CC BY
39
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 502.753+582.28 Article info Received 20.02.2017
ОХОРОНА ВИД1В ГРИБ1В ЧЕРВОНО1 КНИГИ УКРА1НИ
В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Г. В. Гребеняк
НЛТУ Украши, м. Львiв, Украша
Наведено результати доследження мкобюти в Угольському природоохоронному науково-дослед-ному вiддiленнi Карпатського бiосферного заповедника, НПП "Зачарований край" та заповедника "Горгани". Унаслiдок мiкологiчного обстеження в Угольському буковому пралга Карпатського бюс-ферного заповiдника виявлено i визначено 53 види дереворуйнiвних грибiв-ксилотрофiв, а на тери-торй НПП "Зачарований край" - 12 вцвдв, заповедника "Горгани" - 7 вцвдв. Проаналiзовано види грибiв, занесение до Червоно'1 книги УкраТни на територй УкраТнських Карпат, наведено Тх видове рiзноманiття. Вказано значення макромiцетiв у природ! та життi людини. Подано заходи щодо Тх охорони та збереження.
Ключоег слова: макромiцети, бiорiзноманiття, вiдмерла деревина, буковi пралiси, Червона книга Украши.
Вступ. Украшсью Карпати, з !х багатими на дари природи лiсами, були i залишаються periOHOM, який характеризуеться високою piзноманiтнiстю гpибiв.
Гриби вiдiгpають важливу роль у пpиpодi та життi людини. Серед них чимало видiв, котpi мають харчо-ву цiннiсть та лшарсью властивостi, однак ix значення цим не обмежуеться. У житп лiсу числeннi ix види сприяють нормальному розвитку мiкотpофниx дерев-них i чагарникових рослин, беруть участь у процесах колообку речовин та пiдвищeннi pодючостi грунтав (Zerova, Yelin, & Kovjakov, 1984). Основна функщя дepeвоpуйнiвниx гриб1в-ксилотроф1в - розкладання деревини й iншиx оргашчних залишк1в рослинного походження. Велика роль мшоризних гриб1в, що зна-ходяться у симбiозi з вищими деревними i трав'яними рослинами. Гpиби-симбiонти сшвкнують з деревами, сприяють !хньому росту, а також охороняють коpiння дерев ввд пошкоджень хвороботворними оpганiзмами (Garibova, & Lekomceva, 2005).
Суцiльнi рубання дерев докоpiнно змiнюють i зни-щують середовище iснування гриб1в.
бдиний на сьогоднi нацiональний нормативний документ, що забезпечуе охорону конкретних видгв рослин та гриб1в, е Червона книга Украши, де уза-гальнено матepiали про сучасний стан рвдюсних, i таких, що перебувають шд загрозою зникнення, вид1в тварин i рослин, на пiдставi яких розробляють науковi i пpактичнi заходи, спрямоваш на !х охорону та ввд-творення (Sheljag-Sosonko, 1996; Diduha, 2009).
Перший европейський Червоний список гpибiв, який нараховував 309 видгв макpомiцeтiв, було опуб-лiковано у Схвднш Нiмeччинi (Benkert, 1992). У другому виданш Червоного списку грибгв, який було створено у 1992 р. для об'еднано! Шмеччини, за дани-ми Е. Арнолдса (Arnolds, 2001), налiчувалося вже 1402 види макромщетав. Пiсля 1982 р. подiбнi доку-менти з'явилися у багатьох крашах бвропи. 1х peвiзiя свiдчить про те, що найбшьшу кiлькiсть вид1в (1655) мiстить друге видання нацiонального Червоного списку макромщетав Нiдepландiв, найменшу (17) - ко-лишнього СРСР (Benkert, 1992). До останнього видання Червоно! книги Украши 2009 р. занесено 57 видгв грибгв-макромщетав (Diduha, 2009), iз яких - 21 зна-
Невiдкладним завданням е охорона i збереження раритетних видiв бюрозма'ття Укра1'нських Карпат, зокрема грибiв, й розроблення та здiйснення заходiв щодо 1'х вiдтворення.
Методика i об'екти дослщження. Мета досль дження - вивчення ролi гриб1в, а також 1'х охорона та способи збереження у лкових бiогеоценозах.
Об'ектами дослiдження були гриби, занесет до Червоно'' книги Украши, у букових пралках Украшських Карпат.
Маршрута дослщження виконували з метою зби-рання матерiалу i встановлення мiсцезростань вид1в грибiв. Дослiдження здiйснювали згiдно з адаптова-ною методикою (Bilaj, 1982). 1дентифжащю зiбраних видiв проводили за "Визначником грибiв Укра1'ни" (Zerova, Radzijevskyj, & Shevchenko, 1972) та "Атласом грибiв Укра1'ни" (Dudka, & Vasser, 1987; Zerova, 1974).
Результати дослщження та ix аналiз. Лiсостани Укра1'нських Карпат характеризуются високою рiзно-манiтнiстю дереворуйшвних гриб1в-ксилотроф1в, якi беруть участь у розкладi ввдмерло! деревини. За способом живлення 1х можна подшити на сапротрофнi та па-разитш гриби (Dudka, 2003). Цей подш е умовним, ос-к1льки окремi види гриб1в, починаючи руйнiвнi проце-си, паразитують на деревi, а наприюнщ процесу пере-ходять до сапротрофи. Ксилотрофи ростуть на стовбу-рах, гiлках i коренях дерев, на ввдмерлш деревинi, яка знаходиться на поверхш грунту, так i в серединi його.
В Угольському буковому пралiсi Карпатського бь осферного заповедника виявлено i визначено 53 види дереворуйшвних грибiв-ксилотрофiв, а на територп НПП "Зачарований край" - 12 видiв, заповiдника "Горгани" - 7 вид1в (Grebenjak, 2016).
Найпоширеншими дереворуйнiвними грибами на територп Угольського букового пралку виявилися: Fomes fomentarius (L. et Fr.) Gill., Ganoderma applana-tum (Pers. ex Wallr.) Pat., Trametes gibbosa (Pers.) Fr., Bjerkandera adusta (Willd. ex Fr.) Karst., Coriolus versicolor (L.: Fr.) Quel., Coriolus hirsutus (Wulf.ex Fr.) Quel.
Шд час дослщження в Угольському буковому пра-лiсi знайдено два види грибгв, занесених до Червоно'' книги Укра1'ни: герицш коралоподiбний (Hericium co-ralloides (Fr.) Gray), а також клаварiадельф товкачико-вий (Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk.).
xogHTtca Ha TepHTopil' yKpaiHcBKHx KapnaT.
Citation APA: Grebeniak, H. (2017). Protection of Fungi Red Book of Ukraine of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 29-32. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/157
Гриби належать до тих компонентов лкових еко-систем, як внасамперед реагують на р1зного роду дп несприятливих фактор1в, особливо до антропогенних навантажень. Господарськ заходи, як проводять у т-сах, зокрема рубки догляду, впливають на врожайшсть гриб1в (Lovas, 2009). Шсля рубок у насадженнях збшь-шуеться доступ свггла i вологи до поверхш грунту, внаслвдок чого врожайшсть бшьшосп видiв грибiв збiльшуеться. При цьому важливе значения мають тер-мiни проведення рубок. Проведення ïx влiтку може негативно впливати на стан грибних угiдь, оскшьки зш-маеться пiдстилка, яка шдтримуе високу вологiсть по-вiтря на поверхш грунту, i де частше за все зосередже-ний мщелш грибiв. Несприятливо впливае на грибш угiддя i випасання худоби, при цьому ущщьнюеться грунт i пересихають верхнi шари.
Коли йдеться про охорону гриб1в, то часто мають на увазi т1льки ïстiвнi види. Але до мшоризних ввдно-сять також багато видов отруйних i не'стовних грибiв: блiда поганка (Amanita phalloides), червоний мухомор (Amanita muscaria). Тому не варто знищувати ïx мк-цезростання, оск1льки вони допомагають рости лiсу.
Для охорони грибов недостатньо занести ïx в Чер-вону книгу, потрiбно поширювати знання про гриби серед населення щодо ïx значення i ролi в лкових еко-системах, треба надавати бшьше вiдомостей про мор-фолопю, бiологiю, умови ïx мiсцезростання i розпов-сюдження. Потрiбно ввести в шкшьну програму дис-циплiни "бюлопя" бiльше вiдомостей щодо охорони та збереження рiдкiсниx та зникаючих видiв.
Охорона гриб1в у сучаснiй бврош е одним iз прь оритетних завдань природоохоронноо полiтики зага-лом (Akulov, & Ordynec, 2006; European Mycological Association. Conservation, 2010; Dahlberg Anders, & Croneborg Hjalmar, 2006). Зокрема, про це свщчить юльюсть видiв грибов, якi занесено до Червоних списков рiзниx кра'н бвропи. Так, Червоний список грибов Чеxiï' нараховуе 905 видiв, Шмеччини - 992 види, Польщi - 1081 вид, Шдерландов - 1655 видiв (Akulov, & Ordynec, 2006; Dahlberg Anders, & Croneborg Hjal-mar, 2006).
В Украш "Червона книга Украони. Рослинний свiт" вийшла друком у 1996 р. до яко'' занесено 30 видов мак-ромiцетiв, з яких, 16 видов на територи Украшських Карпат (Sheljag-Sosonko, 1996). До Червоних списюв вносять тшьки макромiцети, тобто тi види, як можна легко впiзнати за макроморфолопчними ознаками.
На територiï' Украонських Карпат е мкцезростання 16 видов макромщетов, занесених до "Червоно'' книги Украши", зокрема, 6 видов на територи Карпатського бюсферного заповiдника (Sheljag-Sosonko, 1996): шишкогриб лускатий (Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk), герицш коралоподiбний (Hericium coral-loides (Fr.) Gray), грифола листувата (Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray), листочня кучерява (Sparassis crispa (Wulfen) Fr.), клаварiадельф товкачиковий (Clavari-adelphus pistillaris (L.) Donk), сиро'жка синювата Rus-sula turci (Bres.).
У 2009 р. в Украон вийшло друком нове видання "Червоноо книги Украши", куди внесено 57 видiв гри-бiв-макромiцетiв - майже вдвiчi бiльше, нiж у попе-редне. Цей список було доповнено, i вш мктив вже
21 вид макромщепв, як було знайдено на територи Укра1'нських Карпат (табл.). Так, наприклад, у Кар-патському бюсферному заповiднику серед них зафж-совано 8 видов макромiцетiв (Diduha, 2009). Цей список поповнили ще 2 види, порiвняно 3Í списком 1996 р.: фiлопор рожево-золотистий (Phylloporus pel-letieri (Lév.) Quél. (Boletaceae), хрящ-молочник чор-ний (Lactarius lignyotus Fr. (Russulaceae)).
Зпдно з прийнятими за основу 7 категорiями IUCN (МСОП) стосовно стану та ступеня загрози для судинних i безсудинних рослин, макромiцети на територи Украшських Карпат розподшено мiж трьома ка-тегорiями: 9 видов макромiцетiв зараховано до катего-ри I - тi, що зникають; 4 види до категорп II - вразли-вi; 8 видiв до категори III - рщюсш.
У зв'язку зi значним вилученням грибiв iз природ-них екосистем для кулшари, потрiбно вжити заход0в щодо запобiгання знищенню мкцевих популяцiй рвд-кiсних видов макромщепв. Нерегульований збiр Boletus aereus та B. regius може призвести до рiзкого ско-рочення i навиь до остаточного зникнення популяцш. У "Червонiй книзi Укра'ни" в рубрищ "Заходи охорони" для збереження цих видiв гриб0в пропонують створення мiкологiчних заказникiв у мкцезростаннях. На жаль, дieвiсть таких мшозаказниюв е маловiрогiд-на (Dudka, 2003). Дощльшшим буде виявлення нових мюцезростань цих видов у вiдповiдних типах люу на територи заповiдникiв та нацюнальних паркiв, де 1'х охорону гарантовано законом.
Подiбна ситуац1я склалася iз двома iншими макро-мщетами, якi зникають i належать до 1ст0вних грибiв: гриб-парасолька дiвоча (M. puellaris) та мухомор Цезаря (A. caesarea). Едина надiя на те, що вид мухомор Цезаря мае бшьше шанс0в на збереження порiвняно з наведеними тут видами родини Boletaceae полягае у тому, що вш зовш нагадуе деяк отруйнi види мухоморов, i переважна биьшють грибниюв не визнае його за 'спвний вид. Проте i для A. caesarea треба виявити новi мкцезростання у широколистяних лiсах заповщ-никiв або нацiональних паркiв зони Карпат.
Герицш коралоподiбний (H. coralloides), грифола листувата (G. frondosa), листочня кучерява (S. crispa), клаварiадельф товкачиковий (С. pistillaris) та сиро'ж-ка синювата (R. turci) у Карпатському бюсферному за-поввднику характеризуются низькою чисельнiстю, плодовi тiла !х трапляються поодиноко. Проте найб1льше занепокоення серед видiв викликае R. turci, яка мае едине на цшу крашу мкцезростання на горi Пiп-Iван Мармароський (Dudka, 2003). Потрiбно от-римати чисту культуру цього виду й шдтримувати ii у Нацiональнiй колекци шапинкових грибiв Iнституту ботанiки ш. М.Г. Холодного НАН Укра'ни.
Видалення з лiсу ввдмерло! деревини е причиною потрапляння багатьох видов рослин i тварин, а також i гриб0в у Червош списки видов. Таким видом е герицiй коралоподiбний, який е iндикатором умов старовшо-вих лiсiв i перебувае шд загрозою зникнення.
Зб1льшення обсяпв мертво'' деревини в експлуата-цiйних люах та забезпечення природно'' динамiки роз-витку в лiсах природоохоронних територш стали б одним iз вагомiших внесюв для пiдтримання та збереження бiорiзноманiття.
Табл. Поширенкть вид1в грибiв, занесених до Червоно'1 книги Украши, на територп Укра'1'нських Карпат
№ Вид гриба Територiя Умови мюцезростання Природоохорон-ний статус виду
Укр. Карпати КБЗ
1 2 3 4 5 6
1 Strobilomyces floccopus (Vahl.: Fr.) Karst. + + Листяш, хвойш (переважно ялинов^ та мшаш ль си, на грунп чи залишках гнилоТ деревини Зникаючий
2 Boletus aereus Bull.: Fr. + Листяш (переважно дубов^ люи, субори Вразливий
3 B. regius Krombh. + Листяш, переважно буковi та дубовi люи (здебшь-шого на вапнякових грунтах) Зникаючий
4 Macrolepiota puellaris (Fr.) Mos. + Хвойш, хвойно-широколистяш люи, луки Рiдкiсний
5 Amanita caesarea (Fr.) Quel. + Широколистяш (дубов^ буковк грабов^ прсьш ль си; на багатих карбонатами грунтах Зникаючий
6 Phylloporus pelletieri (Lev.) Quel. + + Листяш та хвойш люи; на грунп Зникаючий
7 Agaricus romagnesii S. Wasser. + Парки, сади, насадження бшоТ акацй, узлюся та галя-вини широколистяних лiсiв, уздовж дор^, на грунп Зникаючий
8 Tuber aestivum Vitt. + Листяш, переважно дубовi та буковi люи; на вапнякових грунтах Зникаючий
9 Hericium coralloides (Fr.) S.F. Gray + + Хвойш (на гнилш деревиш ялищ), мшаш, буковi та дубовi люи (на деревиш дуба та бука), зрщка мюьш насадження, переважно в прських районах Вразливий
10 Grifola frondosa (Fr.) S.F. Gray + + Широколистянi лiси; бшя основи стовбурiв старих дерев, переважно дуба, бука та граба Вразливий
11 G. umbellatus (Fr.) Pil. + Переважно листяш, рвдше мшаш лiси, бшя стовбу-рiв дерев, насамперед дуба, бука, клена та граба Рвдюсний
12 Sparassis crispa (Fr.) Fr. + + На корш^ бшя основи стовбурiв, зрвдка на свiжих пеньках сосни, школи ялини чи iнших хвойних по-рiд, у хвойних, переважно соснових лiсах Зникаючий
13 Clavariadelphus pistillaris (Fr.) Donk + + Листянi та мiшанi люи; на грунп Рвдкюний
14 Mutinus caninus Fr. + Переважно листянi люи, серед кущiв, у вологих мюцях на багатому на гумус та оргашчш рештки грунтi, пеньках, гниючш деревинi листяних порiд Рiдкiсний
15 Catathelasma imperiale (Fr.) Sing. + Хвойнi та мшаш лiси, переважно в прських районах Рiдкiсний
16 Russula turci Bres. + + Хвойш (сосновк ялиновi, ялицевО лiси; на грунтi Вразливий
17 Lactarius lignyotus Fr. + + Хвойнi люи; на грунп, зрiдка на трухлявих пнях Рвдкюний
18 Anthurus archeri (Berk.) Fischer + Широколистянi та мiшанi люи з бука, граба, дуба, ясена, сосни, вцвдв клена та верби Зникаючий
19 Bovista paludosa Lev. + Волоп буков^ грабовi та хвойш прсьш люи; заболо-ченi або мокр^ торф'яно-болотянi луки в горах Зникаючий
20 Boletus parasiticus Fr. + У рiзних типах лiсiв, у мюцях поширення вцвдв роду Scleroderma - на плодових тшах яких В. parasiticus паразигуе Рiдкiсний
21 Leucoagaricus nympharum (Kalchbr.) Bon + Хвойнi, хвойно-широколистянi лiси, луки Рвдкюний
З метою збереження видiв, як1 перебувають пiд за-грозою зникнення, потрiбно здiйснити низку заходiв:
• вивчення та картування природних локалiтетiв видового розмагття грибiв-макромщетiв;
• встановлення видiв, що потребують вщповщно'! охорони, видшення категорш цих видiв i складання Гхтх списюв;
• органiзування охорони мюцезростань рiдкiсних видiв;
• пошук нових популяцш видiв макромiцетiв, внесених до "Червоно! книги Украши" на природоохоронних те-риторгях Украшських Карпат (ЭМка, 2003);
• виведення чистих культур рщкгсних популяций грибiв;
• ведення монiторингу за природними локалiтетами гри-бiв;
• створення спецiальних заказниюв для охорони i збереження грибiв.
Виконання комплексу заходiв сприятиме зменшен-ню обсяг1в вилучення грибiв iз природних мкцезрос-тань, запобтанню руйнування природних локалiтетiв рiдкiсних видiв. Окрiм природоохоронного ефекту, це матиме важливе господарське й оздоровче значення. Штучне вирощування 1ст1вних i лiкувальних грибов може стати важливим чинником для покращення
зайнятосп населення, створення робочих мкць, шд-несення економiки краю, оздоровлення населення та рекреантiв.
Висновки. Базовим кроком у забезпеченнi охорони та збереженш рiдкiсних вид1в гриб1в е iнвентаризацiя цих видiв та 1хшх угруповань. Для цього потрiбно встановити види, як зникають, та скласти 1х списки; видiлити межi та встановити чикий режим охорони кожно! конкретно! територп, яка е важливою для збереження певного виду; видщити категорп цих вид1в та з'ясувати ареал 1х поширення. У подальшому доц1льно органiзувати охорону мкцезростань рiдкiсних вид1в та пошук нових популяцш вид1в макромiцетiв, внесених до "Червоно! книги Украши" на природоохоронних те-риторiях Укра!нських Карпат. Важливим е написання певних програм з охорони та створення природних комплекав, як допоможуть зберегти види, котрi вдаг-рають особливу роль у лкових бiоценозах. Перелiк використаних джерел
Akulov, A. Yu., & Ordynec, A. V. (2006). Sovremennye tendencii v organizacii ohrany gribov v Evrope. Proceedings of the international conference "Ot molekuly do biosfery", pp. 86-87. Harkhov: HNU. [In Russian].
Arnolds, E. (2001). The future of fungi in Europe: threats, conservation and management. In Fungal Conservation. Issues and Solutions, (pp. 64-80). Cambridge, UK: Cambridge Univ. Press.
Benkert, D. (1992). Vorläufige Liste der verschollenen und gefährdeten Grosspilzarten der DDR. Boletus, 6, pp. 21-32.
Bilaj, V. I. (1982). Metody jeksperimentalnoj mikologii. Kyiv: Na-uk. dumka, p. 340. [In Ukrainian].
Dahlberg Anders., & Croneborg Hjalmar. (2006). 33 Threatened fungi in Europe. Nature and environment, 136, pp. 34-78.
Diduha, Ya. P. (Ed.) (2009). Chervona knyga Ukrainy. Roslynnyj svit Kyiv: Globalkonsaltyng. [In Ukrainian].
Dudka, I. A., & Vasser, S. P. (1987). Griby. Spravochnikmikologa i gribnika. Kyiv: Nauk. Dumka. [In Ukrainian].
Dudka, I. O. (2003). Makromicety Ukrainskyh Karpat, vydove roz-maittja ta ohorona. In Praci Naukovogo tovarystva im. Shevchen-ka. Ekologichnyj zb. Ekologichni problemy Karpatskogo regionu, XII, pp. 171-182. [In Ukrainian].
European Mycological Association. Conservation, (2010). Retrived from: http://www.euromould.org.htm.
Garibova, L. V., & Lekomceva, S. N. (2005). Osnovy mikologii. Morfologija i sistematika gribov i gribopodobnyh organizmov. Moscow: Tovarishhestvo nauchnyh izdanij KMK. [In Russian].
Grebenjak, G. V. (2016). Ohorona grybiv u Karpatskomu biosferno-mu zapovidnyku. Proceedings of the conference Lis, nauka, mo-lod: materialy IV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferen-cii studentiv, magistriv, aspirantiv i molodyh vchenyh, prysvjac-henoi 15-richchju fakultetu lisovogo gospodarstva, 23 lystopada 2016 r. Zhytomyr: ZHNAEU, 2016. (pp. 10-12). [In Ukrainian].
Lovas, P. S. (2009). Ridkisni vydy grybiv na terytorii Zakarpatskoi oblasti. Naukovyj visnyk Uzhgorodskogo universytetu. Serija Bi-ologija, 26, pp. 180-187.
Sheljag-Sosonko, Yu. R. (Ed.) (1996). Chervona knyga Ukrainy. Roslynnyj svit. Kyiv: Ukrainska encyklopedija. [In Ukrainian].
Zerova, M. Ya. (1974). Atlas grybiv Ukrainy. Kyiv: Nauk. Dumka. [In Ukrainian].
Zerova, M. Ya., Yelin, Yu. Ya., & Kovjakov, S. M. (1984). Gryby: istivni, umovno-istivni, neistivni, otrujni (4th-ed). Kyiv: Urozhaj. [In Ukrainian].
Zerova, M. Ya., Radzijevskyj, G. G., & Shevchenko, S. V. (1972). Vyznachnyk grybiv Ukrainy (in 5 vols), 5(1), pp. 134-142. Kyiv: Nauk. dumka. [In Ukrainian].
Г. В. Гребеняк
ОХРАНА ВИДОВ ГРИБОВ КРАСНОЙ КНИГИ УКРАИНЫ В УКРАИНСКИХ КАРПАТАХ
Представлены результаты исследования микобиоты в Угольськом природоохранном научном отделении Карпатского биосферного заповедника, НПП "Зачарованный край" и заповедника "Горганы". В результате микологического обследования в Угольском буковом девственном лесе Карпатского биосферного заповедника выявлены и определены 53 вида дерево-разрушающих грибов-ксилотрофов, а на территории НПП "Зачарованный край" - 12 видов, заповедника "Горганы" - 7 видов. Проанализированы виды грибов, занесенных в Красную книгу Украины на территории Украинских Карпат, приведено их видовое разнообразие. Изучена роль макромицетов в природе и жизни человека. Обоснованы меры по их охране и сохранности.
Ключевые слова: макромицеты, биоразнообразие, мертвая древесина, буковые девственные леса, Красная книга Украины.
Н. V. Grebeniak
PROTECTION OF FUNGI OF THE RED BOOK OF UKRAINE IN THE UKRAINIAN CARPATHIANS
Fungi play an important role in nature and human life having valuable nutritional and medicinal properties, although their value is not limited. Various fungi species contribute to normal development of trees and shrubs as they are involved in the process of circulation of substances and enhancing soil fertility. As continuous tree felling radically alters and destroys fungi habitat, protection and preservation of rare species of biodiversity of the Ukrainian Carpathians, including fungi, and the development and implementation of measures for their reproduction are of cardinal importance. Consequently, our research aims at investigating the fungi role and their protection and conservation methods in forest ecosystems. We present the results of the study of micobiota in Uholsko environmental research department of the Carpathians Biosphere Reserve, the National Nature Park "Enchanted Land" and Gorgany Reserve. As a result of mycological examination in Uholsko virgin beech forests of the Carpathian Biosphere Reserve, we have distinguished 53 species of tree destroying fungi-xylotrophes. We also identified 12 fungi species in the National Nature Park "Enchanted Land", and 7 species in Gorgany Reserve. Then, we have analysed fungi species and diversity of the Ukrainian Carpathians included in the Red Book of Ukraine. The authors have noted the macromycetes role for nature and human lives as well. Finally, some measures concerning fungi protection and preservation are proposed in the research. To conclude we should confirm that the basic step in ensuring the protection and preservation of rare species of fungi is providing an inventory of these species and their communities. Thus we should identify disappearing species and make their list, provide clear boundaries and set the proper regime of each area protection necessary for the preservation of certain species; distinguish the category of species and determine their distribution area. Organizing the protection of rare species habitats and searching new populations of macromycetes listed in the Red Book of Ukraine on protected areas of the Ukrainian Carpathians are advisable to arrange in the nearest future. We also suggest developing specific programs for the protection and creation of natural complexes to help save species that play an important role in forest biocenoses.
Keywords: macromycetes; biodiversity; dead wood; virgin beech forests; the Red Book of Ukraine. 1нформащя про автора:
Г. В. Гребеняк, асшрант, НЛТУ Укра'ни, м. Львiв, Укра'на.
E-mail: galinaizhyk@gmail.com
