CC BY
67
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.8
7. Литвицький В. Решфлящя - 2007 / В. Литвицький // Вюник Нацюнального банку Ук-ра!ни : журнал. - 2008. - № 2. - С. 2-12.
8. Патржац Л. Мщна фшансова система забезпечить Укра1ш гiдну позицiю на глобальному ринку / Л. Патржац, Р. Пщвисоцький // Вiсник Нацюнального банку Укра!ни. - 2012. -№ 8. - С. 42-46.
9. Шаповалова М. Становлення монетарно! та фюкально! полiтики в Укра1ш / М. Шаповалова, Т. Срлша // Вiсник Нацiонального банку Укра!ни : журнал. - 2004. - № 10. - С. 8-11.
10. Schaechter А. Economic and Fiscal Programmes of potential candidate countries / А. Schaechter // EU Commission's assessments. - 2008. - July. - No. 38. - P. 22-31.
Атаманчук ЗА. Целесообразность использования Национальным банком Украины инструментов денежно-кредитного регулирования для поддержания оптимального предложения денежной массы
Исследованы особенности и основные проблемы денежно-кредитного регулирования. Рассмотрено целесообразность использования Национальным банком Украины (НБУ) таких инструментов как политика открытого рынка, установление нормы обязательного резервирования. Отмечена приоритетность процентной политики как механизма регулирования денежного рынка. Исследовано эмпирически влияние процентной ставки НБУ на процентную ставку по кредитам и депозитам, а также влияние их роста на инвестиции. Обоснованы предложения, способствующие росту эффективности монетарной политики НБУ.
Ключевые слова: денежно-кредитное регулирование, монетарная политика, обменный курс, обязательное резервирование, предложение денежной массы, процентная политика, процентная ставка по кредитам, процентная ставка по депозитам.
Atamanchuk Z.A. Practicality of using the tools of monetary regulation by National Bank of Ukraine for the maintaining of optimum proposal of money supply
The peculiarities and main issues of monetary regulation have been investigated. The practicality of using the tools such as open market policy, rate fixing of required resources by National Bank of Ukraine has been considered. The priority of interest policy as a mechanism for regulating the monetary market has been extended. It is empirically researched the impact of the NBU discount rate on the interest rate according to loans and deposits and the impact of the raising the last one according to the investment. The proposals have been substantiated to enhance the effectiveness of monetary policy of NBU have been substantiated.
Keywords: monetary regulation, monetary policy, exchange rate, required reservation, proposal of money stock, money supply, discount policy, the interest rate according to loans, the interest rate according to deposits.
УДК 336.71 Викл. О. О. Беляева -
Закарпатський державний утверситет, м. Ужгород
КОНЦЕПТУАЛЬН1 П1ДХОДИ ДО АНАЛ1ЗУ КРЕДИТНИХ ПОРТФЕЛ1В БАНК1В
У сучасних умовах розвитку нацюнально! та св^ово! економiчноi систем необ-идним е тдвищення ефективност управлшня кредитними портфелями банюв. В ус-тшному виршенш цього завдання важливу роль вщведено удосконаленню теорети-ко-методичних основ формування кредитних портфелiв бангав, що передбачае роз-криття економiчноi сутност функцш, суб'ектного та об'ектного складу учаснигав процесу формування портфелiв кредитних операцш бангав.
Ключовг слова: банк, кредитний портфель, кредитна пол^ика, функцп кредитного портфеля, стратепя формування кредитного портфеля.
Постановка проблеми. Банювська система Укра'ни розвиваеться в умовах посилення конкуренцп та штеграцп у свiтовий фiнансовий проспр, що диктуе необхiднiсть змiцнення конкурентних позицш вiтчизняних банюв, пiдвищення 1х стшкост до кризових процесiв. Вiд методiв та mдходiв, що ви-користовуються в процесi аналiзу ефективностi 1х функцюнування, залежать прибутковiсть i стабшьшсть банювсько! системи, тому використання адек-ватних сучасним умовам методiв управлшня кредитними портфелями банкiв для тдвищення ефективностi дiяльностi вiдповiдае потребам сучасно! науки та практики оргашзацп банювсько! справи.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Рiзнi аспекти дiяльностi банюв на кредитних ринках проаналiзовано у працях провщних вiтчизняних економiстiв: М. Алексеенка, О. Васюренка, О. Дзюблюка, М. Крупки, I. Лютого, В. Мщенка, А. Мороза, М. Савлука, С. Сгоричево! та шших.
У працях цих та шших фахiвцiв дослiджено проблеми, що стосуються основних аспектiв кредитно! дiяльностi банюв, зокрема, формування кредитних портфелiв, управлiння ризиками кредитно! дiяльностi, класифжацшних характеристик кредитiв та iн. Зважаючи на iснуючi напрацювання, доцiльно систематизувати теоретико-методичш пiдходи до аналiзу кредитних портфе-лiв банкiв в умовах конкурентного середовища.
Виклад основного матер1алу. У фаховiй лiтературi видiляють два тдходи до формування кредитного портфеля банку - традицшний та нетра-дицiйний (табл.).
Табл. Порiвняння традицшного та нетрадицшного niдходiв до формування
Критерп Традицшний тдхвд до формування кредитного портфеля банку Нетрадицшний шдхщ до формування кредитного портфеля банку
Характеристика Оцшка Характеристика Оцшка
Характер дослщжень 1нту'!щя та суб'ектив1зм + - Рацюнал1зм та об'ектив1зм + -
Середовище функцюнування Будь-яке середовище + Стабшьне ринкове середовище, щеальна конку-ренщя, вшьне отримання та надання позичок -
Методи обчислень Метод коефщенив + Теор1я 1мов1рност1, статистика, економетр1я + -
Методи наукового тзнання Неформал1зоваш ф1-лософсью методи (науково'1 уяви, штущи, здогадки) + - Загальнонауков1 методи ймов1ршсно-статистичний, моделювання, програму-вання, прогностичний) + -
Оцшка ризиюв Ризики важко щентиф1кувати та розраховувати - Ризики можна досить ч1тко щентифжувати та розраховувати +
Прикладний аспект Просто + Складно, потребуе удоско-налення та нових розробок -
Швидкiсть прийняття ршень Швидко + Потр1бний деякий час для роз'яснення (штерпрета-ци) отриманих даних -
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.8
Баpгlcгь Дешево + Доpого
Анал1з ефекгивноc-г1 yпpавлlння ^е-дигним поpтфелем Не анал1зуе - Анал1з на заключному еган1 нpоцеcy +
Пpоцеc yпpавлlння кpедигним поpтфелем Егапи не визначен1 га не до^имует^я ïx ноcлlдовнlcгь - Бcl егани визначеш га збеplгаегьcя ч1гка ïx ноcлiдовнicть +
Пpогpамне забезпечення Ббудован1 нpогpами MS Office + Авгомагизован1 банкiвcькl cиcгеми +
До гpадицiйного вiдноcять гакий гадащ, який rpyнтyeтьcя на нефоpма-лiзованиx мегодаx шзнання, гобго його заcгоcyвання неpедбачаe викоpиcтан-ня доcвiдy га знання cигyацiï. б1н заcнований на iнгyïцiï га cyб'екгивномy ба-ченнi нpоблеми. Цей гадащ неpедбачаe викоpиcгання коефiцieнгного анал1зу, за дономогою якого можна ощнити кpедигний ноpгфель за кiлькicними га якюними наpамегpами. Пpоcгога га зpyчнicгь викоpиcгання цього нiдxодy cyнpоводжyeгьcя cкладнicгю iденгифiкацiï га pозpаxyнкy pизикiв кpедитного ноpгфеля.
Негpадицiйний метод неpедбачаe викоpиcтання загальнонаyковиx ме-год1в нiзнання (теоpiю ймовipноcгi, статистику, економегpiю) i таю обмежен-ня, як cгабiльне pинкове cеpедовище (ноpгфельна геоpiя). У заpyбiжнiй лгге-pагypi наведено гакi визначення кpедитного ноpгфеля:
• кpедитний туфель - це позики, наданi банком cвоïм ктентам [4, c. 139];
• кpедитний поpтфель - це cy^^icis виданиx позик, яю клаcифiкyютьcя на оcновi ^m^pita, пов'язаниx з piзноманiтними фактоpами кpедитного pизикy або торбами заxиcтy в1д нього [2];
• кpедитний поpтфель - це cy^^ic^ вимог банкy за наданими позиками, до cкладy якого вxодять мiжбанкiвcькi кpедити, кpедити оpганiзацiям та тд-пpиемcтвам, кpедити пpиватним отобам [5, c. 29];
• кpедитний поpтфель - це позикова забоpгованicть, яка включае позики вида-m та ще не погашеш, а також чаcтинy пpоcтpочениx вiдcоткiв за позиками, накопиченик за пеpiод менший 30 дн1в [1, c. 306].
Ц1 визначення ноняггя "кpедигний поpтфель" комеpцiйного банку можна об'еднаги y дв1 гpyни:
• y ш^окому pозyмiннi кpедитний поpтфель дае змогу cфоpмyвати загальне yявлення пpо його pоль та значення як ширумента pеалiзацiï кpедитноï поль тики комеpцiйного банку;
• y вузькому значенш це понягтя дае змогу pозкpити cyтнicть понятгя як cy-купност! кpедитниx активiв банку.
На нашу думку, ноняггя "кpедитний ноpгфель" необxiдно до&л1джува-ги не лише на piвнi окpемого банку, але й необxiдно вид1ляги це ноняггя на макpоpiвнi як iнcгpyменг оцiнювання кpедитноï д1яльноап cyкyнноcгi банкiв y межаx невноï кpаïни чи гpyни куат. Пpи цьому, ногоджyемоcя з позищею Б. Голуба, що кpедигний поpтфель ногpiбно аналiзyваги з нозицiï страгепч-ного нiдxодy, вид1ляючи нpи цьому piвнi cгpагегiчний i факгичний [3, c. 7-8].
^едметом фоpмyвання кpедитного ноpгфеля вистунаюгь не онеpацiï га поcлyги, а гакi xаpакгеpиcгики кpедитного ноpгфеля, як доxiднicгь га p^ зик. Оcкiльки фоpмyвання кpедигного поpтфеля cнpямоване не лише на вида-
чу рiзних видiв кредипв, а й на досягнення певних цшей, а саме: отримання певного доходу, утримання певного рiвня ризику та рiвня лжвщносп.
Функцп кредитного портфеля пропонуемо розглядати як прояв якос-тей дослщжуваного об'екта. Для видiлення функцiй кредитного портфеля дослщимо сутнiсть цього економiчного об'екта. Доречно розглядати страте-пчний та фактичний рiвнi формування кредитних портфелiв. Стратегiчний рiвень формування кредитного портфеля е засобом планування кредитно! дь яльностi, ефективного розподiлу ресурив для отримання очiкуваного доходу та мiшмiзацu ризику.
Фактичний рiвень формування кредитного портфеля використовують для анатзу поточно! кредитно! дiяльностi, контролю за наданням та повер-ненням кредитних ресуршв, оперативного та ефективного управлшня кредит -ним портфелем та прогнозування результапв кредитно! дiяльностi. Пропонуемо видшити такi функцп кредитного портфеля на макро- i мiкрорiвнях:
1. Стратепчний р1вень: функщя розподшу кредитних ресурмв; функщя планування.
2. Фактичний р1вень: управлшня кредитною д1яльшстю; контрольна функщя.
Функцiя розподiлу кредитних ресуршв та функцiя планування прояв-ляються на етапi формування стратепчного портфеля. Розглядаючи !х на мж-рорiвнi, банк здiйснюе планування кредитно! дiяльностi та визначае, як кра-ще розподiлити наявнi кредитнi ресурси, який дохщ вiн плануе отримати та який ризик погоджуеться прийняти.
На макрорiвнi суть функцп розподiлу кредитних ресурсiв буде проявляйся у розробленнi стратеги визначення прюритетних сфер кредитування для досягнення фшансових та економiчних цiлей. Зокрема, реатзащя зазна-чено! функцп може бути здшснена шляхом надання пшьг для кредитування окремих галузей та обмеження кредитування шших галузей, регулювання до-хiдностi та ризикованостi кредитних операцш.
Функцiя планування проявляеться у можливосп прогнозування ймо-вiрних ризиюв, втрат та доходiв сформованого кредитного портфеля, що дае змогу, як на мжро-, так i на макрорiвнях, вживати заходи для попередження ризиюв, тдвищення якостi кредитного портфеля. Наявний кредитний портфель дае змогу проконтролювати фактичний стан кредитно! дiяльностi та здшснити певнi коригування, таким чином проявляються функцп управлшня кредитною дiяльнiстю та контрольна.
Суть функцп управлшня кредитною дiяльнiстю на мiкрорiвнi полягае у тому, що з допомогою кредитного портфеля банк здшснюе ефективне по-точне управлшня своею кредитною дiяльнiстю. Зокрема, збираючи та аналь зуючи iнформацiю банк здшснюе вибiр критерпв для диверсифжацп позик, встановлюе лiмiти кредитування серед обраних критерпв диверсифжацп та моделюе загальну структуру кредитного портфеля. Аналiз якостi кредитного портфеля вiдображае ефективнють роботи персоналу банку.
Контрольна функщя кредитного портфеля на мiкрорiвнi означае, що банк здшснюе контроль за рухом сво!х кредитних ресуршв не лише на рiвнi
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.8
окремо! позики, а й на рiвнi кредитного портфеля загалом. Зокрема, банк здшснюе контроль за видачею кредитних ресурЫв вiдповiдно до строкiв ко-ристування пасивами, таким чином збалансовуючи при цьому кредитно-де-позитний портфель, а також здшснюе контроль за своечасним поверненням наданих у кредит кош^в.
Контрольну функцш та функцш управлшня кредитною дiяльнiстю на макрорiвнi здшснюе центральний банк краши. Суть першо! полягае у контро-лi за кредитною дiяльнiстю банкiв, а останньо! - у вирiшеннi системних проблем грошово-кредитного ринку. Для розкриття поняття кредитного портфеля комерцшного банку проаналiзуемо його змiст та структуру. Змют ста-новить сукупнiсть таких характеристик, як суб'ектний, об'ектний та предмет-ний склад даного поняття, функци та принципи iснування. Деяк дослiдники, аналiзуючи суб'ектний склад кредитного портфеля, видшяють таких учасни-юв - фiзичних, юридичних осiб та державу [7, с. 27].
Пропонуемо суб'еклв, що беруть участь у формуванш кредитного портфеля, роздiляти на активних та пасивних (рис. 1). До активних суб'еклв вщнесено банювсью установи, якi безпосередньо надають кредити, а також державу в особi регулюючих кредитш ринки органiв. До пасивних - кредито-рiв, тобто оЫб, якi виступають донорами активiв, що використовуються для надання кредиив (власники депозитiв, iнвестори тощо), та позичальниюв кредитiв, що входять до кредитного портфеля. Умови, на яких фiнансовi установи залучають кошти для формування сво!х кредитних портфелiв (зокрема, строк залучення, варткть, обсяг тощо), мають безпосереднiй вплив на структуру та дохщшсть кредитних портфелiв. Позичальники впливають на обсяг, структуру та дохщшсть кредитних портфелiв шляхом формування по-питу на кредитш ресурси.
Рис. 1. Суб'екти формування кредитного портфеля
На структуру банювського кредитного портфеля впливае низка факто-рiв. Зокрема, до основних факторiв вщносять специфiку сектора ринку, роз-мiр банку, досвiд та квалiфiкацiю менеджерiв i кредитну полггику банкiв, очi-куваний дохiд тощо [6, с. 174]. Специфжа сектора ринку, який обслуговуе банк - один iз ключових чинниюв, що визначають структуру кредитного пор-
тфеля банку. Кожен банк формуе власний кредитний портфель, враховуючи фiнансовий потенцiал та потреби кшенпв вiдповiдного регiону, галузеву структуру, сезоннiсть виробництва.
Розмiр банку е ключовим фактором, що впливае на структуру кредитного портфеля, особливо розмiр капiталу, який визначае граничну суму кредиту, що надаеться позичальникам. Велик банки, зазвичай, е "оптовими кредиторами". Бшьшу частину сво!х кредитних ресурсiв вони надають великим фiрмам та тдприемствам. Меншi банки орiентуються на роздрiбне кредиту-вання у невеликих обсягах. Зокрема, вони надають бшьшою мiрою невеликi кредити фiзичним особам тд заставу будинкiв, а також невелик кредити власникам фiрм i шдприемств. Крiм цього, на структуру кредитного портфеля мають вплив досвщ i квалiфiкацiя менеджерiв у сферi кредитування, а також кредитна стратепя банку. Для ефективного управлшня структурою кредитного портфеля банку, необхщно здiйснити класифiкацiю кредитiв, що його формують. Пропонуемо логiко-структурну модель розроблення стратеги формування кредитного портфеля банку (рис. 2).
Рис. 2. Логжо-структурна модель розроблення стратеги формування кредитного портфеля банку
Ця модель базуеться на виявленш причин, що зумовлюють необхщ-шсть у збшьшенш кредитування, виконанш комплексного оперативного та стратепчного аналiзу кредитно! дiяльностi банку з врахуванням ринково! кон'юнктури, визначенш оптимальних пропорцiй внутрiшнiх i зовшшшх дже-рел кредитування, спрямована на усунення диспропорцш кредитних та депо-
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.8
зитних портфелiв та реатзащю визначено! кредитно! стратеги дiяльностi банку у напрямi забезпечення стабiльного розвитку банку та економжи кра!ни.
Висновки. Таким чином, запропоновано розглядати поняття "кредит -ний портфель" на мжро- та макрорiвнях: на мiкрорiвнi як сукупнiсть кредипв та заборгованiсть за ними окремого банку станом на певну дату, на макрорiв-нi як сукупшсть наданих кредитiв банкiв, що здшснюють кредитну дiяль-нiсть в окремш державi чи групi кра!н, як шструмент макроекономiчноl кредитно! полиики.
За допомогою аналiзу сутностi кредитного портфеля видшено його ос-новш чотири функци: планування, розподiлу кредитних ресуршв, контрольну та управлiння кредитною дiяльнiстю.
За результатами аналiзу суб'ектного складу кредитного портфеля запропоновано розрiзняти активних та пасивних учасниюв його формування. До активних вщнесено активного кредитора - банк та державу в особi регулю-ючих кредитнi ринки органiв, а до пасивних - пасивних кредиторiв (власники депозитiв, iнвестори тощо) та позичальниюв.
Оскiльки вплив сучасних умов функцюнування кредитних ринкiв за-лишае проспр для бiльш глибокого аналiзу та дослщження поняття банювсь-кого кредиту та його характеристик, дослщження теоретичних пiдходiв до формування кредитного портфеля, що повинш враховувати постiйний розви-ток та удосконалення теори та практики управлшня кредитними портфелями, залишаються актуальними для подальшого вивчення.
Л1тература
1. Андросов А.М. Бухгалтерский учет и отчетность в банке / А.М. Андросов. - М. : Изд-во "Менатеп-Информ", 1994. - С. 306.
2. Банковское дело : учебник [для студ. ВУЗов] / под ред. О.И. Лаврушина, И.Д. Мамоновой, Н.И. Валенцевой. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.]. - М. : КНОРУС, 2006.
3. Голуб В.М. Управлшня кредитним портфелем комерцшного банку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. спец. 08.04.01 "Фшанси, грошовий обш i кредит" / КНЕУ. - К., 2004. - С. 7-8.
4. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка / Г.С. Панова. - М. : ИКЦ "ДИС", 1997. - С. 139.
5. Пашков А.И. Оценка качества кредитного портфеля / А.И. Пашков // Бухгалтерия и банки. - 1996. - № 3. - С. 29.
6. Роуз Питер С. Банковский менеджмент : пер. с англ. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. -М. : Изд-во "Дело Лтд", 1995. - 768 с.
7. Чуб П.М. Шдходи до управлшня кредитним портфелем комерцшного банку : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Чуб Павло Михайлович. - К., 2003. - 198 с.
Беляева О.Е. Концептуальные подходы к анализу кредитных портфелей банков
В современных условиях развития национальной и мировой экономической систем необходимым является повышение эффективности управления кредитными портфелями банков. В успешном решении этой задачи важная роль отведена совершенствованию теоретико-методических основ формирования кредитных портфелей банков, что предусматривает раскрытие экономической сущности функций, субъектного и объектного состава участников процесса формирования портфелей кредитных операций банков.
Ключевые слова: банк, кредитный портфель, кредитная политика, функции кредитного портфеля, стратегия формирования кредитного портфеля.
Belyayeva O.O. Conceptual approaches to the analysis of loan portfolios of banks
The increasing of efficiency of credit portfolio management is an important task under the current conditions of national and global economic systems development. In the successful decision of this task an important role is taken to the improvement of theoretical bases of forming of credit portfolios of banks, that envisages researching of economic essence of functions, subject and objective list of entries of process of forming of portfolio of bank credit operations.
Keywords: bank, loan portfolio, credit policy, loan portfolio functions, the strategy of forming loan portfolio.
YflK339.9.012.23(045) Acnip. O.K Eopm' -
HbeiecbKa depwaeHa fimaHcoea aKadeMM
TEOPETHHHI 3ACAflH OOPMyBAHHfl TA BHKOPHCTAHHfl 0IHAHCOBHX PECyPCIB nPHKOPflOHHHX TEPHTOPIH
Po3rgaHyTo HayKoBi nigxogu go $opMyBaHHa Ta BHKopucTaHHa $ÍHaHcoBHx pecyp-cíb gga po3BHTKy npHKopgoHHHx TepuTopiax YKpaiHH. BH3Ha^eHo HanpaMH KgacHi^iKa^i ^ÍHaHcOBHX pecypciB npHKopgoHHHx TepuTopin Ta ix MeTogogormHHH nogig. nigcyMo-BaHO po3po6KH BÍT^H3HaHHx B^eHHx ^ogo BH3Ha^eHHa noHarra ^ÍHaHcOBHx pecypciB.
Knwuoeí cnaea: $ÍHaHcoBÍ pecypcu, ^HTpagi3oBaHi Ta ge^HTpagi3oBaHi $OHgH rpomoBHx KomTÍB, npHKopgoHHÍ TepuTopii, TepHTopiagbHHH p03BHT0K.
nocTaHOBKa npo6.roMH. OÍHaHcoBÍ pecypcu npuKopgoHHa - Baxnrna HacTHHa TepHTopianbHHx ^ÍHaHcÍB. reHepa^a ix b gocTaTHÍH KmbKocri cnpuae rapMoHÍHHoMy po3BHTKy Ta noKpa^eHHro pÍBHa XHTTa HaceneHHa Ha npuKopgoH-Hux TepuTopíax. CaMe ToMy, BHBHeHHa nuTaHHa, noB'a3aHoro 3 ^opMyBaHHaM Ta BHKopncTaHHaM ^ÍHaHcoBHx pecypcÍB npuKopgoHHux TepHTopÍH, 3acnyroBye ge-TanbHÍmoro po3raagy 3 6oKy HayKoB^B.
AHa^Í3 ocTaHHix goe^íg^eHb Ta ny6.riKa^H. rnu6oKÍ gocmgxeHHa ^Í-HaHcoBux pecypcÍB npuKopgoHHux TepHTopÍH 3grncHK>K>Tb TaKÍ BÍgoMÍ BÍTHH3Ha-hí ^axÍB^, aK r. A3apeHKoBa, O. BacunHK, H. MÍKyna, n. BeneHbKHH, ,3,. CTeneH-ko Ta 3apy6íXHÍ - A. ^ena3o, K. CTaxHK, M. rpeTa Ta ÍHmí.
MeTa goe^ig^eHHH - Knacn^ÍKyBaTH Ta nogaTu MeTogonorÍHHHH nogín ^ÍHaHcoBHx pecypcÍB npuKopgoHHux TepHTopÍH YKpaiHH.
Biik.ia.i 0CH0BH0r0 MaTepiary. OyHK^oHyBaHHa npuKopgoHHux Tepu-Topín e HeMoxnnBe 6e3 BÍgnoBÍgHoi KÍnbKocTÍ ^rnaHcoBHx pecypcÍB, aKÍ 3a6e3ne-nyroTb peam3a^ro cTpaTeiÍHHHx ^nen Í noToHHHx 3aBgaHb eKoHoMÍHHoi nonÍTn-ku npuKopgoHHux TepHTopin. Y HayKoBÍn mTepaTypí ícHyroTb nncneHHÍ BH3Ha-neHHa Ta noraagn Ha noHaTTa ^ÍHaHcoBHx pecypcÍB. Po3raaHeMo geKÍnbKa 3 hux.
OÍHaHcoBÍ pecypcu - ^HTpam3oBam Ta ge^HTpam3oBaHÍ rpomoBÍ ^oh-gu ^nboBoro npH3HaneHHa, aKÍ ^opMyroTbca b npo^cí po3nogíny cyKynHoro npogyKTy Í Ha^oHanbHoro goxogy Í nproHanem gna BHKopncTaHHa BÍgnoBÍgHo go 3aBgaHb co^anbHo-eKoHoMÍHHoro po3BUTKy [1, c. 58]. Y HayKoBÍn nÍTepaTypí ^ÍHaHcoBÍ pecypcu TepuTopíi BroHanaroTb aK cyKynHÍcTb KomTÍB, cTBopeHux Í bu-
1 HayK. KepÍBHHK: npo<^. K.B. BacbKÍBcbKa, g-p eKoH. HayK
214
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHX пpaцb
