2. Bhatt S. Adiponectin receptor: a potential target for diabetes, obesity and other disorders / S. Bhatt // Pharmacologyonline. -2010. - Vol.1. - P.117-130.
3. Bing C. Zinc-a2-glycoprotein: an adipokine modulator of body fat mass? /C.Bing, T. Mracek [et al.] // International J. of Obesity. - 2010. - Vol.34. - P.1559-1565.
4. Breyer M-K. Gender differences in the adipose secretome system in chronic obstructive pulmonary disease (COPD): A pivotal role of leptine / M-K. Breyer, E.P.A. Rutten, J.H.J. Vernooy [et al.] //Respiratory Medicine. - 2011. - Vol.105. - P.1046-1053.
5. Battaglia S. Ageing and COPD affect different domains of nutritional status: the ECCE study / S. Battaglia, M. Spatafora, G. Paglino [et al.] // Eur. Respir. J. - 2011. - Vol. 37. - P. 1340-1345.
6. Breyer M-K. Dysregulated adipokine metabolism in chronic obstructive pulmonary disease / M-K. Breyer, E.P.A. Rutten, N.W. Locantore [et al.] //Eur J Clin Invest. - 2012. Vol.42(9). - P.983-991
7. Dahl M. C-reactive protein and chronic obstructive pulmonary disease: a Mendelian randomization approach / M. Dahl, J. Vestbo, J. Zacho [et al.] // Thorax. - 2011. - Vol.66. - P.197-204.
8. Hassan M. I. Zinc-a2-glycoprotein: a multidisciplinary protein / M.I. Hassan, A. Waheed, S. Yadav [et al.] // Mol. Cancer Res. - 2008. - Vol.6. - P.892-906.
9. Krommidas G. Plasma leptin and adiponectin in COPD exacerbations: associations with inflammatory biomarkers / G. Krommidas, K. Kostikas, G. Papatheodorou [et al.] // Respiratory Medicine. - 2010. - Vol. 104. - P.40-46.
10. Kumor-Kisielewska A. Assessment of leptin and resistin in patients with chronic obstructive pulmonary disease / A. Kumor-Kisielewska, D. Kierszniewska-Stepien, T. Pietras [et al.] // Polskie Archiwum Medycyny Wewnetrznej - 2013. - Vol.123. - P.215-220.
11. Malli F. The role of leptin in the respiratory system: an overview / F. Malli, A. I. Papaioannou, K. I. Gourgoulianis[et al.] // Respiratory research. - 2010. - Vol.11.
12. Mutairi S.S.A. Putative roles of circulating resistin in patients with asthma, COPD and sigarette smokers / S.S.A. Mutairi, O.A. Mojiminiyi, A. Shihab-Eldeen [et al.] // Disease Markers. - 2011. - Vol.31. - P.1-7.
13. Ouchi N. A novel role for adiponectin in the regulation of inflammation / N. Ouchi, K. Walsh // Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology. - 2008. - Vol. 28. - P.1219-1221.
14. Ouchi N. Adipocytokines and obesity-linked disorders / N. Ouchi, K. Ohashi, R.Shibata, T. Murohara [et al.] // Nagoya J. Med. Sci. - 2012. - Vol.74. - P.19-30.
15. Rutten E.P.A. Malnutrition and obesity in COPD/ E.P.A. Rutten, E.F.M.Wouters, F.M.E. Franssen // Eur. Respir. Monogr. -2013. - Vol. 59. - P. 80-92.
16. Selva D. M. Lower zinc-a2-glycoprotein production by adipose tissue and liver in obese patients unrelated to insulin resistance / D.M. Selva, A. Lecube, C. Hernandez [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2009. - Vol.94. - P.4499-4507.
17. Xie J. A new inflammation marker of chronic obstructive pulmonary disease / J. Xie, X.Y. Yang, J. D. Shi [et al.] // World. J. Emerg. Med. - 2010. - Vol.3. - P.190-195.
РОЛЬ АДИПОКИНОВ В ПАТОГЕНЕЗЕ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НУТРИТИВНОГО СТАТУСА Ступницкая A. Я.
Обследовано 45 больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) и 15 с нормальной функцией внешнего дыхания. Установлено, что у больных ХОБЛ с ожирением уровень лептина оказался наибольшим. Содержание резистина в сыворотке крови возрастал по сравнению с группой практически здоровых лиц на 60% (р <0,01) - у пациентов с ожирением, на 72,4% (р <0,01) - у пациентов с нормальным индексом массы тела, на 86% - у пациентов с избыточной массой тела и в 2,8 раза (р <0,001) - у пациентов с ожирением. Высокий уровень адипонектина и цинк-ой-гликопротеина установлен у больных ХОБЛ с дефицитом массы тела. Дисбаланс адипокинов, выраженность которого зависит от нутритивного статуса пациента, является одной из важных звеньев патогенеза ХОБЛ.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, адипокины, нутритивний статус.
Стаття надшшла 15.10.2014 р.
ROLE OF ADYPOKINES IN THE PATHOGENESIS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE DEPENDING ON NUTRITIONAL STATUS Stupnytska G. Y.
The study involved 45 patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and 15 individuals with normal lung function. Found that in COPD patients with obesity leptin level was higher. The serum content of resistin increased in comparison with the group of healthy individuals by 60% (p <0.01) - in patients with obesity at 72.4% (p <0.01) - in patients with a normal body mass index, 86% - in patients with overweight and 2.8 times (p <0.001) - in patients with obesity. The highest level of adiponectin and zinc-a2-glycoprotein installed in COPD patients with underweight. Imbalance of adypokines, the severity of which depends on the patient's nutritional status, is one of the important in pathogenesis of COPD.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, adypokines, nutritional status.
Рецензент !щейюн К.£.
УДК 616.12-008.46+615.036.8+615.224
КОРЕКЦ1Я ЕНДОГЕННО1 ШТОКСИКАЦП ПРИ СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1
Серцева недостатнють (СН) е кшцевою стащею бшьшосп захворювань серця та головною причиною захворюваносп i смертности Поширення синдрому в свт складае 1-2% серед популяци, проте рiзко зростае з вшом: у оаб 75 роюв i старших сягае 10-20% [5]. СН -
прогресивний мультисистемний розлад, який запускасться первинним ушкодженням чи попршенням функцюнування мiокарда (зокрема, припиненням вiнцевого кровоплину чи посиленого навантаження внаслiдок гiпертензiï). Патогенез синдрому - це складний багатофакторний процес, який у своему розвитку пройшов численш змши з критичною переробкою дiючоï парадигми та частим поверненням до давнiх iстин [2]. Найбшьш суттева ревiзiя механiзмiв розвитку синдрому вщбулась впродовж останнього десятирiччя.
Останш десятирiччя ознаменувалися появою дослiджень щодо ролi iмунноï активацiï та системного запалення при прогресуваннi СН. Вщповщно до цiеï концепцiï, неспецифiчна активащя моноцитiв/макрофагiв, яка реалiзуеться при важких порушеннях мiкроциркуляцiï, е iндуктором синтезу прозапальних цитокiнiв, що визначають еволющю дисфункцiï лiвого шлуночка [6, 7]. Паралельно вивчаеться роль шших чинниюв: лейкоцитiв та ïx субпопуляцiй, iмуноглобулiнiв, аутоантитiл та циркулюючих iмунниx комплекшв.
Синдром ендогенно1' iнтоксикацiï проявляеться морфолопчними, функцiональними, метаболiчними порушеннями з боку оргатв та тканин, виникае у вщповщь на дiю численних чинниюв довкiлля та внутрiшнього середовища, внаслщок накопичення в органiзмi надлишку токсичних продуктiв нормального та порушеного обмiну речовин [1]. Описанi прояви зазначеного синдрому як при критичних станах (ускладнена xiрургiчна патологiя, сепсис, ошки, уремiя, множинна травма), так i при iншиx недугах (iнфаркт мюкарда, метаболiчний синдром, дерматози i шш.), де вiн не загрожуе життю, проте значно погiршуе перебiг та прогноз [3].
Даний синдром описаний також i при СН. 1нтенсившсть проявiв його залежить вiд величини запалення, iмунниx зрушень, порушень показниюв лiпiдограми тощо [8].
1вабрадин - новий лiкувальний засiб, який вибiрково блокуе нещодавно вiдкритi if-канали синусового вузла, призводячи таким чином до зменшення частоти серцевих скорочень. Ниш препарат включений у рекомендаци по лшуванню iшемiчноï хвороби серця та СН [5]. ш-3 полшенасичеш жирнi кислоти (ш-3 ПНЖК) проявили себе як потужний протизапальний чинник i також рекомендован до використання при синдромi СН [5]. Проте, дат стосовно 1'хнього впливу на стутнь ендогенно1' iнтоксикацiï е суперечливими.
Метою роботи було вивчити динамшу ступеня ендогенно1' iнтоксикацiï в хворих iз серцевою недостатнiстю iшемiчного генезу пiд впливом лiкування з використанням iвабрадину та препарату ш-3 полшенасичених жирних кислот.
Матерiал i методи дослщження. Обстеженi 357 пацiентiв iз СН на тлi 1ХС та зi збереженим синусовим ритмом. За лшувальними схемами xворi були рандомiзованi наступним чином: I група - базова тератя (89 хворих); II група (91 хворих) - базова тератя + iвабрадин («Кораксан», виробництво Les Laboratoires Servier Industrie, Франщя; затверджено Наказом МОЗ Украши № 750 вщ 01.09.2009, реестрацiйне посвщчення UA/3905/01/01 та UA/3905/01/02) - по 5 мг або 7,5 мг двiчi на добу (залежно вщ ЧСС); III група (90 оаб) - базова тератя + ш-3 ПНЖК («Омакор», виробництво "Abbott Laboratories GmbH", США-ФРН; затверджено Наказом МОЗ Украши № 429 вщ 08.06.2012, реестрацшне посвiдчення № UA/10147/01/01) - по 1 капсул (1000 мг) раз на добу; IV група (87 хворих) - базова тератя + iвабрадин + ш-3 ПНЖК - у наведених вище дозах. Мiж хворими вшх груп не було суттевих вiдмiнностей у вшових, гендерних, нозологiчниx аспектах та коморбщнш патологiï. Усi xворi з синдромом СН, яким проводилось лшування, були обстежеш перед початком лiкувальниx заxодiв та через 6 мiсяцiв. Контрольну групу склали 30 практично здорових ошб, репрезентативних за вiком i статтю. Проведення дослiдження грунтувалось на засадах етичних принципiв щодо наукових дослщжень iз включенням людей (Хельсинська декларащя) та положень рекомендацiй належно1' клiнiчноï практики (GCP - good clinical practice). Дизайн дослщження був затверджений комюею з питань етики ДВНЗ «!вано-Франювський нащональний медичний ушверситет». Усi учасники пiдписували iнформовану згоду. Стутнь ендогенно1' iнтоксикацiï оцiнювали за тестом сорбцшно1' здатностi еритроцитiв (СЗЕ). В основi тесту лежить здаттсть червоних кров'яних тiлець (як утверсального абсорбента) сорбувати вiтальний барвник (0,025% розчин метиленово1' синьки), що визначаеться на фотоколориметр^ та вiдповiдае ступеню ендогенно1' iнтоксикацiï [4].
Статистичний аналiз проводили з використанням стандартного пакету програм "Statistica for Windows 12.0" (StatSoft, Tulsa, OK, USA). Вщмштсть вважалась вiрогiдною при рiвнi значущостi p<0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. Середнш вш обстежених пацiентiв iз СН склав (67,98±12,06) рокiв. Серед когорти хворих 278 осiб (77,82 %) були чоловiчоï статi. II клас СН (NYHA) був верифiкований у 63 пацiентiв (17,65 %); III - у 238 (66,67 %); IV - у 56 (15,68 %).
Встановлено, що СЗЕ при СН в 1,54 раза перевищувала аналопчний показник у rpyni контролю: (37,84±0,38) % проти (24,56±0,58) % (p<0,01).
38 3
37
36
35
34
33
32
31
30
До
лтування
3,46±0,52**
I група, n=89
II група, n=91
група, n=90
IV група, n=87
Рис. Динамка показника ендогенно1 штоксикацп за тестом СЗЕ (у %) у хворих i3 СН (Примггка: в1рог1дн1сть мiж показниками до та пiсля лшування * - p<0,05; ** - p<0,01).
У процесi лiкyвання найбiльш виразною негативна динамiка даного показника була в обстежених пащенпв iз СН за умови додаткового застосування препарату ш-3 ПНЖК самостшно чи в поeднаннi з iвабрадином (рис.). Зокрема, в третiй груш середне значення СЗЕ зменшилося на 8,4%: iз (39,06±0,66)% до (35,79±0,54)% (p<0,01), а в четвертш грyпi на 11,2%: iз (37,67±0,49)% до (33,46±0,52)% (p<0,01). Водночас, стутнь ендогенно1 iнтоксикацiï в грyпi базово1 терапiï зменшився на 5,4%: iз (37,46±0,59)% до (35,45±0,58)% (p<0,05), а за умови додаткового прийому iвабрадинy - на 3,4%: iз (37,79±0,46)% до (36,51±0,45)% (p<0,05).
У жоднш iз обстежених груп не вiдмiчали унормування показника СЗЕ.
Зменшення ступеня ендогенноï iнтоксикацiï в yсiх групах обстежених осiб, очевидно, пов'язане iз плейотропними ефектами статинiв, якi входять до складу базовоï терапiï синдрому СН iшемiчного генезу для зменшення загального кардюваскулярного ризику. 1снують численш експериментальнi та клiнiчнi данi щодо зменшення iнтенсивностi запалення при використанш статинiв (зниження рiвнiв прозапальних цитоюшв, С-реактивного протешу тощо) [9]. Посилення редyкцiï явищ ендотоксикозу за умови додаткового призначення ш-3 ПНЖК, ймовiрно, е результатом 1'хнього вiдомого протизапального ефекту.
Додаткове призначення препарату ш-3 ПНЖК хворим iз синдромом серцево1' недостатностi обумовлюе зменшення ступеня ендогенно1' iнтоксикацiï.
Перспектиеи подальших дослгджень: вивчення впливу зазначених терапевтичних схем на цитоктовий статус у хворих iз СН.
1. 1ванюта Л.1. Ендогенна штоксикащя: причини виникнення, значення для ключного застосування /Л.1. 1ванюта, 1.О. Баранецька //Здоровье женщины. -2006. -№1. -С.252-256.
2. Патогенез хронической сердечной недостаточности: изменение действующей парадигмы /В.В. Калюжин, А.Т. Тепляков, Ю.Ю. Вечерский [и др.] //Бюллетень сибирской медицины. -2007. -№4. -С.71-80.
3. Радченко О.М. Синдром ендогенно! штоксикацп в клшщ внутрiшнiх хвороб (огляд лтератури та власнi спостереження) / О.М. Радченко, М.О. Кондратюк // Медична пдролопя та реабштащя. — 2009. — Т. 7, № 3. — С. 25-32.
4. Тогайбаев А.А. Способ диагностики эндогенной интоксикации / А.А. Тогайбаев, А.В. Кургузкин, И.В. Рикун, Р.М. Карибжанова // Лаб. дело. -1988. -№9. -С .22-24.
5. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012 /J. McMurrey, S. Adamopoulus, S. Anker [et al.] // European Heart Journal. - 2012. -Vol. 33. -P.1787-1847.
6. Force T.L. Heart failure: molecules, mechanisms and therapeutic targets / T.L. Force // Circulation. -2007. -Vol. 115. -P. e347-e356.
7. Helwig B.G. Increased interleukin-6 receptor expression in the paraventricular nucleus of rats with heart failure / B.G. Helwig, T.I. Musch // Am. J. Physiol. Regulatory Integrative Comp. Physiol. -2007. -Vol. 292. -P. R1165—R1173.
8. Role of bacterial endotoxin in chronic heart failure: the gut of the matter /B.M. Charalambous, R.C. Stephens, I.M. Feavers [et al.] //Shock. -2007. -Vol.28. -P.15-23.
9. Statins as anti-inflammatory agents in atherogenesis: molecular mechanisms and lessons from recent clinical trials /A. Antonopoulus, M. Margaritis, C. Antoniades [et al.] //Curr. Pharm. Des. -2012. -Vol.18. -P.1519-1530.
КОРРЕКЦИЯ ЭНДОГЕННОЙ интоксикации при СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ Федоров С. В.
Синдром эндогенной интоксикации имеет место при сердечной недостаточности (СН), обуславливает ухудшение течения и прогноз. У 357 больных из СН на фоне ИБС определяли динамику показателя эндогенной интоксикации с
ENDOGENOUS INTOXICATION CORRECTION IN PATIENTS WITH HEART FAILURE Fedorov S. V.
Syndrome of endogenous intoxication is available at heart failure (HF), and caused of poor prognosis and patient's condition. In 357 patients with ischemic HF the dynamics of endogenous intoxication was detected by
использованием теста сорбционной способности эритроцитов (ССЭ). В группе базового лечения ССЭ уменьшился на 8,4%; при дополнительном применении ивабрадина - на 5,4%, при использовании ю-3 ПНЖК - на 8,4%; при комбинации ивабрадина и ю-3 ПНЖК - на 11,2%. Нормализация данного показателя не была отмечена в группах исследования. Таким образом, наиболее выраженным влиянием на синдром эндогенной интоксикации имеют ю-3 ПНЖК.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, ивабрадин, ю-3 ПНЖК, эндогенная интоксикация.
Стаття надшшла 13.09.2014 р.
sorption ability of erythrocytes test (SAE). In basic treatment group this parameter decreased for 8,4%; in group with additional usage of ivabradine - for 5,4%, in group with additional prescription of ю-3 PUFA - for 8,4%; in group with their combination - for 11,2%. We didn't observe of SAE values normalization in all groups. Thus, the strongest effect for endogenous intoxication was during additional usage of ю-3 PUFA.
Ключевые слова: heart failure, ivabradine, ю-3 PUFA, endogenous intoxication.
Рецензент !щейюн К.G.
УДК 616.127-005.4+616.12-008.331.1:616.125-008.313.2/.3-092-07
ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА 1ХС У ПОеДНАНШ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ПЕРСИСТУЮЧОЮ ФОРМОЮ Ф1БРИЛЯЦП
ПЕРЕДСЕРДЬ
Фiбриляцiя передсердь (ФП) одна з найбшьш частих аритмш у клтачнш практищ, яка призводить до швалщносп. На це захворювання страждають 1-2% загально! популяцп, i цей показник ймовiрно ближче до 2%, осюльки частина населення тсля досягнення пенсшного вку перестае проходити медичний огляд. З метою оцшити змш ехокардiографiчних показниюв у хворих при персистуючш формi фiбриляцii' передсердь обстежено 99 пащенти на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою, з них 68 - у поеднанш з персистуючою формою ФП i 31 без дано! аритмп, а також 31 практично здорових добровольця. Встановлено, що у хворих на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою достовiрно був зниженним систолiчний об'ем, фракщя викиду лiвого шлуночку, змши геометрп лiвого шлуночку з превалюванням ексцентрично! ппертрофп. У групi хворих на 1ХС у поеднаннi з ГХ та персистуючою формою ФП лшшний розмiр лiвого передсердя був достовiрно бiльшим, що може бути негативним чинником у перспективi щодо рецидиву ФП.
Ключов! слова: ф1брилящя передсердь, гшертошчна хвороба, ремоделювання л1вого шлуночка.
Робота е фрагментом НДР «Медикаментозна корекщя активаци системноi запальной eidnoeidi у хворих на imeMiuHy хворобу серця з артерiальнoю гinертензiею та персистуючою формою фiбриляцй передсердь» (номер держреестраци 0113U001046).
Ф!бриляц!я передсердь (ФП) одна з найбшьш частих аритмш у кл!шчн!й практиц!, яка призводить до !нвал!дност!. На це захворювання страждають 1-2% загально! популяцп, i цей показник ймов!рно ближче до 2%, оскшьки частина населення тсля досягнення пенсшного в!ку перестае проходити медичний огляд [4]. Третина пац!ент!в, як! гостташзуються з приводу порушення ритму серця, мають ФП, даний вид аритмп пог!ршуе прогноз виживання хворих, тому необхщшсть л!кування i'i не викликае сумн!в!в [5]. Незважаючи на величезний прогрес у розум!нн! багатьох електроф!з!олог!чних механ!зм!в формування та шдтримки дано! аритмп, на даний момент не !снуе ушверсального методу л!кування ФП [2]. Розглядаючи причини рецидив!в аритмп у хворих з персистуючою формою ФП, сл!д вид!лити так зван предиктори i впливи, як! !н!ц!юють тригерн механ!зми порушення серцевого ритму [1]. Серед захворювань, яю призводять до ФП неклапанной етюлогп, част!ше згадуються артер!альна г!пертенз!я (АГ) та !шем!чна хвороба серця (1ХС) [7].
Ремоделювання серця - один з етап!в прогресування змш серця, яке призводить до прогресування ф!бриляц!! передсердь. Проблема взаемозв'язку ФП i зм!н структурно-функц!онального стану м!окарда у хворих на 1ХС при поеднанн! з г!пертон!чною хворобою збер!гае свою актуальн!сть i на сьогодшшнш день.
Метою роботи було оц!нка зм!ни ехокард!ограф!чних показник!в у хворих на 1ХС та ппертошчною хворобою II стад!! при персистуючш форм! ф!бриляц!! передсердь.
Матерiал та методи дослщження. Результати досл!дження базуються на даних комплексного обстеження 99 хворих на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою (ГХ), з них 68 - у поеднанш з персистуючою формою ФП i 31 без дано! аритмп, як! перебували на стац!онарному л!куванн!, а також 31 практично здорових добровольцях, обстеженого амбулаторно. В дослщження хвор! з персистуючою формою ФП включалися тсля медикаментозно! кард!верс!i' рецидиву аритмп не ран!ше н!ж через 5 пер!од!в натввиведення антиаритм!чного препарату. Кл!н!чне обстеження хворих проводили зг!дно наказу № 436 МОЗ Укра!ни в!д 03.07.2006 р.
Критер!! включення в дослщження: пац!енти чолов!чо! та ж!ночо! стат!. В!д 45 до 65 рок!в; виявлена персистуюча форма ф!бриляц!! передсердь; ГХ II стад!!, тдвищення артер!ального тиску