CC BY
23
кий народ. "Немов мiстичний зв'язок - пам'ять про ландшафт через генетич-ний код еднае нас i3 засновниками етносу. Але не такий вже вш i нематерiаль-ний, бо висловлений у символах i визначаеться традицiями '^алог поколiнь пращури визначали поняттям "традици", що з латини перекладаеться як "пере-ведення", тобто священне посередництво, а квштесенщю змiсту ще1 акци увш-чували символом. Етимологiя слова "символ" - "той, що несе" - вказуе на створення гармоншних вiдносин мiж Небом i Землею, споконвiчними ютина-ми Духу й вертикалiзованими структурами менташтету суспiльства, розвiй якого йде у горизонтальны площинi часопростору" [6, с. 46-47].
Лггература
1. Подолинський С. А. Вибраш твори. - К.: КНЕУ, 2000.
2. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - М.: ООО "Изд-во АСТ", 2001.
3. Гумилев Л.Н. Этносфера: история людей и история природы. - СПб.: Изд-ий дом "Кристалл", 2002.
4. Лиско Л.Р. Економ1чш системи. Людський вим1р. - Льв1в: Видавничий д1м "Панорама", 2003.
5. Шилов Ю.О. Джерела витоюв украшсько! етнокультури Х1Х тис. до н.е. - II тис. н.е. - К.: Аратта, 2002.
6. Сн1жко В.В. Нариси з психоетшчно! екологи Украши. - К.: Веселка, 2001.
7. Мельник Л.Г. Функциональные основы развития. - Суммы: ИТД "Университетская книга", 2003.
8. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи сощального життя i пол1тика (Глибинш регу-лятиви психополггичного повсякдення). - К.: Либщь, 2001.
9. Тойнби А. Дж. Постижение истории. - М.: Прогресс, 1991.
10. Чмихов М. Вщ Яйця-райця до ще! Спасителя. - К.: Либщь, 2001.
11. Руденко М.Д. Енерпя прогресу. Нариси фiзичноi економи. - Тернопiль: Джура, 2005. - 412 с.
УДК 630*232 (477.43) Acnip. С.М. Шевченко -Хмельницький НУ
КАРАГАНА ДЕРЕВОПОД1БНА (CARAGANA ARBORESCENS LAM.) У Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХИСНИХ Л1СОСМУГ ДЕЯКИХ АВТОШЛЯХ1В ХМЕЛЬНИЧЧИНИ
Охарактеризовано мiсця поширення карагани деревоподiбноï' (Caragana arbores-cens Lam.) в умовах Хмельниччини. Висв^лено питання взаемодп культури з шши-ми деревними породами; ф^омелюративш, rрунтозахиснi та rрунтопокращуючi властивостi насаджень.
Ключов1 слова: карагана деревоподабна, захиснi лiсосмуги, стговий покрив, пiдлiсок.
Doctorate S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Pea-tree Siberian (Caragana arborescens Lam.) in the phytomelioration plantations of some motorway-protecting forest-plantations of
Khmelnytskyj region
It is described places of distribution Siberian acacia (Caragana arborescens Lam.) in conditions of the Khmelnytsky region. The question of interaction of culture with other tree species is reflected; phitoland-reclamation and protective properties of plantings. Keywords: Siberian acacia, protective forest belts, snow-cover, undergrowth.
Придорожнi захисш лiсосмуги створюють вздовж автомобiльних до-pir для запобiгання занесенню !х nicKOM, CHiroM та з метою ослаблення шюд-ливого вiтpoвoгo навантаження на pухoмi автoмoбiлi та лши зв'язку. На полях захисш насадження шдвищують вoлoгicть пoвiтpя, полшшують пдроло-гiчний режим мicцевocтi, знижують випаровування вологи з грунту, захища-ють грунт i сходи сшьськогосподарських культур вiд видування; на piвнинi вони протистоять вiтpoвiй ерозп, а на схилах - воднш. Сшгозатримання в зо-нi лicocмуг сприяе бiльшoму нагромадженню вологи в грунт та запоб^ае його глибокому промиванню. Перевага пoлiв, якi захишенi люосмугами, перед незахищеними, полягае у зволоженш, яке забезпечуеться внаcлiдoк наг-ромадження бшьшо! кiлькocтi cнiгу взимку, кращого вбирання тало! води на-весш та меншого випаровування вологи протягом усього вегетацшного перь оду. На бшьш зволожених грунтах рослини краще використовують мшераль-нi та оргашчш добрива. Взимку бiльш глибокий шар сшгу захищае на полях oзимi пociви вiд вимерзання, а грунт - вщ сильного промерзання. Грунт, який менше промерз, навесш швидше вiдтае, краще вбирае таш води, зменшуе !х поверхневий стж i розмивання грунту [1, 5].
Вирощування стшких i високопродуктивних люосташв неможливе без введення до складу насаджень грунтополшшуючих пopiд, зокрема, тих, що утворюють пiдлicoк [4]. Одним з чагарниюв, який трапляеться в умовах Хмельниччини, е карагана деpевoпoдiбна (Caragana arborescens Lam.) з роди-ни бобових (Fabaceae L.).
Карагана деpевoпoдiбна - високий листопадний чагарник або невели-ке деревце зi жовто-зеленими або зеленуватo-cipими гладенькими гшками, до 7 м заввишки, з гладкою зеленувато-Ырою корою, покритою шиповидними, завдовжки до 1 см колючками. Crapi гiлки з гладкою, зеленувато-Ырою корою. Мoлoдi гiлки та пагони зеленувато-бур^ тoнкi, гнучкi, злегка опушеш. Цвiте пicля повного розпускання листя. Квгги чиcленнi, в пучках по 2-5, двостатев^ непpавильнi. Оцвггина пoдвiйна. Квiткoнiжки 2-4 см завдовжки, iз зчленуванням у веpхнiй частит, пухнасл. Тpивалicть масового цвiтiння близько двох тижтв.
Карагана деpевoпoдiбна - досить тiньoвитpивалий кущ, може рости шд пологом головних пopiд, однак краще на вщкритих мicцях. Досить моро-зocтiйка рослина, вiдpiзняетьcя високою посухостшюстю, у жаркий пеpioд piзкo зменшуе iнтенcивнicть тpанcпipування, а в посушливий скидае частину листя. Посухостшюсть карагани, при малiй кiлькocтi води в груни, визна-чаеться тим, що вона здатна витрачати вологу економно, навль протягом кшьком роюв пiдpяд. Карагана деpевoпoдiбна компенсуе дефщит води завдя-ки мoгутнiй широко розпростертш в боки кopеневiй систем^ здатнiй охоплю-вати великi шари грунтових гopизoнтiв. До грунтових умов невибаглива, росте на бщних шдзолистих грунтах, сухих пicках, на крейдяних вщкладеннях, галькових i шщаних берегах piчкoвих долин i, нав^ь, на солончаках. Найбiльш сприятливими е cвiжi cупicки, але не витримуе перезволожених грунпв. Карагана деpевoпoдiбна е швидкорослою породою, за умови посадки ii на пень розростаеться в багатогшлястий кущ [2, 6].
272
Символ дерева у свгговш культурi та художнш TB0p40CTi
П.С. Пастернак (1955, 1960) говорить про позитивний вплив карагани деревоподiбноl на рют головних порщ у люосмугах. Так, наприклад, на чор-ноземах у смуз^ де був шдлюок з карагани деревоподiбноl, середнiй дiаметр дуба становив 13,1 см, середня висота - 13,8 м, тимчасом як у такому ж на-садженш з шдлюком з клену татарського середнш дiаметр його становив 12,5 см, середня висота - 13,4 м. Якщо, наприклад, прийняти об'ем середньо-го стовбура дуба в насадженнях з караганою деревоподiбною за 100 %, то об'ем середнього стовбура дуба, що росте з кленом татарським, становить 76,9 %, з бруслиною европейською - 85,4 %, з жимолостю - 84,1 %. У першi роки дуб з шдлюком з карагани деревоподiбноl рiс краще i у висоту. У нас-тупнi роки вш наближався за висотою до дуба з шдлюком з шших чагарни-кiв, проте дiаметр його стовбурiв був значно бiльший. Взаемодiя карагани де-ревоподiбноl з сосною на слабошдзолистих пiскуватих грунтах показуе, що сосна на дшянщ з шдлюком з карагани деревоподiбноl вщзначаеться бшь-шою енергiею росту як у висоту, так i за дiаметром. У вiцi 15 роюв рiзниця за висотою становила 1,75 м, за дiаметром - 2,15 см, а об'ем сосни в насадженнях з шдлюком з карагани деревоподiбноl був бшьш як у два рази вищий по-рiвняно з насадженнями без шдлюка. Рiст максимальних дерев зберiгав таку саму закономiрнiсть [6, 7].
Ми проводили дослщження впливу карагани деревоподiбноl на затри-мання сшгу в захисних лiсонасадженнях поблизу автомагютралей Хмельниччи-ни. Для вивчення вибирали поздовжнi насадження, якi розмiщенi впоперек па-нуючих вiтрiв, одного в^ i породного складу з шдлюком карагани деревопо-дiбноl. Контролем служили насадження з шдлюком шших порщ. Спостережен-ня проводились протягом Ычня та лютого 2006 р. Об'ектами до^джень були полезахиснi насадження на 199-му та 200-му кiлометрi автомагiстралi Жито-мир-Чернiвцi поблизу сiл Антошвщ та Скаржницi Хмельницького району.
Визначальним чинником люово! смуги е И висота (Н) [5], тому замiри снiгового покриву проводили паралельно захисним насадженням i вщдале-ним в обидвi сторони на 2, 4, 6, 8, 10, 12 Н, в десятикратнш повторюваност за допомогою рейки з щною подiлки 0,5 см, а також поблизу автошляху та в люосмугах. На вщкритш мюцевост снiговий покрив становив 18 см. Ажур-нiсть вертикального профшю насаджень встановлювалась за вiдсутностi лис-тяного покриву.
Характерним для даного вiдрiзку автошляху е 21-рiчне насадження з шдлюком карагани деревоподiбноl, рельеф рiвнинний, лiсостан одноярусний, склад 7Т, 3Я. Повнота 0,7. Бонiтет III. Висота люосмуги 15 м (рис. 1).
Як контроль, було обране 23^чне насадження без шдлюку карагани деревоподiбноl. Рельеф рiвнинний, лiсостан одноярусний, склад 6Т, 4Я, повнота 0,8. Бошгет III. Висота люосмуги 15,5 м (рис. 2).
При здуванш з вщкрито! мiсцевостi майже вся маса сшгу переносилась у двометровому приземному шарi атмосфери, зокрема близько 90 % - в найнижчому шарi вггрового потоку заввишки 10-15 см. Отже, основну роботу зi затримання снiгу виконують приземш дiлянки лiсових смуг. Створивши тут потрiбну вiтропроникнiсть, можна регулювати характер вщкладення снiгу.
Рис. 1. Захисна лшосмуга з тдлкком карагани деревоподiбноi
Рис. 2. Захисна лкосмуга без карагани деревоподiбноi'
Загальна довжина нагромадження сшгового покриву тд впливом за-хисних насаджень утворилась в зош найбшьшого зниження швидкостi в^ру i вiдповiдала з зав^ряно! сторони 10-12 Н, а з навггряно! сторони 10 Н.
Табл. 1. Товщина сшгового покриву в захисних лшосмугах, прилеглих до них полях та бтя дороги
Лшосмуга На захвд ввд смуги, Н о • ^ с о « о с И Поблизу автошляху, см о • ^ с о « о с и На схвд ввд смуги, Н
10 8 6 4 2 2 4 6 8 10 12
З караганою де-ревопод1бною 19,8 20,5 21,5 23,5 25,6 26,3 17,1 28,5 28,7 35,3 27,8 23,5 21,8 19,6
Контроль 19,6 21,5 22,4 24,9 26,5 27 17,8 25,5 25,9 28,8 27,5 25,1 22,1 19,7
274
Символ дерева у свгговш культурi та художнш творчосл
Як видно з табл. 1, для нагромадження значно! кiлькостi CHiry у вщ-критому npocTopi достатньо невеликого зменшення швидкостi вггрового потоку. Було встановлено, що найбшьша висота сшгового покриву бiля люос-муги з шдлюком карагани деpевoпoдiбнoï з завггряно1 сторони знаходиться на вщсташ 4 H i становить 35,3 см. У кoнтpoлi висота сшгового покриву на цш дiлянцi також найвища i становить 28,8 см, що на 22 % менше, шж бiля лiсoсмyги з шдлюком карагани деpевoпoдiбнoï. На вiдстанi 2-3 H найменша швидкiсть вiтpy, тому тут висота сшгового покриву найвища.
О^м того, було вщзначено нагромадження сшгу i з навiтpянoï сторони. Вщкладення снiгy тут було бшьш piвнoмipним. Максимальна висота сшгового покриву знаходилась на вщсташ 2 H, i становила бшя люосмуги з шдлюком карагани деpевoпoдiбнoï 25,6 см, а у кoнтpoлi 26,5 см, що тшьки на 4 % бшьше, шж бiля лiсoсмyги з пiдлiскoм карагани деpевoпoдiбнoï. Це мож-на пояснити бшьшою щiльнiстю вертикального пpoфiлю люосмуг з пiдлiскoм карагани деpевoпoдiбнoï.
Найменша висота сшгового покриву спостершалась на автомагютрал^ в середньому на 13 %. У кoнтpoлi цей показник становив 11 %. Це пояс-нюеться тим, що завдяки полезахисним насадженням полотно дороги опи-няеться у вiтpoзахиснiй зoнi лiсoвoï смуги, тобто в штучнш виïмцi, утворенш лiсoвими смугами.
Як показали результати дослщжень, карагана деpевoпoдiбна, як шдль сок, в захисних лiсoнасадженнях заслуговуе на бiльш широке використання в захисному люорозведенш.
Лiтература
1. Грисюк Н.М., Царенко О.Н. Бобовые растения в защитном лесоразведении. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.
2. Гордеева Т.Н. Роль желтой акации (Caragana arborescens Lam.), как подлеска в искусственных сосновых насаждениях лесостепной зоны.// Ученые записки Ленинградского гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, т. 52, 1949. - С. 152-156.
3. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные. Справ. пособие./ Под общ. ред. Кохно Н.А. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 232-238.
4. Коптев В.1., Ляшенко А.А. Полезахисне люорозведення. - К.: Урожай, 1989. - С. 10-12.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.
6. Пастернак П.С. Акумулящя азоту в люових культурах тд впливом жовто'1 ака-цл.// Наук. пр. УкрНД1 лю. гос-ва та агролюомелюрацп. - К.: Вид-во УАСГН. - 1960, вип. 20. - С. 80-91.
7. Пастернак П.С. Взаемод1я жовто'1 акацп з головними деревними породами в люових культурах УССР.// Пращ ш-ту лю1вництва АН УРСР. - К.: Освгга, 1955, т. 6. - С. 49-69.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ШПИЛЬКОВИХ 1НТРОДУЦЕНТ1В В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Окремо взята порода-штродуцент за якимось з показниюв переважае абориген - сосну звичайну, але за комплексною ощнкою поступаеться 1и. Це свщчить про те, що кожен штродуцент потр1бно використати за щльовим призначенням. Ключов1 слова: комплексна ощнка, штродуцент
