CC BY
18
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 630*237.2: 630*18 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук -
ДЛГО "Житомирлк"; О.О. Орлов, канд. бюл. наук;
В. О. Бузун, канд. с.-г. наук - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА
НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦП Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В НА
ОСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ
Описано хщ змши люових ^H03iB на Жужельськiй лiсоосушувальнiй системi Житомирсько'1 областi пiсля 40-pi4Horo осушення i Кричильськiй - PiBHeHCbKOi об-ласт - пiсля 30-рiчного осушення, зазначено позитивш й негативнi тенденцп цього процесу.
Ключов1 слова: лiсоосушення, лiсовi бiогеоценози, трансформацiя люово'1 рос-линносп, повторне заболочування.
V.I. Tkachuk- "Zhitomirlis"; O.O. Orlov; V.O. Buzun -Polis'kiy Branch of UkrSRIFA Direction of transformation of forest biogeocenoses on drainage soils
Research of contemporary state of forest-drainage network and forest vegetation on drainage soils in Ukrainian Polissya showed presence of two main directions of transformation of forest biogeocenoses - stable and digressive. Intensification of the last one contributes of urgent renewal of active forestry and biotechnia on drainage soils.
Всередиш минулого столггтя загальна площа перезволожених люових земель i бол1т - пдролюомелюративний фонд (ГЛМФ), розташований, голов-ним чином, у басейш р. Прип'ять та ii приток, становила на територи Укра-шського Полюся понад 600 тис. га [9]. На той час сформувалася концепщя ль соосушувальноi мелюраци як найбшьш ефективного заходу з тдвищення про-дуктивносп заболочених люових насаджень, у першу чергу соснових [5]. Про-тягом 1960-80-х рр. перша черга ГЛМФ була освоена, люоосушувальш систе-ми були побудоваш на площд 238,5 тис. га [2]. Наслщки цих широкомасштаб-них робгг не завжди повтстю виправдали спод1вання [1, 4], проте на основних масивах осушених земель були досягнув певт позитивш результати [6, 8].
Шсля прокладки мереж1 мелюративних канал1в р1вень грунтових вод ютотно знизився, звшьняючи корененаселений шар грунту вщ надлишку води, зросла аеровашсть останнього, що призвело до поступового полшшення водно-ф1зичних i х1м1чних властивостей торф'яних грунлв, тдвищення ix ефективноi родючост [3, 6, 7]. Загальними рисами змши люорослинних умов на осушених землях стало зменшення плошд мокрих бор1в, мокрих субор1в i вщкритих люових болщ а також ютотне збшьшення частки площ вологих су-бор1в i вологих бор1в.
Проте, з кшця 1980-х рр., коли осушеш лiсовi землi Полiсся майже на всш плошi були забрудненi радюнуклщами внаслiдок аварii на Чорнобильсь-кш АЕС, i господарська дiяльнiсть на них практично припинилася, люоосу-шувальна мережа деформувалася. Значна частка каналiв зруйнувалася, що призвело до утворення осередюв повторного заболочування, де почався диг-ресивний процес розширення площ сирих борiв i суборiв за рахунок переходу до них вологих борiв.
Рослиншсть осушених земель реагувала на мелiорацiю вже у першi роки, коли у флористичному складi лiсовиx фiтоценозiв найбiльш швидко зменшилася частка пгрофтв, проте розширилося представництво мезофтв i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.4
ксеро-мезофтв, з'явилися окремi особини лучних i польових видiв трав. На-даш цi змiни стабiлiзувалися чи диференщювалися - залежно вiд багатьох чинниюв. Нашим завданням було визначення напрямюв тако! трансформацп рослинностi у соснових насадженнях, осушених 30-40 рокiв тому на системах, у рiзною мiрою деформованих. Обстеження було проведено у 2003 рощ.
Одним iз типових об'екпв вивчення стала Жужельська люоосушуваль-на система Житомирсько! область Розташована вона на територи Смшь-чинського держлiсгоспу на площi 892 га. Ще у 1914 р. у твденнш частинi масиву був збудований осушувальний канал, який проходив по сшожатях на межi iз заболоченими сосновими насадженнями i впадав у р. Уборть. Протя-гом 1960-1962 рр. в насадженнях твшчшше цього каналу була побудована осушувальна мережа каналiв загальною довжиною понад 60 км, частково ре-конструйована у 1972 р. На час обстеження з 69 обстежених каналiв 45 (65,2 %) характеризувалися незадовшьним станом. На каналах нараховано 43 загати, побудоваш бобрами. Загати створюють значний пiдпор води та сприяють вторинному заболочуванню прилеглих осушених насаджень.
Найбшьш позитивним напрямком трансформацп люово! рослинностi на Жужельськiй лiсоосушувальнiй системi слiд вважати поступовий перехiд соснових ценозiв пухiвково-багново-сфагнових та буяхово-пухiвково-сфагно-вих (едатопи В4, В5, А4, А5) у сосняки чорнично-зеленомошнi (едатоп В3) та сосняки жовторододендроново-чорнично-зеленомошнi (едатоп В3-4).
Типовим прикладом тако! трансформацп е рослиннiсть 20 видiлу у кварталi 14 Gмiльчинського лiсництва. До осушення рослиннiсть ще1 дiлянки являла собою пригшчений сосняк пухiвково-сфагновий в едатош мокрий бiр (А5) на мезотрофних торф'яних грунтах iз 1-2-метровим шаром торфу. Сучас-на рослиннiсть ютотно вiдрiзняеться вiд ие1, яка юнувала на цiй територп до осушення. Фiзiономiчно сучаснi ценози майже не вiдрiзняються вiд типових соснякiв чорнично-зеленомошних на мiнеральних дерново-пiдзолистих сут-щаних грунтах в едатопi В3. Проте, аналiз грунтового профiлю на пробнш площi чiтко демонструе, що грунти на нiй - середньоглибокi торфи. Сформу-валася потужна лiсова шдстилка 6-10 см завтовшки, пiд нею, звичайно, заля-гае шар Н& 25-30 см завтовшки - грубо розкладений очю з гумусом модер-типу. Нижче, на глибинi 30-80 см, - шар торфу (горизонт Т) - чорний, липкий, мокрий, мезотрофний, з добре помггними рештками сфагнових мохiв та пухiвки шхвово1 у верхшх шарах. Нижче залягае коричневий залiзистий супi-сок - мокрий, перехщ до нього - поступовий. За час тривалого осушення значно збшьшився ступiнь розкладу торфу, зросла потужнiсть зони аераци, коренi сосни поширилися вглиб. Рiвень грунтових вод знаходиться нинi на глибиш 90 см. Деревостан сосни у вщ 129 рокiв мае середню висоту 22,2 м та середнш дiаметр 24,0 см. Шдлюок представлений поодинокими кущами крушини ламко1. Пiдрiст поодинокий з сосни та берези пухнасто1. Трав'яно-чагарничковий ярус густий, рiвномiрний, з проективним покриттям 55-60 %. Основу його утворюе чорниця (40-45 %), значну участь у формуванш ярусу беруть брусниця (5-10 %), перестрiч лучний (1-3 %), багно болотне (до 1 %), молiнiя голуба (1 %).
1. Лiсове та садово-паркове господарство
59
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Моховий ярус суцшьний, з проективним покриттям 95-98 %, створе-ний звичайними мохами-домшантами соснових лiсiв - плеурозiем Шребера (40-45 %) та дикранумом багатошжковим (45-50 %). Тип умов мюцезростан-ня - вологий субiр (В3). Слiд вiдзначити, що магiстральний канал Mi бшя проб порiвняно недавно загачений бобровою загатою висотою до 2,5 м, що мае наслщком шдвищення рiвня грунтових вод та поступову втрату позитивного ефекту ди осушувально'' мережi на рют деревостану сосни. Також слiд шдкреслити, що цi змiни вiдбуваються в умовах, коли була досягнута норма осушення.
У кварталi 14 на тш самш вiдстанi вiд осушувального каналу на його шшому боцi норма осушення не була досягнута внаслщок розташування те-риторiï у значному зниженш мезорельефу. До початку осушення тут юнували пригнiченi сосняки багново-пухiвково-сфагновi та буяхово-сфагновi (едатопи В5, А5). Внаслiдок недостатнього осушення згаданi ценози трансформувалися переважно у сосняки багново-чорнично-зеленомошш та буяхово-чорнично-зеленомошнi (едатоп В4, рiдше - В3-4). Аналiз сучасного грунтового профшю демонструе, що, як i на згаданiй вище пробнш площi, на данiй сформувалася люова пiдстилка потужнiстю до 8 см та шар слабо розкладеного очосу (Hdt до 30 см потужшстю). Далi донизу йде рiзкий перехщ до шару власне торфу (Т) - чорного, мокрого, мезотрофного, iз залишками сфагнiв та купин судин-них рослин. Рiвень грунтових вод на цш дiлянцi у профшях становив 45 та 50 см. Сшд також пiдкреслити, що цей рiвень - значно нижче середнього ба-гаторiчного внаслiдок дуже сухого лггнього перiоду 2003 р. К^м того, для даноï площi характерним е збереження купинного мжрорельефу, що ютотно утруднюе проведення лiсогосподарських робгг.
Узагальнення отриманих даних для Жужельсько'' люоосушувально'' системи дае змогу зробити висновок, що при досягненш норми осушення вщ-буваеться трансформацiя едатошв А5 (В5) у В3, - тобто перехщ соснякiв баг-ново-пухiвково-сфагнових у сосняки чорнично-зеленомошнi. Останнi абсолютно переважають за площею в едатош В3 у Жужельському та Смшьчинсь-кому лiсництвах.
У випадках, коли норма осушення не була досягнута, наприклад, у кварталi 24 вздовж осушувачiв О2, О4, О5, на торфових грунтах слабо тран-сформувалася болотна рослиннiсть, яка на цш територп iснувала до осушення. Причиною цього е те, що згадаш осушувачi практично не працюють, створюючи умови для збереження рiвня грунтових вод бiля поверхш. На ок-ремих дiлянках, особливо вздовж осушувача О2, вiдбувся перехщ едатопу А5 у сучасний А4-В4, - пригнiчених соснякiв пухiвково-сфагнових у сосняки буяхово-сфагновi та багново-сфагновi. Останш характеризуються висококу-пинним мiкрорельефом, сильною обводнешстю мiж купинами, важкодоступ-шстю територп, поганим санiтарним станом насаджень - наявшстю значно'' кiлькостi сухостою та валежу.
Загалом слiд вщмггити, що проаналiзований вище перехiд едатопу А5 в А4 (В4) е досить характерним для Жужельсько'' люоосушувально'' системи (рис. 1).
Рис. 1. Схема трансформации соснових фiтоценозiв вна^док ди Жужельсько'1
лкоосушувальног системи
Умовш позначення:
I - При досягнент норми осушення 5 - Сосняк багново (буяхово)-пухiвково-мезотрофних торфiв сфагновий;
1 - Сосняк багново-пухiвково-сфагновий; III - При повторному заболочуванм
2 - Сосняк багново-чорнично-зеленомошний; терит°ри
3 - Сосняк чорнично-зеленомошний; 6 - Сосняк ч°рнично-рпн°травно-зелено-
мошний;
Л - При недосягненнг норми осушення
мезотрофних торфiв 7 - Сосняк буяхово-чорнично-сфагновий;
4 - Сосняк пухiвково-сфагновий; 8 - Сосняк бУяхово-пухiвково-сфагновий;
9 - Обводненi заростi очерету.
У цьому ж квартам 24 Смшьчинського люництва вздовж практично недшчого збирача С1 ниш юнують у первюному сташ окрем1 дшянки типо-вих сосняюв пух1вково-журавлиново-сфагнових (едатоп В5), як добре збе-реглися та майже не трансформувалися за 40 роюв осушення. Причиною цьо-го е недостатш нахили осушувальних канал1в, поганий стан системи канамв та глибок торфов1 грунти. Саштарний стан насаджень на цих дшянках - один з найпрших по Смшьчинському люництву, спостершаються масовий сухос-тш та вал1ж, вщсутш умови для проведення саштарних рубань внаслщок зна-чного обводнення територп та в1дсутност1 дор1г.
Вторинне заболочування територп розглянемо на приклад1 насаджень квартад1в 28 та 29 Жужельського люництва. До осушення у квартам 28 на торф'яних та торф'яно-глеевих грунтах юнували пригшчеш сосняки пух1вко-во-сфагнов1 (едатопи А5, В5). Внаслщок буд1вництва магютрального каналу
1. Л1сове та садово-паркове господарство
61
