CC BY
20
Л1с1внич1 заходи дозволяють забезпечити умови для виживання самошву, послабити конкуренты! вщносини дуба з супутниками та трав'яною рослиншстю, посилити у стосунках м1ж цими трупами рослин взаемосприятлив1 елементи. Ба-жаними складовими заход1в сприяння вщтворенню коршних деревосташв св1жо! грабово! д1брови для умов заповщника "Медобори" е:
• в насадженнях з мш1мальною участю дуба вжом понад 50 роюв зрщження у рж врожаю жолуд1в верхнього ярусу до повноти 0.6-0.7, вирубування шдлюку, поро-слевих та надм1рно розвинутих екземпляр1в шдросту супутшх порщ;
• покращення умов для збереження 1 росту дуба шляхом щор1чного у перш1 роки 1 перюдично надал1 догляду за самоавом 1 тдростом з часу 1х появи 1 виставлення на св1тло 1 до утвердження дуба у насадженш як головно! люоутворюючо! породи, забезпечення при освоениях 1 прочистках достатньо! юлькосп надшних за станом екземпляр1в дуба;
• застосування гшздового способу догляду при нер1вном1рному розмщенш понов-лення дуба 1 коридорного - при рядовому;
• проведения у рж врожаю жолуд1в реконструктивних рубань у деревостанах, що деградують, при вщсутноси врожаю застосування шпигування жолуд1в чи тдсад-ки аянщв (за методикою О.Смирново!, 1994);
• кожна дшянка люу анал1зуеться окремо, лгавнич1 заходи визначаються для не! вщповщно до И специфжи, до штучного люовщновлення можна вдаватися тшьки там, де не залишилось надн на природне.
Лггература
1. Мелехов И.С. Лесоведение. - М.: Лесная пром-сть, 1980. - 406 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л., 1952.
3. Стефан Г. Спурр, Бертон В. Барнес. Лесная экология. М., 1984. - 490 с.
4. Работнов Т. А. Фггоценолопя. - М., 1978.
5. Лосицький К.Б. Востановление дубрав. - М.: Изд-во с.-х. лит-ры, журналов и плакатов. 1963. - 360 с.
6. Генарук С. А. Лтси Укра1ни. - К., 1992 - 408 с.
7. Вакулюк П.Г., Самоплавський В.1. Люовщновлення та люорозведення у р1внинних районах Укра1ни. - Фаспв: Пол1фаст, 1998. - 508 с.
8. Баранецький Г.Г. Химическое взаимодействие древесных растений. - Льв1в: Свгг,
1990.
9. Гринюк Ю.Г. Эндоэкогенез грабово-дубовых лесов в аспекте аллелопатического почвоутомления. "Лес экология и ресурсы". Материалы конференции. - Минск, 1998. - С. 146-148.
10. Попадинець 1.М., Музика М.Я. Про самоав дуба 1 бука. Люовий 1 мисливський журнал, 1999, №2-3. - С. 20-21.
11. Бондаренко В.Д., Попадынец И.М., Музыка М.Я. Предыдущая лесохозяйственная деятельность и проблемы восстановления коренньх типов древостоя в заповеднике. Материалы научно-практической конференции. Крымский природный заповедник. Алушта, 1998.
12. Хавик В.П. Люовий фонд заповедника "Медобори". Матер1али науково! конференцп "Медобори" 1 духовна культура давшх середньовжових слов'ян. Гримайл1в. Льв1в, 1998.
Доц. В.Т. Харчишин, к.б.н - Державна агроеколог1чна академгя Украгни
RHODODENDRON LUTEUM SWEET - НОВИЙ 1НТРОДУЦЕНТ У ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА" HAH yKPAÏHH
Висв1тлено юторичш даш, особливосп поширення i розвитку релжтового виду Украшського Полюся - Rhododendron luteum Sweet та перспективи його ¡нтродукцп в rnmi регюни Украши.
V. T. Kharchyshyn - The State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine
Rhododendron luteum Sweet is New Introducent in the "Sofiivka" Dendropark of the National Academy of Science of Ukraine
The article shows the historical date, expansion and development peculiarities of relicte species of the Ukrainian Polissya Rhododendron luteum Sweet and prospects of its introduction to the other regions of Ukraine.
Збереження бюлопчно! р1зномаштносл розглядаеться свгговим ствтова-ристовом як найважливша умова ¿снування бюсфери i розвитку людства. Саме бюр1зномашття, трансформуючи навколишне абютичне середовище, формуе сис-теми, здатш до саморозвитку i самоудосконалення [4].
Бюр1зномашття е нащональним багатством Украши, ïï збереження та не-виснажливе використання розглядаеться як один з прюритепв у сфер1 природоко-ристування, забезпечення еколопчно1 безпеки та охорони природи i е невщ'емною умовою збалансованого економ1чного i сощального розвитку держави [5].
Одним з шлях1в збагачення рослинного свпу будь-яко! кл1матично1 зони е впровадження в озеленения перспективних штродуценпв та вид1в м1сцево1 флори. Для створення стшких та довгов1чних високохудожшх рослинних композицш не-обхщно мати великий виб1р декоративних деревних порщ, серед яких важливе mî-сце noBHHHi займати кущг 3 р1зних причин декоративш кущ1 в м1ських насаджен-нях представлен! дуже бщно. Це стосуеться i представника роду Rhododendron L. - Rhododendron luteum Sweet.
Рододендрон жовтий - найбшьш вщомий i поширений релжтовий вид Украшського Полнея. Це невеликий (1-2,5 м заввишки) з пряморослими гшками листопадний кущ родини вересових. Гшки густо вкрил шюрястонупкими листками. Листки neproBi, елштичш, ланцетопод1бш або оберненояйцепод1бш, з KpaÏB вшчастц молод1 листки опушеш, CTapi - голг
У вересш-жовтш листя набувае яскраво-червоного, пурпурового, темно-фюлетового або малинового кольору.
У травш, ще до розпускання листя, розкриваються бруньки на юнцях гшок суцвггтями оранжевих або жовтих kbîtok. Kbîtkh двостатев1, запашш, 3i6pahi в гу-cti зонтопод1бш суцвггтя по 7-20, нерщко i по 30 або поодиною, вшочок жовтий або оранжевий, неправильно-лшкопод1бний, з вузькоцилшдричною трубкою i злегка двогубим вщгином. Чашечка маленька, глибокоп'ятироздшьна. Цвтння тривае з середини травня до кшця червня. Плщ - багатонасшна коробочка довжи-ною 2-3 см. Взимку коробочка розтр1скуеться i насшня осипаеться та розноситься впром.
Перша знахщка ще1 рослини була зроблена вщомим досл1дником Д. I. Mi-клером у 1795 рощ в околицях хутора Губюв нишшньо1 Р1вненсько1 области 3 того часу дослщженнями рододендрона жовтого займалися багато ботантв [1, 7-17, 19, 20].
Одш вчеш допускали, що рододендрон жовтий е м1сцевим видом i збер1гся з давшх епох до наших чамв. 1нш1 ж вважали, що його насшня занесене на Пол1с-ся вирами з Кавказу, оскшьки основний ареал ща рослини знаходиться на Кавка-3i i в Малш Азп [19-20]. Тривалий час ¿снувала помилкова думка про зростання
рододендрона жовтого переважно на торф'яниках [7, 8], необ'ектившсть яко! була доведена у роботах ряду дослщниюв [1, 16, 17].
Особливо! уваги заслуговують роботи Г. К. Смика [12-17]. Пому пощасти-ло знайти на Словенчансько-Овруцькому кряж1 дуб скельний, плющ звичайний, березу темну та шш1 щкав1 рослини здебшьшого прсько! природи, що здавалося б, не повинш там рости. Насправд1 ж, дуб скельний, або прський, займае на По-л1сш площу понад 600 та, а площа л1шв з участю рододендрона жовтого переви-щуе 50 тис. га.
Таемниця рододендрона жовтого криеться, на нашу думку, в наявносп на Пол1сс1 шдвищень - кряж1в, серед яких найбшьшим е Словенчансько-Овруцький, та вщсутносп будь-яких слвдв перебування в цих м1сцях льодовика [6, 18].
На цих кряжах [ тдвищеннях, основою яких е прсью породи та продукти 1х руйнування, найкраще себе почувають рододендрон жовтий [9] та шш1 супутни-ки прсько! природи - в нашому випадку це рел1ктов1 види Укра!нського Полюся.
Тривал1 спостереження дають тдставу стверджувати, що цей вид досить швидко поширюеться у межах виход1в кристал1чних порщ. Рододендрон жовтий належить до витривалих рослин. Птсля л1сових пожеж його зароет поновлюються за два роки.
Наприюнщ XVIII ст. французька ф1рма "Кот1" розпочала виготовлення ¿з квтв рододендрона жовтого парфум1в високо! якостт Ф1рма мала загопвельш пункти в Житомирському Пол1сс1, де з кв1ток добували нашвфабрикати, що мали назву "абсолю".
Завдяки вченим боташчного саду ш. академжа О. В. Фомша Нацюнально-го державного ушверситету ш. Т. Г. Шевченка та Укра!нського науково-дослщного шституту захисту рослин, розроблено препарат "Азопон" з кв1ток рододендрону жовтого, що згубно д1е на колорадського жука. Перевагою "Азопону" е те, що вш нешюдливий для людини та не забруднюе навколишне середовище. Кв1тки рододендрону жовтого народна медицина Житомирського Полнея вико-ристовуе проти корости.
Листя багате дубильними речовинами та вмятом оргашчних кислот, флаво-но!д1в, алколо!д1в тощо. Листя мае протизапальну, антибактер1альну, жовчогшну даю. Настоянка з листя шдсилюе ф1зичну працездатшсть, стимулюе роботу серця.
У 1994 р. Боташчним садом Державно! агроеколопчно! академп Укра!ни (м. Житомир) 2-3-р1чш саджанщ рододендрона жовтого кшьюстю 200 шт. були передан! в дендролопчний парк "Софпвка".
Вщомо, що життездатшсть штродуценлв проявляеться в особливостях циклу !х сезонного розвитку ти шших особливостях онтогенезу. На життездатшсть рододендрошв, зокрема, ¿стотно впливають волопсть, кислотшсть та повпропро-никшсть Грунту, осв1тлешсть, волога повпря та деяю шш1 фактори зовшшнього середовища. Проте найголовшшим е температурний фактор, зокрема перепади температур повпря восени, взимку та навесш, яю ¿стотно впливають на стушнь зимостшкоста та здатш викликати вщхилення цикл1в розвитку цих рослин. Тому при оцшщ усшшноста !х штродукцп головними е зимостшюсть та шш1 показники життездатностт
При вивченш сезонного ритму розвитку деревних штродуценлв у нових умовах першочергове значения мае досл1дження органогенезу генеративних паго-
шв у зв'язку з факторами довкшля, тому що для ycnimHoï адаптацп рослин необ-хщною умовою е здатшсть ïx репродуктивних оргашв витримувати несприятли-вий вплив зовшшнього середовища, здатшсть до плодоношения.
Дослщження рододендрона жовтого, що проводяться Л.В. Вегерою з 1994 р. показали, що це рослина цшком зимостшка в умовах Правобережного Ль состепу Украши [2, 3]. Шсля повного розпускання вегетативних бруньок (перша половина травня) через 3-4 дт розпочинаеться picT однор1чних пагошв. Найбшьш штенсивний picT пагошв спостершаеться у травш - на початку червня. Цьому пе-рюду вщпов1дае сума активних температур 654,5-834,90С. Лига м1сящ вщносно сприятлив1 для росту та розвитку рослин завдяки сприятливим умовам perioHy та, при потреб^ вчасному поливу.
Завершуеться picT утворенням kbîtkoboï або вегетативно! бруньки у липш - на початку серпня. Пагони визр1вають повшстю, мають високу пагоноутворюю-чу здатшсть, щор1чно дають npnpicT у висоту.
Рододендрон жовтий в умовах Правобережного Л1состепу щор1чно рясно цв1те. Вшочок теля цвтння утримуеться на довгому стовпчику маточки i у такому положенш засихае. Лабораторна схож1сть насшня за роки дослщження ста-новить 51-69 %, тод1 як у Rhododendron catawbiense, Rh. dauricum, Rh. mucronula-tum, Rh. ledebourii, Rh. sichotense схож1сть змшюеться в1д 60 до 97 % [3]. На нашу думку, цей факт можна пояснити тим, що kbîtkh рододендрона жовтого вщв1ду-ють лише OKpeMi види комах, деяю з них вважаються дуже рщюсними, або ж ре-лжтовими. Отже, вони можуть бути вщеутш в даному perioHi, що, в свою чергу, впливае на запилення.
Рододендрон жовтий вимагае розшяного освилення та легких, але багатих гумусом, кислих, вологих, але добре дренованих Грунлв. Мгсця для його посадки слщ вибирати в нашвтш шд наметом великих дерев з глибокою кореневою системою (дуб1в, сосен, модрин, черешень тощо), з якими цей вид добре уживаеться, або з твшчно1 сторони будинюв чи споруд. Важкий глинястий чи суглинистий Грунт в посадкових ямах потр1бно зам1нювати легким субстратом. Для цього ба-жано використовувати сум1ш осоково-очеретяно! торфокришки, р1чкового nicKy та cochoboï xboï у сшввщношенш 2:1:1 або торфокришки i легко! хвойно! земл1 (1:1). Посадки слщ мульчувати опалою сосновою хвоею, своечасно поливати м'я-кою водою, особливо в суху погоду. ïx можна шдживлювати розчинами мшера-льних добрив (сульфату амошю, карбам1ду, кал1магнезп; брати 10 г добрива на 10 л води), але не слщ використовувати для ща мети пошл, пташиний послщ, гнш, яю здатш понижувати кислотшсть Грунту, що негативно впливае на picT та ф1зю-лопчний стан рослини.
Проведен! дослщження евщчать про перспектившсть вирощування рододендрона жовтого за межами природного ареалу. Сприятлив1 кл1матичш та еколо-пчш умови дендропарку "Софпвка" позитивно впливають на picT цього релжто-вого виду Украшського Полнея, тому його можна пропонувати для масового культивування. Рясшсть i тривал1сть цвтння, витончешеть суцвпъ, довгов1чшсть в культур^ яскраве забарвлення листя, газостшюсть рододендрона жовтого ставить його в ряд найбшьш щнних рослин у паркобуд1вництв1 та озелененш.
Лггература
1. Бурчак-Абрамович M. I. До поширення Azalea pontica L. (Rhododendron flavum Don.) у схщнш Волиш// Пращ с.г. ботаншв, 1929, т. 3. - С. 229-237.
2. Вегера Л. В. Сезонний ритм росту рододендрошв за умов ¡нтродукцп в Правобережному Люостепу Украши//1нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, вип. 1. - С. 55-58.
3. Вегера Л. В. Особливоси запилення та насшнеутворення деяких вид1в рододендрона при ¡нтродукцп в Правобережному Люосотепу Украши//1нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, вип. 2. - С. 77-81.
4. Вернадский В. И. Биосфера. - М.: Мысль, 1967. - 376 с.
5. Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномаштгя. - К., 1998. - 52 с.
6. Гойжевский А. А. Рельеф Овручских возвышенностей и история его развития// Геолог. журн. АН УССР, - 1969, т. 29, вып. 5. - С. 111-117.
7. Зеров Д.К. Болота УРСР. Рослиншсть i стратиграф1я. - К.: Б.в., 1938. - 164 с.
8. Зеров Д.К. Нарис розвитку рослинносп на територп Украшсько! PCP у четвертинному nepiofli на ochobî палеоботашчних дослщжень// Ботан. журн. АН УССР, 1952, т. 9, №4, - С. 34-38.
9. Кузнецов Н.И. Материалы для флоры Кавказа. - СПб.: Б.К., 1901, ч.4. - 590 с.
10. Маринич О. М. Украшське Полюся. - К.: Радянська школа, 1962. - 163 с.
11. Мякушко В. К., Козьяков А. С. Rhododendron luteum Sweet (Ericaceae) в Полесье// Ботан. журн., 1980, т. 65, №7. - С. 989-994.
12. Смик Г. К. Цжав1 флористичш знахщки на Словечансько-Овруцькому кряж1// Укр. ботан. журн., 1964, т. 21, №4, - С. 101-102.
13. Смик Г. К. Флористичш особливоси Овруцько-Словечанського кряжа// Тезисы докладов республиканской научной конференции по проблеме "Биологические основы рационального использования, преобразования и охраны растительного и животного мира". - Симферополь: Б.и., 1965. - С. 133-135.
14. Смык Г. К. О реликтовых растениях Овручско-Словечанского кряжа// Природа. -1965, вып. 2. - С. 162-165.
15. Смик Г. К. Рщюсш i рел1ктивш рослини Овруцько-Словечанського кряжа та охорона ïx// Охорона природи та ращональне використання природних pecypciB. - К.: Наук. думка, 1970. -С. 50-52.
16. Смик Г. К. Особливосп поширення рододендрона (Rhododendron luteum Sweet) на Ов-руцько-Словечанському кряж1// Укр. ботан. журн., 1974, т. 31, №3. - С. 364-367.
17. Смык Г. К. Условия природознания и распространения Rhododendron luteum Sweet (Ericaceae) на Овручско-Словечанском кряже (Житомирское Полесье)// Ботан. журн., 1975, т. 60, № 11. - С. 623-625.
18. Тимофеев В. М., Котик Ю. А., Чмыхол В. Н. Новые данные о строении и происхождении некоторых форм рельефа Житомирского Полесья//Четвертичный период. - К.: Наук. думка, 1976, вып. 16. - С. 156-163.
19. Тутковський П. А. Кавказька красуня азал1я (Azalea pontica L.) на УкраИ, ïï минуле, сучасне та майбутне// Наука на УкраИ, 1922, вип. 4. - С. 143-150.
20. Тутковський П. А. Словечансько-Овруцький кряж i узбережжя pi™ Славечни. Геоло-пчний та геоморфологтчний опис. - К.: Вид-во УАН, 1923. - 59 с.
УДК 630*232:630*174. Доц. 1.В. Шукель, к.с.-г.н., УкрДЛТУ;
гнж. В.М. Михайлюк - Березшвсъкий лгснии коледж
КОНЦЕПЦ1Я ВИКОРИСТАННЯ 1НТРОДУЦЕНТ1В У ФОРМУВАНН1 Л1СУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Для умов Захщнополюького люогосподарського району запропоновано концептуа-льну модель використання шпилькових ¡нтродуценпв при формуванш люу сталого розвитку. Концепщя базуеться на виконанш люогосподарських та люокультурних заход1в, що об'еднуються в послщовш стади та етапи. На одних стад1ях переважають лгавнич1 заходи
