CC BY
20
ЩДСУМОК
При наявносп особливо тяжкого, двобiчного, iнтерстицiйного перебiгу «пневмони», некутру-вано! лихоманки на тлi абсолютно! тмфопенн, неефективностi традицшно! антибютикотерапи, складностi дiагностики сторожкiсть лiкаря повинна бути спрямована на пошук iмунодефi-цитного стану й обов'язкового проведення обсте-ження такого хворого на наявнють В1Л-шфекци. У такш ситуаци на допомогу лiкаревi повинш
стати: по-перше, прижиттева верифiкацiя збуд-ника з обов'язковою специфiчною окраскою за Пмзе для виявлення Pneumocystis carini; подруге, дiагностичнi лаборатори, необхiднi для дослiдження кровi та бронхоальвеолярного лава-жу i точного виявлення збудника: по-трете, призначення специфiчноl замiсть емшрично! те-рапи для скоршого одужання хворого.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Перцева Т.О., Богацька К.£., Попович Я.В. Аналiз тяжкостi перебпу негосштально! nHeBMOHii' на стацiонарному етат //Мистецтво л^вання. - 2005. -№1 (017). - С. 6 - 10
2. Про затвердження шструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспецифiчнi захворювання легень: Наказ МОЗ Украни №499 вщ 28 жовтня 2003 року. - Кив, 2003
3. Про удосконалення добровiльного консульту-вання i тестування на ВIЛ-iнфекцiю: Наказ МОЗ Украни №415 вiд 19.08.2005. - Ки1в, 2005
4. Рекалова Е. Микозы в пульмонологии //Doctor. - 2004. - №2.- С. 46-51
5. Шмелев Е.И. Дифференциальная диагностика интерстициальных болезней легких//СошШит Medi-cum.- 2003. - Т. 5, №4. - С. 176 - 181
6. Щербшська А. М. Медичш аспекти проблеми В1Л/СН1Д в Украш // Мистецтво лiкування. - 2006. -№2 (028). - С. 26-30
I
♦
7. Ambrosino N., Scano G. Dyspnoea and its measurement // Breath. - 2004.- Vol. 1, N 2. - P. 101 -106
8. Deborah F. Talkington, Ken B. Waites Pulmonary Syndromes, Pathogenesis, and Epidemiology of Human Mycoplasma pneumoniae Infections //Emerging Infections. - 2001.- N 5. - P. 57 - 75
9. www-medlib. med. utah.edu/ WebPath/ webpath.html // Медiа-енцнк^опедм The General and Systemic Patology / By Edward C., Klatt M.D. - U.S. 2004
10. http://www.aidsalliance.kiev.ua/ cgi-bin/ index. cgi? url=/ ru/library/statistics/index.htm
11.
http://www.newsprom.ru/news/119652965746520.shtml0 1.12.2007
12. http://dndz.dp.ua/news/06m.shtmT/02
13. http://pulmonology. webarena.ru/ pneumonia/ pulmonology-0098.shtm
УДК616.832-004-036:616.89-008.45/.48
В.М. Школьник, О.М. Бараненко, О.1. Кальбус
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра неврологИ та офтальмологи (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Школьник)
КОГН1ТИВН1 ТА ДЕПРЕСИВН1 ПОРУШЕННЯ В КЛ1НЩ1 РОЗС1ЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Ключовi слова: розаяний склероз, когнтивнi функцИ] депреая Key word: multiple sclerosis, cognitive functions, depression
Резюме. У 37 больных с достоверным рассеянным склерозом (РС) с легким и умеренным двигательным дефицитом (до 5 баллов по ЕБББ) проведена оценка когнитивных функций по ММБЕ и уровня депрессии по шкале Бека. Нарушения когнитивных функций выявлены у 67,5%, а депрессивные расстройства - у 51% обследованных. Зарегистрирована достоверная связь когнитивных нарушений с выраженностью двигательного дефицита. По данным исследования показано, что когнитивные нарушения при РС определяются в первые 5 лет болезни более чем у половины больных, а депрессивные расстройства - более чем у 1/3. Выявлено, что умеренная и выраженная депрессия при РС коррелирует с более выраженными когнитивными нарушениями. Рекомендована диагностика и последующая коррекция депрессивных нарушений у больных с РС с целью минимизации когнитивных расстройств и оптимизации лечения.
Summary. In 37 patients with confirmed multiple sclerosis (MS) with a mild and moderate motion deficit (up to 5 points by EDSS scale), cognitive functions by MMSE scale and the level of depression by Back scale were evaluated. Disorders of cognitive functions were revealed in 67,5%, depressive disorders in 51% of the examined patients. An authentic link between cognitive disorders and intensity of motion deficit was registered. Research results show that cognitive disorders in case of MS are revealed during the first five years of the disease course in more than 50% ofpatients, and depressive disorders - in more than 1/3 of patients. It was revealed that moderate and marked depression in MS correlates with more intensive cognitive disorders. Diagnostics and further correction of depressive disorders is recommended with the aim to minimize cognitive impairments and to optimize treatment of MS patients.
В останш роки у зв'язку з покращенням д> агностики та лшування розшяного склерозу (РС), збшьшенням питомо! ваги нетяжких хворих все бшьше уваги прид^еться порушенням у них когштивних функцш (КФ). [1] За даними лгге-ратури, 40-60% хворих мають когштивш пору-шення (КП), яю порушують якють життя iнодi навггь у бшьшш мiрi, шж фiзичний недуг [1, 2] Деяю автори вщзначають когштивш порушення вже на раншх стащях РС. На думку Шмидт Т.Е., вираженють КП не завжди корелюе 3i ступенем рухового дефщиту. [3] Окрiм порушень КФ, у 58% пащенпв рееструеться депрешя, вираже-нiсть яко! корелюе з тривалютю хвороби та тяжкiстю швалщизаци [2, 4]. Вищезазначенi порушення в психiчнiй сферi помiтно усклад-нють перебiг хвороби, знижують працездатнiсть хворих, обмежують 1хн1 соцiальнi контакти, знижують ефективнють лiкування [1, 4, 5].
Метою нашо! роботи була ощнка вираженостi когнiтивних та депресивних порушень при РС, а також впливу депреси на стан КФ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Щд нашим спостереженням знаходилось 37 хворих iз достовiрним РС (за критерiями W.I. McDonald, 2005), якi проходили обстеження в умовах невролопчного вщдшення №1 Дншро-петровсько! обласно! клшчно! лiкарнi iм. 1.1.Ме-чникова та невролопчного вщдшення мюько! клшчно! лшарш №16 м.Днiпропетровськ. Серед-нiй вш хворих склав 34,5±1,7 року, з них 20 жшок та 17 чоловтв. Середнiй вiк початку хвороби - 27,5±1,9 року, при цьому у 8 хворих РС дебютував до 20 рокв, а у 2 - шсля 40 роюв. Тривалiсть хвороби склала в середньому 7,0±0,8 року. Ступiнь вираженосп функцiональних порушень оцiнювався за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS). О^м дослщження невролопчного статусу, хворим було проведено вивчення стану КФ за допомогою шкали MiniMental State Examination (MMSE). Для ощнки впливу емощональних порушень на порушення
КФ проводилося тестування на наявнють деп-pecii (за оцiнювальною шкалою депреси Бека). YciM хворим проведено МРТ головного мозку з ощнкою кшькосп та локалiзащl вогнищ демiелi-шзацп.
Статистична обробка результатiв викону-валась i3 використанням статистично! комп'ю-терно! програми Stadia 6.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
На момент огляду вираженють рухових порушень в обстежених хворих за шкалою EDSS склала в середньому 4,35±0,42 бала i дост^рно корелювала з тривалютю хвороби. Так, при три-валост хвороби до 5 роюв неврологiчний де-фiцит склав у середньому 3,86±0,5, а при пере-бiгу бiльше 5 рокiв - 5,3±0,31 бала. Не було виявлено зв'язку рухових порушень iз вшом дебюту захворювання.
Y 25 (67,5%) хворих виявлено порушення КФ на рiвнi переддементних та деменцп легкого ступеня (рис.1), що склали за шкалою MMSE в середньому 25,08±0,58 бала ^вень переддементних порушень). Було зараестровано помiрний зв'язок мiж вираженютю неврологiчного деф> циту та КП. Y хворих iз руховими порушеннями до 5 балiв за EDSS КП склали в середньому 26,1±0,69 бала, а бшьше 5 - 23,6±0,9 бала за шкалою MMSE. Не виявлено достовiрного зв'язку мiж ступенем зниження КФ та тривалютю хвороби. Так, при тривалосп хвороби до 5 роюв вираженють КП склала за MMSE 26,1±0,9 бала, а бшьше 5 роюв - 24,3±0,7 бала вщповщно. При цьому КП виявлено у 11 з 19 пащенпв, що хвордать до 5 роюв (переддементнi КП - у 4 хворих, деменщя легкого ступеня - у 7 хворих) i у 14 з 18 хвоих, що хвордать бiльше 5 рокiв (переддементш КП - 10 хворих, деменщя легкого ступеня - у 4 хворих). Y 3 (8,1%) пащенпв вщзначалися переддементш КП та легка деменщя при легких (2 бали за шкалою EDSS) рухових порушеннях, при цьому у бшьшост обстежених хворих при невролопчному дефщит менше 3
09/ Том XIV/1
37
батв за EDSS КП не реееструвалися. Цей факт тдтверджуе вплив на вираженiсть когнiтивного дефекту не тшьки тривалостi хвороби i рухових порушень, але i, ймовiрно, локатзаци вогнищ демiелшiзащl, преморбiду та конституцп пащен-та. Вiдмiнностей у вираженосп КП за статтю (жшки - 25,2±0,6 бала, чоловiки - 25,0±0,5 бала,
при середнiй тривалосп хвороби - 7,3±0,9 та 6,1±1,1 року вiдповiдно), вiку дебюту захворю-вання (до 25 рокiв - 25,3±1,3; 25 та бiльше роюв - 25,3±1,4 бала вiдповiдно), а також вшу на момент обстеження (до 25 роюв - 25±1,2; 25 i бiльше рокiв - 25,4±1,1 року вiдповiдно) вияв-лено не було.
вщсутш nорушенняnереддементнi пор. деменцiя легка i
пом
Рис. 1. Когштивш порушення у хворих на РС
Депресивш порушення виявлено у 19 (51%) обстежених. При цьому у 10 хворих вщзначалася м'яка, у 3 - щмрна та у 6 - значна депреся (рис.2). Достовiрного зв'язку мiж вираженiстю депреси та тривалiстю хвороби виявлено не було, в той же час достовiрно вiдрiзнялася середня вираженiсть депреси в балах за шкалою Бека у пащенпв, що хворiють до 5 роюв i бiльше 5 рокiв: 8,1±1,1 та 13,3±1,8 вiдповiдно. Незважа-ючи на той факт, що середня виражешсть депреси у пащенпв iз руховими порушеннями до 5 батв за EDSS була дост^рно меншою (8,9±1,3
бала за Беком), шж при 5 та бшьше балах (14,1±2,1 бала за Беком), залежносн вираженостi депреси вiд ступеня рухового дефiциту виявлено не було. У хворих iз тривалiстю хвороби до 5 роюв депресивш порушення встановлено у 8 з 19, а бшьше 5 роюв - у 10 з 18 пащенпв вщ-повщно. Середня вираженiсть депреси у жiнок склала 12,1±1,1 бала, у чоловшв 11,3±09 бала за Беком вщповщно. У пацiентiв до 25 роюв показ-ник депреси в середньому вщповщав 7,0±1,1 бала, а у хворих старшого вшу - 12,1±1,3 бала за Беком вщповщно.
0,5 0,45 0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05 0
вщсутня депреая м'яка депреыя nомiрна та значна д. Рис. 2. Депресивш порушення у хворих на розмяний склероз
При анал1з1 стану КФ у залежносп вщ сту-пеня депреси було встановлено, що у пащеннв ¡з легкими депресивними порушеннями вира-женють когнпивних порушень сшввщносна з аналопчним показником у хворих без депре-сивних порушень. У той же час у груш з по-м1рною та значною депрес1ею було виявлено достов1рне попршення КФ у пор1внянт з хвори-ми з м'якою депреаею: 22,8±1,4 та 26,8±0,9 бала за MMSE вщповщно. При цьому тривалють хво-роби, р1вень рухового дефщиту в цих групах були сшввщносними.
ВИСНОВКИ
1. Виражешсть КП та депресивних порушень у хворих ¡з РС корелюе з1 ступенем рухового дефщиту та в меншш м1р1 пов'язана з тривалютю хвороби.
2. Не було виявлено залежносп когнпивних та депресивних порушень вщ стан та вшу дебюта хвороби.
3. КП в перш1 5 роюв хвороби встановлено у 25 ¡з 37 обстежених хворих.
4. У пащеннв ¡з пом1рною та значною депрес1ею вщзначаються бшьш виражет КП, шж у пащеннв ¡з м'якою депрес1ею та без не1. При ощнщ КФ у хворих ¡з РС з метою об'ектив1заци ютинних КП необхщно виключити депресивш порушення, що викликають псевдокогштивш порушення.
5. Виявлення депреси в обстежених хворих ¡з РС дозволяе констатувати ll внесок у когш-тивт порушення, а також коригувати депресивш порушення вже на раншх ставдях хвороби, що може шдвищити ефективнють реабштаци.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алексеева Т.Г., Бойко А.Н., Гусев Е.И. Спектр нейропсихологи-ческих изменений при рассеянном склерозе // Журнал неврологии и психиатрии. - 2006. - № 12. - С. 11-18.
2. Комплексный подход к оценке когнитивной и эмоционально-личностной сфер у больных рассеянным склерозом / Алексеева Т.Г., Ениколопова Е.В., Садальская Е.В. и др. // Журнал неврологии и психиатрии. Приложение 1. Рассеянный склероз. - 2002. -С. 20-25.
3. Шмидт Т.Е. Когнитивные нарушения и попыт-
ки их коррекции при рассеянном склерозе // Журнал неврологии и психиатрии. - 2005. - № 9. - С. 54-56.
4. Cognitive dysfunction in multiple sclerosis. I. Frequency, patterns and prediction / Rao S.M., Leo G.J., Bernadin L., Unverzagt F. // Neurology. - 1991. - Vol. 41. - P. 692-696.
5. Is cognitive complaint a marker of cognitive impairment in early replasing-remitting multiple sclerosis? / Boudineau M., Deloire M., Bonnet M. et al. // Multiple sclerosis. - 2003. - N 1. - P. 133.
♦
УДК 616-053.2/.4-036.83:37.018.3
Ю.К. Больбот, О. В. Клименко, Т.А. Бордш, С.Ю. Калашшкова
ПОРУШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ВИХОВАНЦ1В 1НТЕРНАТНОГО ЗАКЛАДУ РАННЬОГО В1КУ ТА МОЖЛИВОСТ1 IX РЕАБ1Л1ТАЩ1
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра госттальног nediampii №2 та неонатологИ (зав. - д. мед. н., проф. Ю.К. Больбот)
Ключовi слова: дти, позбавленi материнско'1' опки, стан здоров'я, iмунiтет, iнтерферони, анаферон дитячий
Key words: children deprived of parents' trusteeship, a state of health, immunity, interferons, children's Anaferon
Резюме. В статье приводятся данные показателей здоровья воспитанников дома ребенка. У большинства детей на фоне неблагоприятных перинатальных факторов выявлена патология ЦНС, задержка физического и психо-моторного развития, врожденные пороки. Одна из причин частых осложненных ОРВИу воспитанников дома ребенка -это недостаточность интерфероногенеза. Представлены основные направления реабилитации нарушений состояния здоровья воспитанников дома ребенка, в том числе результаты изучения профилактической эффективности анаферона детского, применение которого позволило повысить уровень ИФН-у более чем в два раза, снизить частоту острых респираторных инфекций в 1,8 раза, уменьшить частоту осложнений и среднюю длительность одного эпизода ОРВИ в 1,3 раза.
09/ Том XIV/1
39
