CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 1. С. 123-127.
УДК 911.2:504.7
КОМПЛЕКСНО-ГЕОГРАФ1ЧНЕ БАЧЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНЫХ ШЛЯХ1В ЗМЕНШЕННЯ ТЕХН0ГЕНН01 EMICII ПАРНИКОВИХ ГА31В
Сорокина Л.Ю.
1нститут географп'НАН Украти, КиТв, УкраТна
E-mail: sorokina geo@ukr.net
Серед джерел техногенно! eMicii парникових газгв, що зазначет у Кютському протокол!, - енергетичш, промислов1 тдприемства, транспорт, а також сшьське, люове господарство, шше використання земель. Один з шляхгв зменшення викид1в парникових газгв - повторне зволоження мелюрованих торфовищ. Розглянуто актуальшсть таких проеклв для Украши, обгрунтовано необх1дтсть ix виконання на комплескно-географ1чних засадах.
Ключов1 слова: парников! гази, техногенна емтая, мелюроваш торфовища, повторне зволоження, комплексно-географ1чне обгрунтування
ВСТУП
Емюя парникових газ1в (ПГ), що спричинена техногенною д1яльшстю людини, порушуе природний баланс вуглецю i, як визнано св1товою науковою спшьнотою, е одним з фактор1в сучасних змш ктмату. М1жнародне визнання ще! проблеми, постшна увага до не! мае важливе швайронментолопчне, природоохоронне значения, а також мютить економ1чш, пол1тичш асиекти. Окр1м вдосконалення технологш зменшення шюдливих викид1в шдприемствами, науковцями оирацьовуються ироекти щодо иокращення стану антропогенно змшених територш, яю е джерелами eMicii' ПГ: сшьсько- та люогосподарських упдь, а також мелюрованих торфовищ. TaKi розробки можуть розглядатися не лише як додатков1, а йяк альтернативш можливосп скорочення викид1в ПГ.
Мета статт1 - короткий анал1з досвщу дослщжень щодо повторного зволоження мелюрованих торфовищ та обгрунтування комплексно-географ1чних шдход1в до виконання таких po6iT як способу зменшення техногенно! eMicii' парникових газ1в та у цшому як важливого природоохоронного заходу.
Виклад основного матер1алу Енергетика, промисловють, видалення вщход1в е потужними джерелами парникових газ1в - двоокису вуглецю (СО2), метану (СН4), закису азоту (N2O), гщрофторвуглещв (ГФВ), перфторвуглещв (ПФВ), гексафториду cipKH (SF6) [1]. Потрапляючи в атмосферу, щ речовини не утворюють мюцевих х1м1чних аномалш навколо шдприемств-забруднювач1в, !хнш негативний вплив внаслщок глобально! циркуляцп стае шкщливим для Bciei' атмосфери Землг Зменшенню eMicii' ПГ сприяе вдосконалення технологш виробництва та утил1заци вщход1в, запровадження енергозбер1гаючих технологш тощо. В кра!нах-учасницях KioTCbKoro протоколу виконуеться обл1к кшькосп викид1в ПГ. У нашш держав! ведеться Нацюнальний електронний реестр антропогенних викид1в та абсорбцп парникових газ1в [2]. BiH вмщуе вщомосп про обсяги eMicii' точковими (енергетичш об'екти, промислов1 тдприемства), лшшними (транспортш мапстраш) та площинними (сшьсько- та люогосподарсью тдприемства) об'ектами. Оцшка
124
СОРОКИНА Л.Ю.
кшькосп викид1в виконуеться розрахунковими методами, що спричинюе певну невизначешсть результата щор1чно! швентаризацп викид1в парникових газ1в [2, 3].
Особливих шдход!в до вивчення, специф1чних метод1в вим1рювання емюп ПГ 1 опрацювання шлях1в И зменшення потребують площинш об'екти, серед яких -осушеш торфовища. Ц1 територи зазнали суттевих змш внаслщок мелюрацп 1 подальшого сшьськогосподарського використання та для торфорозробки. Надм1рна ем^я ПГ е тут техногенно спричиненою. Внаслщок змш бюгеох!м!чних процешв на осушених торфовищах значно збшьшуеться утворення та надходження до атмосфери С02 та Ы20. Повторно зволожеш торфовища здатш накопичувати щ речовини. Для багатьох кра!н це е пщставою для проведения дослщжень 1 опрацювання технологш повторного зволоження осушених торфовищ з метою зменшення емюп ПГ та, вщповщно, виконання зобов'язань Кютського протоколу 1 отримання додаткових «вуглецевих квот» для продажу. Значним е досвщ таких дослщжень у Шмеччиш [4-7], Роен [8], Бшорус! [5, 9, 10], в шших кра!нах. В Укра!ш основними напрямами багатор1чних досл1джень осушених торфов их грунта е вивчення змш !хшх ф1зико-х1м1чних властивостей внаслщок антропогенно! трансформаций охорона, рацюнальне використання, обгрунтування реабштацшних заход1в [11-13]. Досвщ повторного обводнения торфовищ отриманий у межах шмецько-украшських проекта з вщновлення популяцш певних вид1в орштофауни.
За попередшми оцшками, акумульована у торфовищах евггу кшькють вуглекислого газу дор1внюе 75% його вмюту в атмосфер!, або вдв1ч1 бшьша, шж удеревнш фггомас! земно! куль На сьогодш 15% осушених торфовищ евггу е такими потужними джерелами парникових газ1в, що шш! 85% торфовищ не в змоз1 компенсувати щ викиди [6]. Перспективи розв'язання тако! проблеми були темою обговорення на м1жнародному семшар! «Прийняття ршень - компенеащя викид1в вуглекислого газу шляхом повторного зволоження торфовищ у Схщнш Сврот» (жовтень 2010 р., Н1меччина). Його учасниками представлено сучасш напрацювання у цш галузг Значна увага була придшена методам вивчення та оцшки виносу вуглецю з торфовищ; прогнозу, мошторингу та представлению результата дослщження емюп парникових газ1в; шляхам покращення ктмату, бюр1зномашття та розвитку ефективносп торфовищ з вщновленим режимом зволоження [14].
Результатами систематичних експериментальних дослщжень викид1в парникових газ1в (С02, СН4), що виконуються науковцями Грайфсвальдського ушверситету (Шмеччина), е чисельш даш щодо !хньо! кшькост! у р1зних бютопах, анал1з динамши емюп протягом року. Аналопчш дослщження виконуються у межах сшльних шмецько-бшоруських проекта. Результати дослщжень, що виконуються на багатьох модельних об'ектах, евщчать, що 1 га мелюрованих торфовищ Бшорус! зарш внаслщок мшерал!зацп викидае до атмосфери вщ 5,5 до 22 тонн С02. Окр1м вивчення еколпчних, гщролопчних, гщротехшчних аспекта вщновлення осушених торфовищ, важливою складовою дослщжень е прогноз вщновлення торфовищ, опрацювання сукцесшних моделей екосистем, що шддаються обводнению [5, 10].
Актуальним аспектом виконання проекта з вщновлення зволоження торфовищ е також зменшення пожежонебезпеки. Особливо! ваги так! завдання набувають для Рос!!. Першочерговими питаниями росшсью досл!дники також вважають оцшку комплексно! рол! бол!т у баланс! ПГ, оцшку просторово-часово! вар!абельносп процес!в ем!с!! С02, !нтерполяц!ю даних методами Г1С-картографування на основ! матер!ал!в дистанц!йного зондування Земл! та метод!в Г1С-анал!зу [8].
КОМПЛЕКСНО-ГЕОГРАФ1ЧНЕ БАЧЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ШЛЯХ1В .
125
Основна мета експериментальних науково-прикладних проекта з повторного обводнения торфовищ, що виконуються в крашах Схщно! Свропи, - дослщження змши кшькосп викид1в парникових газ1в з поверхш торфовищ. Для усшшно! реал1зацп проекта при обгрунтуванш вибору дослщницьких дщянок враховуються характеристики !хшх природних умов, а також юридичш, фшансов1, оргашзацшш, технолопчш та шш1 аспекти, що шод1 стають переважаючими. Разом з тим, доцшьшсть проведения експериментальних 1 практичних роб1т такого змюту 1 виб1р модельних дщянок мають визначатися в першу чергу характеристиками природних умов обраних дщянок: ландшафтно! репрезентативное^, природно! цшсносп, природних меж, гщролопчним режимом територи, ступенем И змшеносп, наявшстю 1 характером техногенного забруднення та шшими.
Погляд на обводнения торфовищ з позицш ландшафтознавства дае можливють найбшьш комплексно окреслити природоохоронне значения таких заход1в, яю сприяють процесам вщновлення екосистем мелюрованих та прилеглих до них територш. При цьому зменшення викид1в парникових газ1в стае лише одним з важливих наслщюв здшснених заход1в. Результатом зволоження мелюрованих торфовищ е позитивш змши у гщрорежим1, м1кро- та мезоктматичних умовах, структур! та склад1 грунтово-рослинного покриву 1 зооценоз1в цих територш, шш1 процеси, що свщчать про вщновлення ландшафта як цшсних природних утворень.
Для Украши обгрунтування заход1в з вщновлення режиму зволоження мелюрованих торфовищ, можливосп 1хньо! практично! реал1зацп набувають актуальности саме при комплексно-географ1чному пщход1 до постановки завдань, вибору дослщницьких метод1в та формулювання очшуваних результата.
Площа осушених торфовищ в Украш складае близько 1млн га, запаси торфу оцшюються у 1853 млн. тонн, площа спрацьованих (мшератзованих) торфовищ -близько 100 тис. га, торфових згарищ - приблизно 3 тис. га [13]. Як вщзначають фахшщ у галуз1 грунтознавства 1 агроекологп, значна частина осушених торфовищ не використовуеться, деградуе; тут щор1чно на 1 га втрачаеться до 7-9 тонн сухо! торфомаси через мшерал1защю оргашчно! речовини торфу. Продукти цього процесу
- парников! гази, водорозчинш сол1, оргашка. Таю територи потребують ренатурал1зацп (повторного заболочування) I створення ноосферних природоохоронних територш, що сприятиме вщродженню водно-болотних екосистем, яю виконують важлив1 екосередовищш функцп [11, 13].
Прийняття ршень щодо вщновлення водного режиму осушених торфовищ мають грунтуватися на багатоаспектому анал1з1 кожного пропонованого для запровадження таких заход1в об'екта. Приуроченють значно! частини торфовищ до Украшського Полюся спричинюе !хнш незадовшьний геоеколопчний стан через забруднення, що пов'язаш з авар1ею на ЧАЕС, з шшими джерелами надходження техногенних речовин. Як вщомо, торфовища е природними акумуляторами забруднювач1в, для них властив1 висою коефщенти переходу таких речовин з грунту до рослин. Рад1ацшне забруднення сшьськогосподарсько! продукцп залишаеться актуальною проблемою не лише для найбшьш постраждалих областей
- Ки1всько1 1 Житомирсько!. Радюактивно забруднеш внаслщок аварп на ЧАЕС територи також присутш, наприклад, в 30-км зош впливу Р1вненсько1 АЕС, у И швшчно-захщнш частиш, що характеризуеться розповсюдженням торфовищ, значною м1рою - осушених. Об'ектами радюеколопчного вивчення також е або ж мають стати природш заповедники - Р1вненський, Полюький, Черемський та деяю
126
СОРОКША Л.Ю.
rnmi, де зареестроваш значш píbhí радюактивного забруднення. Дослщження з радюекологи та paflioreoxiMil болотних екосистем Р1вненського природного заповедника свщчать про значну роль торфовищ у накопиченш радюцезда [15]. Прогноз поведшки радюнукладв та шших забруднювач1в, зокрема, ixhíx мкрацшних властивостей за умов повторного зволоження - важливий аспект, що необхщно враховувати при плануванш таких заход1в. У цшому складовими ландшафтознавчого обгрунтування експериментальних дослщжень та доцшьносп, прийнятносп заход1в з вщновлення режиму зволоження торфовищ мають бути:
- анал1з ландшафтних умов i антропогенних 3míh ландшафта, у тому числ1 -наявносп забруднень дослщжувано! та сум1жних територш (як шформацшна основа для просторово! штерпретацп результапв експериментальних дослщжень);
- виявлення ландшафтно-геох1м1чних умов i ландшафтно-геох1м1чних 6ap'epÍB природного та техногенного походження (для виявлення законом1рностей i прогнозування напрямюв м1грацшних поток1в в ландшафтах, м1сць локал1зацп певних речовин-забруднювач1в);
- прогноз еволюци ландшафт1в внасл1док 3míhh умов зволоження (як основа для прогнозу 3míh кшькосп викид1в ПГ, повед1нки шших речовин-забруднювач1в);
- прогноз ризик1в прояву несприятливих для людини природно-анторпогенних процес1в в ландшафтах (п1дтоплення, винесення забруднюючих речовин, формування екотоп1в шкщливих для людини вид1в тощо).
Комплексно-географ1чною складовою обгрунтування заход1в з вщновлення мелюрованих торфовищ мають виступати проекти з ландшафтного планування як шструмент оптим1зац1! природокористування на таких територ1ях.
висновки
Зазначене коло питань - це ochobhí перспективн1 напрями дослщжень, що можуть слугувати основою для комплексно-географ1чного вир1шення проблеми в1дновлення мелюрованих торфовищ. Оскшьки так1 територй' е важливою складовою у структур! землекористування, доречним е планування в1дновлення торфовищ у межах загальних пограм оптим1зацп структури природокористування певного perioHy в цшому. Саме таке бачення проекпв щодо повторного зволоження торфовищ дае можлив1сть окреслити íxhí позитивн1 сторони, звернути увагу на геоеколог1чно проблемш аспекти i визначити найб1льш ефективш шляхи виконання.
Список л!тератури
1. Кютський протокол до Рамково! конвенцп OpraHÍ3anii Об'еднаних Нац1й про змшу кл1мату (укр/рос) 0ф1ц1йний переклад [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://zakon.nau.ua/doc/?code=995 801
2. Укра1нський реестр вуглецевих одиниць. Оф1ц1Йне ¿нтернет-представництво [Електронний ресурс]. - Режим доступа: - http://www.carbonunitsregistry.gov.ua/ua/
3. Державне агентство еколопчних гнвестиц1й Украши. Матер1али офгц1йного сайту [Електронний ресурс]. - Режим доступа: - http://neia.gov.ua - 23.02.2011
4. Edom, F.; Golubcov, A. A.; Dittrich, I.; Zinke, P. & Solbrig, B. 2007: Using Ivanov's hydromorphological theory in mire-ecology - an introduction. /Wetlands: Monitoring, Modelling, Management. Taylor &Francis, London, P. 239-247.
5. Greenhouse gas emission reduction from peatland restoration in Belarus: testing and adapting a rapid assessment tool / Minke, M., A. Thiele, J. Augustin, J. [et al] // Peatlands in the Global Carbon Cycle. Proceedings of the 2nd International Symposium on Carbon in Peatlands, Prague, Czech Republic,
КОМПЛЕКСНО-ГЕОГРАФ1ЧНЕ БАЧЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ШЛЯХ1В .
127
25-30 September 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.peatnet.siu.edu/Assets/M.pdf. -16.11.2010.
6. Joosten, H., Clarke D. 2002: Wise use of mires and peatlands. Background and principles including a framework for decision-making. International Mire Conservation Group & International Peat Society (ISBN 951-97744-8-3).
7. Succow, M. 1988: Landschaftsokologische Moorkunde. Gustav Fischer Verlag Jena, 340 s.
8. Sirin A. Boreal peatlands functions within water and carbon cycle: temporal and spatial aspects // Wise use of peatlands: Proceed. of the 12th International Peat Congress. Tampere, Finland. 2004. V. 1. P. 80-86.
9. Бамбалов H.H. Роль болот в биосфере / Бамбалов H.H. - Минск.: Бел. наука, 2005. - 285 с.
10. Козулин A.B. Методические рекомендации по экологической реабилитации нарушенных болот и по предотвращению нарушений гидрологического режима болотных экосистем при осушительных работах. / Козулин A.B., Тановицкая H.H., Вершицкая H.H. - Минск: б/и, 2010. - 58 с.
11. Зшьчук П.И. Вплив осушення^та сшьськогосподарського використання на трансформащю торфових Грунлв Полкся / П.И. Зшьчук, P.C. Трускавецький // В1сник Нацюнального ун-ту водного господарства та природокористування. Зб1рник наукових праць. - PiBHe, 2007. -№ 3 (39). Частина 1. - С. 267-275.
12. Гаськевич В. Шрогенна деградация грунлв Малого Полюся: грунтово-еколопчш та сощально-економ1чш аспекта / В. Гаськевич, М. Нецик // В1сник Львгвського ун-ту. Сер1я геогр. 2008. -Вин. 35. - С. 49-57.
13. Трускавецький Р. Не шануемо дарованого природою / Роман Трускавецький // Сшьсью Bicri. -9 листопада 2010. - № 130 (18567).
14. Сорокша Л.Ю. М!жнародний експертний семшар «Прийняття pimeHb - компенсащя викид1в вуглекислого газу шляхом повторного зволоження торфовищ у Сх1днш Сврот» / Л.Ю. Сорокша, Ю.М. Фарюн // Украшський географ1чний журнал - 2010. - № 4. - С.62-63.
15. Орлов О.О. Сучасна рад1ащйна ситуащя та результата радюеколопчних дослщжень у Р1вненському природному заповеднику (2004-2008 pp.) / О.О. Орлов // Збереження та ведтворення бюр1зномашття природно-запов1дних територш: матер1али м1жнародно1 науково-практично! конференцй, присвячено! 10-р1ччю Р1вненського природного запов1дника (Сарни, 11-13 черв. 2009 p.) PiBHe, 2009. - С. 846-856.
Сорокина Л.Ю. Комплексно-географическое видение альтернативных путей уменьшения техногенной эмиссии парниковых газов / ЛЮ. Сорокина // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). -№2, ч. 1. - С. 123-127.
Среди источников техногенной эмиссии парниковых газов, которые обозначены в Киотском протоколе - энергетические, промышленные предприятия,
транспорт, а также сельское, лесное хозяйство и другие виды использования земель. Один из путей уменьшения выбросов парниковых газов -повторное обводнение мелиорированных торфяников. Рассмотрена актуальность таких проектов для Украины, необходимость их исполнения на основе комплескно-географических подходов.
Ключевые слова: парниковые газы, техногенная эмиссия, мелиорированные торфяники, повторное обводнение, комплексно-географическое обоснование
Sorokina L. Integrated geographical view at alternative ways of the anthropogenic greenhouse gases emission reduction/ L. Sorokina. // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. -Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 1 - P. 123-127.
Sources of an anthropogenic greenhouse gases emission - energy-converting and industrial plants, transport, agriculture, forestry and other kind of land use (Kyoto Protocol, 1997 ). Peatland rewetting - one of the way to reduction the greenhouse gases emission. Currency of these projects for Ukraine, necessity to implement it on the integrated geographical approach is considered.
Keywords: greenhouse gases, anthropogenic emission, peatland rewetting, integrated geographical approach
Поступила вредакцию 08.04.2011 г.
