CC BY
36
УДК 334.72:338.22(477)
А. I. Бутенко,
доктор економ!чних наук,
Н. Л. Шлафман,
доктор економ!чних наук,
О. В. Бондаренко,
астрант, м. Одеса
концепц1я формування системи технолог1чного
шдприемництва в украшт
Неокласична парадигма, в основi яко! лежало вiльне регулювання ринков i заперечення ендоген-них довгострокових криз, показала свою неспромо-жнiсть, у результат! чого стало можливим зарод-ження i розвиток кризи, що почалася в 2007 р. Адже нескiнченний економiчний прирiст, який маеться на увазi в неокласичтй рiвновазi, неможливий в умо-вах обмеженост ресурсiв. Тому багато економiстiв вже не перший рш заявляють про назрiлу потребу розробки ново! науково! парадигми, створення ново! методологи для осягнення суп процесiв економiки змш, що вiдбуваються тд впливом зовшштх фак-торiв. При цьому основною умовою формування ново! парадигми виступають глобалiзацiйнi та штегра-щйт процеси в економiцi i сустльств^ коли iстотно скоротився цикл освоения i поширення нових техно-логш в економiках. Практично швидкiсть поширення передових технологiй вже фактично визначае конкурентн переваги для нащонально! економiки. Неспроможтсть забезпечити швидкий перехвд вiд фундаментальних знань до !х практично! реалiзацi!' значно знижуе щннють результатiв науково! працi з погляду сустльства й глобально! економiки.
У свгтовш економiцi iнтенсифiкувалися процеси переходу до нового технолопчного укладу, за-снованого на конвергендi! наук i технологiй. Нова глобальна «технолопчна хвиля» спроможна призве-сти до кардинально! трансформацп ринков високо-технолопчно! продукцi! та послуг, принциповим чином вплинувши на традицiйнi конкурента переваги нацiонально! економiки, а також конкурентоспро-можнiсть !! окремих секторiв. Таким чином, дина-мiка мгжнародно! iнтеграцi! посилюе вимоги до кон-курентоспроможностi вiтчизняно! науки в свгто-вому масштабi, !! результативности та здатносп швидко використовувати отриман результати.
Однак в Укра!ш, за роки незалежностг, умови для розвитку, як фундаментально! та прикладно! науки, так i високотехнологiчного сектору виробни-цтва, постiйно погiршуються.
Одним iз негативних наслiдкiв цього став практично занепад тдприемств за видом економiчно!' дь яльност «Професiйна, наукова та техтчна дiяль-тсть». Так, за даними Державно! служби статистики:
— частка великих тдприемств, ям одержали збиток у загальнш кiлькостi пiдприемств у 2015 р. зросла майже у 3 рази - з 25% у 2010 р. до 66,7% у 2015 р.;
— фшансовий результат до оподаткування (сальдо) в«х тдприемств вщ'емний (як великих, так i середтх i малих) i збшьшився (порiвняно з 2010 р.), ввдповвдно, на 58,7, 116 i 94,5%;
— рiвень збитковостi усiе! дiяльностi тдпри-емств зрiс у 2015 р. порiвняно з 2010 р., ввдповвдно, у великих тдприемств - на 3,5%, у середтх - на 7,8, у малих - на 21,1% [1];
— питома вага обсягу виконаних наукових i на-уково-техтчних робiт у ВВП в 2015 р. вдвiчi менша, тж у 1996 р. (0,64 проти 1,36%);
— питома вага реалiзовано! iнновацiйно! проду-кцi! в обсязi промислово! у 2015 р. на 85% менше, тж у 2000 р. (1,4 проти 9,4%);
— у 2015 р. впроваджено виробництво iннова-цiйних видiв продукци на тдприемствах на 20% менше, тж у 2000 р. (3136 найменувань проти 15323) [2].
Ще одним негативним наслiдком при цьому стала така тендентя, як яшсне i кшьшсне попр-шення соцiально-демографiчних характеристик мо-лодi (основного ресурсу перспективного розвитку нащонально! економши). Так, за даними Державного шституту «мейно! та молодiжно! полiтики [3]:
— продовжився процес зменшення чисельност молодих людей вiком 14-34 роив в Укра!т та зни-ження !х питомо! ваги в загальнш кiлькостi насе-лення (вiдповiдно, на 14,8% та з 30,4 до 27,8% за пе-рюд 2011-2016 рр.);
— частка молодi серед м^анпв до кра!н далекого зарубiжжя складае 68,2%. Крiм того, кшьшсть трудових мiгрантiв, як виршили не повертатися на батьшвщину, вдвiчi вища серед трудових мiгрантiв у вшовш грут 18-29 рошв (30%), порiвняно з вшо-вою групою 45-65 рошв (16%);
— частка молод^ яка впевнена, що зможе досяг-нути бажаного фiнансового становища в Укра!т, становила 15%, а тих, хто скорше за все досягне -28%. 11% опитаних вважали, що точно не досягнуть бажаного фшансового становища в Укра!т, а 27% -
що скорше всього не досягнуть (тобто майже половина);
— у 2014 i 2015 рр. показники рiвня зайнятостi серед молодi сягнули найнижчо! позначки за останн десять рошв - 64,5 та 64,7%, а рiвень безробiття мо-лодi в Укра1ш у 2015 р. за методолопею Мiжнарод-но! оргашзацп пращ (МОП), за даними Державно! служби статистики Украши, був вищим у в«х вшо-вих групах (9,1%). Тобто останшми роками рiвень зайнятосп украшсько1 молодi знижуеться, що е нас-лiдком сощально-економiчноi та полггично! ситу-ацп в краш. У структурi та формах молодiжноl зайнятосп вiдбуваються iстотнi змiни - бшьшо! розпо-всюдженосп набувае неформальна та дистанщйна зайнятють. Крiм того, серед украшсько! молодi роз-повсюджене тривале безробiття. Молодь в основному залишаеться безробiтною через те, що не може працевлаштувалися тсля законченна навчання, а та-кож через скорочення штату чи закриття тдприем-ства;
— протягом останшх рошв спостерiгаеться сут-теве скорочення кшькосп професiйно-технiчних навчальних закладiв та кшькосп учшв, що в них на-вчаються. З 2010 р. кшьшсть ПТНЗ скоротилася на 15%, а чисельнють учшв професiйно-технiчних навчальних закладiв (ПТНЗ) скоротилась майже на тре-тину - на 27%. Незважаючи на те, що ринок пращ потребуе квалiфiкованих робгтнишв, у 2014/15 на-вчальному рощ тшьки 79,1% випускнишв ПТНЗ були працевлаштоваш за здобутою професiею. У 2015 р. продовжилась тендендiя попередшх рошв щодо скорочення кшькосп вищих навчальних за-кладiв та студентов, якi в них навчаються. Чисель-шсть молодi, яка вступила до ВНЗ III—IV рiвнiв ак-редитацн, у 2015 р. була меншою, шж у 2014 р. на 11%;
— рiвень спiвпрацi бiзнесу з ушверситетами на сьогоднi е критично низьким i негативно впливае не лише на яшсть тдготовки студентiв, а й на iннова-цiйнiсть економiки краши. У Глобальному iндексi конкурентоспроможносп (The Global Competitiveness Index) 2014-2015 рр. Украша за показником «Ствпраця унiверситетiв та бiзнесу у галузi досль джень та розробок» зайняла 74 мюце проти 64 мiсця у 2009-2010 рр. ф 140 можливих).
Одшею з причин тако1 ситуацii е вкрай низьке державне фшансування науковоi дiяльностi. Так, за даними Укрстату, у 2015 р. питома вага загального обсягу витрат на науковi дослiдження у ВВП стано-вила 0,62%, у тому числi за рахунок кошпв державного бюджету - 0,21%. Для порiвняння, у 2014 р. ча-стка обсягу витрат на науковi дослiдження та роз-робки у ВВП краш СС-28 у середньому становила 2,03%. У крашах - лiдерах iнновацiйного розвитку така частка була бшьшою за середню: Фiнляндii -3,17%, Швецц - 3,16, Данii - 3,05, Австри - 2,99, ffi-меччинi - 2,87, Словенii - 2,39, Франдii - 2,26%;
меншою - у Чорногорп, Румунii, Кшр^ Латвii та Сербii (вад 0,36 до 0,77%) [4].
Таким чином за 10 рошв (з 2005 по 2015 р.) ш-льшсть оргашзащй, як здiйснюютъ науково-тех-шчну дiялънiстъ, скоротилася майже на 36% (з 1510 установ до 978 ввдповвдно), а кшьшсть iх пращвни-кiв — на 40,4%, у тому чи^ дослiдникiв - на 36,9%
[5].
Середньомюячна заробiтна плата виконавщв дослiдженъ i розробок у 2015 р. становила 4218 грн, що майже ввдповвдае середньому рiвню заробiтноi плати в економiцi Украiни (4195 грн), але майже у 2 рази нижча рiвня оплати пращ у сферi iнформацii та телекомушкацш (7112 грн), фiнансовоi та страхо-во' дiялъностi (8603 грн).
Але, якщо розглянути цей показник бшьш детально, то можна виявити, що заробiтна плата науков-щв складаетъся з окладу та надбавок за науковий стутнь (15-25%), вчене звання (25-32%) та стаж на-уково1' роботи (10-30%). 1ншими словами, молодi вченi, якi ще не встигли отримати ступiнъ, звання, та не мають великого стажу, отримують тальки оклад, який у 2017 р. майже не вiдрiзняeться ввд мшмаль-но' зарплати (3700 грн - ставка провщного iнже-нера - нижчого щабля науково1' посади, 3200 грн -мшмальна зарплата) i майже у 2 рази менше серед-нъомiсячноi зарплати по Украш у березнi поточного року (6752 грн). Це призводить до звшьнення молодих фахiвцiв з наукових установ.
Причиною такого стану е недостатне державне фiнансування фундаментально!' науки. Так, у бшь-шосп провiдних краш свiту державна фшансова пiдтримка науковоi дiялъностi мае тдкреслено щ-льовий характер i спрямована в основному на тд-тримку фундаментальних дослiдженъ. Наприклад, у проект федерального бюджету США на 2017 р. на фундаментальш науковi до^дження заплановано 34,5 млрд дол. (0,48% ВВП) (у 2014 р. - 32,2 млрд дол., 2015 р. - 31,9 млрд дол., 2016 - 32,8 млрд дол.)
[6].
Взагалi розвинеш краши витрачають на фундаментальш до^дження близько 0,5% ВВП, а Швейцария (яка вже сьомий рш поспiлъ очолюе Глобаль-ний iндекс конкурентоспроможностi) - 0,9% ВВП. Украша ж витрачае майже 0,14%, тому у Глобальному шдек« конкурентоспроможносп 20152016 рр. поступилася на 3 позицн порiвняно з даними попереднього дослiдження й посiла 79 мюце серед 140 до^джуваних краш [7]. Попршилася по-зицiя Украши за такими критериями: макроекономь чне середовище - 134 мiсце проти 105 мюця у 20142015 рр.; розвиток фiнансового ринку - 121 мюце проти 107; шфраструктура - 69 проти 68; технолоп-чна готовнють - 86 мiсце проти 85.
Таким чином, можна зробити висновок, що фактори, ям перешкоджають iнновацiйному роз-
витку вггчизняно1 економши можна подiлити на три групи:
— органiзацiйнi: недостатнiсть cmMyniB до формування нових органiзацiйних форм проведения до^джень та iнновацiйних розробок, непродумане реформування цього сектора без ясного бачення ба-жаного образу науки в кра!т, недосконала фшан-сова та кадрова полiтика в област науки, яка приз-вела до критично! втрати потенцiалy дослвднишв, недостатнiсть працюючих механiзмiв державно-приватного партнерства в област iнновацiйних розробок, недосконала державна промислова та iннова-цiйна полiтика;
— фшансовг недосконала структура фшансу-вання науково-технолопчного розвитку, зокрема вкрай низька участь закордонних i вiтчизияних тд-приемницьких структур у його фiнансyваннi; низька ефективтсть механiзмiв концеитрацi! ресyрсiв в межах юнуючих механiзмiв вибору i реалiзацi! ирюри-тетних напрямiв розвитку науки, технологiй i тех-нiки;
— економiчнi: нерозвинyтiсть внутршнього ринку Укра!ни, низький рiвень конкурентоспромо-жност вiтчизняного виробництва, глибокими стру-ктурними диспропорцiями залишилися переважно галуз^ якi добувають сировину або випускають про-дyкцiю з низьким ступенем обробки для експорту, завантаження потужностей яких залежить вiд по-питу на зовнiшньомy ринку, причому значна частка виробництва е матерiало-, енерго- та трудомюткою, i, вiдповiдно, низька частка шноващйно активних пiдприемств промисловостц багато пiдприемств ш-ших галузей не витримують конкyренцi! навiть на внутршньому ринку; споживчий ринок Укра!ни все бiльше наповнюють товари шоземного виробництва; на межi виживання опинилися високотехноло-гiчнi галyзi, втрачено значну частину науково-тех-нiчного потенщалу; негативнi стрyктyрнi зрушення тривалий час супроводжувалися втратою робочих мюць, економiчним занепадом багатьох населених пунктов, де припинили свою дiяльнiсть мютоутво-рюючi пiдприемства, що призвело до масово! трудо-во! мираци економiчно активного населення до iн-ших кра!н.
Вирiшения зазначених проблем потребуе ство-рення цшсно! концепцi! формування системи технолопчного пiдприемництва в Укра!нi.
По-перше, необхвдним е уточнення визначення поняття технолопчного тдприемництва, щодо сут-ност якого до« не iснyе загально! думки. В цшому е два наyковi пiдходи до визначення цього поняття:
1. Розгляд технологiчного тдприемництва, як синотм високотехнологiчного тдприемництва. Цiе! точки зору додержуеться основна маса дослвд-нишв, якi базуються на класичному розyмiннi тд-приемництва, як шноватора та комбiнатора ресyрсiв [8-17].
2. Розгляд технолопчного тдприемництва, як specialist technology suppliers - «спещал1зованих по-стачальникiв технологи» [18], або як «...систематическую предпринимательскую деятельность, основанную на трансформации фундаментальных научных знаний в промышленно применимые, экономически оправданные и востребованные рынком технологии» [19].
Другий тдхвд корелюе з новим тдходом де-яких вчених до тдприемництва, як джерела енергi! перетворень, серед яких потрiбно видiлити М. Же-лени, С.Д. Бушуева, Ю.Ф. Ярошенко, Н.П. Ярошен-ко, Л.А. Колесткову, Р.В. Кочубея, В.К. Симоненка.
Все викладене мае особливе значення стосовно Укра!ни, економiка яко! знаходиться в перманентнш кризi i, якщо провести аналопю з фiзикою, в «по-тенцiйнiй ямi», тобто в стат з мiнiмальною потен-цiйною енерпею. Для виходу з цiе! «ями» необхiдна кiнетична енергiя - енерпя перетворень. Джерелом тако! енергi! е тдприемництво, яке пiдтримyе змiни i рух до устху. Еволюцiя понять «тдприемництво», «тдприемницька енергiя», «кiнетичне тдприемництво» наведена в таблищ.
Все викладене приводить нас до висновку, що технологгчне тдприемництво — це тдприемницька дгялътстъ щодо перетворення науковихзнань на т-новацшт ¡дег створення нових продуктов i технологий, пристосованих до сучасних ланцюжшв створення доданог вартостi.
Система технологiчного тдприемництва — це единий комплексний сотальний шститут «освгга, наука, технологи, шноваци, технолопчне тдприемництво».
Загальними принципами побудови системи технолопчного тдприемництва, з нашо! точки зору, е:
1. Принцип цшеспрямованосп: система мае бути нацшена на розвиток внутршнього ринку iнно-вацшно! продyкцi! кра!ни.
2. Принцип цшсносп: система повинна мати стiйкi, довготривалi зв'язки, якi можуть витриму-вати зовтшт та виyтрiшнi навантаження.
3. Принцип самооргатзаци: забезпечення мож-ливост всiм учасникам системи обирати i поедну-вати напрями, форми взаемоди, методи вирiшення дослвдницьких i технолопчних завдань.
4. Принцип повноти: забезпечення повного циклу одержання нових знань, розробки якiсно нових технологш i продуктов, формування нових рин-кiв.
5. Принцип конкyренцi!: використання пyблiч-них механiзмiв рiвного доступу до державно! тд-тримки в«х yчасникiв системи.
6. Принцип ввдкритосп: ефективна комyнiкацiя (в тому чи^ кооперацiя) всiх yчасникiв системи з державою, мiж собою та мiжнародною науковою спiльнотою.
Таблиця
Еволющя понять «шдпрнсмннцтво», «шдпрнсмннцька еиермя», «кшетнчне пщприемництво»
Вчеш Сутнiсть науковоi позидii
И. Шумпетер Пiдприемницъка дiяльнiстъ - ушкальна i така, що рiдко виявляеться, здатнiсть просування на ринок шновацш за допомогою ризикового бiзнесу. Шдприем-ницька дiяльнiсть е новаторською за самим сво'м визначенням, i в силу даноi обставини слугуе постшним джерелом конкурентноi реструктуризацii еконо-мши та економiчного зростання. Устх ринково' системи взагалi полягае не в ефективному досягненнi статично' оптимально' рiвноваги, але в здатност ви-робляти динамiчнi змiни в технологii i досягати динамiчного зростання за допомогою таких змш
Д. Берч [20] Бiльшiсть нових робочих мiсцъ створюеться вiдносно невеликою кшькютю швидкозростаючих компанiй - не обов'язково малих, хоча малi серед них пред-ставленi значно ширше iнших. Ефект, вiдкритий Д. Берчем, е ютотно нерiвно-важним явищем, в основi якого лежить процес креативно' деструкцii. Якщо го-ворити про к1льк1сний опис даного процесу, то вiн може бути формалiзований як завдання кiнетичноi теорii. Популящя зростаючих фiрм являе собою гетеро-генну, за низкою характеристик, сукупнють однотипних одиниць, iндивiду-альна мшроскотчна динамiка яких пiдпорядковуеться деяким единим законо-мiрностям
С.Д. Бушуев, Ю.Ф. Ярошенко, Н.П. Ярошенко [21] Пiд термiном «тдприемницька енергiя» будемо розумiти активнiсть i лiдер-ство керiвниuтва органiзацii з впровадження проектов i програм розвитку в рамках органiзацiй
Л.А. Колесникова [22] Основним ресурсним компонентом пiдприемниuтва е «енергiя тдприемниць-ко' активностi»
Р.В. Кочубей [23] Система вiдносин, заснована на енергн пiдприемнидькоi активности, поширю-еться не тiльки на саму тдприемницьку структуру, а й на и трансакцiйне i кон-текстуальне середовище. У разi ж впровадження радикальних технологiчних iнновацiй система вщносин iз середовищем може бути розширена i до макро-рiвня
В. К. Симоненко [24] «... в механизмах достижения намеченных экономических целей основной движущей силой является энергия общества.»
Мшан Желени [25] Кшетичне тдприемництво (також ввдоме як дiлова або корпоративна кинетика) е частиною парадигми глобального менеджменту - практичних заходiв, необ-хiдних, щоб впоратися з радикально змшеними новими правилами ново' еко-номiки. У кiнетичному тдприемнищш всi канали доступу вiдкритi вам по-купцям i всi ресурси пiдприемствa доступнi окремому покупцю
Критергями працездатностг системи техноло-гiчного пiдприемнидтва мають бути:
— стшшсть: здатнiстъ виконувати властивi 'й функцii i роль в економiцi;
— стабiлънiстъ: здатнiстъ вiдтворювати свою роль в економщ та стабшьнють законодавства, що регулюе роботу системи;
— рiвновага: збалансованiстъ елементiв сис-теми;
— надшнють: розвиненiстъ вiдносин мiж еле-ментами системи, спроможнiстъ системи збер^ати цiлiснiстъ внаслiдок впливу зовшшнього середо-вища.
Елементами системи технологiчного тдпри-емництва мають бути:
професiйно-технiчнi навчальш заклади;
дослiдницъкi унiверситети;
науковi установи;
технолопчш тдприемницью структури.
Базисом системи технолопчного тдприемни-цтва е науково-техшчна iнфраструктура, яка склада-еться з таких частин:
— нормативно-правова: законодавча i норма-тивно-правова база, що забезпечуе функцiонування всiеi науковоi шфраструктури в комплексi; законодавча i нормативно-правова база, що забезпечуе функцюнування механiзму державно-приватного партнерства;
— органiзацiйна: державна система планування i прийняття ршень в областi науки i техшки; дер-жавнi виконавчi органи, що забезпечують реалiза-цiю прийнятих ршень в областi науки i координа-цiю роботи дослiдних установ рiзноi вiдомчоi при-належностi; органiзацiйна структура державних i приватних дослiднидьких установ;
— фшансова: законодавчо закрiплена система державного фшансування наукових дослiджень фундаментального i прикладного характеру всiх
piBHiB через ввдповвдш мшстерства i вiдомства (ба-зове фiнансування); система прийому заявок на фь нансування наукових до^джень з державних фон-дiв; система конкурсного цшьового фiнансування створення нових об'eктiв науково! шфраструктури; грантова система фшансово! пiдтримки молодих учених, проввдних вчених, провiдних наукових шкш i наукових колективiв; система державного стиму-лювання приватних iнвестидiй в науковi дослi-дження;
— виробничо-технологiчна: iндустрiальнi парки на базi збиткових промислових тдприемств; технопарки; iнновацiйно-технологiчнi центри; центри трансферу технологiй;
— iнформацiйна: система державних реферова-них наукових видань; державна система науково-техшчно! шформацл; мiжнародна експертиза проектов i ходу !х виконання в област фундаментальних дослiджень; державна система забезпечення прав ш-телектуально! власностi на результати науково-тех-шчно! дiяльностi; приватш i державнi медiа-про-дукти для висв^лення розвитку технологiчного тд-приемництва в кра!ш та свiтi;
— експертно-консалтингова: оргашзацп, що за-безпечують проведения оцiнок i аудиту технолопч-них проектов (due diligence).
Взаемозв 'язки мiж елементами системи техно-логiчного тдприемництва можуть бути представ-ленi так званими «iнтермедiаторами», що поедну-ють дослiдження й iнжинiринг та/або ринкову ана-лiтику, що допомагають долати бар'ери мiж фунда-ментальними, прикладними дослiдженнями i техно-логiчними розробками i забезпечують тим самим прискорений трансфер знань з науки в шдустрда i сощальну сферу, швидке просування наукових знань ввд дослвдницько! гiпотези до корисного продукту:
— спещальш шститути прикладних дослiджень та iнжинiрингу, подiбнi бельгiйському IMEC, шме-цькому Fraunhofer, французькому центру ядерних дослiджень CEA Saclay або американськiй «Нащо-нальнш мережi виробництва шноващй»;
— спецiалiзованi «технолопчш фабрики думки», подiбнi «Tech Tank» Brookings Institution;
— рiзного роду проектн офiси, консультацшш агентства, як працюють на кордон мiж наукою й урядом у формуванн технолопчно! полiтики та еко-логiчного регулювання;
— оргашзацп тдтримки дослiджень та розро-бок, як займаються формуванням дослiдницьких мереж i координацiею прiоритетiв;
— Форсайт-оргашзацп;
— оргашзацп технолопчно! оцiнки, технолопчш та науковi брокери, що вибудовують мережевi взаемодп тощо.
Забезпечення функщонування системи техно-логiчного тдприемництва, на наш погляд, доцiльно через:
— мехашзми стимулювання попиту на дослi-дження та розробки;
— впровадження нових форм кооперaцii науки i бiзнесу, зокрема, проектних дослвдних та техноло-гiчних консорцiумiв - форми реaлiзaцii сшльних технологiчних проекпв на тимчaсовiй договiрнiй основi, масштаб i склaднiсть яких перевищуе ре-сурснi та технологiчнi можливост кожного з учас-нишв проекту. Цшями створення консорцiумiв е: ко-ординащя дослiджень в цшьових областях досль джень з метою подальшого впровадження на ринок; залучення бiзнесу i держави з метою розвитку iнду-стрii за рахунок створення стимулiв для учаснишв, а також внутршньогалузевих стандартов; надання ш-фраструктурних ршень для оптимiзaцii циклу розвитку iнновaцiйних проектов зi стaдii до^джень до стaдiй масштабування; розвиток освгтшх програм у гaлузi з метою формування наступного поколiння дослiдникiв i забезпечення принципу безперервно-стi шновацш. У процесi досягнення цiлей консорщ-уми дозволяють вирiшувaти так завдання: отри-мання загальних патентов i лiцензiй; розробка та впровадження единих стандартов в iндустрii; створення агреговано' упрaвлiнськоi' iнфрaструктури, представлено' керуючим органом консорцiуму, що дозволяе консолвдовано вирiшувaти проблеми, що виникають в результат! взаемодп учaсникiв консор-щуму. У США, як правило, консорщуми створю-ються як сaмостiйнi юридичш особи, в СС - як партнерства. Документами, ям обгрунтовують дiя-льнiсть i оформления результaтiв, подш ризикiв i економiчного прибутку е багатосторонш угоди. Вiдмiннiстю консорцiумiв ввд двостороннiх угод е спiльне iнвестувaння учаснишв в проект, можливе як у формi прямого фiнaнсувaння, так i видiлення оргaнiзaцiйних, мaтерiaльно-технологiчних i кадро-вих ресурсiв. Держава при цьому може виступати одним з iнвесторiв в будь-якш з перерахованих форм. До прямих економiчних ефекпв для учасни-кiв вiдносяться тО, що виникають в результат дiяль-ност щодо дослiджень i розробок. Непрямi ефекти -обмiн компетенщями, знаннями, прискорення i зде-шевлення виведення нових продуктов на ринок. До прямих економiчних ефектiв для сусшльства в целому ввдносяться новi конкурентнi або лiдерськi ринковi позидii в нових областях, масштабування або дифузiя компетенцiй i технологш мiж галузями, тощо;
— розробку довгостроково' програми державно-приватного партнерства зi сприяння розвитку нових перспективних ринков на бaзi високотехнологiчних ршень, якi будуть визначати розвиток свгтово' еко-номiки через 15-20 роив;
— вдосконалення державно! промислово!' та iнновацiйноï полгтики, тощо.
Таким чином, формування системи технолопч-ного пiдприeмництва на базi запропонованоï кон-цепцiï може забезпечити розвиток внутрiшнього ринку товарiв з високою доданою вартютю.
Лiтература 1. Дiяльнiсть суб'eктiв великого, середнього, малого та мшротдприемництва. — Киïв: Державна служба статистики, 2016. — С. 425-454. 2. Електрон-ний ресурс. — Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua. 3. Цшшсш орiентацiï сучасноï украшсько!' молодi. Щорiчна доповiдь Президента Украши Вер-ховнiй Радi Украши про становище молодi в Украïнi (за тдсумками 2015 року) / Держ. ш-т сiмейноï та молодiжноï политики; [редкол.: Жданов I. О., гол. ред. колег., Ярема О. Й., Беляева I. I. та ш]. - К., 2016. - 200 с. 4. Наукова та науково-техшчна дiяль-нiсть у 2015 рощ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 5. Стан розвитку науки i техшки, результати науково!', науково- тех-нiчноï, iнновацiйноï дiяльностi, трансферу техноло-гiй за 2015 рш: аналiтична довiдка [Електронний ресурс]. — К.: Украшський шститут науково-технiчноï i економiчноï iнформацiï, 2016. — 199 с. — Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/Дiяльнiсть/Наука/2-3-ad-kmu-2015.pdf. 6. Analytical perspectives budget of the U.S. government / Office of management and budget. - Fiscal year 2017// https://www.whitehouse. gov/sites/default/files/omb/budget/fy2017/assets/spec. pdf. 7. The Global Competitiveness Report 2015-2016 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www3 .weforum.org/docs/gcr/2015-2016/Global_Co mpetitiveness_Report_2015-2016.pdf. 8. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер. -М.: Прогресс, 1982. - 480 с. 9. McMillan J. The Central Role of Entrepreneurs in Transition Economies / J. McMillan // Journal of Economic Perspectives. — Т. 16.— 2002. 10. Jones-Evans D. A typology of technology-based entrepreneurs: A model based on previous occupational background / D. Jones-Evans // International Journal of Entrepreneurial Behaviour&Research. —Т. 1. — 1995. 11. Jelinek M. Thinking technology in mature industry firms: Understanding technology entre-preneurship / M. Jelinek. // International Journal of Technology Management. — 1996. — Т. 11. 12. Hisrich R.D. Entrepreneurship: Starting, Developing, and Managing a New Enterprise / R. D. Hisrich, M. P. Peters. — Irwin, 1992. 13. Hansen E.L. Entrepreneurial networks and new organization growth / E. L. Hansen // Entrepreneurship Theory and Practice. — 1995. — Т. 19. — № 4. 14. Greve A. Social networks and entrepreneurship / A. Greve, J. W. Salaff // Entrepreneurship Theory and
Practice. - 2003. - Т. 28. - № 1. 15. Garud R. Bricolage versus breakthrough: Distributed and embedded agency in technology entrepreneurship / R. Garud, P. Karn0e. // Research Policy. - 2003. - Т. 32. 16. Byers T.H. Technology Ventures: From Idea to Enterprise / T. H. Byers, R. C. Dorf, A. J. Nelson. - McGraw-Hill, 2011. 17. Bailetti T. Technology Entrepreneurship: Overview, Definition, and Distinctive Aspects / T. Bailetti // Technology Innovation Management Review. - 2012. - February. 18. Arora A. (2000). Markets for Technology [Електронний ресурс] / A. Arora, A. Fosfuri, A. Gambardella. - Режим доступу: http://www.heinz.cmu.edu/research/90full.pdf. 19. Барыкин А.Ф. Белые пятна теории и практики технологического предпринимательства / А.Ф. Барыкин, В. О. Икрянников // Менеджмен инноваций. - 2010. - № 3(11). - С. 204-215. 20. Birch D.L. Job creation in America: How our smallest companies put the most people to work / D.L. Birch. - New York: Free Press, 1987. 21. Бушуев С.Д. Предпринимательская энергия в управлении проектами развития [Електронний ресурс] / С.Д. Бушуев, Ю.Ф. Ярошенко, Н.П. Яро-шенко // Управлшня проектами та розвиток вироб-ництва: зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - №2(46). - С. 3. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/. 22. Колесникова Л.А. Порядок для хаоса: государство и предпринимательство в переходной экономике / Л.А. Колесникова; [под ред. Б.К. Злобина]. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 276 с. 23. Кочубей Р.В. Содержание понятия «предпринимательская структура» [Електронний ресурс] / Р.В. Кочубей // Маркетинг i менеджмент шновацш -2012. - № 1. - С.67. - Режим доступу: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/. 24. Симоненко В. 25 шагов на встречу самоликвидации / В. Симоненко // 2000. - 2016. - № 8(761). - С.А6-А7. 25. Информационные технологии в бизнесе / под ред. М. Же-лены. - СПб: Питер, 2002. - С. 181.
Бутенко А. I., Шлафман Н. Л., Бондаренко О. В. Концепщя формування системи техноло-пчного пщприемництва в УкраТш
У статп викладено авторське бачення концеп-цл формування системи технолопчного тдприем-ництва в Укра!ш. Видшено фактори, як пере-шкоджають шноващйному розвитку вичизняно! економши: оргатзацшт: недостатнють стимулiв до формування нових оргашзащйних форм проведения до^джень та iнноващйних розробок, непродумане реформування цього сектора без ясного бачення ба-жаного образу науки в кра!ш, недосконала фшан-сова та кадрова полггика в обласп науки, яка приз-вела до критично! втрати потенщалу дослвднишв, недостатнють працюючих механiзмiв державно-приватного партнерства в обласп шноващйних розробок, недосконала державна промислова та iннова-щйна полггика; фтансов1: недосконала структура
фшансування науково-технолопчного розвитку, зо-крема вкрай низька участь закордонних i втизня-них тдприемницьких структур у його фшансуваннц низька ефективнiсть мехaнiзмiв концеитрaцii ресур-сiв в межах iснуючих мехaнiзмiв вибору i реaлiзaцii прiоритетних нaпрямiв розвитку науки, технологiй i техтки; економгчнг: низький рiвень конкуренто-спроможносп вiтчизияного виробництва, i ввдпо-ввдно низька частка iнновaцiйно активних тдпри-емств промисловостi; багато пiдприемств галузей не витримують конкуренцii нaвiть на внутршньому ринку; споживчий ринок Укра'ни все бiльше напов-нюють товари шоземного виробництва; на межi ви-живання опинилися високотехнологiчнi гaлузi, втрачено значну частину нaуково-технiчного потен-щалу; негaтивнi структурнi зрушення тривалий час супроводжувалися втратою робочих мiсць, еконо-мiчним занепадом багатьох населених пункпв, де припинили свою дiяльнiсть мiстоутворюючi тдпри-емства, що призвело до масово' трудово' мiгрaцii економiчно активного населення до iнших кра'н. Ро-звинено понятiйно-кaтегорiaльний апарат теорii на-цiонaльноi економiки в чaстинi надання визначень понять «технологiчне тдприемництво» (як тдпри-емницько' дiяльностi щодо перетворення наукових знань на iнновaцiйнi вде1 створення нових продуктiв i технологш, пристосованих до сучасних ланцюжшв створення додано' вартосп) та «система технолопч-ного тдприемництва» (як единий комплексний со-цiaльний iнститут «освiтa, наука, технологи, шно-вaцii, технологiчне тдприемництво»); визначено принципи побудови системи технолопчного тд-приемництва (цiлеспрямовaностi, цiлiсностi, самоо-ргaнiзaцii, повноти, конкуренцii, вiдкритостi), кри-терii 11 прaцездaтностi (стiйкiсть, стабшьшсть, рiв-новага, нaдiйнiсть), базис (у виглядi науково-техш-чно1 iнфрaструктури), елементи i взаемозв'язки мiж ними; визначено методи i мехaнiзми забезпечення функцюнування системи технологiчного тдприемництва.
Ключовг слова: концепдiя, кiнетичне тдприемництво, технолопчне тдприемництво, система технолопчного тдприемництва.
Бутенко А. И., Шлафман Н. Л., Бондаренко Е. В. Концепция формирования системы технологического предпринимательства в Украине
В статье изложено авторское видение концепции формирования системы технологического предпринимательства в Украине. Выделены факторы, препятствующие инновационному развитию отечественной экономики: организационные: недостаточность стимулов к формированию новых организационных форм проведения исследований и инновационных разработок, непродуманное реформирование этого сектора без ясного видения желаемого образа
науки в стране, несовершенная финансовая и кадровая политика в области науки, приведшая к критической потере потенциала исследователей, недостаточность работающих механизмов государственно-частного партнерства в области инновационных разработок, несовершенная государственная промышленная и инновационная политика; финансовые: несовершенная структура финансирования научно-технологического развития, в частности, крайне низкая доля зарубежных и отечественных предпринимательских структур; низкая эффективность механизмов концентрации ресурсов в рамках существующих механизмов выбора и реализации приоритетных направлений развития науки, технологий и техники; экономические: низкий уровень конкурентоспособности отечественного производства, и, соответственно, низкая доля инновационно активных предприятий промышленности; многие предприятия отрасли не выдерживают конкуренции даже на внутреннем рынке; потребительский рынок Украины все больше наполняют товары иностранного производства; на грани выживания оказались высокотехнологические отрасли, утрачена значительная часть научно-технического потенциала; негативные структурные сдвиги длительное время сопровождались потерей рабочих мест, экономическим упадком многих населенных пунктов, где прекратили свою деятельность градообразующие предприятия, что привело к массовой трудовой миграции экономически активного населения в другие страны. Развит понятийно-категориальный аппарат теории национальной экономики в части определения понятий «технологическое предпринимательство» (как предпринимательской деятельности по преобразованию научных знаний в инновационные идеи создания новых продуктов и технологий, приспособленных к современным цепочкам создания добавленной стоимости) и «система технологического предпринимательства» (как единый комплексный социальный институт «образование, наука, технологии, инновации, технологическое предпринимательство»); определены принципы построения системы технологического предпринимательства (целеустремленности, целостности, самоорганизации, полноты, конкуренции, открытости), критерии ее работоспособности (устойчивость, стабильность, равновесие, надежность), базис (в виде научно-технической инфраструктуры), элементы и взаимосвязи между ними; определены методы и механизмы обеспечения функционирования системы технологического предпринимательства.
Ключевые слова: концепция, кинетическое предпринимательство, технологическое предпринимательство, система технологического предпринимательства.
A. I. EyreHKO, H. .H. fflna^MaH, 0. B. EoHgapeHKo
Butenko A., Shlafman N., Bondarenko E. The concept of forming a system of technological entre-preneurship in Ukraine
The article describes the author's vision of the concept of forming a system of technological entrepreneur-ship in Ukraine. The factors hampering the innovative development of the domestic economy are singled out: organizational: the lack of incentives to form new organizational forms for conducting research and innovative development, the ill-conceived reform of this sector without a clear vision of the desired image of science in the country, an imperfect financial and personnel policy in the field of science, leading to a critical loss potential of researchers, inadequate functioning mechanisms of public-private partnership in the field of innovative development, imperfect state industrial and innovation policy; financial: an imperfect structure for financing scientific and technological development, in particular, an extremely low share of foreign and domestic business structures; low effectiveness of mechanisms for concentration of resources within the existing mechanisms for selecting and implementing priority directions for the development of science, technology and technology; economic: a low level of competitiveness of domestic production, and, accordingly, a low proportion of innovative industrial enterprises; many enterprises of the industry do not maintain competition even on the domestic market; the consumer market of Ukraine is increasingly filling the goods of foreign production; on the
verge of survival were high-tech industries, a significant part of the scientific and technical potential was lost; negative structural changes for a long time were accompanied by the loss ofjobs, the economic decline of many settlements where the city-forming enterprises ceased their activity, which led to mass labor migration of economically active population to other countries. The conceptual-categorical apparatus of the theory of the national economy is developed in terms of definitions of the concepts "technological entrepreneurship" (as an entrepreneurial activity in converting scientific knowledge into innovative ideas for creating new products and technologies adapted to modern value-added chains) and "a system of technological entrepreneurship" (as a single complex social institute "education, science, technology, innovation, technological entrepreneurship"); the principles of building a system of technological entre-preneurship (purposefulness, integrity, self-organization, completeness, competition, openness), criteria for its efficiency (stability, stability, balance, reliability), basis (in the form of scientific and technical infrastructure), elements and relationships between them; the methods and mechanisms for ensuring the functioning of the system of technological entrepreneurship are defined.
Keywords: concept, kinetic entrepreneurship, technological entrepreneurship, system of technological entrepreneurship.
OraTra HagiSmra go pegaKmi' 21.03.2017
npHHHHTO go gpyKy 22.03.2017
