CC BY
25
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.11
Л1тература
1. Зшкевич Д.К. Сутнють креативного менеджменту i результативнiсть креативних pi-шень у сфеpi швестицшно'1' дiяльностi машинобyдiвних пiдпpиeмств / С.В. Князь, Ю.О. Ан-дpiанов, Д.К. Зiнкевич // Збipник наукових праць Львiвського нацюнального yнiвеpситетy iм. 1вана Франка. - Сер.: Формування ринково'1' економiки в УкраЫ. - Львiв. - 2009. - Вип. 19. -С. 290-299.
2. Князь С.В. Проблеми оцшювання i формування швестицшного потенщалу машино-бyдiвних пiдпpиeмств : моногpафiя / O.G. Кyзьмiн, С.В. Князь, Ю.В. Андpiанов. - Львiв : Вид. дам "Укрпол", 2008. - 326 с.
3. Князь С.В. Трансферний потенщал iнновацiйного розвитку машинобyдiвних пщпри-емств : моногpафiя / С.В. Князь. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2010. - 332 с.
4. Кузьмш О.С. Iнновацiйнi програми машинобyдiвних пщприемств: кpеативнi piшення i моделi ix трансферного забезпечення : моногpафiя / О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Л.Й. Гнилян-ська, Д.К. Зшкевич. - Львiв : Вид-во "СПОЛОМ", 2010. - 345 с.
5. Кулик Ю.Р. Креативш piшення щодо обрання пpiоpитетниx напрямюв розвитку бiз-нес-систем / С.В. Князь, Ю.Р. Кулик, Д.К. Зшкевич // Вюник Нацюнального ушверситету "Львiвська полiтеxнiка". - Сер.: Менеджмент та тдприемництво в Украшк етапи становлення i проблеми розвитку. - Львiв. - 2009. - Вип. 640. - С. 298-304.
6. Малиновський Ю.В. Стpатегiя шновацшно'1' дiяльностi машинобyдiвниx тдприем-ств: особливосп формування, pеалiзацii та оцiнювання : моногpафiя / О.С. Кyзьмiн, С.В. Князь, Н.О. Шпак, Ю.В. Малиновський. - Львiв : Вид. дiм "Укрпол", 2009. - 198 с.
7. Мельник Л.1. Активiзyвання швестицшно'1' та шновацшно'1' дiяльностi пiдпpиемств : моногpафiя / О.С. Кyзьмiн, С.В. Князь, О.Й. Вiвчаp, Л.1. Мельник / за наук. ред. проф., д-ра екон. наук О.С. Кузьмша. - Стрий : Вид. дiм "Укрпол", 2005. - 250 с.
8. Тувакова Н.В. 1нвестицшна та шновацшна дiяльнiсть : моногpафiя / О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова / за наук. ред. проф., д-ра екон. наук О.С. Кузьмша. - Львiв : Вид-во ЛБ1НБУ, 2003. - 233 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroua.net/economics/documents / ca-tegory-13 8/doc-276/.
Кузьмин О.€., Офик М.П., Чушак-Голобородько А.М., Коломи-ец О.Л. Место кооперирования в системе креативно-инновационного развития предприятия
Уточнены объекты креативно-инновационного развития, способы кооперирования, последовательность этапов идентифицирования заданий креативно-инновационного развития, которые целесообразно реализовывать на принципах формирования кооперативных отношений, а также конкретизированы параметры, которые характеризуют нынешний уровень креативно-инновационного развития предприятия.
Kuz'min O.Ye., Ofik M.P., Chushak-Goloborod'ko A.M., Kolomiec' O.L. Place of cooperation in system of creative and innovative development of enterprise
The objects of creative and innovative development, methods of co-operation, sequence of the stages of authentication of tasks of creative and innovative development, which it is expedient to realize on principles of forming of co-operative relations, are specified in the article, and also parameters which characterize the present level of innovative for creative development of enterprise are specified._
УДК338.12.017; 339.13+635.8 Доц. М.Ю. Барна, канд. екон. наук;
доц. Л.1. Решетило, канд. техн. наук - Львiвська КА
КОН'ЮНКТУРА РИНКУ ГРИБНО1 ПРОДУКЦП
Проаналiзовано даш, яю характеризують виробництво i споживання грибно!' продукцп, визначено найвагомших п виробниюв та перспективы напрями розвитку грибно! шдустрп
4. Економжа, планування i управлшня галузi
97
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Ключовi слова: гриби, виробництво, споживання, попит, ринок, iMnopT, ек-спорт, перспектива.
На територп Украши зростае досить значна кшьюсть Ис^вних гpибiв як у дикорослих, так i культивованих. У дикорослому сташ у Gвpoпi зростае до 500 видiв Ислвних гpибiв (у свiтi вiдoмo близько 5000), проте споживають лише 80-100 видiв i ще менше надходить 1х у продаж. У Санiтаpних правилах 3i загoтiвлi, переробленя i реаизаци гpибiв визначено 31 вид Ис^вних гpибiв, якi дозволено заготовляти в Укра1ш. Найбiльшу питому вагу у заго^влях ста-новлять бш гриби, маслюки, пiдoсичники, пiдбеpезники, грузди, рижики, опеньки, лисички.
Високий попит на дикоро^ гриби у крашах Свропейського Союзу стимулюе грибний бiзнес у багатих лiсами pегioнах Украши. Збip i загoтiвля дикорослих гpибiв в Укрш'ш здiйснюють лiсoгoспoдаpства i лiсництва, заготь вельнi оргашзаци Укоопстлки, iншi структури. За oцiнками oпеpатopiв ринку, сьoгoднi в Укршт близько 100 великих кoмпанiй i вiд 200 до 1000 дpiб-них господарств займаються гpибiвництвoм. Великих компанш, якi можуть вирощувати 60-100 т свiжих гpибiв за мюяць, - близько 10, сеpеднiх, як ви-рощують 20-60 т свiжих гpибiв, - не бiльше 60 [1]. Дpiбнi господарства виро-щують близько 20 т свiжих гpибiв за мiсяць. Варто зазначити, що за пеpioд з 2005 року по 2007 рш кiлькiсть великих i сеpеднiх кoмпанiй-виpoбникiв культивованих гpибiв в Укра1ш збiльшилася iз 70 до 100 [2].
До найбшьших пiдпpиемств в Укра1ш, яю вирощують свiжi гриби, належать: Кшвський агpoкoмбiнат "Пуща Водиця" (на його частку припадае до 20 % загального обсягу штучно вирощених гpибiв); ЗАТ "Укршамшньон" (м. Кашв) - opiентoваний на вирощування гpибiв i кoнсеpвацiю; ЗАТ "Три-кар-АПС" i ПП "Гуржш" (м. Харюв); ВАТ "Гелена-М" (Одеська обл., с. 1лль чiвка); ВАТ "Квiти-Сеpвiс"; ВАТ "Грибник" (м. Кшв); ВАТ "Валентина" (Ки-!вська обл., м. Васильюв,); Агpoфipма "Овoчiвник" (м. Мелiтoпoль); ЗАТ "КомгрГ (м. Бровари) [3]. В Укра!ш виробництво культивованих свiжих гри-бiв розвиваеться досить iнтенсивнo. Так, з 2000 р. по 2009 р. воно зросло iз 1,5 тис. т до 40 тис. т за рш, тобто на 38,5 тис. т, або у 26,6 раза (рис.).
40
и 40-1
Ö
£ 35-
32
30-
25
25-
20-
17
15
14
10
9
7
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Роки Рис. Виробництво гриб1в в УкраШ у 2000-2009 рр. [2]
Шуковий itíciiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2010. - Вип. 20.11
Сьoгoднi експеpти укpaïнський гpибний pинoк вважають таким, шр динaмiчнo poзвивaeться. Стимулюють зазначену тенденщю тaкi фaктopи, як зpoстaння спoживчoгo пoпиту, пiдвищення культуpи сшживання гpибнoï пpoдукцiï, вiднoснo низька цша [1].
Хapaктеpнoю oзнaкoю poзвитку гaлузi гpибiвництвa e впpoвaдження aвтoмaтизaцiï у виpoбничi пpoцеси, щo дае змoгу успiшнo виpiшувaти oснoв-нi завдання сучaснoгo виpoбництвa: екoнoмiю енеpгopесуpсiв, зниження тpу-дoвитpaт i пiдвищення я^сл гpибiв. З метoю нapoщувaння виpoбництвa ^и-бiв в Укpaïнi велик гpибнi гoспoдapствa планують збiльшити виpoбничi то-тужнoстi. Так, ВАТ "Гелена-М" poзшиpилo свoe шaмпiньйoнне гoспoдapствo бшьше, нiж у два paзи, купилo нoве oблaднaння, ВАТ "Kвiти-Сеpвiс" збшь-шилo свoï пoтужнoстi у тpи paзи i плануе виpoбляти дo б0 т гpибiв за мюяць [2]. Зpoстaння виpoбництвa культивoвaниx гpибiв в Укpaïнi за oстaннi pora шяснюеться низкoю чинникiв, зoкpемa:
• ви^тою пpoдуктивнiстю: з oднoгo retapa мoжнa зiбpaти за pÍR дo 800 т гри-б1в, а це 2,4 т пoвнoцiннoгo бiлкa;
• виRopистaнням для Rультивoвaниx гpибiв субстpaтíв Íз дoступниx мaтеpíaлíв, запаси як^ в УRpaïнí пеpевишують 15 млн т;
• мoжливiстю викopистaння для культивування píзниx пpимíщень, щo не експлуатуються (склaдíв, oвoчесxoвищ, феpм, пíдвaлíв, вíдпpaцьoвaниx ву-гíльниx виpoбoк тoщo);
• еROлoгíчнo чистoю i безв^^юю теxнoлoгíeю виpoщувaння гpибíв;
• мoжливiстю цíлopíчнoгo плoдoнoсíння í збиpaння вpoжaю, щo дае змoгу лiк-вíдувaти сезoннíсть у пoстaчaннí населення í пеpеpoбниx пíдпpиeмств.
Дoсить вагомим apгументoм e те, щo виpoбництвo гpибiв в Укpaïнi мoже ^opora™ спoживaння м,яснoï i pибнoï пpoдукцiï в paцioнi укpaïнцiв на 40-50 % [4]. У бaгaтьox ^ai'mx пpoтягoм oстaннix 30-40 poкiв спoстеpi-гaeться iнтенсивний poзвитoк пpoмислoвoгo гpибiвництвa. Так, якщo в 90-x porax ХХ ст. тaкиx кpaïн булo б0, тo на пoчaтoк нинiшньoгo ïx вже - 80. Об-сяги щopiчнoгo свiтoвoгo виpoбництвa гpибiв дoсягли 8 млн т, з ниx 1 млн т -в K^aï i США.
У Podi' виpoщувaнням гpибiв зaймaeться близью 30 кoмпaнiй i частка ïx на pинку гpибiвництвa кpaïни стaнoвить 30 %. У Poсiï у теплицяx виpoщу-ють близькo 11900 т гpибiв за piк, з ниx шaмпiньйoнiв - 8178 т, ^и цьoму щo спoживaeться 42 тис. т культивoвaниx шaмпiньйoнiв. Обсяг iмпopту гpибiв на pинку Pod", за даними 2009 p., ара^вив 80 %. Оснoвними iмпopтеpaми гри-бiв у Poсiю e Шльща (241147 т), Нiдеpлaнди (1718 т), Бельпя, Kитaй.
Сеpедньoстaтистичний житель У^аши спoживae пpoтягoм poку ^иб-лизш oдин кiлoгpaм культивoвaниx гpибiв, тoдi як у бiльшoстi eвpoпейськиx ^ata спoживaeться 2,5-3,0 кг на oдну людину [2, 4]. У Фpaнцiï цей пoкaзник сягae 8,1 кг, у Шмеччиш 3,1 кг. Однак, для зaдoвoлення пoпиту спoживaчiв, Шмеччина зaвoзить шaмпiньйoнiв ще з Нiдеpлaндiв, а лисички - з ^льщд та Литви. Дoсить висoкий шказник спoживaння гpибiв у Kитaï - 5,0 кг на душу населення за prn.
На свiтoвoму pинку встaнoвилoся спiввiднoшення у спoживaннi свь жиx i пеpеpoблениx гpибiв як 20:80. В Укpaïнi лише 20 % виpoщениx гpибiв
4. EKOHOMiKa, плaнувaння i упрaвлiння r&ttyîi
99
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
надходить на переробку. За даними Держкомстату Украши, за пергод з 2004 р. по 2009 р. виробництво консервованих грибiв в Украшг збiльшилося з 1,8 тис. т до 3,9 тис. т, тобто на 2,1 тис. т або в 2,16 раза (табл.).
Табл. Виробництво грибiв консервованих в Украии у 2004-2009 рр., тис. т [6]
Назва Роки
2004 2005 2006 2007 2008 2009
Гриби консервованг з додаван-ням оцту або оцтово! кислоти 1,8 3,9 5,0 3,9 3,3 3,3
Зазначимо, що в Украшг у 2006 р. було вироблено 5,0 тис. т грибних консервiв, у 2007 р. ïx виробництво зменшилося на 1,1 тис. т- до 3,9 тис. т. У 2008-2009 р. виробництво консервованих грибiв зменшилося до 3,3 тис. т, тобто на 0,6 тис. т або в 1,18 раза порiвняно iз попереднгм роком [6]. Лгдером у виробництвг грибноï консерваци в Украшг вважають компангю "Верес" i компанiю "Дисконт" (ТМ "Шарм"). Iншi украïнськi компанп, якi можна наз-вати великими, контролюють вiд 5 до 8 % вгтчизняного ринку. Це, зокрема, волинська компангя "Фрозенд", днiпропетровська "Оршь". Експортерами у грибному сегментi консервiв украïнського ринку е Бiлорусiя, Нгмеччина (ТМ Mikado), Китай (ТМ Lutik).
Рiчна потреба Украïни у грибнгй продукцiï оцiнюеться у 200-250 тис. т. Вгтчизняний ринок свiжиx грибiв сьогоднi не задовольняе зростаючий попит на них населення та переробних пгдприемств, як вимушенi використову-вати китайськi та польськi гриби. За даними операторiв, грибний ринок Украши насичений лише на 70 % [1].
За даними Асощаци грибовиробникгв Украши, пгсля вступу Украши в СОТ вггчизняний ринок заполонила грибна продукцгя з-за кордону [7]. В Ук-рашг гмпортна продукцгя свгжих грибгв займае близько 20 %. За даними Держкомстату, гмпорт свгжих грибгв становив у 2006 р. 3,5 тис. т, у 2007 р. вгн зменшився до 2,27 тис. т. Спецгалгсти вважають, що на скорочення гмпорту свгжих грибгв впливае дорожчання транспортних витрат, вгдчутне зниження якостг самих грибгв за час перевезення [8].
Кргм цього, гстотним фактором скорочення гмпорту свгжих грибгв уп-родовж останнгх двох рокгв i стимулювання зростання вгтчизняного вироб-ництва, на наш погляд, е зменшення обсяггв постачання на украшський ринок контрабандно1' польсько1' продукци, яка становила майже половину за-гального обсягу вгтчизняного виробництва.
На перспективу грибне господарство Украши мае вгдггравати значну роль у забезпеченнг населення продовольством, а переробнг пгдприемства -сировиною, стати експертно-оргентованою базою. В Украшг буде сформовано сучасну грибну галузь з виробництва широкого асортименту грибних хар-чових продуктгв та продуктгв з грибним компонентом [9]. Хоча сьогоднг грибна галузь в Украшг здгйснюе перехгд на якгсно новий ргвень, вважаемо, що остаточне ïï становлення можна очгкувати лише через 10-15 рокгв.
Л1тература
1. Попова О. За грибущие / О. Попова // Бизнес. - 2010. - № 9. - С. 68-69.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11
2. Попова О. Грибоежки / О. Попова // Бизнес. - 2007. - № 48. - С. 152-154.
3. Кузнецова Ж. Грибной сезон круглый год / Ж. Кузнецова // Брутто. - 2004. - С. 16-18.
4. Дубинша А. Розвиток грибiвництва в Укршт / А. Дубинша, О. Тимофеев // Харчова i переробна промисловютю. - 2009. - № 6-7. - С. 8-9.
5. Eberhord P. Pilzmarkt in Russland in 2005 steigender Konsum and wachsende Eigenpro-durtion // Champignon. - 2006. - № 450. - С. 21-22.
6. Производство некоторых видов плодоовощных консервов / Бизнес. - 2008. - № 41. - С. 131.
7. Отечественный рынок заполнит дешевая грибная продукция // Продукты питания. -2006. - № 2. - С. 9.
8. Горовий Я. Грибш складовi / Я. Горовий // Агроперспектива. - 2007. - № 12. - С. 38-39.
Барна М.Ю., Решетило Л.И. Конъюнктура рынка грибной продукции
Проанализированы данные, которые характеризуют производство и потребление грибной продукции, определенно самых весомых ее производителей и перспективные направления развития грибной индустрии
Ключевые слова: грибы, производство, потребление, спрос, рынок, импорт, экспорт, перспектива.
Barna M.Yu., Reschetylo L.I. Mushroom products' market
Analyzed data that characterize the production and consumption of mushroom products, defined its biggest producers and future directions of the mushroom industry.
Keywords: mushrooms, production, consumption, demand, market, import, export, outlook.
УДК 338.23:336.74 Здобувач I. С. ВтШктова; здобувач Т.А. П1хняк;
доц. Б.1. Кабащ, канд. екон. наук - Львiвська КА
Ф1НАНСОВО-ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДИНАМ1КУ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Визначено суть, функцп та методи фшансово-податкового регулювання еконо-мши. З'ясовано сутнють мехашзму фшансово-податкового регулювання i його вплив на динамшу та темпи економiчного зростання.
Ключов1 слова: економiчне зростання, фшансово-податкове регулювання еко-номши, функцп та методи фшансово-податкового регулювання, державний бюджет, державш видатки, податки.
Постановка проблеми. Вир1шальним елементом стратеги розвитку нацюнально! економжи, загальним ор1ентиром економ1чно! полггики е досяг-нення сталого економ1чного зростання, яке забезпечило б не лише компенса-щю втрат нацюнального багатства за роки глибоко! трансформацшно! кризи, але й створення сучасно! конкурентоспроможно! сощально ор1ентовано! рин-ково! економжи. Досягнення поставлено! мети е неможливим без визначення мехашзму державного регулювання економ1чного зростання, як сукупност форм, яю мають стимуляцшний характер. Одшею 1з найефектившших форм державного регулювання економ1чного зростання е фшансово-податкове регулювання. Оргашзацшна його архггектошка вщображае побудову найбшьш оптимальних сшввщношень м1ж елементами бюджетно! системи, зокрема часток бюджетних видатюв та доход1в, дефщитшсть або профщитшсть бюджету, обсягу та структури державного боргу тощо.
4. Економжа, планування i управлiння галузi
101
