CC BY
14
© Югов В. К., Чорнобай А. В
УДК: 616. 351 - 006. 04 - 055. 1/. 2 - 074
К0МП'ЮТЕРН0-Т0М0ГРАФ1ЧН1 03НАКИ НОРМАЛЬНОГО СТАНУ ПРЯМОТ КИШКИ ТА СТРУКТУР, Щ0 ТТ 0Т0ЧУЮТЬ
Югов В. К., Чорнобай А. В
ВДНЗ, «Укратнська медична стоматолопчна академiя», Полтава
Целью работы было уточнение нормальной компъютерно-томографической анатомической картины прямой кишки и тканей, которые ее окружают. Материал и методы. С помощью КТ обследована прямой кишки. и ткани, окружающие её, у условно здоровых 10 мужчин в возрасте 59 лет и 12 женщин в возрасте 51 года. . Результаты исследования. Толщина стенки прямой кишки. до раздувания воздухом 5,42мм, после раздувания 2мм. Плотность стенки прямой кишки +42 ед.Н. Внешний и внутренний контур прямой кишки после раздувания всегда ровный. Плотность клетчатки спереди и сзади от прямой кишки была как позитивной ( от +20 до +40 ед.Н), так и негативной (от -12,5 до -60 ед.Н). Справа и слева от прямой кишки плотность клетчатки была в пределах от -75 до -120 ед.Н. Тяжи в клетчатке толщиной до 1 мм найдены в 18-27%, а периректаль-ная фасция толщиной до 0,198мм в 13,6%. Плотность мышц на уровне прямой кишки от +11 до+32 ед.Н, семенных пузырьков +25 ед.Н, предстательной железы от +17 до +51 ед.Н. Плотность матки +46 ед.Н., а задней стенки влагалища от +29 до +39 ед.Н, кортикальной пластинки крестца + 271 ед.Н, а губчатого вещества от +51 до +120 ед.Н.
Ключевые слова: КТ, прямая кишка, клетчатка, матка, влагалище, перодм1хурова железа, насшш пухирцк
Вступ
У структур! захворюваносл рак прямот кишки (ПК) в Укратш й багатьох ¡нших кратнах св1ту займае одне Í3 провщних мюць. В Укратш захворюванють раком ПК збтьшилася з 12,6 на 100 тис в 2000 до 21,1 в 2009 роц! [10].
Значну д1агностичну проблему представляють хвор1 з мюцево розповсюдженим раком п.к., у яких передбачаеться ттьки оперативне втручання, а також т1 хвор1, яким до операци буде проведена променева терап1я, необхщна для зменшення поширеност1 пух-лини на навколишн органи й збтьшення резектабе-льност1, що сприяе радикальности проведення наступ-ного х1рургнного лкування. У зв'язку 1з цим необхщна достов1рна ¡нформац1я про вар1анти нормальнот рент-генанатомннот картини i взаемовщношень оргашв у колоректальнш д1лянц1 [1,2,6,7,12]. Останне робить актуальним подальш1 роботи з уточнення нормальнот комп'ютерно-томографичнот анатомннот картини ко-лоректальнот д1лянц1, що необхщно для уточнення стадп пухлини ПК- ступеня поширеност1 пухлини.
У зв'язку з тим, що пор1вняльний анал1з даних КТ i МРТ за точнютю визначення стади раку прямот кишки показав, що КТ точно визначае стадю в 80%, а МРТ в 59,25% [11], метою нашого дослщження було уточнення комп'ютерно-томограф1чних особливостей стану тканин i органв малого таза на р1вн1 п.к.
Матерiали i методи дослщження
Оцшка малого таза виконувалась на сп1ральному комп'ютерному томограф! ф1рми General Electric ST-e dual з товщиною зр1зу 4мм i вщстанню м1ж зрЬами 4мм. Якщо була потреба дослщження, виконувались з бтьше др1бними зр1зами. Запис здмснювався при на-повненому сечовому м1хур1 й контрастованому тонкому кишечнику (за звичайною методикою) п1сля роз-дування товстот кишки пов1трям за допомогою апара-та Боброва до появи почуття розпирання в прямм кишц1. У ж1нок обов'язково тампонувалася п1хва.
К1льк1сть обстежених чолов1к1в (в1к в1д 34 до 73 рогав) i ж1нок (в1д 23 до 71 року) представлена у таблиц! 1. Середшй в1к: чоловшв 59,1±3,9 роки, ж1нок 51±5,0 рогав.
Таблиця.1.
\Рок1в
20- 30- 40- 50- 60- 70- усього
29 39 49 59 69 79
стать
чолов1ка - 1 1 3 3 2 10
жшки 2 2 2 4 2 12
Мал.1.Пряма кишка. 1-серозна оболонка (очеревина); 2- ампула прямоТ кишки; Э^д^дниковий канал; 4-внуmрiшнiй сфнктер заднього проходу; 5- зовнiшнiй сфнктер заднього проходу; 6- заднiй про^д; 7- вiдхiдниковий гре^нь; 8- вiдхiдниковий стовп; 9- вiдхiдникова пазуха; 10- м'яз пiднiмаючий задшй прохiд; 11- поперечна складка прямо!' кишки; 12- слизова оболонка; 1Э- м'язова оболонка.
Том №14, № 5-6 2010 р.
Пряма кишка е юнцевим вдазком товстого кишечника, (Рис.1). У ПКвидтяють двi основних частини: тазову й промежину - довжина 2,5-3см. Межа мiж та-зовим i промежиним вiддiлами проходить у мюц при-крiплення м'яза, що пщжмае заднiй прохiд. Тазова ча-стина розташована вище дiафрагми таза, а промежи-на - нижче останньоТ. У тазовiй частинi видiляють ампулу - найбтьш широку частину п.к.- довжина 89см i надампулярну частину, покриту очеревиною, що е продовженням сигмовидноТ кишки - довжина 3,54см. Ампула дiлиться на три вщдти: нижньо-, серед-ньо- i верхньоампулярний. На рiвнi нижньоампуляр-ного вiддiлу в чоловiкiв попероду вщ ПК розташову-ються мембранозна частина сечiвника й задня пове-рхня сечового мiхура, передмiхурова залоза, а в жшок - нижня частина тхви. На рiвнi середньоампулярного вщдту розташованi в жiнок - середина тхви, у чоло-втв - насiннi пухирцi й ампули ам'явиносного протоку. На рiвнi верхньомапулярного вiддiлу в жiнок розташована матка. У чолов^в верхньомапулярний вщ-дiл розташований на рiвнi сечового мiхура. Верхня межа прямоТ кишки розташовуеться на рiвнi проксимального краю III крижового хребця й на цьому рiвнi вона iз трьох сторш покрита очеревиною. На рiвнi IV крижового хребця очеревина покривае ттьки перед-ню частину ПК дистальнiше в чоловтв очеревина переходить на сечовий мiхур (ехсауайо регИопе! гес1оуе81са1в8), а в жшок на матку (задню дугласову заглибину), а на шшому протязi ПКпозбавлена очере-винного покриву.
Стiнка ПКскладаеться зi слизовоТ оболонки, пщ-слизового шару й м'язовоТ оболонки [4,5,7,9]. Навколо ПК е тонкий шар жировоТ ^тковини, власна фасцiя охоплюе також i передмiхурову залозу або шийку матки, якi вiддiленi вщ п. к. апоневрозом Денонвiлье . По заджй поверхнi ПК мiж властно фасцiею ПК (фасцiя Амюса) i окiстям е тонкий жировий прошарок, потiм фасцiя Вальдейера - Пирогова, пщ якою розташовуеться передне крижове венозне сплетення (Рис. 2) [5,8].
Рис.2. Периректальна фаси^я [схема по Grabbe E. at al., 1983]
Фронтальний (А) i акаальний (Б) зрiзи малого таза: 1- просв^ прямо!' кишки; 2- сечовий Mixyp; 3- матка; 4- периректальна ^тковина; 5- м'язова стшка прямо!' кишки; 6-периректальна фас^я; 7- параректа-льний прос^р; 8- м'яз, що пiднiмаe заджй прохiд; 9-черевна порожнина; 10- субперитонеальний прос^р; 11- iшиоректальнi ямки.
Пряма кишка (надампулярна й ампулярна частини) лежить на переджй поверхж крижа майже по се-реджй лшп'. Ï! дiаметр змшюеться вiд 4 до 7см (на рiв-нi ректосигмо!'дной частини поперечник - 3,5-5,0см, верхньоампулярного вщдту - 5,5-6,5см, середньоампулярного вщдту - 5-7см), довжина не бтьше 15см. У сагитальжй площинi ПК утворить вщповщно криви-знi крижа вигин спочатку в напрямку попереду назад (flexura sacralis), потiм позаду наперед ( flexura perinealis). Останнiй вигин вщповщае положенню тре-тього кишкового гнiта. На тiм же рiвнi ПК робить вигин i у фронтальна площинi, i утворюе кут, вщкритий вправо.
М,язовi шари ПК продставлеж внутрiшнiм цирку-лярним шаром i потужним зовнiшнiм поздовжнiм шаром. В дтянц переходу сигмовидно!' кишки в пряму зовжшжй поздовжжй м'язовий шар рiвномiрно розпо-дтяеться по всiй окружностi п. к., а тени зникають.
На вiдстанi 3-4см вiд вiдхiдникового отвору кть-цеподiбнi м,язовi волокна, що утворять внутршжй сфiнктер (мимовiльний), потовщують стiнку кишки до 0, 9-1 см. На вщстаж 10см вщ вiдхiдникового отвору кiльцеподiбнi м'язи утворять ще одне стовщення стш-ки за рахунок m. sphincter ani tertias, що утворюе ми-мовiльний сфiнктер. Внутрiшнiй гладкий м'язовий сфь нктер оточений у виглядi кiльця зовнiшнiм сфiнктером m. sphincter ani externus (поперечно-смугастий м'яз, що утворюе довтьний сфшктер (висотою 3см i тов-щиною-0, 8-1,5см), що складаеться iз трьох частин -глибоко'!, поверхнево'!, пщшмрно!'. М'язовi волокна пщшфно! частини перехрещуються спереду вщ зад-нього проходу й прикршлюються до шкiри, що оточуе заджй прохiд. Поверхнева частина зовжшнього сфш-ктера бере початок вщ сухожильного центра проме-жини й прикршлюеться до куприка, попереду в чоловь кiв зливаеться з цибулинне-печеристим м'язом, а в жшок з м'язом, що стискае тхву. На рiвнi верхнього краю глибоко! частини зовжшнього сфшктера в стшку ПК впл^аються волокна м'яза, що пщжмае заджй прохщ m. levator ani. Ця частина '!!' називаеться пубо-ректальним м'язом, нiжки якого починаються вiд лоб-кових кiсток i перехрещуються за ПК Пубертатний м'яз, верхжй край зовжшнього сфшктера й внутршжй сфiнктер утворять аноректальне ктьце [4,5].
Слизувата оболонка ПК в ампуляржй частини фо-рмуе 2-3 поперечж складки, що мають гвинтоподiбний хiд. У задньому прохiдному каналi утвориться 8-10 поздовжнiх складок - вiдхiдниковi стовпи, основу яких становить гладко м'язова й сполучна тканини. Погли-блення мiж вiдхiдниковими стовпами (пазухи) утво-рюють прямокишечно вщхщникову лiнiю. У слизовiй оболонцi розташовуються одиночж лiмфо!'днi вузлики й сальж залози. На границi слизувато! оболонки й шфи е потовi залози й волосяж цибулини. У пщсли-зовому шарi е геморощальж вени. Бтя ПК розташовуються у фас^альжй капсулi параректальна кттко-вина з регюнальними лiмфатичними вузлами (рис. 3) [6,5, 8].
Рис. 3. Лiмфатичнi вузли на piBHi середньоампу-лярного Biddmy прямоТкишки [схема за Меллер Т.Б., Райф
С.., 2009] 1- nodi limphatici lumbalis; 2 - n. limphatici iliaci communes; 3-3- n. limphatici rectales; 4 - n. limphatici sacrales; 5-5- n. limphatici iliaci externi 6 -n. limphatici juxtaintestinales;
7-n. limphatici paracolicae..
Лiмфогенне метастазування. Вщ верхых 2/3 ПК метастази по лiмфатичних шляхах поширюються на-гору в лiмфовузли, розташован уздовж верхньот пря-мокишковот артерп й бтя кореня нижнiх брижових судин i вiд них у парааортальн заочеревиннi лiмфо-вузли. Вiд нижньоампулярнот частини метастази по лiмфатичних шляхах поширюються в параректальн лiмфовузли, що лежать по ходу середых i нижнiх прямокишкових артерiй i вщ них у групу ппогастраль-них лiмфатичних вузлiв. Вiд анального вщдту ПК лн мфа вiдтiкаe в параректальн лiмфовузли, розташо-ванi уздовж нижых прямокишкових артерiй i в групу ппогастральних лiмфовузлiв, а також паховостегновi лiмфовузли [3,4,9].
У нормi лiмфатичнi вузли на КТ або не виды, або представлен утвореннями м'якотканинот щiльностi округлот або овальнот форми розмiрами 1-5мм, якi схожi на судини в поперечному й косому перетин [6,7,11].
На комп'ютерных томограмах вивчений стан: 1-прямот кишки; 2-м'язiв таза; 3-клiтковини навколо прямот кишки; 4-периректальнот фасцп; 5-лiмфовузлфов, 6-крижi, 7-матки, 8-пiхви, 9-передмiхуровот залози, 10- насiнних пухир^в.
При вивченнi ПК оцiнювалися: товщина стшки до й пiсля роздування 17 газом; щтьнють останньот в од.Н; характер контуру: чп"кий, нечп"кий. При характеристицi м'язiв таза вивчали: щтьнють в од. Н на межi тх iз клiтковиною; характер контуру: чп"кий, не- чiткий. При оцшц клiтковини вивчалися: щiльнiсть в од. Н на межi з ПК i на серединi вщстаы мiж ПК i анатомiчними утвореннями, що оточують п.к.; наявнiсть у кпптовиы тяжiв вiд ПК до лiмфовузлiв i анатомiчних утворень. Обчислювався вiдсоток виявлення периректальнот фасцп, тт товщина й щiльнiсть в од. Н. При характке-ристицi лiмфовузлiв вивчалися тх: розмiри; щiльнiсть; ктькють; де розташованi; одиночнi або у виглядi лан-цюжка. При вивченн хрестця оцiнювали: щiльнiсть кортикальнот й губчатот речовини в частинi, зверненот до прямот кишки; товщину кортикальнот пластинки й ч™сть т7 контуру.
Результати та Тх обговорення Стан прямот кишки: товщина стшки ПК до роздування повпрям 5,42±0,07мм, пюля роздування 2±0,046мм. Щiльнiсть стшки ПК пюля роздування 42±2,5од. Н. Зовышнш i внутрiшнiй контур ПК пiсля роздування в 100% рiвний i чiткий.
Стан клiтковини, що оточуе пряму кишку: на рiвнi нижньомпулярнот частини ПК контур кишки попереду зливаеться з M. levator ani (Рис. 4).
Рис.4. Обстежувана П. 68 рокв. 1-на piBHi нижньоампулярной частини ПК контур кишки попереду зливаеться з M. levator ani. 1-1- пряма кишка; 2 пiхва. 3-M. levator ani.
Щтьнють тканини в цм дтянц нерiвномiрна: в 58,8% (+35,7±4,3од. Н) i в 42,2% щтьнють негативна (-12,5±3,1од. Н) Позаду, у прост^ мiж стшкою ПК i шф-ною складкою в кишки щтьнють в 17,6% (+40,6од. Н) i в 81,2% (-66±6,8од. Н). Щтьнють на середиы простору мiж стшкою ПК i краем шкiрноТ складки в 52% (+20,2±4,3од. Н) i в 47,3% (-15,8±3,0од. Н). Тут же в 18,18% е тяжi товщиною до 1 мм при щтьносл клiтко-вини на тхньому рiвнi до (-54±17,2од. Н).
На рiвнi середньоампулярнот частини попереду щтьнють тканини в цьому вщд^ рiзна: в 25% (+35,6±12,5од. Н) i в 75% (-44,5±17,5од. Н). На сере-динi простору мiж передньою стшкою ПК i задньою поверхнею тхви або насiнних пухирцiв в 66,6% щтьнють ( +30,6 ±6,51 од. Н) i в 33,4% (-41±22,5од. Н). Позаду, у просторi мiж стiнкою ПК i шкiрною складкою у кишки щтьнють в 41,6% (+24,6од. Н) i в 58,4%(-38,1±13,0од. Н). Щтьнють на середиы простору мiж стшкою ПК i краем шкiрноТ складки в 33,3% (+21,5±4,3од. Н) i в 36,7% (-43,8±11,2од. Н). Щтьнють тканини, що безпосеродньо прилягае до стшки ПК праворуч в 100% (-75±10,2од. Н), лiворуч в 100% (-81,2±7,1од. Н). Щiльнiсть клптовини на серединi вiд-станi мiж стiнкою ПК i стiнкою таза праворуч в 100% (-121,5±9,21од. Н), лiворуч в 100% (-120,6±8,91од. Н).
На рiвнi верхньоампулярного вщдту щiльнiсть тканини, що оточуе ПК попереду в 27,2% (+30,15±6,45од. Н) i в 72,7% (-71,4±11,35). Позаду щтьнють в 9,09% (+12±2од. Н) i в 90,9% (-6,5±10,5од. Н). Праворуч i лiворуч в 100% випадкiв щтьнють тка-
Том №14. № 5-6 2010 р
нини з минусом: праворуч (-93,3±7,05од. Н) , л1воруч (-91,35±5,6од. Н).
Рис.5. Обстежувана П. 68 рою в. 1-ланцюжокл1мфовузл1в.
2-тяж навколо прямоТ кишки в периректальнй штковин, бльше виражен1 позаду до куприка й попероду;
3- середньоампулярный вддл прямот кишки;
4-периректальна фасця
Тяж1 (рис.5) товщиною до 1мм на тгм кл1тковини, що оточуе ПК на р1вн1 верхньоампулярного вщдту позаду, виявлеш в 18,18% при щтьносп тканини на цьому р1вн1 (-54±17.2од. Н), праворуч в 31,8% при щ1льност1 тканини (-57,1±6,06од Н), л1воруч в 18,8% при щ1льност1 тканини (-68,2±9,6од Н). Попереду в 10 обстежених з 22 (в 45,5%) е контакт м1ж спнкою ПК I м'якими тканинами, як1 оточують попереду п.к.. На рь вн1 сеодньоампулярного в1дд1лу попереду тяж1 ви-явлен1 в 27,2% при щтьносп кл1тковини (-40±11,75од. Н,) позаду тяж1 виявлен1 в 27,2% при щ1льност1 кл1тковини (-55±5,9од. Н), праворуч в 27,27% при щ1льност1 кл1тковини (-48,5±4,59од.Н), л1-воруч в 27,2% при щ1льност1 кл1тковини (-56±4,7од. Н). На р1вн1 верхньоампулярного вщдту попереду тя-ж1 виявлен1 в 18,8% при щтьносп тканини (-81,6±8,8од. Н), позаду в 27,7% при щтьносп тканини (-52±6,4од. Н), праворуч у 18,8% (-63,6±17од. Н), ль воруч в 27,7% при щтьносп тканини (-36,0±9,1од. Н).
Фасцю (рис.5) видно на р1вн1 серодньоампулярно-го в1дд1лу в 27,27%, на р1вн1 верхньоампулярного вщ-д1лу в 13,63% випадюв. Товщина фасцп 0,198 ±0,028см при щ1льност1 тканини, на тл1 якоТ виявля-еться фасц1я в1д (+6±2,6од Н) до (-24,0±9,07од. Н).
Щ1льн1сть м'яз1в на р1вн1 прямоТ кишки на стику ¡з кл1тковиною таза: М. !еуа1ог ап на р1вн1: нижньоампу-лярного вщдту праворуч (+26±3,1од. Н), л1воруч (+21,2±2,4од. Н); на р1вн1 середньоампулярного вщдь лу праворуч (+32,0±9,0од. Н), л1воруч (+30±7,0од. Н). Щ1льн1сть М.оМига1оп8 на р1вн1: нижньоампулярного в1дд1лу праворуч (+11,2±3,1 од. Н), л1воруч (+11,2±1,3од. Н); на р1вн1 середньоампулярного вщдь лу праворуч (+22,2±2,8од. Н), л1воруч (+19,8±3,1од. Н); верхньоампулярного вщдту праворуч (+16,5±5,0од. Н), л1воруч (+21,5±5,5од. Н). М.ооооудеи8 на р1вн1: верхньоампулярного в1дд1лу праворуч (+12,5±5,0од. Н), л1воруч (+11,9±4,7од. Н); середньоампулярного вщдту праворуч (+22,1±2,8од. Н), л1воруч (+14,2±2,1од. Н); верхньомпулярного вщ-д1лу праворуч +15,5±5,0од. Н I л1воруч (+14±5,0од. Н).
Стан л1мфовузл1в: На нижньоампулярному р1вн1 праворуч I л1воруч л1мфовузли виявлен1 в 9,09%. Кь лькють - 1-2. Розм1ри: праворуч 0,27±0,02см, л1воруч
0,3±0,02см. Щ1льн1сть: праворуч +13,3±4од Н, л1воруч + 14,3±4,0од. Н. На середньомапулярном р1вн1 праворуч I л1воруч л1мфовузли виявлен1 в 13,6%. Ктькють в1д 2 до 4, в останньому випадку вони розташовува-лися у вигляд1 ланцюжка на р1вн1 середньоТ частини п1хви, а в шших випадках вони розташовувалися в ст1нки таза. Розм1ри: праворуч 0,35±0,035см, л1воруч 0,3±0,045см. Щ1льн1сть: праворуч +28,55±8,7од Н, л1-воруч +32,6±6,75од Н. (рис.5).
На верхнеампулярном р1вн1 праворуч I л1воруч ль мфовузли виявлен1 в 27,3% у ктькосп в1д 1 до 4, в останньому випадку вони розташовуються у вигляд1 ланцюжка за кишкою, одиничн розташовуються в сп-нках таза. Розм1ри: праворуч 0,335±0,029см, л1воруч
0.33.0,035см. Щ1льн1сть : праворуч +26,15±3,45од. Н, л1воруч +25,5±5,65од. Н.
Стан нас1нного пухирця й перодм1хуровоТ залози: щтьнють нас1нного пухирця в частит, що прилягае до прямоТ кишки праворуч +25,6±3,4од. Н, л1воруч +26,5±3,8од. Н. Задн1й край нас1нних пухирц1в нер1в-ний I неч1ткий за рахунок тяж1в в 60%. Щтьнють пе-редм1хуровоТ залози на меж1 1з прямою кишкою в се-родньому +28,8±3,6од. Н, вона неоднорщна в 44% -в1д +17 до +51 од. Н. Петрифкати виявлеш в 33,3% у оаб старших 54 рогав.
Стан матки й п1хви. Щ1льн1сть матки по задньому краТ в1д +24 до +74од. Н, у середньому +46,9±4,3од.Н. В 16,6% е неч1ткють I нер1внють заднього контуру матки. В 8,3% випадюв матка контактуе 1з прямою кишкою. Щ1льн1сть задньоТ ст1нки п1хви в нижн1й частит +39±4,04од.Н, у середньоТ +29,7±3,03од.Н. Задн1й край п1хви неч1ткий у нижнй частини в 25%, у серед-ньому - в 58%.
Стан крижа. Щтьнють кютки: на р1вн1 нижньоампулярного вщдту - кортикальноТ пластинки (+271±39од. Н), губчатоТ речовини (+51,5±8од. Н); середньоампулярного вщдту - кортикальноТ пластинки (+205,0±24,7од. Н), губчатоТ речовини (+120,3±23,6од.Н); верхньоампулярного вщдту - кортикальноТ пластинки (+220,7±26,1од. Н), губчатоТ речовини (+99,5±10,4од. Н). Товщина кортикальноТ пластинки й нечпжють ТТ контуру (Рис.5): на р1вн1 нижньоампулярного вщдту вщповщно - (0,2±0,02см) в 18,1%; сродньоампулярного в1дд1лу - (0,2±0,024см) в 18,1%; верхньоампулярного вщдту - (0,21 ±0,021 см) в 40%.
Висновки
1. Вщомосп про стан прямоТ кишки й навколишых ТТ тканин у норм1, отриман1 при використанн1 КТ, дають можливють правильно трактувати зм1ни в цих структурах при уточнены стадп раку прямоТ кишки.
2. З огляду на сучасн вимоги до стад1ювання зло-як1сних пухлин для правильноТ оц1нки поширеност1 пу-хлинного процесу в прям1й кишц1 та за ТТ меж1 необ-х1дне проведення КТ досл1дження оргашв малого таза.
Лiтература
1. Бойко В.В., Криворотько И.В. Рак прямой кишки, матки, яичников, предстательной железы, тератоидные опухоли малого таза // Международный медицинский журнал. -2008. - №4. - С.64- 71.
2. В.В.Бойко, И.В. Криворотько Новые виды комбинирован-
ных операций при местно распространенном раке прямой кишки // «Журнал АМН УкраТни». - 2008. - №4.-С.665-678.
3. Заремба А. Оперативная проктология. - Рига: Звайгзне,
1982. - 216с.
4. Меллер Т.Б., Райф Э. Атлас секционной анатомии чело-
века на примере КТ- и МРТ - срезов: Том II. Внутренние органы; пер с англ.; под общ. ред. проф Г.Е.Труфанова.-М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 309с.
5. Оперативная хирургия и топографическая анатомия/ Под
ред. В.В. Кованова. - М.: «Медицина»,1978. - 416с.
6. Н.К.Силантьева, А.Ф. Цыб, Б.А. Бердов и др. Компъютер-
ная томография в онкопроктологи - М.:, «Медицина», 2007. -145с.
7. Н.К. Силантьев, Б.А. Бердов, З.Н. Шавладзе, Ю.А. Попо-
ва, Т.А. Агабян. Значение компъютерной томографии в изучении рентгеновской анатомии малого таза после комбинированного лечения больных раком прямой кишки // Сибирский онкологический журнал. - №5. - 2009. -С.17-23.
8. С.П. Одарченко, В.1. ^вторак, П.Я.Овчаренко. Топографо-
анатомiчнi взаемозв'зки оргаыв малого таза пюля черев-
но-анальноТ резекцп прямоТ кишки // Онколопя. - Т.10. -№1. - 2008. - С.172 - 175.
9. Справочник по онкологии// Под ред. С.А. Шалимова, Ю.А.
Гриневича, Д.В.Мясоедова Киев: «Здоровье», 2000. -560с.
10.Федоренко З.П., Гулак Л.О., Горох Е.Л. та Ыш. Рак в Укра-Тн1. Захворюванють, смертнють, показники дiяльностi он-колопчноТ служби. Злоякюы новоутворення прямоТ кишки // Бюл. Нац. Канцер реестру - К., 2008. - №9. - С.25-27.
11. Hodgman C.G. Mac Carty R.L.,Wolff D.G. et al. Preoperative staging of rectal carcinoma by computed tomography and 0, 15 T magnetic resonance imaging // Dis. of Colon and Rec-tum.-1986.- Vol. 29. - P.446 - 450.
12. Sahani D.V., Kalva S.P.,Hamberg et al. Assessing tumor perfusion and treatment response in rectal cancer with multisection CT: initial observations //Radiology.- 2005.- Vol 234, № 3. - P. 785- 792.
Summary
COMPUTER AND TOMOGRAPHIC DATA OF THE NORMAL CONDITION OF RECTUM AND ITS SURROUNDING
STRUCTURES
V. K. Yugov, A. V. Chernobai
Key words: CT, rectum, dietary fibre, uterus, vagina, prostata gland, seminal vesicles.
The aim of the research was to find out the normal computer-tomograph anatomical picture of the rectum and the surrounding tissues. With the help of CT rectum and surrounding tissues were examined in conditionally healthy 10 men aged 59 and 12 women aged 51. Results of the research. The thickness of rectum wall before inflation is 5,42 mm, after inflation - 2 mm. Solidity of rectum wall +42 u.H. External and internal contours of rectum after inflation are always even. The solidity of cellular tissue at the front and back from rectum was both positive (from +20 to +40 u.H.) and negative (from - 12,5 to - 60 u.H.). On the right and left from rectum the solidity of cellular tissue was within limits from - 75 to -120 u.H. Strands in cellular tissue 1 mm thick were found in 18-27%, while the perirectal fascia with the thickness up to 0,198 mm in 13%. Solidity of muscles at the level of rectum was from +11 to +32 u.H.. seminal vesicles: +25 u.H., prostatic gland: from +17 to +51 u.H.. The solidity of uterus was +46u.H. and of the back wall of vagina from +29 to +39 u.H., of cortical plate of sacrum +271 u.H., of spondy substance - from +51 to +120 u.H. Ministry of Public Health of Ukraine
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava
Mamepiaл надшшов до редакцн 02.09.2010р.
