CC BY
26
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
УДК 378.016:51
М. М. КОВТОНЮК
КОНЦЕПЦ1Я ФУНДАМЕНТАЛ1ЗАЦ11 ЗАГАЛЬНОПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
Уточнено й конкретизовано важливi для дослiдження поняття фундаменталiзацii загальнопрофесшноЧ тдготовки, фундаментальноi загальнопрофесшноЧ освти майбутнього вчителя математики, встановлено ix взаемозалежтсть. Обгрунтовано концеп^ю та запропоновано структурно-функцюнальну модель фундаменталiзацii загальнопрофесiйноi тдготовки майбутнього вчителя математики, що базуеться на синергетичтй основi та загальнодидактичних i специфiчниx принципах поеднання фундаментальностi, професiйноi спрямованостi i варiативностi навчання, системностi й цiлiсностi, ттеграцй, неперервностi i наступностi, особистiсноi орiентацii, зв'язку теорп з практикою. Вказано, що впровадження цei концепцй е актуальним в умовах модертзацй педагогiчноi освти сучасноi Украши.
Ключовi слова: фундаменталiзацiя загальнопрофесiйноi тдготовки, фундаментальна загальнопрофесшна освта, майбутнт вчитель математики, концеп^я фундаменталiзацii.
М. М. КОВТОНЮК
КОНЦЕПЦИЯ ФУНДАМЕНТАЛИЗАЦИИ ОБЩЕПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
Уточнены и конкретизированы важные для исследования понятия фундаментализации общепрофессиональной подготовки, фундаментальной общепрофессиональной образования будущего учителя математики, а также устанавливается их взаимозависимость между собой. обоснована концепция и предложено структурно-функциональную модель фундаментализации общепрофессиональной подготовки будущего учителя математики, основанный на синергетической основе и общедидактических и специфических принципах сочетания фундаментальности, профессиональной направленности и вариативности обучения, системности и целостности, интеграции, непрерывности и преемственности, личностной ориентации, связи теории с практикой. Указано, что внедрение этой концепции являэтся актуальным в условиях модернизации педагогического образования современной Украины.
Ключевые слова: фундаментализация общепрофессиональной подготовки, фундаментальное общепрофессиональное образование, будущий учитель математики, концепция фундаментализации.
M. М. KOVTONYUK
THE CONCEPT OF FUNDAMENTALIZATION OF GENERAL EDUCATIONAL TRAINING OF THE FUTURE TEACHER OF MATHEMATICS
The article clarified and specified the definition offundamentalization of general educational training as well as of fundamental general education of the future teacher of mathematics, and sets their interdependence. In the conditions of the modernization of pedagogical education in Ukraine, the concept structural and functional model of fundamentalization of general educational training of the future teacher of Mathematics have been explained and suggested based on synergistic grounds and general didactic and specific principles of combination of fundamentality, professional orientation and variability studies, consistency and integrity, integration, continuity and succession, personal orientation, as well as the connection between theory and practice.
Keywords: fundamentalization of general educational training; fundamental general education; future teacher of mathematics; concept offundamentalization.
Професшна дiяльнiсть учителя значною мiрою впливае на весь потенщал суспiльства. У зв'язку з цим на сучасному етапi реформування освiти педагогiчнi вищi навчальнi заклади (ВНЗ) вирiшують актуальш завдання сощального замовлення щодо професiйноí пiдготовки майбутшх фахiвцiв: зосереджують сво! зусилля на вдосконаленш змюту освiти, розвитку в студенпв наукового, дослiдницького стилю мислення, створення внутршньо! потреби саморозвитку й самоосвии, впроваджують у навчальний процес новi, ефективнi методи й форми оргашзацп навчання. Одним з важливих завдань реформування освiти та тдвищення l! якостi, стратегiчним напрямом розвитку освии у ХХ1 ст. бшьшсть украшських i зарубiжних науковцiв визнають li фундаменталiзацiю. Фундаменталiзацiя як категорiя якостi освiти та освiченостi особистосп посiдае чiльне мiсце серед основних тенденцш розвитку освiти й ютотно впливае на багато з них.
Сутшсть фундаментал!зацп освiти розглянута у фшософських i педагогiчних дослiдженнях О. Вознюка, С. Гончаренка, О. Горшо1, С. Кушнiра, Л. Онищук, О. Полiщук, П. Сiкорського, О. Суханова, В. Фшппова, Г. Шатковсько1 та ш. Фундаментал!зацп професiйноí пiдготовки фахiвця присвяченi науковi пращ I. Левченко, У. Когут (iнформатична освiта), В. Кондратьева, Е. Лузш, (технiчна i технологiчна освiта), Г. Дутки (економiчна освiта),
B. Лугового, С. Гончаренка, В. Кушшра, Г. Кушнiра (педагогична освiта), тощо.
Л. Онищук, О. Суханов, й шш науковцi розглядають фундаментальну освггу як категорiю якосп осв!ти й освiченостi, тому фундамент базовое' культури особистосл в сучасних умовах набувае гуматстичного характеру i е основою креативного саморозвитку особистосп i творчого дiалогу м!ж суб'ектами освинього процесу. За такого тдходу до розгляду суп фундаментально1 освии простежуеться ll iнтеграцiя з концепщею гумашзаци. У працях
C. Гончаренка, Г. Дутки, А. Мордковича, П. Сшорського, Д. Чернiлевського ця освиа обгрунтовуеться як дидактичний принцип. Як процес формування фундаментально-знанневого каркасу особистосп вона дослiджуеться в дисертацiях В. Кондратьева, I. Левченко, С. Семершова, М. Чгалша.
Мета статп - представити концептуальнi засади i сутшсть фундаментал!зацп загальнопрофесiйноí тдготовки майбутнього вчителя математики в украшських ВНЗ.
Очевидно, що процеси ФО охоплюють i тдготовку вчителя, зокрема вчителя математики. Сучасш тенденци розвитку середньо1 освии характеризуються пiдвищеними вимогами до професшно1 (ПП), особливо фундаментально1 i загальнопрофесшно1 тдготовки майбутнього вчителя математики (ФПП МВМ), який мае бути готовим працювати в навчальних закладах р!зного типу. Анал!з науково-педагогiчноí лiтератури дае пiдстави говорити про недостатню розробленiсть i наукове обгрунтування теорп ФЗПП МВМ стосовно потреб ново1 педагогiчноl реальностi в Укра1ш, а також про ввдсутшсть чиких критерпв ефективностi фундаментал!зацп тдготовки, недостатнiсть системних дослiджень, як1 б розкривали науковi й методичнi основи ФЗПП МВМ.
Концептуальш засади ФЗПП МВМ випливають з характеру та змюту професiйноí д!яльносп вчителя математики. Вони покладеш нами в основу моделi та методики ФЗПП МВМ i розглядаються нами як цшсш, взаемопов'язанi i нев!ддшьш один ввд одного компоненти.
Перша концептуальна засада: фундаментал!защю професiйноí та ЗПП визначаемо як процес багатоварiантноl (нелiнiйноí) взаемодп суб'ектiв освинього простору, результатом якого е формування в них ушверсальних ключових, загальнопрофесiйних i професiйних компетентностей, узагальнених способ!в мислення, готовносп особистосп до майбутньо1 професiйноí д!яльносп, саморозвитку та самонавчання протягом всього життя. ФЗПП здiйснюеться на основ! системного, синергетичного, компетентнiсного, прогностичного, особистiсно-орiентованого, особиспсно-розвивального, навчально-дослвдницького та шформацшного тдход!в, що дають змогу тдвищувати яшсть освии й осв!ченосп особистосп.
Загальнопрофесшна математична тдготовка МВМ е складовою ус!е1 професiйноí тдготовки, частка яко! у навчальному план! ОКР «бакалавр» напряму тдготовки «Математика» становить 47 %, тому ll значения у професшнш шдготовщ МВМ надзвичайно велике. Шд ФЗПП МВМ ми розум!емо тдготовку, спрямовану на оволод!ння студентом
мeтoдoлoгiчнo знaчyщими, cиcтeмoтвipними й iнвapiaнтними знаннями, щo cпpияють фopмyвaнню йoгo гoтoвнocтi дo навчання учшв piзних навчальних зaклaдiв фyндaмeнтaльним ocнoвaм мaтeмaтики, poзвиткy i peaлiзaцiï твopчoгo пoтeнцiaлy мaйбyтньoгo вчитeля, йoгo динaмiчнoï aдaптaцiï дo coцiaльнo-eкoнoмiчних та iнфopмaцiйнo-тeхнoлoгiчних yмoв, i яка зaбeзпeчye якюш нoвий piвeнь iнтeлeктyaльнoï та eмoцiйнoï кyльтypи пeдaгoгa, фopмye йoгo пoтpeбy в нeпepepвнoмy caмopoзвиткy та caмoocвiтi.
Пpoфeciйнa ocвiтa як пpoцec i peзyльтaт пpoфeciйнoгo cтaнoвлeння i poзвиткy ocoбиcтocтi здoбyвaeтьcя чepeз пpoфeciйнy пiдгoтoвкy, cклaдoвoю якoï e ЗПП. Рeзyльтaтoм ФЗПП МВМ e фyндaмeнтaльнa зaгaльнoпpoфeciйнa ocвiтa cтyдeнтa, тoбтo iнтeгpaцiйнa властивють ocoбиcтocтi, щo хapaктepизyeтьcя cyкyпнicтю ïï зaгaльнoнayкoвих i зaгaльнoпpoфeciйних кoмпeтeнтнocтeй (знань, умшь, нaвичoк), cфopмoвaних iнтeлeктyaльними, пoвeдiнкoвими i пpoфeciйнo-знaчyщими якocтями, poзвинeнoю мoтивaцieю дocягнeнь y нaвчaннi, здaтнicтю дo iнтeлeктyaльнoï i твopчoï дiяльнocтi, пpoдoвжeння cвoeï ocвiти та caмoocвiти, яка дoзвoляe ш caмopeaлiзyвaтиcя y мaйбyтнiй пpoфeciйнiй дiяльнocтi.
На нaшy думку, ФПП МВМ вapтo poзглядaти в кoнтeкcтi poзвиткy пeдaгoгiчнoï cиcтeми, щo cклaдaeтьcя iз cтpyктypних i функцюнальних кoмпoнeнтiв. Кoжнa така cиcтeмa e iepapхiчнoю i включae у ce6e пiдcиcтeми нижчoгo пopядкy, а caмe: «cиcтeмa ocвiти ^ yнiвepcитeт ^ iнcтитyт (фaкyльтeт) ^ кaфeдpa ^ кypc ^ навчальна до^иплта». Bo™ взaeмoдiють мiж coбoю й yтвopюють cклaднy динaмiчнy cтpyктypy з влacтивocтями caмoopгaнiзaцiï. Пeдaгoгiчнi cиcтeми piзних пopядкiв зaбeзпeчyють вiдпoвiдний piвeнь ФЗПП МВМ, взaeмoдoпoвнюють oднa iншy, пoeднyючиcь в yзaгaльнeнiй yпpaвлiнcькiй мoдeлi, пoбyдoвaнiй з викopиcтaнням cиcтeмнoгo i cинepгeтичнoгo пiдхoдiв [3, c. 35].
Друга концептуальна засада: ЗПП МВМ e cклaдoвoю ycieï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки, a ïï фyндaмeнтaлiзaцiя здiйcнюeтьcя у тpьoх ocнoвних нaпpямaх: iнфopмaцiйнoмy, дiяльнicнoмy та ocoбиcтicнoмy й oб'eднye вci cтpyктypнi та функцюнальш кoмпoнeнти пeдaгoгiчнoï' cиcтeми: цш, змicт, пpoцec, мeтoди, пpийoми, тeхнoлoгiï, фopми, ocoбиcтicнi якocтi, peзyльтaт. Кopeляцiя глoбaльних, cтyпeнeвих та лoкaльних цдей ЗПП МВМ та вимoг cьoгoдeння вiдбyвaeтьcя на ocнoвi кoмпeтeнтнicнoгo пiдхoдy (pиc. 1).
Фyндaмeнтaльнa зaгaльнoпpoфeciйнa ocвiтa зaбeзпeчye ocнoви пpoфeciйнoï i зaгaльнoï кyльтypи фaхiвця, щo peaлiзyютьcя в шш гyмaнiтapнiй i пpoфeciйнiй дiяльнocтi. На piвнi пeдaгoгiчнoï cиcтeми «yнiвepcитeт», «шетитут (фaкyльтeт)» визнaчaeтьcя cтpaтeгiя пiдгoтoвки мaйбyтньoгo вчитeля (чepeз цiльoвий, змютовий, oпepaцiйнo-дiяльнicний i дiaгнocтичнo-peзyльтaтивний кoмпoнeнти пeдaгoгiчнoгo пpoцecy), фopмyeтьcя змicт пpoфeciйнoï i зaгaльнoпpoфeciйнoï ocвiти (нaвчaльнi плани пeвнoгo нaпpямy пiдгoтoвки, нaвчaльнi пpoгpaми кoжнoï диcциплiни), вiдбip виклaдaчiв i cтyдeнтiв. У цiльoвoмy блoцi мoдeлi зaклaдeнo iepapхiю цiлeй ФЗПП МВМ: ввд глoбaльних цiлeй (на piвнi пeдaгoгiчнoï cиcтeми «ocвiтня cиcтeмa дepжaви», «yнiвepcитeт») - зaбeзпeчeння дiaгнocтики piвня пpoфeciйних i ocoбиcтicних якocтeй випycкникa - чepeз cтyпeнeвi (на piвнi пeдaгoгiчнoï cиcтeми «фaкyльтeт (iнcтитyт») i лoкaльнi цiлi (на piвнi пeдaгoгiчнoï cиcтeми «кaфeдpa», «навчальна до^иплта») - фopмyвaння зaгaльнoпpoфeciйних, тeхнoлoгiчних, дocлiдницьких та ocoбиcтicних кoмпeтeнтнocтeй cтyдeнтa; визнaчeнo мeтy й мeтoдoлoгiчнi пiдхoди фyндaмeнтaлiзaцiï.
Кoнцeптyaльний блoк мicтить кoмпoнeнти ЗПП МВМ, Rpmepü та piвнi cфopмoвaнocтi вказаних кoмпoнeнтiв. Зaпpoпoнoвaнo cиcтeмy ЗПП МВМ тагаю, щo cклaдaeтьcя з тpьoх бaзoвих чacтин: тeopeтичнoï, пpaктичнoï' та мoтивaцiйнoï пiдгoтoвки, як1 мicтять cтpyктypнo-фyнкцioнaльнi кoмпoнeнти: знaннeвий, iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльний, даяльнюний, кpeaтивнo-peфлeкcивний, eмoцiйнo-вoльoвий i мoтивaцiйнo-цiннicний.
Тeopeтичнa пiдгoтoвкa мicтить знaннeвий та iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльний кoмпoнeнти i пepeдбaчae фopмyвaння iнфopмaцiйних та зaгaльнoпpoфeciйних мaтeмaтичних кoмпeтeнтнocтeй. Знaннeвий кoмпoнeнт включae cyкyпнicть знань тeopeтичнoгo i пpaктичнoгo хapaктepy джциплш зaгaльнoпpoфeciйнoгo циклу, вoлoдiння мeтoдaми дoвeдeння та cпpocтyвaння твepджeнь, знання ocнoв мaтeмaтичнoгo мoдeлювaння. Змicт iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльнoгo кoмпoнeнтa cтaнoвлять знання тeopeтичних ocнoв нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï' дiяльнocтi, зacoбiв i cпocoбiв виpiшeння навчальних пpoблeм.
Результат: сформован! сть загальнопрофес^йних тз особнстчсних компетентносвдй майбутнього вчптеля математики
Рк.1 Сфуиурко-футшйишжи идоп.фртлаиттял иц1Г юп.-ьшх1рпфосИпоТ мИготсмн »Мутного мнтазя ититкн
Практична тдготовка мiстить дiяльнiсний та креативно-рефлексивний компоненти i передбачае формування процедурних, технологiчних i дослвдницьких компетентностей. Дiяльнiсний компонент включае комплекс загальнопрофесшних математичних (аналiтичних, обчислювальних, алгорштшчних, функцiональних, графiчних, геометричних, стохастичних, ймовiрнiсних, математичного моделювання) та iнтелектуальних (порiвняння, класифiкацiй, абстрагування, аналоги, конкретизации узагальнення, аналiзу, синтезу тощо) умiнь; спроможшсть розв'язувати та дослiджувати математичнi задач^ умiння обгрунтовувати сво! мiркування. Креативно-рефлексивний компонент включае сукупшсть особислсно значущих прагнень, iдеалiв, переконань, поглядiв, розумшня ролi ЗПП як однiеi з проввдних соцiальних цiнностей, умiння визначати резерви свого розвитку засобами загальнопрофесшних дисциплш, прагнення до самоактуалiзацiI, саморозвитку, постшно! роботи над собою; ввдстеження цiлей, процесу i результату свое! ЗПП.
Мотивацшна тдготовка мютить емоцшно-вольовий та мотивацiйний компоненти i передбачае формування особислсних та мiжособистiсних компетентностей. Емоцшно-вольовий компонент включае адекватшсть розумии власний стан у процеа ЗПП; здатнiсть достойно переживати невдачi у процесi розв'язання задач; цшеспрямовашсть у роботi, стараннiсть, працьовитiсть, ввдсутшсть остраху помилитися, почуття власно! пдносп. Мотивацiйний компонент передбачае систему мотивiв, цiлей, потреб, iнтересу до вивчення загальнопрофесiйних дисциплiн, прагнення i готовшсть до опанування та удосконалення загальнопрофесшних математичних знань, умшь та досв^ математично! дослвдницько! дiяльностi.
ФЗПП МВМ трактуеться як основа його майбутньо1 професiйноi дiяльностi, а ефективнiсть визначають педагогiчнi умови, через якi реалiзуеться структурно-функцiональну модель i методики (змютовно-процесуальний блок).
Третя концептуальна засада: змют е основним системотвiрним чинником ФЗПП МВМ. Фундаменталiзацiя змiсту професiйноi тдготовки визначаеться як об'ективний процес поглиблення i взаемозбагачення теоретично1, методологiчноI, свггоглядно1 спрямованост соцiально-гуманiтарних, природничонаукових, ЗПП i професiйних дисциплiн, виокремлення в них iнварiантiв (фундаментальних знань i умшь, цшностей, способiв дiяльностi), системне структурування навчальних дисциплiн у вигляд науково, математично i професiйно фундаментальних компоненпв i встановлення на !х основi мiждисциплiнарних зв'язкiв i постдисциплiнарного синтезу (ушверситетизащя освiти). ЗПП МВМ присутня у кожному з названих компоненпв.
Теоретичну пiдготовку МВМ, тобто знанневий та шформацшно-шзнавальний компоненти, забезпечуе змют загальнопрофесшнох освiти. Дотримуючись третьо1 концепцп формування змiсту освiти, за якою змют освiти вбирае в себе не лише готовi знання та досвщ здiйнення репродуктивно1 i продуктивное' дiяльностi, а й досвiд творчо1 дiяльностi, емоцшно-цiннiсних взаемин [4], вважаемо, що у професшнш i ЗПП МВМ доцiльно вести розмову не лише про фундаментальш знання, а й про фундаментальш освиш знання, тобто т1 знання, яш дають освiту суб'екту навчання (змют)). Фундаментальнi освiтнi знання розумiемо як знання найбшьш важливi й основоположш для людини й II майбутньо1 професiйноi дiяльностi, що становлять ядро iнварiантних методологiчно важливих знань особистосп i забезпечуть потенцiал И професшно" адаптивностi.
Крiм того, фундаментальнi освит знання (як i фундаментальнi науковi знання) вiдноснi. Вони можуть бути лише фундаментальними нинiшнього уявлення про свщ для нинiшнiх потреб i розвитку людини i не фундаментальними завтра. Разом з тим фундаментальш знання е найважчою, найцшшшою i найбiльшою довготривалою частиною освiти. Нами визначено критерп вiдбору фундаментального змюту ЗПП, що включають: внутрiшнi критерп; зовнiшнi критерii; критерii мiждисциплiнарних зв'язкш i постдисциплiнарного синтезу (унiверсальностi й широти застосування). Дисциплiнам загальнопрофесiйного циклу ввдповвдно до критерiiв змiсту присвоено перший i другий ранг фундаментальной [3, с. 36].
Змiст природничошуково! (26,25 %) i ЗПП МВМ (32,5 %) трактуеться як система знань, умж i навичок (базових предметних компетентностей) у майбутнiй науково-дослвднш i навчально-методичнiй дiяльностi вчителя математики. До цiеi частини пiдготовки ввдносимо:
фiлософiю, мови (рiдну й шоземш), математику, iнформатику, фiзику (загальну i теоретичну), основи екологл, економiчнi науки. ФЗПП математична пiдготовка МВМ (32,5 %) забезпечуе йому дiйовi математичнi знання в межах, що виходять далеко за рамки шильного курсу математики; вона е не метою, а засобом подготовки учителя, а тому мае бути узгоджена з потребами майбутньоI професи. Це положення назвиваеться принципом фундаментальностi [5, с. 133].
Четверта концептуальна засада: ФЗПП МВМ реалiзуеться через освпнш проспр (ОП), що формуеться як перетин особиспсно-значущого, цiннiсного, культурного, комушкативного, дiяльнiсного, iнформацiйного просторiв на основi компетентнiсного пiдходу «вихщна (початкова) навченють ^ можливостi ^ здiбностi ^ готовнiсть ^ компетентнiсть ^ практична самостшна дiяльнiсть» та акмеологiчного тдходу. ОП ми розумiемо як складну, вiдкриту, цiлiсну, динамiчну пiдсистему сощального простору, в якш проводиться освпня дiяльнiсть i вiдбуваеться формування, становлення особистостi i набуття нею певних базових i професiйних компетентностей. Видшяють: мiжнародний ОП ^ ОП держави ^ ОП регiону ^ ОП ушверситету ^ ОП iншого факультету. Вони характеризуються обсягом освпшх послуг, потужнiстю, iнтенсивнiстю освiтньоi iнформацii, освпньою iнфраструктурою (якхсний i кхлькхсний склад И елеменпв, 1х розташування у просторi та взаемодiя) та функцюнують на принципах взаемодii рiзних освпшх систем, породжених певною культурою. Студент мае змогу перебувати одночасно в рiзних ОП, причому частина з них мають сильш зв'язки, шша частина просторiв слабше мiж собою зв'язаш, а частина практично не залежить вiд попереднiх. У результата перетину освiтнiх просторiв i середовищ формуеться особислсний ОП, координатними осями якого е особиспсна, цiннiсна, шформацшна, культурна, дiяльнiсна i комунiкативна, а основним завдання ЗПП МВМ - становить формування так званого фундаментального освпнього простору студента (ФОП) [2, с. 92]). Формування ОП МВМ на рiвнi педагопчних систем «навчальна дисциплша» та «кафедра» забезпечуе практичну тдготовку ЗП освiти МВМ, тобто дiяльнiсний та креативно-рефлексивний компоненти, якх проектуються у структурних (студенти, викладач^ i функцiональних компонентах педагогiчноi системи (гностичному, проектувальному) i реалiзуеться через змютовий та операцшно-дiяльнiсний компоненти педагопчного процесу.
Формування ФОП МВМ забезпечуе й мотивацшну пiдготовку його загальнопрофесiйноI освiти, тобто емоцiйно-вольовий та мотивацшний компоненти. У ЗПП важливо не лише поставити цiлi, сформувати змiст, вибрати методи, форми i засоби навчання, а й звернути увагу на того, хто буде брати участь у навчальному процесс тож «якхсть освiти, И фундаменталiзацiя, залежить в першу чергу ввд якостей викладача, його професiоналiзму, сощальнох позицii, захищеносл, морального стану, активносп позицii, поваги до студента, почуття мiри, здатност до рефлексп своеi професiйноi поведiнки i багатьох шших якостей» [1, с. 7].
П'ята концептуальна засада: ФЗПП МВМ передбачае проектування та реалiзацiю методичноi системи такоI пiдготовки, вдосконалення iснуючих й використання iнновацiйних методик i технологш навчання, широке використання комп'ютерно-орiентованих навчальних технологш, iнтенсифiкацiю на цiй основi всiх складових ЗПП. Висока якхсть ЗПП МВМ може бути реалiзована за допомогою вiдповiдноi методичноi системи з урахуванням низки педагогiчних умов. Аналiз процесу ФЗПП МВМ дозволяе визначити педагопчш умови (поглиблення змюту ЗПП МВМ до рiвня сучаснох науки (унiверситетизацiя освiти); забезпечення методичного супроводу ЗПП МВМ на основi модифiкацii й адаптацiх традицiйних та шновацшних навчальних технологiй до вимог сучасного ОП; орiентацiя навчально-дослвдницькох i самостiйнох роботи на цшсний розвиток ЗПП МВМ; мотивування майбутнього вчителя математики на досягнення устху пiд час ЗПП) та побудувати його науково-методичний супровiд. Педагопчш умови, сформульоваш в межах педагопчних систем «факультет», «кафедра», «навчальна дисциплша», узгоджуються з уйма положениями нашох концепци.
Науково-методичний супровiд ФЗПП МВМ орiентований на: прiоритет фундаментальностi i вiдображае методичнi основи засвоення основних математичних понять, закошв i теорем, формування розумшня сучасних математичних теорш; методолопю наукового пiзнания; демонстрацiю ролi математичних методiв у розвитку природничих наук, iнформатики, економiки тощо. Перевага розробленого науково-методичного супроводу
вбачаеться, по-перше, у його узагальненому цшсному, системному та прогностичному характерi, а по-друге, у його спрямуванш на органiзацiю педагогiчного процесу ФЗПП МВМ, прик1нцевим результатом якого е формування компетентного вчителя математики.
Отже, ФЗПП МВМ розглядаються нами як система цшсних, взаемопов'язаних i невiддiльних один вiд одного положень. В основу структурно-функцюнально! моделi тако! пiдготовки покладено системний, дiяльнiсний, синергетичний, компетентнiсний, прогностичний, особистiсно-розвивальний, навчально-дослiдницький та шформацшний пiдходи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотов В. А. Размышления о педагогическом образовании / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. - 2007. - № 9. - С. 3-11.
2. Казанцев С. Я. Дидактические основы и закономерности фундамен-тализации обучения студентов в современной высшей школе: дис ... д-ра пед. наук:. 13.00.01 / С. Я. Казанцев. - Казань, 2000. - 295 с.
3. Ковтонюк М. М. Проблема фундаментализации профессиональной подготовки будущего учителя математики / М. М. Ковтонюк // Бюллетень лаборатории математического, естественнонаучного образования и информатизации. - М.: Научная книга, 2012. - Т. IV. - С. 33-37.
4. Краевский В. В. Теоретические основы содержания общего среднего образования / В. В. Краевский. - М.: Педагогика, 1983. - 352 с.
5. Мордкович А. Г. Профессионально-педагогическая направленность специальной подготовки учителя математики в педагогическом институте: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / А. Г Мордкович. - М., 1987. - 355 с.
6. Працьовитий М. В. Яюсть фундаментально! математично! тдготовки майбутнього вчителя математики в умовах педагопчного ушверситету / М. В. Працьовитий // Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференцп «Актуальт проблеми теорп i методики навчання математики»: тези доповвдей. - К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2011. - С. 80-81.
УДК 37.09/ 7. 091
В. О. ВОДЯНА
ВИХОВНА ТЕХНОЛОГ1Я «КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬК1 ПРОГРАММ»: АЛГОРИТМ РЕАЛ1ЗАЩ1 СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В
Розглядаються компоненти авторськог виховног технологи «Культурно-мистецьш програми» в загальних рисах. Розкриваеться оргатзацшна структура художньо-творчог дiяльностi учтв, яка вмщуе таю елементи: суб'ект, процес, предмет, умови i продукт дiяльностi. Вiдображаeться загальна соцiально-психологiчна структура культурно-мистецьких програм у схемi: мотив — мета — засоби — результат. Визначаеться внутршня структура технологи: iндивiдуально-груповий, цттсно-мотивацшний, функщонально^яльтсний, комуткативний i дiагностико-аналiтичний компоненти. Висвiтлюеться алгоритм реалiзацii виховног технологи «Культурно-мистецьт програми» в загальноосвтнш школi згiдно з пошуково-оргатзацтним (тдготовчим), практичним, тдсумково-аналтичним (завершальним) етапами. Окреслюються особливостi формування та дiяльностi тимчасового творчого колективу, що е основним структурно-виконавчим тдроздтом.
Ключовi слова: культурно-мистецьт програми, виховна технологiя, структурт компоненти технологи.
В. А. ВОДЯНА
ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ «КУЛЬТУРНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ПРОГРАММЫ»: АЛГОРИТМ РЕАЛИЗАЦИИ СТРУКТУРНЫХ
КОМПОНЕНТОВ
Рассматриваются компоненты авторской воспитательной технологии «Культурно-художественные программы». Раскрывается организационная структура художественно-творческой деятельности учащихся, содержащая такие элементы: субъект, процесс, предмет, условия и продукт деятельности. Отображается общая социально-психологическая структура культурно-художественных программ в схеме: мотив — цель — средства — результат. Определяется внутренняя
