CC BY
710 East European Scientific Journal #2(66), 2021 Список використаних джерел
1. Репональна доповщь про стан навколишнього природного середовища у Волинськ1й обласп за 2018 рiк. Волинська обласна державна адмшютращя. Управлiння екологп та природних ресурсiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу https: //voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/
2. Ковальчук I. П. Геоеколопя Розточчя. Монографiя / I. П. Ковальчук, М. Р. Петровська. -Львiв. - ЛНУ iменi 1вана Франка, 2003. - 192 с.
3. Пелех М. Репональш особливосп суспiльного здоров'я в Украш // Вiсник Львiв, унту. Серiя географ. - Львiв, 1999. - Вип. 24. -С. 56-59.
УДК 911.9; 502.5
4. Паспорт м. Нововолинська. Виконавчий комггет Нововолинсько! мюько! ради. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ivaadm.gov.ua/vidomosti-pro-гаюп/ра8ро11.
5. Iваничiвська районна державна адмшютращя. Паспорт Iваничiвського району. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ivaadm.gov.ua/vidomosti-pro-raion/pasport-raionu.
6. Волинь 2018. Статистичний щорiчник. / За ред. В. Науменка. - Головне управлшня статистики у Волинсьшй областi. - 2019. - 443 с.
M.M. Melniich.uk,
PhD (Geography), Associate Professor, Lesya Ukrainka Volyn National University
S.D. Uevich,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography Lesya Ukrainka Volyn National University
O.V. Melnik,
postgraduate student (getter) of the Faculty of Geography Lesya Ukrainka Volyn National University
V.O. Zeiko, PhD (Geography), entrepreneur
GEOGRAPHICAL ASPECTS OF SOIL TRANSFORMATION AND GREENHOUSE
GASES EMISSIONS
Мельншчук Михайло Михайлович,
кандидат географiчних наук, доцент кафедри ф1зично1 географН Волинського нацюнального утверситету iM. Ле& Украшки
Уевич Сергш Дмитрович, здобувач географiчного факультету Волинського нацюнального утверситету iM. Ле& Укратки
Мельник Олег Володимирович здобувач географiчного факультету Волинського нацюнального утверситету iM. Ле& Украшки
Зейко Вталш Олегович, кандидат географiчних наук, тдприемець
ГЕОГРАФ1ЧН1 АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦП ГРУНТ1В ТА ЕМ1С1Я ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В
Summury. The purpose of this study is a structural-geographical analysis of transformation processes in soils due to drainage reclamation, because understanding the state of transformation makes it possible to understand the effects of a complex of factors on the land fund and the needs of agriculture and leads to the scientific study of different components of the environment and the natural environment of the natural environment and fauna, water regime, atmosphere. The tasks of the work are: to clarify existing ideas about soil transformation; analysis of peculiarities of methodological approaches; assessment of problems and outlining of perspective ways of management of transformed soils.
It has been investigated that during the drainage reclamation intensive mineralization of the organic part of the soil occurs with a significant increase of greenhouse gas emissions and processes of peat mineralization are actively developing. It is also shown that in general the study of problems of soil transformation under the influence of drainage reclamation for the Volyn region is extremely relevant. It is analyzed that a number of works of leading scientists are devoted to the problems of estimation of the degree of transformation of the agricultural landscape under the influence of reclamation works (V. E. Alekseyevsky, S. T. Voznyuk, S. G. Skoropanov, M. N. Shevchenko, P. G. Shishchenko, F. V. Zuzuk, etc.)
It has been shown that in wetlands and peatlands that have been farmed or peat-drained, greenhouse gas emissions are much higher than those of natural or dried and afforested areas. It is revealed that drainage reclamation of soils intensifies the process of greenhouse gas emission, which was used to develop a point estimate
of the level of anthropogenic transformation of the atmosphere. The method of P. G. Shishchenko was used to take into account the influence of qualitative indicators on the process of transformation of landscapes of Volyn region under the influence of drainage reclamation. The choice of magnitude of the degree of anthropogenic transformation of the atmosphere is considered taking into account the levels of greenhouse gas emissions from different sources by carbon dioxide equivalent and dividing them into six groups. Degrees of anthropogenic transformation of components of the natural environment for different types of territories are substantiated.
Анотащя. Метою даного дослщження е конструктивно-географiчний аналiз трансформацшних процеав у грунтах внаслвдок осушувально! мелюрацп, адже розумшня стану перебпу перетворення дае можливють для усввдомлення наслщшв впливу комплексу чиннишв на земельний фонд i потреби альського господарства та спонукае до наукового вивчення рiзних складових навколишнього природного середовища: рельефу, рослинного та тваринного свггу, водного режиму, атмосфери. Завданнями роботи е: з'ясування iснуючих уявлень про трансформацш грунтiв; аналiз особливостей методологiчних пiдходiв; оцiнка проблем та окреслення перспективних шляхiв поводження з трансформованими грунтами. Дослщжено, що при осушувальнiй мелюрацп ввдбуваеться iнтенсивна мiнералiзацiя органiчноi частини грунту i3 суттевим збiльшенням емюи парникових газiв та активно розвиваються процеси мiнералiзацii' торфу. Показано, також, що загалом дослiдження проблем трансформаци Iрунтiв пiд дiею осушувально! мелюрацп для Волинсько! областi, е надзвичайно актуальним.
Проаналiзовано, що проблематицi оцшки ступеня трансформацii агроландшафту пiд впливом мелюративних робiт присвячено низку праць провiдних учених (В. £. Алекаевський, С. Т. Вознюк, С. Г. Скоропанов, М. Н. Шевченко, П. Г. Шищенко, О. О. Бейдик, О. О. Ничая, Т. А. Тарасюк, Ф. В. Зузук, I. Б. Койнова, С. Р. Полянський, М. М. Приходько та ш).
Показано, що на заболочених землях i торфовищах, осушених тд сшьськогосподарсьш угiддя чи для видобування торфу, емюгя парникових газiв е значно вищою, нiж iз територiй, збережених у природному стан чи осушених i залiснених. Висвiтлено, що осушувальна мелiорацiя грунтiв iнтенсифiкуе процес емюп парникових газiв, що було використано для розробки бально! оцiнки рiвня антропогенно! трансформацii атмосфери. Для врахування впливу яшсних показникiв на процес трансформаци ландшафпв Волинсько! областi тд впливом осушувально! мелiорацii була використана методика П. Г. Шищенка. Описано вибiр величини ступеня антропогенно! трансформаци атмосфери з врахуванням рiвнiв викидiв парникових газiв iз рiзних джерел за екывалентом дiоксиду вуглецю та подш !х на шiсть груп. Обгрунтованi ступенi антропогенно! трансформацi! складових природного середовища для рiзних титв територiй.
Key words: reclamation, drainage, transformation, soil, environment, greenhouse gases.
Ключовi слова: мелiорацiя, осушення, трансформацiя, Трунти, довюлля, napHUKoei гази.
Актуальшсть теми дослвдження.
Осушувальна мелюратя активний антропогенний чинник, який викликае доволi радикальнi змiни геокомплексiв. Характер цих змш е складним i багатоплановим процесом. Стан осушених земель вщображае наслiдки впливу комплексу чинникiв, що характеризують специфiку земельного фонду i дае змогу оцiнити ступiнь придатносп осушуваних земель для задоволення потреб альського господарства [1, 2].
Розвиток альськогосподарського виробництва на мелiорованих землях в Укра!т традицiйно, протягом майже всього попереднього столiття, вiдбувався за рахунок розширення посiвних площ [3]. 1нтенсивне землеробство в гумiднiй зон на осушуваних землях, до того ж на органогенних та пщаних грунтах, що пiддаються дефляцii та ерози, а також на забруднених радюнуклщами грунтах, робить його еколопчно нестабiльним.
Крiм того, наразi ООН значна увага придiляеться питанню глобальних змш ктмату, якi виникають через накопичення в атмосферi парникових газiв (СО2, СН4 та NO2) [4, 5]. Ц гази, через !х теплоемнiсть, утримують тепло в атмосферi Землi чим спричиняють поступове шдвищення температури повiтря. Це, за прогнозами, може призвести до катастрофiчних наслщшв (часте виникнення ураганiв, танення льодовишв, пiдвищення рiвня води у Свгговому океанi та iн.). Тому дослщження процесiв трансформацii грунтiв пiд впливом осушувальноi
мелiорацii, що, цiлком iмовiрно, може супроводитися викидом в атмосферу парникових газiв, е надзвичайно актуальним.
Аналiз останнiх публiкацiй та дослвджень з обраноТ проблеми. Над можливютю ефективного використання осушених земель працювала низка провiдних вчених (В. £. Алексiевський, С. Т. Вознюк, С. Г. Скоропанов, М. Н. Шевченко, П. Г. Шищенко, Ф. В. Зузук та ш). Вiдомi ряд методик визначення рiвня антропогенноi трансформаци ландшафпв, запропонованих вченими.
Найпоширенiшою е бальна оцiнка П. Г. Шищенка, яка е зручною для швидко1' шльшсно! оцiнки антропогенно!' трансформацii ландшафпв, що враховуе ранг та шдекс глибини трансформацii певного виду ландшафту [6]. Однак шдекс глибини антропогенноi' трансформаци, що
використовуеться у цш методиш е величиною узагальненою i не може бути використаний для аналiзу трансформацi! кожно! складово! навколишнього природного середовища.
Мета та завдання дослвдження. Метою даного дослщження е конструктивно-географiчний аналiз трансформацiйних процесiв в грунтах внаслвдок осушувальноi мелiорацi!. Завданнями е: з'ясування юнуючих уявлень про трансформацш грунтiв; аналiз особливостей методолопчних пiдходiв; оцiнка проблем та окреслення перспективних шляхiв поводження з трансформованими грунтами.
Результати дослвдження та 1х обгрунтування. Болотнi грунти поширенi на територп Волинсько! областi, особливо в межах Полюько! низовини, в долинах Прип'яп, Тури, Циру, Стоходу [7]. 1х загальна площа становить 374 тис. га. Значному розвитковi болотного процесу сприяе велика к1льк1сть опащв, рiвниннiсть територп, слабка дренуюча роль рiчок.
Пiсля осушення i проведения агромелюративних заходiв болотнi грунти в першi десятилiття перетворюються у високопродуктивш сiльськогосподарськi упддя. Вони придатнi для вирощування високих врожав овочiв, картопл^ багаторiчних трав, конопель та шших культур [1].
Через деякий час на осушених торфових грунтах активно починають протiкати процеси мiнералiзацil торфу. Важливим при освоeннi цих масивiв пiд сiльськогосподарськi культури е регулювання запасiв оргашчно! речовини i темтв И мiнералiзацil. Це здiйснюеться шляхом двостороннього регулювання водно-повiтряного режиму i вибором оптимально! структури посiвних площ. Якщо процес штенсивно! мiнералiзацil торфу не зупинити, то торфовища середньо! потужносп (1 м) мiнералiзуються через 50-60 рошв [8].
Крiм того, рiвень викидiв парникових газiв для рiзних краш з 1998 року визначався Кютським протоколом ООН [9], а з 2015 року - Паризькою угодою [10]. Украша також входить до групи краш, яш пiдписали, як К1отський протокол так i Паризьку угоду. Тому на вах виробництвах ведеться обл1к викидiв парникових газiв i подаеться до репональних екологiчних установ у виглядi звiтiв. За подсумками року держави, як1
перевищили cboi квоти купують залишок квот у держав, яш не досягли встановленого для них р1вня викид1в [4, 5].
Викиди парникових газ1в перераховуються на екв1валент дюксиду вуглецю СО2екв., який визначаеться за формулою
СО,
= СО2 + 21СЯ4 + 310N02, тон/рк
(1)
де СО2 - емiсiя дiоксиду карбону, т/рш; СН4 -емiсiя метану, т/рщ Ы02 - емiсiя дiоксиду нирогену, т/рiк.
У свiтовому балаисi парникових газiв заболоченi землi i торфовища розглядаються як природнi акумулятори карбону, що зменшують вмiст СО2 в атмосфер^ так i джерела емюи парникових газiв [11, 12]. Вилучення СО2 з атмосфери ввдбуваеться в процеа фотосинтезу рослин. Накопичення i збереження карбону ввдбуваеться при торфоутворенш i торфонакопиченнi. Саме оргаиiчна речовина торфу сприяе утворенню карбоновмiсних газiв в умовах високо! обводненостi торфовища i за нестачi кисню.
На заболочених землях i торфовищах, осушених тд сiльськогосподарськi упддя чи для видобування торфу, емiсiя парникових газiв е значно вищою, шж iз територш, збережених у природному стаиi чи осушених i залiснених. Значення емюи парникових газiв (СО2, СН4 та N0) залежно вiд напряму використання заболочених земель i торфовищ наведено в табл. 1 (ввд'емш значення означають що газ не виднеться з територи, а поглинаеться И рослиннютю) [5].
Емшя парникових laiiit i3 торфових родовищ
Таблиця 1
з/п Напрям використання торфового родовища Одиниц1 вимiрювання СО2 СН4 N2O
1 Болота i торфовища, збережеш у природному сташ кг/гарш -856,0 7,0 1,4
2 Болота i торфовища осушеш та залюнет кг/гарш -515,0 0,00 8,2
3 Болота i торфовища, осушенi тд с/г упддя кг/гарш 13000 -31000 -1,0+1,0 11,018,0
4 Видобування торфу кг/гарш 10600,0 67,0 1,0
5 Спалювання торфу кг/ГДж 106 0,005 0,002
Процес акумуляци карбону на надм1рно зволожених територ1ях, збережених у природному сташ, вщбуваеться за рахунок неповного бюх1м1чного розкладу рослин. На заболочених землях i торфовищах, збережених у природному сташ, акумулюеться вiд 100 до 500 кг/гарш карбону, що вщповщае емюи СО2 367,01835,0 кг/гарш [5]. Значення акумуляци карбону залежить ввд вiку торфовища i може бути визначене за формулою:
С = С0- e-at, г/м2рк, (2)
де Co - початкова норма акумуляци карбону, кг/гарш; а - коефщент, р1к-1; t - вш торфового родовища, рок1в [12].
Отже, продуктивнють торфового родовища по акумуляци карбону знижуеться з часом у два-три
рази. Вш торфовища наближено визначають за потужнiстю шару торфу з умови його накопичення, в середньому, 0,5-1,0 мм/рiк.
Хоча збережеш у природному станi болота i торфовища е акумуляторами карбону, з 1х поверхнi ввдбуваеться емiсiя метану, яка значно зростае з вшом, та е шюдлившою, за емюш СО2 [12]. Захвдними фахiвцями пропонуеться розробка старих торфових родовищ та 1х повторне заболочення [13]. Таю ди дозволяють знизити емiсiю е^валенту СО2 до 50% [13]. Протягом року емгая парникових газiв е неоднорщною. У холодну пору року знижуеться, а в теплу - тдвищуеться.
Для оцшки загального рiвня перетвореностi атмосфери потрiбно додатково порiвняти рiвнi емюи парникових газiв за шших напрямшв землекористування, як1 використовуються при
оцшщ антропогенно! перетвореносп ландшафпв, таких як: заповщт територи, люи, луки та пасовища, багаторiчнi насадження, орнi землi, землi забудови, водосховища, земл1 промислового використання i земл1 порушенi видобуванням корисних копалин. Кругооби- карбону у природi зображено на рис. 1.
Уа грунти, яш мiстять органiчну частину е джерелами емiсi! парникових газiв, переважно СО2.
Чим бiльше грунт мiстить оргашчно!' частини тим ця емiсiя е штенсившшою. Метан може видiлятися з грунпв при !х надмiрному зволоженш, дiоксид нiтрогену - при використанш технологiй землеробства зi внесениям штратних добрив, а також вирощуваинi рослин, як акумулюють нiтроген (переважно бобовi культури).
Рис. 1. Кругообiг карбону у npupodi [14]
На заповвдних територiях, зазвичай, зберiгаеться природна рослиншсть, яка акумулюе карбон, перетворюючи при цьому СО2 у процесi фотосинтезу. Тому рiвень акумуляцi! СО2 на цих територiях, в основному, значно перевищуе рiвень емiсii парникових газiв у перерахунку на еквiвалент СО2. Винятком можуть бути старi торфовища з шаром торфу бiльше 2 м, збережеш у природному сташ, як1 починають iнтенсивно видiляти метан. Цей процес пiдтримуеться життедiяльнiстю анаеробних метангенних бактерiй.
Лiси е найбшьшими природними акумуляторами карбону, тому на залюнених територiях рiвень акумуляцii СО2 значно перевищуе рiвень емiсii парникових газiв. Навiть на осушених заболочених землях i потiм залiснених ця тенденщя зберiгаеться.
На луках та пасовищах, де е достатня шльшсть зелено! рослинностi рiвень поглинання СО2 перевищуе рiвень його емiсii. На осушених територiях, що використовуються тд сiнокоси та пасовища, де не виконують робiт з обробiтку грунту, рiвень емiсii та поглинання СО2 е приблизно однаковими.
На орних землях емгая парникових газiв iнтенсифiкуеться обробiтком грунту, процесами розкладу залишк1в рослин та внесенням мiнеральних добрив. Емiсiя парникових газiв у перерахунку на екывалент СО2 перевищуе !х поглинання та акумуляцш рослиннiстю.
На землях тд забудовою, землях промислового призначення та транспортно! iнфраструктури вiдбуваеться iнтенсивне видшення парникових газiв внаслiдок спалювання палива, розкладу смитя, життедiяльностi тварин та шших процесiв.
При спалюваннi палива у перерахунку на одну тону карбону утворюеться 3,67 т СО2. Залежно ввд умов спалювання i присадок до палив можуть видмтися й iншi парниковi гази, таш як метан, оксиди карбону, штрогену та iншi. Основними джерелами викидiв е котельнi, електростанцп, технолопчш процеси виробництв, двигуни внутрiшнього згорання транспорту та iншi.
Основними корисними копалинами, як1 видобувають у Волинськш областi е вугiлля (об'еднання «Волиньвуплля») та торф (об'еднання «Волиньторф»). У процеа видобування вугiлля видiляеться метан, що знаходиться у порожнинах та порах вугшьних пластiв. Системою вентиляци з шахт цей метан подаеться на поверхню. Насьогоднi вiдомi технологи для знешкодження цих викидiв шляхом спалювання метану i вугiльного пилу з вентиляцшних систем шахт. Шсля цього утворюеться СО2, який е менш шшдливим парниковим газом.
Емю1я парникових газiв при видобуваинi торфу, також, е суттевою (табл. 1). При цьому виднеться, в основному, СО2 через мiнералiзацiю органiчноi речовини торфу.
Отже, рiвнi емiсii парникових газiв на територ1ях з рiзним використанням е неоднаковими. Осушувальна мелiорацiя грунтiв iнтенсифiкуе процес емюи парникових газiв, що було використано для розробки бально! оцшки рiвня антропогенно! трансформацi!' атмосфери (табл. 2).
Для врахування впливу яшсних показник1в на процес трансформацii грунпв складових природного середовища Волинсько! обласп п1д впливом осушувально! мелiорацii була використана методика П. Г. Шищенка [6] з такими доповненнями: коефiцiент антропогенно!
трансформацп' розраховувався окремо для таких складових: рельефу та грунпв, рослинносп та тваринного свiту, водного режиму та атмосфери; сумарний коефщент антропогенно! трансформаций визначався як середне значення мiж цими коефiцiентами.
Враховуючи щ доповнення було проведено так1 розрахунки.
1. Коефiцiент антропогенно! трансформацп рельефу та грунпв, рослинностi та тваринного свпу, водного режиму та атмосфери
розраховувався за формулою перетвореною до такого виду:
Кп =
П. Г. Шищенка,
(3)
де si - стутнь антропогенно! трансформацй' територй', зайнято! певним видом природокористування; pi - площа територп певного виду природокористування (у %); n - кiлькiсть видiв природокористування в межах контуру регюну.
Таблиця 2
1ндекси глибини антропогенно'1 трансформацй' атмосфери
з/п Характеристика водного режиму поверхневих та пдземних вод Значення ступеня трансформацй' атмосфери
1 Територй' на яких рiвень поглинання еквшаленту дiоксиду вуглецю значно перевищуе рiвень його емiсi!' (природт заповщт територй', лiси) 1
2 Територй' на яких ршень поглинання еквiваленту дюксиду вуглецю перевищуе рiвень його емси (пасовища, сiнокоси, багаторiчнi насадження, лси на осушених територiях, болота i заболоченi територй) 4
3 Територй' на яких рiвень емiсi!' еквшаленту дiоксиду вуглецю i рiвень його поглинання приблизно однаковi (сiнокоси та пасовища на осушених територгях) 8
4 Територй' на яких ршень емси екиваленту дiоксиду вуглецю перевищуе ршень його поглинання (орт земл^ сшокоси та пасовища на осушених землях, ерудоват землi, штучт водоймища та канали) 12
5 Територй' на яких рiвень емiсi!' екв1валенту дюксиду вуглецю високий (сiльська забудова, орт землi на осушених територiях, видобування торфу) 16
6 Територй' на яких рiвень емiсi!' екв1валенту дiоксиду вуглецю дуже високий (мiська забудова, транспортнi мапстрал^ землi промислового використання) 20
Стутнь антропогенно! трансформацп територп зайнято! певним видом природокористування, що добре корелюе з методикою П. Г. Шищенка, визначався за формулою:
^ = , (4)
де ri - ранг антропогенно! трансформацп територп, зайнято! певним видом природокористування; qi - шдекс глибини
Ciyiieiii трансформацй' ландшаф^в
трансформацп' ландшафтiв; n - шльшсть видiв природокористування в межах контуру регюну.
1ндекси глибини трансформацп' приймалися за методикою П. Г. Шищенка для розрахунку коефiцiенту трансформаций В окремi групи були видiленi: люи, луки та пасовища i орш землi на осушених територiях з iндексом глибини антропогенно! трансформацп' 1,40; еродоваш землi з iндексом глибини антропогенно! трансформацп 1,55 (табл. 3).
Таблиця 3
№ п/п Види землекористування Ступiнь трансформацй' Стутнь трансформацй рослинного та Стутнь трансформацй' Ступшь трансформацй'
рельефу та грунтш тваринного свпу водного режиму атмосфери
1 природт заповщт 1 1 1 1
територй
2 лси 2,15 2,15 4 1
3 болота та заболочет територй' 3,40 3,40 4 4
4.1 луки та пасовища 4,76 4,76 4 4
4.2 луки та пасовища на осушених територiях 5,80 5,80 20 12
5 багаторiчнi насадження 6,22 6,22 8 4
6.1 орт земт 7,79 7,79 8 12
6.2 орт землi на осушених територгях 8,73 8,73 20 16
6.3 еродоваш землi 9,66 9,66 8 12
7 сiльська забудова 9,46 9,46 12 16
8 мiська забудова 11,23 11,23 16 20
9 водосховища, канали 13,11 13,11 20 12
100
10 транспорта магiстралi 15,62 15,62 12 20
11 землi промислового використання 17,76 17,76 16 20
12 землi порушет видобуванням корисних копалин (торфу) 20,00 20,00 16 16
Тобто для осушених земель приймався iндекс глибини антропогенно! трансформаций, такий же як для штучних водоймищ i каналiв, а для еродованих земель - такий же як i для земель промислового використання. Значення ступеня антропогенно! трансформацп територп розрахованi за (4) становили вiд 1 до 19,2. Для зручносп шкалу було змшено пропорцiйно значенням розрахованих ступенiв вщ 1 до 20 (табл. 3).
Висновки та перспективи подальших дослiджень. При врахуваннi антропогенно! трансформацiï атмосфери для вибору величини ступеня антропогенноï трансформацiï атмосфери були врахованi рiвнi викидiв парникових газiв з рiзних джерел за еквiвалентом СО2. Зокрема, при осушувальнш мелiорацiï вiдбуваeться штенсивна мiнералiзацiя органiчноï частини грунту, що супроводжуеться сутгевим збiльшенням емiсiï парникових газiв i, вiдповiдно, еквiваленту СО2, як1 регламентуються Паризькою угодою Рамково!' конвенцiï ООН про змiни ммату 2015 року.
Для розрахунку коефщенту трансформацп атмосфери ступенi антропогенноï трансформацп атмосфери були подшет на шють груп зi значеннями вiд 1 до 20, залежно вщ рiвня викидiв СО2 (табл. 2).
Розраховаш та обгрунтованi ступенi антропогенно!-' трансформацп складових природного середовища для рiзних типiв територiй.
Список використаних джерел
1. Геренчук К. I. Природа Волинсько].' обласп // К. I. Геренчук. - Львiв: Вища школа. Вид-во при Львiв. ун-п, 1981. - 147 с.
2. Уевич С. Д. Особливостi проведення мелiоративних робiт на теренах Ратшвщини // С. Д. Уевич. - Матерiали VII Мiжнародноï науково-практичноï конференцп студентiв i аспiрантiв «Молода наука Волиш: прiоритети та перспективи дослвдження» (14-15 травня 2013 року): у 2 т. - Т. 1. - Луцьк: Схвдноевроп. нац. ун-т iм. Лес Украшки, 2013. - С. 121 - 122.
3. Рижук С. М. Агроеколопчш особливосп високоефективного використання осушуваних торфових грунтiв полiсся i люостепу : монографiя /
С. М. Рижук, I. Т. Слюсар, В. А. Вергунов. -К.: Аграрна наука, 2002. - 137 с.
4. Стадник О. С. Використання торфових ресурйв Укра!ни з урахуванням !х балансу у природi / О. С. Стадник, В. О. Гнеушев. - Зб. наук. праць. - Вип. XVI № 4. - Ки!в: СЕУ/Рiвне 2010.
5. Гнеушев В. А. Торфяные месторождения и «тепличный эффект» / В. А. Гнеушев, Р. Сопо // Уголь Украины. - К. - 2001. - № 2-3. - С. 70-72.
6. Шищенко П. Г. Прикладная физическая география / П. Г. Шищенко. - К.: Вища школа, 1988. - 192 с.
7. Головне управлшня Держземагентства у Волинськш обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zem.voladm.gov.ua
8. Шевчук М. Й. Грунти Волинсько! обласп / М. Й. Шевчук, П. Й. Зiнчук, Л. К. Колошко та ш. -Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ iM. Лей Укра!нки, 1999. - 160 с.
9. В. Ю. Константинов. Кютський протокол // Укра!нська дипломатична енциклопедiя: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ш. — К: Знання Укра!ни, 2004. — Т.1 — 760 с.
10. Паризька ктматична угода вступила в силу. Укра!на молода. 04.11.2016.
11. Chimner R.A. Long-term carbon accumulation in two tropical mountain peatlands, Andes Mountains, Ecuador / R.A. Chimner, J.M. Karberg. // Mires and Peat. - 2008. - Vol. 3 -PP. 1-10.
12. Технический кодекс установившейся практики ТПК 17.09-02-2011 (02120). Охрана окружающей среды и природопользование. Климат. Выбросы и поглощение парниковых газов : Правила расчета выбросов и поглощения от естественных болотных экосистем, осушенных торфяных почв, выработанных и разрабатываемых торфяных месторождений. - Минск, 2011. - 17 с.
13. Hnyeushev V. About the Transformation of Peat into a Renewed Resource // Peatlands international. - Fineland. - 2004. - №2/2004. -Рр. 54-55.
14. Wikipedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sv.wikipedia. org/wiki/Kolcykeln
