CC BY
32
УДК 33.011:620
О. С. Сердюк,
кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
КОНЦЕПЦ1Я ТРЕТЬО! ЕНЕРГЕТИЧНО1 РЕВОЛЮЦ11
Постановка проблеми. Для сучаснох людини як i для його прадавнього пращура Homo habilis енерпя е каталiзатором розумового, соцiального i вiдповiдно економiчного розвитку. В yci часи лю-динi необхiдно було здобувати енерпю для тдтри-мки власнох фiзичнох та розумовох дiяльностi. Крiм того, енергiя була i залишаеться ключовим фактором, що забезпечуе експлyатацiю об'екпв пращ (в'ючн тварини, станки тощо).
Якщо поглянути на процеси розвитку суспшь-ства через призму природних сил, ям його забезпе-чують, стае зрозумшим, що господарська дiяльнiсть людства зводиться до тдпорядкування якомога бшьшох кшькосп енергп для потреб матерп. На тд-твердження такого погляду можна навести слова т-дерландського антрополога Фреда Стра: «впро-довж юторп людства пошук матерп та енергп, доста-тньох для виживання та ввдтворення, були ключо-вими проблемами» [1].
AH^i3 останшх наукових дослщжень i публ^ кацш. Ряд авторитетних дослiдникiв подiляють погляди на енергетику як фундаментальний фактор су-спiльного розвитку. Серед них слад видшити: укра-1нських - Сергiя Подолiнського та Миколу Руденка; канадського аналiтика у сферi енергетики Вацлава Смiла; американського економiста, соцiального фь лософа Джеремi Рiфкiна; антрополога Леслi Уайта; валлшського iсторика Яна Морiса.
Мета статт полягае у формyваннi концепцп третьо1 енергетично1 революцп.
Виклад основного матерiалу дослiдження. 3i стародавнiх часiв, енергетика вiдiгравала важливу роль у житп сyспiльства, оскхльки була рyшiйною силою для виробничих процесiв. На раншх етапах становления промисловостi (до XVIII ст.) актуальною була «термiчно-органiчна» парадигма1 здобу-тку енергп, що передбачала використання теплово1 енергп ввд спалювання деревини (у поодиноких ви-падках вyгiлля) в рамках процеав термiчного ви-робництва та енергп людських або тваринних м'язiв для забезпечення енергп руху. В окремих галузях мало мiсце використання енергп виру та води. Од-нак сфера застосування такого принципу здобутку енергп була занадто обмеженою (млини, вприль-ники, пилорами), щоб вплинути на структуру юну-ючох енергетично1 парадигми.
Ключовою передумовою до змiни енергетичнох парадигми став винахiд у XVII ст. парового двигуна. Такий пристрш давав змогу переводити термiчну енергiю в енергiю руху. У перерахунку на енерго-здобуток, використання парового двигуна як дже-рела енергп руху було економiчно випдшшим за використання енерпх людських або тваринних м'язiв. Цей факт спонукав суспшьство до прийняття ново! «вугшьно-паровох» енергетичнох парадигми, в ос-новi якох лежав принципи отримання енерпх (як термiчнох так й енергп руху) за рахунок спалювання вугшля.
Промислове виробництво електроенерпх на-прикхнщ XIX ст. зробило процес здобутку енерпх руху менш витратним, оскхльки електроприводи (що працювали на електроенерпх) мали значно ви-щш коефiцieнт кориснох дiх нiж паровi машини. Крiм того, компактна конструкщя електроприводiв розширювала спектр хх застосування. Таким чином, наприкiнцi Х1Х ст. розпочалось масове впрова-дження на виробнищш промислових верстат^в з електричним приводом, що призвело до збiльшення виробничох продуктивности в кiлька разiв. Напри-кiнцi ХХ ст. на тдприемствах стали впроваджувати конвеeрнi лшй (на електричному привiдному меха-нiзмi), що дало початок процесу масового виробни-цтва. Так, суспшьством була прийнята нова «елек-трична» парадигма здобутку енергп, що актуально й на сьогодшшнш день.
Як показуе досввд, причиною змiни енергетичнох парадигми ставали економiчнi мотиви. Коли су-спiльство доходило висновку, що може меншими зусиллями (фiзичними або фшансовими) тдпоряд-кувати свохм цшям бiльшi обсяги енерпх, воно прий-мало бiльш вигiднi принципи енергоздобутку, що у сукупност свохй складали нову енергетичну парадигму. На тдтвердження цих слiв можна навести цитату канадського науковця Вацлава Смiла, який зазначив, що «з точки зору природознавства як дою-торичний розвиток людства, так i подальший ххд ю-торiх можуть розглядатися як пошук шляхiв ращона-льного управлiння великими енергетичними запасами та потоками» [2].
Енергетична парадигма, що втшюеться в життя шляхом енергетичнох револющх, завдае вектор руху економiчним перетворенням, якi в свою чергу поз-начаються на соцiальному устрох суспiльства. Така
1 Пiд енергетичною парадигмою слiд розум^и сукуптсть загальноприйнятих у суспiльствi методiв здобутку енергп.
-42-
Економ1чний вгсник Донбасу № 2(48), 2017
закономiрнiсть обумовлюеться тим, що саме вiд типу використовувано1 енергп та принципiв И здо-бутку залежить технологiчний розвиток виробни-цтва, що складае основу соцiально-економiчного розвитку суспiльства. Часи першо! енергетично! ре-волюцп можна назвати переходом до епохи «енергп пари», що дало початок розвитку технологш залiз-ничного транспорту, пароплавства, фабричного ви-робництва. Другу енергетичну революцiю можна назвати переходом до епохи «електрично! енергп», в рамках яко! було започатковано високоточне ви-робництво, удосконалено технологи промислового
виробництва (автоматизащя, конвеерне виробни-цтво тощо), прничо-видобувно1 сфери, систем ко-мунжацп (телеграф, телефон, 1нтернет).
Ряд дослiдникiв вiдмiчае тюний зв'язок мiж енергетичною парадигмою та соцiально-економiч-ним розвитком суспiльства. Геофiзик Ерл Кук роз-робив енергетичний ланцюжок, що характеризуе енергоздобуток у рiзнi епохи технологiчного розвитку суспшьства (рис. 1) [3]. Шд енергоздобутком Ерл Кук розумiе здатнють суспiльства отримувати енергiю з природного довкшля та використовувати И на потреби досягнення сво1х цiлей [4].
Технолопчне суспiльство
Iндустрiальне суспiльство
Розвинене землеробство
Раннi землероби
Мисливцi
Протолюди
ч ар
X
10
Побут, торгiвлi
^ електрика ^
66
32
14
Промисловють та сiльське господарство
Ц електрика ^
91
24
Транспорт
63
14
230
77 26
12
5 2
7
6
1
7
4
4
4
3
2
2
Рис. 1. Енергоспоживання на особу на добу, тис. кшокалорш
Джерело: Морю Ян. Чому захiд пануе натепер // Оповщ з юторп та що з них випливае щодо майбутнього. - К.: Вид-во «КЛ1О», 2014. - 784 с.
За результатами аналiзу енергетичного лан-цюжка Ерла Кука встановлено, що перюд актуальности «термiчно-органiчноl» енергетично1 паради-гми характеризувався надзвичайно повiльним зрос-танням енергоздобутку. Так, з доюторичних часiв до першо1 половини XVII ст.1 середньодобовий енергоздобуток на одну особу зрю лише до 26 тис. кшокалорш. З прийняттям у XVIII ст. «вугшьно-парово1» парадигми2 цей показник досяг рiвня 77 тис. кшока-лорш за 150 рокiв. У результат! прийняття «елек-трично1» парадигми, за першi 70 роки середньо-
добовий енергоздобуток на особу зрю до 230 тис. ш-локалорш. Таким чином, результати аналiзу енергетичного ланцюжка Ерла Кука доводять об'ектив-нють висновку щодо рацiональностi змши енерге-тично1 парадигми суспiльством.
До^дження Кука пiдтверджують очевидну п-потезу про прямий зв'язок енергетично1 парадигми з процесами технологiчного розвитку суспшьства. Однак залишаеться не вирiшеним питання щодо першопричини. Тобто, що у даному контекстi було первинним: енергетична або технологiчна парадигма.
1 Зазначеному перюду вiдповiдають наведенi у ланцюжку Кука суспшьства протолюдей, мисливцiв, раншх зем-леробiв, розвинених землеробiв.
2 Перюд актуальност яко! ототожнюеться з епохою iндустрiального суспiльства наведеного у ланцюжку Кука.
-43 -
Еконотчний вюник Донбасу № 2(48), 2017
Валлшський юторик Ян Морiс удосконалив цього вш окремо визначив показники для захвдного енергетичний ланцюжок Кука, беручи за основу по- та схвдного суспiльства (рис. 2). казники енергоздобутку на початок столгття. Крiм
Захщне сусшльство ^^Схщне сусшльство
Рис. 2. Здобуток енергп, кiлокалорiй на людину на добу
Наголошуючи на важливост енергоздобутку в контекстi суспiльного розвитку Морiс зазначав, що «1840 року британщ не досягли б Тингаю1 й не зни-щили б його, якби не вмши використовувати енер-гiю рослин та тварин на харчування солдатгв та мо-ряшв, що самi не займалися землеробством, енергiю вiтру та вугшля на доправляння кораблiв до Китаю та енерпю вибухiвки на обстрш китайського гарш-зону» [4]. Однак при цьому Морiс заперечуе прюри-тетну роль енергоздобутку в контекст суспiльного розвитку, ставлячи його в один ряд з такими, не менш важливими на його думку, факторами, як: ур-башзм (оргашзащя життя у великому мютт), опра-цювання шформацп, вiйськове мистецтво. Беручи до уваги те, що наведет фактори безпосередньо за-лежать ввд здобутку енергп, можна зробити висно-вок, що запропонована Морюом модель суспiльного розвитку не е об' ективною.
Американський антрополог Ле^ Уайт звузив кшьшсть факторiв [5], що впливають на розвиток су-спiльства, звiвши !х до двох основних, це енергоздо-буток (Е) та технологи (Т). За результатами досль дження Уайт вивiв формулу, що на його думку ха-рактеризуе суспшьний розвиток (С):
Е*Т ^ С.
Можна погодитись з Уайтом, що наведет у його формулi фактори е головними рушiйними силами процесу суспiльного розвитку. Однак недоль ком тако1 формули е те, що вона не враховуе взаемо-залежного характеру цих двох факторiв.
З огляду на те, що технолопчш рiшення можуть бути реалiзованi лише в рамках вже юнуючо1 пара-дигми енергоздобутку, формулу суспшьного розвитку можна представити у такому виглядг
С Т,, ...Еп ^ Тп,
де iндекс характеризуе технолопчш епохи.
Американський фшософ Томас Семюел Кун [6] визначив процес переходу до ново1 парадигми як ре-волюцiю. Погоджуючись з висновками Куна, слад зазначити, що така штерпретащя е об'ективною i по ввдношенню до енергоздобутку. У наведенш фор-мулi перехiд Е\ ^ Ец ...Еп е процесом енергетично1 революцИ. Однак сам цей перехвд знаходиться у площинi iснуючоl технолопчно1 парадигми (Тп), яка мае технолопчно забезпечувати реалiзацiю новiтнiх (для ввдповвдного часу) приндипiв енергоздобутку.
Отже, спираючись на методологiчнi основи теорil революцп, можна дати визначення, що енер-гетичною революцiею е процес змiни усталено1 енергетично1 парадигми шляхом комплексного впровадження новiтнiх принципiв енергоздобутку. Подiбний погляд на енергетичну революцiю подшя-ють бiльшiсть науковц1в, серед яких слiд видiлити лауреата Нобелiвськоl премп в области економiки Пола Кругмана [7], росшського експерта в галузi енергетики Володимира Лихачова [8], економюта у сферi енергетичних технологiй Володимира Сидо-ровича [9].
1 Маеться на увазi битва при Тингаю "Опшно!" вiйни 1840-1842 рр. -44-
Беруч за основу вищенаведене трактування, можна видшити двi енергетичн револющх в iсторiх суспшьства. Перша енергетична револющя ввдбува-лась на етат переходу до «вугшьно-паровох» пара-дигми енергоздобутку, друга виникла як наслiдок прийняття суспшьством «електричнох» парадигми. Характерною особливютю як поточнох так i попе-редшх енергетичних парадигм стало широке вико-ристання викопного палива для потреб енергоздо-бутку. Однак сьогоднiшне зростання цiн на викопне паливо зумовлене швидким вичерпанням його запа-сiв робить процес використання палива для потреб енергоздобутку все менш рацiональним. Крiм того, висока ентропiя1 процесу трансформащх енерпх ви-копного палива в електричну енергiю негативним чином позначаеться на навколишньому середовищi, що зрештою призводить як до екологiчних, так i до економiчних збиткiв.
Маючи на сьогодшшнш день альтернативнi джерела енергоздобутку (у виглядi вiдновлюваних джерел енергетики), людству слiд замислитися над прийняттям ново1 енергетично1 парадигми. Такий погляд подшяють ряд авторитетних дослвдникхв, серед яких слiд видшити Джеремi Рiфкiна [10], Вацлава Смша [11] та Лестера Брауна [12]. Однак, пого-джуючись з необхвдшстю прийняття ново1 енерге-тично1 парадигми, кожен з дослвдникхв мае власне бачення щодо реалiзащх процесу переходу до не1. Тобто, бачення енергетично1 револющх.
Американський економiст, сощальний фiлософ Джеремi Рiфкiн вважае, що енергетична револющя мае вщбуватися шляхом злиття воедино нових ко-мунжацшних технологiй з новими енергетичними системами. Вш доходить висновку, що сучасш 1н-тернет-технолопх наряду з технолопями ввдновлю-вано1 енергетики створюють сприятливi передумови для цього.
Беручi за основу сучасш технолопчш досяг-нення у сферi енергетики та комушкацш, Рiфкiн ви-значае п'ять стовшв, на яких повинна базуватися майбутня енергетична револющя: 1) перехiд до ввд-новлюваних джерел енерпх; 2) перетворення всiх будiвель на кожному континент! в мшьелектроста-нщх, що виробляють електроенергiю у мiстi и спо-живання; 3) використання воднево1 та iнших техно-логiй у кожнш будiвлi для акумулящх електроенер-пх; 4) використання iнтернет-технологiй для перетворення енергосистеми кожного континенту в iнте-лектуальну електромережу, що забезпечуе розподь лення електроенерпх, подiбно до розподiлення ш-формащх в 1нтернет1 (мiльйони будiвель, що генеру-ють невелику кiлькiсть електроенерпх, мають мож-
ливiсть передачi надлишку в енергомережу, дшя-чись таким чином електроенерпею з iншими конти-нентальними споживачами); 5) переведення автомо-бшьного парку на електромобiлi з тдзарядкою вiд мережi або автомобiлi на паливних елементах. Рiф-к1н вважае, що результатом реалiзацil зазначених за-ходiв стане широка децентралiзацiя системи енерго-забезпечення, в рамках якох' окремi домогосподар-ства виконуватимуть функщю енергогенеруючих компанiй.
На сьогоднi концепщя енергетично1 революцц, що базуеться на переходi до вiдновлюваних джерел енерги стала основою для багатьох свггових про-грам розвитку енергетики. Однак там програми не можна вважати сценарiями енергетично1 революц^х, оскхльки вони не передбачають повного переходу до вщновлюваних джерел енергiх. Так, наприклад, IEA (International Energy Agency) у свохй доповiдi «Energy Technology Perspective 2012» [13] робить наголос на збереженш паливних енергогенеруючих потужностей. На думку експертгв з IEA, вщновлю-ванi джерела енергетики та електромобш е окре-мими елементами, що мають лише доповнювати iс-нуючу енергетичну парадигму (рис. 3). Такий тдхвд не змiнить iсиyючох парадигми, а лише доповнить хх новими принципами енергоздобутку (що наразi фактично вiдбyваеться в свiтi).
Найбiльш об'ективним в контекст^ переходу до новох енергетичнох парадигми можна вважати «World Energy Scenario» [14], складений спшьними зусиллями GWEC (Global Wind Energy Council), Solar Power Europe та GREENPEACE. Зпдно даного сценарiю, енергетична револющя мае бути реалiзо-вана в п'ять етатв: 1) впровадження енергозбер^а-ючих технологiй у промисловостi та комунальному секторi; 2) перехiд до ввдновлюваних джерел енергiх (сонячнох, вгтровох, гiдро, геотермальнох, океанiч-них хвиль, бiомаси); 3) перехiд до електричного транспорту; 4) впровадження смарт-iнфрастрyктyри для забезпечення безперебiйнох роботи новох енергосистеми; 5) запровадження новох пол^ики у сфе-рi енергетики. Перехш до вiдновлюваних джерел енергiх мае реалiзовyватись на двох рiвиях: центра-лiзованомy (бyдiвниuтво крупних електростанцiй, що стануть основними постачальниками енергiх в мережу) та децентралiзованомy (бyдiвниuтво дрiб-них електростанцiй в межах окремих домогоспо-дарств, що вироблятимуть електроенерпю для влас-них потреб та продаватимуть хх надлишок в енергомережу). Сценарiем передбачено збереження певнох частки теплових електростанцiй, що виконувати-муть фyнкцiю стабiлiзатора енергосистеми (рис. 4).
1 Шд еитропiею маеться на yвазi частина еиергil викопного палива, що не може бути перетворена на електроенерпю. При спалюванш вуплля та иафтопродyктiв неперетворена еиергiя видiляеться у виглядi парникових газiв.
Co-generation
Renewable energy resources
Centralised fuel production, power and storage
Surplus heat
b NIVIT H, vehicle
6 v ^
Рис. 3. Енергетична система майбутнього за версieю IEA
Джерело: https://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ETP2012_free.pdf.
Рис. 4. Енергетична револющя згщно «World Energy Scenario»
Джерело: http://www.greenpeace.org/international/Global/international/publications/climate/2015/Energy-Revolution-2015-Full.pdf.
Загалом концепщя наведена у «World Energy Scenario» ввдповвдае концепци енергетично1 революций Однак при цьому в нш мiститься ряд поло-жень, що суперечать основним принципам революций Серед них слiд видшити положення щодо збере-ження певнох частки потужностей тепловох генера-ци електроенерги (включно з енергогенеруючими установками, що використовують бiопаливо). З огляду на те, що спалювання палива задля виробни-цтва електроенерги е характерною властивютю су-часно1 енергетично1 парадигми, така техиологiя не може бути вписана в контекст економши третьо1 енергетично1 революци. Виходячи з цього, постае питання: як стабiлiзyвати роботу енергетично1 сис-теми в рамках «World Energy Scenario» без застосу-вання потужностей теплово1 енергогенераци. Вирь шення даного питання може знаходитись у площинi концепци Д. Рiфкiна, де функци стабЫзатора енер-госистеми виконують новiтнi засоби акумуляци електроенерги (у тому чи^ водневi), або може бути застосований пiдхiд, що передбачае широке застосу-вання енергоакумулюючих потужностей (гiдро та пневмоакyмyлюючi електростанци).
Отже, спираючись на методолопчш основи теорп революци та беруч до уваги сyчаснi погляди на майбутне енергетики (що домiнyють у наукових та полiтичних колах) можна дшти висновку, що метою ново1 енергетично1 революци мае стати забезпе-чення сyспiльства електроенерпею, процес генера-ци яко! не потребуватиме палива та характеризува-тиметься низькою ентротею. В сучасних умовах таку електроенергiю можна отримувати з ввдновлю-ваних джерел енерги, таких як: сонце, вода, вiтер, морськ хвилi, геотермальнi джерела. Щодо iнших заходiв, якi Д. Рiфкiн та iншi визначають як не-ввд'емш складовi енергетично1 революци (енергое-фективнють, децеитралiзацiя енергопостачання, впровадження смарт-мережi, акумулящя енерги) слiд зазначити, що !х роль зводитиметься лише до забезпечення ефективност експлуатаци ново1 енер-гетично1 системи. Тобто, самi по собi цi заходи не е обов'язковими умовами енергетично1 революци.
Канадський науковець Вацлав Смш [15] загалом тдтримуе концепдiю енергетично1 революци, що базуеться на переходi до ввдновлюваних джерел енерги. Однак при цьому вш наводить ряд скептич-них поглядiв щодо практично1 можливост ll реаль заци. Серед них слад видшити наступи:
1) швидка змта енергетичног парадигми не е можливою, оскшьки в свiтi залишились значш запаси енергетичного палива та висококапiталiзована iнфрастрyктyра, що обслуговуе його видобуток, транспортування та переробку;
2) практична можливгсть використання енер-гп втру е обмеженою, оскшьки щшьнють вгтру е низькою (5-7 Вт/м2). У зв'язку з цим задля забезпечення 50% свгтових потреб в енергетищ виникне не-обхвднють у забyдовi вiтровими електростанцiями територи у розмiрi 2 млн км2;
3) у короткостроковШ перспективi електро-моб1л1 не зможуть замтити автомобл з двигуном внутрШнього згоряння, оскшьки для електромобь лiв е характерним високе споживання електроенер-ги. Таким чином, при масовiй тдзарядщ автомобi-лiв (yночi) виникатиме ткове навантаження на енергомережу, з яким не зможуть впоратись елек-тростанци.
Скептичнi погляди В. Смiла щодо практично1 можливост^ реалiзацil енергетично1 революци можна вважати цiлком лопчними. Однак, попри це слiд зауважити, що сyчаснi технологil дають можливють подолати перепони визначенi Смiлом. Так, напри-клад масштабне впровадження у комунальнш сферi концепдil «smart-house» (рис. 5) швелюе потребу у буд1внищш велико1 кiлькостi централiзованих вiт-рових електростанцiй. Таким чином, буде знято по-рушене См1лом питання щодо необхвдносп забу-дови обширних територш ВЕС.
Масштабне впровадження в енергосистему де-шевих1 засобiв акyмyляцil електроенерги (на кшталт тих, що вироблятиме Tesla Gigafactoty) та розвиток сектору акумулюючо1 енергетики (бyдiвництво гiдро та пневмоакумулюючих електростанцш) знi-муть проблему надмiрного навантаження на енерго-систему у часи масово1 п1дзарядки електромобiлiв.
Також можна тддати сyмнiвy позицiю В. Смша про те, що енергетичну револющю гальмуватиме наявнiсть значних запасiв енергетичного палива та висококапiталiзованоl iнфрастрyктyри. Шдставою для цього е той факт, що процес генерацп електрое-нерги з вiдновлюваних джерел не передбачае наяв-ност^ паливно1 статт^ витрат (що зазвичай складае 80-90% ввд собiвартостi), а отже, собiвартiсть виро-бництва тако1 електроенергil е нижчою. Таким чином, незважаючи на високу капiталiзацiю паливного сектору енергетики, можна очiкyвати перемiщения кап1талу у бш вiдновлювальноl енергетики.
Результатом змiни енергетично1 парадигми може стати не лише трансформащя моделi енергоза-безпечення, а й змiна соцiально-економiчного устрою суспшьства в цiломy. Якщо перша енергетична революцiя породила катталют!в як клас, друга по-силила lхнi позицil у свiтовомy господарств^ то третя цiлком очiкyвано призведе до початку транс-формацil катталютично1 системи. Першою переду-мовою до цього стане втрата прибутк1в власнишв компанiй з видобутку викопних енергоресурав, що
1 Масштабне БиробництЕо акумулюючих засобiв дозволить знизити собiвартiсть !х виробництва, що зробить !х
бшьш доступними для спожиБачiБ.
призведе не лише до зникнення ввдповвдного класу капiталiстiв (вугiльних, нафтових та газових магнатов)1, а й швелюе ефект накопичення капiталу в ш-ших галузях за рахунок фiнансових надходжень вiд продажу енергоресурав. Другою, не менш суттевою передумовою стане втрата ринкових позицш централiзованими (вертикальних) енергокомпаш-ями внаслiдок децентралiзацil енергопостачання, що вплине на зменшення сукупних прибуткiв кат-
талiстiв енергетичного сектору. Крiм цього, здешев-лення електроенергп викликане зниженням собiвар-тост И генерацп, призведе до зниження цiни на засоби виробництва, що зробить !х бiльш доступ-ними для широкого кола пiдприемцiв. За таких умов масштабне (комплексне) виробництво може посту-питися мiсцем мережi дрiбних виробничих пiдпри-емств2, що шлком очiкувано може призвести до зниження концентрацп капiталу у виробничому середо-вищi.
Рис. 5. Концепщя «smart-house»
Джерело: http://www.greenpeace.org/international/Global/international/publications/climate/2015/Energy-Revolution-2015-Full.pdf.
Висновки. Отже, в минулi часи (за актуальности «вугшьно-парово!» та «електрично1» парадигм) суспiльству доводилось об'еднувати свiй капiтал для пiдпорядкування енерги викопного палива власним цiлям. З настанням економiки третьо1 енер-гетично1 революцл кожен iндивiд матиме можли-вiсть виробляти електроенергiю власними силами. В результат! чого ввдбудеться зниження катталомют-кост процесу енергогенерацп, що може призвести
до трансформацп економiчноl системи, в рамках яко! бшьша частина капiталу знаходитиметься у власносп окремих iндивiдiв, а розподiлення проду-кцil вiдбуватиметься як на загальному ринку, так i в рамках окремих мережевих об'еднань3.
Практична можливють реалiзацil концепцИ тре-тьо! енергетично! революцИ в рамках украгнсько! економши обумовлюеться вирiшенням ряду акту-
1 Даний висновок стае об'ективним за умови повного переходу до друго! енергетично! епохи. Тобто, повно! еле-ктрифжацп всгх сфер життя сустльства.
2 1снуюча на сьогоднiшнiй день технолопя 3-Б принтингу додае ймовiрностi такому припущенню.
3 Пiд мережевим об'еднанням маються на увазi автономш, кластернi об'еднання виробникiв продукцil, що задо-вольнятимуть бiльшу частину потреб за рахунок власного виробництва.
-48-
Економiчний вiсник Донбасу № 2(48), 2017
альних питань, а саме: розробка концепщй реформу-вання енергетичного сектору на основi оцiнки по-тенцiалy ввдновлювально1 енергетики в Украшц розробка концепцп реформування паливних секто-рiв з урахуванням специфiки виробництва та його технолопчного стану; розробка iнстрyмеитiв фшан-сово-кредитного та податково-бюджетного забезпе-чення процесiв реформування паливно-енергетич-ного комплексу; надання органiзацiйного та шсти-тyцiйного забезпечення процесам реформування па-ливно-енергетичного комплексу.
Л^ература 1. Spier F. Big History and the Future of Humanity / F. Spier. - Chichester: Wiley-Blackwell, 2010. -290 p. 2. Smil V. Energy in World History / V. Smil. -Boulder: Westview Press, 1994. - 300 p. 3. Cook Earl. «The Flow of Energy in an Industrial Society.» Scientific American 225 (1971), pp. 135-44. 4. Морк Ян. Чому захвд пануе натепер / Оповвд з юторп та що з них випливае щодо майбутнього. - К.: ТОВ «Видав-ництво "КЛ1О"», 2014. - 784 с. 5. White Leslie The Science of Culture. New York: Farrar, Straus, 1949. 6. Структура научных революций / Томас Кун; [пер. с англ. И. Налетова]. - Москва: Издательство АТС, 2015. - 320 с. 7. Электронный портал «Независимая» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ng.ru/krugman/2016-02-08/5_revolution. html. 8. Электронный портал «Российский совет по международным делам» [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4= 575#top-content. 9. Сидорович В. Мировая энергетическая революция. Как возобновляемые источники энергии изменят наш мир / В. Сидорович. - М.: Альпина Диджитал, 2015. - 230 с. 10. Рифкин Д. Третья промышленная революция. Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом / Д. Рифкин; пер. с англ. - М.: Альпина нон-фикшн, 2014. - 410 с. 11. Смил В. Глобальные катастрофы и тренды. Следующие 50 лет / В. Смил; пер. с англ. - М.: АСТ-Пресс Книга, 2012. - 368 с. 12. Браун Л. Как избежать климатических катастроф? План Б 4.0: Спасение цивилизации / Л. Браун; пер. с англ. - М.: Эксмо, 2010. - 416 с.
13. Energy Technology Perspective 2012 [Electronic resource]. - Access mode: https://www.iea.org/publica-tions/freepublications/publication/ETP2012_free.pdf.
14. World Energy Scenario [Electronic resource]. - Access mode: http://www.greenpeace.org/interna-tional/Global/international/publications/climate/2015/ Energy-Revolution-2015-Full.pdf. 15. Смил В. Энергетика. Мифы и реальность. Научный подход к ана-
лизу мировой энергетической политики / В. Смил; пер. с англ. - М.: АСТ-Пресс Книга, 2012. - 272 с.
Сердюк О. С. Концепщя третьоТ енергетич-ноТ революцп
У статп розглянуто процеси формування енер-гетичних парадигм, визначено передумови до !х змши. До^джено зв'язок мiж здобутком енергп та розвитком сустльства. Доведено фундаменталь-нють фактору енергетики для процеав суспшьного розвитку. Визначено сутнють поняття «енергетична револющя». Виявлено кiлькiсть енергетичних рево-люцiй, що мали мiсце в юторп. Розглянуто сучасн погляди на третьою енергетичну революцiю. Сформовано концепщю третьо1 енергетично1 революцп.
Ключовi слова: енергетична револющя, енергетична парадигма, здобуток енергп, суспшьний роз-виток, вiдновлювальна енергетика, джерела енергп.
Сердюк А. С. Концепция третьей энергетической революции
В статье рассмотрены процессы формирования энергетических парадигм, определены предпосылки к их изменению. Исследована связь между получением энергии и развитием общества. Доказана фундаментальность фактора энергетики для процессов общественного развития. Определена сущность понятия «энергетическая революция». Выявлено количество энергетических революций, имевших место в истории. Рассмотрены современные взгляды на третью энергетическую революцию. Сформирована концепция третьей энергетической революции.
Ключевые слова: энергетическая революция, энергетическая парадигма, получение энергии, общественное развитие, возобновляемая энергетика, источники энергии.
Serdiuk O. The concept of the third energy revolution
In the article reviewed the processes of formation energy paradigm. Defined prerequisites for their change. Researched connection between the achievement of energy and the development of society. Proved energy as fundamental factor for the processes of social development. Determined essence of the concept of "energy revolution". Discovered amount of energy revolutions that took place in history. Reviewed modern view of the third energy revolution. Formed concept of the third energy revolution.
Keywords: energy revolution, energy paradigm, achievement of energy, social development, renewable energy, energy resource.
Стаття надшшла до редакцл 08.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
