CC BY
64
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК: 616.314-002.4-001.4+616.314.17 Коваленко В.В., Ткаченко 1.М.
М1КРОЕЛЕМЕНТАРНИЙ СКЛАД I МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕМАЛ1 ТА ДЕНТИНУ В ЗУБАХ 13 П1ДВИЩЕНОЮ СТЕРТ1СТЮ, КАР16С1 ТА УРАЖЕННЯХ ТКАНИН ПАРОДОНТА
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Створення об'ективноУ картини особливостей морфологiчноí будови твердих тканин зуб'в при ка-р'ес'!, пдвищенш стертост/ або захворюваннях тканин пародонту та обфунтування ефективних метод'т лкування одонтопатологи за рахунок вибору оптимальних пломбувальних матерiалiв в залежност/ в'д патолог'чного процесу, якш в'дбуваеться в твердих тканинах зуб'т, е досить акту-альним на сьогодншнш час. Найбльша питома вага в структур'1 захворюваност/ за зверненнями до лiкарiв стоматолог'чного профлю припадае на карiес та його ускладнення - 95,5% .Проблема кар-есу зуб'т залишаеться на сьогодншнш день актуальною / представляе серйозну медичну та соц/'а-льну проблему здоров'я порожнини рота населення. Однак бтьшють досл'джень, проведених в данш област¡, стосуються або змни структурно-морфологiчних змн, або особливостей мiкроелементного складу.
Ключов1 слова: емаль, дентин, кар1ес, стертють, пародонт, методи
Створення об'ективноТ картини особливостей морфолопчноТ будови твердих тканин зубiв при карieсi, пщвищенш стертост або захворюваннях тканин пародонту та обфунтування ефективних методiв лкування одонтопатологи за рахунок вибору оптимальних пломбувальних матерiалiв в залежност вщ патолопчного процесу, якш вщ-буваеться в твердих тканинах зубiв, е досить ак-туальним на сьогодышнш час.
Найбтьшу питому вагу в структурi захворю-ваност за зверненням до лiкарiв стоматолопч-ного профтю припадае на карiес та його ускладнення - 95,5% [2,3]. Проблема карiесу зубiв залишаеться на сьогодення актуальною i представляе серйозну медичну та со^альну проблему збереженя здоров'я населення. Однак бтьшють дослщжень, проведених в данш обласп, стосуються або змши структурно-морфолопчних змiн, або особливостей мiкроелементного складу зубiв [5, 16, 17].
Павлова Т.В., Бавикша Т.Ю. провели дослщження на рiзних структурних рiвнях, ви-вчивши морфофункцiональнi особливостi змiни твердих тканин зубiв при карiесi. В отриманих даних вмюту мiкроелементiв у дентин в нормi i при карiесi вiдзначаеться дуже висока, статисти-чно достовiрна рiзниця по кальцш 63,14% в но-
досл1дження.
рмi i 12,34% при карiесi, що показуе високу сту-пiнь демiнералiзацiТ, а так само зменшення фосфору з 14% на 22%.
У результат проведеного дослщження мiкроелементного складу цементу авторами були отриман данi, що в цемент статистично достовiрно зменшення кальцiю, яке складае 32,12%, що дещо менше, ыж в дентинi (50,8%). Статистично значимо збтьшився вiдсоток магнiю, який зрю на 1,13% при карiесi дентину i 1,11% при карiесi цементу.
Проведенi дослiдження так само показують ютотш вiдмiнностi за мiкроелементним складом неушкодженоТ емалi, i емал^ покритоТ зубним нальотом.
Порiвняльна оцiнка складу мiкроелементiв в емалi контрольноТ групи i емалi, покритоТ зубним нальотом, показала, що нал^ мае виражену здатнють до демiнералiзацiТ емалi, що вщобра-жаеться у зменшеннi неоргашчноТ речовини на 44,23%, i збтьшення на 45,15% оргашчноТ порн вняно з контрольною групою. Зменшення мшеральних речовин вщбулося, насамперед, за рахунок кальцш - 11,45% i фосфору - 5,08%.[ 22].
Пешкова Е.К., Павлова Т.В. довели, що в но-рмi мiкроелементний склад твердих тканин зуба
представлений в певних пропор^ях каль^ем, фосфором, киснем, калiем, натрiем, магшем, фтором i азотом. Вмiст елеменпв кальцiю в тканинах здорового зуба становить в емалi -42,21%, в дентиш - 40,37. Його ктькють в ура-женш карiесом емалi знижуеться в 4 рази i становить 10,52%, в дентиш - в 7 разiв i дорiвнюе 5,7%. Якщо при цьому нормальне сшввщношен-ня Са / Р вiдповiдае двом, то в тканинах, ураже-них карюзним процесом, воно знижуеться до 1,08. Дане сшввщношення визначае стан емалi i ступiнь ''' резистентност до карiесогенних фак-тораiв. При його зниженш до порогових значень нижче 1,33 вiдбуваеться руйнування кристалiв гiдроксiаппатиту. При цьому спiввiдношення Са / Р в нормi становить вщ 1,67 до 2, коли кристал гщроксиапатиту (ГАП) здатний протистояти руй-нуванню.
Рiзко зростае вмют магнiю в емалi зуба - на 17,9% порiвняно з контрольною групою зубiв. Це пов'язано з компенса^ею зниження кiлькостi кальцiю.
Вмют фосфору в груш порiвняння знижено як в емал^ так i в дентинi. В емалi - в два рази, в дентиш - в 4 рази. Це вщображае процес руйнування ГАП. При карюзному процеа рiзко пщвищуеться вмiст кисню: в емалi - в два рази, в дентиш - в 1,2. У контрольнш груш вщсутня арка. Даш процеси можна розглядати як результат життедiяльностi бактерш.
В емалi контрольно' групи вмют кальцш не-значно вищий (42,21%), шж в област вiзуально незмiненiй емалi зубiв з карюзним процесом (40,53%). Процес демiнералiзацil виражений в дентиш сильшше, шж в емалi (дентин контрольно' групи - 40,37%, дентин, вiзуально не уражений - 34,95%), у зв'язку з бтьш швид-ким проникненням i поширенням мiкроорганiзмiв по дентинних трубочках [23].
Шабалiн В.Н., Разумова С.Н., Уварова Д.С. методом рентгеноспектрального мiкроаналiзу вивчали розподт хiмiчних елемен^в (Na, Мд, Si, Р, S, С1, К, Са, Zn) в аморфнш i кристалiчно' зонах фацш ротово' рiдини пацiентiв з санованою порожниною рота в 5 вкових групах (по 25 оаб у кожнiй) : пiдлiтки, особи молодого i середнього вiку, л^ш, особи старечого вiку, довгожителi. Встановлено, що вмют кальцш, пов'язаного з оргашчною складовою, в фацiях ротово' рщини довгожителiв був в 4 рази вище у порiвняннi з його вмютом у пiдлiткiв, в 2 рази вище, шж у па-цiентiв молодого i середнього вку, в 1,5 рази вище, шж у лiтнiх i в 1,2 рази вище в порiвняннi з його вмютом у па^етчв старечого вку. Таке вь кове збтьшення концентрацп кальцiю в ротовш рiдинi можна пояснити збереженим рiвнем про-дукцi' кальцiю слинними залозами, наростаючим зниженням споживання кальцiю з ротово' рщини для ремiнералiзацi' емалi у зв'язку з поступовою втратою зубiв, а також деструктивними проце-сами тканин пародонта у па^ен^в старших вко-вих груп. [27].
Практичний штерес представляють роботи з вивчення мехашчних властивостей твердих тканин зуба, в яких показано, що емаль зуба схиль-на крихкому руйнуванню бтьшою мiрою, шж дентин i цемент кореня, мiкротвердiсть емалi та дентину депульпованих та штактних зубiв щен-тична; при карюзному процеа i захворюваннях пародонту твердiсть емалi, дентину i цементу зубiв людини змiнюеться. Запальш процеси в пульпi значно знижують мiкротвердiсть, причому '"' показники залежать також вщ анатомiчних особливостей будови твердих тканин коронки зуба. На думку авторiв, зниження мiкротвердостi емалi та дентину можна розцiнювати як штенси-вний процес демiнералiзацi', даш про мiкротве-рдостi можуть служити показником функцюна-льно' стiйкостi твердих тканин зубiв [7].
Пiдвищена стертють зубiв (ПСЗ) займае одне з перших мюць серед захворювань зубощелеп-но' системи за поширенiстю. Найбтьш частими причинами розвитку ПСЗ е функцюнальна недо-статнiсть твердих тканин зубiв, морфологiчна 'х неповноцiннiсть, перевантаження зубiв, хiмiчний вплив, професiйнi шкщливосп та iншi фактори. ПСЗ характеризуеться прогресуючим спадом твердих тканин зуба, супроводжуеться цтим комплексом морфологiчних, естетичних i функ-цiональних порушень - це утворення фасеток стирання, змша анатомiчноl форми зубiв, ппер-естезiя дентину, порушення естетичних норм та ш. [18].
Аналiз отриманих даних дозволяе виявити деяк закономiрностi за варiацiями вмiсту мiкро-елементiв: для емалi та дентину зуба iз ПСЗ вщ-значено знижений вмют барш, олова, ртутi, мар-ганцю, i пiдвищений - стронцiю, цинку, хрому в порiвняннi з твердими тканинами штактного зуба. Для ряду мiкроелементiв в iнтактному зубi (цинк, хром, барiй, ртуть, олово, марганець) характерно "дзвiноподiбний" розподт по дентину з максимумом в бтяпульпарнш дтянц^ при цьому на розподтах хрому, цинку i ртут по дентину зуба з пщвищеним стиранням у бiляпульпарнiй дь лянцi , заповненою склерозованим дентином, спостер^аються провали [19, 20].
Таю мiкроелементи як хром, цинк, марганець, ванадш, олово е ессенцiальними для оргашзму людини, вони входять до складу життевоважливих ферментiв i проте'шв [32]. Можна припустити, що твердi тканини iнтактного зуба збагаченi ессен^альними
мiкроелементами, якi надходять через пульпу, а при розвитку пщвищено' стертост в пульпарно-му каналi вщкладаеться замiсний (склерозова-ний) дентин, що призводить до дефщиту життевоважливих елеметчв у твердих тканинах ураженого зуба [10 ,18].
Методами фiзико-хiмiчного аналiзу - атомно' силово', скануючо' електронно', iнфрачервоно', оптично' мiкроскопi', електронним мiкрозонду-ванням, мас-спектрометрiею, термодерiватог-рафiею, шфрачервоною спектроскопiею - при
раншх проявах пщвищено'Т CTepTOCTi 3y6iB вста-новлено збтьшення адсорбцшно'Т води eмалi в 2,5 рази, зменшення оргашчно'Т складово'Т дентину на 15,8%, зниження фторифв на 52,9%, спотворення симетри тетраедра Р043, змiна кpисталiчноТ' структури з iзомоpфними та iзоiон-ними замщеннями peшiтки гiдpоксиапатитiв [21].
Знання фiзичних та моpфофункцiональних властивостей твердих тканин зубiв дозволяе су-дити про здатнють зубощелепно'Т системи сприймати навантаження i при цьому не руйну-ватися. Методом мiкpоpадiогpафil проведено авторами вивчення щшьносп eмалi та дентину. Якюна оцiнка peзультатiв дослiджeння щiльностi eмалi та дентину зубiв в поперечному напрямку показала Т'х вiдмiнностi, що обумовлено piзними моpфофункцiональними властивостями, а саме оpiентуванням бiлково-мiнepального каркасу eмалi та дентину в поздовжньому напрямку вщповщно до навантаження, необхщно'Т для пе-режовування Т'ж1.
Твepдi тканини зубiв побудованi з одного бт-ково- мiнepального матepiалу, проте мають piзну структуру, що обумовлюе piзнi мeханiчнi характеристики: мiцнiсть eмалi вище мiцностi дентину в 7-10 pазiв, щiльнiсть eмалi вище щшьносп дентину в 1, 7 рази [9].
Представлен результати дослщження пове-pхнi eмалi зубiв методом скануючо'Т електронно'Т мiкpоскопil, що дозволяе вивчати об'екти при великому збшьшенн i без попередньо'Т пщготов-ки. Дослщження проводили in vitro на видалених зубах. Вивчено морфолопчы особливост eмалi зубiв, встановлeнi змiни поверхн eмалi пiсля обробки peмiнepалiзуючим засобом. Актуальна проблема сучасноТ стоматологи - процес демн нepалiзацiТ eмалi зубiв i наукове обфунтування застосування peмiнepалiзуючих засобiв. Емаль вiдноситься до мезопористо'Т речовини, вона не мiстить кттин i не здатна до регенераци при по-шкоджeннi, проте в нш постiйно вiдбуваеться обмiн мшеральних iонiв, якi надходять iз слини через пори i адсорбуються на ТТ повepхнi. Ремн нepалiзуюча терашя - популярний метод профн лактики каpiесу зубiв. З метою peмiнepалiзацiТ' використовуються розчини, пасти, гeлi, що мю-тять кальцiй, фосфати та iншi мiнepальнi компо-ненти. [ 4, 15, 26, 30, 31].
Костиленко Ю. П., та ш. за допомогою свiтловоТ та скануючо'Т електронно'Т мiкpоскопiТ' вивчали eпоксиднi шлiфи 12 ретинованих 3-х моляpiв верхньо'Т та нижньоТ щелеп, 1 моляра, що розвинувся в одонтогеннш фолкулярнш кiстi i 1 тератомного зуба. Встановлено, що 4 рети-нованих зуба i зуб, який розвинувся в фолкулярнш юсп, мають явнi ознаки пошкод-ження eмалi у виглядi ерози в фiссуpах жуваль-ноТ поверхн коронки. За патомоpфологiчним характером альтераци eмалi е пiдстави штерпретувати дане пошкодження на користь карюзного процесу, що мае, по всш видимостi, ендогенне походження. Вивчений тератомний
зуб, витягнутий з дермоТдноТ кюти яечника, за формою нагадуе щось середне мiж рiзцем i клом, коронкова частина якого покрита тонким шаром емал^ зазначеноТ явними ознаками мно-жинного ерозивного пошкодження, безперечно, ендогенноТ природи. Але на вщмшу вiд ретинованих зубiв воно бшьше нагадуе або флюороз, або плямисту форму гiпоплазiТ емалi.[11,12, 30].
При вивченн межевоТ зони мiж дентином i емаллю бiчних поверхонь коронки (тобто за межами стирання жувальноТ поверхы) було вияв-лено, що, на вiдмiну вщ норми, в зубах, схиль-них до патолопчного стирання, е морфолопчний дефект, що полягае у вщсутносл дентино-емалевоТ розмежувальноТ пластинки , яка е результатом перетворення в ранньому одонтоге-незi базальноТ мембрани енамелобласпв.
Поряд з цим при патолопчному стираннi в базальному шарi емалi мають мiсце дистрофiчнi змiни, як виражаються в повнiй або частковш деструкцiТ гiпокальцифiкованих сполучнотканин-них пучмв, якi в нормi опосередковують зв'язок мiж дентином i основами пучмв емалевих призм, що поеднуеться з дезштегра^ею Тх в базальному шарi i серединнiй товщi емалк
Шляхом хронометричноТ оцiнки ди декальцн нуючого агента, в якостi якого використаний «Трилон-Б» (хелато - утворюючий агент), було встановлено, що при патолопчному стираны зу-бiв мiнералiзацiя Тх емалi приходить до вирiвню-вання по всiй ТТ товщi за рахунок пiдвищення IT в базальному шар^ причому частка оргашчних ре-човин в ньому зменшуеться [13, 14].
Таким чином, потрiбен новий обгрунтований пiдхiд до вивчення мiкроелементарного складу емалi та дентину на рiзних рiвнях в зубах iз пщ-вищеною стертiстю зубiв, при карiесi та уражен-нях тканин пародонта. У цьому аспект нам представляеться актуальною штегральна оцшка морфологiчних особливостей будови i мiкро-елементного складу твердих тканин зубiв iз за-стосуванням сучасних експериментальних ме-тодiв дослiдження з метою розробки нових ме-тодiв дiагностики i лiкування, обфунтування вибору пломбувальних матерiалiв.
Лiтература
1. Баркова И.Л. Характеристика эффективности метода отбеливания витальных зубов с применением дополнительного физического фактора воздействия : автореф. дис. канд. мед. наук. И.Л. Баркова. - М., 2006. - 25 с.
2. Боровский Е.В. Клиническая стоматология / Е.В. Боровский. - М. : Медицина, 2004. - 640 с.
3. Боровский Е.В. Терапевтическая стоматология / Е.В. Боровский. - М. : Медицина, 2006. - 640 с.
4. Булкина Н.В. Ультрамикроскопическое исследование процессов деминерализации и реминерализации эмали зубов / Н.В. Булкина, Е.А. Пудовкина, А.М. Захаревич [и др.] // Стоматология. -2012. - Т. 91, № 3. - С. 11-14.
5. Вишняков Н.И. Изучение заболеваемости кариесом зубов по данным обращаемости населения за стоматологической помощью / Н.И. Вишняков, Е.О. Данилов, Н.В. Прозорова // Вестн. С.-Петерб., ун-та. - 2007. - сер.11, вып. 4. - С. 133-142.
6. Григорьева Н.А. Клиническое обоснование выбора материала для лечения пульпита биологическим методом и методом витальной ампутации : автореф. дис. канд. мед. наук. / Н.А. Григорьева. - М., 2008. - 24 с.
7. Данилина Т.Ф., Микротвердость тканей зуба как показатель их функциональной устойчивости в норме и при патологических
состояниях / Т.Ф. Данилина, В.П. Багмутов, Ю.И. Славский Стоматология. - 1998. - № 3. - С. 9-11.
8. Доценко В.И. Сравнительная оценка микротвердости твердых тканей зуба в норме и при патологических состояниях / В.И. Доценко, М.Д. Король, Л.С. Шундрик // Медицинская наука - 2010 : материалы всеукраинской научно-практической конференции. -Полтава, 2010. - С. 9-10.
9. Загорский В.А. Плотность твердых тканей зуба. Часть 1 / В.А. Загорский, И.М. Макеева, В.В. Загорский // Российский стоматологический журнал : Научно-практический журнал. - 2012. - № 2. - С. 29-31.
10. Киселева Д.В. Особенности микроэлементного состава зубных тканей человека по данным ИСП масс-спектрометрии с лазерной абляцией / Д.В. Киселева, Н.Н. Адамович, С.Л. Вотяков [и др.] // Ежегодник-2012, Тр. ИГГ УрО РАН, 2013. - вып. 160. - С. 334-337.
11. Костиленко Ю.П. Структура эмали атипически сформированных зубов человека / Ю.П. Костиленко, И.И. Старченко, И.В. Бойко [и др.] // Стоматология. - 2012. - Т. 91, № 3. - С. 15-19.
12. Костиленко Ю.П., Бойко И.В.Структура зубной эмали и ее связь с дентином / Ю.П.. Костиленко, И.В. Бойко. - Стоматология. -2005. - № 5. - С. 10-13.
13. Костиленко Ю.П. Морфологическое сходство и различие между функциональной и патологической стираемостью зубов / Кости-ленко Ю.П., Аноприева Н.М., Петренко А.И. // УкраТнський сто-матолопчний альманах. - 2013. - № 1. - С. 12-16.
14. Костиленко Ю.П. Структурные изменения дентина и эмали постоянных зубов при патологической истираемости / Ю.П. Костиленко, Н.М. Аноприева // Свп" медицини та бюлогм. - 2013. - №
1. - С. 23-25.
15. Коршунов А.П. Физико-химические аспекты ионного транспорта / А.П. Коршунов, В.Г. Сунцов, А.Н. Питаева [и др.] / Стоматология. - 2000. - № 3. - С. 6-8.
16. Купец Т.В. Современные технологии, нестандартные идеи в профилактической стоматологии / Т.В. Купец, А.В. Гроссер, А.П. Карпов // Клиническая стоматология. - 2005. - № 1. - С. 60-64.
17. Максимовский Ю.С. Терапевтическая стоматология / Ю.С. Мак-симовский, Л.Н. Максимовская, Л.Ю. Орехова. - М. : Медицина, 2002. - 581 с.
18. Мандра Ю.В. Повышенная стираемость зубов: ранние клинические проявления, морфоструктурные изменения, лечебно-профилактические методы коррекции : дис. док. мед. Наук : Ю.В. Мандра. - Екатеринбург, 2010. - 200 с.
19. Мандра Ю.В. Оценка морфоструктурных изменений при повышенной стираемости зубов по данным оптической электронной и атомной силовой микроскопии / Ю.В. Мандра, С.Л. Вотяков, Д.В. Киселева // Уральский медицинский журнал, сентябрь 2008. - № 10 (50). - С. 27-29.
20. Мандра Ю.В. Современные диагностические подходы в изучении микроэлементного состава твердых тканей зубов при повышенной стираемости / Ю.В. Мандра, С.Л. Вотяков, Д.В. Киселева // Уральский медицинский журнал, сентябрь 2008. - № 10 (50). - С. 85-89.
21. Мандра Ю.В. Экспериментально-клиническое обоснование выбора материалов и метода эстетико-функциональной реставрации зубов при повышенной стираемости / Ю.В. Мандра, Г.И. Ронь, С.Л. Вотяков [и др.] // Институт стоматологии. - 2009. - Ч.
2, № 1 (42). - С. 96-98.
22. Павлова Т.В. Сравнительная оценка минерального состава и ультрамикроструктуры тканей зуба в норме и при кариесе / Т.В. Павлова, Т.Ю. Бавыкина // Современные наукоемкие технологии. - 2009. - № 12. - С. 15-18.
23. Пешкова Э.К. Морфофункциональные аспекты кариозного процесса / Э.К. Пешкова, Т.В. Павлова // Современные наукоемкие технологии. - 2014. - № 2 . - С. 73-76.
24. Таиров В.В. Клинико-экспериментальное обоснование применения современных стоматологических препаратов при лечении пульпита методом витальной ампутации : автореф. дис. канд. мед. наук. / В.В. Таиров - Краснодар, 2009. - 22 с.
25. Таиров В.В. Клинический опыт применения современных стоматологических препаратов для лечения пульпита методом витальной ампутации / В.В. Таиров, С.В. Мелехов // Клиническая эн-додонтия. - 2008. - Т. II, № 1-2. - C. 33-47.
26. Федоров Ю.А. Сопоставление процессов минерализации эмали и развитие кариеса зубов под влиянием некоторых биологически активных веществ / Ю.А. Федорова, В.А. Дрожжина, О.В. Ры-бальченко // Новое в стоматологии. - 1996. - № 4. - С. 15-24.
27. Шабалин В.Н. Возрастная динамика содержания химических элементов в ротовой жидкости / В.Н. Шабалин, С.Н. Разумова, Д.С. Уварова // Российский стоматологический журнал, 2014. -№ 2. - С. 41-43.
28. Шмаков А.М. Исследование прочностных характеристик твердых тканей зубов после витальной ампутации / А.М. Шмаков, Т.Ф. Данилина, А.А. Воробьев [и др.] // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 9-5. - С. 945-948.
29. Aguilo L. Dentigerous cyst of mandibular second premolar in a fife-year old girl to a non-vital primary molar removed one year eariier: a case report / L. Aguilo, J.L. Gand // J. Clin Pediatr Dent. - 1998. -Vol. 22, № 2. - Р. 155-158.
30. Apkarian R.P. High resolution SE-I SEM study of enamel morphology / R.P. Apkarian, M.D. Gutelcunst, D.S. Joy // J. Electron Microscopy Technique. -1990. - Vol. 14. - P. 70-78.
31. Bres E.F. High resolution electron microscopy of human enamel crystals / E.F. Bres, J.C. Voegel, M.R. Frank // J. Microscopy. -1990. - Vol. 160. - P. 183-201.
32. Reeder R. Metal speciation its role in bioaccessibility and bioavailal-bility / R. Reeder, M. Schoonen, A. Lanzirotti // Reviews in Mineralogy and Geochemistry. "Medical Mineralogy Geochemistry". - 2006.
- V. 64. - P. 59-110.
References
1. Barkova Y.L. Kharakterystyka эffektyvnosty metoda otbelyvanyia vytalnbikh zubov s prymenenyem dopolnytelnoho fyzycheskoho faktora vozdeistvyia: avtoref. dys. kand. med. nauk. / Y.L. Barkova.
- M., 2006. - 25 s.
2. Borovskyi E.V. Klynycheskaia stomatolohyia / E.V. Borovskyi. - M. : Medytsyna, 2004. - 640 s.
3. Borovskyi E.V. Terapevtycheskaia stomatolohyia / E.V. Borovskyi. -M. : Medytsyna, 2006. - 640 s.
4. Bulkyna N.V. Ultramykroskopycheskoe yssledovanye protsessov demyneralyzatsyy y remyneralyzatsyy эmaly zubov / N.V. Bulkyna, E.A. Pudovkyna, A.M. Zakharevych [i dr.] // Stomatolohyia. - 2012.
- T. 91, № 3. - S. 11-14.
5. Vyshniakov N.Y. Yzuchenye zabolevaemosty karyesom zubov po dannbim obrashchaemosty naselenyia za stomatolohycheskoi pomoshchiu / N.Y. Vyshniakov, E.O. Danylov, N.V. Prozorova // Vestn. S.-Peterb., un-ta, - 2007. - ser.11, vup. 4. - S. 133-142.
6. Hryhoreva N.A. Klynycheskoe obosnovanye vbibora materyala dlia lechenyia pulpyta byolohycheskym metodom y metodom vytalnoi amputatsyy : avtoref. dys. kand. med. nauk. / N.A. Hryhoreva. - M., 2008. - 24 s.
7. Danylyna T.F. Mykrotverdost tkanei zuba kak pokazatel ykh funktsyonalnoi ustoichyvosty v norme y pry patolohycheskykh sostoianyiakh / T.F. Danylyna, V.P. Bahmutov, Iu.Y. Slavskyi // Stomatolohyia. - 1998. - № 3. - S. 9-11.
8. Dotsenko V.Y. Sravnytelnaia otsenka mykrotverdosty tverdbikh tkanei zuba v norme y pry patolohycheskykh sostoianyiakh / V.Y. Dotsenko, M.D. Korol, L.S. Shundryk // Medytsynskaia nauka -2010 : materyalu vseukraynskoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy. - Poltava, 2010. - S. 9-10.
9. Zahorskyi V.A. Plotnost tverdbikh tkanei zuba. Chast 1 / V.A. Zahorskyi, Y.M. Makeeva, V.V. Zahorskyi // Rossyiskyi stomatolohycheskyi zhurnal : Nauchno-praktycheskyi zhurnal. -2012. - № 2. - S. 29-31.
10. Kyseleva D.V. Osobennosty mykroэlementnoho sostava zubnbikh tkanei cheloveka po dannbim YSP mass-spektrometryy s lazernoi abliatsyei / D.V. Kyseleva, N.N. Adamovych, S.L. Votiakov [i dr.] // Ezhehodnyk-2012, Tr. YHH UrO RAN. - 2013. - vup. 160. - S. 334-337.
11. Kostylenko lu.P. Struktura эmaly atypychesky sformyrovannukh zubov cheloveka / Iu.P. Kostylenko, Y.Y. Starchenko, Y.V. Boiko [i dr.] // Stomatolohyia. - 2012. - T. 91, № 3. - S. 15-19.
12. Kostylenko lu.P. Struktura zubnoi эmaly y ee sviaz s dentynom / Iu.P. Kostylenko, Y.V. Boiko. - Stomatolohyia. - 2005. - № 5. - S. 10-13.
13. Kostylenko Iu.P. Morfolohycheskoe skhodstvo y razlychye mezhdu funktsyonalnoi y patolohycheskoi styraemostiu zubov / Iu.P. Kostylenko, N.M. Anopryeva, A.Y. Petrenko // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. - 2013. - № 1. - S. 12-16.
14. Kostylenko lu.P. Strukturnbie yzmenenyia dentyna y эmaly postoiannukh zubov pry patolohycheskoi ystyraemosty / Iu.P. Kostylenko, N.M. Anopryeva // Svit medytsyny ta biolohii. - 2013. -№ 1. - S. 23-25.
15. Korshunov A.P. Fyzyko-khymycheskye aspektb yonnoho transporta / A.P. Korshunov, V.H. Suntsov, A.N. Pytaeva [i dr.] // Stomatolohyia. - 2000. - № 3. - S. 6-8.
16. Kupets T.V. Sovremennbie tekhnolohyy, nestandartnbie ydey v profylaktycheskoi stomatolohyy / T.V. Kupets, A.V. Hrosser, A.P. Karpov // Klynycheskaia stomatolohyia. - 2005. - № 1. - S. 60-64.
17. Maksymovskyi lu.S. Terapevtycheskaia stomatolohyia / lu. S. Maksymovskyi, L.N. Maksymovskaia, L.Iu. Orekhova. - M. : Medytsyna, 2002. - 581 s.
18. Mandra lu.V. Povbishennaia styraemost zubov: rannye klynycheskye proiavlenyia, morfostrukturnbie yzmenenyia, lechebno-profylaktycheskye metodb korrektsyy : dys. dok. med. Nauk / lu.V. Mandra. - Ekaterynburh, 2010. - 200 s.
19. Mandra lu.V. Otsenka morfostrukturnbikh yzmenenyi pry povbishennoi styraemosty zubov po dannbim optycheskoi эlektronnoi y atomnoi sylovoi mykroskopyy / lu.V. Mandra, S.L. Votiakov, D.V. Kyseleva // Uralskyi medytsynskyi zhurnal, sentiabr 2008. - № 10 (50). - S. 27-29.
20. Mandra lu.V. Sovremennbie dyahnostycheskye podkhodbi v yzuchenyy mykroэlementnoho sostava tverdbikh tkanei zubov pry povbishennoi styraemosty / lu.V. Mandra, S.L. Votiakov, D.V. Kyseleva // Uralskyi medytsynskyi zhurnal, sentiabr 2008. - № 10 (50). - S. 85-89.
21. Mandra Iu.V. Эksperymentalno-klynycheskoe obosnovanye vbbora materyalov y metoda эstetyko-funktsyonalnoi restavratsyy zubov pry povbishennoi styraemosty / Iu.V. Mandra, H.Y. Ron, S.L. Votiakov [i dr.] // Ynstytut stomatolohyy, 2009. - Chast 2, № 1 (42). - S. 96-98.
22. Pavlova T.V. Sravnytelnaia otsenka myneralnoho sostava y ultramykrostrukturb tkanei zuba v norme y pry karyese / T.V. Pavlova, T.Iu. Bavbkyna // Sovremennbie naukoemkye tekhnolohyy. - 2009. - № 12 - S. 15-18.
23. Peshkova Э.K. Morfofunktsyonalnue aspektu karyoznoho protsessa / Э.K. Peshkova, T.V. Pavlova // Sovremennue naukoemkye tekhnolohyy. - 2014. - № 2 . - S. 73-76.
24. Tayrov V.V. Klynyko^ksperymentalnoe obosnovanye prymenenyia sovremennbkh stomatolohycheskykh preparatov pry lechenyy pulpyta metodom vytalnoi amputatsyy : avtoref. dys. kand. med. nauk. / V.V. Tayrov. - Krasnodar, 2009. - 22 s.
25. Tayrov V.V. Klynycheskyi oput prymenenyia sovremennbkh stomatolohycheskykh preparatov dlia lechenyia pulpyta metodom vytalnoi amputatsyy / V.V. Tayrov, S.V. Melekhov // Klynycheskaia эndodontyia. - 2008. -T. II. - № 1-2. - S. 33-47.
26. Fedorov lu.A. Sopostavlenye protsessov myneralyzatsyy эmaly y razvytye karyesa zubov pod vlyianyem nekotorukh byolohychesky aktyvnukh veshchestv / lu.A. Fedorova, V.A. Drozhzhyna, O.V. Rubalchenko // Novoe v stomatolohyy. - 1996. - № 4. - S. 15-24.
27. Shabalyn V.N. Vozrastnaia dynamyka soderzhanyia khymycheskykh эlementov v rotovoi zhydkosty / V.N. Shabalyn, S.N. Razumova, D.S. Uvarova // Rossyiskyi stomatolohycheskyi zhurnal, 2014. - N 2.
- S. 41-43.
28. Shmakov A.M., Ycsledovanye prochnostnbkh kharakterystyk tverdbkh tkanei zubov posle vytalnoi amputatsyy / A.M. Shmakov, T.F. Danylyna, A.A. Vorobev [i dr.] // Fundamentalnbe yssledovanyia. - 2013. - № 9-5. - S. 945-948.
29. Aguilo L. Dentigerous cyst of mandibular second premolar in a fife-year old girl to a non-vital primary molar removed one year eariier: a case report / L. Aguilo, J.L. Gand // J. Clin Pediatr Dent. - 1998. -Vol. 22, № 2. - P. 155-158.
30. Apkarian R.P. High resolution SE-I SEM study of enamel morphology / R.P. Apkarian, M.D. Gutelcunst, D.S. Joy // J. Electron Microscopy Technique. -1990. - Vol. 14. - P. 70-78.
31. Bres E.F. High resolution electron microscopy of human enamel crystals / E.F. Bres, J.C. Voegel, M.R. Frank // J. Microscopy. -1990. - Vol. 160. - P. 183-201.
32. Reeder R. Metal speciation its role in bioaccessibility and bioavailal-bility / R. Reeder, M. Schoonen, A. Lanzirotti // Reviews in Mineralogy and Geochemistry. "Medical Mineralogy Geochemistry". - 2006.
- V. 64. - P. 59-110.
Реферат
МИКРОЭЛЕМЕНТНЫЙ СОСТАВ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭМАЛИ И ДЕНТИНА В ЗУБАХ С ПОВЫШЕННОЙ СТИРАЕМОСТЬЮ, КАРИЕСЕ И ПОРАЖЕНИЯХ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ) Коваленко В.В.. Ткаченко И.М.
Ключевые слова: эмаль, дэнтин,кариес, стираемость, пародонт, методы исследования.
Создание объективной картины особенностей морфологического строения твердых тканей зубов при кариесе, повышенной стираемости или заболеваниях тканей пародонта и обоснование эффективных методов лечения одонтопатологии за счет выбора оптимальных пломбировочных материалов в зависимости от патологического процесса, который происходит в твердых тканях зубов, является весьма актуальным на сегодняшний время. Наибольший удельный вес в структуре заболеваемости по обращаемости к врачам стоматологического профиля приходится на кариес и его осложнения -95,5% .Проблема кариеса зубов остается на сегодняшний день актуальной и представляет серьезную медицинскую и социальную проблему здоровья полости рта населения. Однако большинство исследований, проведенных в данной области, касаются или изменения структурно-морфологических изменений, или особенностей микроэлементного состава.
Summary
TRACE ELEMENT COMPOSITION AND MORPHOLOGICAL PECULIARITIES OF ENAMEL AND DENTIN IN TEETH AFFECTED BY EXCESS WEARING, CARIES AND PERIODONTAL TISSUE LESIONS (REVIEW) Kovalenko V.V., Tkachenko I. M.
Key words: enamel, dentin, caries, abrasion, periodontium, research methods.
The study on morphological structure of hard dental tissues affected by caries, abrasion or periodontal disease and the substantiation of effective odontological treatment by choosing the optimal filling materials taking into the account the features of the pathological process that occurs in the hard dental tissues is especially relevant nowadays. The largest share in the structure of morbidity is made up by caries and its complications, up to 95.5%. Dental caries remains urgent concern at present and is a serious health and social problem of oral health of the population. However, most studies in this area refer to the structural and morphological changes or features of microelement composition.
