CC BY
612
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШУУШШУМ-ЛШШаИ» #26Ш5)), 2023
УДК 334.72
Ванта Наталгя МиколаХвна, 1нститут професшног освти НАПН Украти, Кшв DOI: 10.24412/2520-6990-2023-26185-13-16 КОНСУЛЬТУВАННЯ З МОЛОДЕЖНОГО ЩДПРИеМНИЦТВА В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСIЙНОÏ (ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНО1) ОСВ1ТИ: СИСТЕМА ПОЛ1ТИЧНИХ Д1Й ТА СОЦ1АЛЬНО-
ЕКОНОМ1ЧНИХ ЕФЕКТ1В
Vanina Nataliia Mykolaivna
Institute of Professional Development NAPS of Ukraine, Kiev
YOUTH ENTREPRENEURSHIP CONSULTING IN VOCATIONAL (VOCATION-TECHNICAL) EDUCATION INSTITUTIONS: SYSTEM OF POLITICAL ACTIONS AND SOCIO-ECONOMIC
EFFECTS
Анотацш.
У cmammi розглянуто cymHicmb молодiжного тдприемництва, вказана його важливкть в nepiod военного та повоенного стану. Зроблено анал1з цiннiсних настанов молодих niдnpиемцiв; вiдзначeнo opiен-товатсть noчаткiвцiв бiзнeсмeнiв на саморозвиток, ризик та свободу твopчoстi. Зроблено акцент на основт напрями niдтpимки мoлoдiжнoгo тдприемництва, opiентoваних наусунення баp'еpiв для початку власного б1знесу. Наголошена важливкть iнтeгpування програм niдтpимки niдnpиемництва у систему професшно1 (професшно-техтчног) освти.
Abstract.
The article examines the essence of youth entrepreneurship, indicates its importance during the wartime and postwar period. An analysis of value guidelines of young entrepreneurs was made; orientation of novice businessmen towards self-development, risk and freedom of creativity was noted. Emphasis is placed on the main directions of youth entrepreneurship support, aimed at removing barriers to starting one's own business. The importance of integrating entrepreneurship support programs into the system of professional (vocational and technical) education is emphasized.
Ключов1 слова: сoцiальнo-eкoнoмiчнi ефекти, noлiтичнi дИ] консультування, мoлoдiжнe тдприемни-цтво, заклади професшно1 (професшно-техтчног) освти.
Key words: socio-economic effects, political actions, counseling, youth entrepreneurship, institutions of professional (vocational and technical) education.
Одшею з особливостей сучасного етапу сота-льно-економiчного розвитку Укра!ни е активiзацiя щдприемницько! дiяльностi рiзних груп населения. Цей процес вщображае загальну тенденцш вщнов-лення економiки в перюд военного та повоенного стану, е одним iз способiв самореалГзаци особисть сного потенталу людей, способом !х адаптацп до економГчно! ситуацп, що характеризуемся падш-ням виробництва, зниженням рiвня життя, зростан-ням безробгття.
Сьогодш рiвень безробптя серед молодi Украши, спричинений повномасштабною вшною зали-шаеться досить високим, при цьому керiвництво кра!ни мае розумiння економiчних i сотальних насладив, пов'язаних зi значною присуттстю молодi у сферi активно! зайнятосп.
Вiдповiдно до Концепцп реалГзацп державно! полiтики у сферi професшно! (професшно-техшч-но!) освiти було оприлюднено Типове положення про Центр кар'ери закладу. Створення яких покликано готувати молодь до вiдкриття i ведення влас-но! справи i як1 можна застосувати для оргашзаци в закладах професiйно! (професiйно-технiчно!) освгга консультування з молодiжного тдприемни-цтва [4].
Розвиток тдприемництва е одним iз прюрите-тних напрямiв молод1жно! полiтики Укра!ни. Про-блеми, щодо пiдготовки здобувачiв професiйно!
(професiйно-технiчно!) освгга до тдприемницько! дiяльностi, активно вивчаються впчизняними нау-ковцями Л. Базиль, В. Байдулшим, Д. Закатновим, I. Гриценок, Л. £ршовою,. В. Орловим, О. Ттовою та шшими дослщниками.
Зважаючи на високий потенцiал тдприемництва не ильки для створення робочих мюць, а й для сталого iнновацiйного зростання економiки та соць ально! сфери в перюд военного стану та повоенного вгдновлення економши Укра!ни, сприяння молодь жному тдприемництву останшм часом е одним Гз прюритепв сотально-економГчно! полижки Укра-!ни.
Самостшна зайнятють та шдприемництво не е панацеею для виршення проблем, пов'язаних з молодим поколшням, осшльки лише незначна шль-шсть молодих людей мають п навички, где! та осо-бистюш якосп, як1 дозволяють !м займатися тдп-риемницькою д1яльтстю.
Однак юнуе багато ГмперативГв до перетво-рення Укра!ни на майданчик, сприятливий для розвитку молодГжного бГзнесу:
- допомога молодим людям у перетворенш !х творчих гдей у усшшш бГзнес-плани, що сприя-ють розвитку економГки;
- пряме та опосередковане створення робочих мюць у гнучких адаптивних шновацшних сферах;
«ШУШМУМ-ШУГМаУ» 2023 / PEDAGOGICAL SCIENCES
- розвиток людського капiталу та нових ком-петентностей;
- штегращя Украши у глобальну економiку.
Окрем! полiтичнi заходи, спрямованi на розвиток молод1жного щдприемництва, органiзованi до-вкола трьох основних напрямiв щдтримки:
- розвиток пiдприeмницького мислення та культури серед молодi;
- розвиток дiяльностi з надання iнформацiï, консультацш, коучингу та наставництва молодим потенцшним тдприемцям;
- усунення передбачуваних економiчних та логiстичних бар'eрiв.
У науковш лiтературi е рiзнi визначення тдп-риемництва. Оск1льки «тдприемництво» е загаль-ним термiном, що охоплюе безлiч елементiв, цi визначення часто перетинаються i конфлiктують, по-роджуючи деяку плутанину та розбiжностi серед вчених та практиков щодо того, що означае цей тер-мш. Дослiдники перераховують принаймнi 20 ви-значень щдприемництва та на основi проведених оглядiв формулюють висновок про те, що зусилля науковоï стльноти щодо досягнення консенсусу визначення «тдприемництва» дотепер не увшча-лися устхом.
Загалом визначення пiдприемництва залежить вщ дисциплiнарноï оптики дослiдника. Соцюлоп-чна оптика дозволяе розглядати щдприемництво в основному як створення iндивiдом ново1 оргатза-цiï, мереж!, соцiальноï одинищ. Пiдприемництво як об'ект i предмет соцюлопчного аналiзу е сукупт-стю сощальних структур, дш, процесiв, пов'язаних !з господарським функцiонуванням суспiльства на р!зних р!внях [2].
Психолопчна оптика фокусуе погляд на психь чних процесах iндивiда i, отже, тдприемництво ви-значаеться у термшах когттивних процесiв або психолопчних рис (зазвичай згадуються креатив-тсть, мотиващя чи особливосл мислення, що по-роджують намiр розпочати бiзнес).
Зрештою, економiстiв в основному цiкавлять структури та процеси, що лежать в основ! зрос-тання економ!чних параметр!в: к1льк1сть робочих мюць, шльшсть зайнятих, база оподаткування та ш. Враховуючи цю неоднорщшсть, визначення щдп-риемництва можуть бути об'еднат в чотири р!зт групи:
1) ор!ентоват на сощальний ефект, що розгля-дають те, як нов! елементи сощальносп конструюе та вщтворюе щдприемець;
2) ввдбивають психолопчт риси, мотивацш та встановлення тдприемця;
3) ввдзначають, яким чином тдприемницька д!яльтсть ввдображаеться на економщц
4) розглядають тдприемництво як багатовимь рну концепцш, яка охоплюе все перел!чене вище [9].
Серед визначень, у межах яких щдприемниц-тво розглядаеться як багатовим!рна концепщя, ми вважаемо найб!льш емними два визначення.
H. Stevenson описуе тдприемництво як «про-цес, з якого люди усвщомлюють володшня б!зне-
13_
сом як вар!ант чи життездатну альтернативу, розро-бляють вде1' для б!знесу, вивчають процес станов-лення б!знесу та шщшють основу та розвиток б!з-несу» [11].
Молод!жне тдприемництво у фундаменталь-тй пращ F. Chigunta (2002) визначаеться наступ-ним чином: «Практичне застосування тдприемни-цьких якостей, таких як шщатива, шновацп, креа-тивтсть та готовтсть до ризику, у робочому середовищ! (або при самостшнш зайнятосп, або при працевлаштувант у невеликих починаючих фь рмах), а також використання вщповвдних навичок, необх1дних для устху у цьому середовищ! та культур!» [6].
Це визначення передбачае, що, приймаючи рь шення розпочати б!знес, молод! люди, по-перше, прагнуть повнощнного використання сво1'х власних зд!бностей i потенщалу, дшчи самостшно або ор-гатзуючись у групи; по-друге, самостшно визнача-ють сво1' власт проблеми, знаходять ршення та знаходять ресурси для реал!зацп свого б!знес-плану; по-трете, реал!зують свш власний потенщал та б!знес-план, змщнюючи впевнетсть у соб! та отримуючи можливють б!льш активного впливу на сощальне середовище [10].
У значнш кшькосп визначень як атрибутивна ознака молод!жного тдприемництва використову-еться самозайнятють. Очевидно, що такий шдхвд мае ряд обмежень i може призводити до неповного ввдображення суп та особливостей молод1жного тдприемництва. Наприклад, для того, щоб бути (молодим) тдприемцем, потр!бне ширше розу-мшня сфер б!знесу i бшьш висока здаттсть поедну-вати таланти та керувати шшими, шж у самозайня-тих людей, яш часто можуть працювати поодинщ i можуть не мати вах навичок, необх1дних для того, щоб бути щдприемцями.
Однак у рамках соцюлопчного та економ!ч-ного тдход!в тдприемництво багато хто ощнюе як самозайняпсть, головним чином тому, що на основ! ввдносно легкодоступних даних дослщники можуть простежити вплив тдприемництва на сферу зайня-тосп та трудову активтсть молод!. Кр!м того, багато економюпв використовують самозайняпсть як показник щдприемництва на тш тдстав!, що само-зайняп люди завжди, так чи шакше, виконують тд-приемницьку функщю, пов'язану з ризиком [8].
Зпдно з класичним визначенням, самозайня-тий — це платник податку, який е ф!зичною особою - тдприемцем або провадить незалежну профе-сшну д!яльтсть за умови, що така особа не е пращ-вником в межах тако1' пвдприемницько1' чи незалеж-но1' профес!йно1' д!яльност! [5]. Самозайнят! — це особи, яш не отримують зароб!тну плату чи оклад, та як! отримують свш дохвд, займаючись своею профес!ею або б!знесом за св!й рахунок i на свш страх i ризик.
Ршення молодо1' людини стати п!дприемцем е складним i визначаеться р!зними м!кро- та макрофакторами: i сощальт, i вдивщуальт встановлення формують сприйняття можливосп та ступеня зд!йсненност! п!дприемництва як вар!анта початку
РЕБАООО1САЬ 8С1Е1ЧСЕ8 / «ШУУШУУМ-ЛШШаИ» #26(185), 2023
14
кар'ери. Разом з тим юнуе закономiрнiсть: незважа-ючи на низьку частку молодих пiдприемцiв, саме молодi люди виявляють зацiкавленiсть у тому, щоб стати пiдприемцями: 48% ще! групи вважають цю форму зайнятосп бажаною, а 41% вважають И здш-сненною [8].
Порiвнюючи трудовi та загальнолюдсьш щн-носп молодих самозайнятих людей з щнностями молодих людей, як1 вiддають перевагу робот з найму, можна зазначити, що пвдприемницька особа мае певш цiннiснi переваги, як1 мають значний вплив на соцiальну поведiнку.
Виявляеться суттева рiзниця мiж цими двома групами. Зокрема, у молодих людей бiзнес-потен-цiал корелюе з такими щншсними орiентирами, як саморозвиток та самореал1защя. Згiдно з шкалою щнностей Рональда 1нглхарта, молодi бiзнесмени бшьшою мiрою орiентованi на розвиток, шж на без-пеку та самозбереження, а також переважно на се-кулярнi та iндивiдуалiстськi цiнностi, шж на тради-щю та ком'юнт [7; 8].
Цi результати сввдчать про те, що молодим са-мозайнятим людям важливо володiти i вiдчувати володiння свободою творчостi, пробувати та ризи-кувати; молодi шдприемщ менш схильнi сл1дувати традицiям i вони не схильнi придiляти прюритетну увагу створенню безпечного та стабшьного до-вк1лля. Вiдкритiсть змiнам також е специфiчною поведiнковою характеристикою молодих шдприем-цiв, у той час як конформiзм явно бiльшою мiрою властивий тим, хто волiе найману роботу.
Зважаючи на наявнiсть серед випускнишв за-кладiв професшно1 (професшно-техшчно!) освiти 0,9% безробiтних, 5,4% вшськовослужбовщв, як1 по завершенню служби постануть перед потребою професшно1 адаптацп в умовах повоенного ринку пращ, i лише 1,4% самозайнятих у сферi малого бь знесу, можна говорити про те, що юнуе потреба ор-гашзацп в закладах професiйноl (профеайно-техш-чно!) освiти консультування учнiв з молодiжного п1дприемництва [4
Молодь гордють та головне багатство Украни. Сучасне молоде поколшня особливе, адже народи-лося вже у незалежнiй Укра!щ Вони патрiотичнi, смiливi, амбiтнi, з загостреним ввдчуттям справед-ливостi. Ми можемо ними пишатися. Атому потрь бно зробити все, щоб для молодого поколшня було вщкрито якнайбшьше можливостей у життi. Однак не можна не визнати, що у сучаснш Укрш'щ пiд час вшни та у повоенний перiод, молодим людям до-сить важко знайти свое мюце у сферi трудово! акти-вностi та розпочати сощальне сходження, тому сприяння розширенню учасп молодi на ринку працi е одним iз прiоритетiв молод1жно! полггики Укра-!ни.
Молодь е головним партнером держави та по-тенщалом економiчного та iнновацiйного розвитку кра!ни, молодiжне пiдприемництво в економiцi кра-!ни займае особливе мiсце, так як являеться шстру-ментом подолання загальносвiтовоl проблеми -проблеми молодiжного безробiття, яка останнiм часом в нашш краlнi загострилась [3].
Вщповвдно до пол1тичного порядку, тдтримка молодiжного пiдприемництва базуеться на наступ-них iмперативах:
- п1дтримка молодiжного пiдприемництва мае розумiтися як довгострокова стратепя: полi-тика, спрямована на iснуючi компанil з бiльшою ймовiрнiстю принесе як вiдчутнi (новi компанп), так i невловимi результати (змши щодо молодi до самозайнятостi) у середньостроковш та довгостро-ковiй перспективу
- програми п1дтримки молодих шдприемщв особливо ефективнi, коли вони забезпечують збала-нсований, всеосяжний спектр щдтримки, оск1льки виникаючi проблеми часто взаемопов'язаш i потре-бують комплексного тдходу. Ця пiдтримка мае бути розподшена на в1дносно тривалий перiод часу, щоб бути повшстю ефективною, осшльки першi роки будь-якого п1дприемства зазвичай е найваж-ливiшими;
- яшсть вчителiв та наставник1в/консультан-тiв е ключем до успiху iнiцiатив. Молодi п1дприе-мцi особливо цiнують досвщ та ноу-хау досвiдченi-ших пвдприемщв. Основнi напрями пол1тики спря-моваш на зняття бар'ерiв для реалiзацil пiдприемницькоl iнiцiативи
1снуе досить багато досл1джень, як1 зосереджу-ють увагу саме на передбачуваних перешкодах, що стоять на шляху у потенцшних бiзнесменiв Тут важливо ввдзначити, що незалежно вiд того, чи юну-ють передбачуванi молодою людиною бар'ери i який ступiнь !х подолання, цi перешкоди, в1дпо-ввдно до теореми Томаса, е абсолютно реальними.
Оск1льки ситуацiя, що визначаеться як реальна, за сво1ми наслвдками е реальною, цi уявш перешкоди надають саме безпосереднш вплив на мо-тивац1ю i цiлепокладання тих, хто замислюеться про кар'еру тдприемця. Зг1дно з дослвдженнями, в Украíнi досить багато молодих людей висловлю-ють бажання стати тдприемцем на фонi досить ви-соко1 оцiнки можливостi реалiзувати в Украш пiд-приемницьку кар'еру. Проте, ощнюючи здiйснен-нiсть пiдприемництва, молодь таким чином ранжуе основнi перешкоди, що стоять на !хньому шляху:
- ввдсутшсть доступно1 фiнансовоl пвдтри-
мки;
- складнi адмiнiстративнi процедури
- недостатня iнформацiя та вiдсутнiсть необ-х1дних компетентностей [8].
Сьогодш в Украlнi реалiзуеться низка полтгач-них заходiв та iнiцiатив, що сприяють розвитку мо-лод1жного тдприемництва, три з яких позначають головш, векторнi напрямки пол1тики, причому щ напрями пiдтримки безпосередньо корелюють з тим, яш перешкоди зустрiчають молодi люди на етапi ухвалення ршення про те, щоб вiдкрити вла-сний бiзнес, органiзувати стартап.
1. Формування пiдприемницького мислення, позитивного ставлення до п1дприемнинтва та пiдп-ржмницько! культури серед молодi. У рамках цього напряму особливе значення мають шща-тиви, пропонованi та реалiзованi в рамках системи освiти.
«ШУШМУМ-ШУГМаУ» #26(185), 2023 / PEDAGOGICAL SCIENCES
2. Надання шформацп, консультацшних пос-луг, шструктажу та наставництва. Це напрямок та-кож може бути реалГзований у рамках системи професшно! (професшно-техшчно!) освгга: воно наць лене на допомогу молодим тдприемцям у формувант компетенцш та надання шформаци, по-в'язано! з бГзнесом, яка допоможе !м долати труд-нощГ у сво!й роботг
3. Усунення передбачуваних практичних бар'-ерГв та полегшення доступу до кредипв, субсидш, гранпв, швестицш. Вони пов'язаш з нестачею по-чаткового катталу та труднощами в отриманш зо-вшшнього фшансування, як1 особливо зачшають молодих пгдприемшв, а також пошуком фГзично! шфраструктури для розвитку свого бГзнесу.
Також розвиваються колабораци рГзних майда-нчик1в, шщитив та програм, що створюють багато-вимГрне середовище, у рамках якого реалГзуються вс назваш напрямки. Потенцшш пгдприемш отри-мують шформацш, навчаються, формують новГ на-вички та компетентности знаходять консультантГв та потенцшних швесторГв, розробляють власш про-екти, отримують гранти та монетизують реалГзацш бГзнес-платв.
ВгдповГдно до Закону Укра!ни «Про розвиток та державну пгдтримку малого Г середнього тдпри-емництва в Укра!ш» до об'екпв шфраструктури пгдтримки малого Г середнього тдприемництва належать бГзнес-центри, бГзнес-шкубатори, шнова-цшш бГзнес-шкубатори, науково-технолопчш цен-три, центри трансферу технологш, фонди пгдтри-мки малого тдприемництва, лГзинговГ компанп, консультативш центри, шшГ тдприемства, установи та оргашзаци, основним завданням яких е сприяння розвитку малого Г середнього пгдприем-ництва. Державна пгдтримка суб'екпв малого Г середнього тдприемництва включае фшансову, ш-формацшну, консультацшну пгдтримку, у тому чи-слГ пгдтримку у сферГ шновацш, науки та промислового виробництва, пгдтримку суб'екпв малого Г середнього тдприемництва, що провадять експортну д1яльшсть, тдтримку у сферГ тдгото-вки, перетдготовки Г шдвищення квалГфшаци управлшських кадрГв та кадрГв ведення бГзнесу [1].
Наприклад, Ресурсний центр «Професшний розвиток молод1жних шщитив» ДНЗ «МГжрегюна-льне вище професшне училище з полирафи та ш-формацшних технологш» було вщкрито в межах репонального експерименту за ршенням Вшниць-кого департаменту професшно! освгга Г науки. У рамках проведення експерименпв всеукра!нського рь вня, що проводилися пгд науковим керГвництвом учених 1нституту професшно! освгга НАПН Укра-!ни, було вгдкрито Центр професшно! кар'ери Кол-швського центру професшно! освгга Г Центр кар'ер-ного консультування та розвитку професшно! кар'ери ВПУ № 25 м. Хмельницького. У штат Цен-трГв зазвичай працюе група консультанпв (професшний консультант, кар'ерний консультант, бГзнес-консультант, юрисконсульт). Кар'ерне консультування традицшно здшснюють штатт психологи або сошальш педагоги закладГв освгга. Юридичт
15_
консультацп проводять штатт юристи або викла-дач1 правознавства. Б1знес-консультування реал1зу-ють здебшьшого викладач1 економ1ки, рвдше -представники партнерських оргашзацш чи робото-давшв (за згодою). Професшне консультування часто поеднуеться з кар'ерним. У випадку наявносп у штат1 Центру окремого профконсультанта, його обов'язки зазвичай покладаються на майстра виро-бничого навчання [4].
Таким чином, бшьш1сть шщатив щодо стиму-лювання творчосп молод1 та розвитку тдприемни-цького духу можуть i повинт випливати з полтгики у галуз1 освгга та професшно! тдготовки. Дл дер-жави, освгтшх установ та б1знес-сшльноти мають базуватися на стратепчнш пол1тичнш основ1 та утримувати елементи, що сприяють розвитку щдп-риемницького мислення та стимулюють б1льш1сть молодих людей займаються щдприемницькою д1я-льн1стю.
Формування п1дприемницько! культури та п1д-приемницького мислення за допомогою осв1ти та навчання мають стати одним з освгтшх прюритепв, тим б1льше у галуз1 профес1йно! (профес1йно-техн1-чно!) освгга. Програми п1дприемництва можуть бути включен! у навчальш програми (наприклад, елективш курси) для розвитку п1дприемницьких навичок та погляд1в у молод1 та шдвищення !х по1-нформованост1 щодо можливосп в1дкриття влас-ного б1знесу.
Орган1зац1я консультування з молод1жного тдприемництва в закладах професшно! (профе-сшно-техшчно!) осв1ти може сприяти розвитку молодих шдприемщв, надаючи !м необхвдш знання, навички та ресурси для устху в !хн1х б1знес-проектах. Це може включати навчання в плануванш б1з-несу, маркетингу, фшансовому управл1нн1 та 1нших необх1дних навичках для створення та розвитку бь знесу. За п1дтримки молодих тдприемшв, ц1 за-клади можуть сприяти шноващям, створенню робо-чих м1сць та економ1чному зростанню у сво!х громадах.
Список лiтератури
1. Бережницька У. Засади функц1онування орган1зац1й тдтримки та розвитку малого i середнього тдприемництва. URL: http://eip.org.ua/docs/EP_21_2_143_uk.pdf
2. Кацьора О. Соцюлопчш тдходи до визна-чення п1дприемництва / О. Кацьора // Науковий вюник Ужгородського нац1онального ун1верситету. Сер1я : Педагопка. Соц1альна робота. - Ужгород, 2013. - Вип. 29. - С. 64-67.
3. Петренко В.С., Карнаушенко А.С. Формування молод1жного тдприемництва в Укра!ш та анал1з фактор1в впливу на його розвиток. Фшансо-вий прост1р. 2019. № 3. С. 139-147.
4. Подготовка майбутшх квал1ф1кованих роб1тник1в до молод1жного тдприемництва: Довщник. / Автори-упорядники: Базиль Л.А., Бай-дул1н В.Б., Гриценок I.A., Сршова Л.М., Орлов В.Ф., Савченко М.О., Теловата М.Т., Тггова О.А. Ки!в: 1нститут профес1йно! осв1ти НАПН Укра!ни, 2022. - 196 с.
16
PEDAGOGICAL SCIENCES / «COLyOMUM-JMTMaL» #26(185), 2023
5. CO^KHH A. M. CaM03aHHHTa oco6a SK OKpe-mhh cy6'eKT TpygoBHx npaBOBigHOCHH. nopiBHrabHO-aHarnrnHHe npaBO. 2020. № 1. C. 271-273.
6. Chigunta F. Youth entrepreneurship: Meeting the key policy challenges / Oxford University. Oxford. 2002. 312 c.
7. Inglehart R. F. After Post-materialism: An Essay on China, Russia and the United States: A Comment // Canadian Journal of Sociology. 2016. Vol. 16, No. 2. P. 213—222.
8. New forms of employment // Eurofound. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. 480 c.
9. Working together for Europe's young people: A call to action on youth unemployment // European Commission. Brussels. 2013. [COM 447 final].
10. Schnurr J., Newing B. A conceptual and analytical framework for youth enterprise and livelihood skills development: Defining an IDRC niche / International Development Research Centre. Canada. 1997. 408 p.
11. Stevenson H. H. A perspective on entrepreneurship // Harvard Business School Working Paper: Harvard Business School Reference Note 384-131. Boston, 1983.
