CC BY
104
УДК 638.141.3
Лосев О.М., кандидат с.г. наук, ст. викладач кафедри бджшьництва, ©
(alosyev@rambler.ru) Кошлатий В.Я., мапстр МВА, (e-mail: koshlatyi@ukr.net) Нацюнальний утверситет бюресурЫв i природокористування Украгни, м. Кигв
КОМПЛЕКСНЕ ВИРОБНИЦТВО ЕКОЛОГ1ЧНО ЧИСТО1 ПРОДУКЦП
БДЖШЬНИЦТВА
Екoнoмiчна ефективтсть еиробництеа продукцп бджшьництва залежить eiд якомога повншого використання ресурЫв бджолиног Ым'г. Запровадження прогресивного способу утримання та використання бджолиних Ымей при eирoбництei екoлoгiчнo чистог продукцп тдвищуе рентабельтсть бджологосподарства в рази.
Ключовi слова: промислове бджтьництво, мед, бджолине обтжжя, маточне молочко.
Укра!на - одна з провщних держав CBiTy, яка мае розвинене бджшьництво, що забезпечуе запилення ентомофшьних сшьськогосподарських культур, виробництво меду, воску, бджолиного обшжжя, прополюу, маточного молочка, бджолино! отрути для потреб населення, харчово!, медично!, парфумерно-косметично! та iнших галузей а також для експортних потреб. У свт Укра!ну визнають як батьювщину культурного бджiльництва, заснованого працею основоположника прогресивних iдей у галyзi - П. I. Прокоповича (17751850 рр.).
Проте на сьогоднi в Укра!ш насиченiсть ринку ашпродукщею досить низька порiвняно з шшими европейськими кра!нами. В нас найбшьш великими обсягами виробляеться лише бджолиний мед. 1ншу продyкцiю бджiльництва отримують, але в невеликiй кiлькостi, що зумовлено рядом причин: вщсутшсть маркетингових служб та яюсно! реклами; низька шформовашсть працiвникiв бджiльництва щодо нов^шх технологiй виробництва продукцп, методiв ведення бджшьництва; невщповщшсть свiтовим стандартам та ДСТУ i лабораторiй якостi продукцп та сертифшаци; вiдсyтнiсть статистичних даних та ш. Урожайнiсть ентомофiльних сшьськогосподарських рослин.
Тому метою нашо! роботи було вивчити та запровадити технолопю комплексного виробництва екологiчно чисто! продукцп бджшьництва в Укра!ш.
Для досягнення мети в робой ставились таю задача
- проаналiзyвати стан галyзi бджiльництва в Укра!ш на 2008 рщ
- провести оцiнкy юнуючих технологiй виробництва продукцп бджiльництва в Укра!ш;
- вдосконалити та запровадити технологш комплексного виробництва екологiчно чисто! продукцп бджшьництва в Укра!ш.
© Лосев О.М., Кошлатий В.Я., 2009
258
Методи дослщження: У процес виконання роботи використано загальноприйнят методи виробничих, статистичних та економiчних дослщжень.
Результати дослщжень.
Галузь бджшьництва спрямована на розведенням бджiл для одержання меду та шших продукив бджiльництва, а також створенням i збереженням умов, необхiдних для юнування та розмноження бджiл у природному середовищi й утримання !х на паЫках. Основними продуктами, що отримують вiд бджiл е мед, вшк, прополiс, маточне молочко, бджолина отрута, стшьниковий мед.
Але найбiльшу цшшсть становить розведення бджiл, як основних запилювачiв ентомофiльних рослин. Наприклад, врожай вщ запиленого бджолами соняшнику та гречки частково вщноситься до того, що бджолярi розташували сво! бджолоам'! бiля масивiв цих рослин. У випадку з соняшником приблизно 40-60 вщсотюв щорiчного Укра!нського врожаю в 2,8 -3 млн. тонн насшня отримано вщ запилення бджолами. Що з фшансово! точки зору приносить бшьш нiж 5 мiльярдiв гривень. На територiях, де бджш немае або !х мало, недобирають 30-50% i бiльше врожаю плодiв i насiння, а на природних угщдях погiршуеться вiдтворювальний процес.
Укра!на входить до п'ятiрки кра!н - найбшьших виробникiв меду, а кожна сьома тонна меду, вироблена в свт - украшська. Разом з цим, слщ вiдмiтити, що цей показник м^ би, звичайно, бути вищим, за наявностi мобiльних паак, якi могли б кочувати на 300-500 км. Таких паЫк у нас одинищ. Збiльшення медово! продукци потребуе i вiдповiдного И пакування та збуту. В Укра1ш ринок оргашзованого роздрiбного збуту продукци бджшьництва вщсутнш. В силу цих обставин окремi пасiчники мало зацiкавленi у збшьшенш обсягiв. Потенцiйнi можливостi цих напрямiв виробництва нинi реалiзуються на 20-25 вщсотюв. [5]
Проте в Укра1ш слабко розвинутий експорт продукци бджшьництва, не дивлячись на те, що попит св^ового ринку на мед поки, що не задоволений i постшно зростае. Забезпечити його власним виробництвом бiльшiсть кра!н не може через обмеження потенцiалу медозбору. Ринкова шша в продукци бджшьництва заповнена лише на 30-40 %.
Споживання меду в Укра1ш складае 1,2 кг на 1 людину. Бшьше споживають такi кра!ни як Грещя (1,4 кг), Австрiя (1,6 кг), i на рiвнi -Шмеччина (1,1 кг). Не можна не вщм^ити, що Укра1на споживае свш мед, тодi як Австрiя iмпортуе 31 % меду, а Имеччина - 83%. Японiя, в якш споживання на 1 людину складае 0,3 кг, iмпортуе 93% меду i тiльки 7% складае власне виробництво. [3]
З друго! половини ХХ сторiччя науково-технiчний прогрес почав вiдображатися на бджiльництвi, що мало як позитивш, так i негативнi наслiдки для галузi. З негативних - це застосування хiмiчних сполук, антибiотикiв для лiкування хвороб бджш замють створення належних умов утримання та ведення селекци стшких до захворювань бджолосiмей. З позитивного боку - новий
259
споаб утримання, що передбачае перевезення та постшне знаходження вулиюв на палетах. Винайдено споаб вщбору обшжжя вiд бджiл, видобування та збер^ання маточного молочка, та бджолино! отрути. Ц продукти рiзко пiдняли економiчну доцiльнiсть утримання бджш з точки зору виробництва продукци. В той же час такий споаб дозволяе кочувати на запилення ентомофшьних культур без особливих затрат часу та людських ресурсiв на навантаження та розвантаження бджолиних амей. Таким чином дохiд вiд запилення у тих крашах, де передбачена обов'язкова платня власнику бджiл за таю послуги складае основну частину прибутку. Так, у штатi Калiфорнiя (США) у 2008 роцi оренда бджолоам'! силою 10 вуличок з 230х43мм рамками складала 120 доларiв. У 2009 роцi - 150 доларiв США за таку ж бджолоам'ю. [4]
Динамiка цiн на послуги запилення говорить про те, що цша на таки послуги постшно росте. За сучасно! промислово! технологи утримання бджiл одна людина здатна успiшно обслуговувати до 1000 бджолоамей одночасно, отримуючи з одше! ам'1 30 - 50 юлограм товарного меду, 2-5 кiлограм пилку, i 50 - 100 грам маточного молочка. У перерахунку на умовний мед в середньому отримаемо 50 - 69 умовних медових одиниць на одну бджолоам'ю. Виходячи з цього - одна досвщчена людина з помiчником здатна виробити 50000 - 69000 умовних одиниць за один сезон, i це не беручи до уваги платню за послуги запилення.
На сьогодшшнш день в Укра1ш iснуючi технологи не дозволяють у повнш мiрi використовувати потенщал бджолиних сiмей, щодо виробництва продукци. В той же час УкраУна за своУм потенщалом шчим не гiрша вiд високо розвнненнх краУн, таких як США та Канада. Але вщставання в технологи виробництва продукци та послуг бджшьництва та низька ефектившсть галузi все ж мае мюце.
Ефективнiсть виробництва продукци бджшьництва значною мiрою залежить вiд того, наскiльки механiзованi таю процеси, як навантажування, розвантажування i транспортування вуликiв, надставок, стiльникiв, паачницького обладнання, розпечатування стiльникiв i вщкачування меду, його переробка; годiвля бджш, та безпосередньо технолопя догляду за бджолиними ам'ями. 1з збiльшенням технолопчно! оснащеностi пасiк i мехашзаци трудомютких робiт у пасiчникiв вивiльняеться час для обслуговування додатково! кiлькостi бджолиних амей та приведення до ладу шнуючих.
Для вiдкачування меду у бшьшоси бджолярiв задiянi радiальнi та хордiальнi медогонки потужнiстю вiд 4 до 50 рамок, iнодi з електричним приводом. Розпечатуються стшьники вручну, на що витрачаеться левова доля часу при вщкачуванш меду. [3]
Бджолине обшжжя збираеться за допомогою навюних пилковловлювачiв, що вимагае щоденного !х обслуговування (збiр пилку) та викликае велике скупчення бджш бшя пиловловлювача за умови сильних амей. Окрiм цього, iснуе ризик попршення якостi пилку через атмосферш явища - пiд час дощу або пщвищено! вологостi. Запобiгання цьому ризику вимагае постiйноl присутностi бджоляра на пасщ, щоб у разi виникнення таких явищ
260
швидко 3i6pa™ пилок та вщкрити пилковловлювачь
Навантаження та розвантаження вулиюв у приватному ceKTOpi здшснюеться вручну, у господарствах - iнодi за допомогою пристро!в. Проте ушверсально! ефективно! технологи транспортування вулиюв на Украх'ш немае.
Весняна пiдгодiвля та осiнне згодовування корму реалiзуеться вручну, що безумовно пiдвищуе собiвартiсть вироблено! продукцп'.
Технологiя догляду за бджолиними Ым'ями у багатьох паачниюв зводиться до iндивiдуального пiдходу до кожно! бджолино! сiм'ï. Такий прийом забезпечуе високу продуктивнiсть (40-60 умовних медових одиниць) лише на невеликих паЫках (до 50 бджолосiмей), при бшьшш кiлькостi бджолиних сiмей це рiзко знижуеться рентабельнiсть виробництва. I лише в устшних господарствах, великих приватних пааках намагаються використовувати промислову технолопю догляду за бджолиними Ым'ями, коли вс сiм'ï приблизно однаковi за силою, продуктивнiстю, породою та шшими ознаками, що спрощуе виробничi операцiï та заощаджуе робочий час у рази.
Економiчна ефективнiсть виробництва продукцп бджшьництва та стабшьний дохщ вiд бiзнесу бджiльництва багато в чому залежить вiд комплексного використання бджолиних амей. Наприклад вiд однiеï бджолосiм'ï в промислових умовах за один сезон реально отримати 40 юлограм меду, 2-3 юлограми пилку та 100 грам маточного молочка. Вся ця продукщя в перерахунку на умовний мед дорiвнюе 80 - 98 одиницям, i це не враховуючи оплати за послуги запилення. В той же час на спецiалiзованiй пасiцi, яка займаеться лише виробництвом одного-двох видiв продукцп стае неможливою диверсифiкацiя ризикiв виробництва.
Отримати високу продуктившсть бджолиних Ымей i рентабельнiсть громадських, приватних чи господарських паЫк неможливо без впровадження у бджiльництво методiв i прийомiв, що рiзко пiдвищують продуктивнiсть пращ паачниюв, широкого використання у практищ прогресивних методiв догляду за бджолами i промисловох' технологи виробництва продукив бджiльництва, що грунтуеться на досягненнях сiльськогосподарськоï науки та досвiдi устшних господарств. [2]
Сучасний стан шфраструктури ринкiв аграрноï продукцiï залишаеться незадовшьним. Внаслiдок цього втрачаеться кiлькiсть та яюсть продукцп. З огляду на це формування iнфраструктури мае вщбуватися через створення та розширення маркетинговоï мережi збуту сiльськогосподарськоï продукцiï вщ виробника до споживача.
Перехiд до новiтнiх технологiй, до прогресивного способу утримання бджш Украша може наблизитися за допомогою сучасноУ технологи комплексного виробництва еколог1чно чнстоУ продукцп бджшьництва.
Виробництво екологiчноï продукцiï бджiльництва передбачае утримання лише сильних бджолиних амей, стiйких до хвороб. [4] При цьому роботи з розширення i скорочення ix гнiзд проводяться не окремими стiльниками, а цшими корпусами або надставками. Бджоли весь рж утримуються на повних комплектах стшьниюв розплiдниx корпусiв. Машпулювання у вуликах
261
окремими рамками, як правило, не допустиме. Зимують сильш ам'1 також на повному комплект стшьниюв, що економить час при скороченш чи розширенш гнiзд.
Одержання еколопчно! продукци передбачае груповий метод догляду за бджолами, який передбачае систематичшсть роб^ вiдразу на всш пасiцi. Робота виконуеться швидко i вiдразу на всiй пасiцi. За таким принципом пааку в 1000 бджолоамей успiшно обслуговують лише два бджоляра. [1]
Транспортування пасiки на спещальних бджолопалетах дозволяе здiйснювати операци навантаження та розвантаження лише одним пращвником. Так, за одну шч (10 годин) у такий споаб господарство здатне транспортувати 500 бджолоамей на вiдстань 50 кiлометрiв. За один раз вантажний автомобшь з платформою довжиною 7 метрiв може перевезти 120-250 вулиюв. Час на навантаження та розвантаження палет з вуликами займае максимально 40 хвилин. Таким чином строки та витрати на перевезення пааки дозволяють оперативно та вигщно кочувати як на медозбiр, так i на запилення сшьськогосподарських культур.
Всi процеси з вщкачування меду вiдбуваеться на центральнш садибi, куди звозяться корпуси з повномедними рамками. На технолопчнш лши з вiдкачування меду передбачено автоматичне розпечатування стiльникiв, роздiлення забрусу на окремi компоненти - вюк та мед (центрифуговий спосiб) та безпосередньо вщкачка меду з розпечатаних стшьниюв за допомогою паралельного екстрактору. Продуктившсть тако! лши - 2-4 тони меду за одну змiну. Кшьюсть операторiв - двi людини.
Висновок. Щоб вийти на св^овий ринок з конкурентоспроможною продукцiею бджшьництва, дотримуючись И якiсних показникiв i асортименту та зайняти на ньому певну нiшу, поступово нарощуючи обсяги виробництва, необхвдш не лише фiнансовi iнвестицil, а й продумана довгострокова стратепя розвитку пiдприемства. На нашу думку перспективними напрямками розвитку ринку паачницько! продукцil на найближчi 3-5 роюв е:
• виробництво нетрадицшних продуктiв бджiльництва, а саме: маточного
молочка, бджолиного обшжжя, трутневого гомогенату тощо;
• створення великих бджолокомплеав та тдприемств, якi можуть
займатися комплексним виробництвом i переробкою продукци бджшьництва; застосовувати нов^ш технологil ведення бджшьництва;
• створення маркетингових служб (хоча б на рiвнi великих комплексних
бджолокомплесах та тдприемствах) для вивчення попиту та пропозицil продукци бджшьництва та налагодження каналiв реалiзацil;
• проведення маркетингових дослiджень, яю дозволять встановити рiвень
прибутковостi та визначити рiвень продажу продукцil;
• налагодження роботи районних та обласних статистичних служб, щодо
вивчення обсяпв вироблено! апiпродукцil бджолопiдприемствами всiх форм власностц
262
• тдготовка та перекв^фжащя роб^ничих кадрiв з питань передових технологш виробництва продукцп бджшьництва.
Л1тература
1. Подольський М.С., Буренш М.Л., Котова Г.М.: Промислове бджшьництво. -К.: Вища Школа, 1998. - 335 с.
2. Корж В.Н. - Рациональное практическое пчеловодство. Книга 4. Интенсивное пчеловождение. - Харьков, 2005. - 240 с.
3. Полщук В.П., Гайдар В.А. - Паска. - К., 2008. - 284 с.
4. Peter L. Borst.: Keeping bees without chemicals // The American Bee Journal. Volume 147
5. www.beekeeping.com. ua
Стаття надшшла до редакци 25.09.2009
263
