CC BY
21
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Аналiзуючи морфологiчну структуру паркових i люового фiтоценозiв, доходимо до висновку, що у лiсорослинних умовах Д2грБк у ролi едифiкатора виступае бук люовий, субедифiкатора - граб звичайний, клен гостролистий, клен-явiр, липа дрiбнолиста, дуб звичайний, вшьха чорна. Трав'яний покрив щентифжуе типовi лiсовi асощаци. Серед асесектаторiв трапляеться тiльки горобина звичайна. Вс описанi парковi фiтоценози можна вважати еталонни-ми i вони мають знаходитися пiд охороною як заповщш об'екти.
Л1тература
1. Быков Б.А. Геоботаника. Алма-Ата: Изд-во Каз.ССР, 1978. - 288 с.
2. Калинина А.В. Естественные и искусственные фитоценозы// В кн.: Теоретические проблемы фитоценологии и биогеоценологии. - М.: Наука, 1970. - С. 51-60.
3. Кучерявий В.П. Еколопя. - Л^в: Свгг, 2001. - 500 с.
4. Реймерс М.Ф. Основные биологические понятия и термины. - М.: Просвещение, 1988. - 319 с.
УДК 502.757:477.8 О.В. Тимчук; Н.М. Федорчук;
Л.М. Белей - Карпатський НПП, м. Яремче
OXOPOHA ТА РОЗШИРЕННЯ ПОПУЛЯЦ1Й Р1ДК1СНИХ ВИД1В ФЛОРИ НА ТЕРИТОРП КАРПАТСЬКОГО НПП
На територп Карпатського НПП виявлено 80 видiв рщюсних i зникаючих видiв рослин. Бшьшють з них зазнають впливу р!зних стихiйних та антропогенних проце-ciB. Вирiшення проблеми збшьшення чисельностi особин рiдкiсних i зникаючих ви-дiв у парку планусться двома шляхами: моделювання ценопопуляцш у природних фiтоценозах i створення банку насшня i маточних плантацш.
Ключов1 слова: рiдкiснi види, Червона книга Украши, флора.
O. Tymchuk, N. Fedorchuk, L. Belei - Carpathian natural national park Protection and enlargement rare flora species populations in Carpations NPP
80 rare species of the high plants are occurred out the territory of the Carpathian natural national park. This communities of rare plants saved in the specific sites of grow. Different role of individuals of rare plants in se formation of soil banks of seeds, banks of plants and their importance for preservation of population viability is established.
Keywords: rare species, Red Book of Ukraine, flora.
Охорона та збереження генофонду рослинного св1ту е одним is прь оритетних завдань Карпатського НПП. Заповщшсть територп парку т1ею чи шшою м1рою забезпечуе охорону та шдтримуе стабшьшсть популяцш рщюс-них та зникаючих рослин. Боташчш дослщження спрямоваш на вивчення флористичного р1зномашття, виявлення рщюсних, зникаючих, релжтових ви-д1в рослин та вивчення вЫх стадш 1х розвитку у природ! при тривалих дос-лщженнях. Для виршення природоохоронних питань на територп парку про-водяться заходи з швентаризацп судинних рослин; проводиться анал1з рари-тетност вид1в та рослинних угруповань, що становлять флору; вивчаеться ландшафтно-екотошчна ампл1туда й еколопчний оптимум раритетних рослинних угруповань, особливост 1х динамжи, здатшсть до шдтримання гоме-остазу фонових та рщюсних рослинних угруповань; створено системи опера-
тивного контролю - мошторингу - за станом рщюсних ценопопуляцiй; орга-шзовуеться насшнева база, створюються маточники для вегетативного роз-множення та ресурси для штучного розширення популяцiй рiдкiсних видiв у природних фiтоценозах; дослiджуються еколого-бюлопчш особливостi рщ-кiсних та зникаючих видiв рослин у природi для експериментально! розробки агротехнiки !х вирощування у культурi; вивчаються данi про фактичний i прогнозований антропогенний вплив на угруповання з участю рщюсних та зникаючих видiв.
Матер1ал та методи дослщження
Польовi дослiдження стану рщюсних i зникаючих видiв флори парку проводилися протягом 1997-2004 роюв. Вивчення флори проводилось де-тально-маршрутним методом: на обстежуванiй територи попередньо визна-чали мережу маршрутiв, як повно охоплюють флористичну рiзноманiтнiсть мюцеперебувань. При цьому використовувалися плановi матерiали люовпо-рядкування i топографiчнi карти. На маршрутах вщзначали типи рослинних угруповань, !хнш флористичний склад, стушнь антропогенних змiн. Крiм вь зуальних описiв, на маршрутах закладалися пробш площадки для детального облiку едифiкаторiв (субедифiкаторiв) та рiдкiсних видiв, як основних струк-туроутворювачiв ценозу, що визначають його динамiку i стушнь стшкость
Для виявлення едифiкаторного впливу домшантних ценопопуляцiй на спiввiдношення флористичних компонент у ценозах складались списки ш-вентаризовано! флори та зведеш геоботанiчнi описи.
Результати досл1джень
За даними Л.О. Тасенкевич [1], тдтвердженими швентаризащею 1997-2000 рр., флора парку представлена 1105 видами, що належать до ви-щих судинних рослин. На тепершнш час у межах парку нараховуеться 80 ви-дiв рослин, популяци яких потребують охорони.
Рщюст рослини, представленi в швентаризацшному списку, характе-ризуються рiзною частотою трапляння та рiзними показниками багатства особин у популящях. Мiсцезростання деяких рослин широко поширеш в ландшафт^ iнших - вузьколокалiзованi в ньому. При вузькш локалiзацil поши-рення рiдкiсних видiв обмежуеться екотишчними та бiотипiчними умовами.
Бiльшiсть популяцш рiдкiсних видiв рослин мають обмежеш, iзольо-ванi мiсцезростання. У вщкритих угрупованнях рiдкiснi та зникаючi рослини найчастше виступають у ролi ассектаторiв, що пiдтверджуеться дослщжен-нями в угрупованнях субальпшського поясу. У високопр'1 найбiльш багатi флористичнi комплекси приурочеш до рiзних угруповань. У рiзнотравних луках у комплексi з бюгрупами смереки, душекп зелено!, ялiвцю сибiрського екологiчний оптимум знаходять багато рщюсних видiв: Gentiana punctata L., G. acaulis L., G. laciniata Kit. Ex Kaniz., Arnica montana L., Pedicularis verticil-lata L. Угруповання скель та кам'янистих розситв - оптимальт екотопи для Rhodiola rosea L., Ranunculus tatrae Borb., Dianthus carpaticus Woloszcz., Campanula alpina Jacq., Primula minima L. У вологих сiровiльшняках трапляеться Gentiana asclepiadeaL., Astrantia major L., Dactylorhisa maculata L.
302
Заповвдна справа в Галичинi, на Подьлл та Волинi
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
Для охорони i збагачення ценопопуляцш рщюсних видiв необхiдно пiдтримувати оптимальне середовище ïx iснування - шонерш дифузш угруповання на оголених субстратах, там, де мае мюце дiя плoщиннoï epoзiï, шд-силeнoï антропогенним впливом, cmroBi зсуви, сильнi вггри, що сприяють на-сiнневoму та вегетативному поновленню. Так, найбiльшi у парку популяци R. rosea збереглися на крутих схилах г. Брескул, г. Говерла та г. Шпищ, де спос-тершаеться активна партикулящя генеративних, iнoдi сeнiльниx особин шд впливом плoщиннoï epoзiï та зсувiв снiгу.
Стан piдкiсниx видiв рослин дослщжуемо за показниками структури популяцш. Так, популяци таких видiв, як Botrychium lunaria (L.) SW, Aconitum jacquinii Reichenb., Ranunculus tatrae Borb, Lilium martagon L., Epipactispurpu-rata Smith., мають зруйновану популяцшну структуру, яка характеризуеться неповночленними вжовими спектрами, в якому вiдсутнi або малочисельш ге-нepативнi особини, самошдтримання пoпуляцiй вiдбуваеться за рахунок вегетативного поповнення. Вiдoмi тiльки кшька лoкалiтeтiв таких видiв, пiд дiею антропогенних пpoцeсiв вони можуть бути знищеш, що призведе до втрати унiкальнoгo генофонду. Це стосуеться, наприклад, гронянки дворядно", що в Укра"ш виявлена тiльки на гopi Туркул, популяци Еpipасtis purpurata Smith., виявлеш в pайoнi букових i буково-ялицевих люах тiльки у двох люництвах -Ямнянському та Вopoнeнкiвськoму. Стан дослщжених пoпуляцiй незадовшь-ний, оскшьки вони малoчисeльнi, нeпoвнoчлeннi та депресивш.
Малoпoшиpeнi види з нормальною популяцшною структурою, пов-ночленними або неповночленними вжовими спектрами, генеративним i веге-тативним поновленням, якi збереглися тшьки в одному чи двох локал^етах. Це - Saxifraga hirculus L., Doronicurn clusii (All.) Tausch, Oreochloa disticha (Wulf) Link, Saxifraga aizoides L.
Рщюсш види, - Corallorhiza trifida Chatel., види роду Orchidaceae, Pulsatilla alba Reichenb., Licopodium annotinum L., L. clavatum L., Huperzia selago (L.) Bernh.ex Schrank et Mart., Pinus cembra L., - представлен нечислен-ними популящями, вимагають пoвнoï охорони, мають неповночленш вiкoвi спектри, поновлення вiдбуваеться вегетативним i генеративним шляхом, виявлеш у кшькох локалггетах.
Дeякi рослини, занесет до Чepвoнoï книги Украши, - Arnica montana L., Astrantia major L., Lunaria rediviva L., Colchicum automnale L. - юнують малозруйнованими повночленними популящями, що займають велик плoщi, розмножуються вегетативно i генеративно, але охороняються як види на ме-жi свого ареалу.
Переважно, рщюсш види рослин збереглись у малосприятливих еко-лопчних умовах, що е oднiею з причин ix пониженого життевого пoтeнцiалу i обмеженого поширення. У pядi мiсцeзpoстань на територи Карпатського НПП популяци рщюсних видiв рослин знаходяться пiд загрозою зникнення тому, що збереглися в екстремальних умовах мюцезростання, якi пepioдичнo зазнають впливу piзниx стиxiйниx та антропогенних пpoцeсiв. У таких випад-ках для збереження популяцш плануються спещальш тexнiчнi чи фггомель opативиi заходи спpямoванi на шдвищення ïx стiйкoстi.
Одним i3 найбiльш надiйних шляхiв збереження видiв природно!' фло-ри парку е первинна iнтродукцiя з наступними заходами з рештродукцп у природнi фггоценози. У першу чергу, для штродукцп були вибранi види з широкою еколопчною амплiтудою, що сприяе 1'х адаптацп як у культурi, так i при рештродукцп. Для збереження та вщновлення ресурсiв флори парку методом ex situ, розпочато створення банку насшня та живо! колекцп рослин.
Виршення проблеми збшьшення чисельност особин рщюсних i зникаючих видiв плануеться двома шляхами: моделювання цeнопопуляцiй у природних фггоценозах i створення маточних плантацш за принципом геог-рафiчних культур на базi сeлeкцiйного пункту. Висновки
1. Флора парку представлена 1105 видами, що належать до вищих судинних рослин, раритетна компонента становить 80 вид1в рослин, популяцп яких потребують охорони.
2. У ряд1 мшцезростань на територп Карпатського НПП популяцп рвдкшних вид1в рослин знаходяться тд загрозою зникнення тому, що збереглися в екстремальних умовах мшцезростання, як перюдично зазнають впливу р1з-них стихшних та антропогенних процешв - стгових лавин, зсув1в, сельових потошв, рекреацшного навантаження.
3. Виршення проблеми збшьшення чисельност особин рвдкюних i зникаючих вид1в ex situ плануеться двома шляхами: моделювання ценопопуляцш у природних ф^оценозах i створення маточних плантацш за принципом геогра-фiчних культур.
Лiтература
1. C.M. Стойко, Л.1. М1лк1на, Л.О. Тасенкевич та ш. Природа Карпатського нащ-онального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 48.
УДК 634.0.52: (477.86) Мол. наук. ствроб. В.1. Годованець;
мол. наук. ствроб. Р.В. Лазарович - КНПП, м. Яремче
ВПЛИВ ВИСОТИ Н.Р.М., ЕКСПОЗИЦ11 ТА КРУТОСТ1 СХИЛУ НА ПРОДУКТИВН1СТЬ Л1С1В КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Опрацьовано результати дослщжень впливу висоти н.р.м., експозицп та кру-тосп схилу на продуктившсть л1с1в. На основ1 проведених дослщжень ми можемо побачити пряму залежшсть м1ж запасом та крутютю схилу. У верхнш мeжi зростан-ня продуктивнють чистих смерекових люв е достатньо великою, оскшьки це розта-шування е оптимальним для смереки.
Ключов1 слова: крутють схилу, експозищя, висота н.р.м., запас, тип люу.
V. Godovanets, R. Lazarovych
Influence of the altitude above sea level, exposition and slope steepness to the forest productivity of the Carpathian national natural park
The generalized results of the influence of the altitude above sea level, exposition and slope steepness on the forest productivity have been presented in the article. On the base of realized researches we can see the direct dependence between the reserve and steep-
304
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш
