CC BY
3
УДК 338.26:316.42:351.82+338.24 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.20221(42)193-204
Василь Федосшович Столяров
академк АЕН Украти д-р екон. наук, проф. ОКСЮ 0000-0002-4399-7117
e-mailistolyarovvf@ukr.net,
1нститут фiзичноí економти iм. С. А. Подолинського, м. Кшв
КОМПОЗИЦ1ЙНЕ ПЛАНУВАННЯ В1ДНОВЛЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ НА Р1ЗНИХ Р1ВНЯХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Украшська влада мае покладатися на власну науку i змтити свое зневажливе ставлення до нащонального економiчного мислення.
Володимир Кирилович Черняк,
д.е.н., професор, народний депутат 111-1У скликання ВерховноI Ради Украни
Вступ. В ринковш економщ, побудованш на ба-гатоукладноси вiдносин власностi, як i в плановш еко-номiцi, де переважае загальнодержавна форма влас-ностi на засоби виробництва i природнi ресурси, го-ловна задача композицiйного планування полягае в попередньому комплексному аналiзi та прогнозно-планових розрахунках стану досягнення штереетв i щ-лей розвитку суб'ектiв та органiв управлшня едино! сощально-економiчно1 системи.
Але, якщо у плановiй економiцi процеси i про-цедури композицiйного планування базувались на ви-знаннi властивостей цМсноси, самооргашзащ! i стш-костi тшьки для галузей народного господарства i про-мисловостi, то в умовах ринково! економiки цi влас-тивосп вже притаманнi таким суб'ектам нащонально! економiки, як 11 сектори i кластери, регiони i громади, корпоращ! та фiнансово-промисловi групи та iншi складовi. При цьому самоорганiзацiя суб'екта нащонально! економiки розглядаеться як зааб, з одного боку, досягнення його цЫсноси, а, з шшого — забез-печення його стшкость
Методологiя композицiйного планування, яке мае системний характер, визначае принципи ком-позицп (агрегащ! або iнтеграцi!) та декомпозищ! (дезагрегащ! або диференцiацi!) iнтересiв та цшей розвитку суб'ектiв нацiонально! економiки, як частин цiлого, а також методи досягнення !х узгодженостi i збалансованостi по iерархi! i за часом за вiдповiдним критерiем дiяльностi i оптимiзацi!.
Застосування процесiв i процедур, методологи i методiв композицшного планування сощально-еко-номiчного розвитку одночасно на уетх рiвнях державо-творення республжи забезпечить розгляд суб'ектiв нащонально! економiки як його оргашчних частин.
Роль Центру композицiйного планування в суве-реннiй державi доцшьно визначити на основi поло-жень, обГрунтованих вченими Центрального еконо-мжо-математичного iнституту (ЦЕМ1) Академп наук Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк (СРСР) ще на початку 70-х роив минулого ХХ столггтя: "Центр, или верхний уровень системы, выражающий эмерджентные интересы системы как целостности, играет в композиционном планировании двоякую роль: с одной стороны, он выступает как элемент системы и участвует в процессе согласования интересов, с другой —
он же выполняет функции координатора, вырабатывая значения общехозяйственных управляющих переменных"
[1, с. 199-201].
Виходячи з стисло викладених положень системно! методологи, процедури композицшного планування соцiально-економiчного розвитку можуть здш-снюватись в режимi реального часу i включати процеси: по-перше, виконання попереднього комплексного аналiзу соцiально-економiчного розвитку, з ви-явленням позитивних i негативних наслщюв; по-друге, розробки проекив нових планових ршень; по-трете, органiзацi! !х доведення i монiторингу виконання; по-четверте, контролю i корегувань реалiзацi! основних i додаткових заходiв досягнення запланованих рiшень.
Механiзми шслявоенно! розбудови нащонально! економiки повинн1 виходити iз необхiдностi укрiплення !! державностi шляхом уточнення стратегiчних напрямлв соцiально-економiчного розвитку i тактичних важел1в державного регулювання з використанням прямих i зво-ротних зв'язкiв по ieрархil державотворення.
Зпдно Конститущ! Укра!ни, побудова ново! еконо-мiки оновлено! держави повинна бути зорieнтована на посилення доцентровост планових рiшень суб'eктiв рiз-них р1вн1в системи в ходi цiлеспрямованого впровад-ження едино! державно! соцiально-економiчно! полiтики.
Наразi, передбачаеться поширення застосування програмно-цшьових i проектних методiв обГрунту-вання нових планових рiшень з одночасним уточнен-ням стратегiчних цшей, яю не були досягнутi протягом останшх 7-10 роив з коригуванням !х бюджетування на найближчу середньострокову перспективу в 3-5 роив.
Самая главная задача, стоящая перед человечеством сегодня,- комплексное использование
всехуже имеющихся достижений науки и техники для решения глобальных проблем, вызванных антигуманностью товарно-денежных методов распределения ресурсов на планете.
Жак Фреско, американский производственный инженер, промышленный дизайнер и футуролог (1916-2017)
Актуальшсть теми, постановка проблеми i мета до-слщження. В серпш 2020 року Мшстерство розвитку
економiки, торгiвлi та сшьського господарства Укра-!ни акту^зувало Стратегiчний план свое! дiяльностi на 2020-2024 роки (затверджено Мжстром 1горем Петрашко з погодженням Державним секретарем Мт-стерства Костянтином Мар'евич). Мета дiяльностi Мшстерства була представлена як м^я сощально-адекватного менеджменту стосовно забезпечення стш-кого економiчного зростання, створення робочих мiсць та тдвищення стандартiв i якостi життя насе-лення.
В Стратепчному планi дiяльностi Мiнекономiки були визначенi 2 стратегiчнi цМ Мiнiстерства [2]:
- перша цыь — створення сприятливого для бiз-несу iнвестицiйного середовища, яка включала 8 клю-чових завдань;
- друга щль — створення умов для тдвищення технолопчноси економiки з 4-ма ключовими завдан-нями.
Виходячи з теми, предмету i об'екту аналiтичного дослiдження, найбшьш цiкавими i корисними е 8-ме завдання першо! цiлi "Розбудова сучасно! системи стра-тегiчного планування i прогнозування розвитку еконо-
мжи" та 1-е завдання друго! цiлi "Пщвищення ефектив-ностi виробництва на засадах сталого розвитку та розвитку високотехнолопчних конкурентних виробництв".
В шформацшно-аналггичних матерiалах Страте-гiчного плану дiяльностi Мiнекономiки на 20202024 рр. е повщомлення щодо направлення 31.12.2020 р. проекту Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування" до Верховно! Ради Укра!ни для розгляду, обговорення i прийняття. Але цей Закон залишився загадковою казковою мрiею у вiртуальному просторi ще з початку 2000-х роив ХХ1 ст.
Порiвняльний аналiз аналогiчних законопроектiв 2011 i 2017 рр. був здiйснений фахiвцями 1нституту фь зично! економiки iм. С. А. Подолинського, результати якого представлеш в публжацп [3].
З'ясувалось, що в законопроектi 2017 р. начебто випадково, а можливо й був умисно скасований принцип дотримання загальнодержавних цшей при роз-робцi документiв державного стратепчного планування згiдно законопроекту 2011 р. Тобто, таорува-лась суспшьна потреба забезпечення реалiзацi! едино! для вск суб'ектiв загальнодержавно! сощально-еконо-мiчно! полiтики, що не вщповщали положенням Конституций Укра!ни (1996 р.), насамперед тим, яю мають статус прямо! (безумовно!) дГ!.
Процеси i процедури обГрунтування планових рь шень та механiзми виконання завдань досягнення стратепчних цiлей не були зорiентованi на викорис-тання методолопчних положень системного (компо-зицiйного) планування стосовно досягнення узгодже-ностi цшей соцiально-економiчного розвитку держави та !! суб'ектiв як единого целого.
В Стратепчному плат дiяльностi Мiнекономiки на 2020-2024 рр. були передбачеш мехашзми виконання тальки тих завдань, реалiзацiя яких забезпечува-лась фшансуванням з державного бюджету. В досяг-неннi першо! i друго! стратепчних цшей не була ви-значена роль мюцевих бюджетiв, питома вага яких у Зведеному бюджет держави повинна була складати вже 65% у 2020 р. (^дно Стратеги сталого розвитку "Украта-2020", яка була затверджена Президентом Украти П. Порошенком в Ычш 2015р.).
Виходячи з положень композицшного планування, в Стратепчному плат дiяльностi Мшеконо-мжи на 2020-2024 рр. не було передбачено:
- по-перше, подальший розвиток системи 25-ти показниюв узгодження дiяльностi центральних i мю-
цевих органiв виконавчо! влади та оргашв мiсцевого самоврядування щодо соцiально-економiчного розвитку регiонiв, передбачених Державною стратепею регiонального розвитку на перюд до 2015 року (затверджена постановою Уряду вiд 21.07.2006р. № 1001);
- по-друге, використання позитивного досвщу укладання Угод м1ж Урядом i Обласними радами До-нецько!, Львiвсько!, Волинсько!, Вiнницько!, 1вано-Франювсько! та Херсонсько! областей стосовно спшь-но! розробки i виконання планових ршень сощально-економiчного розвитку держави i регiонiв як единого цшого.
Заслужений економiст Укра!ни, екс-заступник мшстра Мiнiстерства регiонального розвитку i бущв-ництва, екс-перший заступник мшстра Мiнiстерства економiки Укра!ни, д.е.н. Романюк Сергiй Андрiйович пiдставами запровадження Угод щодо репонального розвитку вважав наступи передумови [4, с. 244-245]:
- розробку Державно! та регiональних стратегш розвитку на довготривалий перiод;
- введення обов'язково! координацп дiяльностi центральних та мюцевих органiв виконавчо! влади з визначення та здшснення заходiв з розвитку територп;
- визначення партнерських стосунюв з цих проблем органами мюцевого самоврядування iз запрова-дженням процедур узгодження у програмуванш та реалiзацi! полiтики розвитку. Таким чином, заклада-лись основи багаторiвневого управлiння, коли запро-ваджуеться субсидiарнiсть визначення завдань з проблематики розвитку;
- забезпечення публiчностi усього процесу, пов'я-заного з угодами;
- визначення спшьного фшансування, а вщпо-вiдно, i передбачення у бюджетному процеа коштiв на реалiзацiю угод, та зобов'язання сторш, яю пiддаються монiторингу громадсьюстю.
С. А. Романюк у сво!й монографп "Розвиток ре-гiонiв у вщкритш економiцi: теорiя, полiтика, практика" розкрив суттсть, змiст i порядок укладання Угод м1ж Урядом i Обласними радами як iнструменту реа-лiзацi! Закону Укра!ни "Про стимулювання репонального розвитку" (прийнятий 8 вересня 2005 р. № 2850-IV, введений в дт 01.01.2006 р., втратив чинтсть у 2022р.). Але, зпдно скасованого закону, Уряд та Ор-гани мюцевого самоврядування (ОМС) спшьно визна-чали проблеми i завдання розвитку репошв та заходи з виконання цих завдань, щорiчне планування i фшансування Угод як з державного, так i мюцевого бюджета, процедури пiдготовки Угод, координацiю яких здшснювали ЦОВВ з питань соцiально-економiчно1 полiтики i з залученням наукових i громадських орга-нiзацiй. Угоди мали державну реестрацiю, офiцiйне опублiкування в газетi "Урядовий кур'ер" та мошто-ринг !х виконання.
На основi концептуального коригування Страте-гiчного плану дiяльностi Мшстерства на 2020-2024 рр. був пщготовлений аналогiчний план на 2022-2024 рр. (затверджено 12.11.2021 р. Першим вщепрем'ер^-тстром Украти, Мтстром економки Украти Юлiею Свiрiденко з погодженням в. о. Державного секретаря Мтекономжи Украти Оленою Боярктою).
В Стратепчному плат дiяльностi Мiнекономiки Укра!ни на 2022-2024 рр. також були визначеш 2 стра-тепчш цт Мшстерства [5]:
- перша цыь — трансформащя моделi економiч-ного розвитку в напрямку високотехнологiчно! стало! економiки, яка включала 3 ключовi завдання;
- друга щль — створення сприятливого для бiз-несу шституцшного середовища з 7 ключовими за-вданнями.
Виходячи з теми, предмету i об'екту аналогичного дослiдження, найбшьш цiкавими i корисними е 2-е i 7-ме завдання друго! цiлi: "Ефективне управлшня державною власнiстю" i ""Розбудова сучасно! системи стра-тегiчного планування i прогнозування розвитку еконо-мжи".
У Вступi Стратегiчного плану дiяльностi Мшеко-номiки Укра!ни на 2022-2024 рр. зазначено, що " аналiз виконання плану у попереднi роки засвщчив недоста-тню ефективнiсть у досягненш визначених стратегiчних цiлей.
Наявне вщставання потребувало акселерацп до-сягнення цiлей, для чого було сформовано щль щодо трансформацп моделi економiчного розвитку в напрямку високотехнологiчно! стало! економжи, сфокусовано на досягненнi ново! цщ наявн1 механiзми державного управлшня та сформовано новГ [5].
Крiм того, зважаючи на недостатню iнтенсивнiсть досягнення цiлей у попередньому перюд^ складну економiчну ситуацiю в кра!ш, а також результати проведено! оцшки прогресу у досягненш встановлених ранше цшьових iндикаторiв (що вимiрюють процес досягнення Цшей Сталого Розвитку (ЦСР) на 20162030 рр.), проведено коригування окремих iндикаторiв в досягненнi цiлей Стратегiчного плану. Зокрема:
- за 8-ю шдикаторами, за якими мала мiсце негативна динамжа з фактичним вщставанням на п'ять роив, визначеш ЦСР цiльовi орiентири 2020 р. зафжсо-вано, тобто перенесено, вже на 2024 р. (ЦСР 8.1.2; 8.1.3; 8.1.4; 8.3.1; 8.6.3; 9.5.1; 9.5.2; 17.1.2);
- за 3-ма шдикаторами прогресу досягнення щ-льових меж орiентирiв е цшком реалютичним (ЦСР 8.6.1; 8.6.2; 17.3.1), тому вони збережеш без змш.
Але чому цЫ i ключовi завдання Стратепчних планiв дiяльностi Мiнекономiки Укра!ни на 20202024 рр. i на 2022-2024 рр. не спрямованi на оргашза-цiю i мобМзащю виконання нацiональних завдань першочергових ЦСР на перюд до 2030 року (с цшьо-вими значеннями на 2015, 2020, 2025 i 2030 роки)?:
- Цыь 1. Подолання бщноси (3 завдання, 5 ш-дикаторiв);
- Цiль 2. Подолання голоду, розвиток сшьсь-кого господарства (2 завдання, 4 шдикатори);
- Цыь 3. Мщне здоров'я i благополуччя (8 завдань, 15 iндикаторiв);
- Цiль 4. Яюсна освiта (3 завдання, 5 шдикато-
рiв).
У зв'язку з цим абсолютно доцшьним е, по аналоги з Планом заходiв з реалiзацi1 Державних стратегiй регiонального розвитку на перюд до 2020 року i на 2021-2027 рр., необхщнють переформувати Стратепчш плани дiяльностi Мiнекономiки Укра!ни на Плани за-ходiв з органiзацiйно-мобiлiзацiйно! дiяльностi на досягнення нащональних завдань ЦСР на вщповщш термiни: до 2020, 2025 i 2030 рр.
Тобто, мае мгсце наявна потреба розробки i прий-няття Планового Кодексу Укра!ни, в якому необхщно регламентувати за часом i змiстом етапи пщготовки i прийняття Послань Президента Укра!ни до НаРОДу i Верховно! Ради, Плашв роботи Верховно! Ради Укра-!ни, Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни i Центральних органiв виконавчо! влади (ЦОВВ) соцiально-економiчно! сфери та iн. Фахiвцi 1нституту фiзично! економiки iм. С. А. По-долинського на протязi останн1х 10 рокiв пропонували розробку Планового Кодексу Укра!ни [6, с. 35].
Але, рекомендаций i пропозици вчених i фахiвцiв вiтчизняно! економiчно! науки (навиъ прикладного характеру) залишаються поза увагою керiвництва дер-жави, народних депутата та укра!нського чинов-
ництва. Головна причина полягае у матерiальному стимулюванш чиновництва за рахунок фiнансових коштав технiчно! допомоги заморських донорiв.
Впровадження вiтчизняних iнiцiативних розро-бок не входить до плашв заморських "наглядачiв" — бенефiцiарiв укра!нсько! кризи. Плановий Кодекс Ук-ра!ни повинен базуватися на Закош Укра!ни " Про дер-жавне стратегiчне планування", а його розробка — на еталоннш матрицi системного аналiзу i проектування складових принципово нового державотворення.
Термiнова необхiднiсть прийняття Планового Кодексу Укра!ни обумовлена порушенням строив розробки, прийняття i доведення до виконавцiв державних планових рiшень: Стратепчний план дiяльно-стi Мiнекономiки на 2020-2022 рр. був прийнятий в серпш 2020 р. (на 8-й мюяць тсля початку його реа-лiзацi!), а на 2022-2024 рр. — в листопадi 2021 р. (за 45 дшв, як це вщбувалось в практицi планово! еконо-мiки).
У Вступi Стратегiчного плану дiяльностi Мшеко-номiки Укра!ни на 2022-2024 рр. констатовано, що план:
- вщповщае процесу стратепчного планування, вра-ховуе функцiональнi повноваження Мiнiстерства та за-безпечуе передбачуванiсть, збалансованiсть, прозорють його бюджетування на середньострокову перспективу;
- зорiентований на досягнення нащональних завдань Цыей Сталого Розвитку Укра!ни на перiод до 2030 року, як це передбачено Указом Президента Укра!ни вщ 30.09.2019 р. № 722/2019 "Про цш сталого розвитку Укра!ни на перiод до 2030 року" (але це вщповщае дш-сностi тальки по окремим ЦСР).
Тобто, "акселеращя" досягнення стратепчних щ-лей i проведене коригування окремих iндикаторiв !х досягнення вщповщають деяким методологiчним i ме-тодичним положенням системного планування, але тшьки на нацiональному рiвнi (на ргвт Центру, без врахування ттерес1в I цыей розвитку регютв, без 1х ди-ференщацн та ттеграци по адмМстративним областям).
В шформацшно-аналггачних матерiалах Стратепчного плану дiяльностi Мiнекономiки Укра!ни на 2022-2024 рр. повщомлено, що новий законопроект "Про державне прогнозування i стратегiчне планування економiчного i соцiального розвитку" був направлений Уряду 28.02.2022 р. Пдставою розробки проекту цього закону було 2-ге завдання друго! цМ Стратепчного плану Мiнекономiки Укра!ни на 20222024 рр. — Стратепя реформування системи управ-лшня державними фiнансами на 2022-2025 рр. (схва-лено розпорядженням Уряду вгд 29.12.2021 р. № 1805-р).
В Стратеги реформування системи управлшня державними фшансами на 2022-2025 рр. визначеш проблеми, яю обумовлеш вщсутшстю Закону Укра!ни "Про державне стратепчне планування". Найактуаль-нiшими серед них були визначеш наступш:
- вiдсутнiсть цМсно! системи стратегiчного планування, слабий зв'язок мiж стратегiчним плануван-ням, бюджетним плануванням i плануванням державних швестицш;
- вiдсутнiсть повноцшного впровадження серед-ньострокового бюджетного планування;
- вщсутшсть чiткого розпод^лу повноважень м1ж органами виконавчо! влади та органами мюцевого са-моврядування;
- недостатня прозорють та гадзвитасть щодо ви-користання коштiв мюцевих бюджетiв;
- обмежена кадрова спроможшсть щодо реалiза-цП реформи на центральному та мюцевому рiвнi.
Наведет проблеми поглиблюють актуальтсть аналiтичного дослщження за темою статтi, яка обрана на пiдставi переосмислення автором власного досвщу впровадження в плановiй економщ процесiв i процедур, методолопчних положень i методiв композицшного планування, а також власного досвщу роз-робки методичного забезпечення композицшного мо-нiторингу регiонального людського розвитку в умовах ринково! економiки [7; 8].
Результатом впровадження щеологп економiч-ного лiбералiзму шляхом застосування англосаксонсь-ко! моделi ринково! економiки вщкритого типу (тобто, при мiнiмальному втручант держави в сощально-еко-номiчний розвиток) стали антиконституцiйнi змiни в базис i надбудовi укра!нського суспшьства (у порiв-няннi з плановою моделлю державотворення незалеж-но!, суверенно! i соборно! Укра!ни).
Роздержавлення власностi укра!нського народу на засоби виробництва, землю, 11 надра (а незабаром i на атмосферне повтря, водт та iншi природш ресурси) призвело до виникнення класово! структури багатих i бщних, найбагатших олiгархiв i феодалiв та надто бщ-ного простонароддя (як електорату минулих i майбуттх виборiв) в економiчних вiдносинах базису i надбудови, яка повинна була б вщображати соцiально-духовнi вщ-носини.
Але фундаментом укра!нського суспшьства були, е i будуть етнiчнi i етичнi цiнностi, iсторичнi та мо-рально-духовнi традицп. В умовах сьогодення набуло штернацюнального характеру ирислiв'я сербського народу: "На войне политики дают боеприпасы, богатые дают еду, а бедные дают своих детей! Когда война закончится, политики пожимают друг другу руки! Богатые поднимают цены на продовольствие, а бедные ищут могилы сво!х детей...". Одкровенням сприймаються також слова яскравого представника европейського абсолютизму короля Прусп Фр^^ха Великого (1712-1786 рр.): "Если бы мои солдаты начали думать, никто из них не остался бы в строю."
[9].
Державшсть Укра!ни — це устрш усього матерiаль-ного i духовного буття украшського народу, як комплексу тих шститутсв економжи, полггики, культури, релт!, мiфологi! та ш., що дiють на усiй територп, населенш нащональним колективом. Iнституалiзацiя складових
цього комплексу в оргашчну цiлiсть призвана забезпечу-вати його стiйкий еволюцшний розвиток у сучасному сьогоденнi та майбутньому буттi.
Тобто, державнiсть Укра!ни е своерiдним фундаментом, коршням i вiнцем незалежностi, суверенностi i соборностi держави, а державотворення — це комп-лекснi процеси утворення i розвитку держави як едино! соцiально-економiчно1 системи багатоукладних форм власность
Принципово нове державотворення в УкраЫ як не-залежно!, суверенно! i соборно! держави — це досягнення гармони державного, нащонального i територiального су-веренiтету з сувереном живо! людини на основi змши па-радигми взаемодГ! базису i надбудови з матерiального збагачення на парадигму духовного розвитку i морального розквггу укра!нського сусп1льства. Вщомий фран-цузький мiкробiолог i хiмiк Луi Пастер (1822-1895 рр.) наполягав на важливоси ролi науки в гармоншному розвитку суспшьства: "На той ступени развития, которой мы достигли и которая обозначается именем "новейшей цивилизации", развитие наук, быть может, ещё более необходимо для нравственного благосостояния народа, чем для его материального процветания" [10].
Тому, науковою проблемою композицшного планування соцiально-економiчного розвитку на рiзних рiвнях державотворення незалежно!, суверенно! i соборно! Укра!ни доцшьно вважати обГрунтування на основi нацюнально! системи цшностей повноважень (прав i вщповщальноси) Центру i суб'ектiв господарю-вання в соцiально-економiчному розвитку украшського народу на основi еталонно! матрицi системного аналiзу i проектування Центром i суб'ектами складових принципово нового державотворення як единого оргатчного цшого (див. таблицю).
Виходячи з актуальности теми i стислого визна-чення проблеми аналiтичного дослщження, його метою стало обГрунтування вихщних умов i структурно-лопчно! схеми композицiйного планування сощально-економiчного розвитку укра!нського народу шляхом авторського узагальнення досвiду його використання в плановш економiцi та досвiду використання розроб-леного методичного забезпечення композицшного мониторингу регiонального людського розвитку в умовах ринково! економiки.
Таблиця
Еталонна матриця системного аналiзу i проектування складових принципово нового державотворення
№ з/п Принципи державотворення Ознаки стратегування
1 2 3
1 Мудросп природи 1.1. Матриця природи 1.2. Мистецтво життя 1.3. Розвиток екоспшьнот
2 Справедливости 2.1. Правдивiсть 2.2. Суверентсть 2.3. Соборнiсть
3 Системности 3.1. ЦМстсть 3.2. Самоорганiзацiя 3.3. Стiйкiсть
4 Цiнностi 4.1. Цивiлiзацiйно-родовi 4.2. Духовно-моральнi традицп 4.3. Спадкоемтсть поколiнь
5 Цiлеспрямованостi 5.1. Глобальна 5.2. Нацюнальна 5.3. Регiональна
6 Прюритетности 6.1. Людськи 6.2. Ресурснi 6.3. Технологiчнi
Зактчення таблищ
1 2 3
7 Полггачносп 7.1. Виживання 7.2. Безпека 7.3. Вщтворення
8 Актуалiзацi! 8.1. Державшсть 8.2. Стратегiчнiсть 8.3. Тактичнiсть
9 Проблемносп 9.1. Фундаментальшсть 9.2. Практичнiсть 9.3. Взаемодiя
10 Плановостi 10.1. Розвиток 10.2. Прогнозованiсть 10.3. Регулювання
11 Метрологiчностi 11.1. Економiчнiсть 11.2. Сощальшсть 1.3. Екологiчнiсть
12 Gдностi 12.1. Доцентрованiсть 12.2. Оргашчшсть 12.3. Узгодженiсть
13 Реформування 13.1. Освгга i наука 13.2. Охорона здоров'я 13.3. Сощальний захист
14 Оргашзацшносп 14.1. Iерархiчнiсть 14.2. Автономнiсть 14.3. Гармонiзацiя
15 Вiдповiдальностi 15.1. ЦивЫзацшна 15.2. Соцiальна 15.3. Кримшальна
Використання досвщу впровадження методiв ком-позицп i декомпозицп планово! економiки та методичного забезпечення композицiйного мошторингу людсь-кого розвитку в ринковш економiцi в пiслявоенному вщ-новленш Укра!ни повинно бути спрямоване на форму-вання нового механiзму державотворення.
Цей механiзм призваний забезпечити збереження рiзномаштних iндивiдуальних особливостей населення кожного регюну та його моральних засад: духовност й освiченостi, iсторично! спадщини i територiально! ед-ностi, звича!в i традицiй, культури i свггогляду, мирного менталiтету, а також взаемозумовленого емерджентного розвитку регiонiв кра!ни як единого нащонального щ-лого.
ОбГрунтований фахiвцями 1нституту фiзично! економiки iм. С. А. Подолинського принцип духовно-стi формування комплексного стратегiчного плану со-цiапьно-економiчного розвитку Укра!ни за сво!м змю-том включае: моральш цiнностi, звича! та традицп етносу, яю сконцентрованi в релiгiйних навчаннях, проповщях i практиках та художшх образах мистецтва. Змiцнення духовностi мае передбачатися при плану-ваннi освгга i науки, iдейно-виховно! та патрютично! роботи [3, с. 275].
Наука в странах, не дружественных США, рассматривается как стратегическая опасность для США.
Генри Киссинджер,
Государственный секретарь США (1973—1977), Лауреат Нобелевской премии мира (1973).
Ретроспективний аналв науково! практики компо-зицшного планування вугiльно! промисловостi. На початку 70-х роив минулого ХХ ст. у вугшьнш промис-ловоси СРСР створювались Автоматизованi системи управлшня: вугледобувними пiдприемствами (АСУП); об'еднаннями вугледобувних i вуглепереробних щд-
приемств (АСУВО); галуззю республiки на рiвнi рес-публiканського мiнiстерства (ГАСУ-р); галуззю кра!ни на рiвнi союзного мiнiстерства (ГАСУ-вугшля).
Проектувалась i здiйснювалась взаемодiя ГАСУ-р не тшьки з ГАСУ-вугшля, а також i з Автоматизова-ною системою планових розрахунюв Держплану Ук-ра!ни (АСПР, пiдсистема "Паливо"), яка устшно функцiонувала спiльно з АСПР Держплану СРСР (т-дсистема "Вугшля").
Витрати на створення АСУ рiзних рiвнiв вугшьно! промисловостi складали до 1% собiвартостi вугшля, а на утримання об'ектiв соцiально-побутово! шфраструк-тури населення шахтарських мiст i поселень — до 5%.
Органiзацiйно-економiчну постановку, алгорит-мiзацiю i програмування задач планування вугшьного виробництва в пiдсистемi "Поточне та перспективне планування" АСУ рiзних рiвнiв в республiцi здшсню-вали рiзнi Вищi навчальнi заклади i Науково-дослiднi заклади: для АСУП — Харювський iнженерно-еконо-мiчний шститут у спiвпрацi з ВУЗами Донецька i Лу-ганська; для АСУВО — 1нститут економiки промисло-восп АН Укра!ни i Донецький вугшьний iнститут; для ГАСУ-р — Головний обчислювальний центр Мiнвуг-лепрому Укра!ни.
В 1971-1972 рр. в мюп Червонопартизанськ Лу-гансько! областi (Схщ Укра!нського Донбасу) десяти-рiчна зразкова Кущова машинообрахункова станцiя тресту "Свердловвугшля" була перетворена на 1нфор-мацшно-обчислювальний центр комбiнату "Свердло-вантрацит".
Перетдготовлений кадровий потенцiал станцО! був доповнений вщповщними фахiвцями з Харкова i Донецька, а матерiальна база станцГ! — комплексом 2-х обчислювальних машин серп ЕОМ 6С-1020 з бу-ферними пристроями телетайпного зв'язку з економiч-ними службами комбiнату, розташованого в м.Сверд-ловськ, i мюькою базою матерiально-технiчного забезпечення виробничо! дiяльностi шахт комбiнату в ре-жимi реального часу.
У 1972 р. була введена в експлуатащю перша черга АСУ комбшату у склащ пщсистем "Поточне i перспективне планування вугледобувного i вуглепере-робного виробництва", "Матерiально-технiчного забезпечення вугледобувних i вуглепереробних пщпри-емств", "Економiчний анатз i бухгалтерський облш", "Розрахунки по заробггаш платнi шахтарям i по поставкам вугшля споживачам", "Постачання порожнiх залiзничних вагонiв на шахти та збагачувальнi фабрики з подальшим формуванням маршрутiв за марками та сортами вугшля для постачання споживачам" ("Донбасс порожняк не гонит!") та шшь
В умовах Д11 АСУ комбшату "Свердловантрацит", шахти якого видобували чверть антрацитав в респуб-л1ц1, своечасно здiйснювались нарахування i виплати заробино! плати та отримання кошт1в за вiдвантажену споживачам вугшьну продукц1ю.
В режимi реального часу планово! економ!ки здiйснювався анал!з виробничих потужностей шахт i фабрик по технолопчним процесам та моделювання собiвартостi вугшьно! продукщ! по матер!ально-тех-н1чним i соцiально-економiчним факторам з наданням вщповщних рекомендацiй.
Завдячуючи експлуатащ! АСУ комбiнату "Свердловантрацит", вщбувався ст1йкий виробничий i соща-льний розвиток шахтарських колективiв, селищ i по-селень м1ського типу Свердловського району Лугансь-ко! областi. В умовах переходу до модел! ринково! еко-ном1ки вщбулася соцiальна деградащя i депопуляцiя населення району.
Маючи самий високий органiзацiйно-технiчний рiвень вугшьного виробництва в галузi республiки, комбшат "Свердловантрацит", завдячуючи подаль-шому розвитку АСУ, з 1975 р. першим в республщ створив систему орендного використання шахтами прничого обладнання. В десятш п'ятир1чц1 (19761980 рр.) цей досв1д застосували виро6нич1 об'еднання "Карагандавугшля" та "Торезантрацит" при використання мехашзованих крип1в, а в одинадцятш п'яти-р1чц1 (1981-1985 рр.) вш був розповсюджений в виробничих об'еднаннях "Ворошиловградвугшля", "Добро-пол'евугшля", "Воркутавугшля", "Челябинськвугшля".
На початку 70-х роив ХХ ст. пророблялись два пщходи до розробки оптимального галузевого плану вугшьно! промисловост1:
1) перший nidxid передбачав оптимiзацiю шахтова-рiантiв проекту галузевого плану спочатку на р1вш ву-гшьних комбiнатiв, а пот1м — на р1вн1 мшстерства (на-уковий керiвник: д.т.н., Пяткш Олександр Михайлович — заступник директора Голов НД1 ОЦ Держплану Укра!ни);
2) другий nidxid передбачав оптимiзацiю шахто-варiантiв галузевого плану вугшьного виробництва безпосередньо на р1вш республжи (науковий юр1в-ник: д.т.н., Матвеев Михайло тимоф1йович — директор Голов НД1 ОЦ Держплану Украши).
В контекстi використання системного аналiзу i проектування ГАСУ-р автор стати обГрунтував тре-miü, структурно-вгдтворювальний nidxid до розробки оптимального галузевого плану вугшьного виробництва в республщь Цей пщхщ базувався на визна-ченш об'ективних повноважень суб'екив господарю-вання i органiв управлшня в системному плануваннi розвитку вугшьного виробництва, з одного боку, в структур! показниюв ощнки !х д1яльносп, а з 1ншого боку — в структур! вщтворювальних процемв шахтного фонду суб'екив i галузi в цшому.
Розглядаючи методи композиц1! i декомпозицп проектних планових рiшень, цей пщхщ передбачав
включення шахтоварiантiв в галузевий план наступ-ним чином: т з них, що не приводили до збшьшення середньорiчно! (для рiчного плану) та середньостро-ково! (5-ти рiчного плану) виробничо! потужносп вщ-повiдно! сукупностi вугледобувних i вуглепереробних пiдприемств та не передбачали видшення додаткових фiнансових ресурсiв на пщтримку дiючих виробничих потужностей i капiтальних iнвестицiй на !х нарощу-вання (до 30%), включались в проект плану вугшьного комбшату. На наступному етат решта шахтоварiантiв в межах басейних покладiв вугшля комбшату включались в проект галузевого плану на рiвнi республ!кан-ського мшстерства.
Тобто, виникала iерархiя шахтоварiантiв галузевого вуглевидобутку та вуглепереробки в залежностi вiд повноважень шахт, вугшьних комбiнатiв i мшстер-ства в пщтримщ i розвитку вугшьного виробництва, виходячи з динамiки середньострокового балансу шахтного фонду вiдповiдного масштабу господарю-вання м1ж зменшенням та збшьшенням його виробни-чого потенщалу.
У червнi 1972 р. новий пщхщ автора статп до розробки галузевого плану вугшьно! промисловостi в умовах д!! АСУ рiзних рiвнiв був розглянутий i обго-ворений на спещальному засiданнi Колег!! Мшвугле-прому Укра!ни (м. Донецьк) за участ республжансь-кого i союзного мшстр1в — Худосовцева Миколи Михайловича i Братченка Бориса Федоровича. Доповщь автора статтi отримала схвалення i настанови подаль-шого наукового обГрунтування повноважень суб'екив галузi i органiв союзного i республiканського управлшня в функцiонуваннi i розвитку вугшьно! виробництва вщповщних масштабiв господарювання.
ОсобливоI уваги в майбутнЬх дослгдженпях реко-мендувалось придыити визначенню:
- сутностi, змсту i джерелам формування власних фшансових i швестицшних ресурЫв кожного суб'екта галузi та республканського i союзного мШстерств, як Центрiв державотворення;
- тдстав проведення гiрничопiдготовчих робт на шахтах (насамперед, очисних вибоИв) за рахунок собi-вартостi вугыля i каттальних швестицш;
- методам забезпечення об'ективно обумовленоИ економiчноi рiвноваги роздрiбних i оптових цт на вугыля при формувант плану накопичень (прибутку) на рiвнi вугльних комбiнатiв, а не на рiвнi республканського мi-тстерства.
В умовах д!! АСУ р!зних р1вшв досягнення уз-годженосп шахтовар1анив галузевого плану та !х зба-лансованоси з фшансовими ! швестицшними ресурсами на пщтримку ! нарощування виробничих потужностей здшснювалось з використанням метод!в ком-позиц!! (агрегац!! або штеграц!!) та декомпозицп (де-загрегац!! або диференщац!!) вщповщних показниюв ! нормативно-довщкових шдикатор!в галузевого плану.
Планово-оцшочш показники, будучи для суб'екта господарювання вихщними (основними або цшьо-вим критер!ем функцюнування ! розвитку вугшьного виробництва) для вищого по !ерарх!! галузевого управлшня (шахта-вугшьний комбшат-мшютерство) мали бути лише вхщними (додатковими, або складовими його цшьово! функц!! виробничо! д!яльноси).
На вщповщному р!вт управлшня чисельш зна-чення ! динам!ка вхщних показниюв могли змшюва-тися при пщготовщ ! обГрунтувант проекпв планових ршень, а чисельт значення ! динам!ка вих!дних по-казниюв ставали обмеженнями для оптим!зац!! про-ект!в планових р!шень.
Вхщш показники проекту плану розглядались як розрахунков^ що визначали права суб'екив господа-рювання i органiв управлшня в плануваннi, а вихiднi показники використовуватись як таю, по яким доводились проекти планових завдань у виглядi контроль-них цифр (чисел) i технiко-економiчних нормативiв, за виконання яких керiвники суб'ектiв господарю-вання i органiв управлiння несли вщповщальшсть перед державою.
В умовах ди АСУ рiзних рiвнiв вихiднi показники поточного плану виробництва розглядались як вхщш для перспективного планування.
Оргашзащя системи показниюв по стадiям i рiв-ням композицшного планування шляхом !! агрегаци (штеграци) i дезагрегаци (диференцiацi!) забезпечу-вала iтеративнiсть процесiв планування: наступнi ва-рiанти проектiв планових рiшень готувались на базi попереднiх в межах регламентованого складу вхщних i вихщних показниюв за рахунок покращення !х при-чинно-наслiдкових взаемозв'язюв.
Механiзм узгодження юльюсних значень основ-них i додаткових показниюв вiдповiдного масштабу господарювання i м1ж сумiжними рiвнями управлшня визначав порядок формування шформацшного забез-печення "входу" i "виходу" задач пщсистеми "Поточне i перспективне планування" в АСУ рiзних рiвнiв: АСУП, АСУВО, ГАСУ-р, ГАСУ-вугшля.'
Виходячи з iерархi1 господарських зв'язюв i управлшських вiдносин, плановi показники визначали функцюнальну замкненiсть (початок i юнець) задач пщсистем. Таким чином, регламентувалась участь кожно! окремо! АСУ в плануванш вугшьного виробництва галузi: рiвень !х автономiзацi! та ступiнь сумю-ностi по iерархi!.
Прийоми композици i декомпозицп показниюв проектiв плашв вугшьного виробництва в АСУ рiзних рiвнiв дозволяли визначити межi ефективного функ-цiонування i розвитку суб'екпв господарювання галузi як единого оргашчного целого: економiчна рiвновага цiлого була екшвалентна його оптимальностi. Меж взаемодп були регламентованi спiввiдношенням дина-мiки продуктивностi працi шахтарiв та !! фондоозбро-еностi, обсягiв вугшьного виробництва та його собiва-ртостi. При цьому нижня межа розвитку визначалася екстенсивним типом вiдтворення шахтного фонду суб'екта господарювання галузi, а верхня межа — ш-тенсивним типом вщтворення його виробничого по-тенщалу.
Композицiйне планування в умовах взаемодп АСУ рiзних рiвнiв забезпечувало досягнення такого режиму господарювання суб'ектами, при якому вони не в змозi були за рахунок власних фшансових i шве-стицiйних ресурсiв попршити виробничий потенцiал всiе! галузi, тому, що використання !х виробничих по-тужностей мобiлiзувало внутрiшнi резерви i вщповь дало !х економiчним штересам. Завдяки цьому досяга-лось найбшьш рацiональне (оптимальне) стввщно-шення м1ж централiзмом провiдного рiвня управлiння (Центром) i самостiйнiстю (автономнiстю) вiдомих суб'ектiв господарювання.
В 1973-1975 рр. автор стати, навчаючись в аст-рантурi стацiонару Економiчного науково-дослiдного iнституту i ГоловНД1 ОЦ Держплану Укра!ни, пщго-тував i у сiчнi 1976 р. захистив кандидатську дисерта-щю на тему: "Удосконалення планування виробництва в умовах ди АСУ рiзних рiвнiв (на прикладi вугшьно! промисловоси Укра!ни)". Робота була виконана на стику двох наукових спецiальностей "Економжа, орга-нiзацiя, планування i управлшня народним господар-
ством i його галузями" i "Математичнi методи i засто-сування обчислювально! технiки в економiчних до-слiдженнях, плануваннi i управлiннi народним госпо-дарством".
Дисертацшне дослiдження вщтворення шахтного фонду галузi i вугшьного комбiнату "Свердловантра-цит" за 1943-1975 рр. дозволили автору виконати на-станови членiв колегп Мiнвуглепрому Укра!ни червня 1972 р.
Використаш методи композицi! i декомпозицп динамiки вiдтворення шахтного фонду комбшату i га-лузi в цшому дозволили визначити складовi власних фшансових ресуретв по шахтам, як1 збшьшували/ зменшували виробничi потужностi, здiйснювали ре-конструкцiю або пiдготовку нових вугшьних горизон-тiв з приростом/без приросту виробничих потужнос-тей та нове шахтне бущвництво, що компенсувало ви-буття з експлуатацГ! вiдповiдних шахт.
Наступш поглибленi дослiдження в;дтворення шахтного фонду вугшьно! промисловосп Укра!ни в щ-лому та по комбшату "Свердловантрацит" за 19631986 рр. (з перюдизащею термiнiв окупностi катталь-них iнвестицiй та змiн в амортизацшнш полiтицi, а також умов господарсько! дiяльностi: 1963-1968 рр., 1969-1974 рр., 1975-1980 рр., 1981-1986 рр.) дозволили визначити:
1) власш фiнансовi й швестицшш ресурси вщтворення шахтного фонду, всього та в тому чи^ по:
а) активнш частиш основних фондiв (окремо — по машинам i обладнанню);
б) по пасивнiй частинi основних фондiв (окремо — по прничим виробкам);
2) витрати на пщтримку потужностей i технiчне переозброення ддачих шахт, всього та в тому числк
а) на прничошахтне обладнання i механiзацiю (окремо — на машини i обладнання);
б) на гiрничоmдготовчi роботи i спорудження (окремо — на гiрничi виробки);
3) спiввiдношення власних фiнансових i iнвести-цiйних ресурсiв вiдтворення i витрат на пiдтримку потужностей i техпереозброення, всього та в тому числi:
а) на прничошахтне обладнання i механiзацiю (окремо — на машини i обладнання);
б) на гiрничопiдготовчi роботи i спорудження (окремо — на гiрничi виробки);
4) витрати на пщтримку потужностей i техшчне переозброення шахтного фонду, всього та в тому чи-слк
а) на пiдтримку потужностей i техпереозброення дiючих шахт;
б) на реконструкцп дiючих шахт з приростом потужностей i нове шахтне будiвництво;
в) на реконструкцию дiючих шахт з приростом потужностей;
5) стввщношення власних фiнансових i iнвести-цiйних ресурсiв вiдтворення i витрат на пiдтримку по-тужносп i техпереозброення шахтного фонду, всього та в тому числк
а) на реконструкщю дiючих шахт з приростом потужностей i нове шахтне будiвництво;
6) на реконструкцию дiючих шахт з приростом потужностей.
Визначення складових структури власних фшансових i iнвестицiйних ресурсiв, кругообiгу !х обсягiв за джерелами формування з використанням методiв ком-позицп i декомпозиц1! в процесi вщтворення шахтного фонду комбшату "Свердловантрацит" i галузi в целому на рiвнi республiканського мiнiстерства дозволили констатувати наступне.
В анашзованих перюдах обсяги власних фшансо-вих i iнвестицiйних ресуретв комбшату i Мшстерства було достатньо для пщтримки i технiчного переозбро-ення шахтного фонду суб'екту господарювання i вугшьно! галуз! республiки з врахуванням витрат на ре-конструкщю i нове 6уд1вництво, як! забезпечували компенсацiю зменшення виробничих потужностей тих шахт, що вибувапи з експлуатащ! в результатi вщпра-цювання вщведених запаетв вугшля шахтних поп1в та попршення гiрничо-геологiчних умов.
Саме в цих вщтворювальних процесах шахтного фонду вупльно!' промисловост1 Украшська Республ1ка була спроможною i мала отримати планово-економ1чну самостшшсть в функцiонуваннi i розвитку вуглевидобу-тку i вуглепереробцi у CKragi Радянського Союзу.
Розроблена автором територiально-галузева система управлiння вупльною промисловiстю на основi са-мофшансування включала визначення: масштабiв господарювання суб'екив галузi; перелiк цiлеспрямованих функцш вщтворення шахтного фонду та функцп управ-лiння вугiльним виробництвом; джерела, структуру та вихiднi обсяги фшансових iнвестицiйних ресурсiв [7, с. 220-2211.
Головними прикладними результатами анаштич-ного дослщження результатiв використання методiв композицп i декомпозицп для досягнення узгоджено-ст1 i збапансованостi iнтересiв i ц!лей розвитку суб'ектiв вугшьно! галуз! як единого оргашчного ц1-лого стало:
- обГрунтоваш повноваження (права i вщповща-пьн1сть) пiдприемств i об'еднань гапуз!, республжан-ського i союзного Мшстерств i Держплашв у ц!ле-спрямованому вщтворенш шахтного фонду i розвитку виробництва з визначенням нормативно-етапонно! виробничо-технолопчно!, оргашзацшно-господарсь-ко! та вщомчо-управлшських структур вугшьно! промисловоси;
- обГрунтоваш ц1льов1 функц!! суб'екпв гапуз!, республ!канських i союзних оргашв впади у державо-творенн! шляхом забезпечення стшкого виробничого i сощапьного розвитку шахтарських колектив!в, селищ i м1ст, забезпечених власними ф!нансовими ресурсами та децентрап!зованими кап!тапьними !нвестиц!ями;
- в межах ддачо! системи розрахункових i оптових щн на вугшля визначеш обсяги, структура i джерела власних фшансових ресурмв суб'ект!в гапуз! i респуб-л!канського м!н!стерства, достатш для п!дтримки се-редньор!чно! i середньостроково! виробничо! потуж-ност! д!ючих шахт i кругооб!г яких забезпечуеться господарською д1яльн1стю п!дприемств i об'еднань;
- спроектоваш складов! ц1л1сно! i ефективно! системи управл!ння вугшьним виробництвом:
а) нова функц!онапьна класифжащя г!рничих ви-робок за часом;
б) нов! методи амортизацп активно! частини ос-новних фонд!в шахт (насамперед, забшного облад-нання, обсяги недоамортизацп якого не в!дносились на результати господарсько! д1яльност1, а направлялись на зменшення вартосп уставного фонду шахт; доведена необхщшсть переводу амортизацп активно! частини основних фонд!в шахт на "потонш" ставки, як i амортизацшш нарахування по пасивнш !х частин!— 6уд1вл1 i споруди, включаючи г!рнич! виробки);
в) нов! джерела матер!апьного стимулювання шахтар!в за рац!онапьне використання матер!ально-техшчних ресурс!в i г!рничошахтного обладнання;
г) нов! меж! фшансового забезпечення пщго-товки очисних вибо!в за рахунок соб!вартоси вуг!пля i прибутку;
д) порядок переходу у вугшьному виробництв! до багатоц!пьового використання природних ресурс!в: шахтно! породи, шахтно! води, шахтного газу — метану та шш..
Визначення обсяпв, структури i джерел власних фшансових ресурав i кап!тапьних !нвестиц!й суб'екив гапуз!, як! зосереджувались у фонд! розвитку виробництва, методично забезпечувало формування шахто-вар!ант!в плану комбшапв (об'еднань) i гапуз! в щ-лому.
В п!дсистем! "Поточне перспективне планування" АСУ р!зних р1вн1в в режим! реального часу виршува-лись 3 основш задач!:
1) "Формуванш вих!дних умов плану";
2) "Оптимальний розпод!л сировинно! бази шахт по груповим збагачувальним фабрикам об'еднань та центральним збагачувальним фабрикам галуз!";
3) "Оптимальний розподш плану вуглевидобутку i вуглепереробки по шахтам, збагачувальним фабрикам i об'еднанням".
Прогнозно-планов! розрахунки перспективного плану (на 5 роив) виконувались також в режим! реального часу в контекст! техшко-економ!чного планування, яке забезпечувало ощнку виробничо! про-грами галуз!. Кожна АСУ р!зних р!вн!в забезпечувала вир!шення наступних задач:
- в АСУ-п — розрахунок вар!анпв виробничо! по-тужносп шахт по технолог!чним процесам i ланцюж-кам;
- АСУВО — анап!з виробничих потужностей шахт i фабрик, розробка плану вуглевидобутку i вуглепереробки по випуску кшцево! продукцИ гапуз!;
- ГАСУ- республжи — оц!нка виробничого поте-нщапу шахтного фонду об'еднань, формування галузевого плану виробництва по вуглевидобутку i вуглепе-реробц!
Проектна реашзащя структурно-вщтворювапь-ного п!дходу композиц!йного планування до управлшня вугшьним виробництвом в республщ забезпе-чила розробку орган!зац!йно-економ!чного механ!зму узгоджено! взаемод!! суб'екпв господарювання р!зних р1вн1в з використанням АСУ. Спроектований механ!зм був апробований на практищ при п1дготовц1 до переходу на повний госпрозрахунок i самофшансування таких виробничих об'еднань по видобутку вугшля, як "Свердловантрацит", "Краснодонвугшля", "Ровень-киантрацит", "Антрацит", "Донбасантрацит".
Модель цiлiсного i ефективного управлшня вугшьним виробництвом республiки з використанням метэдв композицп i декомпозицп в умовах дп АСУ рiзних рiвнiв може бути використана в тслявоеннш розбудовi нацю-нально'1 економжи при розглядi питань нацiоналiзацiï i роздержавлення, приватизацп i передачi в концесто шахтного фонду пiдприемств i об'еднань.
Програмою розвитку вугшьно! промисловоси "Украшське вуг!лля" (затверджена постановою Уряду 19.09.2001 р. № 1205), Концепщею розвитку вугшьно! промисловоси (схвалена Урядом 07.07.2005 р. № 236), концепщею реформування вугшьно! гапуз! Украши (схвалена розпорядженням Уряду eid 14.05.2008 р. № 737-р) реформування вщносин власносп в галуз! передбачалось, як правило, системною приватизащею вугшьних пщприемств i продажу пакепв акц!й на вщ-критому аукц!он! продаж. П!дготовка до приватизацп включала швентаризащю вс1х об'екпв державного сектору вуг!льно! галуз! i групування !нвестиц!йних об'ект!в у приватизацшш лоти з максимальною швес-тицшною приваблив!стю. Передбачапось розроблення та застосування у раз! необхщносп схеми фшансово!
санацп пщприемств для пщвищення ïx iнвестицiйноï привабливостi.
Системний аналв i проектування нового державо-творення у вугiльнiй промисловостi республжи (як орга-нiчноï складово!" нащонально!' економiки) доцiльно здш-снювати з використанням структурно-вщтворювального пщходу за наступною логiчною схемою композицiйного планування. В структурi актив1в шахти визначаеться:
- по-перше, т ïx частини, як будуть д1яти весь строк служби шахти з обов'язковим визначенням ïx державною формою власност (включаючи вiдведенi для ви-добування запаси вуплля — "шахтне поле");
- по-друге, частини активiв для акщонування, в першу чергу, трудовим колективом i населениям шахта-рського мгстечка, селища, мiста (за досвщом закордонного робггничого або народного кашташзму);
- по-трете, частини для приватного швестування вiтчизияними i закордонними швесторами (фiзичними та юридичними особами).
Така структура активiв вугледобувного пщприем-ства повинна визначатись на ochobî aHani3y структури процесiв вiдтворення його виробничо'1 потyжностi (шахтного фонду об'еднання).
Структурно--вщтворювальний пщхщ до розгляду процедур нацiоналiзацiï i роздержавлення повинен стати провщним складовим меxанiзму уточнення украшсько!" моделi ринково!' економiки, яка у по|^внянш з англосак-сонською моделлю буде еволюцiонувати в напрямку розбудови сощально-духовно!' цивiлiзацiï слов'янських РОДiв.
Формування нового Державного сектору як базису нащонально!' економжи i центрально!' ланки сощально-економiчного розвитку, доцiльно завершити визнанням в його структурi багатоукладних форм власностi: державно!', комунально'1', мунiципальноï, корпоративно!', акцю-нерно!" i приватно'1' (тобто, не тiльки державно!').
Використання структурно-вщтворювального пщ-ходу композицшного планування i композицiйного мош-торингу для розробки i експертно!" ощнки проектiв дер-жавних ршень. На niq^^i авторського бaгaторiчного (з 1970 р. ХХ ст.) системного aнaлiзy та проектування цшюно'1 i ефективно'1 системи yпрaвлiння вугшьною промисловiстю в Украш до 1990 р. сформувалась модель корпоратизацп i акщонування суб'екив господарювання гaлyзi в умовах переходу до ринково'1 еконо-мiки.
Констрyктивнi iдеï i конкретш аналггако-мето-дичнi положення цiеï моделi були використaнi для щд-готовки проектiв державних рiшень з використанням як товарно-грошових вщносин, так i вaжелiв центра-лiзовaного планового керiвництвa народним господар-ством.
Авторська модель корпоратизацп i aкдiонyвaння сyб'ектiв вугшьно'1 промисловостi були використaнi при пщготовщ двох груп проектiв державних ршень.
Першу групу склали Комплексна програма сощ-aльно-економiчного розвитку Донбасу (за розпоря-дженням Уряду eid 16.09.1992 р.) i Програма розвитку вугшьно'1 промисловоси Украши та ïï сощально'1 сфери до 2005 року (затверджена ршенням спиьноЧ колеги Мтекономжи Украти та Держвуглепрому Украти eid 23.02.1993 р. № 4/3).
Автор стати виступив Головою експертно'1 групи Комплексно'1 програми та Координатором i одним з вщповщальних виконавщв Програми, а також доповь дачем на засщаннях Колегп Мiнекономiки Украши та у вщповщних Комiтетax Верховно'1 Ради, де вони були схвалеш.
Другу групу проекпв державних рiшень склали Концепщя розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу на перюд до 2010 року (схвалена Верховною Радою Украти 02.02.1994 р.) та проект Указу Президента Украши «Про структурну перебудову вугшьно'1 промисловоси Украши».
Методолопчш положення Концепци були нащ-ленi на впровадження державно-приватного партнерства при передaчi вугшьних шахт i збагачувальних фабрик в оренду, концеетю, aкцiонернy i приватну власшсть. Але автор стати умисно був позбавлений можливостей ïx подальшого наукового супроводу i практичного впровадження.
На той час в Украш з проблем державотворення було вщсутне державне стратепчне рiшення стосовно галузей паливно-енергетичного комплексу на 1520 рок1в. Воно виникло на пiдстaвi досвiдy дiяльностi д.е.н., професора В. Ф. Столярова в якоси вще-прези-дента Асощацп вчених i спецiaлiстiв з проблем розробки паливно-енергетичних бaлaнсiв та енергетичних зв'язюв. Асощащя була створена в червш 1990 р. в Киевi на установчому з'ïздi представниюв союзних ре-спyблiк.
Постановою Верховно'1 Ради Украши вiд 02.02.1994 р. було доручено Кaбiнетy Мiнiстрiв Украши на основi Концепцп розвитку паливно-енергетич-ного комплексу Украши на перюд до 2010 року роз-робити i затвердити Нацюнальну енергетичну про-граму Украши. Але ця Постанова своечасно не була виконана, що призвело до руйнацп вугшьно'1 промисловоси Украши на користь Мiжнaродного геополггич-ного бiзнесy.
Найбшьшо'1 шкоди гaлyзi зaподiяв Указ Президента Украши «Про структурну перебудову вугшьно'1 промисловоси Украши» (eiд 07.02.1996 р. № 116/96). Президент Украши Зеленський 20.06.2019 р. скасував понад 150 Укaзiв, виданих його попередниками ( разом з вказаним Указом вщ 07.02.1996 р. та Постановою Уряду вщ 02.02.1994 р. щодо Концепцп розвитку галузей ПЕК на перюд до 2010 року).
Альтернативою ршенням Указу Президента Украши «Про структурну перебудову вугшьно'1 промисловоси Украши» були авторсью пропозицп щодо здш-снення процеав aкцiонyвaння, корпоратизацп та при-вaтизaцiï вугшьних шахт, збагачувальних фабрик та об'екив виробничо'1 iнфрaстрyктyри як цшюного ви-робничо-теxнологiчного майнового комплексу з видо-бутку та переробки вугшля з використанням орендно'1 форми експлуатацп шахтами зaбiйного обладнання (за досвщом дiяльностi вугшьних комбiнaтiв). Тобто, без реструктуризации цiлiсного виробничо-теxнологiчного майнового з видобутку та переробки вугшля на скла-довi для ïx "приxвaтизaцi" вузьким колом осiб.
Авторсью пропозицп як вгтчизняного вченого, представлен начальнику юридичного вщдшу Адмь шстрацп Президента завчасно — за мюяць до пщпи-сання Указу вщ 07.02.1996 р., були проiгноровaнi.
Методи композици i декомпозицп були викорис-таш фaxiвцями 1нституту фiзичноï економiки iм. С. А. Подолинського при проектуванш комплексно'1 рейтингово'1 оцiнки 1ндексу регiонaльного людського розвитку (1РЛР) в Украш [8].
На першому етат комплексно'1 рейтингово'1 ощн-ки 1РЛР, згiдно принципу нового державотворення "Метролопчноси" (див. табл.), було здiйснено групу-вання (aгрегaцiя) aдмiнiстрaтивниx областей за показ-никами-факторами 4-х головних компонент, озна-ками визначення яких були обраш ознаки стратегу-вання — економiчностi, соцiaльностi i екологiчностi [11].
На другому етат комплексно! рейтингово! ощнки 1РЛР, був зд!йснений факторний анашз розвитку ад-м!н!стративних областей за 5-ма кластерами, з яких перший (стаб!льний склад областей) та другий (неста-б!льний склад областей) кластери визначен! зг!дно принципу нового державотворення "Пол1тичност1" з використанням ознак стратегування: виживання, без-пеки i вщтворення. Другий, третш i четвертий кластери були визначен! згщно принципу нового державотворення "МетролопчностГ з використанням ознак стратегування: економ!чност!, сощапьносп i еколопч-ност! (див. таблицю) [11-14].
На третьому етап! комплексно! рейтингово! ощн-ки 1РЛР, згщно принципу нового державотворення "Пол!гачност!', був визначений стан стшкосп адмш-стративних областей в залежност! в1д 4-х р!вшв соща-льно-економ!чно! безпеки (сталий розвиток; середн!й р!вень стабшьноси; нестаб!льний стан; турбулентний стан), ознаками вид!лення яких були ознаки стратегування: виживання, безпеки i вщтворення (див. таблицю) [12-14].
На четвертому етап! комплексно! рейтингово! ощнки 1РЛР, згщно принципу нового державотворення "Реформування", була визначена рейтингова ощнка людського розвитку в адмшстративних областях за 6-тю аспектами (вщтворення населення; сощ-альне середовище; комфортне життя; добробут; гщна праця; осв!та) зг!дно ознак стратегування: осв!та i наука, охорона здоров'я, сощальний захист (див. таблицю) [15].
На п'ятому етап! комплексно! рейтингово! ощнки 1РЛР, згщно принципу нового державотворення "Реформування", були побудоваш субшдекси регюналь-ного людського розвитку з визначенням диспропорщй у розвитку мюьких поселень та у с!льськ!й мюцевосп зг!дно ознак стратегування: освгга i наука, охорона здоров'я, сощальний захист (див. таблицю) [16].
Процедури композицшного мониторингу регю-напьного людського розвитку в адмшютративних областях Украши доц!льно використовувати, з одного боку, при агрегащ! ц!лей розвитку громад в межах рай-ошв i областей, а з шшого — для дезагрегащ! загаль-нонащональних ц!лей розвитку в1дпов1дно Державно! стратег!! регюнального розвитку на 2021-2027 рр., а в майбутньому — i на перюд до 2030 року.
Узагальнення ц!лей розвитку громад i регюшв не-обх!дно зд!йснювати з метою забезпечення !х доцент-рованосп у виконанн! едино! державно! сощально-економ!чно! пол!тики шляхом виконання нащональ-них завдань Ц!лей Сталого Розвитку на перюд до 2030 року.
Не очжуючи завершения вшськових дш, ЦОВВ з соцiально-економiчноï полiтики (Мшсоцполггики, Мше-кономiки, Мiнiстерство громад i територш, а також Державна служба статистики) необхщно з використанням принципу нового державотворення "Реформування" (за ознаками стратегування: освгга i наука, охорона здоров'я, сощальний захист) здшснити:
- по-перше, вщновлення випуску статистичних бю-летешв "Регiональний людський розвиток" за Методикою вишру 1РЛР 2012 року по роках за перюд 20182022 рр.;
- по-друге, на пiдставi цих бюлетешв здшснити прогнозно-плановi розрахунки 1РЛР кожно!" адмшгстратив-но! област на 2023-2027 рр. та експертш оц1нки на перюд до 2030 року.
Отримаш результати доцшьно буде використати для розробки на перюд до 2030 року: Стратепчного плану
соцiально-економiчного розвитку Украши (держави i регюшв), Державно!' стратеги регюнального розвитку i Ре-гюнальних стратегш розвитку адмЫстративних областей (яю повинн1 включати Стратеги i Стратепчш плани розвитку адмiнiстративних райошв i громад).
Висновки. Визначаючи напрями сощально-еко-ном!чного розвитку майбутньо! Украши на основ! ета-лонно! матриц! системного анап!зу i проектування складових нового державотворення, доречно керува-тися заповггом яскравого i талановитого сербського ф!зика, !нженера i винах!дника Миколи Тесли (18561943): "В результате этой войны, величайшей в истории, должен родиться новый мир, который оправдает жертвы, приносимые человечеством. Этот новый мир будет миром, в котором не будет эксплуатации слабых сильными, добрых злыми, где не будет неимущих перед властью богатых, где произведения ума, науки, искусства будут служить всему обществу в целом для облегчения и улучшения жизни, а не отдельным людям для приобретения богатств. Этот новый мир не будет миром униженных и порабощенных, он будем миром свободных людей и народов, равных по достоинству и уважению".
Принципово нове державотворення в сувереннш i соборнш Укра!ш — це досягнення гармони державного, нащонального i територ!ального сувереттету з сувереном живо! людини на основ! змши парадигми взаемод!! базису i надбудови з матер!ального збага-чення на парадигму духовного розвитку i морального розкшту украшського суспшьства.
В зв'язку з цим, необхщш обГрунтоваш науков! визначення суверенносп держави i живо! людини, як! будуть породжувати еволюцшну, а не революцшну (п1д гаслами Майдашв) структуризащю державност!
В Укра!ш тсля Першого Майдану (2004-2005 рр.) суверештет держави здшснювався не на основ! Деклараций про державний суверештет Украши (16 липня 1990 р.), Акту проголошення незапежност! Украши (24 серпня 1991 р.) та Конститущ! Украши (28 червня 1996 р.), а на основ! полгтично! влади, нолями яко! були ол!гархи, представники корумповано! системи управлшня, бенефщари М!жнародного геополгтич-ного б!знесу. Вони безпосередньо впливали на пщго-товку, прийняття i впровадження загальнодержавних р!шень у сво!х економ!чних !нтересах i нищ!вних на-м!рах.
Ознаки державного суверен!тету на основ! пол1-тично! влади активно i суттево проявились, коли кер!-вництво держави, склад Верховно! Ради, кер!вники центральних i м!сцевих оргашв влади очолювались представниками парт!й " Соц!ал-демократична", "Наша Укра!на", "Парт!я регюшв", "Батьк!вщина". Особливо це проявилось тсля Другого Майдану (листопад 2013-лютий 2014 рр.) в д1яльност1 представник!в парт!й " 6в-ропейський виб!р" i "Слуга народу".
Терм!н "державотворення" (стосовно юторп За-х!дно! бвропи) запровадив у 1975 роц! американський соц!олог Чарльз Tinni (1928-2008) в твор! "В!йна та бу-д!вництво держави як орган!зована злочинн!сть", де вважав, що найкращою анапог!ею до державотворення е оргашзована злочинн!сть [17].
В черговий раз актуально звучить висловлювання Отто фон Бюмарка (1815-1898) — мудрого дипломата i першого канцлера Шмецько! !мпер!!, який здшснив план об'еднання Шмеччини: "Н1коли ст!льки не бре-шуть, як шд час в!йни, п!сля полювання та до вибор!в" [18]. За 30 рок!в "незапежност!" Украши прозоро i публ!чно не обговорювалась жодна програма д!яльно-ст1 Уряд!в, а при !х зм!нах не анап!зувались i не обна-
родувались отримаш результати. Мали мiсце популют-ська брехня, соцiaльнa, aдмiнiстрaтивнa i кримшальна безвiдповiдaльнiсть керiвникiв Уряду, ЦОВВ, Голiв комiтетiв Верховно1 Ради Украши, а також украшсь-кого чиновництва та структур правоохоронних орга-шв.
Виходячи з предмету, об'екту i досягнуто!' мети ана-лiтичного дослщження статтi, основними напрямками переходу до композицшного планування людиноцентри-ського соцiально-економiчного розвитку та державного регулювання людського розвитку на нацюнальному i ре-гiональниx р1внях в умовах принципово нового державотворення стають [19]:
- посилення ролi держави у визначенш та регла-ментуваннi адмшгстративно-фшансово!' пiдтримки мЫ-мально припустимих сощальних стаидартiв i норм жит-тедтльностс людей шляхом органiзацiï розробки i контролю виконання Нацiональноï i Регюнальних програм людського розвитку на перюди до 2027 та до 2030 рошв (з внесенням вщповщних змш до Бюджетного Кодексу Украши);
- впровадження елементiв i положень бюджетного федералiзму та соцiально адекватного менеджменту в мехашзм ефективного державного управлшня та вряду-вання на загальнонащональному, регiональному та мгс-цевих масштабах господарювання;
- розробка Планового Кодексу Украши (поряд з Бюджетним, Господарським, Податковим i Цивтьним Кодексами) щодо регламентации форм, термЫв дп i строкiв формування; вiдповiдальностi центральних, регюнальних i мгсцевих оргашв виконавчо!' влади за пщго-товку, прийняття i виконання стратегiчниx та поточних планових рiшень щодо пщвищення ефективност ринко-вих соцiально-економiчниx вщносин за творчо!" участi вiтчизияниx вчених.
Список використаних джерел
1. Данилов-Данильян В. И., Завельский М. Г. Композиционное планирование. Математика и кбе-рнетика в экономике: словарь-справочник. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва: Экономика, 1975. 700 с.
2. Стратепчний план дiяльностi Мшютерства розвитку економiки, торгiвлi та сшьського господарства Украши на 2020-2024 роки (aктyaлiзовaний). 116 с. URL: https://www.me.gov.ua.
3. Столярова В. В. Методолопя формування комплексного стратепчного планування сощально-еконо-мiчного розвитку Украши. Управлшня економжою: те-орiя та практика. Чумачентвськ читання: зб. наук. праць / НАН Украши, 1н-т економiки пром-ть Ктв, 2020. С. 274-297. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.274-297.
4. Романюк С. А. Розвиток регiонiв у вщкритш економiцi: теорiя, полiтикa, практика: моногрaфiя / Нaцiонaльнa aкaдемiя державного управлшня при Президенте® Украши. Ктв, 2013. 408 с.
5. Стратепчний план дiяльностi Мшютерства економiки Украши на 2022-2024 роки. 67с. URL: https://www.me.gov.ua.
6. Столярова В. В. Концептyaльно-aнaлiтичне за-безпечення стратепчного планування сощально-еко-номiчного розвитку держави i репошв. Вкник еконо-мiчноï науки Украши. 2021. № 2 (41). С. 33-49. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).33-49.
7. Столяров В. Ф. Композиционное планирование угольного производства в ОАСУ. Интенсификация и система управления промышленным производством (организационно-экономический аспект). / НИЭИ Госплана УССР. Киев: Наукова думка, 1988. 264 с.
8. Столяров В. Ф. Композицшний мошторинг регюнального людського розвитку. Економiчний вкник Донбасу. 2020. № 1(59). С. 181-198. DOI: https://doi.org/ 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-181-198
9. Фридрих II (король Пруссии). URL: https: //ru.wikipedia. org/wiki/ Фридрих_П_(король_Пруссии).
10. Цитаты и афоризмы Луи Пастера. URL: https://citaty.su.
11. Рядно О. А., Беркут О. В. Дослщження струк-тури та динaмiки диференцiaцiï соцiaльно-економiч-ного розвитку репошв Украши на основi кластерного aнaлiзy. Економiчний вкник Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 60-67.
12. Антошкш В. К. Оцшка регюнальних процеетв формування соцiaльно-економiчноï безпеки. Всник Бердянського утверситету менеджменту i бiзнесу. 2015. № 1 (29). С. 111-115.
13. Антошкш В. К. Рiвень соцiaльно-економiчноï безпеки репошв Украши. Всник Бердянського утверситету менеджменту i бiзнесу. 2015. № 2 (30). С. 6570.
14. Антошкш В. К. Домшанти оргашзацшно-еко-номiчного мехашзму управлшня соцiaльно-економiч-ною безпекою репошв. Всник Бердянського утверситету менеджменту i бiзнесу. 2015. № 4 (32). С. 76-79.
15. Методика вимiрювaння регюнального людського розвитку: Ршення Президп НАН Украши та колегп Державно1 служби статистики Украши вщ 13.06.2012 р. № 123-м. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat u/2018/zb/09/zb rlr2017 pdf.pdf.
16. Откидач М. В. Методичш пiдxоди до побу-дови субшдекав регiонaльного людського розвитку. Демографiя та сощальна економжа. 2016. № 1. С. 145157.
17. Война и строительство государства как организованная преступность. URL: https://commons.com. ua/vojna-i-stroitelstvo-gosudarstva-kak-organizovannaya-prestupnost/.
18. Цитата: Никогда столько не лгут, как во время войны, после охоты и до выборов. URL: https://dslov.ru/pos/1/p1 945.htm.
19. Столяров В. Ф. Науково-методичне забезпе-чення стратепчного планування та державного регулювання регюнального людського розвитку в Украшь Всник економiчноï науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 223-237. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2019.2(37).223-237.
References
1. Danilov-Danilyan, V. I., Zavelsky, M. G. (1975). Compositional planning. Mathematics and cybernetics in economics: a dictionary-reference book. Ed. 2nd, revised. and additional. Moscow, Economics. 700 p. [in Russian].
2. Stratehichnyi plan diialnosti Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy na 2020-2024 roky (aktualizovanyi) [Strategic activity plan of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine for 2020-2024 (updated)]. 116 р. Retrieved from https://www.me.gov.ua [in Ukrainian].
3. Stoliarova, V. V. (2020). Metodolohiia formuvan-nia kompleksnoho stratehichnoho planuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Methodology of formation of complex strategic planning of socio-economic development of Ukraine]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia — Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko's Annals, рр. 274-297. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.274-297 [in Ukrainian].
4. Romaniuk, S. A. (2013). Rozvytok rehioniv u vid-krytii ekonomitsi: teoriia, polityka, praktyka [Development of regions in an open economy]. Kyiv, NADU [in Ukrainian].
5. Stratehichnyi plan diialnosti Ministerstva ekono-miky Ukrainy na 2022-2024 roky [Strategic activity plan of the Ministry of Economy of Ukraine for 2022-2024]. 67 p. Retrieved from https://www.me.gov.ua [in Ukrainian].
6. Stoliarova, V. V. (2021). Kontseptualno-analitychne zabezpechennia stratehichnoho planuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku derzhavy i rehioniv [Conceptual and analytical support of strategic planning of socio-economic development of the state and regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), pp. 33-49. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41). 33-49 [in Ukrainian].
7. Stolyarov, V. F. (1988). Kompozitsionnoye plani-rovaniye ugol'nogo proizvodstva v OASU [Compositional planning of coal production in OASU]. Intensifikatsiya i sistema upravleniya promyshlennym proizvodstvom (organi-zatsionno-ekonomicheskiy aspekt) [Intensification and control system of industrial production (organizational and economic aspect)]. Kyiv, Naukova Dumka. 264 p. [in Russian].
8. Stoliarov, V. F. (2020). Kompozytsiinyi monito-rynh rehionalnoho liudskoho rozvytku [Composite Monitoring of Regional Human Development]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (59), pp. 181-198. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-181-198 [in Ukrainian].
9. Friedrich II (King of Prussia). Retrieved from https://ru.wikipedia. org/wiki/ ®pHgpHX_II_(Kopo.nb_npyccHH) [in Russian].
10. Quotes and aphorisms of Louis Pasteur. Retrieved from https://citaty.su [in Russian].
11. Riadno, O. A., Berkut, O. V. (2016). Doslidzhen-nia struktury ta dynamiky dyferentsiatsii sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy na osnovi klasternoho analizu [Study of the structure and dynamics of differentiation of socio-economic development of the regions of Ukraine based on cluster analysis]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (43), pp. 60-67 [in Ukrainian].
12. Antoshkin, V. K. (2015). Otsinka rehionalnykh protsesiv formuvannia sotsialno-ekonomichnoi bezpeky [Evaluation of regional processes of formation of socioeconomic security]. Visnyk Berdianskoho universytetu
menedzhmentu i biznesu — Bulletin of the Berdyan University of Management and Business, 1 (29), pp. 111-115 [in Ukrainian].
13. Antoshkin, V. K. (2015). Riven sotsialno-ekono-michnoi bezpeky rehioniv Ukrainy [The level of social and economic security of the regions of Ukraine]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu — Bulletin of the Berdyan University of Management and Business, 2 (30), pp. 65-70 [in Ukrainian].
14. Antoshkin, V. K. (2015). Dominanty orhanizatsi-ino-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia sotsialno-ekonomichnoiu bezpekoiu rehioniv [Dominants of the organizational and economic mechanism of managing the socio-economic security of regions]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu — Bulletin of the Ber-dyan University of Management and Business, 4 (32), pp. 76-79 [in Ukrainian].
15. Metodyka vymiriuvannia rehionalnoho liudskoho rozvytku: Rishennia Prezydii NAN Ukrainy ta kolehii Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy vid 13.06.2012 r. № 123-m [Methodology for measuring regional human development: Decision of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the collegium of the State Statistics Service of Ukraine dated June 13, 2012 No. 123]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publi-cat/kat_u/2018/zb/09/zb_rlr2017_pdf.pdf [in Ukrainian].
16. Otkydach M. V. (2016). Metodychni pidkhody do pobudovy subindeksiv rehionalnoho liudskoho rozvytku [Methodical approaches to the construction of subindices of regional human development]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and the social economy, 1, pp. 145-157 [in Ukrainian].
17. Voyna i stroitel'stvo gosudarstva kak organi-zovannaya prestupnost' [War and state building as organized crime]. Retrieved from https://commons.com. ua/vojna-i-stroitelstvo-gosudarstva-kak-organizovannaya-prestupnost/ [in Russian].
18. Quote: Never lie so much as during the war, after the hunt and before the election. Retrieved from https://dslov.ru/pos/1/p1_945.htm [in Russian].
19. Stolyarov, V. F. (2019). Scientific and methodological support of strategic planning and state regulation of regional human development in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), pp. 223-237. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).223-237 [in Ukrainian].
Crarra Hagmm.a go pega^ii 18.05.2022
Формат цитування:
Столяров В. Ф. Композицшне планування вщновлення сощально-економ!чного розвитку на р!зних р!внях державотворення. Вкник економiчноïнауки Украти. 2022. № 1 (42). С. 193-204. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).193-204
Stolyarov, V. F. (2022). Compositional Planning of Restarting the Socio-Economic Development at Different Levels of State Building. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 193-204. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).193-204
