CC BY
14
УДК 330.341; 339 JEL: 010; О57
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛ1З ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ ТА КРА1Н -ЧЛЕН1В еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
®2019 ТИМОШЕНКО О. В.
УДК 330.341; 339 JEL: 010; О57
Тимошенко О. В. Компаративний аналiз eK0H0Mi4H0r0 розвитку УкраТни та краТн - членiв €вропейського Союзу
Стаття присвячена актуальним питаниям формування основних пр'юритет'в coцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку Украни i3 урахуванням docBidy розвинутихевропейських кра!н якстратегчного ориентиру виходуз кризи. Автором проведено компаративний анал'в софльно-економнного та полтичного становлення Украни за пер'юд 1991-2019 рр., вид'шено основы! фази екoнoмiчнoгo розвитку держави за окреслений пер'юд. Зроблено висновок, що на етапi утворення державностi Украна обрала одну з найбльш невдалих моделей трансформацП серед уах постсофл'ктичних кран. Проведено пор'вняльний анал'в основних ндикативних показник!в ефективностi проведення макроеконом!чно1 софльно-демограф'мноi, зовтшньоеконом!чно1 полтики Украни та кран Европейського Союзу. Вiдмiченo, що одтею з конкурентних переваг укртнськоi економки е до-статньо висока частка сльськогосподарських угдь, що дае можливкть Укртт стати одним зi свтових лiдерiв на цьому ринку. 0б(рунтовано основт пр'юритети реформування екoнoмiчнoi системи Украни з урахуванням дocвiдy европейських кра'н, а саме: запровадити високоефективну полтику реем^рацП; сприяти створенню регюнальних центрiв розвитку науки й освти; розробити заходи щодо зб'шьшення частки високотех-нoлoгiчнoгo експорту; зменшити ступень в'дкритост'1 економ'жи на основi полтики iмпoртoзамiщення; в'дновити нацюнальне виробництво, 'тдустр'шл'вацж економки. Окреслено основт напрями розширення cпiвпрацi м!ж Украною, £вропейським Союзом, европейськими ф'тансовими iнcтитyцiями з метою взаемoвигiднoi двосторонньо1 тoргiвлi, розширення доступу до фшансування.
Кпючов'1 слова: компаративний анал'в, coцiальнo-екoнoмiчний розвиток, £вропейський Союз, мiжнарoднi рейтинги, шдикатори розвитку, м!ж-народна тoргiвля.
Табл.: 3. Ббл.: 17.
Тимошенко Олена Володимирiвна- доктор екoнoмiчних наук, доцент, професор кафедри мiжнарoднихв'дносин, Ки/вський нацюнальний унверси-тет культури i мистецтв (вул. Евгена Коновальця, 36, Кшв, 01601, Украна) E-mail: etymoshenko@i.ua
УДК 330.341; 339 JEL: 010; О57
Тимошенко Е. В. Компафративный анализ экономического развития Украины и стран - членов Европейского Союза
Статья посвящена актуальным вопросам формирования основных приоритетов социально-экономического развития Украины с учетом опыта развитых европейских стран как основного стратегического ориентира выхода из кризиса. Автором проведен компаративный анализ социально-экономического и политического становления Украины за период 1991-2019 гг. Сделан вывод, что на этапе формирования государственности Украина использовала одну из самых неэффективных моделей трансформации экономических систем среди всех постсоциалистических стран. Проведен сравнительный анализ основных индикативных показателей эффективности проведения макроэкономической, социально-демографической, внешнеэкономической политики Украины и стран Европейского Союза. Отмечено, что весомым конкурентным преимуществом украинской экономики является достаточно высокая доля сельскохозяйственных угодий, что дает возможность Украине стать одним из мировых лидеров на этом рынке. Обоснованы основные приоритеты реформирования экономической системы Украины с учетом опыта европейских стран, а именно: разработать высокоэффективную политику реэмиграции; способствовать созданию региональных центров развития науки и образования; разработать меры по увеличению доли высокотехнологичного экспорта; уменьшить степень открытости экономики на основе политики импортозамещения; восстановить национальное производство, индустриализацию экономики. Очерчены основные направления расширения сотрудничества между Украиной, Европейским Союзом, европейскими финансовыми институтами с целью взаимовыгодной двусторонней торговли, расширения доступа к финансированию. Ключевые слова: компаративный анализ, социально-экономическое развитие, Европейский Союз, международные рейтинги, индикаторы развития, международная торговля. Табл.: 3. Библ.: 17.
Тимошенко Елена Владимировна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры международных отношений, Киевский национальный университет культуры и искусств (ул. Евгения Коноваль-ца, 36, Киев, 01601, Украина) E-mail: etymoshenko@i.ua
UDC 330.341; 339 JEL: 010; 057
Tymoshenko O. V. The Comparative Analyses of the Economic Development of Ukraine and the Member States of the European Union
The article is concerned with the topical issues of forming the main priorities of Ukraine's socio-economic development, taking into account the experience of developed European countries as the main strategic guide line out of the crisis. The author carries out a comparative analysis of the socio-economic and political formation of Ukraine for the period 1991-2019. It is concluded that at the stage of its statehood formation Ukraine used one of the most ineffective models of transformation of economic systems among all post-socialist countries. A comparative analysis of the main indicative indicators of the efficiency of macro-economic, socio-demographic, foreign economic policy of Ukraine and the European Union countries is carried out. It is noted that a significant competitive advantage of the Ukrainian economy is a fairly high share of agricultural land, which makes it possible for Ukraine to become one of the world leaders in this market. The main priorities of reforming Ukraine's economic system, taking into account the experience of European countries, are substantiated: developing a highly effective policy of re-immigration; promoting the establishment of regional centers for development of science and education; elaborating measures to increase the share of high-tech exports; reducing the openness of the economy through import substitution policies; restoring the national production, industrialization of the economy The main directions of cooperation between Ukraine, the European Union, the European financial institutions with the purpose of mutually beneficial bilateral trade and increased access to financing are outlined. Keywords: comparative analysis, socio-economic development, the European Union, international ratings, development indicators, international trade. Tabl.: 3. Bibl.: 17.
Tymoshenko Olena V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of International Relations, Kyiv National University of Culture and Arts (36 Yevhena Konovaltsia Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: etymoshenko@i.ua
Сучасш тенденци економiчного розвитку Украь ни характеризуються полiтичною нестабкь-нiстю, високим рiвнем корупци, масовою емь гращею, зубожiнням населення, зростанням рiвня нерiвномiрностi в розподiлi суспiльних благ i послуг, вiдсутнiстю у правлячо! елiти стратегiчного бачення щодо протиди наростаючим ризикам i загрозам, шве-люванням ролi держави в реалiзацГi задекларованих реформ.
Крiм того, в умовах бурхливих штеграцшних процесiв у свт успiх та стабiлiзацiя украшсько1 еко-номiки мають високий ступiнь невизначеность З одного боку, загострюються ризики поглинання еконо-мiчних систем нерозвинених кра'ш крашами, якi пре-тендують на свiтове лiдерство, а з шшого - це вккрие новi можливостi для спiвпрацi, вивчення позитивного досвку европейських кра'ш у проведеннi систем-них реформ, адаптацц !х досвiду щодо iнновацiйного розвитку Украши.
Актуальнiсть теми досл^дження визначае тео-ретико-методологiчну та практичну значущшть поставлено! науково! проблеми - формування основних прюритепв соцiально-економiчного розвитку Украь ни iз урахуванням досвку розвинутих европейських кра'ш як стратегкного орiентиру виходу з кризи.
Дослкженню особливостей економiчного розвитку Украши та кра'ш свiту, у тому чи^ кра'ш - чле-нiв бвропейського Союзу, присвятили низку акту-альних праць вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, а саме: О. С. Кваша, А. В. Томашевська, Р. С. Коваленко, О. Б. Пелех, М. В. Вшчук.
Слк звернути увагу на те, що в наукових роботах вкчизняних науковцiв дослiджуються лише пози-тивш трансформацiйнi зрушення европейських кра'ш та можливост iмплементацГi !х досвiду для розбудови соцiально-економiчноi системи Украши. Поза сумш-ву, бвропейський Союз е ункальним iнтеграцiйним об'еднанням, проте мае недостатнш досвiд взаемови-гiдного сшвробкництва у сферi оргашзащйно1 ште-граци, що спричинило неоднорiднiсть розвитку нацю-нальних економiк кра'ш бС. Враховуючи ситуащю з Brexit, неконтрольовану мкрацда, старiння населення кра'ш бвропейського Союзу, надмiрний розмiр зо-вншнього боргу в Греци, 1спани, Португалй, впрова-дження досвiду бС мае бути обгрунтованим i врахову-вати специфiчнi особливостi регiонального розвитку.
О^м того, рiшення ПАРЕ щодо повернення представникш РФ до 11 складу слк розглядати як по-тужнш виклик соцiально-економiчнiй та полiтичнiй системi УкраМ, порушення фундаментальних европейських демократичних цшностей, порушення норм мiжнародного права. З огляду на вищеокресле-не недоцiльно майбутне Украши безальтернативно пов'язувати лише з асощативним членством i всту-пом до бС.
Метою статтi е вивчення динамки процесш економiчного розвитку Украши шляхом аналiзу змь
ни основних шдикативних показникiв, якi характеризуют ефективнiсть соцiально-демографiчноi, шноващйно1, зовшшньоекономкно1, фшансово-еко-номiчноi полiтики на та! змiни цих показникiв у европейських кра'шах.
Попри надмiрний тоталггарний режим та вк-сутнiсть шдприемницьких iнiцiатив Укра'ша у 1991 р. отримала незалежшсть, що поставило перед укра-шським суспiльством новi завдання в напрямi роз-робки стратепчних прiоритетiв розвитку в склад-них умовах переходу вк командно-адмiнiстративноi економки до ринкових засад господарювання. Але, починаючи з перших роив незалежносп, траекторiя розвитку украксько: економiки базувалася на оль гархiчних i клептократичних принципах. Вксутшсть у правлячо1 елiти пiдстав, бажання та бачення щодо успшного проведення системних реформ призвели до стагнаци нацiонального господарства, збкьшення кiлькостi осiб, якi живуть за межею бкносп, зрос-тання нерiвномiрностi в розподiлi суспкьних благ i послуг, неефективного використання бюджетних коштш, надмiрного боргового навантаження, ншелю-вання впровадження шновацшних технологiй. Так, за 27 роив незалежносп економiчний спад, який вимь рюеться зменшенням фiзичного обсягу ВВП, стано-вив понад 40%.
У контекста соцiально-економiчного та полiтич-ного розвитку Украши за перюд 1991-2019 рр. можна видiлити таи основш етапи:
1. Кланово-олiгархiчний монополiзм - 19911999 рр. Кардинальна трансформащя економки -формування на мкщ архаiзмiв радянсько1 системи принципово нового ринкового середовища Украши, що характеризувалося повною невiдповiднiстю ви-робничих потужностей, сформованих за перiод сощ-алктично1 власностi, новим засадам господарювання. Розрив зв'язкш мiж шдприемствами кра'ш колиш-нього СРСР призвiв до порушення фiнансовоi стабь лiзацii, iнфляцiйного шоку. На початку ринкових пе-ретворень iстотно завищеною була частка скьського господарства у ВВП краши (1990 р. - 25,0%, 1992 р. -20,4%) [10]. Неефективна приватизащя та роздержав-лення сусшльного майна призвели до утворення кла-ново-олiгархiчних угрупувань та рiзкого соцiального розшарування населення [3, с. 45].
2. Фаза депресивного економiчного пожвавлен-ня - 2000-2008 рр. В окреслений перюд украшська економка демонструвала позитивнi темпи економк-ного зростання, але за своею природою дане шдне-сення носило екстенсивний характер. Адже темпи зростання ВВП можна пояснити зростанням свгго-вих цш на с1льськогосподарську продукцiю та мета-лобрухт (основа експорту украксько: економки) на свкових ринках. 2004-2005 рр. - Помаранчева рево-люцiя, яка характеризувалась усвкомленням людини свое1 пдносй, здатнiстю до громадського еднання,
проявом громадян жити в демократичному суспгль-ствi [3].
3. Свтова фiнансово-економiчна криза -2009 р., яка призвела до економiчноi стагнацГ!. ТодГ ВВП Укра!ни знизився на 15,1%, що було найнижчим показником не лише серед европейських кра!н, а на-вiть серед кра!н СНД. Неадекватна фшансово-еконо-мiчна полiтика, дефщит зовнiшнiх запозичень, залеж-нiсть розвитку вГд кон'юнктури свiтових ринкiв при-звели до того, що Укра!на була найбiльш залежною вiд свкових фiнансiв [8, с. 62].
4. Перюд поступового економiчного зростан-ня - 2010-2013 рр., який характеризувався частко-вим вГдновленням економiчноi системи Украши. Водночас нерозвинешсть внутрiшнього ринку iз си-ровинною експортною орiентацiею, багатовектор-нiсть зовнiшньоi полiтики спричинили в подальшому падiння виробництва та зниження темшв сощально-економiчного розвитку.
Як зауважуе В. Р. Оденко, науковий консультант Укра!нського центру економiчних i полiтичних досль джень iм. О. Разумкова, перiод iз 2005 р. по 2015 р. був втраченим десятилктям з точки зору економк-ного зростання, осккьки вкбулося випереджаюче про!дання наявного капiталу кра!ни, що шдштовхну-ло !! в бк периферГ! свiтовоi системи [10].
5. Перюд економiчноi небезпеки -2013-2018рр., який ознаменувався вшськовими дшми на сходГ Украши, зовншньою агресiею з боку Росшсько! ФедерацГ!, анексiею Автономно! Республiки Крим, утворенням «псевдоугрупувань» ЛНР, ДНР, гострими проблеми у сферi полГтики, економiки та безпеки, реальним зни-женням сощальних стандартiв, економiчним спадом, мiлiтаризацiею економки, переформатуванням зо-внiшньоекономiчних вГдносин. АмбГтна та широкомасштабна програма реформ сталого розвитку задля вГдновлення економки та процвкання наци не дала бажаних позитивних зрушень.
6. Перюд невизначенот - президентськ ви-бори, достроковГ парламентськi й мкцевГ вибори.
Якщо проводити порГвняльний аналГз моделей економкно! трансформацГ! Украши та кра!н Центрально! та СхГдно! бвропи, слГд наголоси-ти, що переважна бкьшкть економГстГв та науковщв вважають, що в УкраМ переважае так звана «клепто-кратична» економка, неринковий механГзм ринково! економГки, кашталГзм «приятельського» фаворитизму та кумГвства [3].
Важливим Гндикатором сучасного стану економГки кра!ни е визначення !! мГсця в мГжнародних економГчних рейтингах, тобто позицГонування еко-номГчно! системи держави в координатах свГтового та европейського простору за рГзними Гндексами: за Гндексом глобально! конкурентоспроможностГ, гло-бальним Гндексом ГнновацГй, за показником легкостГ введения бГзнесу тощо.
Так, за 1ндексом глобально! конкурентоспро-можностi у 2018 роцi Укра!на зайняла 81 мiсце серед 137 кра!н CBiTy, якi дослiджувались (до прикладу, у 2017 р. вона займала 85 мшце серед 138 кра!н) [15]. До того ж, слк вiдмiнити, що покращен-ня рейтингових позицш вiдбyлося за такими компонентами: шституци, макроекономiчне середовище, ефективнiсть ринку товарiв, розвиток фшансового ринку, вiдповiднiсть бiзнесy сучасним вимогам. Але, незважаючи на покращення рейтингових позицш Укра!ни за даними субшдикаторами, конкурентне середовище в Укра!нi не створюе стимyлiв для пiд-приемницько! дiяльностi, також вiдсyтнi механiзми стимулювання розвитку малого та середнього шд-приемництва.
У рейтингу Doing Business 2018 Укра!на посiла 76 мшце серед 190 кра!н свiтy, покращивши сво! по-зицГ! на 4 пункти порiвняно iз 2017 р. Слк вiдмiтити суттеве зростання по таких компонентах: одержання дозволiв на буддвництво (35 позицiя в рейтингу 2018 р. порiвняно iз 140 мкцем у 2017 р.), оподаткування (43 мкце порiвняно iз 84 у 2017 р.), що обумовлено зниженням ставки единого сощального внеску та ушфшащею податкового законодавства в Укра'М. Останш мiсця в рейтингу 2018 р. Укра!на займала за такими компонентами: виршення проблеми непла-тоспроможностi пiдприемств, пiдключення до системи енергозабезпечення, захист прав мшоритарних iнвесторiв, мiжнародна торгiвля [9].
Щодо рейтингових позицiй Укра!ни за глобаль-ним iндексом iнновацiй, слiд в^дМтити, що у 2018 р. вона займала 43 мкце зi значенням показника - 38,5, що на 21 позищю вище, нiж у 2015 р. При цьому найбкьш шновацшно активними кра!нами за 2015-2018 рр. були Швейцарiя, Нiдерланди, Велика Бриташя, Шве-цiя, США, Сшгапур, якi змiнюють лише рейтинговi позицГ! в межах лiдирyючих мiсць [4].
Ощнивши позицГ! Укра!ни в мiжнародних рейтингах, слiд вiдмiтити позитивш зрушення, але пiд-вищення рангу не сводить, що це переросте в сталу динамку.
Аналiзyвати економкний розвиток Укра!ни не-можливо без глибокого вивчення основних макро-економiчних шдикаторк у динамiцi та без поркняння !х значення з вiдповiдними показниками в кра!нах -членах бвропейського Союзу, що надасть можливiсть визначити чинники економкного розвитку европейських кра!н та використати !х досвк у реформyваннi нацiонально! економiки.
У табл. 1 згруповано основш макроекономнш показники, якi характеризують ефективнiсть еконо-мiчно!, соцiально-демографiчно'!, зовнiшньоекономiч-но! полiтики Укра!ни та кра!н бвропейського Союзу.
Даш табл. 1 дають шдставу зробити висновок про те, що у 2018 р. зростання ВВП в УкраМ приско-рилося до 3,3%, але невизначешсть та посилеш зо-внiшнi та внyтрiшнi ризики не зникли, тому подальше
Динамша основних макроекономiчних показнимв розвитку УкраТни та краТн - членiв €вропейського Союзу,
2000-2018 рр.
Показник Украша Свропейський Союз
Рю
2000 2014 2015 2018 2000 2014 2015 2018
Темп приросту ВВП, % 5,9 -6,6 -9,8 3,3 3,8 1,8 2,3 2,0
ВВП на душу населення, тис. дол. США 635,7 3104,7 2124,7 3095,2 18250,3 36736,6 32265,1 36531,7
ВВП за ПКС на душу населення, тис. дол. США 3817,5 8710,7 7972,4 9233,2 22582,8 37565,1 38718,.3 44293,4
Рвень безроб1ття, % 11,7 9,3 9,1 9,4 9,2 10,2 9,4 6,8
1нфляц1я, % 28,2 12,1 48,7 11,0 3,1 0,2 -0,1 1,8
Населення загалом, млн оаб 49,2 45,3 45,1 44,7 488,2 508,2 509,7 513,2
Державы витрати на осв1ту, % 4,2 5,8 5,0 4,5 4,7 5,2 5,0 5,0*
Витрати на вмськов1 потреби, % 3,5 3,02 3,9 3,8 1,8 1,5 1,5 1,5
Державний борг, % ВВП 42,3 63,7 70,3 71,8 61,0 88,0 90,4 80,0
Витрати на дослщження на розробки, % 0,9 0,65 0,61 0,4 1,75 2,0 2,0 2,0
1мпорт товара та послуг до ВВП, % 57,4 52,1 55,2 53,1 34,0 39,7 39,9 41,7
Експорт товара та послуг до ВВП, % 62,4 48,6 52,6 42,5 34,3 42,6 43,2 44,7
Експорт високих технолога, % до виготовлено! продукций що йде на експорт 5,2 6,5 7,2 4,9** 21,4 15,6 17,0 14,0**
Викиди СО2 6,5 5,02 - - 8,03 6,4 - -
Земл1 с/г призначення, % до загально! площ1 земл1 71,5 71,6 71,6 71,7** 47,1 43,1 43,0 42,8**
Прим1тки: * - за вщсутносп даних Джерело: складено на основi [13;
за 2018 р. наведено показники за 2016 р.; ** - дан наведено за 2017 р. 14; 16; 17].
економiчне зростання потребуе реформування за ба-гатьма напрямами. Слiд зазначити, що в середньому темп приросту ВВП у крашах бвропейського Союзу становить 2-3,8%, але суттево вiдрiзняеться в роз-рiзi дослiджуваних краш. Крiм того, прирiст ВВП у бС не окреслено основним прiоритетним завданням соцiально-економiчного розвитку [5]. Прирiст ВВП не може бути головним шдикатором устшного розвитку кра'ши, осшльки економiчне зростання може бути досягнуто екстенсивними шляхами, порушуючи екологiчний баланс i спричиняючи так зване «техно-логiчне безробiття» (до вiдома, роботизащя, впрова-дження штучного iнтелекту, автоматизащя е шнова-цiйними впровадженнями i сприяють економiчному зростанню, але е одшею iз причин пiдвищення за-гального рiвня безробiття за останш 30 рокiв).
Щодо рiвня ВВП на душу населення, сл^д зазначити, що загалом у бвропейському Союзi у 2018 р.
вш становив 36531,7 дол. США, що майже в 12 разiв вище, нiж аналогiчний iндикатор в УкраМ. Бiльшiсть населення, яка проживае в крашах бвропейського Союзу, мае рiвень ВВП на душу населення значно вищий, шж середньоевропейський: Iрландiя, Дашя, Фiнляндiя, Швецiя, Нiдерланди, Австрiя, Бельш, Ве-ликобританiя, Францiя, Нiмеччина (табл. 2) [14].
При цьому найнижчий рiвень ВВП продемон-стрували таи европейськ краши: Литва, Латвiя, Угорщина, Польща, Румунiя. Але навiть в цих крашах вш е штотно вищим порiвняно iз Украшою. У 2018 р. за рiвнем ВВП на душу населення Украша посiла 131 мiсце у свiтi, пропустивши вперед таи краши, як: Фь лiппiни, Молдова, Бутан, Марокко, Тушс [14].
Як видно iз наведених даних, рiвень безробiття в крашах бвропейського Союзу за аналiзований перь од демонструе чiтку тенденцiю до зниження iз 10,2% у 2014 р. до 6,8% у 2018 р., але в розрiзi досл^джуваних
Порiвняльна оцiнка основних макроекономiчних, соцiально-демографiчних показникiв розвитку УкраТни
та краТн €вропейського Союзу за 2018 р.
Показник Украша КраТни - члени €вропейського Союзу
Польща Латвiя Болгарiя Жмеччина Франтя
Темп приросту ВВП, % 3,3 5,1 4,8 3,1 1,4 1,7
ВВП на душу населення, тис. дол. США 3095,2 15424,0 18088,9 9272,6 48195,6 41463,6
ВВП за ПКС на душу населення, тис. дол. США 9233,0 32356,2 28362,0 20948,1 54327,1 45877,1
Р1вень безроб1ття, % 9,4 3,7 7,9 5,3 3,4 9,2
1нфляцт, % 11,0 1,8 2,5 2,8 1,7 1,9
Населення загалом, млн оаб 44,7 37,9 1,9 7,0 82,9 66,9
Земл1 с/г призначення, % до загальноТ площ1 землР 71,6 46,9 31,1 46,3 47,7 52,4
Примггка: * - за вщсутносп даних за 2018 р. наведено показники за 2016 р. Джерело: складено на основi [13; 14; 16; 17].
кра!н його рГвень е досить диференцшованим. Серед кра!н - членГв бС найнижчий рГвень безробГття за-фГксовано в Шмеччиш (3,4%), ПольщГ (3,7%) та НГдер-ландах (3,9%). Водночас критичний рГвень безробГття спостерГгаеться в таких крашах, як: ГрецГя (19,2%), 1спанш (15,2%), 1талГя (10,2%), Хорватш (8,9%) та на КГпрГ (8,1%) [1; 14]. Щодо Украши, то вважаемо, що офщшне значення показника безробГття, зафксоване на рГвнГ 9,4%, суттево перевищуе порогове. КрГм того, даний показник враховуе лише офщшну статистику зареестрованих безробГтних Г не враховуе тих, хто працюе за кордоном.
Найбкьш серйозною загрозою, яка останшм часом в Укра'М набувае критичного характеру, е сощально-демографкна небезпека та мь грацГйна проблематика. За 1991-2018 рр. чисельшсть наявного населення в Укра'М постшно зменшуеться внаслГдок демографГчних, емГграцГйних процесГв, вГйськового конфлкту на сходГ Укра!ни. ВГдсутнГсть на державному ршт регуляторних засад щодо про-тидГ! окресленим негативним тенденщям породжуе подальший вГдтГк Гнтелектуального кашталу, призво-дить до руйнування амейних ГнститутГв, вГдбуваеть-ся старГння наци через зменшення частки репродуктивного населення.
У напряму вивчення досвГду европейських кра!н щодо регулювання рГвня мГграцГйних потокк Укра!-нГ слГд запровадити ефективну полГтику реемкраци, яка здГйснюеться шляхом стимулювання та виплати матерГально! компенсаци мГгрантам, якГ ви!жджають, професГйно! тдготовки ГммГгрантГв, створення но-вих робочих мГсць.
ДанГ табл. 3, як унаочнюють Гндикатори ефек-тивностГ проведення зовншньоекономГчно! полГти-ки Укра!ни порГвняно з крашами - членами бвро-
пейського Союзу, дають пГдстави стверджувати, що Укра!на належить до категорГ! держав з надмГрною вГдкритГстю економки. За показником сшввкношен-ня Гмпорту товарГв та послуг до ВВП Укра!на демон-струе хвилеподГбну динамку вк 57,4% до 52,1%, але значення даного показника суттево перевищують середш показники по кра!нах бС. ВисокГ значення показника вГдкритостГ економки були досягнутГ пе-реважно за рахунок експортно! складово! в структурГ зовнГшньоторговельного обороту, що е несприятли-вим явищем в економГцГ краши.
НаведенГ данГ свГдчать про негативну тенден-цГю до зменшення частки шновацшного експорту в його загальнш структурГ (до кюстраци, у 2017 р. частка такого експорту становила 4,9%, що майже вдвкГ менше, нГж у 2015 р.). Отже, питома вага висо-котехнологкного експорту в УкраШ за 2000-2018 рр. знаходилися в зон небезпечного максимуму, що свкчить про те, що в Украши товарна структура експорту е неефективною, вГдсутня чГтка стратегГя щодо його нарощування, у той час як у провГдних крашах шновацшш технологи вщграють вирГшальну роль (до прикладу, у ФранцГ! частка високотехнологнно-го експорту у 2016 р. становила 24,0%, у Фшлянди -20,5%, Шмеччиш - 14,0%, ЛатвГ! - 19,0%, ПольщГ та БолгарГ! - 8,0%, а в середньому по крашах - членах бвропейського Союзу - 14%) [14].
Не менш важливим шдикатором оцшки ефек-тивностГ проведення реформ та впровадження Гнно-вацГйних зрушень е критерш витрат на дослГдження та розробки та розмГр державних витрат на освку, у % до ВВП. Як видно Гз наведених даних, частка витрат на дослГдження на розробки в крашах бС стано-вить в середньому 2,0% вк ВВП, у той час як в УкраШ частка таких витрат становила у 2018 р. лише 0,4%. При цьому перевищення прийнятного ркня в розмГрГ
Порiвняльна оцiнка основних показнимв, якi характеризують ефективнiсть фшансовоТ та зовнiшньоекономiчноí
полiтики УкраТни та краТн €вропейського Союзу за 2018 р.
Показник УкраТна КраТни Европейського Союзу
Польща Латвiя Болгарiя №меччина Франтя
Державш витрати на осв1ту, % 5,0 4,8 5,3 4,1 4,8 5,5
Витрати на вмськов1 потреби, % 3,8 2,0 2,0 1,7 1,2 2,3
Державний борг, % ВВП 71,8 48,9 35,9 22,6 60,9 98,4
Витрати на дослщження на розробки, %* 0,4 0,97 0,44 0,78 2,94 2,25
1мпорт товар1в та послуг до ВВП, % 53,1 51,9 59,5 63,6 40,2 32,1
Експорт товара та послуг до ВВП, % 45,2 55,3 58,9 64,2 47,0 31,3
Експорт високих технолога, % до виготовлено! продукцГ!, що йде на експорт** 4,9 8,0 19,0 8,0 14,0 24,0
Примаки: * - за вiдсутностi даних за 2018 р. наведено показники за 2016 р.; ** - наведено показники за 2017 р., дат по державних витратах на осв^ згруповано за 2015 р. Джерело: складено на основi [13; 14; 16; 17].
3% зафжсовано лише в таких кра!нах бС, як: Австрiя (3,09%) та Швещя (3,25%) [14]. У переважнш бкьшо-стi кра!н вона наближаеться до встановленого рiвня.
Заслуговуе на увагу досвк бС щодо розробки ефективних регуляторних засад стимулювання шновацшно! активностi, який варто вiдзначити як позитивний досвк для Укра!ни:
1. Створення регiональних центрiв розвитку науки i освiти - технопаркiв, технолопчних полiсiв. На сьогоднi в крашах европейського простору функ-цiонуе понад 200 технолопчних парив, як сприяють розвитку шформацшно! економiки, пiдвищують шно-вацiйний потенцiал кра!н, допомагають шдйому еко-номiчного розвитку в регюнах: у Великiй Британи -40 (найбкьш вiдомий - Кембриджський науково-технологiчний парк в Англи), у Франци - 30 (найбкьш потужний - 1ль-де-Франс) [6]. До порiвняння, станом на сiчень 2019 р. в УкраМ зареестровано та проходять процедуру реестраци не бкьше 16 техно-логiчних паркiв [11], адже наявнi проблеми державно! шдтримки функцiонування технопаркiв в Укра'М призвели до того, що з 2009 р. не було зареестровано жодного технологiчного парку, що суттево шкодить можливосп iнновацiйного розвитку господарюючих суб'екпв i держави в цкому.
2. Розгалужена система фiнансування шновацшно! дiяльностi, гарантування державою позик, п1льгове банкiвське кредитування, пiльговi державш кредити та прямi субсидГ!, податковi знижки.
У ц1лому, спiвпраця Укра!ни та бС характери-зуеться позитивними зрушеннями та розширенням доступу до фшансування в напряму пiдтримки про-
цесу здiйснення прiоритетних реформ в УкраМ. З 2014 р. бС та европейськими фшансово-кредитни-ми оргашзащями вид1лено понад 15 млрд евро у ви-глядi грантiв та пкьгових кредитiв на фiнансування та шдтримку розвитку малого та середнього бiзнесу в Укра!нi (iнiцiатива ЕШВшшезз), розвитку транспорту, реформу державного управлшня, реформу децентралiзацГ!, пiдтримку сшвпращ в галузi освiти та культури (програма «Горизонт 2020», «Креативна бвропа», «ДГм бвропи», Ега8шш+) тощо [2].
ВИСНОВКИ
Проведення компаративного аналiзу рiвнiв еко-номiчного розвитку Укра!ни в мiждержавному порГв-няннi дозволило зробити таю висновки: на початку ринкових перетворень Укра!на скористалася най-пршою iз iснуючих моделей соцiально-економiчних трансформацш iз дослiджуваних кра!н; вiдсутнiсть у правлячо! елiти стратегiчного бачення щодо проведення системних реформ призвела до стагнаци переважно! бiльшостi галузей нащонального госпо-дарства Укра!нi, а фрагментарш позитивнi зрушення в певних сферах та галузях не дали бажаного синер-гетичного ефекту.
Сьогодш iмiдж Укра!ни на европейському ринку - це iмiдж кра!ни - сировинного придатка. Укра!на значно збiльшила обсяги торгiвлi iз кранами - членами бС, але основними продуктами укра!нського експорту залишаються зерновi та олшш культури, рослинне масло, а частка готово! продукцГ! аграрного сектора вкрай незначна [7].
Окреслеш тенденц1! дозволяють внести таи пропозиц!!:
+ визнання на найвищому рГвнГ прюритепв екс-портно! полГтики зГ збГльшенням частки висо-котехнологГчно! шновацшно! продукцГ! в його структурГ;
+ формування експансшно! багатовекторно! зо-внГшньо! полГтики шляхом участГ в регюналь-них евразшських та афроазГйських економГч-них союзах;
+ розширення спГвпрацГ мГж Укра!ною, бвро-пейським Союзом, европейськими фшансо-вими шститущями з метою взаемовипдно! двосторонньо! торгГвлГ, розширення доступу до фшансування;
+ диверсифГкацГя експорту м'ясно! та молочно! продукцГ!;
+ технГчна, шформацшна, адмГнГстративна шд-тримка укра!нських експортерГв [12], формування тльгово! системи експортного креди-тування, прозорГ мехашзми вГдшкодування ПДВ;
+ створення рГвних умов для ГмпортерГв, запро-вадження дГевих регуляторних засад щодо легального ввезення Гмпортних товарГв, за-побГгання створенню «штучних» цГнових конкурентних переваг Гмпортерам, пГдтримка розвитку украшських товаровиробникГв, за-провадження полГтики протекцГонГзму задля вГдновлення основних галузей нацГонального господарства;
+ формування ново! парадигми економГчного мислення укра!нського сусп1льства, зорГен-тованого на зупинення виробництв, небез-печних для навколишнього середовища, ство-рення умов, що сприятимуть забезпеченню повного збирання, перевезення, утилГзаци, знешкодження та захоронення побутових вГд-ходГв, сприяння у створенш умов для зростан-ня обсяпв вГдновлювально! енергетики, вра-ховуючи обмежешсть природних ресурсГв.
СлГд наголосити, що Укра!на мае чимало конкурентних переваг порГвняно з високорозвине-ними европейськими кра!нами. Одна з них -значш запаси родючо! землГ (площа скьськогоспо-дарських угГдь в Укра!нГ сягае 72% вГд загально! те-ритори кра!ни, у той час як у крашах бвропейського Союзу цей показник становить 42,8% Гз чГткою тен-денцГю до зменшення). На сьогодш у свГтГ Гснуе ве-личезний попит на с1льськогосподарську продукцш, зокрема продукти харчування. Укра!на може стати одним Гз свГтових лГдерГв на цьому ринку. Задля цього потрГбно тдвищувати конкурентоспроможнГсть мГс-цевих виробниюв продуктГв харчування.
У напряму розробки стратепчних ц1лей розвитку украшсько! економГки, якГ мають бути зорГенто-ванГ на примноження суспГльного блага, шдвищення рГвня добробуту громадян, необхГдно враховувати
орiентири та принципи сталого розвитку европей-ських кра!н. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. В £С заф^совано найнижчий piBeHb безробiття за 10 рош. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2435652-u-es-zafiksuvali-najnizcij-riven-bezrobitta-za-10-rokiv.html
2. Вщносини мiж £С та Украшою у фактах та цифрах. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/ua.2.pdf
3. В1н1чук М. В. Компаративний аналiз со^ально-економiчного розвитку Украши в контекстi софально! без-пеки держави. Науковий всникЛьвiвського державного уш-верситету внутрштх справ. Cepin eK0H0Mi4Ha. 2018. № 2. С. 39-53.
4. Глобальний шдекс шновацм. URL: https://www. globalinnovationindex.org/gii-2018-report
5. Економiчнi тренди £вропи впродовж найближчих рош. URL: https://ua.112.ua/mnenie/ekonomichni-trendy-yevropy-na-naiblyzhchi-roky-437945.html
6. Кваша О. С. lнновацiйний розвиток економ^и Украши: свiтовий досвiд та рекомендацп для Украши. Науковий всник Ужгородського нацюнального yнiвepситeтy. Cepin «Мiжнаpоднi eкономiчнi вiдносини та свтове госпо-дарство». 2016. Вип. 6. Ч. 1. С. 150-154.
7. Непрядкша Н. В. Особливост й перспективи розвитку зовшшньо! торгiвлi Украши i £С стьськогосподар-ською продук^ею. Всник Харювського нацюнального уш-верситету iмeнi В. Н. Каpазiна. Cepiя «Мiжнаpоднi вiдносини. Економiка. Кранознавство. Туризм». 2018. Вип. 7. С. 60-65.
8. Пелех О. Б. Аналiз динамки ВВП Украши в контекст европейського розвитку. Науковий всник Ужгородського нацюнального yнiвepситeтy. Cepiя «Мiжнаpоднi eкономiч-нi вiдносини та свтове господарство». 2019. Вип. 23. Ч. 2. С. 60-65.
9. Рейтинг економ^ (легкост ведення бiзнесу) Doing Business 2018. URL: http://dinai.com/ua/overview/3948
10. Сщенко В. Р. Глобальн структуры трансформацп та тренди економш Украши. URL: http://razumkov.org.ua/ statti/hlobalni-strukturni-transformatsii-ta-trendy-ekonomiky-ukrainy
11. Технолопчш парки. URL: https://mon.gov.ua/ua/ nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/ tehnologichni-parki
12. Томашевська А. В., Смиковчук Т. В. Рiвень ВВП Украши: аналiз та динамка розвитку. Науковий вiсник Ужгородського нацюнального yнiвepситeтy. Cepiя «Мiжнаpод-нi eкономiчнi вiдносини та свiтовe господарство». 2018. Вип. 20. Ч. 3. С. 90-94.
13. Government debt down to 85.1% of GDP in euro area. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ documents/2995521/9737341/2-24042019-AP-EN.pdf/ ca776eb7-ad40-416b-bbd2-090cf7ba43af
14. Indicators. The World Bank. URL: https://data.world-bank.org/indicator
15. The Global Competitiveness Report 2017-2018. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/re-ports/the-global-competitiveness-report-2017-2018
16. World Development Indicators. Ukraine. The World Bank. URL: https://data.worldbank.org/country/ ukraine?locale=uk
17. World Development Indicators. European Union. The World Bank. URL: https://www.worldbank.org/en/country/eu
o
LU
cc:
<
m 2
CO
□c <
X
<
s
U
REFERENCES
"Ekonomichni trendy Yevropy vprodovzh naiblyzhchykh rokiv" [Europe's economic trends over the coming years]. https://ua.112.ua/mnenie/ekonomichni-trendy-yevropy-na-naiblyzhchi-roky-437945.html
"Government debt down to 85.1% of GDP in euro area. Eurostat". https://ec.europa.eu/eurostat/documents/ 2995521/9737341/2-24042019-AP-EN.pdf/ca776eb7-ad40-416b-bbd2-090cf7ba43af
"Hlobalnyi indeks innovatsii" [Global Innovation Index]. https://www.globalinnovationindex.org/gii-2018-report
"Indicators. The World Bank". https://data.worldbank. org/indicator
Kvasha, O. S. "Innovatsiinyi rozvytok ekonomiky Ukrainy: svitovyi dosvid ta rekomendatsii dlia Ukrainy" [Innovative development of the Ukrainian economy: world experience and recommendations for Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 1, no. 6 (2016): 150-154.
Nepriadkina, N. V. "Osoblyvosti i perspektyvy rozvytku zovnishnyoi torhivli Ukrainy i YeS silskohospodarskoiu produkt-siieiu" [Features and prospects of development of foreign trade of Ukraine and the EU in agricultural products]. Visnyk Kharkivs-koho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm», no. 7 (2018): 60-65.
Pelekh, O. B. "Analiz dynamiky VVP Ukrainy v konteksti yevropeiskoho rozvytku" [Analysis of Ukraine's GDP dynamics in the context of European development]. Naukovyi visnyk Uzh-horodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 2, no. 23 (2019): 60-65.
"Reitynh ekonomik (lehkosti vedennia biznesu) Doing Business 2018" [Economy rating (ease of doing business) Doing Business 2018]. http://dinai.com/ua/overview/3948
Sidenko, V. R. "Hlobalni strukturni transformatsii ta trendy ekonomiky Ukrainy" [Global structural transformations and trends of Ukrainian economy]. http://razumkov.org.ua/statti/ hlobalni-strukturni-transformatsii-ta-trendy-ekonomiky-uk-rainy
"Tekhnolohichni parky" [Technology parks]. https://mon. gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/ tehnologichni-parki
"The Global Competitiveness Report 2017-2018. World Economic Forum". https://www.weforum.org/reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018
Tomashevska, A. V., and Smykovchuk, T. V. "Riven VVP Ukrainy: analiz ta dynamika rozvytku" [Ukraine's GDP level: analysis and dynamics of development]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 3, no. 20 (2018): 90-94.
"V YeS zafiksovano nainyzhchyi riven bezrobittia za 10 rokiv" [The EU has recorded the lowest unemployment rate in 10 years]. https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2435652-u-es-zafiksuvali-najnizcij-riven-bezrobitta-za-10-rokiv.html
"Vidnosyny mizh YeS ta Ukrainoiu u faktakh ta tsyfrakh" [EU-Ukraine relations in facts and figures]. https://eeas.europa. eu/sites/eeas/files/ua.2.pdf
Vinichuk, M. V. "Komparatyvnyi analiz sotsialno-eko-nomichnoho rozvytku Ukrainy v konteksti sotsialnoi bezpeky derzhavy" [Comparative analysis of socio-economic development of Ukraine in the context of social security of the state]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrish-nikh sprav. Seriia ekonomichna, no. 2 (2018): 39-53.
"World Development Indicators. European Union. The World Bank". https://www.worldbank.org/en/country/eu
"World Development Indicators. Ukraine. The World Bank". https://data.worldbank.org/country/ukraine?locale=uk
