CC BY
4ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
УДК 911:627.533.2(477.82)
M.M. Melniichuk,
PhD (Geography), Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University
O.V. Melnik,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography Lesya Ukrainka Volyn National University
P.M. Smilii,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography, laboratory assistant
Lesya Ukrainka Volyn National University
CONSTRUCTIVE-GEOGRAPHICAL ASSESSMENT OF THE HEALTH OF THE POPULATION OF THE VOLYN REGION AS AN INDICATOR OF THE GEOECOLOGICAL STATE OF
THE ENVIRONMENT
Мельншчук Михайло Михайлович,
кандидат географiчних наук, доцент кафедри ф1зично1 географп Волинського нацюнального утверситету M. Лес Украшки
Мельник Олег Володимирович, здобувач географiчного факультету , лаборант кафедри ф1зично'1 географп Волинського нацюнального утверситету M. Лес Украшки
Смтий Павло Миколайович, здобувач географiчного факультету Волинського нацюнального утверситету M. Лес Украшки
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФ1ЧНА ОЦ1НКА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1 ЯК ПОКАЗНИК ГЕОЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ
Summury. The purpose of the study is to analyze the state of health of Ivanychiv district of Volyn region, as an important indicator of the geo-ecological state of the environment. The scientific work used such methods of geographical research as: historical, comparative-geographical, cartographic, mathematical, observation, generalization, analysis and synthesis. Using the statistical method, the indicators of diseases in the territory of Ivanychiv district by age and occupational composition were calculated. The method of geoinformation modeling allowed to build maps of grouping of disease indicators by types and retrospective of the study.
A constructive and geographical assessment of the incidence and condition of the health care system in the Ivanychiv district of Volyn region by types of diseases in a given period of time. It is noted that during this time the main diseases were tumors and diseases of the respiratory, digestive and cardiovascular systems. Radical changes in the structure of health care functioning should take place recently due to pandemic measures in Ukraine and the world. The negative impact of environmental pollution from economic activities in the area, the types of which together exert a strong man-made pressure on all components of the geographical shell, on the health of the population is substantiated. The scientific novelty lies in the constructive-geographical determination of the magnitude of the reflection on the state of morbidity of the population from the impact on the environment of economic species in the Ivanychiv district of Volyn region.
The results of the research can be used in the educational process of VSU named after Lesya Ukrainka in teaching geographical, economic and tourism disciplines. The results will find their application in the legislative and executive work of local governments in the development of programs of socio-economic development of territorial communities. The materials of the research will promote the rational use of anthropogenic resources and objects of social and household services in Volyn, which will allow to qualitatively influence the course of administrative reform. A number of provisions can be used in similar studies of the regions of Ukraine.
Анотащя. Метою дослщження e аналiз стану охорони здоров'я iBaHUHiBCbKoro району Волинсько! обласп, як важливого показника геоеколопчного стану довшлля.
В науковш робоп були використаш так методи геогрaфiчних дослщжень, як: юторичний, порiвняльно-геогрaфiчний, кaртогрaфiчний, математичний, спостереження, узагальнення, aнaлiзу та синтезу. За допомогою статистичного методу розраховано показники захворювань на територп Iвaничiвського району за вжовим та професшним складом. Метод геошформацшного моделювання дозволив побудувати картосхеми групування показнишв захворювання за видами та ретроспективою дослвдження.
Проведено конструктивно-геогрaфiчну оцшку захворюваносп та стану системи охорони здоров'я на територп Iвaничiвського району Волинсько! обласп за видами захворювань в той чи шший промiжок часу.
Зазначено, що протягом цього часу основними захворюваннями стали новоутворення та захворювання дихально!, травно! та серцево-судинно! систем. Радикально! змши в структура функцюнування охорони здоров'я мали б статися в останнш час через пандемiчнi заходи в Укра!ш та свт. Обгрунтовано негативний вплив забруднення довшлля вiд ведения господарсько! дiяльностi в райош, види яко! сукупно чинять потужний техногенний тиск на уа складовi географiчно! оболонки, на стан здоров'я населення.
Наукова новизна полягае в конструктивно-географiчному визначеннi величини ввдображення на станi захворюваностi населення вщ впливу на довк1лля видiв господарського природокористування в Iваничiвському районi Волинсько! областi.
Практична значимiсть. Результати дослщження можуть бути використанi в навчальному процесi ВДУ iменi Лесi Укра!нки при викладаннi географiчних, економiних i туризмознавчих дисциплiн. Свое застосування результати знайдуть в законодавчiй та виконавчш роботi органiв мiсцевого самоврядування при розробщ програм соцiально-економiчного розвитку територiальних громад. Матерiали дослiдження сприятимуть рацюнальному використанню антропогенних ресурсiв та об'екпв соцiально-побутового обслуговування Волинi, що дозволить яшсно впливати на перебiг адмшютративно! реформи. Ряд положень може бути використано при аналогiчних дослiдженнях репошв Укра!ни.
Keywords: environment, territorial community, district, disease.
Ключовi слова: довюлля, територiальна громада, район, захворювання.
Постановка проблеми. Сукупна дiя багатьох чиннишв (соцiальних, медичних, бiологiчних, способу життя та забруднення атмосферного повiтря i питно! води) зумовлюе стан здоров'я населення i захворюванiсть людського оргашзму. Темпи iндустрiалiзацi! та урбашзацп з одночасним розвитком стресових ситуацiй призвели до того, що протягом останшх рок1в стан здоров'я населення став попршуватись [1].
Анатз останнiх дослщжень i публiкацiй. Вивченню проблематики констуктивно-географiчного аналiзу територiй сво! пращ присвятили такi вченi, як М. Д. Балджи, В. I. Вернадський, С. А. Генсiрук, К. I. Геренчук, В. О. Геринович, М. Д. Гродзинський, £. I. 1ванов, Ф. Д. Заставний, I. П. Ковальчук, О. М. Маринич, В. М. Петлш, Л. Г. Руденко, Ю. Ю. Туниця, П. Г. Шищенко, А. В. Яцик та ш
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. Обгрунтування системи заходiв з рацiонального господарювання на певнш територп, зокрема, адмшютративно! одиницi, актуально вести з позицш концептуального погляду на проблеми природокористування i визначення масштабiв вiдповiдних змiн в структурi захворюваностi мiсцевого населення.
Формулювання цшей статтi. Метою дослвдження е аналiз стану охорони здоров'я Iваничiвського району Волинсько! обласи, як важливого показника геоеколопчного стану довк1лля.
Для досягнення поставлено! мети необхвдно: з'ясувати теоретичш основи дослiдження охорони здоров'я Iваничiвського району, оцiнити розма!ття видiв захворювань в регiонi, визначити проблеми та перспективи ошгашзацп впливу на довшлля в Iваничiвському районi Волинсько! обласи задля зменшення негативних проявiв у стан здоров'я мiсцевого населення.
Виклад основного матерiалу. Забруднення атмосферного повиря впливае на здоров'я людини i бiорiзноманiття рiзними шляхами - ввд прямо! негайно! загрози до пов№ного поступового руйнування систем життезабезпечення оргашзму. Постшш атмосфернi забруднення несприятливо впливають на загальну захворюванiсть населення.
кнуе прямий зв'язок м1ж iнтенсивнiстю забруднення повиря i станом здоров'я, а, також, зростанням хронiчних неспецифiчних
захворювань, зокрема, таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легешв тощо. Забруднене повпря знижуе iмунiтет, впливае на органи дихання, сприяючи виникненню рестраторних захворювань, катарiв верхнiх дихальних шлях1в, ларингiту, ларинготрахе!ту, фарингiту, бронхиту, пневмонп. Забруднення спричиняе серцево-судиннi та iншi захворювання, зумовлюе виникнення вщдалених насл1дк1в, тобто мутагенну, канцерогенну, токсичну, тератогенну, алергенну, ембрiотоксичну i атеросклеротичну дiю. Довготривале забруднення повiтря вщбиваеться, також, на генетичному апаратi людини. Це призводить до зниження народжуваносп, народження недоношених або ослаблених дней, до !х розумово! та фiзично! вiдсталостi, тощо. Забруднене атмосферне повиря значно пiдвищуе захворюванiсть та смертнють населення вiд хронiчного бронхiту, емфiземи легень, бронхiально! астми та захворювань серцево-судинно! системи, що рiзко знижуе працездатнють населення [1].
Дуже небезпечними для людини е сполуки азоту - нiтрити i нирати, що потрапляють у повiтря з вщпрацьованими газами автомобiлiв та тд час внесения мiнеральних добрив. Деяш з них е вих1дними продуктами для синтезу канцерогенних речовин. Вдихання оксидiв азоту е причиною розвитку емфiземи та набряку легенiв, звуження дихальних шляхiв [1].
Забруднення повиря свинцем сприяе накопиченню його в печшщ, селезiнцi, нирках та шших органах. Свинець з в1дпрацьованих газiв автомобiльного транспорту, прискорюючи розпад еритроципв, дiе як протоплазматична отрута. Свинцеве отруення викликае, також, функцiональнi змши вищо! нервово! дiяльностi. Основними скаргами через свинцеве отруення е головний бшь, запаморочення, пiдвищена роздратованiсть, швидка втомлюванiсть, порушення сну [1].
Забруднення атмосферного повиря дюксидом сiрки частше призводить до виникнення таких захворювань, як хрошчний i астматичний бронхи,
бронхiальна астма, емф1зема легешв. Це особливо характерно для дггей, хоча на !х здоров'я шяким чином не впливають шквдлив1 умови пращ, палшня та шш1 чинники [1].
Здоров'я населения можна оцшити такими показниками, як середня тривалють життя при народженш або тсля досягнення певного вшу, загальна смертшсть та смертшсть дней до одного року життя, захворювашсть 1 функцюнальш вщхилення, поширешсть хвороб [1].
Здоров'я населення формуеться тд впливом як внутршшх - спадкових, властивих окремому шдивщу, так 1 зовшшшх параметр1в довк1лля, його еколопчного стану, розвитку геоморфолопчних процеав та сощальних - умов життя населення, розвитку сощально! та реабштацшно! сфери. Здорове еколопчне середовище сприяе збереженню здоров'я населення 1 попередженню його захворювань, забезпечуе нормалью умови пращ, побуту, ввдпочинку. Тому здоров'я населення може слугувати критер1ем якост1 довк1лля та напруги еколопчно! ситуацп [2].
Експерти Всесвиньо! оргаюзацп охорони здоров'я виявили, що стан здоров'я на 50-52% залежить ввд способу життя, на 20-22% - ввд спадковосп, на 18-20% - ввд стану довшлля 1 на 1012% - ввд системи охорони здоров'я [3].
Саме повпря винятково впливае на формування еколопчно! ситуацп 1 яшсть довк1лля, адже воно саме найбшьше забруднюеться викидами промислових тдприемств, транспорту,
безпосередньо передае в оргаюзм людини небезпечю речовини (через органи дихання) та поширюе забруднення на значю вщстаю, випадаючи з повиря, бруд концентруеться на шших об'ектах 1 компонентах природи (водах, грунтах, рослинносп) [14].
Х1м1чне, радюактивне та бактерюлопчне забруднення повпря, води, грунту, продукпв харчування спричинюють в оргаюзм1 людини важш патолопчю явища, глибок1 генетичю змши (табл. 1). Як ввдомо, в середньому 45% токсичних речовин потрапляе в оргаюзм людини з продуктами харчування, 30% - з питною водою, а решта - через повпря [3].
Прямим наслвдком загострення еколопчних проблем е скорочення чисельносп населення, зменшення народжуваносп, зниження природного приросту, попршення вжово! структури, розповсюдження хвороб 1 зростання спектру захворювань. 1ндикатором цих процеав, певною м1рою, може слугувати динам1ка населення [2].
Галузь охорони здоров'я м. Новолинська представлена 4 установами: лжарняю установи - 1 (Нововолинська центральна мюька лжарня); 4 л1карсьш амбулаторно-пол1кл1ючю установи -амбулаторп загально! практики амейно! медицини: №1 ЗПСМ КНП «НЦПМСД» (5-й Мкрорайон, 6); ЗПСМ смт. Благодатне КНП «НЦПМСД» (смт. Благодатне); №3 ЗПСМ КНП «НЦПМСД»; №4 «НЦПМСД» [4].
Вплив забруднювачiв довкшля на здоров'я людини, за [3]
Таблиця 1
1нград1ент Джерело надходження Наслщки впливу
Пил Атмосферне повпря Бронхи, бронхальна астма, пневмоюя, серцево-судиню та шфекцюю захворювання, злояюсю новоутворення
Окис вуглецю Атмосферне повпря Киснева недостатюсть, безплщдя
Орчистий анпдрид Атмосферне повпря Бронхит, ураження печшки 1 кровоносно! системи
Сполуки арки 1 азоту Атмосферне повпря Енф1зема, порушеня впамшного обмшу
Свинець Атмосферне повпря, вода, грунт Функцюналью змши центрально! нервово! системи, печшки, нирок, мозку, статевих оргаюв
Фотооксиданти Атмосферне повпря Вщставання у ваз1, зниження активносп ферменпв у кров1, порушення впамшного балансу, патолопчю змши внутршюх оргаюв та нервово! системи
Надлишок хлорид1в 1 сульфапв Вода, грунт Порушення функцш системи травлення
Надлишок кальщю Вода, грунт Утворення камеюв у нирках 1 сечовому м1хур1
Надлишок ютрапв Вода, грунт Хвороби дихально! та серцево-судинно! систем метгемоглобшем1я, зниження вмсту впамшв в оргаюзм1, зниження стшкосп до онкогенних чинниюв
Понижений вмкт фтору Вода Кар1ес зуб1в
Пдвищений вмкт фтору Вода Флюороз, утвореня жовто-буро! югментаци та дефекпв емал на зубах
Дефщит йоду Вода, грунт Ендемчний зоб (порушення фунц! щитовидно! залози)
Надлишок кадмш Вода, грунт Хвороба пай-пай, захворювання серця
Надлишок хрому Вода Захворювання нирок
Надлишок мiдi Вода Анемiя, гепатит, штоксикащя
Надлишок ртуп Вода Функцiонaльнi змши центрально! нервово! системи, систем кровообиу та сечовидшення
Надлишок цинку Вода, грунт Захворювання рухового апарату та органв травлення
Надлишок миш'яку Вода, грунт Захворювання нирок, печшки, легень, серцево-судинно! системи
Пестициди i мшеральт добрива Вода, грунт Отруення, туберкульоз, шлунково-кишковi та серцево-судинн захворювання, послаблення iмунноï системи, розвиток злояк1сних новоутворень, aномaлiя новонароджених. Зниження тривалосп життя
Своею чергою, медична галузь lBaHH4ÎBCbKoro району мае у своему склащ 1 лiкaрняну установу -Центральну районну лiкaрню; 7 Амбулаторш
загально1 практики сiмейноl медицини та Фельдшерсько-акушерський пункт (табл. 2)
41
Лшувальм та оздоровчi заклади Iваничiвського району [5]
Таблиця 2
Найменування закладу Адреса
Лiкарнянi установи
1. Центральна районна лiкaрня 45300, вул. Грушевського, 34, смт. Iвaничi
Амбулатори загально! практики сiмейноï медицини
1. Iвaничiвськa АЗПСМ 45300, вул. Грушевського, 45, смт. 1ванич
2. Грядiвськa АЗПСМ 45320, вул. Лесi Укра!нки, 1, с. Гряди
3. ЛитовезькаАЗПСМ 45325, вул. ЛеаУкршнки, 23, с. Литовеж
4. Луковичiвськa АЗПСМ 45330, вул. Селянська, 14а, с. Луковичi
5. Пaвлiвськa АЗПСМ 45342, вул. Шюльна, 42, с. Павлвка
6. Пором1вська АЗПСМ 45311, вул. Колгоспна, 9, с. Поромв
7. Старопорицька АЗПСМ 45343, вул. Молоджна, 3, с. Старий Порицьк
Фельдшерсько-акушерсью пункти
1. Бiличiвський ФАП 45351, вул. Шевченка, 41б, с.Бiличi
2. Будятичiвський ФАП 45313, вул. 8 Березня, 42, с. Будядич
3. Бужанк1вський ФАП 45310, вул. Брапв Гайворонських, 23, с. Бужанка
4. Бужковичiвський ФАП 45330, вул. Молодажна, 2а, с. Бужковичi
5. Боргтвський ФАП 45310, вул. Iитернацiоиальна, 20, с. Бортнв
6. Верхнiвський ФАП 45310, вул. Шюльна, 1, с. Верхтв
7. Грибовицький ФАП 45324, вул. Шевченка, 14, с. Грибовиця
8. Грушiвський ФАП 45347, вул. 8 Березня, 5, с. Грушв
9. Долинювський ФАП 45300, вул. Долинка, 26, с. Долинка
10. Древинвський ФАП 45327, вул. Зелена, 10а, с. Древин
11. Жaшковичiвський ФАП 45331, вул. Центральна, 9, с. Жашкович
12. Зaболотцiвський ФАП 45328, вул. Молоджна, 40, с. Заболотц
13. Завидюький ФАП 45346, вул. Центральна, 39, с. Завидв
14. Заставенський ФАП 45329, вул. Клименка, 25б, с. Заставне
15. 1ванвський ФАП 45326, вул. Шшльна, 1а, с. !ватвка
16. Клопочинський ФАП 45343, вул. Миру, 2а, с. Клопочин
17. Колонiвський ФАП 45332, вул. Шевченка, 9, с. Колона
18. Кречiвський ФАП 45315, вул. Першотравнева 13б, с. Креч1в
19. Лежницький ФАП 45311, вул. Центральна, 167, с. Лежниця
20. Луговський ФАП 45300, вул. Зелена, 8, с. Лугове
21. Менчичiвський ФАП 45323, вул. Перемоги, 6б, с. Менчиш
22. Милятинський ФАП 45347, вул. Молод1жна, 4, с. Милятин
23. Мишiвський ФАП 45326, вул. Колгоспна 11/6, с. Мишiв
24. Млинищанський ФАП 45311, вул. Шахтарська, 74, с. Млинище
25. Мовникiвський ФАП 45315, вул. Космонавт1в, 3а, с. Мовник1в
26. Морозовичiвський ФАП 45314, вул. Колгоспна, 11, с. Морозовичi
27. Низкиничiвський ФАП 45321, вул. Кисшя, 12, с. Низкииичi
28. Оришанський ФАП 45330, вул. Гагарша, 3а, с. Орищ
29. Переславишвський ФАП 45344, вул. Молод1жна, 9, с. Переславичi
30. Петрiвський ФАП 45311, вул. Тиха, 16, с. Петрове
31. Рaдовичiвський ФАП 45333, провулок Цениральний, 3, с. Радовичi
32. Риковишвський ФАП 45340, вул. Центральна,79а, с. Риковичi
33. Самовшьський ФАП 45342, вул. Шевченка, 14а, с. Самоволя
34. Стaролiшнянський ФАП 45312, вул. Миру, 41, с. Старалшня
35. Старосшьський ФАП 45342, вул. Леа Укра!нки, 57, с. Старосшля
36. Соснинський ФАП 45323, вул. Богдана Хмельницького, 73, с. Соснина
37. Тишковичшський ФАП 45322, вул. Тишковичшська, 7, с. Тишковичi
38. Топилищанський ФАП (45341, вул. Центральна, 36а, с. Топилище
39. Трубкiвський ФАП 45345, вул. Вереснева 22а, с. Трубки
40. Хрешвський ФАП 45320, вул. Миру, 39, с. Хретв
41. Щенятинський ФАП 45333, вул. Стуги, 45, с. Щенятин
Загалом про масштаби забезпечення медичним та допомiжним персоналом та наповнення необхiдним обладнанням лiкарняних установ
району та мюта Нововолинськ можна побачити в табл. 3-6.
Таблиця 3
Кiлькiсть л1кар1в ycix спещальностей, на кiнець poKy/oci6 [6]
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018
Волинська область 3846 4190 4168 4051 4004 3917 3933 3966 3917
м. Нововолинськ 262 281 257 227 193 196 177 177 191
Володимир-Волинський район 194 197 190 165 181 184 185 187 194
Горохiвський район 141 150 145 139 122 123 123 123 115
Iваиичiвський район 75 95 94 78 68 70 69 65 57
Таблиця 4
Кшьккть середнього медичного персоналу, на кмець poKy/oci6 [6
Таблиця 4
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018
Волинська область 13884 13253 11828 11291 11286 10795 10598 10368 9932
м. Нововолинськ 840 779 611 533 502 454 436 422 399
Володимир-Волинський район 669 618 553 481 525 470 460 461 447
Горохiвський район 578 624 616 509 452 403 386 374 362
Iваничiвський район 284 300 300 263 263 234 232 226 215
Порiвняно з 1989 р., у 2020 р. в 1ванмвському райош чисельнiсть населения зменшилася на 4,3 тис. оаб [32]. Народжувашсть у розрахунку на 1000 оаб зменшилась з 1990 по 2019 р. в райош з 15,4 до 101,5 а в м. Нововолинськ - з 16,5 до 9,9. Смертшсть
зросла, ввдповвдно, з 11,3 до 13,2 i з 8,0 до 11,1, що зумовило зниження природного приросту. У 1989 р. в Iваничiвському райош в сшьськш мюцевосп вперше зафiксовано природне зменшення населення. Ця тенденщя тривае i до нинi [6].
Таблиця 5
Кшьккть лжарняних лiжок, на кiнець року/одиниць [6]
1990 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018
Волинська область 14660 13675 8858 8558 8618 8349 7556 7257 7249
м. Нововолинськ 800 760 390 325 325 325 285 300 300
Володимир-Волинський район 715 645 310 310 310 310 310 300 300
Горохiвський район 640 621 290 275 275 253 187 187 187
Iваничiвський район 235 280 150 150 150 150 116 116 116
Таблиця 6
Планова eмнiсть амбулаторно-полiклiнiчних заклад1в,
на кшець року/в1дв1дувань за _ змму/одиниць [6]___
1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018
Волинська область 16210 17870 17976 18270 18652 18684 18686 19103
м. Нововолинськ 715 715 715 565 595 595 595 643
Володимир-Волинський район 775 705 755 755 755 755 755 755
Горохiвський район 970 1080 980 980 980 980 980 980
Iваничiвський район 255 595 705 705 705 705 705 705
Коефщент природного приросту населення на Iваничiвщинi поступово скорочуеться уже понад 30 рошв (з 4,1%, в 1990 р. до -11,8%«, у 2020 р.), i е катастрофiчним. Подiбною е ситуацiя i в м. Новолинськ, де з 1989 ро по 2020 р. населення скоротилося на 4,6 тис. оаб, а коефщент природного приросту населення поступово скорочуеться вщ 8,5%, в 1990 р. до -5,6%, у 2020 р.
Вщбулися змши, також, у вшовш структурi населення. Чисельшсть дорослого населення Iваиичiвського району за 2011-2019 рр. зменшилася на 1,21% (420 оаб), а м. Нововолинськ - зросло на 4,26% (1960 оаб); дней i шдлитав зросло у райош на 3,43% (949 оаб) i зменшилося у мiстi 6,55% (3016 оаб) [6].
Перше мюце на 2018 р. за причиною смерп населення Iваиичiвського району належить
ив
ялзв
хворобам оргаиiв кровообiгу (332 особи), друге мюце посвдають новоутворення (37), далi -захворюваиия оргашв дихання (20), а в м. Новолинськ, вщповщно - хворобам оргаиiв кровообiгу (5062), захворювання органiв дихаиия (97), хвороби травно! системи - 50.
За перюд 1990-2018 рр. число померлих дней до 1 року зменшилося з 184 до 86 оаб, з 11,1 до 7,6 на 1000 народжених дней, а загалом смертнiсть дiтей усiх вiкових груп з 1995 р. до 2019 р. зменшилась з 15,6 до 9,3 на 1000 чоловж вщповвдного вшу, або приблизно на 59,6%. Найвищий показник дитячо! смертностi припадае на 1995 р. Серед причин смерп дiтей домiнуючими е перинатальна патолопя, вродженi вади та шфекцшт захворюваиия, спричиненi хiмiчним, радiоактивним, бактерюлопчним забрудненням повiтря, води, грунту, продукпв харчування, а, також, шумом, вiбрацiею, електромагнiтними полями тощо [2].
У структурi захворюваностi дiтей району дом^ючими е травми та отруення (1 %о). Переважання дiтей, хворих на ендокринопатп в ра-йонi, спричинене наявнiстю низько- та середньояк1сних орних земель, нестачею мжроелеменпв у грунп (зокрема, йоду), а, вiдповiдно, i пониженим його вмiстом у землеробсьшй продукцi! [2].
У населення репону спостерiгаеться висока ураженiсть тканин пародонту. Це пов'язано з бiохiмiчними особливостями середовища, вмiстом високотоксичних сполук у повир^ груитi, нестачею фтору у водi [2].
Серед захворювань населення домiнуючими е отруення. Причиною отруень людей е забруднення грунту свинцем, марганцем, пестицидами, мiнеральними добривами та шшими iнгредiентами, як1 забруднюють продукти харчування рослинного i тваринного походження, воду. Наслiдками твердостi води е захворювання на гастрит i дуодешт, виразкову хворобу. Захворюваииям населення репону на ендокринопатп сприяе дефщит йоду у водi та и висока твердiсть. Переважання у структурi зареестрованих захворювань хронiчного бронхиту в дорослих i пневмонi! у дней зумовлене насиченим шкдливими газами повпрям [2].
Отже, медико-географiчна складова геоекологiчного аиалiзу зазначае суттеву роль природно-антропогенних чинник1в у висок1й захворюваносп мiсцевого населення спектром хвороб [2].
Про фшансову сторону функцiонуваиия медично! галузi в Iваничiвському районi говорять наступи цифри.
У 2019 рощ до зведеного бюджету Iваничiвського району надшшло 138432,4 тис. грн, в тому числ^ до загального фонду 136675,8 тис. грн або 94,0% за розписом на вказаний перюд, спещального - 1756,6 тис. грн або 100,9%. З них медична субвенщя - 2775,9 тис. грн, базова дотац1я - 4827,1 тис. грн, дотащя з мюцевого бюджету на утримання закладiв освiти та охорони здоров'я -4283,1 тис. грн, дотащя з мюцевого бюджету за
East European Scientific Journal #2(66), 2021 9 рахунок стабшзацшно! дотаци з державного бюджету - 1031,5 тис. грн, що становить 100% призначення на звiтний перюд [6].
Обсяг фшансування на бюджетну програму «Охорона здоров'я» становить 28205,1 тис. грн бюджетних кошпв, або 99,6% до рiчного призначення, з яких, 1081,3 тис. грн. - на видатки КНП «Iваничiвський районний центр первинно! медико-санпарно! допомоги», 25831,5 тис. грн - на видатки КНП «Iваничiвська центральна районна лшарня», на централiзованi заходи з л^вання хворих на цукровий та нецукровий дiабет - 1081,3 тис. грн, на ввдшкодування вартостi лжарських засобiв для лiкування окремих захворювань - 211,0 тис. грн [6].
За рахунок медично! субвенщ! профшансовано 24255,1 тис. грн видатк1в, за рахунок субвенщ! на ввдшкодування вартосп лiкарських засобiв для лiкування окремих захворювань - 211,0 тис. грн, кошпв додатково! дотаци та власних кошпв районного бюджету - 2 667,9 тис. грн, субвенщ! з шших мюцевих бюджетiв - 1071,1 тис. грн [6]. На оплату пращ з нарахуваннями спрямовано 21493,0 тис. грн, на оплату енергоноспв - 3225,3 тис. грн, що вщповвдно становить 76,2% та 11,4% ввд загального обсягу фiнансування видатшв. Заборгованiсть по розрахунках вiдсутня [6].
На придбання медикаментiв iз загального фонду бюджету використано 665,1 тис. грн, продукпв харчування - 418,2 тис. гривень. Фактичнi затрати з харчування хворого на 1 л1жкодень склали 10 грн 10 коп, по медикаментах -5 грн 62 коп. У 2018 рощ щ затрати становили ввдповщно 11 грн 69 коп i 11 грн 53 коп. Тобто ввдбулося, навиъ, зменшення видатшв на медицину, але у березш-квггш 2020 р. через вiдомi вiруснi подй' такий стан довелося авральними методами виправляти.
На лiкування хворих на цукровий та нецукровий дiабет використано 1081,3 тис. грн, в тому чи^ за рахунок медично! субвенщ! - 992,1 тис. грн, шшо! субвенщ! з обласного бюджету -29,5 тис. грн, шшо! субвенщ! з бюджепв ОТГ - 59,7 тис. грн. Пiльговi медикаменти отримували 144 особи [6]. Видатки на вщшкодування вартосп лшарських засобiв для лiкування окремих захворювань за рахунок кошпв вiдповiдно! субвенцй' з державного бюджету проведено в сумi 211,0 тис. грн, пiльговi медикаменти отримали 1142 особи. У звгтному перiодi КНП «Iваничiвська центральна районна лшарня» на видатки, також, спрямовано 439,8 тис. грн власних надходжень спещального фонду [6].
Висновки. Отже, головними наслiдками забруднення навколишнього природного середовища в1д нерацiонального ведення системи природокористування в Iваничiвському райош Волинсько! областi е катастрофiчне зростання захворюваностi в регiонi та повна неспроможнють системи охорони здоров'я належно вiдповiсти на так1 виклики сьогодення.
10 East European Scientific Journal #2(66), 2021 Список використаних джерел
1. Репональна доповщь про стан навколишнього природного середовища у Волинськш обласп за 2018 рiк. Волинська обласна державна адмшютращя. Управлiння екологп та природных ресурсiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу https: //voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/
2. Ковальчук I. П. Геоеколопя Розточчя. Монографiя / I. П. Ковальчук, М. Р. Петровська. -Львiв. - ЛНУ iменi 1вана Франка, 2003. - 192 с.
3. Пелех М. Регюнальш особливостi суспiльного здоров'я в Украш // Вiсник Львiв, унту. Серiя географ. - Львiв, 1999. - Вип. 24. -С. 56-59.
УДК 911.9; 502.5
4. Паспорт м. Нововолинська. Виконавчий комггет Нововолинсько! мюько! ради. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ivaadm.gov.ua/vidomosti-pro-raion/pasport.
5. 1ванич1вська районна державна адмшютращя. Паспорт 1ванич1вського району. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ivaadm.gov.ua/vidomosti-pro-raion/pasport-raionu.
6. Волинь 2018. Статистичний щор1чник. / За ред. В. Науменка. - Головне управлшня статистики у Волинськш области - 2019. - 443 с.
M.M. Melniichuk,
PhD (Geography), Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University
S.D. Uevich,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography Lesya Ukrainka Volyn National University
O.V. Melnik,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography Lesya Ukrainka Volyn National University
V.O. Zeiko, PhD (Geography), entrepreneur
GEOGRAPHICAL ASPECTS OF SOIL TRANSFORMATION AND GREENHOUSE
GASES EMISSIONS
Мельншчук Михайло Михайлович,
кандидат географiчних наук, доцент кафедри ф1зично1 географп Волинського нацюнального утверситету iM. Ле& Украшки
Уевич Сергш Дмитрович, здобувач географiчного факультету Волинського нацюнального утверситету iM. Лес Укратки
Мельник Олег Володимирович здобувач географiчного факультету Волинського нацюнального утверситету iM. Лесi Украшки
Зейко ВШалш Олегович, кандидат географiчних наук, тдприемець
ГЕОГРАФ1ЧН1 АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦП ГРУНТ1В ТА ЕМ1С1Я ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В
Summury. The purpose of this study is a structural-geographical analysis of transformation processes in soils due to drainage reclamation, because understanding the state of transformation makes it possible to understand the effects of a complex of factors on the land fund and the needs of agriculture and leads to the scientific study of different components of the environment and the natural environment of the natural environment and fauna, water regime, atmosphere. The tasks of the work are: to clarify existing ideas about soil transformation; analysis of peculiarities of methodological approaches; assessment of problems and outlining of perspective ways of management of transformed soils.
It has been investigated that during the drainage reclamation intensive mineralization of the organic part of the soil occurs with a significant increase of greenhouse gas emissions and processes of peat mineralization are actively developing. It is also shown that in general the study of problems of soil transformation under the influence of drainage reclamation for the Volyn region is extremely relevant. It is analyzed that a number of works of leading scientists are devoted to the problems of estimation of the degree of transformation of the agricultural landscape under the influence of reclamation works (V. E. Alekseyevsky, S. T. Voznyuk, S. G. Skoropanov, M. N. Shevchenko, P. G. Shishchenko, F. V. Zuzuk, etc.)
It has been shown that in wetlands and peatlands that have been farmed or peat-drained, greenhouse gas emissions are much higher than those of natural or dried and afforested areas. It is revealed that drainage reclamation of soils intensifies the process of greenhouse gas emission, which was used to develop a point estimate
