CC BY
83
Реферат
КЛАССИФИКАЦИЯ (НОМЕНКЛАТУРА) ТРУБЧАТЫХ РЕЗЕКЦИЙ ЖЕЛУДКА Василенко Л.И.
Ключевые слова: классификация, трубчатые резекции желудка.
Впервые проведена автором попытка систематизации различных вариантов трубчатых резекций желудка с целью более раци-онального применения их в клинической практике. В роботе представлена классификация трубчатых резекций желудка с учетом научных работ и научных разработок авторов за 100- летнюю историю их использования.
УДК: 661.718.6+615.35]:591.471.4 - 001
К00РДИНАЦ1ЙНА СП0ЛУКА ГЕРМАН1Ю 3 ВИННОЮ ТА Н1К0ТИН0В0Ю КИСЛОТАМИ - П0ТЕНЦ1ЙНИЙ ЦЕРЕБР0ПР0ТЕКТ0Р ПРИ 3АКРИТ1Й ЧЕРЕПН0-М03К0В1Й ТРАВМ1
Висоцький A.A.
Луганський державний медичний уыверситет
У cepi'i скритнгових досл1джень, проведених серед германшоргатчних cydcmimyeHmie встановле-но, що найбшьш виражену церебропротекторну активтсть в умовах закритог черепно-мозковог травми виявлено, що серед германшоргатчних cyбcmimyeнmiв, що вивчалися, найбшьш виражену церебропротекторну активтсть в умовах закритог черепно-мозковог травми проявляе ко-ординацйна сполука германю з винною та нкотиновою кислотами (лабораторний шифр ОК-3), а також розроблено режим його дозування. Встановлено, що на mлi терапевтичного введення сполуки, що вивчаеться протекторний ефект peaлiзyemьcя значним piвня молекул середньог маси у кpовi та TБК-peaкmaнmiв у коpi головного мозку щypiв. Проведен фapмaкологiчнi та фа-рмакометричн до^дження повною мipою обГрунтовують перспективтсть подальшого дослi-дження координацтно'г сполуки германю з нкотиновою та винною кислотами в якоcmi потен-цтного засобу церебральног пропекцп за умов травматичног хвороби головного мозку.
Ключев1 слова: координацшна сполука германш, травматична хвороба головного мозку, фармаколопчний скринЫг, режим дозування.
Проблема пошуку високоефективних та без-печних церебропротектор1в серед природних та синтетичних сполук визначаеться центральною роллю нейродеструктивних процеав у виник-HeHHi та розвитку пошкоджень головного мозку р1зного генезу, в тому числ1 i травматичного. Значна поширенють екстремальних стаыв, зок-рема закритоТ черепно-мозковоТ травми (ЗЧМТ), диктуе гостру необхщнють розробки нових шля-xiB TT адекватно!' i цтеспрямованоТ фармаколоп-чноТ корекци та оптимЬаци церебрально! проте-кци в ранньому посттравматичному nepiofli.
Ршення ЦсТ проблеми особливо актуально для великого промислового регюну Донбасу, де бтьшють працездатного населения зайнято у вупльних шахтах, що створюе додатков1 умови для розвитку виробничих травм. Отже профлак-тика, лкування та реабт1тацт хворих ¡з ЗЧМТ е не ттьки медичною, але i соц1альною проблемою [6].
На жаль, дотепер надання медичноТ допомоги потерптим ¡з травматичною хворобою головного мозку, як на дошпитальному етат, так i в умовах нейрох1рурпчного стацюнару зводиться, головним чином, до застосування симптоматич-них 3aco6iB лкування, як1 далеко не завжди за-безпечують необхщну терапевтичну ефектив-HicTb, що ¡стотно пщвищус процент летальних випадюв [2].
Зпдно даних л1тератури [7, 4] лЫтуючими ланками патогенезу ЗЧМТ е порушення енерге-тичного гомеостазу, прооксидантно-
антиоксидантноТ р1вноваги, вуглеводного обмну та внутр1шньокп1тинноТ передач! сигналу.
Враховуюч1 багатовекторысть структурно-функцюнальних змЫ на тл1 ЗЧМТ, прюритетним напрямком сучасноТ фармакологи екстремальних стаыв як в УкраТы, так \ в усьому св1т1 е по-шук та розробка високоефективних та безпечних засоб1в церебрального захисту, здатних на не-обхщному р1вы корегувати р1зы ланки патогенезу травматично! хвороби головного мозку.
Останым часом особлива увага вчених придн лясться принципово новому кпасу елементоор-ганнних сполук - координацмним сполукам гер-маыю з р1зними бюл1гандами, синтезованим в лаборатори кафедри загальноТ хЫТ та пол1мер1в Одеського нацюнального уыверситету ¡м. 1.1. Мечнкова п1д кер1вництвом д.х1м.н., професора 1.Й. СейфуллноТ, на основ! природних метаболн т1в бюлопчно активних речовин (БАР), ц моле-куляры комплекси волод1ють високою виб1рко-вою багатовекторною бюлопчною активнютю. Так, дослщжеы IX рЬноспрямоваы ефекти, в тому числ1 мембранотропы, ¡муностимулююч1, ра-дюпротекторы, антимутагены, бактерициды, противфусы; доведена антиоксидантна актив-нють, встановлеы ноотропы властивост1 [3, 8, 11], а також вивчена фармакою нетика та вщзна-чена низька токсичнють БАР, що входять до складу комплексних сполук гермаыю з бюл1ган-дами [1, 5, 12].
Таким чином, багатогранысть фармаколопч-них ефект1в \ нешкщливють гермаыйорганнних речовин е тдставою для розглядання цих сполук в площиы перспективних церебропротекто-р1в, що й послужило теоретичним обфунтуван-ням вивчення Тх можливоТ нейрозахисноТ дм при
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
травматичному пошкоджены головного мозку.
Для досягнення ц1еТ мети нами були проведен! скриншгов1 дослщження серед 17 координацм-них сполук гермаыю з р^ними бюл1гандами та мкроелементами п1д вщповщними лаборатор-ними шифрами: ОЕ-1 (на основ! гермаыю та ок-сиетилендифосфоновоТ кислоти з амоысм); 0Е-2 (з натрем), ОЕ-3 (з кал1ем), ОЕ-4 (з цинком); ОК-1 (на основ! гермаыю та лимонноТ кислоти з нкотиновою кислотою), ОК-2 (з нкотинамщом); ОК-3 (на основ! гермаыю з винною та нкотино-вою кислотами), ОК-4 (з нкотинамщом); ОК-5 (на основ! гермаыю з яблучною та ыкотиновою кислотами, ОК-6 (з ыкатинам1дом); ДТ-1 (на основ! гермаыю та дютилентриамнпентоуксусноТ кислоти з амоысм), (ДТ-2) (з натрем), ДТ-3 (з кал1см), ДТ-4 (з магысм); ДТ-5 (з цинком); а та-кож координацмы сполуки гермаыю з ыкотино-вою кислотою (М1ГУ-1) та ыкотинамщом (М1ГУ-2).
АналЬ результат^ реал^ованоТ скриынговоТ програми серед потенцмних нейропротектор1в на модел1 ЗЧМТ дозволив дмти висновку, що найбтьш перспективною, у плаы подальшого поглибленого фармаколопчного вивчення, спо-лукою на дослщжуваый форм1 травматично!' хвороби головного мозку е координацмна сполу-ка гермаыю з ыкотиновою та винною кислотами, структурна формула якоТ представлена на рис. 1 {(Н1\Нс)[0е(0Н)(Та|1)]}ппН20 -
Рис. 1. Структурна формула ОК-3.
Застосування ОК-3 реал^уеться не ттьки при-гыченням процеав перекисного окисления ло-д1в й розвитку оксидативного стресу, а й зни-женням прояви синдрому ендогенноТ ¡нтоксика-цп. Це проявлясться в1ропдним (Р<0,001) зни-женням р1вня середньомолекулярних пептидв в сироватц кров1 та ТБК-реактант1в в гомогенат1 кори головного мозку щур1в, що обумовлено си-нерпзмом дм катюнноТ протонноТ форми ыкоти-ново1 кислоти й гермаыйытратного комплексного аыона.
Висока фармаколопчна активысть ОК-3 за умов травматичного пошкодження головного мозку пояснюсться впливом катюнноТ форми ы-КОТИНОВО! кислоти, що входить до складу субсть туенту, а також тим що кислоти, яю виступають в якост1 бюл1ганд1в волод1ють рядом специфнних властивостей, здатыстю проявляти функцИ б1о-катал1затор1в, проникати кр1зь кттины мембра-
ни, розчинятися в лтщах. Виразна бюлопчна ак-тивн1сть дослщжувано!' комплексно!' сполуки cbî-дчить про ciHepri3M фармаколопчно!' дм гермаыю з визначеними бюл1гандами (ыкотиновою та винною кислотами).
3 метою оптимЬаци алгоритму поглибленого дослщження церебропротекторно!' ефективност1 ОК-3, доцтьним представлялося розробити оп-тимальний режим дозування. У зв'язку з цим, нами з використанням двофакторного експери-менту шляхом екстраполяцп дослщжуваних да-них на полшом 2-го порядку виду ao+a1d2+a2d2+a11d12+a22d22+a12d1d2 з подальшим розрахунком його коефщснтв за допомогою спец1ально розроблено!' на нашм кафедр! ком-п'ютерно!' програми [10] з використанням стан-дартних констант [9], проведена сер1я комплекс-них фармакометричних дослщжень, як1 дозволили розробити оптимальний дозовий режим застосування ОК-3 при закритм ЧМТ. Згщно розробленого режиму дозування вивчаема гер-маыйоргаычна сполука, як потенцмний цереб-ропротектор максимальний реалЬуе фармакологии ий ефект в доз1 119,2 мг/кг через 30 хви-лин i в доз1 115,9 мг/кг через 7,18 годин пюля початку моделювання травми головного мозку.
Таким чином, проведена серт фармаколопч-них, включаючи фармакометричы, дослщжень дозволяс переконливо обфунтувати перспекти-вн1сть подальшого вивчення, у тому числ1 коор-динацмно!' сполуки гермаыю з ыкотиновою та винною кислотами в якост1 потенцмного нейро-протектора при травматичый XBopo6i головного мозку.
Л1тература
1. Вщавська Г.Г. ФармакокЫетика нових бюлопчно актив-них речовин на ochobî оксиетилщенд1фосфонату гермаыю з ыкотиновою кислотою, ыкотинамщом i магн1ем: Ав-тореф. ... дис. канд. мед. наук: 14.03.05 / Одеський дер-жавний медичний уыверситет - Одеса, 2003 - 19 с.
2. Гевлева В.И., Курсов C.B. Эмоксипин в коррекции нарушений свободнорадикального окисления, связанных с расстройствами церебральной гемодинамики, у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой // Харювська xipyp-пчна школа. - 2003. - № 3. - С.81-83.
3. Координнационные соединения германия и их биологическая активность / И.И.Сейфуллина, В.Н.Ткаченко, Е.Э.Марцинко, Н.В.Шматкова // Bîchhk Одеського нац1о-напьного ун1верситету. - 1998. - № 2. - С. 19-22.
4. Кустов И.А. Применение эфферентных методов терапии при лечении больных с тяжелой черепно-мозговой травмой // Вестник интенсивной терапии. - № 3. - 2002. - С. 80-82.
5. Лукьянчук В.Д., Бабенко М.Н., Кравец Д.С. Фармакокине-тика координационного соединения германия с никоти-намидом в условиях острой интоксикации динитроорток-резолом // Матер. VI Всеукр. з'Узду фармацев™ „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичноУ галуз1 УкраУни". - XapKiB, 2005. - С. 554-555.
6. Мамчур С.Ю., Налапко Ю.И., Завгородний В.Л. Оптимизация консервативной интенсивной терапии пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой в острый период // УкраУнський журнал ¡меы Г.О.Можаева. - Т.2, № 2. -2001. - С.110-113.
7. Молчанов И.В. Принципы интенсивной терапии изолированной закрытой черепно-мозговой травмы // Анестезиология и реаниматология. - № 3. - 2002. - С. 12-17.
8. Нейрофармакологический анализ активности новых ко- Кравец // Фармацевтичний журнал. - 2002. - №4. -С. 86-ординационных соединений германия с биолигандами / 90.
В.И.Кресюн, И.И.Сейфуллина, П.Б.Антоненко, В.В. Годо- 11. Фармаколопчш ефекти гермашсоргаычних сполук /
ван // В1сник ncMxiaipiT та психофармакотерапп. - 2002. - 1.Й.Сейфуллша, О.Д. Немятих, В.Д. Лук'янчук, е.В. Тка-
№ 2. - С. 28-34. ченко // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 6 (80). -
9. Рафаэлес Э.Э., Николаев Н.И. Некоторые методы пла- С.110-114.
нирования математического анализа биологических экс- 12. Шемонаева К.Ф. Фармакокшетика координацшних сполук
периментов.- К.: Науковадумка, 1971.- 157 с. германш з бюлгандами: Автореф. ... дис. канд. мед. на-
10. Разработка режима дозирования координационного сое- ук: 14.03.05 / Одеський державний медичний уыверситет динения германия с никотиновой кислотой / - Одеса, 2003. - 20 с.
О.Д.Немятых, И.И. Сейфуллина, А.П. Гудзенко, Д.С.
Реферат
КООРДИНАЦИОННОЕ СОЕДИНЕНИЕ ГЕРМАНИЯ С ВИННОЙ И НИКОТИОВОЙ КИСЛОТАМИ - ПОТЕНЦИАЛЬНЫЙ ЦЕРЕБРОПРОТЕКТОР ПРИ ЗАКРЫТОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЕ Высоцкий A.A.
Ключевые слова: координационное соединение германия, травматическая болезнь головного мозга, фармакологический скрининг, дозовый режим
В серии скрининговых исследований, проведенных среди германийорганических субституентов установлено, что наиболее выраженную церебропротекторную активность в условиях закрытой черепно-мозговой травмы проявляет координационное соединение германия с винной и никотиновой кислотами (под лабораторным шифром OK-3), а также разработан режим его дозирования. Установлено, что на фоне терапевтического введения изучаемого соединения протекторный эффект реализуется значительным снижением уровня MCM в крови и ТБК - реактантов в коре головного мозга опытных животных. Проведённые фармакологические и фармакометрические исследования в полной мере обосновывают перспективность дальнейшего испы-тания координационного соединения германия с никотиновой и винной кислотами в качестве потенциального средства цереб-ральной защиты при травматической болезни головного мозга.
УДК. 542.272.33 + 615.281.9 + 616.092.7
П0Х1ДН1 АДАМАНТАНУ - ПЕРСПЕКТИВНА КЛАС ДЛЯ П0ШУКУ АНТИМ1КР0БНИХ ЗАС0Б1В*
Вринчану Н. О.
1нститут фармакологи та токсикологи АМН Украши м. КиТв
Проведено in vitro до^дження гнггбуючог anmuenocmi 20 нових noxidnux адамантана по eidno-шенню до mеcm-шmaмiв мiкрooргaнiзмiв: S. aureus, E. coli, P. aeruginosa та C. albicans. Антимт-робна aкmuвнicmъ визначена у 15 (75%) aдaмaнmaнвмicнux речовин. 11 сполук вoлoдiюmь aнmu-бaкmерiaлънuмu ma aнmuфунгaлънuмu влacmuвocmямu, 3 (20%) - mrnbKu aнmuфунгaлънuмu, 1 речовина (6,6%) - aнmuбaкmерiaлънoю дieю. МПК толук по вiднoшенню до S.aureus, E. coli, C. albicans у межах 0,6-12,5 мкг/мл. Речовини не aкmuвнi по вiднoшенню до ^тогт-инт палички.
Ключов1 слова: S. aureus, E. coli, C. albicans, P. aeruginosa, noxiflHi адамантана.
в 73,9% - до гентамщину. Ктьюсть
Вступ
Одним ¡з говних завдань медицини е профта-ктика та лкування захворювань, обумовлених мкрооргаызмами. Не дивлячись на наявысть в кпнный практиц значноТ ктькост1 препарат^ антимкробного спрямування (> 200), захворю-ваысть та летальысть вщ ¡нфекц1й бактер1альноТ та грибковоТ природи не зменшуеться. Щорнно вщ патолопй, обумовлених бактер1ями, грибами та ¡ншими мкрооргаызмами, гинуть близько 17 млн. людей [4].
Одысю з основних причин недостатньоТ ефек-тивност1 антимкробних 3aco6iB е резистентысть MiKpoopraHi3MiB. Так, при дослщжены чутливост1 нозоком1альних штамв золотистого стафтококу до х1мютерапевтичних 3aco6iB встановлено, що 27,1% з них виявляють резистентысть до клн-дамщину, 30,7% - до гентамщину, 39,5% - до еритромщину [6]. Нозоком1алы-м штами Р. aeruginosa були стмкими до дм Ыпенему та ци-профлоксацину в 22,9% та 32,8% випадюв, вщ-
ПОВ1ДНО,
стмких до тперацил1ну та тперацил!-ну/тазобактаму штам1в становила 56,5% та 37,7% , вщповщно [13]. Аналопчна ситуаця ре-еструеться i вщносно збудниюв грибкових ¡нфек-цм - 4,7% кпннних штам1в C.albicans не чутли-Bi до амфотерицину, 29,8% - до ыстатину, 4,7% - до флуконазолу, 14,3% - до кетоконазолу [1]. Одним ¡з шлях1в подолання резистентное^ мк-poopraHi3MiB е подальший пошук серед р1зних х1м1чних кпаав нових речовин, здатних пригнну-вати життсдтльысть патогенних мкрооргаызмв та розробка на Тх основ! ефективних препарат^ антибактер1ально1 та антигрибковоТ дм. Однак, не дивлячись на актуальысть ц^Т проблеми, в останы роки ктькють нових 3aco6iB антимкроб-ного спрямування, впроваджених в медичну практику, зменшуеться.
Так, зг1дно даним [12], в 1998 - 2002 p.p. в пороняны з 1983 - 1987 p.p. ктькють нових препарата ц1с1 групи скоротилась на 56% . В США
* Робота виконана в рамках темиАМН Укра'1'ни, № держреестрацп 0106U000868
