CC BY
11JURIDICAL SCIENCES
КООРДИНАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ПРОКУРОРА У ПРАВООХОРОНН1Й СФЕР1 УКРА1НИ: БЕЗПЕКОВИЙ, ОРГАШЗАЦШНО-УПРАВЛШСЬКИЙ ТА КРИМ1НАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Гарбовський Л.А.
доцент кафедри кримiнального процесу та кримталютики Утверситету державноi фiскальноi служби Украши, кандидат юридичних наук, доцент, https://orcid.orq/0000-0002-4006-6245 Долгий О.А. головний науковий спiвробiтник Науково-до^дного центру цившьного захисту 1нституту державного управлiння та наукових дослiджень з цившьного захисту, доктор наук з державного управлтня, професор, https://orcid.orq/0000-0002-1519-3066
COORDINATION ACTIVITY OF THE PROSECUTOR IN THE LAW ENFORCEMENT SPHERE OF UKRAINE: SECURITY, ORGANIZATIONAL AND MANAGEMENT AND CRIMINAL
PROCEDURAL ASPECTS
Garbovskiy L.
associate professor of criminal procedure and Criminalistics of the University State Fiscal Service of Ukraine,
PhD in law, Associate Professor, https://orcid.orq/0000-0002-4006-6245
Dolhyi O.
Chief researcher Civil Defense Research Center Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Doctor of Science in Public Administration, Professor, https://orcid.org/0000-0002-1519-3066
Анотащя
У стати висвилено безпековий, оргашзацшно-управлшський i кримшальний процесуальний аспекти координацп прокурором дiяльностi правоохоронних оргашв Украши. Зазначено, що злочиншсть, як в Укрш'ш, так i за кордоном, е проблемним явищем, яке загрожуе нацюнальнш безпещ взагалi та и еко-номiчнiй складовш зокрема. Протидiя злочинностi передбачае координацш дiяльностi правоохоронних органiв, яка здшснюеться прокурором. Дослвджено поняття «координация», «економiчна злочиншсть». Проаналiзовано обгрунтованi в теори точки зору щодо вiднесення кримшальних правопорушень до пе! чи шшо! категорп злочинiв. Основна увага придшена реалiзацil прокурором функцп координацп дiяльностi правоохоронних органiв Украши. Розглянуто науковi джерела i профiльнi нормативно-правовi акти з пи-тань координацп, видшено органiзацiйно-управлiнськi складовi координацшно! дiяльностi прокурора при здшсненш ним процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням вiдповiдно до ч. 2 ст. 36 «Прокурор» Кримшального процесуального кодексу Украши, узагальнено думки науковщв щодо напрямiв координацшно! дiяльностi прокурора. У висновках за результатами дослщження пiдкреслена важливють координацшно! дiяльностi прокурора для оптимiзацil взаемоввдносин правоохоронних органiв при виршенш питань взаемоди в процес протидп кримiнальним правопорушенням.
Abstract
The article highlights the security, organizational and managerial, and criminal procedural aspects of coordination of activities of law enforcement agencies of Ukraine by the prosecutor. It is noted that criminality both in Ukraine and abroad is a problematic phenomenon that threatens national security in general and its economic component in particular. The prevention of criminality involves the coordination of activities of law enforcement agencies, which is carried out by the prosecutor. The notions of «coordination» and «economic criminality» are investigated. The points of view grounded in the theory about attributing criminal offences to this or that category of atrocities were analyzed. The main attention is paid to the implementation of the prosecutor's function of coordinating the activities of law enforcement agencies of Ukraine. The article examines scientific sources and profile normative-legal acts on coordination issues, identifies organizational and managerial components of coordination
activities of the prosecutor during his procedural management of pre-trial investigation in accordance with part 2 of article 36 "Prosecutor" of the Criminal Procedure Code of Ukraine, summarizes the views of academics on the areas of coordination of the prosecutor's activities. The conclusions based on the results of the research emphasized the importance of coordinating the prosecutor's activity for optimizing the relations between law enforcement agencies in resolving the issues of cooperation in the process of combating criminal offences.
Ключовi слова: координация; нацюнальна безпека; економiчний злочин; досудове розслщувания; прокурор; правоохоронш органи; процесуальне керiвництво.
Keywords: coordination; national security; economic crime; pre-trial investigation; prosecutor; law enforcement; procedural management.
Злочиншсть не пльки в Укрш'ш, а й у всьому свт, е досить проблемним явищем, яке, загрожу-ючи нацюнальнш безпещ держави, формуе чи не найголовнiшi випробування для нашо! краши як са-мостiйноi, незалежно! та суверенно! держави. Серед цих небезпечних випробувань - злочиншсть у сферi економiки. Саме економiка е основою нацю-нально! безпеки будь-яко! краши, бо «сильна еко-номiка - сильна арм!я - сильна держава», а п.2 ч.3 статгi 3 Закону Украши «Про нацiональну безпеку Украши» вiд 21.06.2018 р. № 2469- VIII [1] вадно-сить ii сталий розвиток до фундаментальних нацю-нальних iнтересiв нашо! держави.
У свою чергу, сталий розвиток економiки держави пiдтримуеться безпековими заходами. Тому економiчна безпека, як складова нацюнально! безпеки, вiдiграе виршальну роль у досягненнi еконо-мiчного суверенiтету держави, забезпеченнi ii еко-номiчного розвитку, реалiзацii ефективно! сощаль-но! полiтики, пiдтримцi зростання нацюнально! конкурентоспроможностi в умовах мiжнародноi' економiчноi' взаемозалежностi [2, с. 201], цившь-ного захисту населения вiд епiдемiчних небезпек та iн. Вiдповiдно, оргашза^ ефективно! протидй' еко-номiчнiй злочинносп, у контекстi забезпечення на-цюнально! безпеки держави, е i ще довго буде акту-альним напрямом наукових дослщжень, а також прюритетним i, водночас, складним завдаииям практики дiяльностi правоохоронних оргаиiв не тшьки Украши, а й багатьох краш свiту. Його вирь шення можливе лише за умови належно! координации дiяльностi уповноважених державних оргашв, !х структурних пiдроздiлiв, службових оаб.
Дослiдженню питань координацп протидй' кримшальним правопорушенням присвятили сво! працi вичизняш i закордоннi вченi-правники. Серед них: В. Бшоус, М. Бортун, Ю. Грошовий, О.О. Долгий, I. £врошна, Р. Зiнуров, О. Козачук, Т. Корнякова, О. Литвинов, I. Печенкш, Л. Прiнь, В. Тертишник, T. Haimann, W. Scott та ш Обгрунто-ванi ними теоретико-прикладш положення суттево вплинули на стутнь розв'язання проблем, юную-чих у сферi координацп' дiяльностi правоохоронних оргашв. Але стан координацп' протидй' кримшальним правопорушенням в Укрш'ш, зокрема, у сферi економiки, надае шдстави для вiднесения обраного напрямку дослвдження до тих, що залишаються ак-туальними.
Виходячи iз зазначеного, метою статп обрано дослiджения безпекових, оргашзацшно-управлш-ських, кримiнальних процесуальних та шших пра-вових аспектiв координацii правоохоронно! дiяль-
ностi в Украiнi, що здшснюеться прокурором в ш-тересах забезпечення нацiональноi безпеки держави, и економiчноi складовог
Узагалi етимологiчне значения поняття «координация» перекладаеться з латинсько! як «узго-дження», «погодження» - дiй, пiдходiв, понять [3, с. 557]. 1ноземш науковщ концептуально визнача-ють координацiю як свщому дiяльнiсть, спрямо-вану на поеднання та синхронiзацiю розрiзнених зусиль таким чином, щоб вони перебували у гармони при досягненнi органiзацiею сво!х намiрiв [4, с. 126]; як узгодження дiй правоохоронних оргаиiв щодо цшей, часу, мiсця !х проведення, виконавщв i програм, з урахуванням компетенцп кожного з цих органiв [5, с. 32]. Ми погоджуемося з думкою Л. Пршь [6, с. 28], що тд координацiею дiяльностi правоохоронних оргаиiв слiд розумiти спрямовану на змiцнения законностi та правопорядку сшльну розробку та практичну реалiзацiю узгоджених захо-дiв щодо своечасного виявлення, розкриття, припи-нення та попередження кримiнальних правопору-шень, усунення причин та умов, якi сприяють !х вчиненню.
При цьому, в штересах дослiджения, що здшс-нюеться, координацiя, перш за все, розглядаеться нами як категорiя теорii управлшня, де, зокрема, трактуеться таким чином: це узгодження дш елеме-нпв усерединi системи i зовнiшнiх систем вщносно системи, що розглядаеться, для досягнення загаль-них цiлей [7, с. 75]. У нашому випадку - стосовно посилення протидii кримiнальним правопорушенням у сферi економiки - економiчним злочинам. Узгодження дiй правоохоронних оргашв у зазначе-нiй сфер^ на якi покладено обов'язок протидй' зло-чинностi у сферi економши, та тих, що опосередко-вано приймають участь у цьому процеа, е важли-вою складовою правоохоронно1' дiяльностi i зумовлюе необхiднiсть и координацii' стосовно про-тидii економiчним злочинам.
Щодо останнього поняття - «економiчний зло-чин», то на сьогодш воно у кримiнальному законо-давствi Украши не визначене. У теорп використо-вуються поняття «злочини у сферi економiки», «злочини економiчноi' спрямоваиостi», «економiчнi злочини». У науковш та навчальнiй лiтературi еко-номiчна злочиннiсть iнодi ототожнюеться з «^з-нес-злочиннiстю», «злочиннiстю у сферi бiзнесу», «бiлокомiрцевою злочиннiстю».
Немае чiткого визначення поняття «економiч-ний злочин» й у Закош Украши «Про Бюро еконо-мiчноi безпеки Украши» ввд 28.01.2021 р. № 1150 -IX [8]. Натомють, у ч. 6 ст. 2 «Визначення термшв» цього Закону даеться визначення термшу «ризик» -
як загроза, що вдентиф^еться в бюджетнш, подат-ковiй, митнiй, грошово-кредитнш або швестицш-нiй сферах, вплив яко! призводить до «пшзацп» економiки та послабления економiчно! безпеки дер-жави.
Однак «ризик» - це поняття значно ширше за поняття «правопорушення», i не завжди ризик на практищ можна ототожнювати з кримшальним правопорушенням.
Отже, едино! думки стосовно ввднесення тих чи iнших кримшальних правопорушень до катего-рi! економiчних злочинiв немае. Кожен дослiдник розглядае цю категорш, виходячи iз суб'ективного аналiзу конкретного правопорушення. Це, в свою чергу, створюе окремi незручносп пiд час квалiфi-кацi! в правоохороннш практицi того чи шшого кримiнального правопорушення, вчиненого у сферi економiки.
Необх1дно вiдмiтити, що будь-яке з названих вище понять не дае чггкого уявлення про предмет дослвдження, i нерiдко в них вкладаеться рiзний за обсягом зм1ст.
Наприклад, наркобiзнес, безсумнiвно, е видом бiзнес-злочинностi, однак вважати його рiзновидом економiчно! злочинностi мабуть буде не вiрним. Корупцiя також виступае елементом бiлокомiрце-во! злочинностi i часто и випадки виявляються у сферi господарсько! дiяльностi, але також ввдне-сення !! до економiчно! злочинносп е питанням сш-рним, хоча в багатьох випадках iснуе прямий взае-мозв'язок мiж корупцiею та економiчними злочи-нами.
У контекстi предмету нашого досл1дження, дискусiйним залишаеться питання щодо оргашза-цiйно-управлiнсько! складово! процесуального ке-рiвництва досудовим розслвдуванням (ч. 2 ст. 36 «Прокурор» КПК Укра!ни [9]), зокрема, - коорди-нацп прокурором правоохоронно! дiяльностi упов-новажених органiв.
Так, В. Юрчишин у сво!й монографi! «Мюце i роль прокурора у досудовому розслвдуванш та !х в1-дображення в теори, законодавствi i практицi», ви-данiй 2012-го року в м. Чертвщ [10], i в шших сво!х роботах [11], вiдстоюе думку про юнування у прокурора в досудовому розслвдуванш самостшно! фу-нкцi!: процесуального керiвництва - при прове-деннi досудового розсл1дування, i «... що процесу-альне керiвництво пов'язане ... з використанням не внутршшх органiзацiйно-управлiнських повнова-жень, а правових кримiнально-процесуальних пов-новажень владнорозпорядчого характеру, закршле-них у ст. 36 КПК Укра!ни. Це - рiзнi види ^р1вни-цтва, як за спрямовашстю, так i за змютом. Якщо перший з них направлений на забезпечення високо! органiзацi! працi, то другий - на методику, техшку i тактику розслвдування ...» [12, с. 301, 304]. З пев-ними акцентами, таку позицш под1ляють С. Голосов, Ю. Гришин, Д. Мрковець, М. Руденко, В. Са-кал та iн.
Але в теори юнують й iншi точки зору, що за-слуговують на увагу.
На управлшську складову процесуального ке-рiвництва - координацию, чiтко вказуеться в остан-нiх монографiчних досл1дженнях. Зокрема, I. Шу-льган обгрунтувала таке поняття процесуального керiвництва прокурором досудовим розслвдуван-ням: «оргашзащя процесу досудового розслвду-вання, визначення його спрямування, координацiя процесуальних дiй слвдчих та оперативних пвдроз-дiлiв, а також забезпечення дотримання вимог закошв Укра!ни при отриманнi доказiв та винесенш процесуальних рiшень в ходi проведення досудового розсл1дування конкретного, окремо взятого кримшального провадження» [13, с. 177]. В органь зацшно-управлшському аспект1 - в числi засобiв взаемодi! прокурора зi сл1дчим - розглядае проце-суальне керiвництво i С. Тищенко [14]. 1нший дос-л1дник - В. Клочков - доводить, що процесуальне керiвництво - це оргашзащя прокурором процесу досудового розслвдування кримiнального правопорушення, визначення його напрямiв, взаемодi! процесуальних дш, забезпечення при !х розслвдуванш виконання законiв iншими учасниками з боку обви-нувачення [15, с. 262-263]. Вш, серед iншого, про-понуе доповнити ст. 36 «Прокурор» КПК Укра!ни окремою частиною - положеннями щодо органiза-цi! прокурором досудового розслвдування кримшального правопорушення у формi процесуального керiвництва, яш стосуються [15, с. 263]:
- оргашзаци процедури досудового розсл1-дування;
- визначення напрямiв розсл1дування;
- координаци процесуальних дiй;
- забезпечення додержання законiв у ходi розслвдування.
Координацш прокурором правоохоронно! дiя-льносп на практицi врегульовуе Закон Укра!ни «Про прокуратуру» вiд 14.10.2014 р. № 1697-УП (п. 2 ст. 25 «Нагляд за додержанням закошв органами, що провадять оперативно-розшукову дiя-льнiсть, дiзнання, досудове слвдство») [16]. Ця стаття Закону передбачае координацшну дiяльнiсть Генерального прокурора, керiвникiв прокуратур та !х заступников пвд час здiйснення нагляду за додержанням закошв органами, яш провадять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слвдство, i координацiю д1яльносп правоохоронних ор-ганiв вiдповiдного рiвня у сферi протидi! злочинностi, що охоплюе й економiку. Але в КПК Укра!ни на сьогоднi термш «координацiя» згаду-еться лише двiчi: в п. 5-1 ч. 2 ст. 462 «Вимоги до заяви про перегляд судового ршення за нововияв-леними або виключними обставинами» 1 в ч. 3 ст. 571 «Створення i д1яльн1сть сшльних сл1дчих груп». У ст. 36 «Прокурор» КПК Укра!ни цей термш, як не дивно, ввдсутнш.
На р!вш пiдзаконних актiв, координащя правоохоронних органiв регулюеться шшими правовими актами. Це, наприклад, спшьний наказ Нацiональ-ного агентства Укра!ни з питань виявлення, роз-шуку та управлiння активами, одержаними ввд ко-рупц1йних та 1нших злочишв, Нацiонального анти-корупц1йного бюро Укра!ни, Генерально! прокуратури Укра!ни, Служби безпеки Укра!ни,
Мшстерства внутршшх справ Украши, Мшстер-ства фiнансiв Украши «Про затвердження Порядку взаемодй' при розглядi звернень органiв, що здiйснюють досудове розслвдування, прокуратури та виконаннi запилв iноземних держав щодо вияв-лення та розшуку активiв» вiд 20.10.2017 р. № 115/197-о/297/586/869/857 та 1н.
Серед пiдзаконних актiв видiлимо наказ Генерального прокурора «Про затвердження Порядку координацй' дiяльностi правоохоронних оргашв у сферi протидй' злочинносл» вод 08.02.2021 р. № 28
[17] (далi - Порядок), виданий на пiдставi ч. 2 ст. 25 чинного Закону Украши «Про прокуратуру».
Саме цей Порядок формуе практичш основи координацп дiяльностi правоохоронних оргашв держави у сферi протидй злочинносл: суб'eктiв,
пiдстави, завдання, основнi засади, форми i процедуру.
Окреслимо визначеш пунктами 6-7 Роздiлу I Порядку основш засади i завдання (Таблиця 1), а та-кож форми координацй, що наведенi в пунктах 8-9 Розд^ I Порядку.
Таблиця 1
Основш засади та завдання координацй' дiяльностi правоохоронних органiв Украши
Основш засади координацй' дiяльностi правоохо-_ронних оргашв_
Завдання координацй' дiяльностi право_охоронних оргашв_
- верховенство права, законшсть;
- незалежшсть i рiвнiсть суб'еклв координац^но^' дь яльностi у визначенш проблем у сферi протидй кри-мiнальним правопорушенням, iнiцiюваннi, розробцi, узгодженш та реалiзацil заходiв, спрямованих на 1х вирiшення;
- обов'язковiсть виконання узгоджених заходiв та контроль за 1х реалiзацieю;
- системшсть i повнота використання рiзних форм координацй';
- публiчнiсть, гласшсть i вiдкритiсть координацiйних заходiв, оприлюднення 1х результатiв у встановле-ному законодавством порядку в межах, яю не супере-чать вимогам законодавства про захист прав i свобод людини та громадянина, державно! таемнищ та iншоi iнформацii з обмеженим доступом.
- розробка та впровадження у д1яльшсть правоохоронних оргашв та оргашв прокуратури прюрителв кримшально-правово! полiтики, сучасних пiдходiв до протидй злочинносл;
- визначення основних напрямiв та проблем у правозастосовнiй i правоохороннiй дiяльностi щодо запобiгання та протидй злочинносл на основi аналiзу ii структури, динамiки та про-гнозування тенденцiй, подготовка пропозицiй щодо шляхiв вирiшення вiдповiдних проблем iз метою сприяння у виконаннi завдань кримь нального провадження;
- розробка, узгодження i реалiзацiя спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, вияв-лення, розкриття, припинення та розслвду-вання кримiнальних правопорушень, причин та умов, яш сприяли 1х вчиненню;
- шдготовка пропозицiй щодо вдосконалення законодавства у сферi протидй злочинностi.
Спираючись на засади координацй та реалiзу-ючи завдання з координацй дiяльностi правоохоронних органiв, прокурори застосовують форми координацй, що в теорй розглядаються « ... як споаб органiзацй' та здiйснення правоохоронними органами стльно! дiяльностi з виршення покладених на них завдань» [18, с. 73], а це доведене твер-дження вчергове вказуе на координацш як на скла-дову управлiнського процесу в сферi протидй кри-мiнальним правопорушенням.
Пункти 8-9 Роздшу I Порядку конкретизують такий перелiк форм координацй:
- проведення координацiйних нарад iз ^рОв-никами правоохоронних органiв (основна форма);
- проведення спшьних нарад з керiвництвом правоохоронних та iнших державних оргашв;
- створення мгжввдомчих робочих груп;
- здiйснення спiльних вш'здОв у регiони для проведення узгоджених дш, перевiрок i надання до-помоги правоохоронним органам у протидй злочинносл;
- обмiн аналогичною iнформацiею з питань протидй злочинносл, проведення спшьних аналли-чних дослщжень;
- розробка спiльних наказiв, а також подготовка листiв шформацшного характеру i документiв органiзацiйного та методичного спрямування;
- розробка i забезпечення виконання спiльних планiв iз запобiгання, виявлення та припинення кримшальних правопорушень, усунення причин та умов, яш сприяли !х вчиненню;
- взаемне використання можливостей з шдго-товки i навчання кадрiв, оргашзащя та проведення спiльних тренiнгiв, семiнарiв, конференцiй та ш-ших заходiв iз метою пiдвищення квалiфiкацü' пра-цiвникiв органiв прокуратури та правоохоронних оргашв;
- розробка пропозицш з питань удосконалення системи кримшально^' юстицй та правового регу-лювання у сферi протидй злочинностi;
- шщгювання проведення наукових досль джень у сферi протидй злочинностi.
Вiдповiдно до абзацу другого п. 9 Розд^ I Порядку, в координацшнш дiяльностi прокурор може вживати й шших узгоджених заходiв, що передба-ченi законодавством Украши.
Важливе питання - хто, застосовуючи наведенi вище форми координацй, здiйснюе ii на практищ. Це питання стосуеться кадрiв прокуратури. Зупи-нимося на цьому докладнiше.
11 лютого поточного року, п1д час сьомого засодання Ради Асощацй Украша - £С у Брюссел^ Генеральна прокурорка I. Венеджтова поввдомила про завершення кадрового перезавантаження ор-
гашв прокуратури Украши в межах И рефор-мування, що розпочалося 2019 року. 3i ^в Генпро-курорки, i3 понад 11 тисяч прокурорiв, якi взяли участь в атестацшнш процедурi, успiшно завершили ii лише 7157 [19] (близько 65%). Тобто, до 35% посад прокурорiв за цей час - 2019-2020 рр. -стали в прокуратурi нашо1 кра1ни вакантними, i були замiщенi, сподiваeмося, б№ш квалiфiкова-ними, i спроможними професшними прокурорсь-кими кадрами.
Таблиця 2
В1ДОМОСТ1
про к1льк1сть кримшальних проваджень, вiдкритих за фактами кримшальних правопорушень у сферi еко-номiчноi' дiяльностi за ii видами, в яких особам вручено поввдомлення про шдозру в 2018 - 2020 роках*
№ за/п Роки Юльшсть кримшальних проваджень ± 2020 р. до 2018 р. ± 2020 р. до 2018 р. (%)
1. 2020 р. 23703 - 1167 - 4,7%
2. 2019 р. 21869 - 3001 - 12,1 %
3. 2018 р. 24870 - -
4. Усього за три роки 70442
З цього приводу звернемося за шдтверджен-ням до державно! статистики i за останнi три роки проаналiзуeмо щодо сфери економiчно! дiяльностi показник «Кримшальш провадження, у яких особам вручено поввдомлення про шдозру», що, в тому числ^ характеризуе i результативнiсть координа-цiйно! дiяльностi прокурорiв (Таблиця 2).
*Складено i розраховано авторами. Джерело: Звгги Генерально! прокуратури за 2018 - 2020 роки «Про кримшальш правопорушення, вчиненi на пiдприeмствах, в установах, оргашзащях, за видами економiчноi дiяльностi» (Ф №5, мiсячна).
Як бачимо, за розглянутим показником, так би мовити, реформована прокуратура працюе поки що гiрше дореформовано! (в 2019 р. кримшальних проваджень з врученими поввдомленнями про шдозру менше, шж в 2018 р., на 12,1%, а в 2020 р. - на 4,7%). М1ж тим, шлях розбудови Укра!ни як неза-лежно! правово! держави показав, що саме прокуратура мала необхвдт законодавч! пiдстави, кадро-вий потенщал i була найбiльш подготовлена до ви-конання функци координацп зусиль у протидп злочинност1 [20, с. 22]. На жаль, так зване «рефор-мування» органiв прокуратури останшх рок1в знач-ною м!рою послабило в Укра!нi цей потенщал.
Завдання держави сьогодн1 - ввдновити й поси-лити його.
Зрештою, на думку науковщв, яку ми подшяемо, в якост1 складово! управлшського про-цесу, органiзацiя координацiйно! д1яльност1 прокурором щодо правоохоронних оргашв Укра!ни мае охоплювати, як основш, наступнi, перевiренi практикою, напрями [21, с. 289]:
- шформащйно-аналп'ичне забезпечення орга-н1в прокуратури в сфер! протиди злочинност1;
- прогнозування тенденцiй розвитку злочин-ност1;
- планування координацiйних заходiв на шдс-тавi даних iнформацiйно-аналiтично! роботи;
- оргашзащя роботи координацiйно! м1жв1до-мчо! наради керiвник1в правоохоронних та шших органiв;
- контроль виконання координацшних захо-
д!в.
Варто також визнати: прокуратура Укра!ни, незважаючи на спроби - не завжди вдалi - змш в органiзацi! !! д1яльност1, залишаеться державним органом, предметом уваги якого е захист прав i свобод людини та громадянина, iнтересiв суспiльства i держави на основ1 законностi. Саме цим визнача-
еться зм1ст основних цiлей i завдань д1яльност1 ор-ганiв прокуратури, в тому числ1 - щодо координаци протиди злочинност1, зокрема, у сферi економiки. При цьому, роль прокурор1в в координацп д1яльно-ст1 з протиди злочинност1 зовс1м не означае втру-чання !х в оргашзацш роботи правоохоронних оргашв, що д1ють незалежно в1д оргашв прокуратури [22, с. 206-207], а спрямовуеться на вжиття заходiв для узгодження д1й лише тих оргашв, як1 спеща-льно створенi для протиди злочинносп та викону-ють це завдання повсякденно.
Торкнемося ще одного аспекту - профшактики правопорушень.
Протид1я кримiнальним правопорушенням означае не пльки розкриття, швидке, повне та неу-переджене !х розсл^дування, а й виявлення причин та умов, як1 сприяли !х вчиненню, та вщповщне ре-агування уповноважених оргашв держави з метою профшактики, що також потребуе координацп. Але аналiз правоохоронно! практики i чинного законо-давства Укра!ни надае пiдстави стверджувати, що в державi не створено спецiалiзоваио! оргаиiзацiйно! структури - органу, на який би було покладено функцию профiлактики правопорушень, i що стало б прiоритетним та повсякденним завданням його д1я-льносп. М1ж тим, у подзаконному акп - Порядку, одним 1з завдань зазначено таке: «розробка, узгодження i реалiзацiя сп1льних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення, розкриття, припинення та розсл^дування кримiнальних правопорушень, причин та умов, ят сприяли гх вчиненню» (видь лено нами - авторы). Це завдання не е прямим обов'язком прокурора, а тому профшактика кримь нальних правопорушень на практищ не е прюрите-том в його робота Навпаки, в окремих европейсь-ких кра!нах (Шмеччина, Польща, Ф1нлянд1я, Фран-ц1я, Швецiя та 1н.) приймаються й усшшно реалiзуються спецiальнi державнi програми щодо
профшактики правопорушень. Наприклад, у респу-блiцi Польща така Програма е мiждисциплiнарною i спираеться на оргашзацшш основи сшвробггниц-тва з урядовою адмiнiстрацiею, мiсцевими органами влади та неурядовими органiзацiями. Ця Програма координуеться МВС Польщi та Мжввдо-мчою робочою групою. Як результат, жителi Польщi заявляють про високе почуття безпеки, а 89% поляков вважають свою крашу безпечною. Та-кож ввдзначаеться i високий рiвень довiри поляков до д1яльносп полщп - 70% [23, с. 105]. I ще один результат профшактики злочинностг ïï рiвень в ПольщО незрiвнянно нижчий, шж в Украшг
Це питання ми залишаемо для подальшого ви-вчення, дискусш науковщв i практиков.
На завершення можна стверджувати:
1. У сена забезпечення нацюнально].' безпеки, ïï економiчноï складово^ координация е необхадною умовою для ефективно].' правоохоронноï' практики в держаы щодо встановлення оптимальних взаемо-вщносин мОж правоохоронними органами при вирь шенш питань взаемодiï, що виникають мОж ними, i тих питань, яш стосуються додержання законносп.
2. Роль, що выведена прокуратурО державою в сферО координацiйноï дОяльносп, не випадкова i, по-суп, вадображае об'ективш обставини, як1 скла-лися юторично. Це пояснюеться i тим, що при здшсненш нагляду за додержанням законносп у визначених державою сферах, саме органи проку-ратури найбОльш повно виявляють порушення зако-нодавства, а це е тдставою для вщповщного реагу-вання i 1х усунення. КрОм того, характерною особ-ливютю координацiï дОяльносп правоохоронних оргашв е те, що шд час ïï здшснення формуються конкретно цш, реал1защя яких спрямовуеться на забезпечення узгоджених дш цих оргашв з протидп злочинносп, де створюються ситуацп, за яких по-трОбно оперативно приймати управлшсьш ршення.
3. Виконання прокурором функцiï координацiï' не означае, що прокурор, взаемодшчи з шшими правоохоронними органами, не повинен, у необ-х1дних випадках, вживати заходОв оргашзацшного характеру та, у випадку виявлення ознак кримшаль-ного правопорушення, вносити ввдомосп до Сдиного реестру досудових розслвдувань i розпочи-нати досудове розсл1дування. Проте, вш зобов'яза-ний це робити в межах координацп правоохоронноï дгяльносл i нагляду за додержанням законносп тд час кримшального провадження.
4. Заслуговують на шдтримку пропозицiï, що стосуються доповнення ст. 36 «Прокурор» КПК Украши положеннями стосовно оргашзацшно-управлшсько)! складовоï координацiйноï дОяльносп прокурора в досудовому розслвдуванш кримшаль-них правопорушень. Це ввдповвдало б змюту вичиз-няноï правоохоронноï практики сьогодення.
Список лггератури
1. Про нацюнальну безпеку Украши: Закон Украши вад 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 06.09.2021).
2. Див.: Гарбовський Л. А. Протидiя ле-галiзацiï (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочин-ним шляхом, як складова забезпечення eK0H0Mi4H0ï безпеки Украï'ни. Мiжнародний юридичний eicHUK: актуальнi проблеми cy4acHocmi (теорiя та практика). 2018. № 1-2 (10-11). С. 200-205.
3. Словник шшомовних слОв: 23000 слОв та термшолопчних словосполучень / уклад. Л. О. Пу-стовiт та ш. К. : Довiра, 2000. 1018 с.
4. Haimann T., Scott W.G. Management in the Modern Organization, 2d ed. Boston: Houghton Mifflin, 1974. 583 р.
5. Зинуров Р. Н. Концептуальные основы и научно-практические проблемы координации деятельности правоохранительных органов по борьбе с преступностью (тенденции и закономерности): дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.11. Уфа, 2003. 351 с.
6. Пршь Л. Оргашзащя координацiйноï дОяль-носп правоохоронних оргашв у боротьбi зi злочин-нiстю. Прокуратура. Людина. Держава. 2005. № 1. С. 27-33.
7. Толковый словарь по управлению. М.: издательство «Аланс», 1994. 252 с.
8. Про Бюро економiчноï безпеки Украши : Закон Украши вщ 28.01.2021 р. № 1150-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1150-20#Text (дата звернення: 06.09.2021).
9. Кримшальний процесуальний кодекс Украши вщ 13 квггня 2012 року № 4651-VI. URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 07.09.2021).
10. Юрчишин В. М. Мiсце i роль прокурора у досудовому розслщуванш та ]х вiдображення в тео-рiï, законодавствi i практицi : монография. Чернiвцi : Вид. дiм «Родоввд», 2012. 289 с.
11. Див., наприклад: Юрчишин В. М. Прокурор як керОвник досудового розслщування. Адвокат. 2012. № 7 (142). С. 26-30.
12. Цитуеться за: Голосов С. С. Процесуальне керОвництво прокурором на стади досудового розслщування. Актуальт проблеми полiтики. 2015. Вип. 55. С. 300-307.
13. Шульган I. I. Прокурор в кримшальному процеа: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. ЛьвОв, 2020. 238 с.
14. Тищенко С. Суб'екти взаемодiï сторони об-винувачення шд час досудового розслщування. Вкник прокуратури. 2013. № 1. С. 49-54.
15. Клочков В. Оргашзащя i процесуальне керОвництво прокурором досудовим розслщуван-ням. Шдприемництво, господарство i право. 2021. № 3. С. 260-267.
16. Про прокуратуру : Закон Украши вщ 14.10.2014 р. № 1697-VII. URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/1697-18#Text (дата звернення: 07.09.2021).
17. Про затвердження Порядку координацiï дОяльносп правоохоронних оргашв у сферО протидп злочинносп : наказ Генерального прокурора вщ 08.02.2021 р. № 28. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0028905-21#Text (дата звернення: 07.09.2021).
18. Мудров А., £врошна I. Форми координацп правоохоронних оргашв у сферi протидй' злочин-носп та корупцп. BicHUK Нацioнальнoi академП про-куратури Украши. 2013. № 3 (31). С. 73-78.
19. Генпрокурор 1рина Венеджгова виступила з доповщдю про розвиток прокуратури на Сьомому засiданнi Ради асощацп Укра!на - £С. Офiс Генерального прокурора: веб-сайт. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_c =view&_t=rec&id=289001 (дата звернення: 07.09.2021).
20. Сухонос В. В. Взаeмодiя прокуратури з правоохоронними органами в умовах розбудови Укра!ною правово!, незалежно1, демократично!
держави. Правовий eicHUK УкратсьKoi академП банювсь^справи. 2008. № 1. С. 19-23.
21. Блаж1вський £. М., Долгий О. О., £врошна I. В. та ш Координащя прокурором дiяльностi правоохоронних оргашв iз протидп злочинностi та корупцй : монографiя. К. : Алерта, 2013. 320 с.
22. Михайленко О. Р. Прокуратура Укра!ни : тдручник / 2-ге вид., перероб. i допов. К. : Юршком 1нтер, 2011. 336 с.
23. Докладшше див.: Титаренко О. О. За-руб1жний досвiд програмування протидй' злочин-ностi: можливостi для Укра!ни : монографiя. К. : ФОП Маслаков, 2019. 192 с.
еВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМ1Р ПРИНЦИП1В НЕЗАЛЕЖНОСТ1 ТА БЕЗСТОРОННОСТ1 СУДУ
Ювчиця О.В.
Астрант кафедра цившьного процесу Нацюнальний утверситет «Одеська юридична академiя» https://orcid.org/0000-0001-7927-2129 Андронов 1.В. доктор юридичних наук, професор викладач кафедри кафедра цившьного процесу Нацюнальний утверситет «Одеська юридична академiя»
THE EUROPEAN DIMENSION OF THE PRINCIPLES OF INDEPENDENCE AND IMPARTIALITY
OF THE COURT
Yuvchytsya O.
Postgraduate Department of Civil procedure National University Odessa Law Academy https://orcid.org/0000-0001-7927-2129 Andronov I. Doctor of Law professor Teacher of the Department Department of Civil procedure National University Odessa Law Academy
Анотащя
Реалiзацiя права на справедливий судовий розгляд е процесом перманентним, який не мае свого лопч-ного завершення в силу постшно! еволюцп форм та методiв реал!зацп цив№ного судочинства, вдоскона-лення оргашзацшно -правового забезпечення судово! влади. Це право об'ективуеться державою як елемент системи судоустрою та комплексу прав людини i громадянина, але при цьому розглядаеться i як iндикатор досягнення демократичних стандартiв управлiння. Метою дослвдження е анал1з юнуючо! кращо! мiжнародно! практики у сферi реалiзацi! принцитв незалежностi та безсторонностi суду через вивчення европейського погляду.
Abstract
The realization of the right to a fair trial is a permanent process, which has no logical conclusion due to the constant evolution of forms and methods of civil proceedings, improving the organizational and legal support of the judiciary. This right is objectified by the state as an element of the judicial system and the complex of human and civil rights, but it is also considered as an indicator of achieving democratic standards of governance. The aim of the study is to analyze the existing best international practice in the field of implementation of the principles of independence and impartiality of the judiciary through the study of the European perspective.
Ключов1 слова: £С, принцип, гарантп незалежносп, гаранти безсторонносп, цившьне судочинство.
Keywords: EU, principle, guarantees of independence, guarantees of impartiality, civil proceedings.
Вступ. £вропейсьш кра!ни мають перевагу над уама шшими державами через максимiзацiю вимог до нацюнального законодавства щодо лiбералiзацii та демократизацп сустльних вщносин, i в тому числi процесу здшснення правосуддя. Разом з тим,
практика £СПЛ демонструе наявнiсть об'ективних передумов для подальшого всебiчного розвитку стандарпв органiзацi! дiяльностi судово! гшки влади, i цi передумови розкриваються через потен-
