CC BY
16
сбалансированности по стоимости этих потоков зависит здоровье мировой и национальных экономик. При этом в здоровой геоэкономике изменения денежно-финансовых потоков зеркально повторяют вышеописанные изменения натурально-стоимостных потоков товаров и услуг. Более того, в каждом ортогональном сечении описанной пары плоскостей выполняется классическое уравнение обмена Ирвинга Фишера (M*V=Y*P).
Более детально принципы нового экономического мышления содержатся в моих лекциях и практических занятиях по Программе "MBAMI№NG" Горного института НИТУ «МИСиС» для слушателей России, Казахстана и других стран Евразийского экономического союза и стран СНГ.
Литература
1.Пономарев В.П. Метаэкономика: Саморегуляция общественных отношений. - М.: МБЦМ, СИВ, 1992. Основные положения Метаэкономики опубликованы также в статье «О
УДК 338.246.8.2/.05:656.2]:351.86](477)(043.3)
кризисе, которого нет» - журнал-газета «Деловой мир», №15, 1993.
2.Пономарев В.П. Социоментальная Антропология: естественно-гуманитарный синтез.
- М.: Мысль, 2006.
3.Пономарев Владимир. Антропологическая политэкономия: Концепция теории саморазвития. -Саарбрюкен (ФРГ): LAP, 2013.
4.Пономарёв В.П. Тысячелетние волны истории и принцип «геоэкономической рокировки» (эссе). - Praha, Czech Republic: Sciences of Europe, vol. 2, No 37, (2019). - c. 31-38.
5.Clark C. The Conditions of Economic Progress.
— London: Macmillan, 1940.
6.Fisher A.G.B. Production, primary, secondary and tertiary. — Economic Record 15.1. — 1939. — С. 24—38.
7.National Accounts Statistics: Main Aggregates and Detailed Tables, 2016. Part I-V. United Nations, New York, 2017.
8.World Trade Statistical Review 2018. -https://www.hse.ru/data/2018/08/01/1152222391/wts201 8_e.pdf.
КОНЦЕПТУАЛЬШ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТ1 ДЕРЖАВИ
DOI: 10.31618/ESU.2413-9335.2020.7.73.700 Потетюева Марина Володимир^вна
кандидат економ1чних наук, доцент начальник Управлгння АТ«Укрзал1зниця»
CONCEPTUAL BASIS FOR PROVIDING THE STATE DEFENSE CAPABILITY
Maryna Potetiuieva
PhD in Economics, Associate Professor Head of the Office JSC « Ukrainian railways»
SUMMARY
The article reveals the essence of defense capability, defines the measures to ensure the defense capability of the state and the levels of defense capability. It is noted that railway transport as a strategic object of the state's defense is related to the critical infrastructure of Ukraine.
АНОТАЦ1Я
У статп розкрито сутшсть обороноздатносп, визначеш заходи щодо забезпечення обороноздатносп держави та рiвнi обороноздатносп. Зазначено, що залiзничний транспорт як стратепчний об'ект обороноздатносп держави вщноситься до об'екпв критично! шфраструктури Украши.
Keywords: critical infrastructure, rail transport, defense capability, national security strategy.
Ключовi слова: критична шфраструктура, залiзничний транспорт, обороноздатнють, стратепя нацюнально! безпеки.
Постановка проблеми. Порушення недоторканосп Украши завдало значних втрат И економщ, доброту населення та акцентувало увагу держави до стратепчних об'екпв, яш забезпечують рiвень обороноздатносп краши. Сучасш, складш умови розвитку Украши, достатньо напружена зовшшньополгшчна обстановка в свт та навколо Украши вимагають ввд держави постшного прийняття складних та ввдповщальних ршень щодо реалiзацii заходiв змщнення обороноздатностi Украiни, з метою збереження ii' недоторканостi та накопичення такого потенщалу, який би дозволив давати достатню вiдсiч iмовiрним
противникам.
Особливо1' актуальносп зазначена проблема набувае в умовах неприховано1' агресii iншоi держави, яка призвела до тимчасово1' окупацii частини територп Украши (Автономна республiка - Крим), та розпалювання збройного конфлту в схiдних Н регiонах, який тривае понад п'ять рошв. Сучасш умови розвитку Украши вимагають ввд держави виршення питань забезпеченостi безперервно1' та збалансовано1' роботи галузей економiки для виконання завдань оборони держави.
Метою статт е визначення категорii
обороноздатшсть держави та формування !! концептуальних основ з урахуванням стратеги нащонально! безпеки та обгрунтування залiзничного транспорту як об'екта критично! шфраструктури.
Виклад основного матерiалу. З перших дшв незалежностi Укра!ни актуальними були питання, пов'язанi iз забезпеченням военно! безпеки нашо! держави. У 1991 рощ в закош «Про оборону Укра!ни» було сформульоване офщшне трактування цього термiну: «обороноздатшсть держави - здатшсть держави до захисту у разi збройно! агреси або збройного конфлкту. Вона складаеться з матерiальних i духовних елементiв та е сукупшстю военного, економiчного, сощального та морально-полiтичного потенцiалу у сферi оборони та належних умов для його реал1заци» [1].
Дане визначення вiдображае погляди радянських вiйськових теоретиков й було практично iдентичним до даного ще 1978 року в Радянськш военнiй енциклопеди - найб№ш повному й авторитетному в СРСР енциклопедичному виданнi з военно! проблематики [2]. Таким чином автори не змогли вщйти ввд ще радянських вдеолопчних напрацювань навколо цих понять та, зважаючи на оборонний характер военно! полггики Укра!ни, вiддали перевагу термiну «обороноздатшсть держави» в який вклали сутшсть, яка була закладена ще радянсьш часи.
На сьогоднi основним законом, що встановлюе засади оборони Укра!ни, а також повноваження органiв державно! влади, основнi функцi! та завдання органiв вiйськового управлiння, мiсцевих державних адмшютрацш, органiв мiсцевого самоврядування, обов'язки пiдприемств, установ, органiзацiй, посадових оаб, права та обов'язки громадян Укра!ни у сферi оборони е закон «Про оборону Укра!ни». Стаття 2 закону визначае, що оборона Укра!ни базуеться на готовносл та здатносп органiв державно! влади, усiх ланок военно! оргашзаци Укра!ни, органiв мюцевого самоврядування, едино! системи цивiльного захисту, нащонально! економiки до переведения, за необхщносп, з мирного на военний стан та вiдсiчi збройнiй агреси, лiквiдацi! збройного конфл1кту, а також готовносп населення i територi! держави до оборони [1].
Ввдповщно до пункту 15 Военно! доктрини Укра!ни головною метою военно! полiтики е створення умов для вiдновлення територiально! цiлiсностi держави, !! суверенiтету i недоторканностi в межах державного кордону Укра!ни [3]. А пiсля вщновлення територiально! цiлiсностi Укра!ни основна мета военно! полиики полягатиме в запобтанш виникненню нових збройних конфлiктiв, системному змщненш обороноздатностi держави, пiдвищеннi ролi та авторитету Укра!ни на м1жнароднш аренi.
Укра!на тдтримуватиме такий рiвень обороноздатносп, який, одночасно з повним використанням можливостей щодо мирного врегулювання м1ждержавних суперечностей, ввдповвдатиме рiвню военних загроз та водночас
забезпечуватиме военно-стратегiчний паритет у регiонi [3].
Необхщно зазначити, що безпосередньо шдвищення рiвня обороноздатностi держави та !! оборонно! безпеки ввдбуваеться на основi використання пол1тико-дипломатичних i вiйськових можливостей, хоча опосередковано на !х рiвень впливае весь зовнiшньополiтичний потенцiал, що являе собою це сукупшсть ввдображених у мiжнародно-правових актах держави полиико-дипломатичних, вiйськових та iнших можливостей, яш виникають на основi спiвробiтництва з шшими державами (м1жнародними i регюнальними органiзацiями) та можуть бути задiянi для забезпечення !! обороноздатностi.
В. Паачко стверджуе, що обороноздатнiсть держави - це рiвень Г! оборонних та зовшшньополиичних можливостей щодо забезпечення оборонно! безпеки та складаеться з матерiальних i духовних елементiв та е сукупшстю военного, економiчного, сощального та морально-полiтичного потенцiалу у сферi оборони [4, с. 140].
Обороноздатшсть держави залежить ввд характеру i масштабiв реальних i потенцшних вiйськових загроз; входження кра!ни в мiжнародне спiвробiтництво з метою колективно! безпеки i спiльно! оборони; вшськового потенцiалу, матерiальних i духовних можливостей кра!ни, !! економiчного, науково-технiчного розвитку та наявностi людських ресурсiв; сощально! i мiжнацiонально! едностi суспiльства i морально-психологiчно! готовностi населення до захисту держави; здатносп полiтичного i вiйськового керiвництва ефективно використовувати наявш можливостi.
Основу обороноздатностi держави становить бойовий потенщал збройних сил: !х здатнiсть попередити збройний напад на кра!ну, а в разi агреси - вщбити його i завдати агресору поразки. Бойовий потенцiал збройних сил визначаеться шлькютю i яшстю вiйськ (сил), рiвнем !х бойово! готовностi [5, с. 36].
Характер державно! вшськово! пол1тики, рiвень розвитку i подготовки збройних сил, стан шфраструктури територп держави як можливих театрiв вiйськових дiй, сили i засоби цивiльно! оборони, ефективнiсть заходiв щодо забезпечення живучостi економiки - все це впливае на обороноздатшсть держави. У зв'язку з цим обороноздатшсть держави визначаеться !! мобшзацшними можливостями, складом i бойовими можливостями збройних сил, шльшстю i яшстю озброень, морально-духовним настроем населення.
У XXI столгтп все бшьшого значення для обороноздатностi набувае здатнiсть вшськово-полiтичного керiвництва держави запобiгти збройним нападам за рахунок використання вах факторiв, включаючи загрозу нападу, а якщо вiйна все ж почнеться - у здатносп вiдбити агресш, захистити населення, територiю, економiку та ввдстояти суверенiтет держави.
До основних заходiв щодо забезпечення обороноздатностi держави належать:
• ощнка вшськових загроз та прогнозування вшськово-полп'ично!' ситуаци;
• розробка вiйськовоi доктрини та полиики, концепцii розвитку збройних сил;
• розвиток збройних сил та шдтримання !х в необхiднiй готовности
• планування застосування збройних сил з урахуванням рiзних варiантiв (сценарiiв) започаткування та ведения вiйни;
• розвиток вшськово! науки з урахуванням створення для цього необхiдноi науково-технiчноi i технолопчно!' бази;
• мобiлiзацiйна подготовка органiв державно!' влади, органiв мюцевого самоврядування, щдприемств, установ та оргашзацш, територii та населення кра!ни;
• рацюнальне створення запасiв матерiальних цшностей в державних та мобiлiзацiйних резервах;
• реалiзацiя заходiв цивтно!' та територiальноi оборони.
Пiдтримка обороноздатностi держави на належному рiвнi - одна з найважливших функцiй держави, що передбачае органiзацiю цiлiсноi системи спещальних полiтичних, економiчних, вiйськових, соцiальних, правових та iнших заходiв. Правовою основою для втшення зазначених заходiв у мирний час та здiйснення захисту держави у военний час служать мгжнародне право, а також комплекс внутршньодержавних документiв: конституц1я, чинне законодавство, вшськова доктрина.
Для реал!зацп свого права на обороноздатшсть держава створюе вщповвдш органи (Мiнiстерство оборони, Генеральний штаб, Рада нацюнально!' безпеки Укра!ни) та мiстить необхiднi збройнi сили, призначеш для стримування потенцiйних агресорiв щодо загрози нанесенню, а у разi розв'язання вiйни - для ведення повномасштабних военних дiй. Одночасно оргашзовуються:
• мгжнародне спiвробiтництво з метою сшльно!' безпеки та оборони;
• контроль за дотриманням мгжнародних угод;
• ведення всiх видiв розввдки для своечасного розкриття тдготовки агресора до нападу;
• заходи щодо ттмшци вiдставання в сташ техшчно!' оснащеностi сво!х збройних сил вщ вiйськових сил потенцiйних супротивников;
• забезпечення належного збереження державно! i вшськово!' таемницi для рацюнального використання передових технологiй у цив!льнш сферi економiки кра!ни;
• координащя дiяльностi органiв державно!' влади та оргашв мiсцевого самоврядування в сферi оборони;
• цивiльний контроль за витратами на оборону та д1яльшстю вах силових мiнiстерств в обсяз^ передбаченому законом.
На сьогодш видiляють так! рiвнi обороноздатностi, з урахуванням нормативних докуменпв щодо забезпечення обороноздатносп держави:
1) iдеальний рiвень обороноздатностi (у сучасному свт може розглядатись лише в теорп) -здатшсть забезпечити стримування суб'ектiв зовшшшх военних небезпек вщ застосування
военно! сили, а у разi Н застосування - повний захист (кордошв, територи, населення, об'ектiв тощо) вщ засобiв ураження з боку держави-агресора (збройного угруповання шшо! держави, коалщп держав);
2) життевонеобхiдний рiвень
обороноздатностi - здатнiсть забезпечити ввдач агресii з боку суб'ектiв зовшшшх военних небезпек та зовшшшх военних загроз при матерiальних збитках, еколопчних та людських втратах, яш суттево не впливають на iснування наци та держави;
4) необхщний рiвень обороноздатносп -здатнiсть забезпечити ввдач агресп з боку суб'ектiв зовшшньо!' военно!-' небезпеки та зовшшньо! военно!' загрози при матерiальних збитках, екологiчних та людських втратах, як не ставлять шд загрозу iснування нацii i держави.
Реальнi та потенцiйнi загрози для Укра!ни, яш за певних умов та обставин можуть призвести до военного конфлжту i до реагування на яш мае бути готова наша держава, визначеш в законi «Про нацюнальну безпеку Укра!ни» [6] та у Военнш доктрин! Укра!ни [3]. Саме !х врахування дасть можливють визначити р!вень обороноздатносп держави в конкретний перюд та визначаеться сшвввдношенням величини потенщал!в держави до величини потенщал!в, як може актуал!зувати конкретний суб'ект военно! небезпеки (збройне угруповання шшо! держави, держава або група держав) водночас для здшснення агреси.
У Конституцп Укра!ни визначено, що життя та здоров'я людини ! громадянина е найвищою цшшстю держави. Права та законш штереси особи потребують особливого захисту з боку суб'екпв владних повноважень, передуам в адмшютративно-полп'ичшй сфер!, одшею з складових частин яко! е сфера оборони, яка в сучасних проблемах та викликах вимагае принципово нових, науково обгрунтованих шдход!в до формування военно! оргашзацп держави, пошуку ефектившших шлях!в ! мехашзм!в захисту нацюнальних штереав в!д реальних ! потенцшних загроз военного характеру.
У закон! Укра!ни «Про основш засади забезпечення к1бербезпеки Укра!ни» визначено, що критично важлив! об'екти шфраструктури -шдприемства, установи та оргашзацп незалежно в!д форми власносп, д!яльшсть яких безпосередньо пов'язана з технолопчними процесами та/або надання послуг, що мають велике значення для економ!ки та промисловосп, функцюнування сусшльства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функцюнування яких може справити негативний вплив на стан нацюнально! безпеки ! оборони Укра!ни, навколишнього природного середовища, запод!яти майнову шкоду та/або становити загрозу для життя ! здоров'я людей. До них ввдносяться, зокрема щдприемства, як1 провадять д1яльшсть та надають послуги в галузях транспорту [7].
За нишшньо!' военно-полтшчно!' обстановки в Укра!ш та вщповщно до Стратег!!' нацюнально!' безпеки Укра!ни [8], зал!зничний транспорт належить до об'екпв критично! шфраструктури,
основними загрозами безпеки яко1 е:
критична зношешсть основних фондiв об'ектш iнфраструктури Украши та низький рiвень ïx фiзичного захисту;
недостатнш рiвень заxищеностi критичноï iнфраструктури вщ терористичних посягань i диверсiй;
неефективне управлшня безпекою критично! iнфраструктури i систем життезабезпечення.
Загрози критично! шфраструктури в разi ïx реалiзацiï проявлятимуться у виглядi припинення надання послуг та товарiв, зокрема послуг зал1зничного транспорту, що е життево важливими для населення, економiки, державного управлшня обороноздатносп держави. Припинення надання таких послуг може призвести до економiчниx втрат та розвитку хаосу, враховуючи военно-полтгачну ситуацiю в Украïнi.
У даний час у зв'язку з полгтичною та економiчною ситуацiею в крш'ш на нинiшньому iсторичному еташ, що викликано надзвичайними подiями, як призвели до порушення ïï територiальноï цiлiсностi, анексiï значно1' частини територи; виникнення в пiвденно-сxiдному регiонi збройного конфлжту за участю iноземноï держави, що володiе значними економiчними та вшськовими можливостями, включаючи наявнiсть у не1' ядерно1' збро1' та засобiв ïï доставки на стратегiчну дальшсть; втрати суттевого економiчного потенцiалу; реально].' загрози незалежносп та державному суверенитету Украïни, необхвдносп ïx захисту, у тому чи^ й военним шляхом, виникае нагальна потреба у подальшому переосмисленнi та переоцiнцi функцiонування залiзничного транспорту, як стратегiчного об'екта обороноздатносп держави.
Висновки i пропозици. Направлешсть головного вектора подальшого розвитку краши вимагае принципово нових теоретичних i практичних пiдxодiв до формування методолопчних основ обороноздатностi держави, суть яких розкриваеться в трьох нещодавно прийнятих документах, що за своïм змютом органiчно пов'язанi мiж собою, а саме: Стратеги нацiональноï безпеки Украши [8], Военнiй доктринi Украши [3] та Концепци розвитку сектору безпеки i оборони Украши [9]. Крiм того, ключовим прiоритетом пол1тики нацiональноï безпеки е забезпечення готовностi держави, ïï економiки i суспiльства до оборони та ввдбиття зовнiшньоï агреси у будь-яких формах i проявах, шдвищення рiвня обороноздатностi держави, зокрема залiзничного транспорту як об'екта критично)-' iнфраструктури.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ:
1. Про оборону Украши : Закон Украши ввд 06 груд. 1991 р. № 1932-XII. URL: https ://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1932-12.
2. Советская Военная Энциклопедия: в 8 т. Москва: Воениздат, 1878. Т. 5. 688 с.
3. Про ршення Ради нацiональноï' безпеки i оборони Украши ввд 2 вересня 2015 року «Про нову редакщю Военноï' доктрини Украши» : Указ
Президента Украши ввд 24 вер. 2015 р. № 555/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/555/2015.
4. Паачко В. Обороноздатшсть держави: теоретичш основи системного дослвдження. Полтичний менеджмент. Ки!в, 2008. № 2. С. 136142.
5. Манилов В. Л. Национальная безопасность: ценности, интересы и цели. Военная мысль. 1995. № 6. С. 29-40.
6. Про нащональну безпеку Украши : Закон Украши вад 21 черв. 2018 р. № 2469-VIIL URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.
7. Про основш засади забезпечення шбербезпеки Украши : Закон Украши ввд 05 жовт. 2017 р. № 2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.
8. Про ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Украши ввд 6 травня 2015 року «Про Стратепю нащонально! безпеки Укра!ни» : Указ Президента Укра!ни ввд 26 трав. 2015 р. № 287/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.
9. Про ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни ввд 4 березня 2016 року «Про Концепщю розвитку сектору безпеки i оборони Укра!ни» : Указ Президента Укра!ни ввд 14 бер.
2016 р. № 92/2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2016#n2.
REFFERENCES
1. Pro oboronu икгаушу : Zakon Ukrayinу vid 06 grud. 1991 r. № 1932-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12.
2. Sovetskaya Voennaya Enciklopediya: v 8 t. Moskva: Voenizdat, 1878. T. 5. 688 s.
3. Pro rishennya Radу nacionalnoyi bezpekу i оЬогопу Ukrayinу vid 2 veresnya 2015 roku «Pro novu redakciyu Voyennoyi doktrуnу Ukrayinу» : Ukaz Prezуdenta Ukrayinу vid 24 ver. 2015 r. № 555/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/555/2015.
4. Pasichko V. Oboronozdatnist derzhavу: teoretichni osnovу sistemnogo doslidzhennya. Politichnij menedzhment. Kiyiv, 2008. № 2. S. 136142.
5. Manilov V. L. Nacionalnaya bezopasnost: cennosti, interesy i celi. Voennaya mysl. 1995. № 6. S. 29-40.
6. Pro nacionalnu bezpeku Ukrayi^ : Zakon Ukrayi^ vid 21 cherv. 2018 r. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.
7. Pro osnovni zasadу zabezpechennya kiberbezpekу Ukrayinу : Zakon Ukrayi^ vid 05 zhovt.
2017 r. № 2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.
8. Pro rishennya Radу nacionalnoyi bezpekу i oboronу Ukrayinу vid 6 travnya 2015 roku «Pro Strategiyu nacionalnoyi bezpekу Ukrayinу» : Ukaz Prezуdenta Ukrayinу vid 26 trav. 2015 r. № 287/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.
9. Pro rishennya Radу nacionalnoyi bezpekу i oboronу Ukrayinу vid 4 bereznya 2016 roku «Pro Koncepciyu rozvуtku sektoru bezpekу i oboronу Ukrayinу» : Ukaz Prezуdenta Ukrayinу vid 14 ber. 2016 r. № 92/2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2016#n2.
