CC BY
84
УДК 17.022.1; 17.023; 303.732.4; 630*9 Ст. наук. ствроб. В.В. Лавров,
канд. бюл. наук - УкрНДШГА
КОНФЛ1КТ СОЦ1АЛЬНИХ, ЕКОНОМ1ЧНИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ
Ц1ННОСТЕЙ ЯК БАЗОВА ПЕРЕПОНА НА ШЛЯХУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ "СУСП1ЛЬСТВО-ПРИРОДА" В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
Показано генезис та основш прояви конфлшту соцiальних, економiчних та еко-логiчних цiнностей, який гальмуе запровадження принципiв сталого розвитку. Наго-лошено, що основною причиною щншсного конфлiкту е антропоцентрична парадигма, яка сформувала споживацьку стратегiю життя, ставлення до природи. У конку-рентних умовах ринку та домшування в життi суспiльства матерiальних щнностей -цiннiсний конфлiкт загострюеться на рiзних iерархiчних рiвнях: мiжнародних; мiж секторами економiки кра'ни та з охороною НПС; мiж суспiльними групами; мiж програмами рiзного цiльового спрямування; мiж особистостями та 'х оточенням то-що. Переxiдний перiод виходу Укра'ни iз системно'' кризи та формування нових сус-пiльниx вщносин, в т.ч. ринкових, е несприятливим для врахування еколопчних щн-ностей в управлшш. Визначено перепони та необхщш умови для досягнення балансу сощальних, економiчниx та екологiчниx щнностей.
Ключов1 слова: система мсуспiльство-природам, конфлшт iнтересiв, гармошза-цiя цiнностей, концепщя сталого розвитку.
Senior scientific employee V.V. Lavrov - URIFFM
The conflict of social, economic and environmental values as a principal obstacle on the path to sustainable development of "society-nature" system
in competitive conditions
The genesis and main manifestations of the conflict of social, economic and environmental values that hampers implementation of the sustainable development principles are shown. It is stressed that anthropocentric paradigm is the main cause of the conflict of values which is also responsible for the formation of consumer strategy of life and consumer attitude to nature. In competitive conditions of market economy and under the prevalence of wealth values in the life of society the conflict of values becomes more acute at different hierarchical levels: international; between different branches of country's economy and environmental protection; between social groups; between programmes with different goals; between persons and their milieu and so on. The transition period of overcoming the system crisis in Ukraine along with formation of new social relationships including market relations is unfavourable for taking into account environmental values in management. The obstacles and necessary conditions for reaching the balance of social, economic and environmental values are identified.
Keywords: "society-nature" system, the conflict of interests, harmonisation of values, sustainable development concept
Спектр розумшня цшносл вардае вщ будь-яко'' осягнутоi особистютю соцiальноi норми до усвщомленого сусшльством сенсу життя. У житт сус-шльства щнност виконують важливу роль штегруючих, сощашзуючих, ко-мушкативних основ шляхом регуляци сощальних вщносин у виглядi специ-фiчниx систем норм контролю, сощальних шституцш та орiентирiв щодо щ-леспрямованих дш людини [1, 3, 8, 12, 17]. Вс ди, по сут^ е результатом акту ощнки об'еклв навколишнього свггу i мютять три шдсистеми: задум, який складаеться iз щнност (життевого сенсу), мети i плану; реалiзацiя; наслщок. Генетично щнност акумулюють у ^6í загальну спрямовашсть потреб, ште-
реЫв та емоцiйних переживань суб'еклв. Мотиви дш людини - це потреби, шстинкти, потяги, емоци, установки та ще1 [19].
Отже, цiнностi е iнструментами вимiру, iнтегральною основою вибо-ру, суб'ектом, соцiальною групою, сукупшстю цiлей, засобiв, результатiв та умов дiяльностi у контекстi певних соцiально-економiчних вiдносин [12]. Цiннiснi системи формуються i змiнюються у процесi юторичного розвитку суспiльства. Оскiльки процеси змши рiзних сфер життя суспiльства не зб^а-ються у часi, темпах i масштабах, то виникають конфлжти мiж цiннiсними системами рiзних iерархiчних рiвнiв оргашзаци суспiльства: група краш, кра-!на, окремi сектори дiяльностi, соцiальна група, особистiсть. Певнi щнтсш системи е просто рiзними. Вщомим е тривале протистояння краш "Схщ-За-хiдм, "Пiвдень-Пiвнiч", "Азiя-eвропа", НАТО (СС)-СНД (СЕП) тощо. Так званий "золотий мiльярд" диктуе рештi населення св^у сво! умови спiвпрацi. Особливо загострилися конфлжти з розвитком еколопчно! свiдомостi. Але навiть в рамках природоохоронних програм вщбуваеться боротьба за контроль над ресурсами i сфери впливу на свгтовому ринку (Кютський протокол, схеми люово1 сертифшаци ББС та РББС тощо). У багатьох кра!нах свiту спос-терiгались i зараз продовжуються протистояння декшькох частин суспiльства за певних цшьових мотивiв. Це не обiйшло i Украшу. Вiдомий вузьковщом-чий шдхщ довгий час заважав у СРСР системному виршенню сощально-еко-номiчних, еколопчних та iнших завдань розвитку. I в наш час у СНД, в т.ч. в Укршш, залишки командно-адмшютративно1 системи управлiння гальмують зародження ринкових вщносин, централiзм у вЫх сферах життя повiльно здае позицй демократичним змiнам: децентралiзацil управлiння, самоврядуванню, прозорiй спiвпрацi суб,ектiв суспiльних вщносин тощо.
У сучасному свiтi, який стрiмко розвиваеться, деформуються усталенi системи суспшьних вiдносин, тривають конфлiкти i зростають загрози люд-ству - безпосередш i через деградацiю навколишнього природного середови-ща (далi - НПС). Сьогодт багато фахiвцiв вбачають причини сучасних еко-лого-економiчних негараздiв у проблемах моралi [3, 6, 11, 15, 20]. Визначаль-ною умовою досягнення сталого розвитку свгтовою спiльнотою визнано за-безпечення збалансованост цiлей соцiального, економiчного та еколопчного аспектiв розвитку. Але гармонiзацiя рiзних за суттю складових програми дш можлива тiльки за умови взаемозалежного аналiзу трьох груп проблем - сощ-альних, економiчних та еколопчних. А це передбачае досягнення паритету цих трьох клаЫв щнностей, узгодження наукових парадигм, полгтик, страте-гш розвитку вiдповiдних сфер дiяльностi системи "суспшьство-природа", нормативно-правових систем, регулятивних механiзмiв управлiння, ресурсного забезпечення. Досягнення завдань сталого розвитку росшською науко-вою елiтою розглядаеться тiльки як перший етап на шляху до ноосфери [15]. До того ж, ^м економiчноl, еколопчно1 та сощально1 складових розвитку видiляеться четверта складова - культурна. К важливiсть, з нашо1 точки зору, полягае саме в акцентах на формування вщповщних свгтогляду, цiнностей та мотивiв дiяльностi суспiльства. Водночас, завдання органiчного поеднання класичних щншсних орiентацiй на самощншсть свiту, на зобов'язання перед
суспiльством i на самореалiзацiю особистостi дотепер не вдалося вирiшити нi науцi, т релт! [4, 10-12, 16, 22]. Отже, актуальним е визначення причин i су-тi конфлiктiв щнностей, що гальмують пошук прийнятних ршень.
Як правило, спроба аналiзу рiзних аспектiв цiнностей у контекстi !х плюралiзму, зазвичай, заводить дослiдникiв у безвихщь з причини концептуально! iзолящ! рiзних напрямiв дослiджень. Це пов'язано i з неоднозначнiстю мовного змюту цього термiна - розумшня цiнностi як атрибуту оцiнки вшх об,ектiв, явищ i без такого уточнення. Близьюсть поняття мцiннiстьм за змютом до економiчного поняття "вартють" зумовило утилiтарний пiдхiд до щнностей у захщнш культурi, проникнення у фшософсько-психолопчне трактування цiнностi багатьох змютових вiдтiнкiв вiд поняття вартiсть. У сучаснш етицi проблематика цiннiсного аналiзу опираеться на поняття оцiнки, яке не претен-дуе, на вщмшу вiд цiнностi, на об,ективнiсть. У психологи ж за останш десяти-лiття розроблено понятiйний апарат, який базуеться на понятп змiсту. У щло-му, недостатньо вивченими залишаються питання взаемозв,язкiв, сшввщно-шення, конфлшту рiзних груп (форм) цiнностей: шдив^альних та надшдивь дуальних, певно! сощально! групи (вжово!, професшно!, партшно! тощо), наци та загальнолюдських, вiдносних та абсолютних, задекларованих та реальних -в щлому - суспiльних iдеалiв та предметно втiлених цiнностей [12].
Як зазначае А. А. 1внш [10], сучасна наука досягла значно! диференщ-ащ! за об'ектами та предметами дослщження, що iстотно гальмуе отримання цшсно! картини свiту, його системного розвитку i заважае гармошзащ! сощально!, економiчно! та еколопчно! складових розвитку, вiдповiдних сфер ети-ки, права та менеджменту. На вщмшу вщ гумаштарних i економiчних наук, де щншсш компоненти бiльш-менш розвинут^ у природознавчих науках -головною щншстю в них е наукова ютина. Проблемним залишаеться питання визначення гуманност та антигуманностi наукових, морально-етичних, еко-номiчних, екологiчних та шших цiнностей - особливо у контекст перспекти-ви, яку, як вщомо, важко прогнозувати.
При всiй складност розумiння поняття цiнностi, яке ще належить вирь шувати науцi, безперечним е факт, що щнносп е визначальними, мотива-цiйними елементами всяко! людсько! дiяльностi. Життя часто ставить нас у ситуащю вибору, виршення задачi: чому вiддати перевагу серед декшькох альтернативних потреб (iнтересiв); в якш послiдовностi вiддавати перевагу (щншсний ряд)? Вiдповiдно до певно! внутршньо! шкали норм, сформовано! суспiльством, зютавлення завдань i конкретних умов суб'ект робить такий ви-бiр. Роль щншсних орiентирiв у виборi виконують найтиповiшi для суб'екта потреби та штереси. Першочергово! актуальностi тут набувае iерархiя щннос-тей. Водночас, проблемою е трансформащя цiннiсних орiентацiй дiяльностi конкретними умовами, яю, зазвичай, обмежують можливостi або змiнюють плани ^чи рамки дiй. Ще складнiшi завдання постають на рiвнi управлiння природними ресурсами в ринкових умовах з прагненням дотримуватися принципу багатоукладного, комплексного природокористування. При виборi варь антiв дiй доводиться керуватися чинними нормами, нормативами, орiентира-ми, залежно вiд сфери дiяльностi. Проблема полягае у тому, наскшьки щ ета-
лони поведiнки узгоджуються з визнаними цшностями. Незбiгання задекларо-вано1 значимостi та реально1 мотивацiйноï сили рiзних цшностей для суб'екта, що виршуе, може бути зумовлене [13]: недостатньою розвинутютю його системи цiнностей; неадекватною його орiентащею у свiтi цшностей; впливом на нього надшдив^альних цшностей рiзних соцiальних груп. Необхiдно наго-лосити, що основним суб'ектом дiяльностi, вiдношень i свiдомостi сьогоднi е певнi суспiльнi групи (колективи, спiльноти). Отже, окрема особа, навiть надь лена керiвними функцiями, не може вважатися остаточно вшьною у своему виборi певного рiшення, оскiльки вона повинна керуватися професшними, корпоративними, посадовими тощо нормами. А раз немае повноï свободи, то немае й моральноï вщповщальност за результат, зазначае В.В. Борзих [3]. Це ускладнюе й можливост застосування регулятивних механiзмiв. Необхiдно також додати, що мiж нормами i цiнностями як регулятивами юнуе функщ-ональна вiдмiннiсть: щнносп виконують роль визначення верхньоï межi рiвня емоцiйних претензiй особистостi, розвитку сусшльства, а норми е середшм "оптимумом" поведiнки [9]. Необхщно, щоб цей оптимум вдалося максимально наближувати до верхньоï меж^ згiдно з цiльовими критерiями збалансова-ного розвитку.
М.А. Голубець [6] слушно наголошуе на винятковiй складност реаль заци завдань сталого розвитку, оскшьки в геосоцiосистемах важелi управлш-ня перебувають в руках конкретних людей. З шшого боку, державою вироб-лено багато форм втручання в життя особистостi, у правове регулювання природокористування i охорони НПС. Тому вшьний обгрунтований, впевне-ний i вщповщальний моральний вибiр може робити тшьки економiчно вiльна i розвинута особистють, яка живе у суспшьств^ що пiклуеться про не1' та ïï близьких, про ix майбутне. У посттоталiтарному суспiльствi потрiбен трива-лий час для подолання моральних вивиxiв та закладення демократичних засад розвитку [3].
Проблеми щншсних конфлш^в ще бiльше зросли в наш час - час ш-тенсивного розвитку св^ових процеЫв глобалiзацiï, iнтеграцiï, передiлу ре-сурЫв i сфер впливу, формування шформацшного суспiльства, збiльшення кiлькостi i масштабiв загроз. З одного боку, вони виникають мiж загально-людськими i предметними цшностями, що виступають об'ектами спрямова-них на них штереЫв. А з iншого - мiж цiнностями суспiльноï свiдомостi i вь домчими, корпоративними iнтересами. Треба визнати, що вибiр представни-кiв для корпусу управлшщв всix сфер i рiвнiв органiзацiï суспiльства, мiжна-родно1' спiльноти, вiд яких залежить виршення, ще не завжди вiдповiдае нормам мораль У виборi бшьш значимими е полiтичнi, економiчнi та iншi важе-лi. Кожний шдивщ одночасно е членом значного числа сощальних спiльнот рiзного масштабу - шм% колективу, парти, наци, людства. Цштст системи всix цих груп не зб^аються, що формуе внутршньоособистюний конфлiкт [12]. Вiрогiднiсть його виникнення та шляхи виходу з нього залежать, насам-перед, вiд сощально1" iдентифiкацiï iндивiда. Тому керiвник певного шдроздь лу управлiння вирiшуе залежно вiд того, цiнностi яко1' групи е визначальними для нього взагалi i у конкретнiй ситуаци.
Отже, система щнностей е системотворчим ядром, полем формування i узгодження програм дiй. Поширена думка, що у складнш системi рiзних за природою показниюв, таких як соцiальнi, економiчнi та еколопчш цiнностi (далi - СЕЕ-щнност^ системи "суспiльство-природа" знайти iдеальне вирь шення !х гармонiзацi! нереально, оскшьки неможливо врахувати рiзночин-ний, динамiчний та ймовiрнисний вплив умов на ситуащю. Однак вiдомо, що чим краще вивчена природа явища, динамжа ситуацi!, чим адекватнiше вщ-повщае умовам визначена мета (iдеал), план дш, система регуляцi!, тим бшь-ше вiрогiдностi, що результат буде ближчим до щеалу. Для мiждисциплiнар-ного аналiзу цiнностей доцiльно скористатися досвщом Д. А. Леонтьева [12] у використаш димензiонального методу В. Франкла, який дае змогу де-монструвати вщношення мiж рiзними гранями i аспектами людського буття. Вiн зводиться до побудови спшьного простору рiзних визначень певно! проб-леми (предмета) та виявлення за рiзними поглядами часткових проекцш складного багатомiрного об'екта на рiзнi площини його аналiзу. У конфлiктi цiнностей, iнтересiв, мотивiв дiй необхiдно шукати компромiсне "золоте сь чення". Властива суспiльству, економщ, НПС та системi "суспшьство-приро-да" стохастичнiсть динамiки потребують системного шдходу до регулювання процесiв [5, 6, 14-16, 21].
Ращональшсть природокористування, масштаб та штенсившсть впли-ву людини на НПС, сшввщношення оцiнок "хочу/можна" залежать вiд рiвня розвитку суспшьства: свiтогляду та морального виховання, знань про закони природи, усвщомлення свого мюця у свiтi, систем щнностей та норм, ефек-тивностi правових та шститущйних регулятивних механiзмiв. Все це визна-чае повсякденну дiяльнiсть кожно! людини, стратегiчнi цiлi та шляхи сус-пiльного розвитку, а значить i тип вiдносин у системi "суспiльство-природа", якi засвiдчують !! здатнiсть до саморегуляцi!, самоуправлiння та саморозвит-ку. З iншого боку, рiвень розвитку суспiльства та генезисш джерела потреб, iнтересiв, цiлей, дш суспiльних суб,ектiв е взаемопов'язаними (рис.).
Рис. Базовi складовц що визначають рiвень розвитку суспшьства та генезисш джерела потреб, штереЫв, цтей, дш сусптьних суб'eктiв
Iсторiя св^ить, що головний конфлшт СЕЕ-щнностей було закладено з початку розвитку суспшьства, як природокористувача, i вш загострювався у мiру розвитку продуктивних сил, НТП. З одного боку, зростала потреба в неза-лежностi людини вщ НПС, оскiльки прагнення до волi - одна iз фундамен-
тальних цiнностей. З iншого боку, усвщомлення себе як частки цiлого (ств-причетнiсть - друга фундаментальна цштсть), неможливостi його втрати - зу-мовило прагнення до збереження природного довкшля. Однак чашi терезiв були i залишаються незрiвнянно рiзними: у боротьбу за природнi ресурси для людини протягом всього юторичного перiоду було включено генiй людства вщ iндивiдуального до суспiльного рiвня i вiдпрацьовано потужний арсенал засобiв; охорона ж НПС мае значно меншi i часовий досвiд, i ресурсний потен-цiал. Невирiшеною наразi е проблема прогнозу змiн системи цшностей, враху-вання цих змш у сучасних економiчниx оцiнкаx природних ресурсiв [14].
Таким чином, головним завданням, вщ вирiшення якого залежить ус-пix створення умов для сталого розвитку, е розроблення принцишв i мехашз-мiв паритетного пошуку рiшень у трiадi взаемозалежних СЕЕ-цшностей, з урахуванням сучасних умов та перспектив розвитку.
Наразi перепонами для досягнення балансу СЕЕ-цшностей в Укра-ïm е: 1) домiнування антропоцентризму у всix сферах життя (крiм охорони НПС); 2) незавершешсть формування нацюнально1" системи цiнностей: а) до-мшування матерiальниx цiнностей над духовними, б) штенсифжащя цшшс-но1' орiентацiï на споживання, в) проникнення мотиваци прибутку у невласти-вi сфери дiяльностi; 3) боротьба полiтико-фiнансовиx угруповань за передш природних ресурсiв i сфери впливу; 4) командно-адмшстративне управлiння та мiжвiдомчi бар'ери для спiвпрацi, недостатня прозорють; 5) дефiцит необ-хщних знань про динамiку природних систем i системи "суспшьство-приро-да"; 6) вщсутшсть науково-методичних засад гармонiзацiï СЕЕ-цшностей; 7) нерозвинутють нормативно-право1' бази щодо збереження НПС, узгодження секторальних штереЫв, стандартiв сталого розвитку в цшому; 8) системна криза i обмежешсть ресурсiв.
Сприятливi умовами для балансу СЕЕ-цшностей. У наш час у свт формуеться вiдкрите суспiльство [4, 18], засноване на гармошзацп культур, права, економжи, соцiальниx та природоохоронних програм. На противагу споживацькш життевш позицй розвиваеться гуманiстично-екологiчний свi-тогляд - гармоншна еднiсть вiльноï творчо1' самореалiзацiï з вiдповiдальною спiльною причетшстю до становлення свiту як цшсно1" ноосфери. Мiждер-жавна економiчна штегращя вiдбуваеться на засадах узгодження цшей розвитку, гармонiзацiï нацiональниx економiчниx систем. В Украïнi вже нап-рацьовано пакет пропозицiй у цш сферi [1, 2, 6-8, 11, 16, 20 та ш.].
Висновки. Конфлiкт цiнностей породжено антропоцентричною парадигмою, яка домшуе в морально-етичнш сферi та нормативно-правових ме-хашзмах регулювання дiяльностi суспiльства. В Укра1'ш (як i в iншиx державах СНД) вш загострився у перюд девальвацй базових засад моралi у процесi змiни системи державного устрою, системно:' кризи, супутнього зубожшня населення. В умовах конкурентного середовища ринкових вщносин у сус-пшьств^ орiентованому переважно на матерiальнi блага, неможливо сформу-вати засади адекватноï мотивацй дiй з паритетним врахуванням еколопчних, економiчниx та соцiально-полiтичниx аспек^в розвитку.
Критерй сталого розвитку (Рю-92) е суспiльними цiннiсними узагаль-неними уявленнями (щеалами) про шляхи вдосконалення розвитку системи
мсуспiльство-природам. У рамках критерив сталого розвитку певних сфер дь яльностi актуальним е розроблення принципiв, норм та MexaHÍ3MÍB паритетного вирiшення завдань виправданого вибору серед альтернативних сощаль-них, економiчних та екологiчних цiннiсних орiентaцiй. Щоб надати дiевостi у конкретних умовах, зазначеш критери та 1х склaдовi (iндикaтори) повиннi набути форми предметного втшення в морально-етичш i прaвовi норми держа-ви, вЫх 11 соцiaльних iнституцiй.
Для створення умов гармошзаци соцiaльних, економiчних та еколопч-них цiнностей необхщно: прийняти нaцiонaльну стрaтегiю сталого розвитку держави, 11 гaлузевi аналоги та привести у вщповщшсть цим принципам нор-мативно-правову базу; пiдвищити ефектившсть виробництва i рiвень життя населення до межi сучасних соцiaльних норм; узгодити розвиток ринково! економiки з еколопчними обмеженнями; створити умови для формування вщкритого громадянського суспiльствa, розвивати демократичш традици; сприяти формуванню ноосферного свггогляду через вiдродження юторико-культурних засад наци (досягнення едност свободи i сшвпричетност^; забез-печити гармошзащю рaцiонaльно-прaгмaтичних прiоритетiв дiяльностi з гу-мaнiтaрно-етичними та екологiчними iмперaтивaми.
Лггература
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.1. Сучасна сощальна ф1лософ1я. - В 2-х т. -К.: Генеза, 1993. - 205 с.
2. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. и др. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монография. - К.: Орияна, 2000. - 424 с.
3. Борзых В.В. О свободе морального выбора// Вопросы философии. - М.: Наука, 1992, № 1. - С. 175-177.
4. Вебер М. Избранное. Образ общества. - М.: Юрист, 1994. - 414 с.
5. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в: Аф1ша, 2000. - 316 с.
6. Голубець М.А. Вщ бюсфери до соцюсфери. - Льв1в.: ПОЛЛ1, 1997. - 256 с.
7. Грабинський. 1.М. Еколого-економ1чна система Укра1ни: пор1вняльний анал1з. -Льв1в: НТШ, 1997. - 185 с.
8. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
9. Иванько Л.И. Ценностно-нормативные механизмы регуляции// Культурная деятельность: опыт социологического исследования. - М.: Наука, 1981. - С. 50-151.
10. Ивнин А. А. Ценности в научном познании// Логика научного познания (Актуальные проблемы). - М.: Наука, 1987. - С. 230-258.
11. Крисаченко В.С., Хилько М.1. Еколопя. Культура. Пол1тика: Концептуальш засади сучасного розвитку. - К.: Знання Украши, 2002. - 598 с.
12. Леонтьев Д.А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт многомерное реконструкции// Вопросы философии, № 4. - М.: Наука, 1996. - С. 15-26.
13. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. - М.: Наука, 1988. - 238 с.
14. Несветов О.О. Економ1чш основи ощнки бюлопчних ресурав// Лю1вництво i аг-ролюомелюращя. - Харюв: РВП "Оригшал", 2000, вип. 98. - С. 15-25.
15. Новая парадигма развития России в ХХ1 веке. Комплексные исследования проблем устойчивого развития: идеи и результаты/ Под ред. В.А. Коптюга, В.М. Матросова, В.К. Левашова. Изд. 2-е. - М.: Academia, 2000. - 416 С.
16. Основи соцюекологй/ За ред. Г. Бачинського. - К.: Вища шк., 1995. - 238 с.
17. С. Пегов, Пузаченко Ю. Природа и общество на пороге XXI века// Общественные науки и современность. - 1994, № 56. - С. 13-18.
18. Поппер К. Открытое общество и его враги. Т.1: Чары Платона. - М.: Феникс, Междунар. фонд "Культурная инициатива", 1992. - 448 с.
19. Потребности// Большая Советская Энциклопедия. (В 30 томах)/ Гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд, т. 20. Плата-Проб. - М.: Сов. Энциклопедия, 1975. - С. 439-440.
20. Синякевич 1.М. 1нструменти еколопчно'' пол^ики: теорiя i практика. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
21. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа: Учеб. пособие. - СПб.: Изд. дом "Бизнесс-пресса", 2000. - 326 с.
22. Ценностные ориентации. Ценность// Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1989 - С. 732-733. _
УДК 336:332.122:338.43 Acnip. А. О. Бондаренко - Сумський национальный
аграрный ушверситет
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ В С1ЛЬСЬК1Й М1СЦЕВОСТ1
Розглянуто значення сшьських фшанав у вирiвнюваннi доходу i споживання населення, а також висв^лено потенцшш сфери продуктових iнновацiй фшансового сектора, спрямованi на задоволення попиту на фiнансовi послуги. Стверджуеться, що фшансовий ринок сшьсько'' мiсцевостi мае критичне значення для довгостроко-вого економiчного зростання i зменшення бщносп. Розвинута фiнансова шфраструк-тура сприяе зростанню продуктивностi працi, задоволенню фшансових потреб сiльських територiй, пiдвищенню рiвня життя та продовольчо'' безпеки.
Ключов1 слова: сiльськi фiнанси, фiнансовий сектор, фiнансовi послуги, фь нансова шфраструктура, сiльська мiсцевiсть.
Doctorate A.O. Bondarenko - Sumy National Agrarian University Problems of formation of financial and credit mechanism in rural areas
The role of rural finance in levelling of income and consumption structures is considered. Potential areas of product innovations in the financial sector, aimed at satisfying the demand for financial services, are analyzed. The author assumes that rural financial market is critically important for long term economic growth and poverty reduction. Developed financial infrastructure facilitates increase in labour productivity, satisfaction of financial needs of rural territories and increase in the levels of life and food security.
Keywords: rural finance, financial sector, financial services, financial infrastructure, rural territory.
Формування фшансового ринку сшьсько'' мюцевост мае критичне значення для довгострокового економ1чного зростання та зменшення бщнос-ri. Розвинута фшансова шфраструктура сприяе зростанню продуктивност пращ, вир1внюванню доходу i споживання, задоволенню фшансових потреб сшьських територш, шдвищенню р1вня життя та продовольчоi безпеки.
На сучасному еташ д1яльшсть сшьських фшансових посередниюв об-межуеться господарствами, як мають р1зноманпта джерела доход1в, i не по-ширюеться на малозаселен сшьсью територп, економ1чна актившсть яких е мало диверсифжованою. Основними причинами тако'' ситуацп е висок тран-сакцшш витрати, щнов1 i врожайш ризики, сезоншсть доход1в, обмеження щодо застави, як характеризують сшьсью територп.
Розглянемо значення сшьських фшаншв у вир1внюванш доходу i споживання населення, а також висвгглимо потенцшш сфери продуктових шно-вацш фшансового сектора, спрямоваш на задоволення попиту на фшансов1
