного ацетальдепду. Як екзогенш, так i ендогенш альдепди взаемод1ють з протешами слизово! оболонки, утворюючи сполуки, яю можуть бути патогенними факторами в алкогольному ушкодженш шлунка [2]. З огляду на це, вживання алкоголю, особливо довготривале, е вагомим фактором ризику виникнення серйозних захворювань
травного каналу: хрошчних гастрипв, виразок та пухлин орофаршгеально!, езофагеально! та ректально! зон [3]. Незважаючи на постiйну зацiкавленiсть з боку клшщиспв до захворювань шлунково-кишкового тракту, викликаних хронiчним вживанням алкоголю, проблема залишаеться i понинi не вивченою в достатнiй мiрi. У науковш лiтературi представленi рiзнi, часто суперечливi вiдомостi. Показано, що в шлунку алкоголь впливае на шлункову секрецiю, але результати цього впливу залежать вiд багатьох факторiв, таких як умови експерименту, вид шддослщних тварин та концентращя етанолу, а в хрошчних дослщах - ще й вiд тривалостi його ди [4]. Проте часто автори одержують протилежнi результати, навiть використовуючи однаковi концентраци етанолу [5, 6]. Дослщити механiзми порушень функцiонування органiв, викликаних етанолом, дозволяе використання експериментальних моделей алкогольно! патологи у тварин.
Роботи по вивченню впливу довготривалого введення етанолу в шлунок на стан кровотоку в його слизовш оболонщ, на жаль, поодинокi. Зокрема, у раншх роботах показано, що етанол викликае в шлунку деяке зменшення кровотоку [7,8] i що до патогенезу гастрипв i виразки шлунка причетне зменшення кровотоку в шдслизовому i слизовому шарах його стшки [9]. Дехто вважае, що саме порушення шлункового кровотоку е основною причиною патологш шлунка, викликаних етанолом, оскшьки останнiй провокуе спазм кровоносних судин, позбавляючи гландулярнi кттини СОШ необхiдних нутрiентiв i кисню, що надходять з кров'ю [10]. Усе це поступово призводить до порушення функцш, або й до загибелi цих клiтин [7]. Таким чином, з'ясування впливу довготривалого введення етанолу на кровотш у СОШ е надзвичайно важливим.
Разом з багатьма шшими структурно-функцiональними порушеннями алкоголь викликае в СОШ перекисне окиснення лшщв (ПОЛ) [11]. Тому увага дослщниюв у нинiшнiй час зосереджена на можливосп залучення натуральних антиоксиданпв, зокрема флавоноадв рослин, до профшактики та усунення наслiдкiв алкогольного ураження шлунка. Одним з представникiв флавоноадв е кверцетин. Ця сполука дiе як прямий антиоксидант, що шактивуе реактивнi кисневi радикали, виступаючи в ролi хелатора металiв [12] та запобк-аючи ПОЛ [11]. Окрiм цього, кверцетин мае виражену судинорозширювальну дда [13], тому може модулювати кровотш.
Метою роботи було вивчити стан секреторно! функци шлунка i кровотоку в його слизовш оболонщ у щурiв при довготривалому введенш 20% етанолу та з'ясувати можливють корекци цих змiн корвiтином у тсляалкогольному перiодi.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Алкоголiзацiю щурiв здiйснювали замiною питно! води на 20% етанол, який тварини вимушеш були вживати протягом 90 дшв [14]. Щурi контрольно! групи пили лише водопровiдну воду. Дослщження шлунково! секрецi! проводили в хрошчних i гострих експериментах на самках бших щурiв масою 220-270 г, яких утримували в стандартних умовах вiварiю. В хронiчних експериментах на ненаркотизованих щурах методом асшраци шлункового вмюту визначали динамiку його параметрiв, порiвнюючи данi, одержанi в групах контрольних та хронiчно алкоголiзованих щурiв [15]. Згiдно методики, в шлунок кожно! тварини за
допомогою металево! орогастрально! трубки вводили 5 мл фiзiологiчного розчину пiдiгрiтого до 370С, який тут же вiдбирали назад. Вщбраний аспiрат переносили в пробiрки i визначали в ньому концентращю хлористоводнево! кислоти (ХК) в ммоль/л та загального бiлка в мкг/мл. Таку процедуру проводили вщ початку алкоголiзацiï i далi через кожш 30 дiб. Пiсля закiнчення перюду алкоголiзацiï в гострих дослiдах вивчали бiохiмiчнi показники шлункового соку, одержаного у щурiв з 4-годинним перев'язуванням пiлоруса [16]. Дослiди розпочинали тсля добового голодування. В експериментах брали участь ri самi щурi, на яких дослiджували динамiку змiн секреторноï функцiï протягом усього перiоду алкоголiзацiï: це три групи тварин, у кожнш з яких перебувало по 6 щурiв: 1 -норма (вода), 2 - позитивний контроль (20% етанол), 3 - щур^ яким по закшчент 90-денного перюду алкоголiзацiï примусово протягом 2-х тижшв у шлунок вводили 0,5 мл/добу водного розчину корв^ину (Борщагiвський х1м.-фарм. завод) в дозi 5 мг/кг. Щурiв наркотизували тiопенталом натрiю (35 мг/кг, внутршньоочеревинно), здiйснювали лапаратомiю по бшй лiнiï живота, дiставали шлунок i лтатурою перев'язували його пшоричну частину. Через 4 год. у тварин видаляли шлунки, а 1'х вмiст збирали в градуйованi пробiрки. Для визначення продукци бiлка (мг/год) вщ кожно1' проби вiдбирали 0,2 мл соку. Даний показник визначали спектрофотометрично за бiуретовою реакцieю (реактив Бенедикта, р-н альбумiну, що мютить 2,0 мг бiлка в 1 мл; розчини 6% NaOH i 0,01 N NaOH) [17]. О^м продукци бiлка у зiбраних пробах шлункового соку визначали: загальний об'ем секрету (мл), рН, загальну продукщю ХК (мкмоль/год). Для цього 1'х центрифугували впродовж 10 хв. при 3500 об/хв, супернатант переносили в хiмiчнi стакани, додавали до нього 5 мл дистильовано! води. В одержанш надосадовiй рiдинi визначали рН (iономiр "рН-150") та загальну продукщю ХК, титруючи ïï до рН 7,0 розчином №ОН (0,01N).
Кровотш у СОШ щурiв реестрували в умовах гострого експерименту методом клiренсу водню з електрохiмiчною його генеращею за допомогою модифiкованих нами платинових електродiв [18]. Пiсля добовоï харчово! депривацiï тварин наркотизували уретаном (1 г/кг), здшснювали лапаратомiю, робили отвiр у шлунку, промивали його фiзiологiчним розчином (to=37,0±0,5Co) та занурювали в СОШ модифшований електрод. Розрахунок швидкост кровотоку в СОШ (мл/хв*100 г тканини) проводили за кривою падшня в нш напруги водню тсля припинення його генерацн. Статистичну обробку одержаних результат здiйснювали методами варiацiйноï статистики з використанням W-тесту Шашро-Вшка та t-критерiю Стьюдента. Вiдмiнностi мiж окремими групами вважали вiрогiдними при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
З метою з'ясування динамiки змiн шлунковоï секрецiï при алкоголiзацiï щурiв протягом 90 дiб, ми через кожш 30 дiб визначали бiохiмiчнi показники шлункового астрату. Через малу кшьюсть ХК та бiлка в асшрат^ порiвняно з чистим соком, обмежились лише визначенням ix концентрацн. В груш штактних тварин (контроль) концентращя ХК протягом 90 днiв експерименту залишалась без змiн. У процес вживання тваринами 20% етанолу даний показник ютотно зрiс, причому
максимум приходився не на кшець перюду алкоголiзацi!, а на його середину. Через 30 дшв концентращя ХК зросла на 74,7% (р<0,05), через 60 дшв - на 154,8% (р<0,001), а через 90 дшв - на 129,5% (р<0,001). Якщо порiвнювати з показником неалкоголiзовано! групи за весь перюд алкоголiзацi!, то концентрацiя загального бшка в шлунку 67 % щурiв не змiнилась. У 33% тварин кшькють бiлка у першш половинi перiоду алкоголiзацi! не вiдрiзнялася вiд контрольних значень, проте через 90 дшв вона зросла майже у 5 р^в (р<0,001). Пюля 14-денного лiкування корвiтином концентрацiя ХК в астрат!, порiвняно з алкоголiзованими тваринами, зменшилась на 40,4% (р<0,05), а концентрацiя бiлка - на 88,7% (р<0,001) (табл. 1).
Таблиця 1
Концентращя хлористоводневоТ кислоти та загального бшка в шлунковому
асшрат щурiв у рпш вiдрiзки часу 90-денного перiоду алкоголiзацiт 20% ___етанолом (М ± т) __
Показники Контроль Через 30 дiб Через 60 дiб Через 90 дiб 20% етанол+ Корвiтин
Конц. ХК, ммоль/л 1,7+0,3 2,9+0,3 * 4,2+0,5*** 3,8+0,4*** 2,3+0,3*
Конц.бшка, мкг/мл 22,6+2,8 20,5+3,7 26,8+4,8 111,25+9,8*** 12,6+2,1**
В контрольнш групi об'ем шлункового соку дорiвнював 2,7+0,25 мл; рН -2,29+0,06; загальна продукцiя ХК - 50,4+4,0 мкмоль/год, а дебгг бiлка - 0,13+0,01 мг/год. Пюля закшчення алкоголiзацi! об'ем шлункового соку становив 4,4+0,5 мл; рН - 2,04+0,06; загальна продукщя ХК досягла 89,5+9,6 мкмоль/год; дебгг загального бiлка - 0,22+0,04 мг/год. Тобто, у порiвняннi з контролем 90-денне навантаження органiзму 20% етанолом викликало збiльшення всiх дослщжуваних показникiв: об'ему шлункового соку на 59,5 % (р<0,01); продукцi! ХК - на 77,8% (р<0,001); загального бшка - на 69,2% (р<0,01). Пюля 14 дiб застосування корвгтину об'ем шлункового соку дорiвнював 2,5+0,59 мл; рН - 2,42+0,13; продукщя ХК -45,2+5,4 мкмоль/год, продукщя загального бшка - 0,21+0,04 мг/год, що на 42,6% (р<0,05); 18,6% (р<0,05) та 49,6% (р<0,01) вщповщно менше, нiж у алкоголiзованих тварин. Ц данi свiдчать про те, що продукщя шлункового соку i ХК пюля застосування корв^ину повернулися до значень контрольно! групи, а продукщя бшка не вiдрiзнялась вщ тако! групи алкоголiзованих тварин (рис. 1).
Швидкють кровотоку в СОШ у половини алкоголiзованих щурiв за 90 дшв дп 20% етанолу знизилась порiвняно з неалкоголiзованими щурами на 50% (р<0,05) - з 62,5±5,3 мл/хв*100г до 31,4±6,7 мл/хв*100 г. У решти тварин кровотш вiрогiдно не вiдрiзнявся мiж цими двома групами. Пюля 14 дiб уведенняння алкоголiзованим тваринам корвiтину кровотш в СОШ дорiвнював 60,3±3,4 мл/100 г*хв, що вiрогiдно не вiдрiзнялось вiд контролю (рис. 2).
Рис. 1. Змши параметрiв шлунковоï секрецп (вщсоток вiд норми) у неалкоголiзованиx щ^в (1), алкоголiзованиx щурiв (2) та щ^в, яким пiсля заюнчення алкоголiзацiï протягом 14 дiб давали корвггин (3): а - об'ем шлункового соку; б - рН шлункового соку; в - загальна продукщя ХК; г - продукщя загального бiлка. Рiвень значущостi * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001 порiвняно з неалкоголiзованими тваринами; # - р<0,05; ## - р<0,01 порiвняно з алкоголiзованими тваринами.
%20
100 80 60 40 20
*
Рис. 2. Змши кровотоку в слизовш оболонщ шлунка щурiв, що сталися внаслiдок навантаження органiзму 20% етанолом протягом 90 дiб (1) i через 14 дiб введення корвiтину (2). * - р<0,05 проти неалкоголiзованиx щурiв.
Даш лторатури щодо кислосекреторно! продуктивносп шлунка у хрошчних алкоголшв суперечливь Так, одш автори виявляють гiпосекрецiю кислоти або й повну ахлорпдрда в шлунку таких пащенпв [19], тодi як iншi рееструють гiперсекрецiю ХК [20]. Дшозо [21] таке варiювання показника пояснюе тим, що у обстежених ним хрошчних алкоголшв частше зустрiчалися атрофiчнi i поверхневi гастрити, нiж у людей, що не вживали алкоголю. У 20% людей було виявлено атрофiчний гастрит i продукцiя ХК у них була дуже низька, а при поверхневому гастрит вона мало вiдрiзнялася вщ норми. Стан СОШ був нормальним лише у 10% алкоголшв, i в них вiдмiчалася надмiрна продукцiя кислоти. Кисла гшерсекрещя, подiбна до тако! у людей-алкоголшв, була виявлена також у хрошчно алкоголiзованих собак. Це було пов'язано зi збiльшенням утричi маси парiетальних клiтин, яке супроводжувалось гiпертрофiею мiтохондрiй i збiльшенням секреторного тубулярного апарату парiетальних клiтин [22]. У хрошчно алкоголiзованих щурiв, порiвняно з штактними, базальна акумуляцiя С14-амшошрину, який е iндикатором секреторно! функци парiегальних клiтин, була вдвiчi вищою [23].
Нашi результати свщчать, що 20% етанол при тривалш дi! на шлунок посилюе шлункову секрещю у всiх без винятку щурiв. Концентрацiя ХК зростала, досягаючи свого тку близько середини перюду алкоголiзацi!. Орiентуючись на результати дослщжень iнших авторiв [22], можемо припустити, що при тривалiй дi! етанолу збшьшуеться маса парiегальних клiтин та вщбуваються структурнi змiни всерединi кттин, тому ми i спостерiгаемо гшерсекрещю ХК. Застосування корвiтину повертае об'ем шлункового соку i секрецiю ХК до норми. В нашш попереднш роботi на щурах ми показали, що в дозi 5 мг/кг корв^ин не впливав на показники шлунково! секрецi!, такi як об'ем соку, рН, продукщя ХК i загального бшка, проте майже вдвiчi збiльшував об'емну швидкiсть кровотоку в СОШ [24]. Вщновлення нормального функщонування секреторних залоз шлунка в нашому експеримеш!, в усякому разi частково, може бути наслщком покращення кровопостачання СОШ пiд впливом корвiтину. Проте змши кровотоку спостерiгалися не в ушх тварин, а лише у 50% випадюв, а секрецiя ХК тд дiею 20% етанолу зростала в ушх щурiв без винятку. Рашше ми також встановили, що корв^ин активуе в шлунку роботу антиоксидантних систем [24], що може сприяти вщновленню порушених функцiй СОШ. Вщомо, що надмiрне вживання алкоголю веде до змш стану судин шлунка та шших органiв травно! системи, проте його дiю на судини поглиблено почали вивчати вщносно недавно. Кровотш у СОШ - рух кровi по мiкросудинах (артерюлах, капiлярах i збiрних венулах) е важливим у пiдтриманнi структури i функцiй органу в межах норми [25]. Мшросудини утворюють в СОШ дуже густу штку поблизу залозистих клiтин [26], тому фактори, яю модулюють шлунковий кровотiк, будуть опосередковано впливати на функщонування вше! слизово!. Ендотелiальнi клiтини, що вистилають внутршню поверхню шлункових судин, утворюють бар'ер, що регулюе обмш О2, СО2 i нутрiентiв. Вони також задiянi в утвореннi та iнактивацi! вазоактивних субстанцш, простано!дiв, гормонiв i факторiв росту [27]. Ендотелiоцити з Ь-арпшну синтезують оксид азоту (N0), який регулюе кровотш у СОШ, що вщграе важливу роль в !! захистi, у тому числi i вiд ураження
етанолом [2]. Ми спостертали зменшення кровотоку в алкоголiзованиx щурiв на 50%. За даними дослщниюв [28] тривала дiя етанолу викликае в слизових оболонках оргашв травноï системи збiльшення проникност мембран для рiзниx макромолекул, зокрема для ендотоксину чи бактерiальниx токсишв, якi проникають через судинну стшку в кров i лiмфу. Це викликае вившьнення потенцiйно токсичних цитоюшв та iншиx медiаторiв, i вони можуть зумовлювати негативний вплив на судини, порушуючи циркулящю кровi в них. Крiм цього, xронiчна дiя етанолу знижуе активнiсть NO-синтази [29] i, отже, пригшчуе синтез NO, а це призводить до зменшення кровотоку i посилення ушкодження СОШ [2]. З шшого боку показано, що етанол зумовлюе збшьшення концентрацп судинозвужуючоï субстанци -ендотелiну-1 в СОШ, що також вносить свою частку в зменшення штенсивност в нш кровотоку [8]. Разом з тим, кверцетин може впливати на судини як через посилення продукци NO [29], так i через зменшення утворення ендотелiну-1 в судиннш стшщ [30].
ВИСНОВКИ
1. 90-добове навантаження оргашзму 20% розчином етанолу зменшуе кровотш в слизовiй оболонщ шлунка лише у половини щурiв.
2. Тривале вживання 20% етанолу змшюе показники шлунковоï секрецп у вшх тварин без винятку.
3. Максимальна кислотнiсть шлункового соку спостертаеться в серединi перюду алкоголiзацiï.
4. Пiсля 2-тижневого введення алкоголiзованим щурам корвiтину продукцiя шлункового соку, xлористоводневоï кислоти, а також кровотш в слизовiй оболонцi шлунка повертаються до норми.
5. Негативш функцюнальш змiни в слизовiй шлунка, яю виникають внаслiдок xронiчноï алкоголiзацiï 20% етанолом, е зворотнiми, оскшьки корвiтин майже повнiстю ïx усувае.
Список лггератури
1. Julkunen R.J.K. First-pass metabolism of ethanol: a gastrointestinal barrier against systemic toxicity of ethanol / R.J.K. Julkunen, C. DiPadova, C.S. Lieber // Life sciences. - 1985. - Vol. 37. - P. 567-573.
2. Salmela K.S. Binding of acetaldehude to rat gastric mucosa durin ethanol oxidation / K.S. Salmela, P. Sillanaukee, L. Itala, S. Vakevainen, M. Salaspuro, R.P. Roine // Journ. Labor. Clin. Med. - 1997. - Vol. 129. - P.633-637.
3. Seitz H.K. Alcohol consumption and cancer of the gastrointestinal tract / H.K. Seitz, B. Maurer, F. Stickel // Dig. Dis. - 2005. - Vol. 23. - P. 297-303.
4. Lanievska-Dunai M. The effect of ethanol on the stomach / M. Lanievska-Dunai, W. Jelski, M. Szmitkowski // Pol. Merkur Lekarski. - 2012. - Vol. 32. - P. 194-197.
5. Lenz H.Z. Wine and five percent ethanol are potent stimulants of gastric acid secretion in humans / H.Z. Lenz, J. Ferrari-Taylor, J.I. Isenberg // Gastroenterology. - 1983. - Vol. 85. - P. 1082-1087.
6. Singer M.V. Action of ethanol and some alcoholic beverages on gastric acid secretion and release of gastrin in humans / M.B. Singer, C. Leffmann, V.E. Eysselein, H. Calden, H. Goebell // Gastroenterol. -1987. - Vol. 93. - P.1247-1254.
7. Guth P.H. Histologic and microcirculatory changes in alcohol-induced gastric lesions in the rat: effect of prostaglandin cytoprotection / P.H. Guth, G. Paulsen, H. Nagata // Gastroenterol. - 1984. - Vol. 87. - Р. 1083-1090.
8. Horie Y. Effect of alcohol on organ microcirculation: its relation to hepatic, pancreatic and gastrointestinal diseases due to alcohol / Y. Horie, H. Ishii // Nihon Arukoru Yakubutsu Igakkai Zasshi. -2001. - Vol. 36, №5. - P. 471-85.
9. Pihan G. Vascular injury in acute gastric mucosal damage. Mediatory role of leukotrienes / G. Pihan, C. Rogers, S. Szabo // Dig. Dis. Sci. - 1988. - Vol. 33. - Р. 625-632.
10. Yonei Y. Ethanol induced gastric injury, role of sub-mucosal venoconstriction and leukotrienes / Y. Yonei, P.H. Guth // Dig. Dis. Sci. - 1991. - Vol. 36. - P. 601-608.
11. Гарник Т.П. Порiвняльна характеристика гастропротекторно!, антисекреторно! i антиоксидантно! дп кверцетину, омепразолу та раштидину / Т.П. Гарник, М.Ю. Макарчук, Н.Ю.Таран, С.П. Весельський, Л.Я. Штанова, Т.М. Говоруха, А.М. Косян, Т.В. Вовкун, В.М. Бабан // Ф^отератя. -2010. - № 4. - С. 47-52.
12. Kahraman A. The antioxidative and antihistaminic properties of quercetin in ethanol-induced gastric lesions / A. Kahraman, N. Erkasap, T. Koken T., M. Serteser, F. Aktepe, S. Erkasap // Toxicology. -2003. - Vol. 183, № 1-3. - P. 133-42.
13. Schini-Kerth V.B. Nutritional improvement of the endothelial control of vascular tone by polyphenols: role of NO and EDHF / V.B. Schini-Kerth, C. Auger, J.H. Kim, N. Etienne-Selloum, T. Chataigneau // Pflug. Arch. - 2010. - Vol. 459, № 6. - P. 853-862.
14. Jalovaara P. Alcohol and acute pancreatitis. An experimental study in the rat / P. Jalovaara, M. Apaja // Scand. J. Gastroent. - 1978. - Vol.13. - Р.703-709.
15. Campbell C.F. Validation of a conscious rat model for the discovery of novel agents that inhibit gastric acid secretion / C.F. Campbell, P.J. Gaskin, J. Darton, P. Chiu, K. Lee, P.G. McLean // Eur. J. Pharmacol. - 2008. - Vol. 589, № 1. - P. 260-263.
16. Shay H. A simple method for the uniform production of gastric ulceration in the rat / H. Shay, S. Komarov, S.S. Fels, D. Meranze, M. Gruenshtein, H. Siplet // Gastroenterol. - 1945. - Vol. 5. - P. 43-61.
17. Кочетков Г.А. Практическое руководство по энзимологии / Г.А. Кочетков. - М.: Высшая школа, 1980. - 272 с.
18. Янчук П.И. Модифицированный электрод для регистрации локального кровотока в слизистой оболочке желудка методом водородного клиренса / П.И. Янчук, Т.П. Палатный, Я.И. Русинчук // Рос. Физиол. Журнал. - 2005. - Т. 91, №9. - С. 1108-1110.
19. Gullo L. Gastric acid secretion in chronic pancreatitis / Gullo L., Corinaldesi L., Cassidio P. // Hepatogastroenterol. - 1983. - Vol. 30. - P. 60-62.
20. Piubello W. Gastric secretion, gastroduodenal histological changes, and serum gastrin in chronic alcoholic pancreatitis / W. Piubello, I. Vantini, L.A. Scuro // Am. J. Gastroenterol. - 1982. - Vol. 77. - P. 105-110.
21. Dinoso W. Gastric secretion and gastric mucosal morphology in chronic alcoholics / W. Dinoso, W.Y. Chey, S.P. Baverman // Arch. Intern. Med. - 1972. - Vol. 130. - P. 715-719.
22. Yoshimori M. Effects of ethanol on gastric secretion of acid and parietal cells in dogs / M. Yoshimori, W. Y. Chey, R. Escoffery, C.D. Lillibridge // Gastroenterol. - 1972. - Vol. 52. - P.732.
23. Hernández-Rincón I. Rat gastric mucosa during ethanol-induced gastritis enhanced intracellular calcium promotes metabolic and secretory disturbances / I. Hernández-Rincón, M. Olguín-Martínez, R. Hernández-Munoz // Exper. Biol. Med. - 2003. - Vol. 228. - P. 315-324.
24. Вовкун Т.В. Вплив корв^ину на секреторну функщю шлунка та кровотк у його слизовш оболонщ / Т.В. Вовкун, П.1. Янчук, Л.Я. Штанова, С.П. Весельський, В.А. Барановський // Фiзiол. журн. -2013. - T. 59. - № 1. - С. 40-47.
25. Laine L. Gastric mucosal defence and cytoprotection: bench to bedside / L. Laine, K. Takeuchi, A. Tarnawsky // Gastroenterol. - 2008. - Vol. 135. - P. 41-60.
26. Gannon B. Mucosal microvascular architecture of the fundus and body of the human stomach / B. Gannon, J. Browning, P. O"Brien, P. Rogers // Gastroenterol. - 1984. - Vol. 86. - P. 866-875.
27. Pries A.R. Normal endothelium / A.R. Pries, W.M. Kuebler // Handb. Exp. Pharmacol. - 2006. - Vol. 176. - P.1-40.
28. Ge Y.B. Effect of gastric mucosa cell turnover on the adaptive cytoprotection in chronic alcohol drinking rat / Y.B. Ge, J. Du, S.P. Tian, W.X. Li, L. Gu // Zhong. Ying Yong Sheng Li Xue Za Zhi. - 2005. - Vol. 21, № 1. - P. 74-78.
29. Liu J.L. Effects of quercetin on hyper-proliferation of gastric mucosal cells in rats treated with chronic oral ethanol through the reactive oxygen species-nitric oxide pathway / J.L. Liu, J. Du, L.L. Fan, X.-Y. Liu, L. Gu, Y.-B. Ge // World J. Gastroenterol. - 2008. - Vol. 14. - P. 3242-3248.
30. Vizcanio P.-V. Flavonols and cardiovascular disease / P.V. Vizcanio, J. Duarte, R. Andriantsitohaina // Mol. Asp. Med. - 2010. - Vol. 31, № 6. - P. 478-494.
Янчук П. И. Коррекция корвитином желудочной секреции и кровотока в слизистой оболочке желудка у хронически алкоголизированных крыс / П.И. Янчук, Л.Я. Штанова, О.А. Гринченко, Т.В. Вовкун, С.П. Весельский, В.Н. Бабан // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2013. - Т. 26 (65), № 2. - С. 197-205. Представленные результаты свидетельствуют о возможности коррекции с помощью корвитина желудочной секреции и кровотока в слизистой оболочке желудка (СОЖ) крыс, изменившихся вследствие 90-дневной нагрузки организма крыс 20% раствором этанола. После длительного употребления 20% этанола у крыс усиливалась желудочная секреция: увеличивался объем желудочного сока, общая продукция белка, хлористоводородной кислоты (ХК) и кислотность желудочного содержимого, а также уменьшался кровоток в слизистой оболочке желудка (у половины животных). Максимум концентрации ХК в желудочном содержимом наблюдался в средине периода алкоголизации. Введение в желудок крыс корвитина в послеалкогольный период возвращало к норме показатели желудочной секреции, которые изменились под влиянием длительной алкоголизации, а также восстанавливало кровоток в слизистой оболочке желудка. Ключевые слова: желудок, секреция, кровоток, этанол, корвитин.
Yanchuk P. Correction by corvitin of gastric secretion and blood flow in the gastric mucosa in rats treated with chronic oral 20% ethanol / P. Yanchuk, L. Shtanova, O. Grinchenko, T. Vovkun,
S. Veselskyy, V. Baban // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2013. - Vol. 26 (65), No. 2. - P. 197-205.
The results presented here indicate the possibility of correction with corvitin gastric secretion and blood flow in the rat gastric mucosa that have changed as a result of the 90-day use of ethanol. After long-term use of 20% ethanol in rats amplified gastric secretion: increases in the volume of gastric juice, total production of the protein, total output of hydrochloric acid (HA), the acidity of gastric contents and decreased blood flow in the gastric mucosa (half animals). The maximum concentration of HA in the gastric contents was observed in the mid-term alcohol abuse. The corvitin solution which was injected into the stomach after the period of alcohol abuse to return to normal or significantly reduced all parameters of gastric secretion, that have changed under the influence of long-term alcohol abuse, and restores blood flow in the gastric mucosa. Keywords: stomach, secretion, blood flow, ethanol, corvitin.
Поступила в редакцию 25.05.2013 г.
