CC BY
11Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2012. Вып. 6. С. 242-250.
Геоэкология
УДК 574.58:574.63
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Волкова Л. А., Орлов В. О.
Нащональний утверситет водного господарства та природокористування, Piene, la-vol@mail.ru
В робота представлено матерiали еколого-географiчних дослвджень стану водних ресурсш басейнш рiчок Ршненсько! областi за показниками вмгсту залiза. Особливiсть поверхневих вод Полгсько! частини областi — це природний пiдвищений вмiст сполук залiза. Вперше розроблена карта якостi поверхневих вод за показниками вмюту залiза. В област для потреб галузей економжи використовують поверхневi та пiдземнi води. Запропоноваш заходи та методи знезалiзнення вод, з метою 1х використання для господарсько-питних та технiчних потреб населення i тдприемств, що е важливою економiчною, екологiчною та соцiальною проблемою. Ця проблема е актуальною, мае наукове, теоретичне та практичне значення.
Ключовi слова: поверхневi води, вмют залiза, джерела водопостачання, знезалiзнення.
ВСТУП
Ефективний розвиток економши та сталий розвиток суспшьства можливий лише за умови рацюнального водокористування. Сучасний р1вень розвитку суспшьства характеризуеться щор1чним зростанням обсяпв виробництва. Будь-яке виробництво та господарська д1яльн1сть людини завжди пов'язаш з використанням природных ресуршв i умов. Зростаюч1 темпи виробництва не тшьки покращують р1вень та умови комфортносп життед1яльност1, але при цьому, прямо або опосередковано впливають на стан довкшля. Охорона навколишнього природного середовища, рацюнальне використання природних ресурав, забезпечення еколопчно! безпеки життед1яльност1 людини - невщ'емна умова сталого економ1чного та сощального розвитку Укра!ни. З щею метою держава здшснюе на сво!й територп еколопчну пол1тику, спрямовану на збереження безпечного для юнування живо! i неживо! природи навколишнього середовища, захисту життя та здоров'я населення вщ негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармоншно!' взаемодп суспшьства i природи, охорону, рацюнальне використання i вщтворення природних ресурав.
Джерелами водопостачання, як правило, е поверхневi та пiдземнi води, якiснi та кшьюсш показники яких зумовленi природними умовами походження та рiвнем антропогенного навантаження. Якiсть води, залежно вщ характеру використання, нормуеться державними стандартами та шшими нормативами. Практично вс поверхневi води Укра!ни за останш десятирiччя зазнають iнтенсивного забруднення внаслщок зростаючого антропогенного навантаження, що зумовлено скидом недостатньо очищених вод, надходженням поверхневого стоку з
2012 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana, 6: 242-250.
Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol, Ukraine.
ЕКОЛОГ1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
сшьськогосподарських упдь, промислових майданчиюв та урбанiзованих територiй тощо. Як правило, якiсть рiчковоl води, особливо бшя витокiв, вiдповiдаe вимогам 1-11 класу якост з еколопчних позицiй. Однак для окремих регюшв Украши характерним е пiдвищений вмют залiза в природних водах, що вимагае впровадження заходiв щодо його зниження.
Питаннями знезалiзнення води для потреб рiзних галузей економiки присвячеш роботи науковцiв Украши та зарубiжних краш. Значнi дослiдження, з урахуванням екологiчних аспектiв, проведенi на кафедрi водопостачання та бурово! справи, кафедрi водогосподарсько! екологи, пдрологи та природокористування Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування [1, 2, 3]. Проблема використання водних ресурсiв з урахуванням !х екологiчного стану е актуальною, мае практичне та теоретичне значення.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
В статп систематизоваш матерiали власних еколого-географiчних дослщжень щодо екологiчного стану басейнiв рiчок Рiвненськоl областi, використанi данi звтв про стан навколишнього середовища обласп [4] та результати впровадження заходiв щодо покращення якостi вод [3]. Для розробки карт еколопчно! ощнки якостi поверхневих вод, обгрунтування заходiв щодо можливостi !х використання галузями економiки, використовувалися такi науковi методи як синтез, аналiз, порiвняння, а також розрахунково-анал^ичний, звiтно-статистичний та експериментальний методи. При проведенi дослiджень були використаш загальнонауковi методи. Серед спещальних - метод еколого-географiчного картографування.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Вмiст сполук залiза у поверхневих та тдземних водах зумовлено геолопчними, клiматичними, ландшафтними та пдролопчними особливостями регiону дослiджень. Рiвненська область розташована на пiвнiчному заходi Украши. I! площа становить 3,1% вщ загально! територи краши. Територiя обласп розташована у межах двох великих платформених структур - Украшського щита та Волино-Подшьсько1 плити i лише незначна дiлянка на швшчно-схщнш окраш областi лежить у межах Прип'ятського прогину. Полiська низовина у межах Рiвненськоl областi об'еднуе частини двох принципово вiдмiнних за умовами рельефотворення геоморфолопчних пiдобластей - Волинського i Житомирського Полiсся. Територiя Рiвненщини знаходиться в межах трьох артезiанських басейнiв: Волино-Подiльського, Прип'ятського та Украшського басейну трщинуватих та пластових вод [5]. Особливост геолопчно1 ютори i розвитку платформених структур зумовили своерщну яруснiсть рiвнинноl поверхнi Рiвненщини, де з пiвночi на швдень послiдовно простежуються: низовина Рiвненського Полюся, Волинська височина, рiвнина Малого Полюся та вщгалуження пiвнiчного уступу Подшьського плато. Кожен iз згаданих ярушв характеризуеться не тiльки гiпсометричними вщмшностями, але й своерiдними комплексами рельефу, особливостями формування водних ресуршв, грунтового покриву, рослинного свггу тощо.
Особливосп формування поверхневих та шдземних вод обласп зумовленi як природшми умовами, так i дieю антропогенного навантаження. Якiснi та кiлькiснi показники цих вод значно коливаються в чаш i по площi поширення.
Мiсцевi запаси рiчкового стоку складають приблизно 4% вiд загальних по держава Однак показники ресурсiв рiчкового стоку у розрахунку на 1 км2 та на 1 особу значно перевищують середш для Украши в цшому (табл. 1).
Таблиця 1
Водш ресурси рiчкового стоку (в чисельнику - км3, в знаменнику - %), за [6]
Водш ресурси, забезпечешсп
Репон 50% 75% 95%
м1сцев1 сумарш м1сцев1 сумарш мюцев1 сумарш
Украша 52,4 87,1 41,4 71,7 29,7 55,9
в тому числг
На 1 км2 86,8 - 68,6 - 49,2 -
На 1 особу 1,08 - 0,85 - 0,61 -
Р1вненська 2,33 7,00 1,79 5,33 127 3,56
область 4,45 8,04 4,32 7,43 4,28 6,37
в тому числг
На 1 км2 115,9 - 89,1 - 63,2 -
На 1 особу 1,98 - 1,52 - 1,08 -
Загальш прогнозш ресурси шдземних вод у Рiвненськiй обласп складають близько 5579,9 тис. м3/добу. З зазначено1 кшькосп ресурсiв розвiданi та затверджеш у Державнiй комiсiï по запасах корисних копалин експлуатацiйнi запаси шдземних вод у кшькосп 493,6 тис. м3/добу. З розвщаних запасiв використовуеться лише 125,0 тис. м3/добу або 25%, що зумовлюе значнi перспективи розширення використання пiдземних вод [4].
Основними джерелами водопостачання в обласп е поверхневi i шдземш води, частка використання останнiх становить приблизно 24%. Споживання водних ресуршв в областi не е постшним впродовж рокiв. Значне скорочення спостер^алося в перiод з 1990 по 2000 рш [7]. При цьому, використання поверхневих i шдземних вод значно розрiзняеться для окремих райошв областi, як за кiлькiстю води, що споживаеться, так i за джерелами водопостачання (рис. 1).
Джерела поверхневих вод - це рiчки. Гiдрографiчна мережа областi це - 171 рiчка, загальною довжиною 4,45 тис. км. На територи обласп протшае 1204 невеликих водотоюв - струмюв (довжиною до 10 км). Рiчки областi вiдносяться до басейну р.Прип'ять, яка протiкае пiвнiчно-захiдною окрашою областi впродовж 20 км. Забiр води здiйснюють з рiчок Прип'ять, Горинь, Стир, Случ, Устя, 1ква, Льва, Замчисько. Найбiльшi забори води здшснюють з рiчок Прип'ять, Горинь, Стир.
Основними споживачами води в обласп е промисловi i сшьськогосподарсью шдприемства, фабрики, заводи, лiсове господарство, транспорт, будiвельнi органiзацiï, житлово-комунальне господарство i побутове обслуговування, торгiвля i загальне харчування, державне управлшня тощо.
ЕКОЛОПЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗАХДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Рис. 1. Розподш використання водних ресурс1в по районах област
Якють поверхневих та тдземних вод залежить в1д р1вня антропогенного навантаження. Поверхнев1 водт об'екти област переважно вщносяться до слабко забруднених. Невщповщтсть якост води за х1м1чними показниками спостер1гаеться, як правило, за завислими речовинами, нафтопродуктами, ам1аком, загальним зал1зом, БПК5, формальдегидом, вмютом оргатчних речовин.
При цьому сл1д вщмггити, що для полюько! частини област1, де розташована значна площа заболочених земель е природнш тдвищений вмют зал1за. На площах, осушених за допомогою закритого гончарного та пластмасового дренажу, внаслщок тдвищеного вмюту закисних форм зал1за в Грунтових водах спостер1гаеться явище заохрювання, що призводить до порушення роботи дренажно'1 системи.
Шдвищений вмют зал1за в поверхневих водах зони Полюся зумовлено великим вмютом комплекс1в з солями гумшових кислот, вторинним заболочуванням мелюрованих земель тощо. Концентращя зал1за у вод1 залежить вщ р1вня рН та вмюту кисню. Зал1зо у Грунтових та тдземних водах може знаходитися в окиснш 1 вщновнш формь
У незначних кшькостях зал1зо необхщно оргатзму людини, так як воно входить до складу гемоглобшу. Однак надлишок зал1за (бшьше 1-2 мл/л) не тшьки значно попршуе органолептичт властивост води, збшьшуе показники кольорност та каламутност1, а 1 мае шкщливий вплив як на оргашзм людини так 1 на умови експлуатацп систем водопостачання.
За результатами анатзу даних [4] розроблена карта, що дозволяе зробити просторову ощнку вмюту затза в поверхневих водах Рiвненськоl областi (рис. 2).
Рис. 2. Вмют затза в поверхневих водах Рiвненськоl обласп
ЕКОЛОГ1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Майже у вс1х поверхневих водних об'ектах вщм!чено перевищення гранично допустимо! концентрацн (ГДК 0,3 мг/л) вщ 2 до 20 раз1в { бшьше. При цьому слщ вщмггити що нав1ть таю концентраций як 0,3-0,4 мг/л, можуть викликати появу плям кольору ¡ржи на сантехшчному обладнанш, змшити органолептичш показники питно!' води.
Забезпечення населення Р1вненсько! област питною водою здшснюеться переважно ¡з тдземних горизонта артез1анськими свердловинами систем централ1зованого та децентратзованого водопостачання. Централ1зованим водопостачанням забезпечено майже все населення мют, а в селищах мюького типу - приблизно половина. Переважна частина сшьського населення використовуе нецентратзоваш системи водопостачання, як правило ¡з шахтних колодяз1в. Водопостачання м. Р1вне здшснюеться лише з тдземних горизонта артез1анськими свердловинами систем центратзованого водопостачання.
З водопровщно! мереж! в област! пост!йно проводиться вщб!р проб води на в!дпов!дн!сть якосп. Середньообласний показник нев!дпов!дност! якост! питно! води ¿з джерел децентрал!зованого водопостачання за саттарно-х!м!чними показниками у перюд з 2000 по 2010 рш зр!с з 17,5 до 26,2%. Вщхилення в!д норматив!в виявлено за показниками: затзо загальне, каламутн!сть та кольоровють. Перевищення середньообласних показник!в спостер!галось в Р!вненському, Володимирецькому, Дубенському, Дубровицькому, Костопшьському та Сарненському районах [4].
Таким чином, високий вмют затза у поверхневих та тдземних водах вимагае обов'язкового проведення знезатзнення, тобто необх!дно проводити комплекс заход!в щодо зниження вм!сту зал!за. Враховуючи що в област! для потреб р!зних галузей економ!ки використовуеться, з загально! к!лькост!, 76% поверхневих вод питання !х знезал!знення е важливою технолог!чною, економ!чною, еколог!чною та сощальною проблемою.
Зал!зо в природних водах, залежно в!д рН, може перебувати у вигляд! двох-! тривалентних юшв, коло!д!в орган!чного та неорган!чного походження, таких як Бе (ОН)3, Бе8, Бе (ОН)2, комплексних сполук з гумату та фульвокислот, а також у вигляд! тонкодисперсно! завис! пдроксиду затза.
В питнш вод! затза повинно бути не б!льше 0,2 мг/дм3. Обгрунтування методу видалення затза з природних вод залежить вщ форм, к!лькост! зал!за ! буферних властивостей вихщно! води.
Щоб видалити зал!зо з води, застосовують в основному реагентний або безреагентний методи, при яких треба перевести розчинш форми зал!за в малорозчинн! форми Бе(ОН)з. Досягаеться це окисленням ¿з наступним його осадженням або затриманням у товщ! ф!льтрувально! засипки. Видаляти двовалентн! ¿они зал!за можна за допомогою:
а) кисню:
4Бе2+ + О2 + 10 Н2О = 4Бе (ОН)3 + 8Н+, або 4Бе2+ + 8НСО-3 + О2 + 2Н2 О = 4Бе (ОН)3 + 8СО2
Щц час окислення 1 мг пдрокарбонату затза утворюеться 1,6 мг вiльноï вугiльноï кислоти, а загальна лужшсть води знижуеться на 0,043 мг-екв./дм3, зменшуеться рН, сповiльнюються процеси окислення й гiдролiзу залiза;
б) хлору:
2Fe (НСО3 )2 + С12 + Са (НСОз)2 = 2Бе (ОН)3 + СаС12 + 6СО2, або 2FeSO4+Cl2+ЗСа (НСО3)2 = 2Fe (ОН)3 +2CaSÜ4 +CaCl2 +6CO2
На окислення 1 мг двовалентного залiза витрачаеться 0,64 мг C12, а лужшсть знижуеться на 0,018 мг-екв./дм3 на кожен 1 мг/дм3 видаленого залiза. Окислення iнтенсивно вiдбуваеться при рН > 5;
в) перманганату калда:
3Fe (НСОз)2 + KMnÜ4 + 2Н2 O = КНСОз + 3Fe (ОН)3 ++Мп О4+5СО2;
г) вапна або соди:
4Fе (НСОз)2 + 8Са (ОН)2 + О2 = 8СаСОз + 4Fe (ОН)з +6H2O, 4Fe (НСОз)2 + 8Na2 CO3 + 10Н2 O + O2 = 16NaHCO3 + 4Fe (OH)3
Метод знезалiзнення обирають залежно вiд хiмiчного складу води, ступеня знезалiзнення, продуктивностi станцiï, технологiчних випробувань.
Знезалiзнення поверхневих вод можна здшснити лише реагентними методами. Для знезалiзнення пiдземних вод найчастiше використовують безреагентний метод, оскшьки вiн простiший та дешевший. Процес полягае в тому, що в аерацшному пристро1' воду насичують киснем, при цьому частково видаляеться вугiльна кислота, частково окислюеться залiзо. Потiм воду вiдстоюють у резервуарах i фшьтрують на фшьтрах, де видаляються утворенi пластiвцi пдроксиду залiза. Тiльки якщо процес знезалiзнення безреагентним методом вiдбуваеться погано, то вдаються до реагентного методу. При цьому у вихщну воду вводять окислювачк хлор, перманганат калда, вапно, соду.
Аерацда у безреагентному методi можна проводити в спещальних пристроях або використовувати спрощену аерацiю. Спрощену аерацiю використовують, якщо вмiст залiза становить до 10 мг/дм3, у тому чи^ двовалентного не менше як 70%, рН не менше шж 6,8, лужнiсть понад (1+ Fe2+/28) мг/дм3.
При продуктивностi станци до 3200 м3/доб. та вмсп залiза до 5,0 мг/дм3 застосовують установки за нашрною схемою, а на станщях бiльшоï продуктивностi використовуються звичайш швидкi фiльтри з кварцовою засипкою крупшстю 0,8...1,8 мм, коефщентом неоднорiдностi 1,5...2,0, товщиною 1 м, розрахунковою швидюстю фiльтрування 5...7 м/год.; або крупнiстю 1...2 мм, товщиною 1,2 м та швидюстю фшьтрування 7...10 м/год. На сучасному етат навiть використовуються фiльтри з щебеневою засипкою крупшстю 5... 10 мм, товщиною засипки 2,1 м, швидюстю фшьтрування - до 20 м/год. Особливютю вшх цих фiльтрiв е те, що вихвдна вода виливаеться суцшьним струменем в боковий карман з висоти не менше 0,5 м. Для покращення аераци пропонуеться вилив iз спецiального жолоба або дiрчастоï труби.
ЕКОЛОГ1ЧН1АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗАХДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
На кафедр1 водопостачання та бурово! справи НУВГП розроблеш фшьтри з плаваючою шнополютирольно! засипкою, яю в схемах знезатзнення забезпечують високу компактнють { простоту експлуатаци установок. Як засипку у фшьтрах застосовують шнополютирол крупнютю 0,5...1,0 мм шаром завтовшки 0,5...0,7 м. Швидюсть фшьтрування встановлюють до 7 м/год. Таю установки можуть мати систему пдроавтоматики, яка забезпечуе переведення фшьтра з режиму фшьтрування в режим промивки { навпаки. Особливо перспективы установки з шнополютирольними фшьтрами е для сшьсько! мюцевосп.
Метод знезатзнення тдземних вод 1з великою концентращею затза передбачае глибоку аеращю на вентиляторних або контактних градирнях, заюнчення процесу окислення затза в контактному резервуар1 1 наступному фшьтруванш на вщкритих фшьтрах. При продуктивносп установки до 75 м3/год. використовуються контактш градирш, бшьшш - вентиляторш. Контактна градирня - це споруда з жалюзшними стшками, всередиш яко! розташовуються ящики з д1рчастим дном. В ящики завантажуються шматки коксу, пемзи, щебеню. Вода у верхнш частит розбризкуеться по площ1 1 профшьтровуеться через деюлька таких ящиюв, у результат чого вона насичуеться киснем.
В умовах коли не йдуть аерацшш методи, використовують реагентш методи. Розрахунков1 дози реагентв окислювач1в призначають такими:
хлору, мг/дм3 - Дхл= 0.7 (Бе2+),
перманганату катю, мг/дм3 - Д п= (Бе2).
Введення реагентв - окислювач1в слщ проводити безпосередньо в подавальний трубопровщ перед фшьтрами.
Знезал1знення вод поверхневих джерел передбачаеться одночасно ¡з проясненням { знебарвленням води. В поверхневих водах затзо часто знаходиться у вигляд1 комплексних з'еднань, яю можна зруйнувати в першу чергу окисленням хлором, вапном. При цьому доза вапна приймаеться вщповщно:
Дв =28 ([СО2] / 22 + [Бе2+] / 28 + Дк / е ),
де [СО2], [Бе2] - вмют вшьно! вуглекислоти та затза, мг/дм3; Дк - доза коагулянту, мг/дм3; е - екв1валентна маса коагулянту, мг/мг-екв.
На даному етат розвитку науки поки що вщсутне теоретичне обгрунтування способу знезатзнення води. В нормах проектування [8] ч1тко вказано, що метод знезатзнення належить приймати на основ1 результапв технолопчних випробувань, яю виконуються безпосередньо у джерела водопостачання.
ВИСНОВКИ
Р1вненська область богата запасами поверхневих та тдземних вод, яю використовуються р1зними галузями економши. Особливютю природних вод е тдвищений вмют затза, що мае як позитивне значення, так { негативне. Вперше, за результатами еколого-географ1чних дослщжень, була розроблена карта вмюту сполук зал1за в поверхневих водах область Для використання запашв поверхневих вод галузями економши необхщно проводити техшчш заходи щодо !х знезатзнення. Впровадження цих заход1в вимагае обов'язков1 попередш
технолопчт випробування для обгрунтування вибору методу знезалiзнення вод у кожному конкретному випадку. Проведення знезалiзнення вод е важливою економiчною, екологiчною та сощальною проблемою, мае наукове, теоретичне та практичне значення.
Список л^ератури
1. Тугай А. М. Водопостачання / А. М Тугай, В. О. Орлов. - К.: Знання, 2009. - 735 с.
2. Нечитайло М .П. Удосконалена технолопя тдготовки й знезаражування питно! води для малих об'ектш водопостачання: автореферат. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук / М. П. Нечитайло; Харкшський держ. техшчний ун-т будшництва та архггектури. - Х., 2006. - 20 с.
3. Орлов В. О. Знезал1знення тдземних вод спрощеною аеращею та фшьтруванням / В. О. Орлов -Ршне: НУВГП, 2008. - 158 с.
4. Доповщь про стан довкшля в област 2007-2010 рр. [Электронный ресурс]: Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Ршненськш обласп [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ecorivne.gov.ua/report_about_environment/
5. Коротун I. М. Географiя Рiвненськоi областi / I. М. Коротун, Л. К. Коротун - Рiвне, 1996. - 274 с.
6. Водш ресурси: використання, охорона, ввдтворення, управлшня / [А. В. Яцик, Ю. М. Грищенко, Л. А. Волкова и др.]. - К.: Генеза, 2007. - 360 с.
7. Статистичний щорiчник за 2010 рш / [за ред. О. Г. Осауленка]. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. -С. 509.
8. СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. - М.: Стройиздат, 1985. - 136 с.
Волкова Л. А., Орлов В. О. Экологические аспекты использования поверхностных вод Западного Полесья Украины // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2012. Вып. 6. С. 242-250.
В работе представлено материалы эколого-географических исследований состояния водных ресурсов бассейнов рек Ровенской области по показателям содержания железа. Особенность поверхностных вод Полесской части области - это природное повышенное содержание соединений железа. Впервые составлена карта качества поверхностных вод по показателям содержания железа. В области на нужды различных отраслей економики используются поверхностные и подземные воды. Предложени мероприятия и методы по обезжелезиванию вод, для возможного их использования на хозяйственно-питьевые и технические нужды населения и промышленных предприятий. Решение этих вопросов является важной экономической, экологической и социальной проблемой, которая весьма актуальна, имеет научное, теоретическое и практическое значение.
Ключевые слова: поверхностные воды, содержание железа, обезжелезивание.
Volkova L. A., Orlov V. O. Environmental aspects of surface waters using in the Western Ukrainian Polissia // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2012. Iss. 6. P. 242-250.
In this article eco-geographical materials of investigations of water resources of Rivne region river basins at indicators of iron content are presented. Specifics of Polissia region surface water are natural high content of iron compounds. The map of the surface water quality indicators for the iron content is given at the first time. In this area surface water and groundwater are used for needs of the various branches of economics. Activities and methods for removal of iron from water for possible use for drinking and household needs of population and industrial enterprises are offered. Solving of these issues is an important economic, environmental and social problem which is highly relevant and it has scientifical, theoretical and practical importance.
Key words: surface waters, iron content, iron removal.
Поступила в редакцию 16.08.2012 г.
