CC BY
21
УДК 338.43
КОНЦЕПЦИЯ КОМПРОМИССНОЙ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИНВЕСТИЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ КОРПОРАТИВНЫХ СТРУКТУР ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
© 2014
Ю.В. Тинтулов, кандидат экономических наук, доцент кафедры информационных
систем и технологий Одесский государственный аграрный университета, Одесса (Украина)
Аннотация. В статье усовершенствована концепция оценки эффективности инвестиционных проектов корпоративных структур пищевой промышленности и предложены единичные параметры оценки уровня эффективности будущей инвестиционной деятельности объектов пищевой промышленности.
Ключевые слова: концепции, инвестиционный проект, система инновационной привлекательности, частный параметр оценки.
1нвестицшний проект (1П), як правило, пов'язаний з заходами (оргашзацшними, техшчними та ш), нацшеними на досягнення певних цшей (економiчних, сощальних, еколопчних тощо) i потребуючими для сво-го здшснення використання каттальних ресурсiв [1]. 1нвестицшна дiяльнiсть е одним з основних факторiв у досягненнi пвдприемством стабiльного економiчного розвитку [2,3]. Слш пiдкреслити, що важливою проблемою оцшки швестицшно! дiяльностi будь-якого пвдприемства е визначення кiлькостi компенсованих майбутшх прибутк1в вiд iнвестицiй у первюних та майбутнiх витратах вiд реалiзацi! проектiв.
Аналгз остантх дослгджень I публгкацт. Значний внесок у розроблення теоретичних та практичних пи-тань оцiнки економiчно! ефективностi iнвестування зробили вiтчизнянi та шоземш економiсти - В.Беренс, П.М. Хавранек, М.Блум i 1.Френд, Р.Брейл^ Д. Герц, Л.Крувшиць, Е.Лернер, С.Майерс, А.Алимова, Е.Бершеди, В.Гарбузова, К. Зулласа, П.Жердецького,
B.Красовського, А.Мороза, В.Мiщенка, Л.Нейково!, А.Нiкiтiна, А.Пересади, М.Педана, О.Павловсько!, А.Савченка Г.Марковiц, Р.Пайк, Р.Паркер, В.Шарп,
C.Шмщг, М.Баканов, Ю.Богатiн, В.Швандар, В.Шеремет та ш
Формулювання цшей статтг. Основною метою стат-тi е розробка альтернативно! теори i методологи оцшки ефективносл iнвестицiйного проекту.
Виклад основного матергалу. В результат проведе-ного лопчного аналiзу понять «шновашя», «привабли-вють», структурнi складовi системи шновацшно! при-вабливостi можна визначити наступним чином [4,5]. Система тновацшно! привабливостг (С1ПНУВ) - це жорстко впорядкована у просторi i часi взаемодiя еле-ментiв iнновацiйного потенцiалу, шновацшного шф-раструктурного забезпечення та шновацшно! культури пвдприемства, що формуеться його керiвництвом через цiлеспрямоване переконання потенцшних iнвесторiв для прискорення досягнення цшей тдприемства при одержаннi максимального ефекту.
Пропонуеться альтернативна теорiя i методолот (концепцiя) оцiнки ефективностi iнвестицiйного проекту (1П) - Компромiсна багатофакторна системна оцшка ефективностi 1П (рис. 1).
У таблиц 1 представлен вiдмiнностi м1ж вартiсною оцiнкою ефективносл 1П i розроблювальною компромiсною оцшкою ефективностi 1П. Виявлено переваги i недолiки офiцiйно прийнято! концепцп ефективносл 1П та !х врахування у концепцп. Описано способи й прийоми усунення недолiкiв i використання досто!нств офiцiйно прийнято! методики оцшки ефективносл 1П, як1 представленi в таблиш 1.
Будь-якою методолопею передбачаеться розробка системи принцишв, якi дозволяють здiйснити пiзнання певних складних об'еклв, процесiв, явищ. Система принципiв, з одного боку, повинна уточнювати область знань (теорш й методолопю), а з iншого боку - стати основою для розробки методiв дано! теорi! й методологi! дослвдження, що вiдповiдають цим принципам. Концепцiя базуеться на наступних принципах:
Рисунок 1 - Схема концепцп оцшки ефективносл 1П Таблиця 1 - Вшмшнють м1ж вартiсною й компромюною оцiнкою ефективностi iнвестицiйних проеклв
Характеристика Бартшна оцшка ефективносл Ш Еомпром1сна оцшка е ф ективнос-п 1П
Категорм «ефекгившстъ» Як характеристика сnÍBBiflношения результат® i вщповщних 1мвитрат[б] Як характеристика ко мпромюно! в1дпов!дност1 умовам й обмеженням (у т.ч. варт1сним) ЛПР й (або) наглядового органа.
Крнтерш ефективносл Максим1зац1Я сшввщношення результат i вщповщних витрат (максимум результат/витрати; максимум ЧДД, ВИД; м1ишум суми приведених витрат i т.п.) Максим1зацш характеристики KOMnpOMicHOl ВЩПОВЩНОСТ1 умовам й обмеженням (максимум узагальнено! функцй бажаноспЦ)
Шкала оцшки Варт1сна шкала Безрозм1рна шкала
Параметр и оцшки BapTÍCHÍ pí3hí по ф1зичн1Й сутност1
ПщХ1Д до оцшки (cnoci6 оцшки) Обл1к зовнпшпх eкcтepнaлiй у варт1сн1Ё форм1 в Mipy можливосп й оцшка по шдсумковому економ1чному критерй[7] Облпсзовнцшпх екстерналш й економ1чних параметр1в методом узагальнення й перекладу в 6езрозм1рну шкалу й оцшка за пщ с умков и м кр итер Í£M (уз агал ь н е и о i функцй бажаноспЦ)
Процес ощнкн Поелщовна варт1сна оцшка sobhíuihíx екстерналш i пщеумкова 04¿HKa по прийнятому вартюному критерЦ. Послщовний виб1р 1П у безрозм1рн1Й шкал i (або в Mipy можливосп у cboíx одиницях вимхру) по параметрах pisHoi природ и й оцшка ко мпромюно! ефективносл (оптимальности по пщеумковому 6езрозм1рному критерй (Р-И)
Прюритет вибору Ekohomi4hí параметри Компромс параметрш р13но! природи (ф13НЧН01 cythoctí)
1. Багатофактортсть оцiнки ефективностi 1П (комплекстсть в оцтщ). У процес оцшки ефективносл 1П необхвдно враховувати валяку кiлькiсть iснуючих
i знову з являються К1ЛЬК1СИНХ и як1сних одинич-них параметров р1зно! ф1зично! сутност1 (техн1ко-технолог1чн1, соц1альн1, еколог1чн1, ресурсна, економ1чн1, як1сн1 параметри И т.п.). При цьому необх1дно виклю-чити метод абстрагування И прагнення до зменшен-ня к1лькост1 зад1яних у процес1 оц1нки одиничних параметр1в. Можлив1сть обл1ку вс1ляких параметров р1зно! ф1зично! сутност1 у внутр1шн1м i зовн1шн1м середовищ1 процесу 1нвестиц1Ино! д1яльност1 надае процесу оц1нки ефективност1 1П наступн1 властивост1: адекватн1сть, системн1сть, в1рог1дн1сть.
2. Принцип розгляду процесу оцiнки ефективностi 1П як компромкно'1 системи. Компром1с [лат. compramissum] - угода м1ж протилежними р1зними думками, напрямками И т.д., досягнуте шляхом взаемних поступок. Оц1нка ефективност1 1П повинна бути спря-мована на взаемопогоджувану оц1нку м1ж вс1ма приват-ними параметрами оц1нки. П1д приватним параметром оц1нки (оптим1зац1!) - ППО - маеться на уваз1 кожний 1з ус1ляких к1льк1сних И як1сних параметр1в маИбутньо! 1нвестиц1Ино! д1яльност1, використовуваний у процес1 оц1нки ефективност1 1П або в процес1 вибору оптимального вар1анта 1П 1з сукупност1 1снуючих пор1внянних альтернатив. П1д взаемопогоджуваною оц1нкою маеться на уваз1 можлив1сть досягнення «угоди» м1ж приватни-ми параметрами оц1нки (оптим1зац11) шляхом поступок, зроблених ЛПР, по ряду сво!х обмежень 1 бажань.
3. Принцип державног прийнятностi в процеа оцтки ефективностi 1П. ДаниИ принцип ор1ентуе спрямован1сть процедури оц1нки ефективност1 1П на державну приИнятн1сть (на не пог1ршення 1снуючого стану д1яльност1 держави) 1 державниИ розвиток (роз-виток р1зно1 природи п1дсистем д1яльност1 держави). Тобто, пров1дне м1сце у концепц1! заИмае виявлення в1дпов1дност1 кожного оц1нюваного проекту обмежен-ням (бажаним р1вням) по державно-важливим одинич-ним параметрам оц1нки.
4. Принцип розгляду тдприемства у виглядi еколого-соцiально-економiчноi системи. Передбачаеться роз-глядати об'ект досл1дження (п1дприемство харчово! промисловост1) як систему, що складаеться з еколог1чно1, соц1ально1 И економ1чно1 п1дсистеми, як1 взаемод1ють м1ж собою И 1з зовн1шн1м середовищем. Параметри цих п1дсистем передбачаеться розробляти И ураховувати к1льк1сно за допомогою розроблювально1 методики в процес1 оц1нки ефективност1 1П у харчовш галуз1.
5. Принцип врахування яюсних i специфiчних параметрiв в процес оцтки ефективностi 1П. ДаниИ принцип ор1ентуе оц1нку ефективност1 1П на обл1к як1сних 1 специф1чних для харчово1 галуз1 параметр1в оц1нки в к1льк1сному вид1 за допомогою розроблювально1 методики. До специф1чних параметр1в варто в1днести параметри техн1ко-технолог1чно! И ресурсно! груп роз-роблювального комплексу.
6. Принцип агрегування (узагальнення) в процеа оцтки ефективностi 1П. Виб1р вар1анта 1П або оц1нка ефективност1 1П формуеться т1льки на основ1 узагаль-нення вс1х розроблених 1 використовуваних одиничних параметр1в оц1нки (оптим1зац1!). Процедура узагальнен-ня передбачае згортання вс1х використовуваних ППО в единиИ узагальнениИ параметр оц1нки суворо певним методом. Жоден 1з одиничних параметр1в окремо не може 1ншим чином, кр1м як через згортання, вплинути на процес оц1нки ефективност1 маИбутньо! швестицшно! д1яльност1.
7. Принцип рiвноцiнностi одиничних параметрiв оцтки (оптимiзацii) i нерiвноцiнностi обмежень по них. Вс1 розробленому И використовуван1 в процес1 оц1нки ефективност1 1П параметри р1зно! ф1зично! сутност1 ма-ють однакову вагу. При цьому передбачаеться, що зада-ють ЛПР обмеження по параметрах оц1нки можуть мати два статуси: а) строге обмеження; б) бажаниИ р1вень. Т. е. якщо необх1дно, щоб по параметр1, наприклад, соц1альна в1дпов1дальн1сть 1П, було строге обмеження,
то проект повинен ощнюватися вербально як «припу-стимиИ» або «неприпустимиИ». В процес1 оц1нки «неприпустимиИ» проект зн1маеться з розгляду. Якщо за-давати бажан1 р1вн1 по даному ППО, то необх1дно вико-ристати оц1нки типу: низька в1дпов1дальн1сть, середня, висока, дуже висока в1дпов1дальн1сть. У цьому випадку немае жорсткого пвдходу до виключення проекту з розгляду, але збер1гаеться непрямиИ вплив оц1нки, напри-клад, оц1нки «низька соц1альна в1дпов1дальн1сть», при формуванн1 узагальнюючого параметра оц1нки.
8. Принцип порiвнянностi умов порiвняння iнвестицiйних проектiв. Вс1 1П у процес1 пор1вняння мають бути наведен1 в тотожниИ пор1внянниИ вигляд за вс1ма одиничними параметрами оц1нки (оптим1зац1!). I т1льки п1сля реал1зац1! процедури приведення можна по-чинати процедури пор1вняння. 1ншиИ п1дхвд не приИнят-ниИ. Процедуру з1ставлення умов пор1вняння в дан1И методологй' оцшки ефективносп 1П передбачаеться зд1Иснювати за допомогою методу функц1! бажаност1 Харрингтона [8].
9. Принцип врахування часового фактору у 1П. У процес1 оц1нки необх1дно розглядати проект про-тягом усього Иого життевого циклу (Т); ураховувати нер1вноц1нн1сть р1зночасних платеж1в (по витратах 1 результатам виробництва) на основ1 застосування про-цедури приведення (методом дисконтування И (або) нарощування); ураховувати динам1чн1сть (зм1на в час1) параметр1в проекту 1 Иого оточення.
10. Принцип невизначеностi, ризику оцтки й впливу флуктуацш на процес господарювання. Пропонована концепция оцшки ефективност1 1П передбачае розглядати невизначен1сть 1 ризик як ППО, що буде к1льк1сно впли-вати на формування узагальненого параметра оц1нки (оптим1зац1!) 1 розгляд зовн1шнього середовища як що динам1чна зм1нюеться категор1! в1дпов1дно до 1снуючих цикл1в розвитку, так 1 на основ1 в1дхилень (флуктуац1И). ДаниИ принцип акцентуе розроблювальну концепц1ю оц1нки на наявн1сть в1дхилень в1д 1снуючих траектор1И розвитку, на форс-мажорн1 обставини, порушують р1вновагу системи (наприклад, можлив1сть ф1зично! або юридично! особи вплинути на процес 1нвестиц1Ино! та 1нновац1Ино! д1яльност1). Процес маИбутньо! 1нвестиц1Ино! д1яльност1 розглядаеться як максимально наближениИ до реально! д1Исност1. Вс1 зазначен1 в1дхилення передбачаеться враховувати при формуванн1 ППО, в1дпов1дального за ризик 1 невизначен1сть процесу господарювання 1 Иого оц1нки.
11. Принцип безперервностi (перманентности оцтки рiвня ефективностi обраного варiанта 1П. Розроблювальна концепц1я оцшки р1вня ефективност1 1П передбачае безперервниИ п1дх1д до процесу оц1нки р1вня ефективност1 обраного по заздалег1дь установленому критер1!(-ям) серед сукупност1 1снуючих альтернатив вар1анта 1П. ДаниИ перманентниИ п1дхвд полягае в роз-рахунку р1вня ефективност1 1П на р1зних етапах розроб-ки И реал1зацй 1П (обгрунтування 1нвестиц1И, ТЕО, виб1р схеми ф1нансового забезпечення, стад1я мон1торингу реал1зац1! проекту) з б1льше глибоким опрацюванням.
Пропонуеться класиф1кувати вс1 одиничн1 параметри оц1нки груп за зм1стовною ознакою - на специф1чн1 И неспециф1чн1; за формальною ознакою - на к1льк1сн1 1 як1сн1; за ознакою ор1ентац1! - на локально-ор1ентован1 1 глобально-ор1ентован1. П1д неспециф1чним ППО проекту 1нвестиц1Иних вкладень нами маеться на уваз1 параметр, що волод1е загальними властивостями, що не залежать в1д конкретних умов маИбутньо! 1нвестиц1Ино! д1яльност1 або специф1ки проекту 1нвестиц1Иних вкла-день. Специф1чниИ ППО проекту швестицшних вкладень - це параметр, що характеризуе умови реал1зац1! конкретного проекту 1нвестиц1Иних вкладень И залежниИ в1д специф1ки даного 1П. К1льк1сниИ ППО представляеться у вигляд1 конкретного що розраховуе чисельного зна-чення ч1тко! множини, або у вигляд1 л1нгв1стично! зм1нно! (ЛЗ) з1 своею термами-безл1ччю неч1тко! мно-
жини. ЯшсниИ ППО може бути представлениИ у вигляд1 експертно! оц1нки (бали). Локально-ор1ентован1 ППО - це так1 параметри, як1 за зм1стом несуть у соб1 ло-кальниИ, приватниИ 1нтерес 1з позиц1! первинного го-сподарюючого суб'екта 1нвестиц1Ино! д1яльност1. За даними параметрами обмеження (бажан1 р1вн1) установ-люються безпосередньо ЛПР (1нвестором). Глобально-глобально-ор1ентован1 параметри в1дображають по своему зм1ст1 глобальниИ, сп1льниИ 1нтерес 1з позицп держави, рег1онально! соц1ально-економ1чно! системи И 1нших не первинних учасник1в 1нвестиц1Ино! д1яльност1. Обмеження (бажан1 р1вн1) за даними параметрами уста-новлюються в1дпов1дними наглядовими (контролюючи-ми) органами на р1вн1 держави 1 рег1онально! соц1ально-економ1чно! системи. П1д наглядовим органом на р1вн1 держави И рег1онально! соц1ально-економ1чно! си-стеми маються на уваз1 державн1 агентства, служби И в1домства виконавчо! державно! влади 1 !хн1х уповно-важених представник1в у рег1онах. Вони розробляють шкалу обмежень по глобально-глобально-ор1ентованих одиничних параметрах оц1нки.
Пропонуються наступн1 одиничн1 параметри оц1нки р1вня ефективност1 маИбутньо! 1нвестиц1Ино! д1яльност1 об'ект1в харчово! промисловост1:
1. Група державно-важливих одиничних параметр1в оц1нки або оптим1зац1! (глобально-ор1ентован1, неспеци-ф1чн1).
1.1. Параметр ресурсно! безпеки - РБ - (безпека рег1онально! соц1ально-економ1чно! системи, кра!ни в аспект1 залежност1 в1д постачання стратег1чних ресурс1в з1 сторони, тобто ресурс1в, не добутих на територп кра!ни). Часткою Иого може бути параметр енергоресурсно! без-пеки (в аспект1 поставки енергонос1!в). ДаниИ державно-важливих параметр рекомендуеться визначати як показ-ник частки власних стратег1чних ресурс1в у варт1сному вираженш (у ц1нах на початок реал1зац1! проекту, Ст ) в1д загального обсягу стратег1чних ресурс1в (Ст8 н), за-стосовуваних в 1П
Cm
(1)
Рекомендуеться наглядовому органу по дано-му параметр1 встановити шкалу обмежень у вигляд1 функц1! неч1тко! множини И визначити ч1ткиИ перел1к стратег1чних ресурс1в. Тобто параметр РБ необх1дно представити у вигляд1 л1нгв1стично! зм1нно! (ЛЗ РБ) «частка власних стратег1чних ресурс1в в1д загального обсягу застосовуваних в 1П стратег1чних ресурс1в».
1.2. Параметр науково-техн1чно! безпеки (безпе-ка кра!ни, рег1онально! соц1ально-економ1чно! систе-ми в аспект1 застосування науково-техн1чних ново-введень у проект!). ЦеИ державно-значимиИ параметр пропонуеться виражати через показник частки к1лькост1 1мпорт зам1нних новац1И (Q1зн) в 1П в1д загально! к1лькост1 новацш в 1П (QH) - НТБ,%. Т. е. якщо даниИ показник представляти у вигляд1 ч1тко! множини, то в1н визначаеться як
(2)
У тому випадку, якщо даниИ показник представ-ляти у вигляд1 л1нгв1стично! зм1нно! (ЛЗ НТБ) «частка 1мпортозам1нних новац1И у загальному обсяз1 новац1И 1П», то нами рекомендуеться для нього наступна мно-жина: Т(НТБ) = {погано, задовшьно, добре, вiдмiнно}. Кожен ЛЗ НТБ повинен бути представлениИ у вигляд1 неч1ткого числа, аналог1чно параметру «ресурсна безпе-ка» дано! групи ППО. При в1дсутност1 1мпортозам1нних новац1И у вс1х розглянутих альтернативних проектах 1нвестиц1Ин1 проекти не в1дхиляються. У цьому ви-падку рекомендуеться оц1нювати альтернативн1 1П
по ЛЗ «кшьшсть новац1И» - КН. Наглядовому органу рекомендуеться представляти шкалу оц1нки у вигляд1 терм-множини Т(КН) = {неприпустимо, задов1льно, добре, ввдмшно} 1з жорстким обмеженням.
1.3. Параметр еколого-сощально! в1дпов1дальност1 (ЕСВ) - параметр в1дпов1дальност1 1П перед сусп1ль-ством 1 навколишн1м св1том. Еколого-соц1альним обмеженням рекомендують, що нами потенцшним, 1П у харчов1И промисловост1 е величина квоти на викиди парникових газ1в в екв1валент1 д1оксиду вуглецю. Для випадку, коли не розроблениИ нац1ональниИ реестр пар-никових газ1в, нами рекомендуеться параметр у вигляд1 ЛЗ ЕВО «викиди парникових газ1в в екв1валент1 д1оксиду вуглецю» з термами-безл1ччю Т(ЕСВ) = {неприпустимо, задовшьно, добре, вiдмiнно}. Або у вигляд1 як1сного по-казника експертизи «викиди парникових газ1в в екв1ва-лент1 д1оксиду вуглецю», оц1неного експертним чином.
1.4. Параметр макроеконом1чно! важливост1 (параметр важливост1 для кра!ни в аспект1 зб1льшення вну-тр1шнього валового продукту (ВВП) [9-18]. ДаниИ дер-жавно-важливиИ параметр можна виразити через л1нг-в1стичну зм1нну (ЛЗ ТDДС) «середньор1чниИ темп зрос-тання реально! потенцшно! додано! вартост1 (у пост1Иних ц1нах базисного року)». За базисниИ р1к варто приИняти р1к початку реал1зац1! проекту. Для ЛЗ ТDДС рекомендуеться терми-безл1ч: Т(ЮДС)={неприпустимо, задо-вшьно, добре, вiдмiнно}.
2. Еколог1чна група (глобально-ор1ентован1 И локально-ор1ентован1, неспециф1чн1 та специф1чн1).
2.1 Показник еколог1чно! експертизи (ПЕЕ) ареалу шк1дливого впливу п1дприемства або зони впливу п1дприемства (територ1! усередин1 сан1тарно-захисно! зони тдприемства). Реал1зац1я 1П е часткою систе-ми функц1онування пвдприемства. ДаниИ глобально-ор1ентованиИ неспециф1чниИ параметр е сугубо як1сним 1 рекомендуеться оц1нювати (судячи з назви) експер-тним чином. Тобто, для оц1нки такого виду параметр1в необх1дно залучити незалежних експерт1в-еколог1в (м1н1мум 3) 1 зд1Иснити об'ективну середньозважену оц1нку з1 сторони. Як шкалу оц1нки можна порекоменду-вати чотирибальну систему з п'ятьма градац1ями, пред-ставлену в дисертац1!. Обмеження або бажаниИ р1вень по даному параметр1 встановлюеться централ1зовано в1дпов1дним наглядовим органом у вигляд1 бально! оц1нки.
2.2. Показник еколог1чно! експертизи (ПЕЕ) зони забруднення п1дприемства або територ1! п1дприемства (середовище м1сця реал1зац1! 1П; м1сце розташування точкових, л1н1Иних джерел забруднення). Оц1нка дано-го глобально-ор1ентованого неспециф1чного параметра зд1Иснюеться аналог1чно оц1нц1 попереднього параметра.
2.3 1нш1 еколопчш параметри. Еколог1чна гру-па може (1 повинна) включати локально-ор1ентован1, специф1чн1 параметри (показники) конкретного 1П. У додатку А дисертац1! представлен1 розроблен1 нами параметри (показники), як1 необх1дно враховувати в процес1 оц1нки 1П, реал1зованих на р1вн1 п1дприемства харчово! галуз1.
3. Соц1альна група (глобально-глобально-ор1ентован1, неспециф1чн1).
3.1. Травматизм. ДаниИ параметр 1П може бути представлениИ у вигляд1 показника частки виробничо! площ1, заИнято! автоматизованим устаткуванням 1 технолог1чним процесом $АПП), в1д загально! виробничо! (SS) площ1
5 (3)
kJ А-"-"
ЛПП =
Jmn
В1н к1льк1сниИ, що дозволяе встановить по ньому жорстк1 обмеження. Але нами рекомендуеться застосо-вувати шкалу обмежень по даному параметру у вигляд1 шкали функц1! неч1тких множин, тобто даниИ параметр
представити у виглядi ЛЗ АВП - «частка автоматизовано! виробничо! площi ввд загального обсягу виробничо! площЬк
3.2. Комплексний параметр травматизму. До да-ного як1сного параметра оцшки сощально! групи рекомендуеться вiднести наступш показники, як1 бу-дуть ощнет i зваженi експертно: процедура атестаци працiвника на вiдповiднiсть професп; потенцшний (або фактичний) формат правил техшки безпеки (знаки небезпеки, прогресивний спецодяг i засоби захисту); потенцшний (або юнуючий) мiкросоцiальний стан на шдприемствг Обмеження або бажаний рiвень по даному параметру встановлюеться централiзовано вiдповiдним наглядовим органом у виглядi бально! оцiнки.
3.3. Професiйнi захворювання. Даний параметр, може бути представлений у виглядi показника - шльшсно! оцiнки рiвня охорони працi працюючих технологiчним процесом. (КТ). Коефiцiент КТ може коливатися в межах ввд 0 до 1 i повинен бути паспортною характеристикою, що розраховуе технолог-розробник.
3.4. Комплексний параметр професшних захворю-вань. До даного якiсного параметру оцiнки сошально! групи рекомендуеться ввдносити наступнi показники, яш будуть оцiненi i зважеш експертно: потенцiйний (або застосовуваний) формат профшактики здоров'я працюючих (наявнiсть профшакторш, наявнiсть спецiальних усанов та шмнат для релаксацi!, путiвки до санаторив i профшакторпв, к1льк1сть медпрацiвникiв); збалансовашсть рацiону харчування.
4. Технiко-технологiчна група (локально-орiентованi, специфiчнi для 1П). Дана група параметрiв повинна ввдображати специфшу конкретного 1П.
5. Ресурсна група (локально-орiентованi, специфiчнi параметри). Дана група, аналопчно попереднiй групi, повинна ввдображати специфiку конкретного 1П в аспекп використання за життевий цикл проекту рiзних видiв ресурсiв: матерiальних, енергетичних, трудових, фiнансових та iнших.
За вама цими параметрами встановлюються обмеження i (або) бажанi рiвнi безпосередньо ЛПР (iнвестором). Обмеження для цих параметрiв можуть бути як у виглядi чiтких чисел (при наявносп бiльше переконливо! перевiрено! шформацп), так i у виглядi шкали нечiтких множин (при невизначеностi наявно! iнформацi!).
6. Група як1сних некласифшованих параметрiв (ло-кально-орiентованi, неспецифiчнi параметри).
6.1. Комплексний параметр якосп виконання функцш (КВФ), бали (неспецифiчний). Щд якiстю виконання функцiй (КВФ) розумiеться якiсть об'екта, що виконуе або повинен виконувати функцiю (групу функцiй). Сутнiсть об'екта залежить ввд специфiки конкретного 1П.
6.2. Комплексний параметр невизначеносп та ризику 1П, бали (неспецифiчний). До даного яшсного параметру оцiнки рекомендуеться ввднести наступнi показники, як1 оцiнюються i зважуються експертно:
- ризики макроекономiчнi (iнфляцiя, збiльшення вар-тостi продукцп постачальник1в);
- невизначенiсть iз поставками стратепчних ресурсiв;
- невизначенiсть iз мережею збуту (дилерська мережа, канали збуту);
- невизначенють у трансакцiйних витратах 1П (явно! й схованих, наприклад, витрати впливу третiх осiб);
- ризики полггичш (змiна уряду, президента, суспшь-но-економiчно! формацi!);
- невизначенiсть у макросошальнш сферi.
6.3. Комплексний параметр шших спецiальних ви-мог ЛПР (швестора) за 1П, бали (локально-орiентованi, специфiчнi). У дану пiдгрупу яшсних некласифiкованих параметрiв можна вiднести специфiчнi вимоги конкретного 1П. Оцшка даного комплексного параметра здiйснюеться аналопчно оцшщ комплексного параметра невизначеносп i ризику._
7. EKOHOMi4Ha група локально-opieHTOBaHi, неспецифiчнi ППО). У цю групу ППО рекомендуеться ввднести oфiцiйнo прийнятi параметри (показники) методики оцшки рiвня ефективнoстi швестицшних прoектiв й обмеження по катталовкладенню в 1П.
7.1) внутрiшня норма прибутковосп проекту (IRR),
%.
7.2) чиста поточна варпсть проекту (NPV), грн.
7.3) строк oкупнoстi швестицш (дисконтований, СТРУМ), перioди.
7.4) кашталовкладення в проект (KV), грн.
Висновок. В умовах розвитку ринково! економши
пiдприемствам харчово! прoмислoвoстi Укра!ни доцшьно застосовувати наведенi принципи oцiнки ефективносп iнвестицiйних прoектiв для забезпечення стабшьного росту та розвитку !х дiяльнoстi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кравченко Н.А., Маркова В.Д. 1нвестицшна пoлiтика тдприемств. М.: 1999. с. 55.
2. Кузьмш В., Губенко А. Оргашзащя iнвестицiйнoгo проектування в умовах невизначеносп // Маркетинг. -2000. - № 5. - С. 14 - 23.
3. Методичш рекомендаци щодо оцшки ефективносп швестицшних проекпв (друга редакшя). Офiцiйне видання. М.: Екoнoмiка, 2000.
4. Мильнiкoв В.В. 1нвестицшний менеджмент: Навчальний пoсiбник - 2-е вид., Перераб. i доп. - М.: Академiчний проект, 2002. - 272 с.
5. Непомнящий £.Г. 1нвестицшне проектування: Навчальний поабник. Вид-во Таганрог: ТРТУ. - 2003. - 262 с.
6. Иванов Г.И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования: Учеб. пособие для вузов.-Ростов н/Д.: Феникс. - 2002.- 350с.
7. Лимитовский М.А. Инвестиции на развивающихся рынках.- М.: ДеКА. - 2002.- 459 с.
8. Шарп У.Ф., Александер Г.Дж., Бэйли Дж.В. Инвестиции: Учеб. пособие для студ. вузов по экон. спец.- М.: ИНФРА-М. - 2006.- 1028 с
9. Чирва О.Г. Организационно-экономическая роль механизма повышения конкурентоспособности пищевых предприятий в Украине // Балтийский гуманитарный журнал. 2013. № 4. С. 121-123.
10. Комар Т.В. Теоретическое и эмпирическое обоснование инфляционного воздействия на уровень инвестиций в экономике Украины // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2011. № 3. С. 12-16.
11. Понедельчук Т.В. Влияние основных и второстепенных факторов на экономический рост в условиях трансформационной экономики Украины // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2013. № 1. С. 26-29.
12. Котилко В.В. Пространственная модернизация экономики // Вестник Поволжского государственного университета сервиса. Серия: Экономика. 2012. № 26. С. 9-14.
13. Дьяченко Л.Э., Почколина С.В. Проблемы и перспективы формирования рынка земли в Украине // Вестник НГИЭИ. 2012. № 11. С. 25-39.
14. Ищенко А.В. Мониторинг показателей устойчивого развития Украины в условиях глобализации // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2013. № 4 (15). С. 39-42.
15. Лиса Н.В. Проблемы амортизационной политики предприятий пищевой промышленности Украины // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2013. № 1 (12). С. 88-90.
16. Мищук О.В. Формирование институционной системы финансового обеспечения экономического роста в Украине на инновационных принципах // Вектор науки
Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2011. № 3. С. 22-26.
17. Проваленова Н.В., Шамин А.Е. Эффективность применения механизмов государственно-частного партнерства в сфере услуг // Казанская наука. 2011. № 10. С. 118-121.
18. Музыченко А.С., Булавка Л.В. Государственное регулирование развития личных крестьянских хозяйств населения в Украине // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Экономика и управление. 2013. № 4 (15). С. 10-13.
КОНЦЕПЦ1Я КОМПРОМIСНОï ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЕКТ1В КОРПОРАТИВНЫХ СТРУКТУР ХАРЧОВОÏ ПРОМИСЛОВОСТ1
© 2014
Ю.В. Тттулов, кандидат економiчних наук, доцент кафедри шформацшних систем i технологш Одеський державний аграрний университет, Одеса (Украгна)
Анотацгя. У статт1 вдосконалена концепщя оцшки ефективносл швестицшних проектiв корпоративних структур харчово! промисловосп та запропонованi одиничш параметри оцiнки рiвня ефективностi майбутньо! ш-вестицiйноï дiяльностi об'eктiв харчово! промисловостг
Ключовi слова: концепцп, iнвестицiйний проект, система iнновацiйноï привабливосп, приватний параметр оцiн-
ки.
COMPROMISE CONCEPT OF INVESTMENT PROJECTS' EFFICIENCY EVALUATION OF FOOD INDUSTRY CORPORATE STRUCTURES
© 2014
Y. V. Tintulov, Associate Professorof Information Systems and Technologies
Odessa State Agrarian University (Ukraine)
Annotation: In this paper, the effectiveness evaluation concept of corporate structures' investment projects was improved; the efficiency estimation special parameters of future investment in food industry enterprises where proposed.
Keywords: concepts, investment project, system innovation attractiveness, private parameter estimates.
УДК 339.13.024
БЫСТРОРАЗВИВАЮЩИЕСЯ СЕГМЕНТЫ ГЛОБАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО
РЫНКА: ФАКТОРЫ И ПРЕДЕЛЫ РОСТА
© 2014
В.В. Типанов, кандидат экономических наук, доцент кафедры «Международная торговля» Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетмана, Киев (Украина)
Аннотация: В статье исследованы особенности функционирования быстроразвивающихся сегментов мирового фармацевтического рынка. Рассмотрены факторы их роста, выявлены основные тенденции и перспективы дальнейшего развития.
Ключевые слова: глобальный фармацевтический рынок, быстроразвивающиеся фармрынки, транснациональные фармацевтические компании (ТНфК), фармацевтический аутсорсинг, фармацевтические кластеры, лекарства-дже-нерики.
Какие перспективы ожидают в обозримом будущем глобальный фармацевтический рынок, и существуют ли пределы роста на быстроразвивающихся сегментах?
Несмотря на снижение темпов роста в 2012 г. до 2,4% (наименьший показатель за последние десять лет), объём глобального фармацевтического рынка, как ожидается, в 2017 г. возрастет до 1,170—1,2 трлн. долл. США, при среднегодовом темпе прироста 3—6% [1]. Более того, если данная позитивная тенденция сохранится, то до 2020 г., рынок может достигнуть отметки в 1,5 трлн. долл. США [2; с.9]. Сегодня он продолжает находиться на переходной стадии своего развития, когда продолжающаяся абсорбция перемен приводит к формированию новой экономической реальности в этом сегменте глобальной экономики. Мы можем констатировать, что фармрынок стоит на пороге крупных структурных изменений, которые, прежде всего, коснуться смещения географического баланса. Так, уже наблюдается «дрейф» его экономического роста из развитых стран со зрелым фармацевтическим рынком (США, ЕС - 5, Япония) в страны с быстро-развивающимися фармсегментами (Бразилия, РФ, Индия, Китай, Мексика др.). При этом, совокупная доля в мировом потреблении лекарственных средств (ЛС) в 2020 г., стран Азии и Латинской Америки, может составить 60%. В то время, как доля Северной Америки, Западной Европы и Японии снизится до 33% соответственно [2; с.10].
Общая насыщенность сегментов, значительное ужесточение программ по экономии бюджетных средств, а также действие инициатив, направленных на снижение расходов, на здравоохранение, сильное регуляторное давление, возросшие требования к препаратам и проведению
испытаний, патентный обвал - вот основные причины падения динамики на зрелых фармрынках. Прогнозируется, что в 2013-2017 гг., их среднегодовые темпы прироста составят 1-4%, тогда как для кластера БРИК этот показатель будет существенно выше 11-14% (см. табл. 1).
Таблица 1 - Характеристика основных международных фармацевтических рынков в 2012 г. и 2017 г., (млрд. долл. США и %) [1]
Рынки/страны Объём Среднегодовой Объем Среднегодовой
продаж, темп прироста. продаж, темп прироста.
2012 г. 200S-2012 it., 2017 г. 2013-2017 гг.
Развитые 621,6 2,9 650-680 M
Развивающиеся 223,9 15,0 370-400 10-13
1 уровня.
Китай 81,7 22,3 160-190 14-17
2 уровня: Бразилия 59,6 15,6 90-110 10-13
РФ 23,5 14,6 38-43 11-14
Индия 17,1 17,7 23-33 3-11
3 уровня: 14,0 15.1 22-32 11-14
82,6 9,4 100-130 5-8
Другие рынки 120,0 4,7 125-155 2-5
Всего 965,4 5,4% 1.170-1,200 3-6
Отметим, что рынки развивающихся стран 1 и 2 уровня (Китай, Бразилия, РФ, Индия) в период 2008 -2012 гг. демонстрировали двузначные темпы роста. Более того, позитивная динамика увеличения емкости вышеотмеченных сегментов, по прогнозу IMS Health. сохранится в среднесрочной перспективе и составит в 2013-2017 гг. предположительно 370-400 млрд. долл. США (против 224 млрд. долл. США в 2012 г.).
Анализируя ниже данные (табл.2), также можем сделать вывод о том, что к 2017 г. значительные видоизменения произойдут и в мировом рейтинге непосредственно международных фармацевтических рынков (по
