CC BY
16
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.15
2. Тарасенко 1.О. Статистика : навч. noci6H. - : К. : Центр навч. л^-ри, 2006. - 344 с.
3. Статистика : тдручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Срша та ш. / за наук. ред. С.С. Герасименка. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 467 с.
4. Срша А.М. Методолопя наукових дослщжень : навч. поабн. / А.М. Срша, В.Б. Захо-жай, Д.Л. Срш. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 212 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
Пелехович И.И. Роль выборочных наблюдений в изучении инвестиционных процессов
Обоснована целесообразность использования выборочного наблюдения по изучению инвестиционных процессов.
Ключевые слова: репрезентативная выборка, генеральная и выборочная совокупность, повторный и безповторный отбор, предельная ошибка выборки, способ прямого пересчета.
Pelehovych I.I. The role of sample surveys in the study of the investment processes
Aim is to study the feasibility of using the sample survey to study the investment process.
Keywords: representative sample, and general sampling frame, a second and without repeated sampling, the maximum sampling error, the method of direct conversion.
УДК 330.342.146:2(477) Астр. Б.Р. Шевчук1 -
Ыстытутрегюнальних до^джень НАН Украти
КОНФЕС1ЙНА ВВДМШШСТЬ ЯК ОСНОВА ЦИВ1Л1ЗАЦШНО1 РОЗДР1БНЕНОСТ1 УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Проаналiзовано конфесшт вщмшност в теритс^альному аспект в Укра!т як основу цивтзацшно! роздрiбненостi украшського сустльства. Розглянуто вплив конфесшно! ситуаци на стан сусшльних вщносин - впродовж юторичного розвитку украшського сустльства. Розкрито питання цивтзацшно! роздрiбненостi та мiж-конфесшних взаемовщносин на ™ сощального напруження в кра!ш. Простежено взаемозв'язок конфесшно! ситуаци та стабiльностi украшського сустльства, його значення для нацюнально! едност та економiки держави.
Ключовг слова: конфесшна ситуацiя, мiжконфесiйнi вiдносини, цивтзацшна роздрiбненiсть, суспiльна напруга, соцiально-полiтичний вплив.
Постановка проблеми. Конфесшна вщмшнють у кра!ш е фактором-детермшантом стабшьносп в суспшьствь У час, коли в держав1 загострилася суспшьно-полггична ситуащя та зросла напруженють в сустлыст, актуаль зувалося дослщження питання впливу конфесшно! ситуаци на цивЫзацшну роздробленють украшського сустльства.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй. Серед дослщжень конфесшно! ситуаци звернемо увагу на пращ В.Андрущенка, М.Баб1я, В.Бондарен-ка, Т.Горбаченко, В.Докаша, В.Сленського, В.Журавського, С.Здюрука, М.Кирюшка, А.Колодного, В.Козленка, В.Лубського, М.Новиченка, В.Пащенка, В.Перебенесюка, М.Рибачука, О.Сагана, О.Уткша, Л.Филипович, О.Шуби, П.Яроцького. Актуальш питання соцюлоги рел1ги, психологи рель г11, ютори рел1ги, конфесюлоги та етнологи релт! дослщжено у роботах
1Наук. керiвник: проф. Л.А. Янковська, д-р екон. наук
В.Бодак, Л.Виговського, Л.Волово1, А.Гудими, В.Климова, Н.Кочан, П.Кра-люк, П.Павленка, Ю.Решетнiкова, Н.Стоколос, В.Суярка, Л.Филипович, А.Чертя. Велику увагу щодо цивiлiзацiйного подiлу свiту, а одним з голов-них критерпв та чинниюв розмежування цивiлiзацiй е 11 релiгiйна та конфе-сiйна приналежтсть, придiляли дослiдники: С. Гантiнгтон, З. Бжежинський, О. Дугш, К. Гаджиев. Незважаючи на те, що особливост конфестно1 ситу-ацп висвiтлювали згадат автори, питання впливу конфесшно1 приналежносп укра1нського суспiльства до рiзних релтйних течiй та умовна приналежнiсть укра1нських територiй та населення до трьох основних цивЫзацт е перманентно актуальними. Тому воно повинно бути в цен^ наукових iнтересiв рiзних спецiалiстiв, зокрема соцiологiв, демографiв, економюпв, полiтикiв, геополiтикiв, географiв та т.
Постановка завдання. У наш час важливо поглибити вивчення кон-фестних вiдмiнностей та 1х вплив на цивЫзацшну роздрiбненiсть укра1нсь-кого сустльства. Суспiльство, переживаючи нацiотворення та консолщащю, перiод становлення молодо1 держави, дедалi частiше звертаеться до рель гшно! сторони свого життя, а це, водночас, автоматично стае одним з голов-них чинниюв певно1 цивЫзацшно! приналежностi. Тому значення релiгiйних конфесш та 1х роль в сучасному поличному та економiчному i геополиич-ному життi держави стрiмко зростае. Политики дедалi частiше використову-ють мiжконфесiйнi розбiжностi. Важливiсть конфестно1 приналежносп та 11 впливу на цившзацтний вибiр укра1нського суспiльства важко переощнити. Особливо важливим е вивчення впливу рiзних конфесiй на соцiальнi, поль тичнi та культурнi вiдносини мiж релiгiйними громадами, як на регюнально-му, так i на державному рiвнi, визначення ролi нових релтйних органiзацiй у проблемi стабiльностi укра1нського суспiльства. Необхiдно розглянути i поглибити вивчення цього питання та з'ясувати значення взаемозв'язку конфе-сшно! ситуацп та стабiльностi укра1нського сустльства.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Укра1на, на переконання бiльшостi закордонних та навиь укра1нських геополiтикiв та релтезнавщв, перебувае на стику трьох великих релтйних течiй. Це передусiм православ'я, католицизм та юлам, основним його представником е населення Криму -кримсью татари. Релтйт конфлiкти, зокрема й мiжконфесiйнi iснують з того часу, коли й з'явилася релтя. Розбiжнiсть поглядiв та спроба шдлаштува-ти релiгiйне вiрування в русло штереив певного кола ошб для задоволення сво1 потреб зумовлювали втягування прихожан у непримиреннi конфлжти.
Отже, релiгiйнi конфлiкти - це згткнення i протиборство (протидiя) мiж носiями релiгiйних цiнностей (вiд окремих тдивдав (вiруючих) до кон-фесш), що зумовленi вiдмiнностями в 1х свiтосприйняттi, уявленнях i став-ленш до Бога, рiзним становищем та участю в релiгiйному життi [5].
Навиь малий конфлiкт мiж рiзними цивiлiзацiями, а особливо на рель гiйному пiдrрунтi може вилитися в великомасштабне протистояння з можли-вим кровопролиттям, варто лише згадати скандал в Дани з виходом газети на сторшках яко1 було надруковано карикатуру на Пророка Мухамеда.
^уковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2011. - Вип. 21.15
У^аша завжди знаходилась та пеpетинi двох свиових pелiгiй i ^о-тистояння на pелiгiйномy rpyнтi постiйно сyпpоводжyвало yкpаïнський на-pод. Пiсля Великого pозколy виникла нова ситyацiя, яка ^оявлялася вже в мiжконфесiйномy пpотистояннi. Постшна боpотьба наpодy за збеpеження i вшьне сповiдання своeï вipи та обpядiв piзко загостpювалась пiд час чужо-земного пpавлiння та загаpбницьких навал сyсiднiх деpжав.
Постiйнi намагання навеpнyти людей y свою вipy та пpиeднати ïй до своeï конфесiï давали своï плоди i пpотягом столiть колись eдиний y вipi на-pод 6ув pоздiлений на тpи основнi конфесiï. Кpiм того, фоpмyвався осеpедок iсламy в ^иму.
Як вiдомо, 97% населення нашоï деpжави сповiдyють хpистиянство, потужною гiлкою якого e пpавослав'я, котpе пpедставлене тpьома основними конфесiями - У^аиська Пpавославна Цеpква (КП),Укpаïнська ^авославна Цеpква (МП), Укpаïнська Aвтокефальна ^авославна Цеpква. У Захiднiй Ук-pаïнi основною конфесieю e Укpаïнська ^еко-Католи^ка Цеpква, що в^о-довж чот^ьох столiть активно завойовувала своï позицп. Також тут шиpоко пpедставлена Римо-Католицька Цеpква, яка пiд час пеpебyвання на цiй теpи-тоpiï шоземних iнтеpвентiв, пеpеважно католицьких деpжав (Польщi та Aвстpо-Угоpщини), коpистyвалася пpивiлейованим статусом.
Aмеpиканський геополiтик С. Гантiнгтон у свош пpацi "Зiткнення ци-втзацш" одним з головних чинниюв ^и^лежнос^ певноï теpитоpiï наpо-довi чи етносовi називав pелiгiйнy пpиналежнiсть. Так, pозглядаючи Укpаïнy, вiн pоздiлив ïï та вiднiс до тpьох piзних цивiлiзацiй - Захiдноï, Схщно^зан-тшсь^ та до Iсламськоï. В геополггичному планi, а також цивiлiзацiйномy аспект укуашська деpжава вистyпаe pоздiленою i неодноpiдною.
Також не можна забувати i пpо pозколy пpавослав'ï, яке e найбшьш пошиpеною в У^аш хpистиянською течieю. Hеодноpiднiсть та постшне пpотистояння вiзантiйськоï цеpкви pобить ïï дуже вpазливою пеpедyсiм з боку зовшшшх чинникiв. З pозпадом Радянського Союзу та вiдновленням i ле-галiзацieю pелiгiйних оpганiзацiй посилився вплив нетpадицiйних вipyвань, що пpийшли на нашу теpитоpiю iз Заходу. Сдиним pегiоном, де вони станов-лять бiльшiсть, стала Донеччина, - чеpез активну pадянськy полiтикy в pоки сталiнського pежимy, спpямованy на повний i беззапеpечний контpоль над одним з найголовшших пpомислових pегiонiв СРСР.
Пiсля повалення комyнiстичного pежимy yтвоpилася нiким не запов-нена шша. Тому основним pегiоном, де можна було без активного скотту pозшиpювати свою дiяльнiсть пpотистантським оpганiзацiям та "Свiдкам Сгови", i виступила Донецька область. На сьогодш, ^м основних pелiгiйних гpомад, що сфоpмyвалися впpодовж останнiх столiть, на теpитоpiï Укpаïни виникли новi, непpитаманнi нашому наpодовi pелiгiйнi течiï. Значного впли-ву набувають пpотестантськi течiï та pелiгiйнi секти, що також e вплив на дестабшзацш сyспiльних вщносин.
Hасиченiсть конфесiйного пpостоpy Укpаïни, piзноманiтнiсть його складових свiдчить, з одного боку, ^о високу мipy pелiгiйноï свободи, досяг-нyтоï в ^аш за pоки демокpатичних пеpетвоpень, з шшого, така свобода
створюе передумови для виникнення та загострення мiжконфесiйних супе-речностей та конфлiктiв [1].
Укра!нська модель державно-церковних вiдносин - вщмшна вiд евро-пейських чи твшчноамерикансько!, не кажучи вже про далекосхщш чи пе-редньо азшсью, - претендувала на неповторнiсть. Вона може подобатися ко-мусь чи ш, бути вдалою чи не дуже, але вона всiх бшьш-менш влаштовувала, вiдтворюючи той рiвень гармони в державно-церковних вщносинах, який шхто не був зацiкавлений зрушити. Складаеться враження, що держава свщо-мо або несвщомо провокуе мiжконфесiйне протистояння, вивищуючи однi та iгноруючи iншi церкви. Сво1ми непрофесiйними або спещально цшеспрямо-ваними дiями держава прагне розколу в релтйному середовищ^ конфл^у, скандалу. В цiй ситуаци релтйна спiльнота Укра!ни, загалом розумточи, чим небезпечна змша вистраждано1 парадигми державно-церковних i мiж-конфесiйних вщносин, мае прагнути до збереження статусу "кво", ба бшьше - об'еднатися проти наступу непрофесшносп, заполиизовано! за ангажова-носп, агресивно1 провокацiйностi тих сил, яю зацiкавленi у загостреннi мiж-конфесiйних вiдносин, щоб потiм використовувати цей факт як аргумент для жорстюшо! политики держави щодо Церкви, введення "застережних" заходiв спочатку проти одше! Церкви, а потiм - проти групи неугодних Церков, з часом - проти яко1сь конфеси, а зрештою - i проти релт! та громади [2].
У 90-т рр. в Укра!ш iснувало двi основнi лши мiжконфесiйного протистояння: 1) православно-католицька, тобто мiж усiма вiдгалуженнями ук-ра1нського православ'я, з одного боку, та римо- й греко-католиками - з шшо-го; 2) мiжправославна, тобто мiж Укра1нською православною церквою в еднанш з Московським Патрiархатом (УПЦ МП), Укра1нською православною церквою Ки1вського Патрiархату (УПЦ КП) та Укра1нською автокефаль-ною православною церквою (УАПЦ). Пiдтриманий рiзними полiтичними силами, яю у власних штересах використовували суперечностi на релiгiйному Грунт, конфлiкт набув такого розмаху й гостроти, що з внутршньо-церков-но1 справи вирiс до рiвня загальнодержавно! проблеми. Мiжправославний конфлiкт призвiв до утворення "гарячих точок", головним чином на Волиш й Буковинi. Так, у Рiвненськiй областi у 1997 р. напруга юнувала в п'ятнад-цятьох населених пунктах, у Чершвецькш областi - в дванадцяти, кiлькарiч-не протистояння iснувало в селах Тернопшьсько! областi. Загострення кон-флжту мiж вiрними УПЦ та УПЦ КП на початку 1998 р. вщбулося у селах Сумсько! областц вiрнi УПЦ КП та УАПЦ конфлжтували на Хмельниччинi тощо. Причини мiжконфесiйного протистояння досить глибоко коренилися в нацюнальному, релiгiйно-догматичному та юторичному контекстах, але треба визнати, що вони значною мiрою були тдсилеш соцiально-полiтичною й економiчною ситуащею в кра!ш [3].
Властива укра!нцям релiгiйна толерантнiсть сама по собi не гарантуе злагодженостi мiжконфесiйних вщносин. Пщ час опитувань 25 % респонден-тiв зi Сходу, 16 % - з Швдня i 15 °% - iз Заходу Укра!ни заявили про добрi вщносини мiж релiгiйними органiзацiями. Вiд 35 до 50 % (накладае вщбиток регiональна специфiка) вважають !х нейтральними, а близько 40 % по вих
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.15
регюнах - проблемними. Бшьшють опитаних знають про факти дискримша-цп на релтйному rрунтi. Наявнiсть подiбних випадкiв визнало 79 % пред-ставникiв захщних областей, 85 % - схвдних та 29 % - АРК. Також констату-ють вибiркове сприяння влади окремим релтйним органiзацiям. З полиикою владного протегування обiзнанi 65 i 63 % жителiв, вщповщно, Сходу i Заходу держави. У Криму таких значно менше - 20 %.Мiжконфесiйнi вiдносини в Укра1ш характеризуються ще випадками втручання одше! релтйно1 спшьно-ти (конфесп чи церкви) у справи шшо1. Частше за все це вiдбуваеться в межах християнства, а особливо православ'я. Про це, як показують результати опитування, добре вщомо, особливо тим, хто живе в Захщному регюш, 74 % мешканцiв Галичини, 26 % кримчан i 25 % мешканщв Донеччини заявили, що знають про так! факти. Незнання останшх (наприклад, 75 % респондента зi Сходу) ще не свщчить про те, що таких втручань немае [4].
Конфесшна ситуацiя на сьогодш е напруженою i потребуе структурного дослщження для виявлення проблемних зон та регюшв. Сама ситуащя роз-дрiбненостi населення кра1ни за релiгiйною приналежнiстю викликае занепо-коення, як громадян, так i влади. Розпал мiжконфесiйноl ворожнечi негативно впливае на суспiльнi вiдносини, а також на економiчну ситуацiю на проблемой територп. У разi зростання масштабу конфлiкту погiршуватиметься не лише матерiальний добробут певно1 територп, вiн впливатиме на регюнальну обстановку i це негативно позначиться й на нащональнш економiцi.
Пропонують безлiч програм врегулювання i сшвпращ в мiжконфе-сiйних вiдносинах. Та, аналiзуючи ситуацiю глибше, видно, що виршення вже iснуючих проблем призводить до появи нових. 1нтенсивно розвиваеться щея створення €дино1 помюно1 церкви, яка повинна об'еднати УПЦ МП, УПЦ КП i УАПЦ. Свого часу Державним комттетом зi справ релтй Укра1ни роз-робляв програму створення Сдино1 помiсноl церкви. У 2000р. вщбувся ювi-лейний помюний собор УПЦ КП, присвячений 2000^ччю Рiздва Христового. Основною темою Собору стало оч^ване надання автокефалil укра1нському православ'ю Всесвiтнiм (Константинопольським) патрiархом Варфоломiем I. Собор прийняв звернення до Всесвгтнього патрiарха Варфоломiя, у якому висловив подяку за зусилля в справi утворення в Украlнi едино1 православно1 церкви, а також за те, що вш визнае приеднання Ки1всько1 митрополil до Мос-ковського Патрiархату в 1686 г. незаконним [6]. Та проект створення в Укра-1ш Сдино1 помiсноl православно! церкви не реалiзовано через небажання про-вiдникiв iснуючих Церков втрачати свое головуюче положення i вщходити на другий план у новш структурi. З приходом правлячо! влади поступово зростае вплив Росiйського патрiархату на прийняття 11 рiшень щодо релiгiйних питань та лобiювання штерешв УПЦ МП i знехтування проблемами шших конфесiй. Не секрет, що багато нишшшх внутрiшньо-конфесiйних криз в Укра1ш спла-нованi саме за кордоном. А майбутня карта конфесш i релiгiй тут - як карта вшськових дiй - вже давно роздшена на фронти [8].
Така ситуащя ще бшьше ускладнюе нестабiльну ситуацiю. Протисто-яння церковно1 верхiвки тягне за собою i протистояння прихожан, що, водно-час, негативно позначаеться на розвитку суспшьства. Держава, сповiдуючи
дотримання принцитв свободи coBicTi та piBHOCTi релтйних оргашзацш, зробила б бiльше для примирення. Вщокремлення церкви вiд держави не оз-начае вiдoкремлення церкви вщ сустльства, заборону 11 участ в cуcпiльнoму життi. Навпаки, цей принцип звшьняе церкву (релiгiйнi оргашзаци) вiд одер-жавлення, тотального контролю держави над 11 внутршшм життям, внутрш-нiми приписами та релтйною практикою [7].
Висновок з проведеного дослвдження. Отже, кoнфеciйна вiдмiннicть в е фактором-детермшантом cтабiльнocтi в суспшьств^ У час, коли в державi загострилася cуcпiльнo-пoлiтична cитуацiя та зросла напруженють в суспшь-cтвi, актуатзувалося дocлiдження питання впливу конфесшно1 ситуаци на цивЫзацшну рoздрiбненicть укра1нського сустльства. Сказане засвщчуе, що тема цього дослщження актуальна i своечасна i заслуговуе на Грунтовне дос-лщження. З одного боку, поглиблюючи та змщнюючи мiжкoнфеciйнi вщно-сини, пoтрiбнo не декларувати, а впроваджувати конструктивну cпiвпрацю, яка позитивно впливатиме на громаду та народ, це може змщнити укра1нське cуcпiльcтвo. Завдяки такш рoбoтi можливо покращити cтабiльнicть громадсь-ких вiднocин, якi, водночас, впливають на нацioнальну екoнoмiку та мiжна-родний iмiдж держави.
З шшого боку, мiжкoнфеciйна нетерпимicть е великою загрозою для cтабiльнocтi укра1нського сустльства i може пoгiршити cуcпiльнi вщносини та cпoкiй, що, водночас, загрожуе нацioнальнiй безпецi та екoнoмiцi й ставить тд загрозу збереження нацюнального простору. Не можна забувати про нега-тивний мiжнарoдний дocвiд руйнаци держав через кoнфеciйну неcтабiльнicть та адекватно реагувати на першi прояви проблеми релтйних кoнфлiктiв.
Питання конфесшно! ситуаци та 11 впливу на стабшьшсть украшського сустльства пoтрiбнo активно розглядати як у науковому cередoвищi, так i на державному рiвнi, що е вкрай важливим для змiцнення громадських вщно-син, консолщаци наци та укрiплення кра1ни.
Л1тература
1. Рублюк О. Перспективи державно-церковних вщносин життя / О. Рублюк. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=227
2. Державно конфесшш i м1ж конфесшш вщносини: вщ демократизаци до тоталггариза-ци сустльства. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.risu.org.ua/ua/index/monito-ring/society_digest/39944/
3. Белжова Н.Ю. М1жконфесшш конфл1кти в Укра1ш та пошук шляхiв 1х подолання (90-i роки ХХ столггтя) / Н.Ю. Белжова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iai.do-netsk.ua/ _u/iai/dtp/CONF/7/articles/sec2/s2a1 .html
4. М1жконфесшш вщносини в Укра1ш (на баз1 соцопитування). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.old.niss.gov.ua/Monitor/Juli2009/21.htm
5. Конфлжтолопя / за редакщею професор1в Л. М. Герасшо!' та М. I. Панова. Харгав "Право" 2002 р.
6. Релтя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.visitua.info/ukraine/77
7. Проект Концепци державно-конфесшних вщносин в Укра1ш [Розроблений у 2004 рощ за учасп конфесш, Украшського центру економ1чних i полггичних дослщжень 1м. Разумко-ва та парламентар1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vrciro.org.ua/in-dex.php?Itemid=31 &id=53&option=com_content&task=view
8. Глобал1защя релiгiйнoгo життя та перспективи конфесшного розвитку в Украшг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dc-summit.info/razdely/vera/1419-globalizacija-religijnogo-zhittja-ta-perspektivi-konfesijnogo-rozvitku-v-ukraini.html
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2011. - Вип. 21.15
Шевчук Б.Р. Конфессиональное отличие как основа цивилизаци-онной раздробленности украинского общества
Проанализированы конфессиональные различия в территориальном аспекте в Украине как основу цивилизационной раздробленности украинского общества. Рассмотрено влияние конфессионной ситуации на состояние общественных отношений на протяжении исторического развития украинского общества. Раскрыт вопрос ци-вилизационной раздробленности и межконфессиональных взаимоотношений на фоне социальной напряженности в стране. Прослеживается взаимосвязь конфессионной ситуации и стабильности украинского общества, его значение для национального единства и экономики государства.
Ключевые слова: конфессионная ситуация, межконфессиональные отношения, цивилизационная раздробленность, общественное напряжение, социально-политическое влияние.
Shevchuk B.R. The confessional difference as basis of the civilization breaking up of Ukrainian society
Analyzed denominational differences in territorial breakdown of Ukraine as a basis for civilization fragmentation of the Ukrainian society. The influence of confessional situation in the state of social relations with in the historical development of Ukrainian society. Question reveals fragmentation of civilization and inter-faith relations against the back drop of social unrest in the country. Traced the relationship confessional situation and stability of the Ukrainian society, its importance for national unity and state economy.
Keywords: confessional situation, interfaith relations, civilization fragmentation, social stress, social and political influence.
