CC BY
42
органiзмi в цшому самок сшьськогосподарських тварин, як в перюд фiзiологiчних змш, так i при рiзних формах безплiддя.
Лiтература
1. Богач П. Г., Курский М. Д., Кучеренко Н. Е., Рыбальченко В. К. Структура и функция биологических мембран. Вища школа., Киев, 1981. - 336 с.
2. Казимирко В. К., Мальцев В. И., Бутылин В. Ю., Горобец Н. И. Свободнорадикальное окисление и ангиоксидангная терапия. Морион, Киев, 2004, 160 с.
3. Козлов Ю. П. Свободнорадикальное окисление липидов в биомембране в норме и патологии. Биоантиокислители. Наука, Москва, 1985, С.4-5.
4. Кольман Я, Рем К. Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. Мир, Москва, 2000, 469с.
5. Лабори А. Регуляция обменных процессов: Пер. с франц. Медицина, Москва, 1970, 384 с.
6. Строев Е. А. Биологическая химия. Высш. школа., Москва, 1986. - 479 с.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 611.34:636.598
Кущ М. М., к. вет. н., доцент © Харювська державна зооветеринарна академ1я
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОСКОП1ЧНО1 БУДОВИ КИШК1ВНИКА ГУСЕЙ
Дослгдженг особливостг ггстологгчног будови дванадцятипалог, порожньог, клубовог, слтих г прямог кишок гусей великог сгро'г породи 13 вжових груп з 1-добового до 5-ргчного вгку. Встановлено, що на тл1 вираженог гндивгдуальног г вгковог варгабельностг показники мгкроструктур кишок мають як загальнг, так г органш особливостг будови. Збгльшення або зменшення абсолютних г вгдносних морфометричних показникгв кишок з вжом вгдбуваеться не р1вном1рно, розтягнуто у вгцг - з досягненням значень дорослог птиц у 3-добовому - 1-ргчному вгцг. Найбгльшг змгни у динамгцг збгльшення мжроскотчних показникгв кишок вгдбуваються переважно до 1-м1сячного вгку. Найбгльш стабгльними макроструктурами, величина яких з вжом птиц майже не змгнюеться г не мае достовгрних вгдмгнностей мгжргзними кишками, е глибина г ширина крипт, а також щгльнгсть ворсинок. Протягом постнатального пергоду онтогенезу з 1-добового до 5-ргчного вгку для кишкгвника гусей характеры таю найбгльшг значення мжроскотчних показникгв його пгдвгддглгв: у дванадцятипалгй кишцг - щгльностг г глибини крипт, щгльностг ворсинок; у порожнгй кишцг - товщини слизовог оболонки, висоти ворсинок, щгльностг крипт, вгдношення висоти ворсинок до глибини крипт; у слтих кишках - вгдносног товщини внутр1шнього шару м'язовог оболонки; у прямш кишцг - дгаметру, товщини всгег стгнки г м'язовог оболонки, товщини м'язовог пластинки слизовог оболонки, ширини г площ1 поверхш ворсинки, ширини крипт, висоти еттелт ворсинок г крипт.
Ключов'1 слова: гуси, дванадцятипала, порожня, клубова, слгпг г пряма кишка, мгкроскопгчна будова, дисперсгйний аналгз.
УДК 611.34:636.598
Кущ Н. Н., к. вет. н., доцент
Харьковская государственная зооветеринарная академия
ОСОБЕННОСТИ МИКРОСКОПИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ КИШЕЧНИКА
ГУСЕЙ
Исследованы особенности гистологического строения двенадцатиперстной, тощей, подвздошной, слепых и прямой кишок гусей крупной серой породы 13
© Кущ М. М., 2015
75
возрастных групп с 1-суточного до 5-летнего возраста. Установлено, что на фоне выраженной индивидуальной и возрастной вариабельности показатели микроструктур кишок имеют как общие, так и органные особенности строения. Увеличение или уменьшение абсолютных и относительных морфометрических показателей кишок с возрастом происходит не равномерно, растянуто в возрасте - с достижением значений взрослой птицы в 3-суточном - 1-летнем возрасте. Наибольшие изменения в динамике увеличения микроскопических показателей кишок происходят преимущественно к 1-месячному возрасту. Наиболее стабильными микроструктурами, величина которых с возрастом птицы почти не изменяется и не имеет достоверных отличий между разными кишками, являются глубина и ширина крипт, а также плотность ворсинок. В течение постнатального периода онтогенеза с 1-суточного до 5-летнего возраста для кишечника гусей характерны такие наибольшие значения микроскопических показателей его подотделов: в двенадцатиперстной кишке - плотности и глубины крипт, плотности ворсинок; в тощей кишке - толщины слизистой оболочки, высоты ворсинок, плотности крипт, отношения высоты ворсинок к глубине крипт; в слепых кишках - относительной толщины внутреннего слоя мышечной оболочки; в прямой кишке - диаметра, толщины всей стенки и мышечной оболочки, толщины мышечной пластинки слизистой оболочки, ширины и площади поверхности ворсинки, ширины крипт, высоты эпителия ворсинок и крипт.
Ключевые слова: гуси, двенадцатиперстная, тощая, подвздошная, слепые и прямая кишка, микроскопическое строение, дисперсионный анализ.
UDC 611.34:636.598
Kushch M. M.
Kharkiv state zooveterinary academy
THE PECULIARITIES OF MICROSCOPIC STRUCTURE OF GEESE'S GUT
The peculiarities of histological structure of duodenum, jejunum, ileum, caecum and rectum of large grey breed geese 13 age groups from 1-day's to 5-years-olds have been investigated. It was established that on the background of expressed individual and age variability indicators microstructures intestines are both general and particular organ structure. Increase or decrease in absolute and relative morphometric indices guts age is not uniformly stretched in the age - the attainment of the parameters of the adult birds in the 3 daily - 1 years of age. The greatest changes in the dynamics of increase of microscopic indexes of intestines occur mainly to 1-monthly age. The most stable microstructures value with age bird hardly changes and has no significant differences between the different guts, are the depth and width of the crypts and villi density. During the postnatal ontogenesis from 1-day to 5-year-olds for intestinal geese are characterized by the highest values of microscopic parameters of its subdivisions: the duodenum - the density and depth of the crypts, villus density; in the jejunum - the thickness of the mucosa, villus height, crypt density, relations villus height to crypt depth; in the cecum - the relative thickness of the inner layer of the muscle membrane; rectum - diameter and wall thickness of the entire, tunica muscularis, thickness lamina muscularis mucosa, width and surface area of the villus, width crypt, height of villus and crypt epithelium.
Key words: geese, duodenum, jejunum, ileum, caecum and rectum, microscopic structure, analysis of variance.
Вступ. Сучасний розвиток шж!вництва вимагае детального розумшня будови оргашв травного апарату птищ, що безпосередньо забезпечуе обмш речовин i pier оргашзму. Знання структурних особливостей й фiзiологiчних закономipностей процешв травлення е основою ефективного використання коpмiв, профшактики та лшування шлунково-кишкових захворювань тварин [3].
76
Проте будова травного апарату свшсько! птищ з урахуванням видових особливостей залишаеться найменш вивченим роздшом поpiвняльно! морфологи i не дае повного уявлення щодо !х особливостей у piзнi вiковi пеpiоди [5, 6].
Вщомоси, що стосуються мшроскошчно! будови травного апарату гусей, мають не системний, фрагментарний характер, присвячеш окремим його вiддiлам [4]. Незначна кшьюсть даних лiтеpатуpи щодо особливостей пстолопчно! будови кишечника вiдобpажае недостатню розробку цього питання, що й обумовило мету дослщжень.
Матерiал i методи. Матеpiал для дослiджень вщбирали вiд 13 вiкових груп гусей велико! шро! породи 1-, 3-, 7-, 14-, 21-добового, 1-, 2-, 6-, 8-мюячного, а також 1-, 2-, 3- i 5-piчного вшу, яких утримували згiдно з ВНТ П-АПК-05.05 в умовах пташника ХДЗВА i ДППП «Роздольне» Харювсько! областi. Протягом спостережень птиця була клiнiчно здорова, одержувала стандартний повноpацiонний комбiкоpм для гусей зпдно з ДСТУ 4120-2002, мала вшьний доступ до води, влгтку користувалася пасовищем.
Для гiстологiчних дослiджень вщ 5 голiв гусей кожного вшу вщбирали шматочок середньо! дiлянки 5 шдвщдшв кишювника - дванадцятипало!, порожньо!, клубово!, слiпих i прямо! кишок, яю фiксували у 10% розчиш нейтрального фоpмалiну i заливали у парафш. Для виготовлення пpепаpатiв гiстозpiзи забарвлювали гематоксилiном i еозином, а також за Маллоpi. Пстолопчш препарати дослiджували у свiтловому мшроскош JENAMED-2. Визначення морфометричних паpаметpiв мшроструктур кишки здiйснювали на поперечних зpiзах кишок за допомогою програми Image Tools 3,6, а також окулярно! штки. Площу повеpхнi ворсинок визначали за [8], щiльнiсть ворсинок i крипт - з подальшим перерахунком на довжину 1 мм поперечного зpiзу стiнки кишки [1]. Ощнку статистично! достовipностi кiлькiсних показникiв виконували за допомогою диспеpсiйного аналiзу з визначенням кpитеpiю Фiшеpа з використанням програми Microsoft Excel. Як вщомо, на вiдмiну вiд t-кpитеpiю Стьюдента, вiн дозволяе поpiвнювати сеpеднi значення трьох та бiльше груп. Для пеpевipки вiдповiдностi значень дослiджуваних макро- i мiкpоскопiчних паpаметpiв часових вибipок нормальному закону pозподiлу визначали критерш Пгрсона X2 [2, 7].
Виконаними нами морфометричними дослiдженнями встановлено, що величина дослщжуваних показникiв стшки кишок пiд час iнтенсивного росту оргашзму i вiдповiдно кишкiвника збшьшувалася неpiвномipно, асинхронно, а iнодi, поpiвняно з попеpеднiм вiком, зменшувалася. У доросло! птищ вона коливалася навколо певних значень, то збiльшуючись, то зменшуючись, iнодi з значною ампштудою.
Враховуючи вищевикладене, з метою узагальнюючо! поpiвняльно! оцiнки величини i розвитку кожно! макро- i мiкpоскопiчно! структури кожно! кишки нами здiйснена спроба знайти показники, якi б характеризували !х протягом достатньо тривалого вшового пеpiоду - з 1-добового до 5^чного вiку. Для цього нами було визначено два показники: середнш вшовий показник - СВП i усереднений вiковий показник - УВП. СВП певно! структури кожно! кишки визначали, як середне арифметичне з величин 13 вшових певних показниюв кожно! кишки. УВП певно! структури кишювника визначали як середне арифметичне з величин 13 вшових певних показниюв структури усiх кишок. Пщ час аналiзу одержаних даних СВП конкретно! структури кожно! кишки поpiвнювали з УВП, визначаючи його вщносне значення (вщносний СВП, %). Таким чином, у нашому дослiдженнi УВП кожно!
77
певно! структуры кишювника було еталоном порiвняння для СВП певно! структуры кожно! кишки.
На нашу думку, перевагами використання даних показниюв оцiнки росту i розвитку окремих кишок птицi, що пiдвищують достовiрнiсть одержаних даних, е достатньо велика кшьюсть вiкових перiодiв - 13, а також великий вшовий дiапазон одержаних даних - вiд 1 доби до 5 роюв.
Визначення дослiджуваних показникiв частiше здiйснювали шд час найбiльш iнтенсивного перiоду росту - з 1 до 30-добового вшу, у вщ 1, 3, 7, 14, 21, 30 дiб, i менш часто у доросло! птищ, у вiцi 1, 2, 3 i 5 рокiв.
Результати дослщження. По-перше, слiд вiдмiтити, що визначення критерда Пiрсона X2 шдтвердило вiдповiднiсть значень дослiджуваних гiстологiчних параметрiв часових вибiрок закону нормального розподшу, що означае коректнiсть використання дисперсшного аналiзу для оцiнки одержаних даних.
По-друге, за результатами дисперсшного анашзу встановлеш достовiрнi вiдмiнностi показникiв мшроструктур кишок мiж собою, за винятком таких показниюв, як глибина, ширина в основi i середнiй частит крипт, а також щшьнють ворсинок. Величина цих показникiв у рiзних кишках е стабiльною, майже однаковою величиною в усiх пiдвiддiлах кишювника гусей.
Виконаними дослiдженнями встановлено, що УВП дiаметра кишок гусей ушх дослiджуваних вiкових груп дорiвнював 5,34±0,28 мм. СВП дiаметра дванадцятипало! кишки дорiвнював 6,19±0,36, порожньо! - 4,77±0,35, клубово! -5,04±0,35, слiпих - 2,87±0,26 i прямо! - 8,07±0,69 мм. Вiдносно УВП СВП кожно! кишки (вщносний СВП) вiдповiдно становив 115,92; 89,33; 94,38; 53,75 i 146,82 %. Таким чином, найменший дiаметр, у 2,16 рази менший вщ УВП, мали слiпi кишки, а найбшьший, у 1,46 рази бшьший, нiж УВП - пряма.
Середнш дiаметр кожно! з кишок вщповщав показникам доросло! птицi (1-5 роюв): дванадцятипало! - у 2-мюячному, порожньо! - 21-добовому, клубово! - 6-мiсячному, слiпих - 2-мюячному i прямо! кишки - 6-мюячному вiцi i дорiвнював вiдповiдно 7,32±0,37; 4,73±0,92; 5,57±0,13; 2,94±0,05 i 9,27±0,16 мм.
УВП товщини стiнки кишок дорiвнював 1297,11±57,87 мкм. СВП товщини спнки дванадцятипало! кишки дорiвнював 1192,09±83,59, порожньо! -1397,89±80,10, клубово! - 1259,24±133,42, слiпих - 977,17±100,20 i прямо! -1659,16±163,43 мкм. Вщносний СВП кожно! кишки вщповщно становив 91,91; 107,78; 97,09; 75,34 i 127,92 %. Таким чином, найменший дiаметр, на 24,66 % менший вщ УВП, мали слш кишки, а найбшьший, на 27,92 % бшьший, шж УВП - пряма. Середня товщина стшки кожно! з кишок вщповщала показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 14-добовому, порожньо! i клубово! - у 1-мюячному, слiпих - у 1-рiчному i прямо! кишки - у 1-мюячному вiцi i дорiвнювала вiдповiдно, 1305,59±72,92, 1550,03±128,65, 1470,06±110,81, 1337,16±95,22 i 2140,58±133,69 мкм.
УВП товщини слизово! оболонки кишок дорiвнював 928,26±37,50 мкм. СВП товщини слизово! оболонки стшки дванадцятипало! кишки дорiвнював 888,18±68,26, порожньо! - 1148,27±67,12, клубово! - 920,22±90,92, слiпих - 708,4±68,38 i прямо! -976,19±83,68 мкм. Вщносний СВП кожно! кишки вщповщно становив 95,68; 123,7; 99,13; 76,31 i 105,16 %. Таким чином, найменшу товщину слизово! оболонки, на 23,69 % меншу вщ УВП, мали слт кишки, а найбшьшу, на 23,7 % бшьше, шж УВП, порожня.
Середня товщина слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщала показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 14-добовому, порожньо! i клубово! - у 21-добовому, i клубово! - у 1-мюячному, слших - у 2-мюячному i прямо! кишки - у
78
21-добовому вщ i дорiвнювала вщповщно 1066,3±9,62, 1187,51±82,37, 883,64±42,87, 864,91±64,94 i 1118,42±79,33 мкм.
УВП товщини слизово! оболонки кишок вiдносно товщини вше! стшки дорiвнював 72,83 %. СВП вщносно! товщини слизово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював 73,64, порожньо! - 82,2, клубово! - 74,00, слiпих - 72,93 i прямо! -61,36 %. Таким чином, найменша вщносна товщина слизово! оболонки встановлена у прямш кишцi, що на 11,47 % менше вiд УВП, а найбшьша, що на 9,37 % бшьше, нiж УВП, у порожнш.
УВП товщини м'язово! оболонки кишок дорiвнював 358,27±28,70 мкм. СВП товщини стшки дванадцятипало! кишки дорiвнював 293,67±19,58, порожньо! -230,27±25,32, клубово! - 331,54±48,36, слiпих - 261,71±34,91 i прямо! - 674,16±83,51 мкм. Вщносний СВП кожно! кишки вiдповiдно становив 81,96; 64,27; 92,53; 73,04 i 188,16 %. Таким чином, найменшу товщину м'язово! оболонки, на 35,73 % меншу вiд УВП, мали слiпi кишки, а найбiльшу, на 88,16 % бшьше, шж УВП, пряма.
Середня товщина м'язово! оболонки кожно! з кишок вщповщала показникам доросло! птищ: дванадцятипало! i порожньо! - у 21-добовому, клубово! - у 2-мюячному, клубово! - у 1-мюячному, слших i прямо! кишки - у 2-мюячому вiцi i дорiвнювала вiдповiдно, 290,17±14,34, 234,08±29,31, 447,83±4,39, 380,58±14,79 i 880,63±12,31 мкм.
Вiдповiдно, УВП товщини м'язово! оболонки кишок вщносно товщини вше! стшки дорiвнював 26,44 %. СВП вщносно! товщини м'язово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював 96,22, порожньо! - 60,78, клубово! - 95,76, ^пих - 99,43 i прямо! - 147,88 %. Таким чином, найменша вщносна товщина м'язово! оболонки встановлена у порожнш кишщ, що на 39,22 % менше вщ УВП, а найбшьша, що на 47,88 % бшьше, шж УВП, у прямш.
УВП товщини внутршнього шару м'язово! оболонки кишок дорiвнював 295,58±22,89 мкм. СВП товщини внутршнього шару м'язово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював 255,87±16,50, порожньо! - 177,70±20,46, клубово! - 272,52±36,72, слших - 230,45±30,04 i прямо! - 541,36±65,65 мкм. Вщносний СВП внутршнього шару м'язово! оболонки кожно! кишки вщповщно становив 84,61; 60,12; 92,20; 77,97 i 183,15 %. Таким чином, найменшу товщину внутршнього шару м'язово! оболонки, на 39,88 % меншу вщ УВП, мали слт кишки, а найбшьшу, на 83,15 % бшьше, шж УВП, пряма.
УВП товщини зовшшнього шару м'язово! оболонки кишок дорiвнював 62,71±6,18 мкм. СВП товщини зовшшнього шару м'язово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював 37,80±4,34, порожньо! - 52,57±5,33, клубово! - 59,23±6,98, слiпих - 31,14±5,39 i прямо! - 132,80±18,21 мкм. Вщносний СВП кожно! кишки вщповщно становив 60,28; 83,83; 94,45; 49,66 i 211,77 %. Таким чином, найменшу товщину зовшшнього шару м'язово! оболонки, на 50,34 % меншу вщ УВП, мали слш кишки, а найбшьшу, на 111,77 % бшьше, шж УВП, пряма.
УВП товщини внутршнього i зовшшнього шарiв м'язово! оболонки вщносно вше! !! товщини дорiвнював вщповщно 82,91 i 17,09 %. СВП вщносно! товщини внутршнього i зовшшнього шарiв м'язово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював вщповщно 87,55 i 12,45 %, порожньо! - 76,84 i 23,16 %, клубово! - 81,48 i 18,52 %, слших - 88,54 i 11,46 % i прямо! - 80,15 i 19,85 %. Таким чином, найменша вщносна товщина внутршнього шару вщносно товщини вше! м'язово! оболонки встановлена у порожнш кишщ, що на 7,32 % менше вщ УВП, а найбшьша, що на 6,79 % бшьше, шж УВП, у слших кишках.
79
УВП м'язово! пластинки слизово! оболонки дорiвнював 32,59±2,19 мкм. СВП м'язово! пластинки слизово! оболонки дванадцятипало! кишки дорiвнював 22,41±1,89, порожньо! - 34,86±2,77, клубово! - 45,48±4,76, слiпих - 12,73±0,85 i прямо! - 47,49±4,37 мкм. Вiдносний СВП м'язово! пластинки слизово! оболонки кожно! кишки вщповщно становив 68,76; 106,97; 139,55; 39,06 i 145,72 %. Таким чином, найменшу товщину м'язово! пластинки, на 60,94 % меншу вщ УВП, мали слiпi кишки, а найбшьшу, на 39,55 i 45,72 % бiльшу, нiж УВП, клубова i пряма.
Середня товщина м'язово! пластинки слизово! оболонки кожно! з кишок вiдповiдала показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 1-мюячному, порожньо!
- у 3-добовому, клубово! - у 14-добовому, слших - у 3-добовому, i прямо! кишки - у 1^чному вщ i дорiвнювала вiдповiдно 21,85±0,33, 21,52±1,08, 31,54±1,08, 9,14±0,42 i 69,40±3,27 мкм.
УВП товщини м'язово! пластинки вщносно товщини вше! слизово! оболонки дорiвнював 3,54 %. СВП вщносно! товщини м'язово! пластинки стшки дванадцятипало! кишки дорiвнював 2,60, порожньо! - 3,06, клубово! - 5,02, слших -2,04 i прямо! - 5,01 %. Вщносний СВП м'язово! пластинки слизово! оболонки кожно! кишки вщповщно становив 68,76; 106,97; 139,55; 39,06 i 145,72 %. Таким чином, найменша вщносна товщина м'язово! пластинки вщносно товщини слизово! оболонки встановлена у слших кишках, що на 42,37 % менше вщ УВП, а найбшьша, що на 41,81 i 41,53 % бшьше, шж УВП, у клубовш i порожнш кишках.
УВП висоти кишкових ворсинок слизово! оболонки кишок дорiвнював 672,78±28,03 мкм. СВП висоти кишкових ворсинок дванадцятипало! кишки дорiвнював 621,01±49,73, порожньо! - 870,46±36,27, клубово! - 632,70±69,12, слiпих
- 525,81±53,62 i прямо! - 713,93±62,88 мкм. Вiдносний СВП висоти кишкових ворсинок кожно! кишки вщповщно становив 92,3; 129,31; 93,94; 78,03 i 105,98 %. Таким чином, найменшу висота ворсинок, на 21,97 % меншу вщ УВП, мали слш кишки, а найбшьшу, на 29,31 % бшьшу, шж УВП, порожня.
Середня висота кишкових ворсинок слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщала показникам доросло! птищ: дванадцятипало! i порожньо! - у 14-добовому, клубово! i слших - у 1-мюячному i прямо! кишки - у 21-добовому вщ i дорiвнювала вiдповiдно 775,01±8,02, 933,50±49,34, 728,00±21,34, 601,50±1,91 i 843,03±40,31 мкм.
УВП ширини кишкових ворсинок слизово! оболонки кишок дорiвнював 114,66±4,78 мкм. СВП ширини кишкових ворсинок дванадцятипало! кишки дорiвнював 92,94±9,17, порожньо! - 100,81±8,29, клубово! - 112,85±8,41, слiпих -121,15±12,65 i прямо! - 145,54±9,32 мкм. Вщносний СВП ширини кишкових ворсинок кожно! кишки вщповщно становив 81,03; 87,89; 98,39; 105,62 i 126,89 %. Таким чином, найменшу ширину ворсинок, на 18,97 i 12,11 % меншу вщ УВП, мали дванадцятипала i порожня кишки, а найбшьшу, на 26,89 % бшьшу, шж УВП, пряма.
Щшьнють кишкових ворсинок з вшом поступово зменшувалася. УВП щшьносп кишкових ворсинок слизово! оболонки кишок дорiвнював 7,77±0,38 на 1 мм поперечного зрiзу кишки. СВП щшьносп кишкових ворсинок дванадцятипало! кишки дорiвнював 9,17±0,62, порожньо! - 7,98±0,39, клубово! - 7,87±0,72, слiпих -7,90±1,35 i прямо! - 5,96±0,77. Вiдносний СВП щiльностi кишкових ворсинок кожно! кишки вщповщно становив 118,02; 102,70; 101,29; 101,67 i 76,71 %. Таким чином, щшьнють ворсинок у напрямку вщ дванадцятипало! до прямо! кишки поступово зменшувалася i в останнш була в 1,54 раза меншою, шж у першш. Найменша щiльнiсть ворсинок, на 23,29 % менша вщ УВП, була у прямш кишцi, а найбшьша -
80
на 18,02 %, шж УВП, у дванадцятипалш. У порожнш, клубовш i ^пих кишках щшьнють ворсинок була майже однаковою, на рiвнi УВП кишечника.
Середнiй показник щiльностi кишкових ворсинок слизово! оболонки кожно! з кишок вiдповiдав показникам доросло! птицi: дванадцятипало! - у 2-мюячному, порожньо! - у 1-мюячному, клубово! - у 2-мiсячному, ^пих - у 14-добовому i прямо! кишки - у 7-добовому вщ i дорiвнювала вiдповiдно 8,28±0,31, 7,52±0,31, 6,68±0,71, 6,51±0,50 i 5,90±0,34 на 1 мм.
УВП висоти епiтелiального шару кишкових ворсинок слизово! оболонки кишок дорiвнював 22,88±0,87 мкм. СВП висоти ештелда ворсинок дванадцятипало! кишки дорiвнював 20,21±1,93, порожньо! - 18,44±1,00, клубово! - 25,78±2,19, слших - 23,81±1,91 i прямо! - 26,15±1,73 мкм. Вiдносний СВП ештелда кишкових ворсинок кожно! кишки вщповщно становив 88,33; 80,59; 112,67; 104,06 i 114,29 %. Найменша висота ештелда ворсинок, на 19,41 i 11,67 % менша вщ УВП, була у порожнш i дванадцятипалш кишках, а найбшьша - на 12,67 i 14,18 % бшьша, шж УВП, у клубовiй i прямiй кишках.
Середнiй показник висоти ештелда ворсинок слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщав показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 6-мюячному, порожньо! - у 7-добовому, клубово! - у 21-добовому, слших - у 8-мюячному i прямо! кишки - у 6-мюячному вiцi i дорiвнювала вiдповiдно, 24,82±2,81, 18,55±0,51, 25,05±1,13, 25,20±2,75 i 31,38±0,63 мкм.
УВП глибини крипт слизово! оболонки кишок дорiвнював 193,02±8,30 мкм. СВП глибини крипт дванадцятипало! кишки дорiвнював 212,02±17,78, порожньо! -200,82±18,88, клубово! - 202,23±16,56, слiпих - 153,67± i прямо! - 196,35±18,00 мкм. Середнш показник глибини крипт слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщав показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 1-мюячному, порожньо! i клубово! -у 21-добовому, слших - у 8-мюячному i прямо! кишки - у 14-добовому вщ i дорiвнювала вiдповiдно, 238,39±7,71, 200,37±20,34, 212,50±8,34, 204,50±10,50 i 203,25±20,62 мкм.
Вiдносний СВП глибини крипт кожно! кишки вщповщно становив 109,84; 104,04; 104,78; 79,64 i 101,76 %. Найменша глибини крипт, на 20,36 % менша вщ УВП, була у слших кишках, а найбшьша - на 9,84 % бшьша, шж УВП, у дванадцятипалш кишщ. Таким чином, УВП глибини крипт у чотирьох кишках з п'яти мае майже однакову величину, i лише в слших кишках е меншим у середньому на 25 %.
Щшьнють крипт, як i ворсинок з вшом поступово зменшувалася. УВП щшьносп крипт слизово! оболонки кишок дорiвнював 18,99±0,49 на 1 мм поперечного зрiзу кишки. СВП щшьносп крипт дванадцятипало! кишки дорiвнював 21,19±0,50, порожньо! - 21,25±1,00, клубово! - 17,75±0,75, слiпих - 16,72±1,15 i прямо! - 18,06±1,38. Середнiй показник щшьносп крипт слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщав показникам доросло! птищ: дванадцятипало! i порожньо! кишки у 21-добовому, порожньо! - у 7-добовому, слших - у 30-добовому i прямо! кишки - у 21-добовому вщ i дорiвнювала вiдповiдно, 21,63± 1,11, 20,07±2,15, 21,45±1,82, 15,23±1,34 i 19,33±0,42 на 1 мм.
Вщносний СВП щiльностi крипт кожно! кишки вщповщно становив 111,59; 111,90; 92,47; 88,05 i 95,01 %. Таким чином, найменша щшьнють крипт, на 11,95 % менша вщ УВП, була у слших кишках, а найбшьша - на 11,59 i 11,90 % бшьше, шж УВП, у дванадцятипалш i порожнш кишках.
Ширина середньо! частини крипт була приблизно постшною величиною протягом всього перюду спостережень, збшьшившись лише з 1 по 3 добу. УВП ширини середньо! частини крипт слизово! оболонки кишок дорiвнював
81
37,55±0,96 мкм. СВП ширини крипт дванадцятипало! кишки дорiвнював 37,99±1,52, порожньо! - 39,19±2,47, клубово! - 37,25±1,80, слiпих - 33,83±1,72 i прямо! -39,47±2,84.
Вiдносний СВП ширини крипт кожно! кишки вiдповiдно становив 101,17; 104,37; 99,20; 90,09 i 105,11 %. Таким чином, найменша ширина крипт, на 9,91 % менша вщ УВП, була у слших кишках, а найбшьша - на 5,11 i 4,37 % бшьше, шж УВП, у прямш i порожнiй кишках.
Вiдношення висоти ворсинок до глибини крипт коливалося протягом всього перiоду спостережень у вшх кишках навколо певних величин. УВП вщношення висоти ворсинок до глибини крипт кишок дорiвнював 3,80±0,21. СВП вiдношення висоти ворсинок до глибини крипт дванадцятипало! кишки дорiвнював 2,94±0,16, порожньо! -5,80±0,68, клубово! - 3,08±0,21, слiпих - 3,67±0,37 i прямо! - 3,51±0,13. Вщносний СВП вiдношення висоти ворсинок до глибини крипт кожно! кишки вщповщно становив 77,37; 152,63; 81,05; 96,58 i 92,37 %. Найменше вщношення висоти ворсинок до глибини крипт, на 22,63 i 18,95 % менше вщ УВП, були у дванадцятипалш i клубовiй кишках, а найбшьше - на 52,63 % бшьше, шж УВП, у порожнш кишцi.
УВП висоти епiтелiального шару кишкових крипт слизово! оболонки кишок дорiвнював 19,68±0,58 мкм, що було на 16,26 % менше, шж УВП ештелда кишкових ворсинок. СВП висоти ештелда крипт дванадцятипало! кишки дорiвнював 17,86±0,57, порожньо! - 17,87±0,60, клубово! - 18,96±0,59, слiпих - 21,22±2,30 i прямо! - 22,47±1,14 мкм. Середнiй показник висоти ештелда крипт слизово! оболонки кожно! з кишок вщповщав показникам доросло! птищ: дванадцятипало! - у 14-добовому, порожньо! i клубово! - у 21-добовому, слiпих - у 14-добовому i прямо! кишки - у 7-добовому вiцi i дорiвнювала вiдповiдно 18,65±0,61, 18,13±5,54, 18,62±0,22, 16,65±0,97 i 18,80±2,30 мкм.
Вiдносний СВП епiтелiю кишкових крипт кожно! кишки вщповщно становив 90,75; 90,80; 96,34; 107,83 i 114,18 %. Найменша висота ештелда ворсинок, на 9,25 i 9,20 % менша вщ УВП, була у дванадцятипалш i порожнш кишках, а найбшьша - на 14,18 % бшьша, шж УВП, у прямш кишках. Таким чином, висота ештелда крипт поступово збшьшувалася у напрямку вщ дванадцятипало! до прямо! кишки.
Висновки.
1. Використання запропонованих показниюв - середнього вшового показника - СВП i усередненого вшового показника - УВП дало можливють дати узагальнюючу порiвняльну оцiнку величин структур рiзних кишок гусей протягом достатньо тривалого перiоду онтогенезу - з 1-добового до 5-рiчного вшу.
2. Збшьшення або зменшення абсолютних лiнiйних i вiдносних морфометричних показниюв мшроструктур кишок гусей з вшом вiдбуваегься не рiвномiрно, асинхронно, розтягнуто у вщ - з досягненням значень доросло! птицi у 3-добовому - 1-рiчному вiцi.
3. Найбiльшi змiни у динамiцi збiльшення або зменшення мшроскошчних показникiв кишок гусей вщбуваються переважно до 1 -мюячного вiку.
4. Найбiльш стабiльними мшроструктурами кишкiвника, що з вiком птищ майже не змiнюються i за результатами дисперсшного аналiзу не мають достовiрних вiдмiнностей мiж рiзними кишками, е глибина i ширина крипт, а також щшьшсть ворсинок.
5. Протягом постнатального перюду онтогенезу гусей з 1-добового до 5^чного вшу для кишювника характернi такi максимальш i мiнiмальнi значення його пщвщдшв:
82
• дванадцятипала кишка мае найбiльшi показники щшьност i глибини крипт, щшьносп ворсинок, найменшi показники ширини i площi поверхш ворсинки, вщношення висоти ворсинок до глибини крипт, висоти ештелда крипт;
• порожня кишка мае найбiльшi показники товщини слизово! оболонки, висоти ворсинок, щшьносп крипт (разом з дванадцятипалою кишкою), вiдношення висоти ворсинок до глибини крипт, найменшi показники товщини м'язово! оболонки, висоти епiтелiю крипт (разом з дванадцятипалою кишкою), висоти ештелда ворсинок.
• клубова кишка мае найбiльшi показники вщносно! товщини м'язово! пластинки слизово! оболонки;
• слт кишки мають найбiльшi показники вщносно! товщини внутрiшнього шару м'язово! оболонки, найменшi показники дiаметру, товщини стшки, товщини слизово! оболонки, висоти ворсинок, щшьносп i глибини крипт, ширини крипт, абсолютно! i вщносно! товщини м'язово! пластинки слизово! оболонки;
• пряма кишка мае найбiльшi показники дiаметру, товщини вше! стшки i м'язово! оболонки, абсолютно! i вщносно! товщини м'язово! пластинки слизово! оболонки, ширини i площi поверхш ворсинки, ширини крипт, висоти ештелда ворсинок i крипт, найменшi показники щшьносп ворсинок.
Перспективи подальших дослщжень. Перспективним е дослщження корелятивних зв'язюв особливостей будови мiкроструктур кишкiвника зi специфiчними функцiями кожно! кишки. Наукове i практичне значення мае порiвняльна видова оцiнка розвитку гiстологiчних структур кишювника у iнших видiв птищ.
Лiтература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия: руководство / Г. Г. Автандилов. - М. : Медицина, 1990. - 384 с.
2. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика / В. Е. Гмурман. - М.: Высшая школа, 2004. - 479 с.
3. Дюмин М. С. Возрастная морфология тела и кишечника гусей переяславской породы от 1- до 120-суточного возраста : автореф. дис. ... канд. биол. наук / М. С. Дюмин. - Иваново, 2012. - 21 с.
4. Ноговицина Е. А. Возрастная морфология кишечника гусей в норме и при введении в рацион Вермикулита / Е. А. Ноговицина // «Ученые записки» Казанской государственной академии ветеринарной медицины. - Казань, 2006. - Т. 188. - С. 121—125.
5. Бобылев А. К. Возрастные изменения морфологии кишечника и застенных желез гусей / А. К. Бобылев, В. Ф. Вракин // Морфология и хирургия в практической ветеринарии и медицине. - Оренбург, 1999. - С. 30—32.
6. Возрастные морфометрические изменения кишечника кур / Е. А. Исаенков, Ю. С. Довбня, М. В. Волкова, А. Б. Козлов, Г. С. Тимофеева // Труды Кубанского гос. агр. унив-та. - 2010. - № 1 (22). - С. 115—117.
7. Плохинский Н. А. Биометрия / Н. А. Плохинский. - М. : Изд-во Московского университета, 1970. - 366 с.
8. Iji P. A. Body and intestinal growth of broiler chicks on a commercial starter diet. 1. Intestinal weight and mucosal development / P. A. Iji, A. Saki, D. R. Tivey // Br. Poult. Sci. - 2001. - Vol. 42. P. 505-513.
Стаття надшшла до редакцИ 8.09.2015
83
