CC BY
13
УДК 316.42
Т.М. МЕЛЬНИК,
д.е.н., професор, зав'1дувач кафедри мжнародних економчних в'щносин, Ки1вський нац'юнальний торговельно-економчний ун'1верситет
Конкурентноспроможшсть нацюнальних ¡нновацшних систем у глобальному середовищ1
Стаття присвячена анал'зу та пор'1вняльним оцнкам нацюнальних ¡нновацйних систем за гло-бальним ¡нновацйним ¡ндексом та ¡ндексом глобальноi конкурентоспроможност'1, а також позицй Украни за р¡внем цих показни^в з виокремленням основних причин ¡ наслщюв ix формування. У статт'1 досл'щжено п'щходи до визначення сутност нацюнальноi ¡нновацйно!' системи та систе-матизовано ii ключов¡ компоненти. Визначено фактори, що впливають на розвиток нацюнальноi системи, основними серед яких визначено економЫш. Здйснено декомпозицю глобального ¡н-новацйного ¡ндексу та здйснено оцнку позицй Украни за окремими показниками ¡нновацйно-го розвитку. Оцнено вплив ¡нновацйно!' складовоi на ¡ндекс глобальноi конкурентоспроможност Украни. Визначено основн'1 проблеми, на вир'1шення яких мають спрямовувати дИ уряду з метою посилення ¡нновацйно!' складовоi конкурентоспроможност Украни.
Ключовi слова: нацональна ¡нновацйна система, глобальний ¡нновацйний ¡ндекс, ¡ндекс глобальноi конкурентоспроможност
Т.М. МЕЛЬНИК,
д.э.н., профессор, заведующий кафедрой международных экономических отношений,
Киевский национальный торгово-экономический университет
Конкурентоспособность национальных инновационных
систем в глобальной среде
Статья посвящена анализу и сравнительным оценкам национальных инновационных систем по глобальному инновационному индексу и индексу глобальной конкурентоспособности, а также позиций Украины по уровню этих показателей с выделением основных причин и последствий их формирования. В статье исследованы подходы к определению сущности национальной инновационной системы и систематизированы ее ключевые компоненты. Определены факторы, влияющие на развитие национальной системы, основными из которых определены экономические. Осуществлено декомпозицию глобального инновационного индекса и осуществлена оценка позиций Украины по отдельным показателям инновационного развития. Оценено влияние инновационной составляющей на индекс глобальной конкурентоспособности Украины. Определены основные проблемы, на решение которых должны направлять действия правительства с целью усиления инновационной составляющей конкурентоспособности Украины.
Ключевые слова: национальная инновационная система, международный инновационный индекс, индекс глобальной конкурентоспособности
T. MELNIK,
Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of International Economic Relations,
Kyiv National University of Trade and Economics
Competitiveness of national innovation systems in the global environment
The article is devoted to the analysis and comparative assessments of national innovation systems on the global innovation index and the index of global competitiveness, as well as the positions of Ukraine in terms of these indicators, highlighting the main causes and consequences of their formation. The article explores the approaches to determining the essence of the national innovation system and systematizes its key components. The factors influencing the development of the national system are determined, the main ones of which have economic nature. The decomposition of the global innovation index has been carried out and the assessment of Ukraine's positions on selected indicators of innovative development has been made. The influence of the innovative component on the index of global competitiveness of Ukraine is estimated. The main problems, the solution of which should be directed by the government to
© Т.М. МЕЛЬНИК, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (198)/2017 137
strengthen the innovative component of Ukraine's competitiveness are identified.
Ключовi слова: нацюнальна ¡нновац1йна система, м'1жнародний ¡нновацйний ¡ндекс, ¡ндекс глобальноI конкурентоспроможност
Постановка проблемы у загальному вигляд1 та IT зв'язок з важливими практичними завдан-нями. У сучасних умовах одним з ключових еле-ментю розвитку нацюнального господарства е формування ¡нновац1йноТ системи. Тенденцм розвитку св¡тогосподарських зв'язюв св¡дчать про те, що саме т краТни, що спроможн¡ ефек-тивно продукувати та ¡мплементувати ¡нновацм, мають найвищий конкурентний статус та визна-чають вектор розвитку мжнародних економ¡чних зв'язк¡в. При цьому ¡ннова^йна система держа-ви мае у повый м¡р¡ в¡дпов¡дати потенц¡алу нацг ональноТ економ¡ки, компенсувати IT слабк сто-рони та п¡дсилювати наявн переваги. 3 огляду на це, актуальним е досл¡дження процесу формування ¡ннова^йноТ системи як ¡нструмента по-силення конкурентоспроможност¡ краТни в глобальному середовищк
Анал'13 останшх досл'!джень та пyблiка-цш. Питання нацюнальних ¡нновафйних систем, Тх конкурентоспроможнють та ¡нтеграц¡ю в едину глобальну ¡нновафйну систему, взаемозв'язок як цтюних ¡нновац¡йних систем так ¡ Тх окремих еле-мент¡в м¡ж собою в глобальному ¡нновац^ному простор¡ розглядали у працях зарубжних вчених: К. Фр^ена, Б. Лундвала, Р. Нельсона, П. Пател, К. Пав^ та в^чизняних: Г. Андрощук, С. Давимука, Л. Федулова та ¡н.
Проте, зважаючи на неперервний процес гло-бал^ацм та розвитку нац¡ональних ¡ннова^йних систем в умовах четвертоТ промисловоТ революций що характеризуеться швидкими темпами впровадження та дифузп нових технолопй, зрос-танням конкуренцп, проблематика конкурентоспроможност нац¡ональних ¡нновац¡йних систем е актуальною ¡ потребуе подальшого розгляду.
Метою статт е обгрунтування фактор¡в пщ-вищення конкурентоспроможност¡ нацюнальних ¡нновац^них систем в глобальному серед-овищ¡. 3 метою досягнення поставлено!' мети автором було виконано наступи завдання: до-сл¡дити сутнють та композиц¡йний склад нацю-нальних ¡нновац^них систем; визначити фак-тори, що впливають на конкурентоспроможнють нацюнальних ¡нновафйних систем; обгрунтувати взаемозв'язок мж розвитком ¡нновафйноТ сис-
теми та рюнем глобальноТ конкурентоспромож-ност¡ краТни.
Виклад основного матерiалy. Юнець XX ст. та початок XXI ст. характеризуеться стрм ким розвитком ¡нновафй в ус¡х галузях суспть-ного життя та переходом до економки знань. На сучасному етап головний напрям реалюацп ¡н-новафйноТ дтльност полягае у формуванн¡ на-цюнальноТ ¡нновац^ноТ системи, яка мае за мету забезпечення ¡нновафйного розвитку шляхом нарощування ¡нтелектуальних ресурс¡в та ¡нно-вац¡йних компетенц¡й, створення ¡нновафйноТ ¡нфраструктури та Тх наступного використання у виробництв¡ ¡нновац¡йних продукт¡в.
Питанням розвитку нацюнальних ¡ннова^йних систем присвячен прац¡ багатьох пров¡дних уче-них, зокрема украТнських - О. Бтоуса, А. Галь-чинського, В. Гееця, Д. Лук'яненка, Л. Федуло-воТ та ¡ноземних - К. Фр^ена, Б.-А. Лунвалла, Р. Нельсона, С. Глазьева та ¡н. Основоположниками концепцм нацюнальноТ ¡нновац^ноТ системи вважаються К. Фр^ен (центр вивчення науковоТ пол¡тики при Сассекському ун¡верситет¡ у Великобритании Б. А. Лундвалл (уыверситет м. Упсала в Швецп) ¡ Р. Нельсон (Колумб¡йський уыверси-тет, США). Анал¡з теоретичноТ бази Тх досл¡джень дозволяе вид¡лити деяк в¡дм¡нност¡ у визначенн¡ терм¡ну «нацюнальна ¡нновафйна система», роз-крити особливост структури цих систем.
Так, К. Фр^ен розглядае нац¡ональну ¡нно-ва^йну систему передус¡м як мережу ¡нститутю державного ¡ приватного сектору, Тх д¡яльн¡сть ¡ взаемозв'язок, що стимулюе розробку та розпо-всюдження нових технолопй [1].
Б. Лундвалл визначав нацюнальну ¡нновафйну систему як сукупнють елемент¡в, що «знаходять-ся в межах держави та функцюнують в процес виробництва, розповсюдження та використання нового економнно виг¡дного знання» [2].
П. Пател ¡ К. Пав^ характеризують нацюналь-ну ¡нновац¡йну систему як «систему стимула та компетенфй нац¡ональних ¡нституц¡й, на осно-в¡ яких базуеться траeктор¡я технолог¡чного на-вчання в краТнах» [3].
Р. Нельсон вважав, що Н1С - це сукупнють взаемопов'язаних орган¡зац¡й, дтльнють яких ви-
знaчa8 poзвитoк нaцioнaльниx фipм [4]. Для poзy-мiння нaцioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтeм вaжливo знaти, зaвдяки яким yмoвaм вiдбyвa8тьcя тexнiч-ний пpoгpec y cyчacнoмy cвiтi тa якими е ^nrcNo-вi xapaктepиcтики зaдiяниx пpи цьoмy iнcтитyцiй. Пepeлiк нeoбxiдниx для poзвиткy HIC пepeдyмoв тa iнcтитyцiй yзaгaльнeнo в мoдeлi кoмпoнeнтiв нaцi-oнaльнoï iннoвaцiйнoï cиcтeми (тaбл.1).
Cвiтoвa пpaктикa poзвиткy нaцioнaльниx ^o-вaцiйниx cиcтeм cвiдчить, щo гoлoвним чинни-кoм йoгo пpaвoвoï дифepeнцiaцiï е piвeнь дoxo-дiв eкoнoмiки, який зaзвичaй poзpiзня8тьcя як ви^кий, вищe cepeдньoгo, cepeднiй, нижчe ce-peдньoгo. Kpa'1'ни з ви^ким piвнeм BBП нa дуШУ нaceлeння е лiдepaми poзвиткy eфeктивниx нaцioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтeм. Дo ^eï Фу-пи вiднocятьcя Швeйцapiя, Швeцiя, Hiдepлaнди, C0A, Beликa Бpитaнiя, Дaнiя, Фiнляндiя, Hiмeч-чинa, Ipлaндiя, Ciнгaпyp [7].
Kpa'1'ни, щo poзвивaютьcя, з мeтoю пiдвищeн-ня piвня кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нa мiжнapoд-ниx i нaцioнaльниx pинкax, тaкoж пoтpeбyють aкцeнтyвaння yвaги нa пoбyдoвi eфeктивниx нa-цioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтeм з викopиcтaн-ням дocвiдy кpaïн-iннoвaцiйниx лiдepiв. У зв'язку з цим, пpи фopмyвaннi тa пoдaльшoмy poзвиткy HIC нeoбxiднo пpaгнyти дo пoдaльшoï iнтeгpaцiï в глoбaльнy iннoвaцiйнy cиcтeмy i взaeмoдïí з Ы-шими нaцioнaльними iннoвaцiйними cиcтeмaми,
щo cпpиятимe пocилeнню мiжнapoднoгo cпiвpo-бiтництвa тa зpocтaння кoнкypeнцiï.
Koнкypeнтocпpoмoжнicть нaцioнaльниx ^o-вaцiйниx cиcтeм зaлeжить вiд poзpoбки тa iмп-лeмeнтaцiï дepжaвниx пpoгpaм, якi cпpoмoжнi зaбeзпeчити peзyльтaтивнicть iннoвaцiйниx пpo-цeciв тa eфeктивнo кoмepцiaлiзyвaти iннoвaцiйнi здoбyтки cyб'eктiв HIC з мeтoю пiдвищeння нaцi-oнaльнoгo дoбpoбyтy ^a'i^ [6].
Для oцiнки iннoвaцiйнoï дiяльнocтi cyб'8ктiв нa-цioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтeм, y ^тов^ пpaк-тицi викopиcтoвyють piзнi iндикaтopи, з якиx дo нaйбiльш пoшиpeниx вiднocятьcя глoбaльний Ы-нoвaцiйний ^erc тa iндeкc глoбaльнoï кoнкypeн-тocпpoмoжнocтi.
Для oцiнки фyнкцioнyвaння HIC нин викopиcтo-вy6тьcя низкa cтaтиcтичниx пoкaзникiв, зoкpeмa: нayкoвoгo пoтeнцiaлy, iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктy-pи, iннoвaцiйнoгo бiзнecy, фiнaнcoвoгo зaбeзпe-чeння iннoвaцiй тoщo. Aлe aнaлiз циx пoкaзникiв нe дoзвoля8 пoвнoю мipoю визнaчити нeдoлiки ïx динaмiки, ocкiльки нeвiдoмi пapaмeтpи зв'язкiв мiж eлeмeнтaми HIC. Bизнaчити зв'язки мoжнa зa дoпoмoгoю eкcпepтниx oцiнoк, яю rpyнтyють-cя нa виcнoвкax aнaлiзy iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy кpaïн тa пoбyдoви ïx peйтингiв.
Глoбaльний iннoвaцiйний ^e^ (ГИ) oxoплю8 79 piзниx змiнниx, якi дeтaльнo xapaктepизyють iннoвaцiйний poзвитoк кpaïн cвiтy з piзним piвнeм
Taблиця 1. Зaгaльнa Moâeëb кoмпoнeнтiв нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи
Koмпoнeнти Опис
Cepeдoвищe Фiнaнcoвe cepeдoвищe Üпoдaткyвaння тa cтимyлювaння Cxильнicть дo iннoвaцiй тa пiдпpиeмництвa Moбiльнicть
Пoпит Kiнцeвi cпoживaчi Пpoмiжнi виpoбники
Пpoмиcлoвa cиcтeмa Beликi пiдпpиeмcтвa Poзвинyтi мaлi тa cepeднi пiдпpиeмcтвa Hoвi фipми, щo бaзyютьcя нa тexнoлoгiяx
Пocepeдники Hayкoвo-дocлiднi iнcтитyти Бpoкepи
Ü^mi тa дocлiдницькi cи-cтeми Пpoфeciйнa ocвiтa тa нaвчaння Bищa oœ^a тa нayкoвi дocлiджeння
Пoлiтичнa cиcтeмa Уpяд Упpaвлiння Hayкa, тexнoлoгiï тa iннoвaцiйнa пoлiтикa
Iнфpacтpyктypa Бaнкiвcькa cиcтeмa тa вeнчypний ^п^л Iнтeлeктyaльнa влacнicть тa iнфopмaцiя Iннoвaцiï тa пiдтpимкa бiзнecy Cтaндapти тa нopми
Âœepeëo: [5]
дoxoдiв. Poзpaxyнoк здiйсню8ться зa звaжeнoю сyмoю двox гpyп пoкaзникiв: нaявниx peсypсiв тa yмoв для iннoвaцiйнoï дiяльнoстi i дoсягнyтиx вщ нeï пpaктичниx peзyльтaтiв. Aвтopи дocлiджeн-ня ввaжaютЬ| ùo yспiшнiсть eкoнoмiки пoв'язaнa як з нaявнiстю iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy| тaк i з спpиятливими yмoвaми для йoгo втiлeння [В].
У S017 poцi бyлo oпyблiкoвaнo дeсятe видaн-ня Глoбaльнoгo iннoвaцiйнoгo iндeксy| в якoмy дoслiджeнo 1S7 ^aK Глoбaльний iндeкс ^o-вaцiй викopистoвy8ться як ключoвий iнстpyмeнт
для дeтaльнoгo aнaлiзy пoкaзникiв peзyльтa-тивнoстi iннoвaцiйнoï дiяльнoстi для 1S? eкoнo-мiк в S01? poцi| як oxoплюють 9S|5% нaсeлeн-ня св^у i 9?|6% свiтoвoгo BBÏ (в дoлapax C0A). Глoбaльний iндeкс iннoвaцiй визнaчa8ться зa дoпoмoгoю сyбiдiндeксy витpaт| сyбiндeксy pe-зyльтaтiв тa кoeфiцieнтy eфeктивнoстi iннoвaцiй як спiввiднoшeння витpaт i eфeктy (pис. 1).
Укpaïнa пoсiлa 50-тe мiсцe зi знaчeнням ^e^ cy 3?|6S тa yвiйшлa дo гpyпи ^afc з piвнeм дoxo-дiв нижчe cepeдньoгo ^бл. S).
Pиcунoк 1. Склaд Глoбaльнoгo iннoвaцiйнoгo iндeкcу
Джepeлo: [7]
Taблиця 2. Peйтинг кpaïн ça глoбaльним iннoвaцiйним iндeкcoм у 2017
Peйтинг Kparna Знaчeння iндeкcу (0-100) Piвeнь дoxoдiв
1 Швeйцapiя 6?|69 Bиcoкий
г Ш^^я 63|8S Bиcoкий
3 Hiдepлaнди 63|36 Bиcoкий
4 C0A 61|40 Bиcoкий
5 Beликoбpитaнiя 60|В9 Bиcoкий
6 Дaнiя 5В|?0 Bиcoкий
? Ciнгaпyp 5В|69 Bиcoкий
В Фiнляндiя 5В|49 Bиcoкий
9 Hiмeччинa 5В|39 Bиcoкий
10 Ipлaндiя 5В|13 Bиcoкий
48 Чopнoгopiя 3В|0? Bищe cepeдньoгo
49 Kaтap 3?|90 Bиcoкий
50 Укpaïнa 3?|6S Hижчe cepeдньoгo
51 Taйлaнд 3?|5? Bищe cepeдньoгo
83 Moнгoлiя 3?|13 Hижчe cepeдньoгo
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм нa ocнoвi [В]
При цьому, як i в минул1 роки, незмЫними ящерами залишаються десять краТн, як очолили гло-бальний iнновацiйний рейтинг 2016 року: Швей-царiя, Шве^я, Hiдерланди, США, Великобританiя, Данiя, СЫгапур, Фiнляндiя, Hiмеччина, lрландiя [8].
Динамка глобального Ынова^йного iндексу УкраТни починаючи з 2011 р була в основному спадною, хоч в окремi роки спостер^алось пщ-вищення рангу (зокрема в 2014 i 2017 роках). Аналiз ранпв за роздтами вказуе, що УкраТ-на мае суттeвi досягнення за показниками охо-плення вищою освiтою, кiлькостi патен^в i на-укових статей, частки випускниюв ЫженерноТ i науковоТ пщготовки (рис. 2).
Водночас формування цих показниюв супро-воджуеться низькими рiвнями поширення знань та Тх впливу на розвиток економки краТни. Це означае, що знання не знаходять застосування як чинник економiчного зростання.
За важких умов в^ськовоТ агресм' та менших можпивостей ефективного використання креативно!' молодi в Укра'У спостерiга8ться посилення динамiки вiдтоку молодих спе^алю^в за кордон. Зниження внутр0нього попиту на пiдготовку нау-ково-техычних кадрiв та низький рiвень оплати Тх працi виступають як чинники формування еконо-мiчно!' безпеки держави. Якщо за 2001-2014 рр.
чисельнють наукових спiвробiтникiв зменшилась на 42,9 тис. о^б та за останн 2015-2016 р. Тх падiння склало ще 38,2 тис. осiб.
КраТни-лщери з високим значенням Глобального Ыновафйного iндексу створили ефек-тивн iнновацiйнi системи, елементи яких тюно вза8мопов'язанi мiж собою та нацюнальними Ы-новацiйними системами iнших краТн.
Аналiзуючи структуру глобального iндексу Ыно-вацiй, слiд виокремити показник результативност нацiональних iнновацiйних систем окремих краТн як витрати на НДДКР у вщсотках до ВВП (рис.3).
З рис. 3 видно, що найвагом0 витрати НДДКР притаманн високорозвиненим краТнам. Так, ^раль мае найбiльший вщсоток витрат на НДДКР у 2015 роц (4,3%), а у перюд з 2011 року по 2015 рк цей показник становив не менше 4%. В Укран цей показник складае лише 0,62% i, до того ж, мае тен-денцю до скорочення - з 2011 року по 2015 рк цей показник зменшився з 0,74% до 0,62% вщпо-вщно. В свою чергу Польща, що була на одному рiвнi з УкраТною на початку дослiджуваного перюду, по-кращила свiй показник у бк зростання з 0,75% до 1% у 2011-2015 рр. вщповщно. На думку експер-тiв, показник витрат на НДДКР повинен бути спря-мований у бк зростання i оптимальне значення витрат на НДДКР становить 3% ВВП краТни.
Юльюсть досл1дник]в на 1 млн населения
Витрати на R&D
Частка випускнимв науковш га ¡нженерно! спрямованосп
Витрати на о си ¡ту Кшьюсть наукових статей PlBCHb рОЗВИТКу ВИЩ01 0СВ1ТИ
Охоплення вищо'1 ocbïtoio
ЯюСТЬ ДОСЛЩНИЦЬКИХ ШСТИТуИВ
Поширення знань В] [лив знань
-2017 2016 -2015 ■2014
100 120
Рисунок 2. Ранги Украши за окремими показниками Глобального ¡нновацшного ¡ндексу у 2014-2017 рр.
Джерело : побудовано автором на ochobî [8]
5,00
4,30
2,74,79
12010 ■ 2015
Рисунок 3. Частка витрат на виконання досл1джень I розробок у ВВП заруб1жних краКн та Украши у 2010 та 2015 роц1, %
Джерело: побудовано автором на основ1 даних Св&ового Банку
Однак не можна без застереження погодитись з справедливою пор^нянь ¡ндекс1в ¡ннова^й-ного розвитку кра'''н-лщерщ та аyтсайдер¡в. Цт-ком слушною е думка авторитетних вчених щодо неоднакових умов та розбжностей в час¡ форму-вання ¡ розвитку нац¡ональних ¡нновац¡йних систем р^них за р¡внем розвитку кра'(н. Так, академ¡к НАН Укра'ни О. I. Амоша п¡дкреслюe, що в кра'нах - старих членах 6С основн¡ етапи формування Н1С були пройден ще в дрyг¡й половин XX ст., а нин досягнуто сп¡льних д¡й держави, науки ¡ вироб-ництва, що впливае на можпивост¡ ефективно-го управлЫня соц¡ально-економ¡чним розвитком. Натом¡сть в Укра'н формування Н1С знаходиться на початковому етап ¡ мае несистемний характер, що необхщно враховувати при побyдов¡ ¡ннова-ц¡йних ¡ндекс¡в, ор¡eнтованих на вир0ення сучас-них проблем ¡ннова^йного розвитку Укра'ни.
Зг¡дно з рейтингом кра'н за ¡ндексом глобально'!' конкурентоспроможносп, у 2017 роц¡ Укра'на пос¡ла 85 м¡сце з 138 кра'н, що на 4 позицм ниж-че пор¡вняно з минулим роком. 1ндекс глобально'!' конкyрентоспроможност¡ розраховуеться на осно-в¡ 113 показниюв, що в¡дображають конкуренто-спроможн¡сть нацюнальних економ¡к, при цьому 70% змЫних, що охоплюються ¡ндексом, отриму-ють виходячи з резyльтат¡в глобального опиту-вання топ-менеджменту компан¡й р¡зних секто-р¡в економ¡ки. Так, в 2017 в топ 10 кра'!'н-лщерю
ув^шли Швейцар¡я (5,85), США (5,85), Онгапур (5,71), Н¡дерланди (5,66), Н¡меччина (5,65), Гонконг (5,53), Швецст (5,52), Великобританст (5,51), Япон¡я (5,49) та ФЫляндст (5,49) (табл. 3). для мж-народних сп¡вставлень, а також оцЫки конкурен-тоспроможност¡ економ¡к розробляються ¡ндекси глобально'!' конкyрентоспроможност¡ (1ГК).
У 2017 роц 1ндекс глобально''' конкурентоспроможносп включав в себе рейтинги 137 кра'н. До yчаст¡ в експертый оц¡нц¡ було запрошено пред-ставник¡в yряд¡в, пол¡тик¡в, л¡дер¡в б^несу, л¡дер¡в громадянського сyсп¡льства, наyковц¡в щоб кон-сол¡дyвати результати сво'х кра'н в Iндекс¡ глобально''' конкурентоспроможносп, ¡разом визна-чити основы проблеми та перешкоди на шляху зростання економк кра'н.
Протягом останых десяти рок¡в багато ев-ропейських кра'н покращили показники сво-'''х ¡нновац¡йних систем, таких як якють науко-вих установ, витрати компаый на досл¡дження та розробки та здатнють компан¡й до ¡нновац¡й. Да-н¡ також св¡дчать про деяке пожвавлення макро-економ¡чного середовища в европейському ре-г¡он¡, а також про наявнють венчурного кап¡талy, що е важливим компонентом процв¡таючих нацюнальних ¡нновац^них систем. Проте за той же перюд 1ндекс глобально''' конкурентоспроможносп демонструе тривожне попршення ситуацм в деяких европейських кра'нах за деякими показ-
Taблиця 3. Рейтинг ^arn ça iндeкcoм глoбaльнoï кoнкypeнтнocпpoмoжнocтi 2017-2018
Peé^^ Kparna Знaчeння iндeкcy Peйтинг 2016-2017
1 Швeйцapiя 5|85 1
2 C0A 5|85 3
3 Ciнгaпyp 5|71 2
4 Hiдepлaнди 5|66 4
5 Hiмeччинa 5|65 5
6 Гoнкoнг 5|53 9
7 Швeцiя 5|52 6
В Beликoбpитaнiя 5|51 7
9 Япoнiя 5|49 8
10 Фiнляндiя 5|49 10
79 Taджикиcтaн 4|14 77
80 Бpaзилiя 4|14 81
81 Укpaïнa 4|11 85
82 Б^н 4|1 97
83 Pecпyблiкa Tpинiдaд i Toбaгo 4|09 94
Джерело: складено автором на ochobí [10]
нигами ocвiтИ| тaкими як якють cиcтeми ocвiтИ| пoчaткoвa ocвiтa тa нayкoвe виxoвaння.
Згiднo дocлiджeннЯ| пpoзopicть в пoлiтичнiй cфepi тa cитyaцiя в cфepi бeзпeки тaкoж пocлa-билacь в 8вpoпeйcькиx ^aï^ax.
Ücкiльки пpoблeмИ| якi виникaють нa piвнi нaцi-oнaльнoï iннoвaцiйнoï cиcтeми ^afc piзнi| тo пpo-гpaми для пiдвищeння ïx кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пoвиннi 6ути визнaчeнi в пepшy чepгy нa мicцeвo-му piвнi| a ^erc глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi мoжe дoпoмoгти в yпpaвлiннi цим пpoцecoм.
Bиcнoвки
Taким чинoM| oднi8ю з зaкoнoмipнocтeй cyчac-нoгo cвiтoвoгo poзвиткy е бeзпepepвний пpoцec глoбaлiзaцiï| щo з oднoгo бoкy| пoлeгшye м^ нapoднy взaeмoдiю мiж дepжaвaмИ| a з ^rno-гo - пocилюe кoнкypeнцiю. Cлiд зaзнaчити| щo вaжливим зaвдaнням ^afc е фopмyвaння ган-кypeнтниx пepeвaг в глoбaльнoмy iннoвaцiйнoмy пpocтopi| щo бeзпocepeдньo зaлeжить вщ CTpy^ тypи i eфeктивнocтi iннoвaцiйнoï cиcтeми ^a'^.
Iндeкc глoбaльнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi дo-звoля8 oцiнити aктивнicть cтвopeння i зacтocy-вaння нoвиx тexнoлoгiй вiд чoгo зaлeжить пщви-щeння пpoдyктивнocтi пpaцi тa якocтi пpoдyкцiï i вpeштi peшт мicцe кpaïни в мiжнapoднoмy пoдiлi пpaцi тa piвeнь дoxoдiв вcix iнcтитyцiйниx oдиниць.
Boднoчac пoкaзники cтaнy нayкoвoгo пoтeнцia-лу Укpaïни cвiдчaтЬ| щo вoнa мa8 виcoкий cвiтнiй тa нayкoвий пoтeнцiaЛ| здaтний cтвopювaти Ы-нoвaцiйнi нayкoвi poзpoбкИ| oднaк пpи цьoмy ic-
нуе cлaбкий мexaнiзм ïx peaлiзaцiï| впpoвaджeння в peaльнy eкoнoмiкy. тoмy нeoбxiднO| щoб cтaли пpiopитeтoм poзвиткy HIC Укpaïни питaння ^c™-тyцiйнoгo зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi тa пocилeння мoтивaцiйнoгo мexaнiзмy впpoвa-джeння ïï peзyльтaтiв.
BpaxoвyючИ| щo знaчнa чacтинa y^a^^ra-гo cycпiльcтвa| ocoбливo мoлoдиx людeй з фун-тoвнoю вищoю ocвiтoЮ| глибoкo oбiзнaнa зi CTa-нoм poзвиткy iнфopмaцiйнoï cфepи зa кopдoнoM| a тaкoж з пpoблeмaми i пpичинaми вiдcтaвaння в Укpaïнi| cпocтepiгa8тьcя пoдaльшe змeншeння чиcлa зaйнятиx у цiй cфepi.
Ùe дoнeдaвнa ввaжaлocЬ| щo в Укpaïнi е мacш-тaбний нayкoвий кoмплeкC| cпpoмoжний пpoдyкy-вaти peзyльтaти cвiтoвoгo piвня [11]. Üднaк пocтiй-нe нeдoфiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï cфepи пpизвeлo дo втpaт нayкoвoгo пoтeнцiaлy тa знижeння нayкo-8Mнocтi BBÏ з 1|16% у 2000 p. дo 0|95% у 2009 p. i дo 0|76% у 2016 p. [12]. Boднoчac цeй пoкaзник у cepeдньoмy cклaдa8 в 2015-2016 pp. у 6C 1|9-2|1%. У ФЫляндм i Швeцiï в 2009 p. - 3|7% у C0A i Hiмeччинi - 2|7% в 2009 p.
Teмпи poзвиткy i CTpy^ypa iннoвaцiйнoï cфepи нe вiдпoвiдaють пoпитy нa iннoвaцiйнy пpoдyкцiю з 6o^ eкoнoмiки. Цeй poзpив пocтiйнo зpocтae чepeз вiдcyтнicть cтимyлiв тa низьку cпpийнят-ливicть пiдпpи8Mницькoгo ceктopy дo iннoвaцiй| тaк i чepeз втpaтy кaдpiв тa мaтepiaльнo-тexнiч-нoгo зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoï cфepи.
Iннoвaцiйнy дiяльнicть в Укpaïнi тa ïï мiжнapoд-ний peйтинг cтpимye вiд'8мнe зpocтaння тa низь-
kmi pißeHb eK0H0MiHH0r0 po3BMTKy (niwe y 2018 p. oniKyeTbCH npipicT BBn Ha 3%).
flo TaKix HeBTirnHMX pe3ynbTaTiB yKpaiHy npiBe-na floBroniTHa cTpaTeria floraHaro Horo po3BMTKy, Koni eKoHoMiHHe 3pocTaHHa 3fliflcHroBanocb Ha ocHoBi iMnopTy 3apyßixHix TexHonorii Ta eKcnopTy HM3bKoTexHo^oriHHoi npoMicnoBoi npoflyKöi'i.
BifloMi eKoHoMicTM fl. AflxeMorny i fl. PoßiHcoH BBaxaroTb, |o TaKe eKoHoMiHHe 3pocTaHHa He mo-xe BiflßyBaTica flociTb floBro. Boho 3aKiHHMTbca, aK TinbKM KpaiHa flocarHe piBHa xiTTa, cniB cTaB-Horo 3 cepeflHbo po3BMHeHMMM KpaiHaMM nepexifl-hot eKoHoMiKM.
Hmh HaBiTb BaxHo BM3HaHMTM, 3 aKoro eBponefl-cbKoro KpaiHoro floöinbHo nopiBHroBaTM yKpaiHy 3a piBHeM po3BMTKy. Aflxe npoTM yKpaiHM BiflßyBaeTb-ca BiücbKoBa arpecia 3 6oKy cyciflHboi KpaiHM, BoHa BicHaxyeTbca 3arißennro Kpaiix cboIX ciHiB, Bifl-HyxeHHaM BeniKix TepiTopii, yTaeMHMHeHMMM flia-mm «n'aToi KonoHM», aKa nparHe 3pyiHyBaTM KpaiHy 3 cepeflMHM. 3a flaHMMM aHaniTMHHoro öeHTpy Texty. org.ua, 3apo6iTHa nnaTa b yKpaiHi HaflMeHwa b 6b-poni i b cepeflHboMy cKnaflae 190 °Bpo, öe MeHwe, Hix b MonfloBi, A3ep6aüflxaHi, BipMeHii i rpy3ii ( fle npaöiBHMKM oTpMMyroTb ßinbwe 200 °Bpo), Einopyci (320 °Bpo), Pocii (474 °Bpo). B CnoBaKii Ta nonb|i öei noKa3HMK flocarae 720-750 °Bpo i Ha nopaflKM ßinbWMM ° b KpaiHax 3axiflHoi 6BponM.
BoflHoHac b o^iöiüHMx nyßniKaöiax 3'aBinacb ¡h-^opMaqia |oflo 3pocTaHHa 3apoßiTHoi nnaTM y flepxaBHoMy ceKTopi i fleaKix cTpyKTypax npiBaT-Horo ceKTopy, |o ßyfle 3HaHHo BMioro nopiBHaHo 3 iH^naöiero. BKa3yroHM Ha HeraTMBHMi BnniB öboro HMHHMKa Ha peHTaßenbHicTb Ta KoHKypeHTocnpo-MoxHicTb, oflMH 3 oHi^bHMKiB MBO fl. finToH none-peflxae npo pM3MK noBepHeHHa yKpaiHM Ha3afl, Ha no3Möii 2014 poKy.
flo Bcix BKa3aHMx HeraTMBHMx HMHHMKiB, |o cynpo-BoflxyroTb cyHacHy eKoHoMiHHy fliflcHicTb b yKpaiHi, cnifl floflaTM BeniHe3He HapoiyBaHHa ßopriB, aKi, 3a flaHMMM npiiHaToro HeioflaBHo ßroflxeTy, nepe-BMiyroTb 100 Mnpfl. flonapiB npM oHiKyBaHoMy oß-ca3i BBn 93 Mnpfl. flonapiB. HaflBicoKMfl ßoproBMi Tarap Ha floBri poKM Moxe 3aTpMMaTM niflHeceH-Ha eKoHoMiHHoro 3pocTaHHa Ha piBeHb, HeoßxiflHMfl flna 3aße3neHeHHa aKTMBHoi iHHoBaöiflHoi flianbHoc-Ti, aKa HMHi He BiflHocMTbca flo npiopMTeTiB, nepeflßa-HyBaHMx flna eKoHoMiHHoro po3BMTKy yKpaiHM.
HapewTi cnifl BKa3aTM Ha BiflcyTHicTb flocMTb TpiBanoi 3a HacoM cTpaTerii po3BMTKy eKoHoMiKM, |o He flo3Bonae nporHo3yBaTM aKTMBHy iHHoBaöii-Hy flia^bHicTb, a He piHHMi ßroflxeT, cnpaMoBaHMi Ha 3aße3neHeHHa BMxMBaHHa ßinbwocTi rpoMaflaH, aK öe npaKTMKy°Tbca HMHi.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepefl
1. Freeman, C. Technology Policy and Economic Performance: Lessons from Japan. London : Pinter, 1987.
2. Lundvall, B. National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Frances Pinter, 1992.
3. Patel, P., Pavitt K. The Nature and Economic Importance of National Innovation Systems // STI Review, № 14, OECD. - Paris, 1994.
4. Nelson, R. National Innovation Systems. A Comparative Analysis / R. Nelson. - USA: Oxford, 1993. Pp. 6-13
5. Kuhlman, S., & Arnold, E. (2001). RCN in the Norwegian research and innovation system. Background report #12, Evaluation of the Research Council of Norway
6. ynpaBneHi/ie MHHoBaöMoHHbiMM npoöeca-mm: [yHeß.flna oßpa3.opr.Bbici±i.oßpa3.] / A.A.XapiH, A.B.PoxflecTBeHcKMi/i, Z.fl.KoneHcKMi/i, A.A.XapiH Mn. -MocKBa-EepniH, 2016. - 471 c.
7. Cornell University, INSEAD, and the World Intellectual Property Organization (2017): The Global Innovation Index 2017: Innovation Feeding the World. -[EneKTpoHHMi pecypc] - PexiM flocTyny: http://www. wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf
8. The Global Innovation Index 2017. - [EneKTpo-HHMii pecypc] - PexiiM flocTyny: http://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf
9. World Bank. - [EneKTpoHHMi pecypc] - PexMM äo-cTyny: https://data.worldbank.org
10. Global Competitiveness Index 2017-2018. -[EneKTpoHHMi pecypc] / - PexiM flocTyny: http:// reports.weforum.org/global-competitiveness-index-2017-2018/
11. npo HaöioHanbHMi nnaH flii/i i^oflo BnpoBaflxeHHa nporpaMM eKoHoMMHi/ii/i pe^opM Ha 2010-2014 poKM «3aMoxHe cycninbcTBo, KoHKypeTHocnpoMoxHa eKo-HoMiKa, e^eKTMBHa flepxaBa» yKa3 npe3MfleHTa yKpaiHM. [EneKTpoHHMi pecypc] - PexiM flocTyny: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/2011
12. npo flepxaBHMi ßroflxeT yKpaiHM yKpaiHM Ha 201 6 piK [EneKTpoHHMi pecypc] - PexMM äocTyny: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/928-19
