CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 27 (66). 2014 г. № 3. С. 70-80.
РАЗДЕЛ III ПЕДАГОГИКА ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
УДК: 378.14.015.62
КОМПЕТЕНТН1СТН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-АДЕКВАТНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В В ГАЛУЗ1 ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Кьоппль О. I.
Респубтканський вищш навчальний заклад «Кримський гумантарний ушверситет», Ялта, Республка Крим, Росшська Федерацш
E-mail: olgakoeppl@mail.ru
В статп на тдсташ з'ясування сутноста та змтсту поняття «фахiвець в галузi державного управлшня», конкретизовано компетентшстш вимоги до пiдготовки фамвцш означено! галуз^ Розглянуто юридичне тлумачення «державно! служби» в лiнгвiстичному та професшному аспекп, та вiдокремлено його складов^ Дослiджено функцiональне значеннi державно! служби, та окреслено рамковi умови дшльносп державних службовцiв. Висвiтлено типовi риси, що характеризуе державу та !! управлшську взаемодш iз суспiльством. Доведено, що ус форми дшльносп державних службовщв е необхiдними елементами державного управлшня i нерозривно пов'язанi з реалiзацiею влади, а соцiальна-адекватна тдготовка майбутнiх фахiвцiв цiе! галузi сприяе пiдвищенню якiсного рiвня державно-управлiнських процесш. Розкрито можливоста коректування пiдготовки фахшщв означено! галузi в контекстi перспективних потреб сусп1льства.
Ключов1 слова: фамвець в галузi державного управлшня, державна служба, суспшьство, влада, пiдготовка, компетентшстш вимоги, професшна дiяльнiсть.
ВСТУП
Прюритет проблеми ефективно! д1яльносп фах1вщв в галуз1 державного управлшня серед шших актуальных завдань держави, обумовлен юторичним досвщом сощального управлшня i розвитку Укра!ни. Державне управлшня, державна служба не тшьки втягнут в системну кризу, яка тривае в Укра!ш, але й сам1 мають глибою внутршш суперечносп та проблеми. Саме тому створення системи професшного навчання державних службовщв нерозривно пов'язане з формуванням оновлено!, реформовано! державно! служби Укра!ни. Ця система е складовою частиною !! кадрового забезпечення. Сьогодш не юнуе практично жодного питання нормативно-правового забезпечення, створення оргашзацшних основ оргашзацп i функщонування державно! служби, яке б не мало яскраво вираженого осв1тнього характеру, не було б пов'язане з професшною компетентнютю та професюнатзмом державних службовщв. Отже, розвиток державно! служби i системи професшного навчання !! кадр1в оргашчно взаемопов'язаш, що безпосередньо актуатзуе необхщнють дослщжень цього напряму. Тому метою статп е дослщження можливостей формування сощально-
адекватно! шдготовки майбутшх фахiвцiв в галузi державного управлiння на пiдставi компетентшстного пiдходу.
1. СУТН1СТЬ I СПЕЦИФ1КА Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В В ГАЛУЗ1 ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Досягнення поставлено! мети зумовлюе виконання певних важливих завдань, зокрема з'ясування сутностi та змюту поняття «фахiвець в галузi державного управлшня», специфiки !х дiяльностi, що дозволяе конкретизувати компетентнiстнi вимоги до шдготовки фахiвцiв означено! галузi, та коректувати !х з урахуванням перспективно! потреби сощально-адекватно! пiдготовки.
Дiяльнiсть фахiвцiв в галузi державного управлiння це один з основних вцщв дiяльностi держави, що пов'язана з правовим регулюванням усiх аспектiв i! юнування, що виконуеться державними службовцями. Державний службовець - це одна з таких професш, для яко! неодмшними е професiйнi навички, вмiння та знання, переконання, спецiальна освiта. Виконання державними службовцями завдань i функцш держави на професiйнiй основi мае гарантувати сталють i стабiльнiсть державно-службових вiдносин, добробут суспiльства, силу держави, ефектившсть управлiнсько! дiяльностi, !! незалежшсть вiд можливих полiтичних змiн. Закон Укра!ни «Про державну службу» дае наступне тлумачення: «Державна служба в Укра!ш □ це професiйна дiяльнiсть осiб, якi займають посади в державних органах та !х апарат щодо практичного виконання завдань i функцiй держави та одержують зароб^ну плату за рахунок державних кош^в. Цi особи е державними службовцями i мають вiдповiднi службовi повноваження» [10]. Отже, усi форми дiяльностi державних службовцiв е необхiдними елементами державного управлшня i нерозривно пов'язаш з реалiзацiею влади. На практищ державнi службовцi виконують здебiльшого адмшютративш функцi!, специфiчнi за цiлями, завданням, змютом i результатами.
Розглядаючи поняття державно! служби, перш за все, слщ визначитися iз службою в !! загальному розумiннi. За визначенням, наведеному в «Короткому тлумачному словнику укра!нсько! мови», слово «служити» означае виконувати певнi обов'язки стосовно кого-небудь, працювати, трудитися в iм'я кого □ або чого-небудь, на користь кого □ або чого-небудь. Отже, тд цим поняттям розумдать: професiйну дiяльнiсть посадово! особи; сферу дiяльностi; систему органiзацiй, установ i пiдприемств; певний соцiально-правовий iнститут.
Дещо ширше це значення подаеться у «Великому тлумачному словнику укра!нсько! мови»: «служба» це дiя за значенням «служити», обов'язок, визначений посадою. «Служити» означае виконувати яю-небудь обов'язки щодо когось, виконувати що-небудь, пiдкоряючись чи!йсь волi, владi; робити якi-небудь послуги, бути готовим виконати чиесь бажання, прохання; працювати, займаючись розумовою працею, а також фiзичною працею, пов'язаною не з виробництвом, а з обслуговуванням кого-, чого-небудь; бути, працювати на якшсь посади В свою чергу «держава» визначаеться як влада, керiвництво, апарат пол^ично! влади в суспшьсга [2].
Тлумачний словник росшсько! мови надае наступне пояснення: «Служба-
работа, занятие служащего. Служащий- работник занятый интеллектуальным нефизическим трудом в разных сферах деятельности: государственной административний хозяйственной и др.». «Государство-основная политическая организация общества, осуществляющая его управление, охрану его экономической и социальной структуры» [9].
У «Тлумачному словнику англшсько! мови» А. Хорнбi поняття «державна служба» трактусться за допомогою термшу «public service» [14]. Дефшщшний апарат шмецько! мови, у цьому випадку надае значення «Öffentlicher Dienst» [15]. Тобто у германських мовах це явище пов'язано з поняттями «сустльство», та «служба».
Отже, розгляд лшгвютичного контексту дозволяе зробити узагальнення тлумачення поняття «державна служба», як штелектуальна праця на благо сустльства, яка покликана захищати iнтереси держави. Що в свою чергу потребуе уточнення змiсту та значення такого явища, як «держава», того шституту, що супроводжуе людство протягом майже усiеï його ютори та вiдiграе як найважливiшу роль у забезпеченш життедiяльностi людини i суспiльства. Саме тому доцiльно розглянути те типове, що характеризуе державу та ïï управлшську взаемодiю iз суспiльством. Але науковi пiдходи щодо розумшня сутностi держави дещо вiдрiзняються. На приклад, держава може розглядатись як: юридичний взаемозв'язок людей, як живуть на певнiй територiï; форма сустльства, за допомогою я^' воно стае впорядкованим, сталим, i, як наслщок, розвиваеться; iнститут надання сощальних послуг; форма забезпечення конституцiйно визначених завдань i функцш.
Будь-яка держава, поряд iз виршенням виключно полггичних завдань, виконуе функцiï загальнолюдського значення, без чого не може юнувати жодне сустльство. До них вщносяться, насамперед, функци забезпечення суспiльних потреб: оргашзацп охорони здоров'я, освiти, сощального забезпечення; захисту навколишнього середовища; оргашзацп транспорту i зв'язку, боротьби iз злочиншстю, протистояння надзвичайним ситуацiям, запобтання вiйнi та забезпечення миру.
Загальнолюдське призначення держави у широкому розумшш полягае в тому, щоб бути шструментом соцiального компромiсу, пом'якшення та подолання суперечностей, пошуку злагоди та сшвроб^ництва рiзних верств населення i суспшьних сил, забезпечення загально-соцiальноï спрямованост усiх дiй держави [3]. Таке бачення, апологетом якого був Т. Гоббс (17 ст.), базуеться на iдеï, що оточуючий св^ по вщношенню до окремоï людини, е агресивним по своеï сутi, i само страх небезпеки понукае людей до державотворення. Поеднуючи пол^ичш i загальнолюдсью засади дiяльностi, держава виступае водночас i як оргашзатор полiтичноï влади, i як единий офщшний представник суспiльства. Згiдно з цим вона покликана забезпечувати виконання i загальних справ, що випливають iз природи будь-якого суспiльства, i специфiчних полiтичних завдань. На думку Г. Атаманчука, при цьому прюритет надаеться загальнолюдським цiнностям [12, С. 53].
Держава, як зашб соцiального компромюу, вiдповiдае рiвню розвитку демократiï, що характеризуеться щеолопчним плюралiзмом, багатопартiйнiстю,
вшьними виборами, розподшом влади, верховенством закону, охороною прав i свобод особистосп, наявнiстю високоавторитетного i незалежного суду тощо. Демократична, цивiлiзована держава, у якш влада, И повноваження, та функщонування суворо заснованi на прав^ визнаннi, дотриманнi i захистi прав та свобод громадянина, вважасться правовою. Вщомий сучасний фiлософ Е. Тоффлер, анатзуючи феномен трансформацп суспiльно-економiчних явищ, стверджуе, що сьогоднi це найвищий ступiнь держави в усiй багатовшовш юторн цившзацн [13, С. 290-296]. Держава становить собою мехашзм вщдзеркалення та забезпечення спiльних для вшх, iнтегрованих потреб, iнтересiв i цшей життедiяльностi людей, якi мають едине громадянство. У зв'язку з цим держава виступае адекватним мехашзмом збереження та розвитку щлюносп, органiзованостi й упорядкованосп суспiльства.
Функцiонування держави залежить вiд певного соцiального складу, економши та культури суспiльства, його структури, психологи та матерiальних i духовних цiнностей громадян, менталiтету, юторично! пам'ят поколiнь тощо. У свою чергу, держава потужно впливае на щ важел^ певним чином пiдсилюючи !х вагомiсть з метою забезпечення сталого розвитку пол^ично! системи. Сформованi пол^ичною системою цiлi держави реалiзуються за допомогою вiдповiдних дiй органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування. Поза цього кола немае i бути не може держави [11].
Управлшський характер i правова природа функцш держави висвiтлюються у наступному:
- у державно-управлшському процесi реатзуються завдання, функцi!, iнтереси держави та И суб'екпв i конституцiйнi громадянсью права, забезпечуються законнi iнтереси громадян;
- функцн управлiння здiйснюються спещальними суб'ектами, якi формуються переважно державою;
- суб'екти управлшня дiють за дорученням держави, надшеш необхiдними повноваженнями державно-владного характеру;
- суб'екти управлшня ддать у межах компетенцi!, визначенш у вiдповiдних правових актах;
- бiльшiсть варiантiв управлiнських зв'язкiв опосередковуеться нормативними актами [8].
У взаемодн держави та суспшьства (влади та громадянина) О. Оболенським у [4] визначаються розтзнають таю елементи: держава - система оргашв державно! влади - орган державное' влади - посада в оргаш державное' влади чи його апарап -державний службовець - громадянин - державна служба (посада - державний службовець - громадянин), що репрезентовано на рис. 1.
Рис. 1. Елементи взаемоди держави та суспшьства.
На думку вщомого укра!нського соцiолога В. Буреги, регулювання правовiдносин в цьому сенс^ окреслюються наступним чином:
- мiж державним службовцем, тобто особою, яка обшмае посаду в оргаш державно! влади, та державою в цшому через орган або !х систему;
- мiж державним службовцем, тобто особою, яка обiймае посаду в оргаш державно! влади, та громадянами держави [1, С. 116-117].
Отже, державна пол^ика у сферi державно! служби визначаеться Верховною Радою Укра!ни. Основними напрямами державно! пол^ики у сферi державно! служби е визначення основних цiлей, завдань та принцитв функцiонування iнституту державно! служби, забезпечення ефективно! роботи всiх державних органiв вiдповiдно до !х компетенцп.
2. КОМПЕТЕНТН1СТН1 ЗАСАДИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В В ГАЛУЗ1 ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
Змiни, що вiдбуваються в сусшльсга, процеси реформування та модернiзацi! державно! служби потребують удосконалення змiсту i параметрiв едино! державно! системи подготовки фахiвцiв в галузi державного управлшня. Вона одночасно повинна виступати як едина мережа осв^шх установ, i як едина загальнодержавна система навчально-осв^ньо! дiяльностi з чiтко окресленими правовими та органiзацiйними засадами дiяльностi. Зазначимо, що становлення системи професiйно! подготовки державних службовцiв вiдповiдно до нових щнностей сучасного перiоду е невщ'емною складовою процесу наповнення гуманiстичним змютом усiе! освiтньо! сфери, що е виявом тенденцi! до особистiсного спрямування пiдготовки кадрiв державного апарату. За твердженням В. Лугового, «гумашзащя освгги е багатогранним процесом, який не спрощуеться нi до вiдродження окремих базових освiтнiх елементiв, нi до введення деяких гумаштарних предметiв, ш до запровадження педагогiки спiвробiтництва, ш до гуманiстичного оцiнювання
осв^шх успiхiв \ iн. Гумашзащя освiти - це комплексний процес И гармошзацп заради повноцiнного всебiчного розвитку людини як цiлiсно! особистосп» [7, С. 51]. Утвердження ставлення до людини як до найвищо! сощально! цiнностi та критерiю ощнки рiвня розвиненостi суспiльних вiдносин належить до прiоритетiв державно! полiтики, проголошених Конституцiею Укра!ни.
На початку перехщного перiоду становлення державностi науковцi зазначали: «Система шдготовки, державних службовцiв в Укра!ш перебувае на початковому еташ свого становлення. За сво!ми обсягами, змютом та ефективнiстю навчально! дiяльностi вона поки що не виступае дiевим засобом професiоналiзацi! державно! служби, не повною мiрою впливае на формування у службовцiв високих громадянських \ моральних якостей, правово! та оргашзацшно! культури державного управлiння» [6, С. 23-29]. Курс на позитивну стабшзащю кадрiв державного апарату, змщнення його якiсного складу, виконання встановлено! законом вимоги щодо наявностi в урядовця спещально! професiйно! освiти з урахуванням його посади зумовлюе необхщнють професiйного навчання значно! бiльшостi службовщв, створення для цього принципово ново! системи шдготовки, перешдготовки i шдвищення квалiфiкацi! кадрiв для цiе! галузт Сьогоднi вiдбуваеться процес подальшо! розбудови системи освгги державних службовцiв в Укра!ш на пiдставi сформованого фундаменту ще! системи.
Сьогодш лщируюче мюце в теорп та практищ европейсько! систем! вищо! осв1ти займае компетентшстний пщхщ. Широке коло дослщниюв притримуеться думки о компетенци як о найважлившшей характеристик людини, що навчаеться, та яка здатна забезпечити прозорють ринка осв1тшх послуг. Компетентшстний пщхщ сприяе пщвищенню якост осв1ти, вихованню у студенев необхщних сощальних властивостей та формуванню европейського простору вищо! осв1ти. Впровадженню компетентшстного пщходу в теорш та практику в1тчизняно! осв1ту передувало його усшшне освоення в б1знес1 та менеджмент!, в галуз1 професшного вщбору та розвитку персоналу.
Одним з перших, хто запропонував компетентшстний пщхщ в ощнщ персоналу, був американський психолог Д. К. Мак Клеланд. У своему дослщженш Д. К. Мак Клеланд пщдав критищ практику використання особистюних тест1в \ тест1в Щ за те, що вони погано справляються з прогнозуванням устшносп респондента в реальнш професшнш д!яльностт У рамках запропонованого ним компетентшстного пщходу була розроблена методика збору даних з використанням глибинно! техшки !нтерв'ю з отримання поведшкових приклад1в. В основу свое! методики Д. К. Мак Клелланд поклав, з одного боку, метод критичних шциденив Фленаган, з шшого - тематичний тест Г. Мюррея. Результат цього дослщження показав, що грамотне виявлення компетенци потребуе розгляду контексту !х використання. Загальновщомим е розумшня поняття компетентшсть, що подаеться як рух вщ вщ ставлень до щнностей, вщ знань до вмшь. В контекст! теор!! шформацшного сусп!льства цю парадигму можливо представити наступним чином (див. рис. 2).
Рис. 2. Етапи формування професшно! компетентность
На приклад, сучасш фахiвцi у галузi державного управлшня мають реагувати на змши управлiнського середовища, а ïx подготовка мае здiйснюватися з урахуванням штереив держави. Спектр функцiй i завдань, котрi мають органи державноï та мiсцевоï влади у рiзноманiтниx сферах дiяльностi, актуалiзують необxiднiсть отримання якiсноï фаxовоï пiдготовки персоналу та ïï постiйного удосконалення для забезпечення дiяльностi цих органiв на гiдному рiвнi. Специфiка дiяльностi потребуе контролювати поди, що вщбуваються в управлiнському середовищi (внутрiшньому i зовнiшньому), вiдстоювати реатзащю прийнятих рiшень у фiзичному, шформацшному i когнiтивному вимiраx.
Пiдготовка фаxiвцiв у цiй сферi е багатогранною та вiдображае бiльшiсть складностей професп для успiшного функцiонування дано1' галузО Пiдготовка за напрямом «державна служба» здшснюеться на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi «мапстр», з введенням спецiалiзацiï, яка певною мiрою повторюе напрями професiйноï подготовки за напрямами «Економiка i шдприемництво», «Менеджмент i адмiнiстрування» тощо. У процес навчання формуються професiйнi компетенцп, що потрОбш для майбутньо1' дОяльносп та складаються з управлiнськоï, функщонально1', комунОкацОйно1', Онтерактивно1', перцептивно!' та шформацшно1' компетенцп. На нашу думку означений перелш не е завершеним. 1сторичний досвщ сводчить про те, що рОвень влади державного службовця зростае там, де слабшае закон. Отже, якщо формування правовоï держави вщбуваеться на фундамент розбалансування системи влади, шдготовка фахОвщв в галузО державного управлшня втрачае ознаки соцiальноï адекватность Це е принциповим положенням, яке безпосередньо впливае на освггш вимоги в цiеï сферО Саме тому компетешстний подход використовуеться для швелювання асиметричност мОж змютом освОти та професшними вимогами в галузО державного управлшня.
На основО компетентшстного подходу здшснюеться подальша розбудова штегрованих компетенцш, вщповщно до необхщних знань та вмшь. Робочий план навчання мютить дисциплши Оз наступних галузей: методолопя системного подходу
та наукових дослщжень, правове забезпечення державного регулювання, економiка, державне управлiння, державна служба, сощальна та гуманiтарна пол^ика, полiтологiчнi аспекти державного управлiння, оргашзащя дiяльностi державного службовця, технологiя комп'ютерних мереж, психологiя управлiння, дiлова шоземна мова. Одним iз прiоритетних завдань для системи професшно! пiдготовки е формування нового змiсту навчання, виходячи з його цшьового спрямування, завдань i функцiй органiв державно! влади та органiв мiсцевого самоврядування. При виршенш цього питання слiд зауважити, що освiтнi стандарти, зокрема освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики та освiтньо-професiйнi програми шдготовки магiстрiв за спецiальнiстю «Державна служба», потребують оновлення вщповщно до сучасних потреб органiв державно! влади та мюцевого самоврядування. Оновлення змiсту професшного навчання держслужбовцiв мае вiдбуватись постшно, вiдповiдно до потреб економiчного i соцiального розвитку кра!ни, суспiльного реформування та становлення демократичного суспiльства.
Чинна система професшного навчання державних службовщв та посадових ошб мiсцевого самоврядування потребуе удосконалення не лише з метою задоволення потреби держави у висококватфшованих кадрах, а й держслужбовця як особистостi. Модернiзацiя системи професшного навчання державних службовщв i посадових ошб е одним iз основних напрямюв реформування державно! служби, яке здшснюеться у напрямку, що вщповщае свiтовим стандартам. Державна служба як певний зашб державного управлiння мютить як об'ективнi (необхiднiсть виконання та забезпечення виконання функцш держави та !! органiв), так i суб'ективш (наявнiсть здiбностей, придатнiсть до служби, професшна освiта тощо) передумови свого формування. Загальш конституцiйнi принципи оргашзаци та функцiонування держави пiдсилюються i конкретизуються групою принципiв, на яких заснована державна служба [10; 1, С. 106-109]. Зпдно чинного законодавства, державна служба грунтуеться на таких основних принципах:
- служшня народу Укра!ни;
- демократизму i законностi;
- гумашзму i соцiально! справедливостi;
- прюритету прав людини i громадянина;
- професiоналiзму, компетентностi, iнiцiативностi, чесносп, вiдданостi справi;
- персонально! вщповщальносп за виконання службових обов'язкiв i дисциплiни;
- дотримання прав та законних штереив органiв мiсцевого i регiонального самоврядування;
- отримання прав тдприемств, установ i органiзацiй, об'еднань громадян. Державна служба створюеться для шдвищення якiсного рiвня державно-
управлiнських процешв. На думку О. Оболенського ус !! перетворення слiд розглядати з точки зору впливу на державне управлшня, на функщонування механiзму держави, а отже, на стан i розвиток суспшьства [8, С. 37-39]. З точки зору професшно! дiяльностi державна служба полягае у забезпеченш виконання завдань i функцiй держави (державна служба, вшськова служба, медична служба, дипломатична служба, податкова служба, служба в системi осв^и тощо), створенш
духовних цшностей (робота в науково-дослщних, проектних оргашзащях), сощально-культурному обслуговуванш людей тощо.
Необхщнють державноï служби зумовлена самим юнуванням держави з ïï завданнями та функщями, а також потребою у формуванш кадрового корпусу оргашв державноï влади та оргашв мюцевого самоврядування, нормативно-правовому врегулюванш державно-службових вщносин державних службовщв ¡з зазначеними органами. Державна служба об'еднуе тих, хто працюе в органах державноï влади на постшнш, професшнш основу отримуе зароботну плату з державного бюджету, тобто, вщ держави в особО ïï оргашв, i перебувае на посадах в органах виконавчоï та судовоï влади, прокуратури тощо, виршуе завдання та реатзуе функцiï цих оргашв. Для Украши як унiтарноï держави до цiеï категорiï пращвниюв вщнесеш службовщ, яю здшснюють функцiï децентратзованого державного управлшня, тобто, перебувають на посадах в апарап оргашв мюцевого самоврядування.
Юридичне тлумачення державноï служби в професшному аспект^ пов'язано з виконанням завдань i функцш держави. У цьому визначенш можна виокремити наступш складов^
- державна служба являе собою професшну дОяльнють особи, яка пов'язана з виконанням посадових обов'язюв як основного i единого виду дОяльностО, за який офщшно сплачуеться заробОтна плата;
- державна служба у межах професiйноï дОяльносп забезпечуе виконання пращвником завдань та функцш держави;
- професшна дОяльнють державного службовця спрямуеться на забезпечення функщонування оргашв державноï влади чи оргашв мюцевого самоврядування. У функщональному значенш державну службу можна розумоти як конкретний
вид дОяльносп держави, делегований персоналу оргашв державноï влади та оргашв мюцевого самоврядування, який реатзуе державну владу у рОзних сферах суспшьного життя у вщповщних правових формах i за допомогою певних методОв управлшня. На думку А. Дабагяна дОяльнють державних службовщв зводиться до наступного:
- здшснення функцш нормо-проектного, оргашзацшно-розпорядчого та консультативно-дорадчого характеру, реатзащя владних повноважень (отже, державна служба - це забезпечення виконання завдань i функцш держави вод ïï ¡меш особою, яка перебувае на посадО в органах державноï влади чи органах мюцевого самоврядування);
- виконання юридично-владних приписОв для рОзних суб'екпв права в управлшськш iерарxiï (подготовка та видання наказОв i розпоряджень, вказОвок i Он.);
- реатзащя юрисдикцшних дш; оргашзацшна дОяльнють та здшснення розпорядчих операцш [4, С. 48].
Головною метою державноï служби е практичне забезпечення виконання завдань i функцш держави, забезпечення добробуту члешв суспшьства, задоволення громадських штереив на основО принцитв та положень, закладених в Конституцiï Украïни. Державна служба мае задавати державному управлшню програмно-
цшьову спрямовашсть, управлшський професiоналiзм, правову компетентшсть, органiзованiсть i дисциплiну, забезпечувати сталють i надiйнiсть конституцiйного ладу, уважно обслуговувати потреби громадянина, законнiсть, ращональшсть, ефективнiсть та iншi елементи, яких потребуе суспшьство та держава. Державна служба як комплексне явище може бути потужним засобом удосконалення державного управлшня за умови, якщо сама буде добре оргашзована, особливо в аспект комплексностi.
ВИСНОВКИ
Таким чином, державна служба е дiяльнiстю персоналу оргашв законодавчо!, виконавчо! та судово! влади, що грунтуеться на законах та тдзаконних актах й полягае реатзацп державно! соцiально-економiчно! пол^ики на державному, регiональному та мюцевому рiвнi, з метою вирiшення завдань i виконання функцiй держави. Управлшська дiяльнiсть за своею природою являе собою синтез шдивщуально! та спшьно! дiяльностi, що i зумовлюе наявшсть !! специфiчних особливостей. Державнi службовщ - це специфiчна соцiально-професiйна група, яка займае особливе мюце в системi суспiльного подiлу працi. У межах професшно! групи державних службовщв видiляються рiзнi спецiалiзацi!, тому коректшше розглядати професiйну групу державних службовщв як вторинну професда, яка складаеться iз представникiв багатьох «первинних» професш (економiст, юрист тощо) на основi формування вiдповiдних внутрiшнiх (особистiсних) та зовшшшх характеристик, притаманних дiяльностi державного службовця. Спираючись на вiтчизняний досвщ розвитку iнституту державно! служби, можна констатувати, що професшна дiяльнiсть державних службовщв мае яскраво виражену специфшу порiвняно з iншими видами професшно! дiяльностi. Формування сощально-адекватно! тдготовки фахiвцiв в галузi державного управлшня на пiдставi компетентнiстного пiдходу, сприяе усуненню асиметричностi мiж змiстом осв^и та професiйними вимогами в галузi державного управлiння, i таким чином стае дiевим елементом професiоналiзацi! державно! служби.
Список л^ератури
1. Бурега В. В. Социология государственного управления: монография /В. В. Бурега. □ Донецк: ООО «Схщний видавничий д1м», 2012. □ 167 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / [уклад. 1 голов. ред. В. Т. Бусел]. - К.: 1ршнь Перун, 2009. - 1736 с.
3. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданського-Мысль; Москва; 2001; Джон Локк, «Два трактата о правлении» // Локк Дж. Сочинения: В 3 т. - Т. 3. - М.: Мысль, 1988. - С. 137-405.
4. Дабагян А. В. Совершенствование профессиональной подготовки и перешдготовка специалистов в современных условиях / А. В. Дабагян, А. М. Михайличенко. - Х., 1996. - 296 с.
5. Кларин М. В. Личностнаяориентация в непрерывномобразовании / М. В. Кларин // Педагогика. - 1996. - № 2. - С. 14-21.
6. Луговий В. Роль Укра!нсько! Академп державного управлшня при Президентов! Укра!ни в проведенш адмшютративно! реформи / Луговий В., Куценко В. // Актуальш проблеми оргашзацп навчання 1 методики викладання в систем! тдвищення квал!фжацп державних службовщв Укра!ни: матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. 4-5 груд. 1997 р. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - С. 23-29.
7. Луговий В. I. Управлшня ocbítok>: навч. noci6. для слухачiв, acnipaHTÍB, докторантiв спец. «держ. упр.» / В. I. Луговий. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - С. 302.
8. Оболенський О. Ю. Державна служба Украши: реатзащя системних поглядiв щодо оргашзаци та функцiонування / О. Ю. Оболенський. - К.: Н1СД, 1999. - 294 с.
9. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / Российская академия наук; Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. - [4-е изд., доп.]. - М.: ТЕМ, 2006. - 944 с.
10. Про державну службу: закон Украши вщ 16 груд. 1993 р. № 3723 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua
11. Теория государства и права: курс лекций / под ред. М. И. Матузова, О. В. Малько. - М.: Юрист, 1997. -672 с.
12. Теория государственного управления: ученик / Г. В. Атаманчук. □ М.: Изд-во «Омега», 2011. -525 с. -С. 145-147.
13. Тоффлер Э. Метамарфозы власти: знание, багатство и сила на пороге XXI века / Тофлер Э. □ М.: АСТ, 2009. - 669 с. - С. 22-23.
14. Хорнби А. Толковый словар английского языка / А. Хорнби, Э. Гейтеби, Х. Уенкфилд. - М.: Сигма-пресс, 1996. - С. 874, 897.
15. Duden [grundlegend für gutes Deutsch; idiomatisches Deutsch; Bedeutung und Verwendung der Wörter im Satz;] / hrsg. von der Dudenredaktion. [Red. Bearb. Maria Grazia Chiaro]. 8., völlig neu bearb. Aufl. -Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverl.
Кёппль О. И. Компетентностные основы формирования социально-адекватной подготовки будущих специалистов в области государственного управления / О. И. Кёппль // Вчеш записки Тавршського нацюнального ушверситету iменi В. I. Вернадського. Серiя: Проблеми педагопки середньо'1' та вищо'1' школи. - 2014. - Т. 27(66), № 3. - С. 70 - 80.
В статье на основании выяснения сущности и содержания понятия «специалист в области государственного управления», конкретизированы компетентностные требования к подготовке специалистов указанной области. Рассмотрено юридическое толкование «государственной службы»; лингвистический и профессиональный аспект, выделено его составляющие. Исследовано функциональное значение государственной службы, и очерчены рамочные условия деятельности государственных служащих. Освещены типичные черты, характеризующие государство, и его управленческое взаимодействие с обществом. Доказано, что все формы деятельности государственных служащих являются необходимыми элементами государственного управления и неразрывно связаны с реализацией власти, а социально □ адекватная подготовка будущих специалистов в этой сфере способствует повышению качественного уровня государственно □ управленческих процессов. Раскрыты возможности корректировки подготовки специалистов означеной сферы в контексте перспективных потребностей общества.
Ключевые слова: специалист в области государственного управления, государственная служба, общество, власть, подготовка, компетентностные требования, профессиональная деятельность.
Koeppl O. I. ^mpetency foundations of formation of social-adequate training for future specialists in the field of state management / O. I. Koeppl // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. -Series: Issues of Secondary and Higher School Education. - 2014. - Vol. 27(66), No.3. - P.70 - 80. The article is based on the elucidation of the nature and content of the term «expert in the field of state management,» specified competency requirements for the training of specialists of the area. It is considered a legal interpretation of the Civil Service in the linguistic and professional aspect, and it's separated into components. Functional meaning of public service is researched. The author outlines the framework of the civil service. The typical features characterizing the state and its administrative cooperation with society are investigated. It is proved that all forms of civil employees are necessary elements of governance and they are closely related to the implementation of power, and social-adequate background of future specialists of this area promotes to the quality of the public-management processes. In the given article it is revealed the possibility of adjusting of training of specialists in the studying field in the context of future needs of society.
Keywords: specialists in the field of state management, Civil Service, community, government, training, competency requirements, professional activities
Поступила в редакцию 01.05.2014 г.
