CC BY
7
УДК 658.5.012.32:621
К0НЦЕПТУАЛЬИ1 0СН0ВИ «МЕНЕДЖМЕНТУ Р13Н0МАН1ТН0СТ1» У СИСТЕМ1 СТРАТЕГ1ЧН0Г0
УПРАВЛ1ННЯ розвитком промислових пщприемств
® 2016 СТАДНИК в. в., ВЕШКО 0. В.
УДК 658.5.012.32:621
Стадник В. В., Вешко О. В. Концептуальнi основи «менеджменту рiзноманiтностi» у системi стратегiчного управлiння розвитком промислових шдприемств
Актуализовано проблему посилення шновацшно! складовоi у стратегiчному управл'шш промисловими тдприемствами в умовах глобализацИ. Роз-глянуто сутнсть i особливостi шновацшного розвитку тдприемницьких структур у контекстi ix конкурентоспроможности Акцентовано увагу на тому, що товацтний розвиток мусить забезпечувати тдприемствам збильшення своеi здатности до створення продуктив, що мають спо-живчу цтнкть. На основи анализу змисту й напрямив инновацийно/' д'тльности промислових пидприемств доведено, що iiрезультати не створюють умов для ix шновацшного розвитку. Аргументовано, що за характером здйснюваних змин инновацйний розвиток е революцйним перетворенням економичноi системи, що зм'шюе ii системний атрактор видповидно до нового етапу функцонування. Це пидвищуе життездатн'кть тдприемств у контексти економичноi дияльности, робить iх гнучкшими, здатними до адаптацИ у довгостроковому перюЫ. Пидкреслено, що при цьому зростае ривень гетерогенности пидприемств за факторами ресурав, процеав и переваг. Показано зв'язокмиж гетерогеннктю економичнихресурав и вибором менеджменту пидприемства певного типу конкурентних стратегий. Аргументовано, що вибир типу конкурентноiстратегизалежить вид здатности пидприемства до рекомбшацп ресурав и процеав. Висловлено припущення про доцшьншь змни пидходив до оргашзацп шновацшно!' д'тльност'! пидприемств - для пидвищення ii результативности у напрями рекомбинацп ресурсв. Зазначено, що це може бути досягнуто через реализацию концепцИ «менеджментур'вноматтностЬ. Охарактеризовано концептуальт основи реал'вацименеджменту р'вномаштност'и Вказано, що iiорганизацийною основою е децентрализация управлння, яка розширюе мотивацийну основу учасникив инновацийного пошуку.
Кпючов'1 слова: нновацийний розвиток тдприемства, конкуренты! стратеги, гетерогенн'кть ресурав, гетерогеннсть процеав и переваг, менеджмент ризноманитности, организацийна взаемодия, мотивация. Рис.: 2. Ббл.: 16.
Стадник Валентина Васил'юна - доктор економ'нних наук, професор, професор кафедри менеджменту, Хмельницький нацональний университет (вул. 1нститутська, 11, Хмельницький, 29016, Украна) E-mail: stadnyk_v_v@ukr.net
Вешко Оксана Володимирiвна - аспирант кафедри менеджменту, Хмельницький нацональний университет (вул. 1нститутська, 11, Хмельницький, 29016, Украна) E-mail: v-g-oksi@mail.ru
УДК 658.5.012.32:621 Стадник В. В., Вешко О. В. Концептуальные основы «менеджмента разнообразия» в системе стратегического управления развитием промышленных предприятий
Актуализирована проблема усиления инновационной составляющей в стратегическом управлении промышленными предприятиями в условиях глобализации. Рассмотрены сущность и особенности инновационного развития предпринимательских структур в контексте их конкурентоспособности. Акцентировано внимание на том, что инновационное развитие должно обеспечивать предприятиям увеличение своей способности к созданию продуктов, имеющих потребительскую ценность. На основе анализа содержания и направлений инновационной деятельности промышленных предприятий доказано, что ее результаты не создают условий для их инновационного развития. Аргументировано, что по характеру осуществляемых изменений инновационное развитие является революционным преобразованием экономической системы, меняет ее системный аттрактор согласно новому этапу функционирования. Это повышает жизнеспособность предприятий в контексте экономической деятельности, делает их более гибкими, способными к адаптации в долгосрочном периоде. Подчеркнуто, что при этом возрастает уровень гетерогенности предприятий по факторам ресурсов, процессов и предпочтений. Показана связь между гетерогенностью экономических ресурсов и выбором менеджмента предприятия определенного типа конкурентных стратегий. Аргументировано, что выбор типа конкурентной стратегии зависит от способности предприятия к рекомбинации ресурсов и про-
УДК 658.5.012.32:621 Stadnyk V. V., Veshko O. V. The Conceptual Framework of «Diversity Management» in the System of Strategic Management of Industrial Enterprise Development
The problem of strengthening the innovation component in strategic management of industrial enterprises under conditions of globalization has been actualized. The essence and features of innovative development of enterprise structures in the context of their competitiveness have been considered. The attention is focused on the fact that the innovative development should ensure an increase in the enterprise ability to create products having customer value. On the basis of the analysis of the essence and direction of innovative activity of industrial enterprises it has been proved that its results do not create conditions for their innovative development. It has been determined that by the nature of ongoing changes the innovative development is a revolutionary transformation altering its system attractor according to a new phase of the operation. This increases the viability of enterprises in the context of economic activities making them more flexible, able to adapt in the long run. It is emphasized that this increases the level of heterogeneity of enterprises in terms of factors of resources, processes and preferences. The relationship between the heterogeneity of economic resources and choosing by the enterprise management certain types of competitive strategies is shown. It is argued that the choice of a competitive strategy depends on the ability of the enterprise to recombine resources and processes. There made a suggestion about the expediency of changing approaches to the organization of the enterprise innovative activity to improve its efficiency in terms of resource recombination. It is noted that
цессов. Высказано предположение о целесообразности изменения подходов к организации инновационной деятельности предприятий -для повышения ее результативности в направлении рекомбинации ресурсов. Отмечено, что это может быть достигнуто через реализацию концепции «менеджмента разнообразия». Охарактеризованы концептуальные основы реализации менеджмента разнообразия. Указано, что ее организационной основой является децентрализация управления, расширяющая мотивационную основу участников инновационного поиска.
Ключевые слова: инновационное развитие предприятия, конкурентные стратегии, гетерогенность ресурсов, гетерогенность процессов и преимуществ, менеджмент разнообразия, организационное взаимодействие, мотивация. Рис.: 2. Библ.: 16.
Стадник Валентина Васильевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента, Хмельницкий национальный университет (ул. 1нститутская, 11, Хмельницкий, 29016, Украина) E-mail: stadnyk_v_v@ukr.net
Вешко Оксана Владимировна - аспирант кафедры менеджмента, Хмельницкий национальный университет (ул. 1нститутская, 11, Хмельницкий, 29016, Украина) E-mail: v-g-oksi@mail.ru
this can be achieved through the implementation of the concept of "diversity management". The conceptual framework of the implementation of diversity management has been described. It is asserted that its organizational basis is the management decentralization expanding the motivational basis for innovative research participants.
Keywords: innovative development of the enterprise, competitive strategies, resource heterogeneity, heterogeneity of processes and benefits, diversity management, organizational interaction, motivation. Fig.: 2. Bibl.: 16.
Stadnyk Valentyna V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Management, Khmelnitsky National University (11 Instytutska Str., Khmelnytsky, 29016, Ukraine) E-mail: stadnyk_v_v@ukr.net
Veshko Oksana V. - Postgraduate Student of the Department of Management, Khmelnitsky National University (11 Instytutska Str., Khmelnytsky, 29016, Ukraine)
E-mail: v-g-oksi@mail.ru
Вступ. Характерною особливктю сучасного рин-кового середовища е значний вплив науково-техшчного прогресу на структуру i змкт процейв, що в^буваються у сферi виробництва й обмшу економiчними благами (ресурсами, продуктами, технолопями). Досягнення науки i !х вткення у технжо-технолопчш новинки все бкьш урiзно-маштнюють ресурсну базу суб'екпв економiчноí дiяльнос-т, розширюють можливост виробниюв створювати спо-живчi цшность Водночас глобалiзацiя i зростаючий ршень шформатизацп у вск сферах людсько'1 дiяльностi роблять бкьш вибагливими потенцшних споживачiв до способiв задоволення сво'1х потреб, розвивають щ потреби та впли-вають на прийняття ршення щодо вибору предмепв спо-живання (товарiв чи послуг).
Така агресившсть зовншнього середовища робить нестшкими ринковi позици виробниив, спонукае '1х до по-шуку нових ресурсних i ринкових можливостей - для того щоб зберегти свою життездатшсть, свое мiсце на ринку, розширити свою ринкову ншу, пропонуючи споживачам товари, кращi за iснуючi аналоги. Це неможливо без щ-леспрямованого та системного пошуку шляхш i напрямiв удосконалення процейв, продуктов i технологiй. I чим ак-тивнiшим буде iнновацiйний пошук, тим бкьш ймовiрно, що його результати даватимуть змогу тдприемству набу-вати нових конкурентних переваг, в^кривати для себе новi ринковi можливост й успiшно '1х реалiзовувати. Результатом такого пошуку е у^зномаштнення дiяльностi - за видами i продуктами, ресурсами i споживчими перевагами. Це може не пльки полшшувати здатнiсть пiдприемства працювати на кнуючому сегментi ринку, а й скласти основу його шновацшного розвитку - для виходу на новi перспективы ринки.
В контекст iснуючих реалiй у промисловому сек-торi економiки Укра'1ни, що характеризуются значними
деструктивними процесами та структурними змiнами, по-в'язаними зi змiною векторiв i прiоритетiв економiчного спiвробiтництва i протистоянням iз Росшською Федера-цiею - як економiчним, так i военно-полiтичним, питання активiзацil шноващйно1 дiяльностi вiтчизняних тдпри-емств, тдвищення 11 результативностi та ефективност для реалiзацil завдань iнновацiйного розвитку е надзвичайно актуальними i потребують нагального вирiшення. Адже висока актившсть пiдприемства у створеннi та реалiзацil iнновацiй е основою '1х життездатност за вiдкритих рин-юв, де в^сутш ексклюзивнi преференци окремим товаро-виробникам, якi дають '1х конкуренты переваги за рахунок обмеження прав шших учасникiв. Проте в УкраШ таких iнновацiйно-активних пiдприемств все ще недостатньо для того, щоб можна було говорити про перех^ нащонально! економiки до iнновацiйного типу розвитку. Це вказуе на наявш проблеми у сферi управлiння iнновацiями, яи потребують для '1х виршення розвитку як теоретичних, так i науково-методичних пiдходiв до оргашзаци та стимулю-вання шноващйно1 дiяльностi - з метою тдвищення и ре-зультативностi й ефективностi.
Аналiз останнгх публiкацiй з теми досл^джен-ня. Проблемам стратепчного управлiння промислови-ми тдприемствами в умовах глобалiзацiйних викликш придкяеться значна увага багатьма сучасними науковця-ми. У сво!х до^дженнях вони розглядають '1х передусiм з позицш конкурентоспроможностi - як шлях формування та нарощування конкурентних переваг (в^пов^но до теорп конкуренцЦ М. Портера [1]). Це наприклад, бачимо у роботах Т. Головченко [2], Н. Тарнавсько! [3], I. Федулово! [4] та багатьох шших. I серед науковцш все бЬ\ьшо1 популярное набувае ресурсний пiдхiд у стратепчному управлiннi суб'ек-тами господарювання - з видкенням ключових ресурсш, що можуть забезпечувати '1м сталi конкурентнi переваги
(позицiя К. Прахалада та Г. Хамела [5], К. Вернерфельта [6] та шших представниив ресурсноТ концепцп у теори конкуренци). Водночас питання пiдвищення здатност пiдприемницьких структур до iнновацiйного розвитку шляхом реалiзацil концепцп «менеджменту рiзноманiтностi», яка б об'еднувала обидва зазначеш пiдходи, у наукових дже-релах поки що не отримали належного вiдображення. Це дае тдстави для формування концептуальних засад менеджменту рiзноманiтностi у теори управлшня - у контекст вирiшення завдань шновацшного розвитку вiтчизняних промислових шдприемств.
Метою статтi е формування концептуальних основ «менеджменту рiзноманiтностi» у стратепчному управ-лiннi промисловими пiдприемствами для тдвищення '1х здатностi до шновацшного розвитку.
Основш результати дослiдження. У глобалiзовано-му економiчному просторi, який сьогодш стрiмко розши-рюе сво'1 межi, успiхи в конкурентнiй боротьбi неможливi без активноТ та результативно: шновацшно1 дiяльностi пiдприемств. Свiтова практика шдприемницько1 дiяль-ностi показуе, що саме шновацшш чинники е переважно основою виникнення нових суб'ектш ринку, !х розвитку
Частка, % 16
14 -12 -10 -8 ■6 4 2 0
та кiлькiсного зростання, осккьки дають змогу форму-вати новi i краще задовольняти iснуючi суспiльнi потреби. Проте у вггчизняному пiдприемницькому середовищi шновацшш чинники до сьогодш не стали тим джерелом формування конкурентних переваг, яке б суттево впли-вало на загальну економiчну динамку. Про це св^чить частка шновацшно1 продукци у загальних обсягах реаль зацЦ промисловоТ продукци. Протягом останшх 10 роив вона не перевищувала 7 % i починаючи з 2007 р. постшно знижуеться. У 2014 р. ця частка склала лише 2,5 % (рис. 1). Водночас для сучасноТ конкурентоспроможноТ економши мшмальною часткою вважаеться 15 % шновацшноТ продукци у загальному обсязi И реамзацц. Причому йдеться про дiйсно iнновацiйну продукцiю, нову на свiтових ринках, а не лише для шдприемства. I для цього вона мае бути наукомюткою. I за деякими даними, у свгговому експорп наукомютко1 продукцй цивiльного призначення частка США складае 36 %, Шмеччини - 16 %, Япони - 30 %, Китаю - 6 % [7, с. 23]. В УкраШ цей показник коливаеться в межах 0,1 % (наприклад, у Хмельницькш обласп - 0,034 %, що розраховано за даними Хмельницького обласного управлшня статистики [8]).
Обсяг реалiзацN, 15,2
млн грн 2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200
0
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 Ик
\ / / / \ Частка шновацшноТ продукци у загальному обсязi промисловоТ продукци, %
I_I Частка тдприемств, що упроваджували Ыноваци, %
—■— Обсяги реалiзацiТ промисловоТ продукци, млн грн
Рис. 1. Динамка шновацшноТ активносп вггчизняних промислових пщприемств i м результалв
Джерело: сформовано авторами на основi [9; 10]
Таи результати шновацшно1 дiяльностi примушують замислитися над ефектившстю iнновацiйних змiн. Адже шновацшна активнiсть у статистицi фшсуеться не лише показником випуску нових видiв продукцЦ, а й показника-ми упровадження нових технологiчних процейв, реалiзацil органiзацiйних i маркетингових шновацш тощо. Процеснi iнновацil характеризують змши, якi здiйснюються у вну-тршньому середовищi пiдприемств - з метою полшшення '1х адаптивних властивостей, в тому чи^ - здатностi оперативно в^укуватись на змiну споживчих потреб. I по-стiйне зниження частки шновацшно1 продукцй у загальних
обсягах реалiзацil може означати, що щ змiни не досяга-ють свое1 мети. Тобто, будучи за природою шновацшними (адже е результатом нововведень), не забезпечують якiсних змш внутрiшнього середовища пiдприемства, якi б св^чи-ли про його шновацшнийрозвиток - такий, який би давав змогу шдприемству суттево полшшити свою здатшсть до створення споживчо1 цiнностi та реалiзувати стратегiю на-ступу на ринок i зростання [11], а не виживання внасл^ок реалiзацil iнновацiй полiпшувального характеру.
В управлшш iнновацiйним розвитком важливо до-тримуватися стратегiчного пiдходу, вiрно оцшюючи най-
бкьш перспективш з погляду отримання конкурентних переваг шновацшш стратеги 1 визначаючи необх1дш управ-лшсью технологй та шструменти для !х реал1зацГ1. На наш погляд, у промисловому сектор1 це може забезпечуватися на основ1 упровадження концептуальних основ «менеджменту р1зномаштностЬ>.
У теори еволюци р1зномаштшсть е основою збере-ження природних популяцш - завдяки тому, що навггь не-значш в1дмшност1 дають змогу кожнш 1з них знайти свое мкце в екосистемь Перенесення Р. Нельсоном 1 С. Вште-ром висновкш теори еволюци на системи економ1чш [12] актуал1зуе потребу у тдтриманш достатнього ршня р1зно-маштност (гетерогенносп) 1 в !х д1яльность
Гетерогеншсть у науковш л1тератур1 трактуеться як неоднор1дшсть, р1знор1дшсть, змшашсть, несхожкть, «особливкть» за природою чи походженням частин певно'1 системи [13]. Найчастше цей термш застосовуеться в со-цюлогп - як одна з1 структурних характеристик певного сощуму. I якщо розглядати гетерогеншсть з цих позицш -як сукупшсть параметр1в, що демонструють стутнь р1зно-р1дност1, широкий спектр в1дтшкш певного сощуму, не-схожкть, «особливють» його складових, то можна ствер-джувати, що вс1м сучасним оргашзащям (тдприемствам) притаманний високий стутнь гетерогенности передус1м -стосовно '1х сощально! компоненти. Адже в процеа трудо-во'1 взаемодп в них стикаються 1 перепл1таються не пльки життевий досв1д, вмшня 1 професшш навички р1зних учас-ниив, а й зштовхуються й суперничають '1х цшносп, щльо-в1 установки 1 мотивацшш переваги - з огляду на роль та внесок того чи шшого пращвника у створення споживчих цшностей.
Це знаходить свое в1дображення у структур! сощаль-но'1 складово'1 внутршнього середовища, яка запропонова-на Г. Клейнером у його системно-штеграцшнш теорп [14]. Вш пропонуе розглядати внутршнш проспр тдприемства як систему, в якш виробнич1 та ринков1 особливост пове-дшки тдприемства визначаються сукупшстю його сощ-альних складових. До них Г. Клейнер взносить ментальш особливосп пращвниюв, особливосп оргашзацшно! куль-тури, шституцшш особливосп тдприемства та когштивш мехашзми, як в ньому сформувались. У сукупност вони складають ментально-шституцшний фундамент тдпри-емства, який може змшюватись лише в довгостроковому перюдь
Друга група тдсистем в1дображае функцюнальш особливосп кожного тдприемства. Вона включае його оргашзацшно-управлшсью й технолопчш характеристики, сукупшсть практик виконання р1зних видш господарсько'1 д1яльност1 (поведшков1 стереотипи, патерни), що запозиче-ш в шших тдприемствах (так звана 1мггацшна тдсистема), а також особливосп економ1чно! поведшки тдприемства в конкретному юторичному сощум1 (так звана кторична й групова виробнича пам'ять пращвниив).
Анал1зуючи сутшсш характеристики видкених Г. Клейнером тдсистем, доцкьно тдкреслити, що лише одна з них - оргашзацшно-управлшсью 1 технолопчш особливосп тдприемства - мае матер1альш носи. 1нш1 - не-матер1альш, як складають його штелектуальний просир 1 формуються у стратеичнш перспективь I саме в них кри-ються найб1льш1 в1дмшност1, що зумовлюють необх1дшсть
формування «менеджменту р1зномаштностЬ> для забез-печення ефективност управлшських впливш. При цьому найскладншими завданнями е не ткьки швелювання негативного впливу факторш гетерогенност через узгодження шдив1дуальних мотивацшних переваг пращвниив, а й ви-користання кнуючих в1дмшностей для тдвищення ефек-тивност1 сп1льно'1 д1яльност1 з огляду на '1х м1сце у структур! процесу створення споживчо'1 ц1нност1, вагомосп '1х внеску у створення ще'1 ц1нност1.
Частково управл1ння факторами сощально'1 гетеро-генност1 уже розглядалось з позицш нарощування 1нтелек-туального катталу п1дприемства [15]. Тут лише тдкрес-лимо, що в процес1 розвитку в1дносин у робочих групах необх1дно досягти такого р1вня узгодженост1 шдив1дуаль-них мотивац1йних переваг, який би давав змогу оперативно виршувати виробнич1 завдання. I чим вищим е р1вень гетерогенност1 учасник1в стльно! д1яльност1, тим б1льше зростае роль сощально-психолопчних 1 економ1чних мето-д1в впливу на !х повед1нку, завдяки яким моделюеться система тдтримки людських в1дносин усередин1 орган1зацГ1 1 партнерських в1дносин - у мережевих тдприемницьких структурах.
Проте якщо розглядати гетерогеншсть не лише з погляду сощально! складово! п1дприемства, а й стосовно виробничо-технолопчно!, орган1зац1йно-економ1чно!, структурно-функц1онально! тощо, то меж1 гетерогенност1 розсуваються, охоплюючи ресурси, процеси 1 преференци споживач1в, що в1дображаеться у р1зноман1тност1 продук-цГ1 та послуг. З цього випливае, що переважна бкьшкть сучасних тдприемств е гетерогенними. Тобто вони оперу-ють у сво'й д1яльност1 ресурсами р1зно! природи, надаючи споживачам р1зноматтш продукти та послуги; 1м властива мультифактортсть економ1чних процес1в, а також в ба-гатьох випадках - 1 мультинащональний склад учасниив. Тому стосовно !х д1яльност1 актуальною концепщею управ-л1ння, яка охоплюватиме ус1 продукти 1 процеси, е менеджмент р1зноматтность
Це тдводить до висновку, що концептуальною основою менеджменту р1зноматтност1 е закон Ешб1, який стверджуе, що р1зномашттсть засоб1в впливу керуючо! системи мае бути не меншою за р1зноматттсть керовано-го об'екта - як його структурних елементш, так 1 вид1в д1-яльност1. I з позицш менеджменту р1зноматтност1 п1дпри-емство сл1д розглядати як соц1ально-економ1чну систему, яка проектуеться з урахуванням впливу р1зноматтност1 фактор1в зовн1шнього середовища, е рацюнально обгрун-тованою (з погляду цкей ефективного функц1онування) сукупн1стю структурних елементш, що забезпечують до-статню р1зномашттсть технолог1чних та управл1нських процесш, необх1дних для створення продукцй (послуг) в1д-пов1дно до р1зноман1тност1 споживчих вподобань.
Ресурси та процеси е факторами економ1чно! гетерогенности вони вткюються у матер1альних 1 нематер1альних складових орган1зацй, в1др1зняючись за ознаками мобкь-ност1 й специф1чност1. Управлшня ними здшснюеться шляхом шженерного й орган1зац1йного проектування, результатом чого е певна сукупшсть б1знес-процесш, яи зд1йснюе п1дприемство у стратепчних зонах господарювання. 1х структура оптим1зуеться з урахуванням здатност1 п1дпри-емства використовувати стандартш складов1 управл1нських
чи технолопчних процеав у pi3HM ланцюжках створення споживчих цшностей. Чим бкьше таких стандартних складових, тим менш витратним буде виробництво инцевих продукпв, незважаючи на к рiзноманiтнiсть. I це даватиме змогу тдприемству поеднувати конкурентнi стратеги ди-ференцiювання i л^ерства у сферi витрат, досягаючи мщ-нiших конкурентних позицiй не шляхом залучення нових унiкальних ресурсш (якi часто е доволi дорогими i в умовах фiнансовоï обмеженосп доступними небагатьом), а завдяки рекомбшуванню iснуючих.
В умовах високо'1 динамiчностi споживчих переваг, якi зменшують мiсткiсть цiльових сегментш ринкiв, страте-гiя диференцiацiï е однiею iз найкращих для забезпечення конкурентоспроможностi тдприемства. Однак надмiрне зростання ршня гетерогенност за рахунок диференцiацiï продуктiв i ринив може негативно вплинути на здатшсть пiдприемства збериати фiнансову рiвновагу - саме через високу варткть специфiчних ресурсш, якi мають бути за-лученими для створення нових бiзнес-процесiв. Тому здат-нiсть тдприемства оптимiзувати склад учасникiв i структуру бiзнес-процесiв шляхом рекомбiнування кнуючих ресурсш е важливою конкурентною перевагою, яка може бути реалiзована завдяки менеджменту рiзноманiтностi.
Ще однiею важливою характеристикою гетероген-них органiзацiй, яка мае враховуватися при виборi конкурентно: стратегй, е в1дмшносй у перевагах рiзних груп споживачiв, тобто у структурi 'гх вподобань i вимог. Це фак-тори соцiально-економiчноï гетерогенностi, iдентифiкацiя цих вiдмiнностей важлива як для створення нових споживчих цшностей, так i для кращого позищювання нових продукпв на ринках. Для цього використовуються методи когштивного впливу - через маркетинговi заходи. I чим вь рнше iдентифiкованi вiдмiнностi у перевагах рiзних груп споживачiв, тим ймовiрнiшим буде позитивне сприйняття ринком тих продукпв i послуг, яи служитимуть для К за-доволення.
Найбкьшою мiрою вплив рiзноманiтностi (або ге-терогенностi) проявляеться у корпоративному сектор^ зокрема у транснацюнальних корпорацiях. ïм притаманна багатовекторшсть розвитку, широка географiя дiяльностi, мультикультуршсть i багатофункцiональнiсть внутршньо-го оргашзацшного простору. Це створюе передумови для внутршньо'1 органiзацiйноï конкуренцп за ресурси i сфери впливу. ïï позитивним результатом е виявлення кращих управлшських практик (внутршнш бенчмаринг) i поши-рення к на весь оргашзацшний простiр корпорацп. Мож-на навпь припустити, що саме цi принципи оргашзацшно'1 взаемодп у внутрiшньому середовищi компанiй стали основою 1х конкурентоспроможностi i кiлькiсного зростання, перетворили на потужнi агломерати, об'еднанi спкьною метою - домiнування на обраних сегментах ринку i захо-плення нових, перспективних з погляду економiчноï при-вабливостi сегментш ринку.
Таким чином, гетерогеншсть ^зномаштшсть) ресурав, процесш i переваг вимагае ефективного управлшня щею рiзноманiтнiстю - по-перше, для використання ii можливостей при виборi конкурентно'1 стратеги, а подруге, для обгрунтування масштабiв i напрямiв шновацш-ного розвитку тдприемства.
Це може бути досягнуто через св^ому оргашзащю рiзноманiтностi (гетерогенносп) всерединi пiдприемства, коли рiзнi оргашзацшш принципи спiвiснують у станi активного суперництва всередиш одного тдприемства. Ор-ганiзацiя рiзноманiтностi - це активний i стшкий процес, у якому завжди ствюнуе деккька шляхiв органiзацiï, на-вчання, пояснення i оцшки однiеï i тiеï ж дп, що забезпечуе розвиток конструктивно'1 органiзацiйноï рефлективностi. I це дае змогу здшснювати рекомбiнацiю ресурсiв, реком-бiнацiю старих органiзацiйних форм економiчноï взаемодп у нову органiзацiйну конструкщю з високими адаптивними властивостями [16, с. 119].
Оргашзащя рiзноманiтностi особливо важлива для активiзацiï i тдвищення ефективност iнновацiйноï дь яльностi на тдприемствах, що е необх^ною передумо-вою 1х iнновацiйного розвитку. Однак для забезпечення результативност iнновацiйного пошуку необхiдне коор-динування дiяльностi вах потенцiйних учасникiв. Орга-нiзацiйно це може бути оформлено у вигляд^ поданому на рис. 2.
Стратейчна група управлiння iнновацiйним розвитком мае складатися iз працiвникiв рiзних функцiональних сфер дiяльностi - маркетологи, технологш, шженерш-конструкторiв, фахiвцiв iз iнформацiйних технологiй, логiстики, системних аналiтикiв, фiнансистiв, юристш. Взаемодоповнюючi вмiння членш групи передбачають не лише 1х рiзнi функцiональнi обов'язки у монiторингу ступе-ня досягнення стратегiчних щлей, а й рiзнi пiдходи до ви-рiшення проблем i прийняття ршень. Водночас така група матиме змогу напрацювати единий тдх^ до виршення за-вдань iнновацiйного розвитку, який би максимально чггко вказував напрям дш усiх менеджерiв, що в^пов^альш за функцiонування рiзних складових внутршнього середовища тдприемства. При цьому для реалiзацiï проектш шновацшного розвитку доцiльне створення тимчасових проектних груп.
Пл^на спшпраця таких груп ктотно залежить вiд мотивацп к учасникш до спiвробiтництва, вiд к бажан-ня дкитись знаннями та досв^ом для вирiшення слабо структурованих завдань, в^ 'гх здатностi розушти та тд-тримувати iнiцiативу шших. I вельми важливою функщею менеджменту рiзноманiтностi е саме функцiя мотивацп, яка мае бути якомога повнше реалiзована для пiдвищення ефективностi оргашзацшно'1 взаемодп. У такому оргашза-цшному просторi повинна мати мiсце радикальна децен-тралiзацiя управлiння - тодi практично кожен пiдроздiл втягуватиметься в шновацшний пошук. I це даватиме змогу значно тдвищити шновацшний потенщал пiдприемства навiть без залучення додаткових ресурав, яи потребують швестицшних вливань. Зростатиме органiзацiйний кат-тал, нарощуватиметься потенцiал органiзацiйного знання, а отже, збкьшуватимуться можливостi пiдприемства зна-ходити новi способи формування конкурентних переваг, яи можуть стати початком реалiзацiï нового етапу шнова-цшного розвитку.
Висновки. Сучаснi тенденцп розвитку ринкового простору вимагають посилено'1 уваги до питань вибору конкурентних стратегш i змiцнення конкурентоспромож-ностi промислових тдприемств. ïх основою е активна
Рада директив (керуючий орган пщприемницькоТ структури)
Прийняття ршення про реалiзацiю проекпв 1нновац1йного розвитку Ч-
Деталiзацiя проекпв iнновацiйного розвитку за ресурсами та процесами
Рис. 2. Структурно-функцюнальна модель органiзацiï pi3HOMaHiTHOCTi у промисловiй корпорацп
й результативна iнновацiйна дiяльнiсть, яка вткюеться у планах i стратепях iнновацiйного розвитку i дае змогу тдприемствам збкьшувати свою здатнiсть до створення продукпв, що мають споживчу цшшсть, а отже, нарощува-ти свою присутшсть на ринку i ккьисно зростати.
Проте iнновацiйна дiяльнiсть багатьох вггчизня-них пiдприемств не може бути охарактеризована як така, що дае змогу ïm реалiзувати стратепю наступу на ринок i ильисного зростання. На основi аналiзу змiсту й напря-мiв шновацшно'1 дiяльностi промислових пiдприемств показано, що ïï результати не створюють умов для 1х ш-новацiйного розвитку. Висловлено припущення, що вирь шення цiеï проблеми слiд шукати шляхом змши пiдходiв до органiзацiï шновацшно'1 дiяльностi через реалiзацiю принципiв «менеджменту рiзноманiтностi». Крiзь призму рiзноманiтностi охарактеризовано можливост формування i реалiзацiï промисловим пiдприемством рiзних конку-рентних стратегш.
Окреслено можливостi побудови оргашзацшного простору для формування середовища активного шновацшного пошуку через децентралiзацiю управлiння i роз-виток оргашзацшно'1 взаемодп. Запропоновано оргашза-цiйне забезпечення реалiзацiï концепцп «менеджменту рiзноманiтностi» з видкенням функцiй стратегiчного i
оперативного характеру. Шдкреслено важливiсть моти-вацшного забезпечення управлiння рiзноманiтнiстю, яке мае взаемоузгоджувати цш окремих учасникiв iз стра-тегiчними цiлями усього тдприемства. Це потребуе нових пiдходiв до формування мотивацiйного середовища стльно'1 дiяльностi, що i мае бути предметом подальших дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Конкуренция / М. Портер ; пер. с англ. - М. : Вильямс, 2005. - 608 с.
2. Головченко Т. М. 1нновацшний розвиток як основний на-прямок забезпечення конкурентоспроможносп пщпривмства / Т. М. Головченко, Б. В. Рябошапка // Eкономiчний проспр. - 2009. -№ 7. - С. 60-66.
3. Тарнавська Н. П. Побудова концепцп управлшня конку-рентоспроможнктю суб'вкпв господарювання на засадах шновацшного розвитку / Н. Тарнавська // Економкт. - 2010. - № 9. -С.30-41.
4. Федулова I. В. Синергетична еволюцмна модель ш-новацшного розвитку тдприемства / I. В. Федулова // Науковi прац Нацюнального уыверситету харчових технологш. - 2010. -№ 36. - С. 114-118.
5. Хамел Г. Конкурируя за будущее. Создание рынков завтрашнего дня / Г. Хамел, К. Прахалад. - М. : Олимп-Бизнес, 2002. - 437 с.
6. Wernerfelt B. The Resours-Based View of the Firm: Ten Years Later / B. Wernerfelt // Strategic Management Journal. - 1995. -Vol. 16, № 3. - P. 171-174.
7. Зельднер А. Г. Концептуальные подходы к стратегии и тактике государственного регулирования экономики / А. Г. Зельднер. - М. : ИЭ РАН, 2007. - 208 с.
8. Головне управлшня статистики ХмельницькоТ область Впровадження шновацм на промислових пщприсмствах [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.statbrd.ic.km.ua/ ukr/statinf/perelik2012.htm#ni (дата звернення: 28.04.2016 р.)
9. Обсяг реалiзованоТ промисловоТ продукци за видами дiяльностi [Електронний ресурс] // Офщмний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2013/pr/orp/orp_u/orp0313_u.htm
10. Наукова та шновацшна дiяльнiсть [Електронний ресурс] // Офщшний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ ni/ind_rik/ind_u/2002.html (дата звернення: 04.08.2016 р.)
11. Stadnyk V. Innovative factors in the system of value-oriented management of an industrial enterprise / V. Stadnyk, О. Zamaziy // Актуальн проблеми економки. - 2015. - № 9. -С. 242-249.
12. Nelson R. In Search of a Useful Theory of Innovation / R. Nelson, S. Winter // Research Policy. - 1977. - tol. 6, № 1. - P. 36-76.
13. Гетерогеншсть [Електронний ресурс] // Вiкiпедiя -втьна енциклопедiя. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/ wiki/Гетерогеннiсть
14. Клейнер Г. Б. Системно-интеграционная теория предприятия / Г. Б. Клейнер // Original scientific paper; Recived: September. - 2005. - № 30. - Р. 21-40.
15. Stadnyk V. Heterogenic factors in development of competence of industrial corporations / V. Stadnyk // International Journal of Economics and Society: Memphis. - 2016. - Vol. 2. -Iss. 5. - P. 80-85.
16. Старк Д. Неоднозначность активов и организация разнообразия в постсоциалистических странах / Д. Старк // Экономическая социология. - 2001. - № 2, т. 2. - С. 115-129.
REFERENCES
Fedulova, I. V. "Synerhetychna evoliutsiina model innovatsi-inoho rozvytku pidpryiemstva" [Synergistic evolutionary model of innovative development of enterprise]. Naukovi pratsi Natsional-noho universytetu kharchovykh tekhnolohii, no. 36 (2010): 114-118.
Holovchenko, T. M., and Riaboshapka, B. V. "Innovatsiinyi rozvytok yak osnovnyi napriamok zabezpechennia konkuren-tospromozhnosti pidpryiemstva" [Innovative development as the
main direction of ensuring competitiveness of the enterprise]. Eko-nomichnyiprostir, no. 7 (2009): 60-66.
"Heterohennist" [Heterogeneity]. Vikipediia - vilna entsyk-lopediia. https://uk.wikipedia.org/wiki/reTeporeHHicTb
Khamel, G., and Prakhalad, K. Konkuriruya za budushcheye. Sozdaniye rynkov zavtrashnego dnya [Competing for the future. Creating the markets of tomorrow]. Moscow: Olimp-Biznes, 2002.
Kleyner, G. B. "Sistemno-integratsionnaya teoriya predpri-yatiya" [System-integrated theory of the enterprise]. Original scientific paper, no. 30 (2005): 21-40.
"Naukova ta innovatsiina diialnist" [Scientific and innovative activity]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ ind_u/2002.html
Nelson, R., and Winter, S. "In Search of a Useful Theory of Innovation"ftesearch Policy vol. 6, no. 1 (1977): 36-76.
"Obsiah realizovanoi promyslovoi produktsii za vydamy diialnosti" [The volume of sold industrial products by activities]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/pr/orp/orp_u/orp0313_u. htm
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Stadnyk, V., and Zamaziy, O. "Innovative factors in the system of value-oriented management of an industrial enterprise". Aktualniproblemy ekonomiky, no. 9 (2015): 242-249.
Stadnyk, V. "Heterogenic factors in development of competence of industrial corporations" International Journal of Economics and Society: Memphis vol. 2, no. 5 (2016): 80-85.
Stark, D. "Neodnoznachnost aktivov i organizatsiya raznoo-braziya v postsotsialisticheskikh stranakh" [The ambiguity of the assets and organization of diversity in post-socialist countries]. Eko-nomicheskaya sotsiologiya vol. 2, no. 2 (2001): 115-129.
Tarnavska, N. P."Pobudova kontseptsii upravlinnia konkuren-tospromozhnistiu subiektiv hospodariuvannia na zasadakh inno-vatsiinoho rozvytku" [The construction of the concept of competitiveness of economic entities on the basis of innovative development]. Ekonomist, no. 9 (2010): 30-41.
"Vprovadzhennia innovatsii na promyslovykh pidpryiemst-vakh" [Introduction of innovations at industrial enterprises]. Ofitsiinyi sait Holovnoho upravlinnia statystyky Khmelnytskoi oblasti. http://www.statbrd.ic.km.ua/ukr/statinf/perelik2012.htmtni
Wernerfelt, B. "The Resours-Based View of the Firm: Ten Years Later" Strategic Management Journal vol. 16, no. 3 (1995): 171-174.
Zeldner, A. G. Kontseptualnye podkhody k strategii i taktike gosudarstvennogo regulirovaniya ekonomiki [Conceptual approaches to the strategy and tactics of state regulation of the economy]. Moscow: IE RAN, 2007.
