CC BY
11
Як видно з табл. 1, для нагромадження значно1 кшькосп CHiry у вщ-критому npocTopi достатньо невеликого зменшення швидкостi вггрового потоку. Було встановлено, що найбiльша висота сшгового покриву бiля люос-муги з шдлюком карагани деpевoпoдiбнol з завпряно! сторони знаходиться на вщсташ 4 H i становить 35,3 см. У кoнтpoлi висота сшгового покриву на цш дiлянцi також найвища i становить 28,8 см, що на 22 % менше, шж бiля лiсoсмyги з шдлюком карагани деpевoпoдiбнol. На вiдстанi 2-3 H найменша швидкiсть вiтpy, тому тут висота сшгового покриву найвища.
О^м того, було вщзначено нагромадження сшгу i з навггряно1 сторони. Вщкладення снiгy тут було бшьш piвнoмipним. Максимальна висота сшгового покриву знаходилась на вщсташ 2 H, i становила бшя лiсoсмyги з шд-лiскoм карагани деpевoпoдiбнol 25,6 см, а у кoнтpoлi 26,5 см, що тшьки на 4 % бiльше, шж бiля лiсoсмyги з пiдлiскoм карагани деpевoпoдiбнol. Це мож-на пояснити бшьшою щiльнiстю вертикального пpoфiлю люосмуг з пiдлiскoм карагани деpевoпoдiбнol.
Найменша висота сшгового покриву спостер^алась на автомапстрал^ в середньому на 13 %. У кoнтpoлi цей показник становив 11 %. Це пояс-нюеться тим, що завдяки полезахисним насадженням полотно дороги опи-няеться у вiтpoзахиснiй зoнi люово1 смуги, тобто в штучнш вшмщ, утворенш лiсoвими смугами.
Як показали результати дослщжень, карагана деpевoпoдiбна, як шдль сок, в захисних лiсoнасадженнях заслуговуе на бiльш широке використання в захисному люорозведенш.
Лiтература
1. Грисюк Н.М., Царенко О.Н. Бобовые растения в защитном лесоразведении. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.
2. Гордеева Т.Н. Роль желтой акации (Caragana arborescens Lam.), как подлеска в искусственных сосновых насаждениях лесостепной зоны.// Ученые записки Ленинградского гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, т. 52, 1949. - С. 152-156.
3. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные. Справ. пособие./ Под общ. ред. Кохно Н.А. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 232-238.
4. Коптев В.1., Ляшенко А.А. Полезахисне люорозведення. - К.: Урожай, 1989. - С. 10-12.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.
6. Пастернак П.С. Акумулящя азоту в люових культурах тд впливом жовто! ака-цл.// Наук. пр. УкрНД1 лю. гос-ва та агролюомелюрацп. - К.: Вид-во УАСГН. - 1960, вип. 20. - С. 80-91.
7. Пастернак П.С. Взаемод1я жовто! акацп з головними деревними породами в люових культурах УССР.// Пращ ш-ту лю1вництва АН УРСР. - К.: Освгга, 1955, т. 6. - С. 49-69.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ШПИЛЬКОВИХ 1НТРОДУЦЕНТ1В В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Окремо взята порода-штродуцент за якимось з показниюв переважае абориген - сосну звичайну, але за комплексною ощнкою поступаеться 1й. Це свiдчить про те, що кожен штродуцент потрiбно використати за щльовим призначенням. Ключов1 слова: комплексна ощнка, iнтродуцент
2. Деревна рослиннiсть у фгтодизайш, ландшафтнш архiтектурi та озелененш
275
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Doc. I.V. Shukel - NUFWT of Ukraine
Complex estimation of the introduction of pins is in the conditions
of Western Polissya
The introduction is separately taken an aboriginal prevails after one of indexes - Pi-nus sylvestris L., but by complex estimation yields to her. It goes to show that every штро-дуцент must be used having a special purpose.
Keywords: complex estimation, the introduction.
Вступ
Досвщ штродукцп деревних порщ у Захщному Полюс вимагае уш-версального методу оцшки бюеколопчних (лшвничих) властивостей конкретно! люово! породи, який дав би змогу скласти кшьюсну оцшку цих особ-ливостей. Зютавлення тако! модел1 з еколопчними ресурсами району дасть змогу встановити перспектившсть конкретного штродуцента до умов з нап-рямком або метою штродукцп, бо виконання породою конкретно! мети штродукцп i визначае !! ефектившсть [1, 2, 4, 7, 8]. На життя люу, формування де-ревосто!в, !х продуктивнicть та яюсть впливають поcтiйно дiючi бютичш, абiотичнi та антропогеннi чинники [6, 9]. Тому тдхщ до вивчення люу (зок-рема, окремих деревних порщ), законiв його росту та розвитку мае бути ком-плексним [3, 6]. Для детально! оцшки деревно! породи недостатньо знати один-два яких-небудь показники, наприклад дiаметр i висоту. В штродукцп дерев важливим при вiдборi i оцшщ окремих видiв, клонiв, екотипiв, сор^в i гiбридiв е низка бюлопчних ознак, анатомо-морфологiчних i фiзико-механiч-них характеристик деревини тощо [3].
Методика виконання робгг
У практицi люового господарства cпоcтерiгаетьcя те, що окрема порода, екотип чи пбрид за одним з показниюв займае лщируюче положення в за-гальному рядi порiвнюваних, за iншим - значно поступаеться. Тому, для по-рiвняльно! оцiнки шпилькових iнтродуцентiв використовуемо вдосконалену модель комплексно! оцiнки екотитв породи O.G. Булигiна [1, 3]. Основою оцшки е дат морфолого^зюлопчних та бюлопчних показниюв породи, по кожному з яких знаходимо максимальне значення i, подiливши на нього реш-ту, отримуемо таблицю-матрицю координат. У нш вci показники виражеш в десятих долях показника-еталона, як переводимо до квадрата. За термшами складаються суми. Данi заносимо до табл. 1, 2. Ранг породи (крашд, середш та cлабкi) видшяемо за допомогою критерiю "норма" N = Хсер±2/3Б. Це ш-формативний, простий i доступний метод моделювання, що вщповщае аксь омi акад. П.С. Погребняка - у вщносних ютинах заключено частку абсолютно! [9]. Системний шдхщ до комплексно! оцшки штродуцеш1в вимагае вико-ристання аналогш, у ролi якого вибрано Pinus sylvestris L., яка пройшла вшо-вий вiдбiр i демонструе еталон аналiзованого показника [6-9].
Групування напрямюв iнтродукцi! за переважаючою функщею видно, що на мелюращю середовища cпрямованi: вiдновлення корiнних бютошв, охорона природно! флори, пiдвишення бюлопчно! cтiйкоcтi лiciв, озеленення населених мют, мелiорацiя девастованих земель; на продукування: скорочення обiгу рубання, пiдвишення продуктивное!! земель, вирощування деревини
276
Символ дерева у свгговш культурi та художнш TB0p40CTi
заданих властивостей. Комплексну ощнку порiд проводимо окремо за одшею з функцш - мелiоративною або продукуючою. Для ощнка iнтродуцентiв ви-користовувались види: Pinus banksiana Lamb., P. strobus L., P. pallasiana D. Don, P. rigida Mill, Larix polonica Racib., L. decidua Mill., Picea abies (L.) Karst. та P. engelmannii Parry ex Engelm.
Результата дослщжень
Мелюративна функцiя. Для комплексно! ощнки мелiоративноi функцп шпилькових штродуценлв використовуемо такi показники: трофнiсть виду (ол^отрофи - 3 бали; мезотрофи - 2 бали; мегатрофи - 1 бал); пгрогеннють виду (ксерофгги - 3, ксеромезофiти 2, мезоф^и 1, гiгромезофiти 2, пгрофь ти - 3 бали); фггоценотична стшкють - здатнiсть формувати бiологiчнi яруси в межах трофотопу (I ярус - 3 бали, II - 2, III - 1); поновлення виду природно (насшне - 1 бал, порослеве 2, змшане 3 бали); термш змикання в культурах (4 роки - 3 бали, 5 роюв - 2, 6 i > роюв - 1).
Комплексна ощнка шпилькових штродуценпв за мелюративною фун-кцiею виконана в межах трофотопу, де видно, що мелюративна функщя по-рiд у рiзних трофотопах неоднакова. Це тдтверджуе те, що породи володь ють рiзними бiоекологiчними властивостями (табл. 1).
Табл. 1. Комплексна мелюративна ощнка шпилькових штродуцент'кв
Бори Субори Сугруди
R Порода gi R Порода gi R Порода gi
К эашд мелю! эанти К ращд мелю! эанти Кращд мелюранти
1 С.см. 5,000 1 С.см. 4,444 1 С.см. 3,555
2 С.зв. 4,111 2 С.зв. 4,111 1 С.зв. 3,555
3 С.Б. 4,111 3 С.Б. 3,555 2 С.Б. 2,666
Се редт мелюранти Середт мелюранти Середт мелюранти
3 С.В. 1,332 4 С.В. 2,999 3 Мд.е 1,332
3 С.ч. 1,332 5 С.ч. 2,888 3 Мд.п 1,332
4 Ял.е 0,999 6 С.ж. 2,555 4 Ял.е. 0,999
5 Ял.Е 0,888 Слабк мелю ранти 5 Ял.Е 0,888
Слабк мелю эанти 7 Ял.е 1,444 Слабк мелюранти
6 С.ж. 0,555 8 Ял.Ен 1,333 6 С.ж. 1,999
6 Мд.ев 0,555 9 Мд.ев 0,555 7 С.В. 1,887
6 Мд.п. 0,555 9 Мд.п. 0,555 8 С.ч. 1,776
Характерним при аналiзi е те, що лщируюче мюце в ряду мелюраш!в займае сосна смолиста завдяки сво!й екологiчнiй пластичност та здатностi поновлятися за допомогою порослi. Сосна смолиста е кращим мелiорантом у борах (g1=5.000), суборах (g1=4.444), дшить перше-друге мiсця з аборигеном - сосною звичайною (яка пройшла тривалий перiод фшогенезу i найкра-ще пристосувалась до умов Захщного Полiсся) в сугрудках (gi =3.555).
У борах кращим фггомелюрантом, поряд з сосною звичайною (g2=4.111), до кращих належить i сосна Банкса (g2=4.111). Середнiми фггоме-лiораторами в суборевих вологих рiзновидах можуть використовуватись яли-на европейська (gi=1.888), сосна Веймутова (gi=0.999), сосна чорна (gi=0.888) та ялина Енгельмана (gi=0.888).
2. Деревна рослиннiсть у фгтодизайш, ландшафтнш apxiTeKTypi та озелененш
277
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
Загалом до кращих фгтомелюранлв в умовах Захщно-Полюького л1со-господарського району належать: сосни жорстка ^ =12,999), звичайна ^=11,777) та Банкса (ё1=11,332); до пром1жних, середтх вид1в фгтомель орант1в належать сосна Веймутова ^=5,885), ялина европейська ^=05,775), сосни чорна (gi=5.552) та жовта ^=5,105). Слабкими, неповноцшними фгго-мелюрантами в дослiджуваному регiонi, е ялина Енгельмана ^=4.553), мод-рини европейська та польська ^=3,665).
Проведена оцшка мелюративно! функци шпилькових штродуцешгв узгоджуеться з iснуючими даними практики люового господарства та науко-вих вщомостей по району.
Комплексна оцшка продукцшно! функци. Комплексна оцiнка продук-цшно! функци здiйснюеться за шшими, вiдмiнними вiд мелюративно! оцiнки показниками, i мiстить тi показники, як найбiльш повно оцiнюють продук-тившсть насаджень. Основними вiдносними показниками, що характеризу-ють продуктивну функцiю фгтоценозу, е бонiтет, повнота та багатоярусшсть сформованого насадження в межах типу умов мюце-зростання. Для комплексно! оцшки продукцшно! функци використовуемо оцшочну шкалу бонiтетiв: 1б - 8 балiв, 1а - 7, I- 6, II - 5, III - 4, VI - 3, V - 2 та Уа - 1 бал. Для повнот застосовано таку шкалу: високоповнотш, зiмкнутi насадження, р=0,8 i бшь-ше - 3 бали, середньоповнотнi, р=0,5-0,7-2 бали та низькоповнотнi р=0,4 i менше - 1 бал. Притримками при виборi оцiночних показникiв слугують даш [4,6-9] та власний виробничий досвщ.
Табл. 2. Комплексна ощнка продуктивност1 шпилькових штродуцепт'кв
Бори Субори Сугруди
Я Порода gi Я Порода gi Я Порода gi
Крашд продуценти Кращ1 продуценти Кращ1 продуценти
1 С.зв. 4.610 1 С.зв. 5.563 1 С.зв. 5.765
2 С.см. 4.151 2 С.см. 4.604 2 С.см. 4.460
3 С.Б. 3,640 3 С.В. 4,361 Середт продуценти
Середт продуценти Середт продуценти 3 С.В. 3,853
4 С.В. 1,908 4 С.ч. 3,324 4 С.ч. 3,009
Слабк продуценти 5 С.ж. 1,253 5 Мд.ев 2,555
5 С.ч. 0,151 6 С.Б. 1,185 5 Мд.п. 2,555
5 С.ж. 0,151 Слабк продуценти 6 С.ж. 2,489
6 Ял. ев. 0,000 7 Ял.ев. 0,802 7 Ял.ев. 2,127
6 Ял.Ен 0,000 7 Ял.Ен 0,802 7 Ял.Ен 2,127
6 Мд.ев 0,000 8 Мд.ев 0,000 Слабк продуценти
6 Мд.п. 0,000 8 Мд.п. 0,000 8 | С.Б. | 0,488
Комплексна продуктившсть, як i передбачалось, визначена вищою для сосни звичайно!, як породи, що пройшла в умовах Захщного Полiсся трива-лий фiлогенез. Наша оцшка повшстю збiгаеться з твердженням акад. М.А. Голубця [5], що найвищою продуктившстю володшть мiсцевi породи. Така ситуащя спостерiгаеться у вЫх трофотопах, як за трофорядом, так i за гiгрорядом (табл. 2). Положення конкретного штродуцента в ряду продуктивности визначаеться бiоекологiчними властивостями породи. Для борiв кращими
278
Символ дерева у свгговш культур1 та художн1й творчост1
продуцентами виступае сосна смолиста та сосна Банкса, (g2=4,151, g3=3,640), сеpеднiм - сосна Веймутова (g4=1,908).
У суборах кращими продуцентами визначеш сосна смолиста та сосна Веймутова (g2=4,604, g3=4,361), задoвiльними продуцентами - сосна чорна, сосна жовта та сосна Банкса (вщповщно, g4=3,324, g5=1,235, g6=1,185). У сугрудах кращим продуцентом е сосна смолиста (g2=4,460); середшми за комплексною продуктившстю е сосни Веймутова та чорна, модрини европейська та польська, сосна жовта, ялини европейська та Енгельмана (вщпо-вщно, g3=3,853, g4=3,009, g5=2,555, g5=2,555, g6=2,489, g7=2,127, g7=2,127).
Висновки
Окремо взята порода-штродуцент за якимось з пoказникiв переважае абориген - сосну звичайну, але за комплексною оцшкою поступаеться 1и. Це свiдчить про те, що кожен штродуцент повинен бути використаний цшьово.
Л1тература
1. Болотов Н.А. Комплексная оценка биоэкологических особенностей интродуцентов рода Abies Mill и их районирование в Европейской части СССР. - Автореф. дис.... на соиск. уч.степени канд.биол.наук. - К.: ЦРБС, 1977. - 23 с.
2. Бондар А.О. Вплив штродуценпв на продуктивнють люових насаджень Украши. -Автореф. дис. на пошук. канд. сшьськогп. наук. - К.: НАУ, 1999. - 20 с.
3. Булыгин О.Е. Улучшенная математическая модель комплексной оценки екотипов древесных пород.// Лесное хозяйство.1985.№ 11. - С. 41-43.
4. Генс1рук С.А. Репональне природокористування. - Львiв: Свгг,1992. - 336 с.
5. Голубец М.А., Козак И.М. О стабильности коренных лесных и производных на их месте экосистем в Украинских Карпатах. Стабильность и продуктивность лесных экосистем. Тез.докл. Всес.совещ., Тарту, 29-31 окт.1985. - Тарту, 1985. - С. 30-31.
6. Кулагин Ю.З. Экологические аналоги и прогнозирование// Журнал общей биологии, 1982, 43, N1. - С. 30-34.
7. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фитомели-орации (на примере больших городов Запада УССР): Автореф. дисс... .д-ра с. - х.наук. - М.: МЛТИ, 1991. - 40 с.
8. Лыпа А. Л. Интродукция и оптимизация древесных растений на Украине. - К.: Вища шк., 1978. - 112 С.
9. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М: Колос, 1967. - 503 С.
2. Деревна рослиннкть у фмодизашм, ландшафтнш архiтектурi та озелененш
279
