CC BY
19
Лггература
1. Бурчак-Абрамович M. I. До поширення Azalea pontica L. (Rhododendron flavum Don.) у схщнш Волиш// Пращ с.г. ботаншв, 1929, т. 3. - С. 229-237.
2. Вегера Л. В. Сезонний ритм росту рододендрошв за умов ¡нтродукцп в Правобережному Люостепу Украши//1нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, вип. 1. - С. 55-58.
3. Вегера Л. В. Особливоси запилення та насшнеутворення деяких вид1в рододендрона при ¡нтродукцп в Правобережному Люосотепу Украши//1нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, вин. 2. - С. 77-81.
4. Вернадский В. И. Биосфера. - М.: Мысль, 1967. - 376 с.
5. Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномаштгя. - К., 1998. - 52 с.
6. Гойжевский А. А. Рельеф Овручских возвышенностей и история его развития// Геолог. журн. АН УССР, - 1969, т. 29, вып. 5. - С. 111-117.
7. Зеров Д.К. Болота УРСР. Рослиншсть i стратиграф1я. - К.: Б.в., 1938. - 164 с.
8. Зеров Д.К. Нарис розвитку рослинносп на територп Украшсько! PCP у четвертинному nepiofli на ochobî палеоботашчних дослщжень// Ботан. журн. АН УССР, 1952, т. 9, №4, - С. 34-38.
9. Кузнецов Н.И. Материалы для флоры Кавказа. - СПб.: Б.К., 1901, ч.4. - 590 с.
10. Маринич О. М. Украшське Полюся. - К.: Радянська школа, 1962. - 163 с.
11. Мякушко В. К., Козьяков А. С. Rhododendron luteum Sweet (Ericaceae) в Полесье// Ботан. журн., 1980, т. 65, №7. - С. 989-994.
12. Смик Г. К. Цжав1 флористичш знахщки на Словечансько-Овруцькому кряж1// Укр. ботан. журн., 1964, т. 21, №4, - С. 101-102.
13. Смик Г. К. Флористичш особливоси Овруцько-Словечанського кряжа// Тезисы докладов республиканской научной конференции по проблеме "Биологические основы рационального использования, преобразования и охраны растительного и животного мира". - Симферополь: Б.и., 1965. - С. 133-135.
14. Смык Г. К. О реликтовых растениях Овручско-Словечанского кряжа// Природа. -1965, вып. 2. - С. 162-165.
15. Смик Г. К. Рщюсш i рел1ктивш рослини Овруцько-Словечанського кряжа та охорона ïx// Охорона природи та рацюнальне використання природних pecypciB. - К.: Наук. думка, 1970. -С. 50-52.
16. Смик Г. К. Особливосп поширення рододендрона (Rhododendron luteum Sweet) на Ов-руцько-Словечанському кряж1// Укр. ботан. журн., 1974, т. 31, №3. - С. 364-367.
17. Смык Г. К. Условия природознания и распространения Rhododendron luteum Sweet (Ericaceae) на Овручско-Словечанском кряже (Житомирское Полесье)// Ботан. журн., 1975, т. 60, № 11. - С. 623-625.
18. Тимофеев В. М., Котик Ю. А., Чмыхол В. Н. Новые данные о строении и происхождении некоторых форм рельефа Житомирского Полесья//Четвертичный период. - К.: Наук. думка, 1976, вып. 16. - С. 156-163.
19. Тутковський П. А. Кавказька красуня азашя (Azalea pontica L.) на УкраИ, ïï минуле, сучасне та майбутне// Наука на УкраИ, 1922, вип. 4. - С. 143-150.
20. Тутковський П. А. Словечансько-Овруцький кряж i узбережжя р1ки Славечни. Геоло-пчний та геоморфологгчний опис. - К.: Вид-во УАН, 1923. - 59 с.
УДК 630*232:630*174. Доц. 1.В. Шукель, к.с.-г.н., УкрДЛТУ;
гнж. В.М. Михайлюк - Березшвсъкий лгснии коледж
КОНЦЕПЦ1Я ВИКОРИСТАННЯ 1НТРОДУЦЕНТ1В У ФОРМУВАНН1 Л1СУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Для умов Захщнополюького люогосподарського району запропоновано концептуа-льну модель використання шпилькових ¡нтродуценпв при формуванш люу сталого розвитку. Концепщя базуеться на виконанш люогосподарських та люокультурних заход1в, що об'еднуються в послщовш стадп та етапи. На одних стад1ях переважають лю1внич1 заходи
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4_
впливу на умови мюцезростання i на деревостан, в ¡нших - люокультурш. Bci заходи спрямоваш на формування KopiHHoro деревостану.
Doc. I. V. Shukel - USUFWT; V.M. Muhajliuk - Beresno forestry college Reproductive peculiarities of coniferous introducent's phitocenoses
The forest stands of Western-Polissia forestry region have been surveyed. The output of investigation of coniferous introducent's natural regeneration in these stands is presented.
Вступ
Перехщ Украши до сталого розвитку передбачае стан, за якого не переви-щуватимуться природш пороги збурення навколишнього середовища; збер1гати-муться умови для ефективного розподшу pecypciB м1ж поколшнями; буде забез-печено едшсть природокористування i природовщтворення; еколопчних та еко-ном1чних iHTepeciB. Це стан, при якому забезпечуеться збалансоване виршення сощально-економ1чних завдань, проблем збереження сприятливого стану довкш-ля i природно-ресурсного потенщалу з метою задоволення життевих потреб ни-шшнього та майбутшх поколшь. BiH зумовлюе загострення питань регулювання р1зних вид1в в рамках комплексного ведения л1сового господарства, по-новому осмислювати прииципи користуваиня л1сом, що рашше поширювались лише на промислову деревину [1-5, 7, 13].
Принциповою вщмшшстю л1сокористування сталого розвитку вщ промис-лового полягае в тому, що необхщно забезпечити неперервшсть та невичерпшсть л1сокористування, де кожна л1сова дшянка, призначена для вирощування л1су, бу-ла б зайнята л1сом. Якщо проблему неперервного отримання стигло! деревини ви-pimye спадковий просторово-часовий ряд насаджень за кшьюстю роюв в оборот! рубки [13], то сталий розвиток не допускае розриву в користуванш л1сом як в npocTopi, так i в 4aci - л1с повинен ¿снувати постшно. Такий тдхщ зобов'язуе л1-с1вника сформувати р1знов1ковий л1с так, щоб р1зного в1ку дерева розподшялись не по р1зних дшянках, а на однш i тш же площг Цей тдхщ обмежуе маневр л1со-користування при загот1вл1 деревини, за винятком випадюв тимчасового зняття окремих дшянок з л1сокористування.
Методика po6iT
1нтродукщя в л1совому господарств1 використовуеться як метод охорони видового багатства рослин природно! флори; тдвищення продуктивност1 та 6io-лопчно! стшкоста л1с1в в культурах; вщновлення коршного деревостану; вирощування деревини заданих властивостей; скорочення обороту рубки, мелюрацп де-вастованих урбашзащею та техногенезом л1сових земель; використання з утил1та-рною метою тощо [5-7, 14]. Використання шпилькових штродуценлв обмежено в1ковою структурою деревосташв. Сдиним практичним виршенням проблеми е р1знов1ков1 деревостани, але оскшьки не Bci шпильков1 деревш штродуценти в умовах Захщного Пол1сся поновлюються [8;9] то основним способом неперервного л1су сталого розвитку е поеднання природного поновлення з л1совими культурами. Створення л1сових культур, в т.ч. з штродуценлв, з позицш еволюцшно! екологл для досягнення максимально! продуктивност1 та стабшьноста вимагають тзнання i використання головних законом1рностей виникнення, динамжи, струк-тури природних ценоз1в, вироблених у ход1 фшоценогенезу, на основ1 концептуа-
льного емтричного узагальнення штучного л1совщновлення, бо задекларована майбутшсть штучного л1совщновлення е досить сумшвною. Концепщя форму-вання л1су сталого розвитку базуеться на чггкому виконанш л1согосподарських та л1сокультурних заход1в, що об'еднуються в послщовш стадп та етапи. На одних стад1ях формування та функцюнування л1су переважають л1с1внич1 заходи впливу на умови м1сцезростання [ на деревостан, в шших - л1сокультурш [4, 10, 12-14].
Результати робгг
Концепщя л1сокористування сталого розвитку з використанням шпилько-вих штродуценлв представлена на рис. Основними структурними показниками концепцп е наступш етапи:
Перший - формування одноярусного шпилькового деревостану з штродуценлв, яю можуть створюватись як з метою еколопчною (мелюративною), або ж промисловою. Створення насаджень в1дбуваеться, в основному, л1совими культурами, шод1 вихованням наявного тдросту сосни Банкса або поросл1 сосни жорст-ко1. Цей етап в цикл1 л1су сталого розвитку е найбшьш короткий \ обмежуеться 20-25 роками. У межах етапу можна видшити декшька стадш, що видшяються за структурою трав'яного вкриття, шшими компонентами л1су:
• перша стад1я - сшьськогосподарсью неупддя, або зруб з густим чисельним по-кривом лучних або л1солучних трав, з вщмшним вщ л1су мжроктматом та Грун-тово-пдролопчними умовами. Видовий склад трав'яного иокриву е найбшьш чисельним пор1вняно з ¡ншими етад1ями та етапами формування л1су сталого розвитку. У лгавничому вщношенш стад1я вщповщае шдготовщ територн до виник-нення нового поколшня л1су;
• друга стад1я - молоде поколшня штучного походження до змикання крон, коли в результат! оброб1тку Грунту р1зко зменшуеться, а чаетше порушуеться еущльне трав'яне вкриття. У л1с1вничому вщношенш ця стад1я вщповщае перюду догляду за л1совими культурами 1 може тривати вщ 3 до 7 роюв. Термши та види догляду за культурами визначаються типами умов м1сцезростання, породою та видом са-дивного матер1алу, густотою посадки; ступенем заростання л1сокультурно1 площ1 травою або м'яколистяними породами;
• третя стад1я - молодняк вжом до 10 роюв. Разом з1 змиканням крон в рядах та частково в м1жряддях з'являються трави люово! еколопчно! морфи, що шдтвер-джуе формування л1сового середовища. У л1с1вничому вщношенш стад1я вщповь дае перюду догляду за молодняками - рубки осв1тлення та прочистки;
• четверта стад1я - хаща жердняку з перюдом штенеивного самозрщження. Люо-ве еередовище сформовано.
У лЫвничому в1дношенш ця стад1я вщповщае перюду рубок прорщження та прохщних рубок; д) п'ята стад1я - л1состан з1 шпилькових штродуценлв з1 всь ма компонентами морфолопчно! структури люового бюгеоценозу \ виступае пе-редумовою створення другого поколшня культур, коли необх1дна люокультурна тдготовка територп проводиться лю1вничими заходами,
Другий етап формування складних шпилькових насаджень з штродуцен-т1в та едиф1катор1в коршного деревостану вщповщно до типу л1су найбшьш скла-дний у техшчному вщношенш. Це тдготовчий етап до коршного деревостану. Перша стад1я - створення часткових тднаметових культур сосни звичайно! та дуба черешкового мюцевих популяцш в коридорах, що прокладеш в насадженнях шпилькових штродуценлв. Технолопчш схеми створення тднаметових культур
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4_
мають сво1 особливоста, що полягають в розмщенш садивних м1сць та наступного догляду. Сосну звичайну та дуб черешковий бажано садити крупном1рним садив-ним матер1алом (2-3-р1чними шянцями або 5-6 р1чними саджанцями за наявносп широких - до 6-8 м коридор1в). Догляд за сформованими насадженнями проводиться комплексно за кожним з поколшь окремо. Друга стад1я - л1совщновш рубки в культурах штродуценлв. Вони призначаються теля змикання тднаметових культур в коридорах в ряду. При цьому прибираються в кул1сах вш штродуценти, що були залишеш для захисту тднаметових культур. По зактченню л1совщнов-но1 рубки формуеться одноярусний дубово-сосновий деревостан.
Рис. Концептуальна модель використання шпилькових ттродуцентв в умовах
Зах1дного Пол1сся
Трет1й етап - етап плекання умовно-кортного або близького до нього одновькового листяно-шпилькового або соснового деревостану. Перюд тривае бшя 40 роюв, коли проводяться рубки догляду - прочистки, прорщження та про-хщш. Лгсостан набу-вае характерного для даного типу л1су вигляду \ стану - од-новжового змшаного листяно-соснового або соснового деревостану.
Четвертый етап - етап формування р1знов1кового деревостану. Перша стад1я полягае в тому, щоб протягом 20-ти роюв лЫвничими заходами створити
тд наметом одновжового nicy молоде поколшня з тдросту едиф1катор1в та суб-едиф1катор1в KopiHHoro типу деревостану - дуба черешкового, сосни звичайно!, берези, осики, вшьхи чорно1 тощо. Ц1 заходи полягають у розрщженш верхнього намету л1су шляхом створення bîkoh та галявин. Друга стад1я цього етапу полягае у початку проведения комплексних л1совщновних рубок, що мають на мета тд-тримати pi3HOBÎKOBicTb та видовий склад близького до коршного типу деревостану. Цими рубками формуеться виб1ркова форма господарства, що найбшьш повно вщповщае природ! л1су i, зокрема, л1су сталого розвитку.
Загальна тривал1сть неперервного л1сокористування л1су сталого розвитку з використанням шпилькових штродуценлв, сформованого за вище вказаною принциповою моделлю, становить коло 110 poKÎB.
Наведеною схемою не вичерпуються Bei BapiaHTH i р1зновиди окремих ета-niB та стадш функцюнування л1су сталого розвитку. Залежно вщ типу умов м1сце-зростання в якоста вихщного етапу в умовах Зах1днопол1ського л1согосподарсько-го району можуть виступати сосни Банкса, Веймутова, чорна, смолиста та жовта; ялини европейська i Енгельмана; модрини польська, европейська та японська. Залежно вщ BÎKy та структури л1су будь-який етап, а в межах його стад1я принципо-boï модел1 л1су сталого розвитку е початковим моментом формування л1су сталого розвитку.
Висновки
Систем! л1сокористування сталого розвитку характерна динам1чна р1внова-га - поступова в 4aci i npocTopi (меж1 л1сово1 дшянки), повна i взаемообумовлена сукупн1сть заход1в, що знаходяться у визначених сшввщношеннях, на техшчному piBHi, що забезпечуе в1дновлювашсть л1сових pecypciB i функцюнуе в розвитку. Випадання будь-якого заходу з ще! системи так як i порушення послщовносп те-рмшв проведения, або зниження яюсного р1вня порушуе цЫсшсть системи i вщ-сувае дал1 визначену мету. Загалом, в кожному окремому випадку система л1сого-сподарських заход1в залежить в1д типу л1су i характеру насаджень.
Формування л1су сталого розвитку з використанням шпилькових штродуценлв в умовах Захщнопол1ського л1согосподарського району, як i теоретичному, так i в практичному аспекта мае cboï, лише йому притаманш риси, що охоплюють складний комплекс взаемозв'язаних i взаемообумовлених елеменпв та компоненте. Управлшня цим комплексом е завданням сталого розвитку.
Лггература
1. Генсирук С.А., Бондарь B.C., Шевченко C.B. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
2. Дьомкш В. Спйкий розвиток. Неминучють чи недосяжшсть// Ойкумена. 1993. №3. -С. 14-17.
3. Каштченко O.A. Становления дендрофлори шсовш рослинносп Укра1'ни/ Науковий bî-сник: Лгавницью дослщження в Укршш. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 113-116.
4. Криницький Г. Т. Лю як стабшзатор екологи довюлля/ Науковий вюник: Сучасна еко-лог1я i проблеми сталого розвитку суспшьства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.7. - С. 8-11.
5. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фигомелиора-ции (на примере больших городов Запада УССР): Автореф. дисс....д-ра с.-х.наук. - М.: МЛТИ, 1991. - 40 с.
6. Мелехов И.С. Интродукция хвойных в лесном хозяйстве// Лесоведение, 1984, № 6. -
С. 72-78.
7. Мелехов И.С. Проблемы экологии. - Лесной журнал. ИВУЗ. - 1989, № 6. - С. 3-10.
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4_
8. Михайлюк В.М. Перспективные интродуценты для сугрудков Украинского западного Полесья. - В кн.: Дуб - порода третьего тысячелетия: Сборник научн. трудов Института леса НАЛ Беларуси. - Гомель: ИЛ HAH Беларуси. 1998, вып. 48. - С. 194-196.
9. Михайлюк В.М. Проблема заповедания раритетных насаждений хвойных интродуцен-тов. - В кн.: Беловежская пуща на рубеже третьего тысячелетия: Материалы научн.-практ. конф., посвящ. 60-летию со дня образования гос.заповедника "Беловежская пуща", 22-24 дек.1999. - Ка-менюки: ГЗ. - 1999. - С. 170-172.
10. Парпан B.I., Саншков С.М. Популяцшно-бюлопчш принципи штучного люорозве-дення. -//Люова селектця, насшництво та ¡нтродукщя в Укра1нських Карпатах. - Marepiara наук.-практичн. конф. "Сучасний стан i перспективи розвитку селекци, насшництва та ¡нтродукци в Карпатах для потреб цшьового люовирощування." 1вано-Франювськ, 28-30 вересня 1993 р. - 1вано-Франювськ. - С. 13-14.
11. Побединский A.B. Сравнительная оценка естественных и искусственных лесов// Лес. хоз-во, 1986, № 5. - С. 28-32.
12. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М: Колос, 1967. - 503 с.
13. Хайретдинов А.Ф. Повышение продуктивности рекреационных лесов Южного Урала. - Автореф.дис...д.с.-х. наук. - М.: МЛТИ, 1990. - С. 46.
14. Шукель I.B. Фпоценотичш властивосп колекцшних насаджень арборетуму боташч-ного саду УкрДЛТУ/ Науковий вюник: Дослщження, охорона та збереження бюр1зномаштгя. -Лы^в: УкрДЛТУ .-1999, вип. 9.9. - С. 120-128._
