CC BY
16
АктуальН проблеми сучасно! медицины
СТОМАТОЛОГ1Я
УДК: 616.314.18-002-085-037:615.322:547.77
Бублй Т.Д., Костиренко О. П., Котелевська Н.В., Мошель Т.М. КОНСЕРВАТИВНИЙ МЕТОД Л1КУВАННЯ ПУЛЬП1ТУ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ЦИТРАТНОГО БУФЕРУ
УкраТнська медична стоматологiчна академiя
Вивчення впливу лимонноТ кислоти на тверд/ тканини зуба показало, що в результатi взаемоди утворюеться цитрат каль^ю, який виступае у якост/ власних резерв'т твердих тканин зуба, утворюе своердну кореневу пломбу, мае iнертне б'юлог'нне середовище, що е актуальним на сьо-годн! антиалергенним фактором. Тому метою нашого досл'дження було вивчення продуктивноТ реакцИ пульпи i твердих тканин зуба при л^ванн пульпту '¡з застосуванням цитратного буферу. Клiнiчнi! рентгенологiчнi досл'дження проводили у чотирьох пацiентiв вком в'д 21 до 35 рок'т, як лкувалися з приводу гострого часткового (обмеженого) пульпту '¡з використанням цитратного буферу. Псля антисептичноТ обробки та препарування карюзноТ порожнини на дно накладали пасту, яка виготовлена шляхом додавання до запропонованого розчину блоТ глини. Псmохiмiчне досл-дження !з використанням барвника Шиффа проводили на повздовжньому шлiфi пролiкованого зуба, який був видалений за ортодонтичними показаннями. За результатами клiнiчних / додаткових дос-лджень встановлена позитивна динамка у всх пацiенmiв, яким лкували пульпт '¡з застосуванням запропонованого методу. За результатами г'ютох'ш'нного досл'дження, псля накладання пасти з цитратним буфером спостергалася зона ущльнення твердих тканин зуба 4.8 в длянц рога пуль-пи та кар'1озноТ порожнини, а також ШИК-позитивна реакция накопичення фiбрину та мукопроmеТнiв у зон! дентину поблизу рога пульпи. Анал'з отриманих даних свдчить про те, що лкувальна прокладка на основ! цитратного буферу спричиняе протизапальну дю, не мае побiчних ефекmiв / про-типоказань. Кр'ш того, накопичення фiбрину / мукопроmеТHiв в зонах предентину та регулярного дентину поблизу рога пульпи вказуе на початок активно)' фази процесу в'дмежування в'д осередку деструкцИ, який в ц/'й длянц мае максимальну ШИК-позитивну реак^ю. Ключов1 слова: цитратний буфер, пульглт, бюлопчний метод
Робота е фрагментом комплексно)' науково-до^дноТ теми кафедри терапевтичноТ стоматологи УкраТнськоТ медичноТ стоматоло^чноТ академи: «Механiзми впливу хвороботворних факmорiв на сmомаmологiчний статус оаб iз соматичною паmологiею, шляхи Тх корекци та блокування» (державний реестра^йний № 0115и001138).
Вступ
Детальне вивчення бюлогп тканини пульпи дозволило встановити значн и репаративн та пластичн можливост [1,2,3]. Ц дан стали основою патогенетичноТ терапи пультту. Незважаю-чи на доцтьнють консервативно' терапи цього захворювання, особливо на початкових етапах патолопчного процесу, при випадковому розк-ритт порожнини зуба у молодих па^ен^в без обтяжливоТ соматичноТ патологи [4,5], цей метод не зайняв домшуючу позицш серед шших видiв лкування пультту.
У якост лкувальноТ пов'язки зазвичай реко-мендуеться використовувати гщроокис кальцш, який мае бактерицидну дш, запоб^ае резорбци кютковоТ тканини, стимулюе утворення дентин-ного мютка при прямому покритт пульпи. Однак, класичн форми пдроокису кальцш мають ряд недолив: розсмоктування матерiалу у вологому середовище зниження ефективносл при контакт з пов^рям внаслщок частковоТ карбошзаци. Та-
кож, завдяки високш лужносп, мшусом впливу пдроокису кальцш на пульпу е ризик хiмiчного ошку при надмiрному внесены у карюзну порож-нину.
Пошуки нового бюджетного методу тривають, що робить дане дослщження актуальним. Про-ведене нами рашше вивчення впливу лимонноТ кислоти на твердi тканини зуба показало, що в результат ^еТ взаемоди утворюеться цитрат ка-льцш [6,7]. Це погано розчинна у водi субстан-^я, яка спочатку може з розчиненого стану перейти у нерозчинну кристалiчну речовину. Донором юшв кальцш виступають власн резерви твердих тканин зуба. На нашу думку, вказана речовина здатна утворити своерщну кореневу пломбу, яка мае шертне бiологiчне середовище, що е актуальним на сьогодн антиалергенним фактором. 1Т щiльнiсть залежить вщ певноТ кон-центраци цитратного буферу, яка повинна бути на постшному рiвнi [8]. Тому, використання даноТ речовини вирiшуе вказану проблему впливу гщ-
роксиду кальцш на пульпу i не змшюеться вщ лужностi середовища при запальних процесах пульпи.
Мета дослщження
Вивчення продуктивно! реакцп пульпи i твер-дих тканин зуба при лкуванш пульпiту iз засто-суванням цитратного буферу.
Матерiали та методи
Дослщження проводили у чотирьох па^енпв вiком вiд 21 до 35 рош, якi лiкувалися з приводу гострого часткового (обмеженого) пульшту iз ви-користанням цитратного буферу. Основними критерiями вибору методу лiкування була наяв-нiсть зворотних запальних процеав тканин пульпи, визначених основними кл^чними та до-датковими методами дослщження згщно прото-колiв надання медично! допомоги. 1з додаткових методiв дослщження застосовували електроо-донтодiагностику (ЕОД) апаратом ОСМ-50. По-казники до 20 мкА були критерieм вiдбору па^е-нтiв для дослiдження. Особливу увагу звертали на можливу соматичну та стоматолопчну пато-логiю пацiента i рентгенологiчну вiдсутнiсть змiн тканин пародонта. Рентгенолопчне дослiдження проводилось як до, так i через мiсяць пюля лiку-вання.
Методика лiкування полягала у наступному: пюля антисептично! обробки порожнини рота за показами проводилося знеболення вказаного зуба, препарування та медикаментозна обробка карюзно! порожнини антисептиком (0,06% р-н хлоргексидина бiглюконату), на дно карюзно! порожнини накладали пасту, яка виготовлена шляхом додавання до запропонованого розчину бто! глини. Приготування розчину цитратного буферу [8] здшснювалось послщовним змшу-ванням речовин (реаген^в):
Дистильована вода - 1,5 мл.
Лимонна кислота - 0,23 г.
Нашатирний спирт 10% - 20 мл.
Лимонна кислота - 8,0 г.
Пюля чого карюзну порожнину закривали герметичною пов'язкою. Дану сумш можна приго-товити завчасно.
В друге вщвщування (через 7 дыв) пюля контролю електрозбудливост пульпи та при вщсут-ност негативно! динамки проводили подальше лкування, видаляли герметичну пов'язку та за-лишки лкувально! пасти, накладали iзолюючу прокладку та реставрували коронку зуба з вико-ристанням композитного матерiалу свiтлового затвердiння.
У одного iз чотирьох пацiентiв, як знаходили-ся пiд нашим наглядом, був дiагностований гос-трий частковий пульшт зуба 4.8 та визначен ор-тодонтичнi показання до його видалення. Заручившись згодою патента, було проведене лку-вання вказаного зубу та видалення його через тиждень. Далi виготовили товстi шлiфи: зуб поз-довжньо розрiзали навпт, шлiфували алмазним
диском на малих обертах пщ водяним охоло-дженням та на спе^альному склi, ретельно промили водою, висушили. Матерiал riстохiмiч-но забарвлювали реактивом Шиффа та вивчали пщ бiнокулярною лупою (МБС-9). Отриманi ре-зультати фiксували цифровим фотоапаратом Canon A-590.
Результати дослщження та 1х обговорення
Критерiями ефективностi запропонованого методу лiкування пульпiту Í3 застосуванням цитратного буферу на рiзних етапах клiнiчного спо-стереження були: 1) вiдсутнiсть скарг або наяв-нiсть незначноТ, короткочасноТ реакцп на темпе-ратурний подразник або вщчуття свербiння; 2) безболiсна перкуая; 3) данi прицiльного рентге-нографiчного дослiдження (вiдсутнiсть змiн у пе-рiапiкальних тканинах); 4) стан електрозбудли-востi пульпи зубу за результатами електроодон-тометрiТ (не перевищувала 10-15 мкА). Слщ за-значити, що у вах клiнiчних спостереженнях вн дмiчалась позитивна динамiка.
Данi рентгенолопчного дослiдження
Рис. 1. Прицльна внутр1шньоротова рентгенограма зуба 4.8. Стан через тиждень тсля лкування. Зб. х8.
На рис. 1 рентгенолопчно в^^чаеться зона ущтьнення твердих тканин зуба 4.8 в дтянц рога пульпи та карюзно! порожнини пюля накла-дання пасти з цитратним буфером.
Дан гiстохiмiчного дослiдження
На рис. 2 представлена ШИК-позитивна реа-к^я накопичення фiбрину та мукопротеМв у зон дентину (2) поблизу рога пульпи шсля накла-дання пасти з цитратного буферу (1). Слщ за-значити, що вказаний осередок забарвлення мае нерiвномiрний розподт ШИК-позитивного мукопротешу. Так, волокнистi структури преден-тину мають свiтлiший вiдтiнок, шж наступний шар регулярного дентину, який становить осно-вну частину коронки зуба. Вщзначаеться широкий проспр максимально iнтенсивного забарвлення мiж пастою з цитратного буферу та шаром регулярного дентину. В шших шарах регулярного дентину подiбних змш не виявлено.
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
властивостей, як позитивно впливають на динамку запального процесу в тканинах пульпи зуба, що дозволяе купiрувати ктычы симптоми.
На пiдставi результатiв даного дослщження можна рекомендувати використовувати цитрат-ний буфер, як альтернативу препаратам на ос-новi гiдроокису кальцш та iнших кальцiевмiсних засобiв.
References
1. Gasyuk AP, Novoselceva TV, Andreeva EV. Regeneraciya pulpy zuba [Regeneration of tooth pulp] Ukrayinskij stomatologichnij almanah. 2003;5:15-17.(Ukrainian).
2. Yugov VK, Skripnikova TP, Bublij TD. Rentgeno-morfologichni osoblivosti zmin pri pulpitah, yaki suprovodzhuyutsya utvorennyam v pulpi malomineralizovannoyi, metaplastichnoyi kistkovoyi tkanini [X-ray morphologic peculiarities of changes at pulpits that 8ccomp8nied by formation in the pulp little mineralized metaplastic bone tissue] Mir mediciny i biologii. 2012;3(34):126-128.(Ukrainian).
3. Gasyuk AP, Shepitko VI, Zhdan VN. Morfo- i gistogenez osnovnyh stomatologicheskih zabolevanij [Morpho- and histogenesis of dental diseases]. Poltava; 2008. 93 p. (Russian).
4. Nikolishin AK, Geranin SI. Zastosuvannya antiseptichnih ta gemostatichnih zasobiv pri odnoseansnomu ekstirpatsiynomu metodi likuvannya pulpitu [Application of antiseptic and hemostatic agents in a one-session extirpation method of treatment of pulpitis]. Svit meditsini ta biologiyi. 2011; 1:121-127. (Ukrainian).
5. Ruvinskaya GR, Fazylova YuV. Sovremennyye printsipy konservativnogo lecheniya pulpita [Modern principles of conservative treatment of pulpitis] Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya. 2012. 5:35 - 37. (Russian).
6. Bublij TD, Kostirenko OP. Eksperimentalne doslidzhennya vikoristannya riznih koncentracij limonnoyi kisloti v endodontiyi [Experimental study of different concentrations of citric acid in endodontics] Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2015; 4(52):17-20. (Ukrainian).
7. Kostyrenko AP, Bublij TD. Irrigaciya sistemy kornevogo kanala rastvorami limonnoj kisloty v eksperimente [Irrigation of the root canal system with solutions of citric acid in the experiment] Materialy mezhdunarodnoj prakticheskoj konferencii :Stomatologicheskoe zdorove rebenka [Materials of the International Practical Conference: Children's Dental Health]: Omsk; 2016. p. 100 - 102. (Russian).
8. BublIy TD, Kostirenko OP, Parfonova VS. Ukrainian Medical Stomatological Academy. Sposib Impregnatsiyi dentinu korenevogo kanalu. Ukraine patent 107843. 2016 Dec 12. (Ukrainian).
Реферат
КОНСЕРВАТИВНЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ ПУЛЬПИТА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЦИТРАТНОГО БУФЕРА Бублий Т.Д., Костыренко А. П., Котелевская Н.В., Мошель Т.Н. Ключевые слова: цитратный буфер, пульпит, биологический метод
Изучение влияния лимонной кислоты на твердые ткани зуба показало, что в результате взаимодействия образуется цитрат кальция, который выступает в качестве собственных резервов твердых тканей зуба, образует своеобразную корневую пломбу, имеет инертную биологическую среду, что является актуальным на сегодня антиаллергенным фактором. Поэтому целью нашего исследования было изучение продуктивной реакции пульпы и твердых тканей зуба при лечении пульпита с применением цитратного буфера. Клинические и рентгенологические исследования проводили у четырех пациентов в возрасте от 21 до 35 лет, лечившихся по поводу острого частичного (ограниченного) пульпита с использованием цитратного буфера. После антисептической обработки и препарирования кариозной полости на дно накладывали пасту, изготовленную путем добавления к предложенному раствору белой глины. Гистохимическое исследование с использованием красителя Шиффа проводили на продольном шлифе пролеченного зуба, который был удален по ортодонтическим показаниям. По результатам клинических и дополнительных исследований установлена положительная динамика у всех пациентов, которым лечили пульпит с применением предложенного метода. По результатам гистохимического исследования, после наложения пасты с цитратным буфером наблюдалась зона уплотнения твердых тканей зуба 4.8 в области рога пульпы и кариозной полости, а также ШИК-положительная реакция накопления фибрина и мукопротеинов в зоне дентина вблизи рога пульпы. Анализ полученных данных свидетельствует о том, что лечебная прокладка на основе цитратного буфера вызывает противовоспалительное действие, не имеет побочных эффектов и противопоказаний. Кроме того, накопление фибрина и мукопротеинов в зонах предентина и регулярного дентина вблизи рога пульпы указывает на начало активной фазы процесса отграничения от очага деструкции, который в этой области имеет максимальную ШИК-положительную реакцию.
Рис. 2. Поздовжн1й зрз зуба 4.8. Забарвлення барвником Шиффа. Зб. х8.
Висновки
На niqcraBi аналiзу отриманих даних можна зробити висновок про те, що лкувальна прокладка на основi цитратного буферу спричиняе про-тизапальну дю добре переноситься патентами, не мае побiчних ефек^в i протипоказань. Цитра-тний буфер може бути рекомендований для консервативного лкування пульшту в умовах амбулаторного стоматолопчного прийому.
^м того, накопичення фiбрину i мукопроте'Г-шв в зонах предентину та регулярного дентину поблизу рога пульпи свщчить про початок активно!' фази процесу вщмежування вщ осередку деструкци', який в цш дтянц мае максимальну ШИК-позитивну реакцю
Запропонована лкувальна прокладка на ос-новi цитратного буферу для лкування гострого часткового (обмеженого) пультту мае низку
Summary
CONSERVATIVE TREATMENT OF PULPITIS BY USING CITRATE BUFFER Bublij T.D., Kostyrenko O.P. Kotelevskaya N.V, Moshel T.N. Key words: citrate buffer, pulpitis, conservative treatment.
The article describes the study of the effect produced by citric acid on hard dental tissues that results in the chemical reaction yielding calcium citrate, which serves as a hard dental tissue protector by forming a sort of root seal and is characterised by biological inertness ensuring its anti-allergic properties. The purpose of this work was to investigate the response of the pulp and hard dental tissues in the course of treating pulpitis with citrate buffer. Four patients aged 21 - 35 years passed through clinical and X-ray examinations to confirm their diagnosis of acute focal pulpitis. Following the antiseptic treatment and preparation of the carious cavity, we placed citrate buffer containing white clay onto the bottom of the carious cavity and sealed with temporary sealant. A week later fillings were replaced with permanent ones when there were no problems with teeth. A histochemical study by using Schiff's staining was performed on the longitudinal section of the filled teeth removed for orthodontic reasons. According to the results of clinical and additional studies, positive dynamics was observed in all the patients treated by the proposed method. Histochemical findings showed that after the application of paste with citrate buffer, there was a hardening of areas in hard tissues of the tooth 4.8 around the carious cavity; we also observed positive Schiff (PAS) reaction due to the accumulation of fibrin and mucoproteins in the dentin near the horn of the pulp. The therapeutic lining by citrate buffer causes an anti-inflammatory effect, has no side effects and contraindications. In addition, the accumulation of fibrin and mucoproteins in the areas of predentin and regular dentin near the horn of the pulp indicates the onset of the active phase of the process of delimitation from the source of destruction, which in this region has the maximum Schiff (PAS) positive reaction. We can recommend applying citrate buffer as an alternative to calcium hydroxide layer during conservative treatment of pulpitis.
УДК 616.31:616.311.2]-089.23./844-74
Запорожченко 1.В., Тончева К.Д., Касьянова В.Г., Король Д.М. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАЧ1В ЯСЕН
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Автори статт/ звертають увагу на проведення пдготовчого етапу перед протезуванням незн'ш-ними конструк^ями з опорою на '¡мплантати. Незважаючи на короткий mермiн Тх використання, вони в'д'грають важливу роль у яксному естетичному проmезуваннi на '¡мплантатах незнiмними конструк^ями, формуючи ложе для них та сприяе п1'дтримц1' здорового стану ясен, а також полег-шуе ггену порожнини рота. Формувач/ ясен виготовляються з бонертних маmерiалiв, з можливим облицюванням р1'зними матер'алами, такими як фторопласт та пол1'еф1'реф1'ркетон. Метою дано-го досл'дження було порiвняння рiзних форм формувачiв ясен в залежност/ в'д фенотипу ясен. Ма-mерiали / методи. Авторами проведена порiвняльна характеристика формувачiв ясен рiзних за ро-змiрами, формою та типом поверхы. Результати. В залежност/ в 'д ширини та товщини альвеолярного в'дростка, ботипу пародонта, м'жщелепного сп'тв'дношення, мiжальвеолярноУ висоти, оклюзшних контакт'т Iз зубами-антагонстами, нахилу зубв, що обмежують дефект зубного ряду, а також б'1олог'1чноТ ширини природних зуб'т обираеться формувач ясен. Автори звертають увагу на матер'али, з яких виготовляють формувач/ ясен, тому що це суттево впливае на процес реге-нерацИ тканин перпмплантатноТ зони. Багато фактор'т визначають склад мiкробюmи / утворення б/'опл/'вки по в 'дношенню до б'оматер'ал'т таких як шорстюсть поверхы, поверхнева енерг 'я / х1'м1'ч-ний склад. Можливсть адгезн на поверхн формувача ясен забезпечуеться ще й типом самого ма-тер'алу i можливютю його яксноТ полiровки. Висновок: Проведення пдготовчого етапу перед протезуванням е нев'д'емною складовою успшного лкування пацiенmiв з дефектами зубних рядв не-знiмними ортопедичними конструк^ями з опорою на '¡мплантати. Використання формувачiв ясен сприяе яксному формуванню протезного ложа за рахунок регенерацн тканин пер 'ймплантата.
Ключов1 слова: ф1ксован1 зубы протези з опорою на 1мплантати, протезне ложе, формувач! ясен, фенотип ясен.
На момент вживлення iмплантату перпмпла- щтьного прилягання незшмноТ ортопедичноТ
нтацшна слизова оболонка може втратити свою конструкцп. Незважаючи на короткий термш Тх
природню форму у зв'язку з атрофiею альвео- використання, вони в^фграють важливу роль у
лярного вщростка, тому формування м'яких тка- якюному естетичному протезуванш на iмпланта-
нин е одним з обов'язкових етатв. Ясна викону- тах незымними конструк^ями, формуючи ложе
ють важливу роль - забезпечують естетику чер- для них та сприяе пщтрим^ здорового стану
воноТ зони посмшки, а також ясна в^фграють ясен, а також полегшуе гтену порожнини рота
бар'ерну роль по вщношенню до кютковоТ ткани- [9,10].
ни i зубного iмплантату [1,10]. Отже, формувачi Етап установки формувача ясен дуже важли-
ясен необхщы для збереження естетичного ви- вий, тому що ттьки вщ формувача залежить на-
гляду слизовоТ оболонки навколо iмплантату та сктьки ч^ким i анатомiчно правильним буде
