CC BY
9
О. I. Ястремський
д-р екон. наук,
ДННУ «ÀKadeMÏn фтансового управлтня», м. Kuïe КЛЮЧОВ1 ТА ЕФЕКТИВН1 ВИДИ EKOHOMI4HOÏ ДШЛЬНОСТ! УКРАШИ
Актуальнiсть дослiдження. Згiдно з джерелом [1] важливим е обГрунтування ступешв впливовостi сек-TopiB (галузей, видiв eK0H0Mi4H0i дiяльностi) в еконо-мiцi 6С, тому що них мае акцентуватися eкономiчна полiтика. У даному ,цжeрeлi мiститься опис двох етатв дослiджeння галузей нацiональних економж i 6С: на першому визначаеться ступiнь впливовостi, на другому — зщйснюеться !х цетальний аналiз.
Зцiйснeння нагальних реформ в Укра!ш вимагае ретельного структурного аналiзу нащонально! еконо-мiки, визначення прiоритeтiв. Тому ранжування галузей народного госпоцарства Укра!ни за рiзними кри-тeрiями е актуальним.
Аналiз дотичних публжацш. Одним з пiцхоцiв до класифжащ! галузей е визначення «ключових», прямо, зворотно, слабо орiентованих галузей. Термш «клю-човЬ> недарма взятий в лапки. Це е калькою перекладу з англшсько! 'key industries'. На думку автора вдалшим аналогом був би термш «важю» галузь Однак для кра-щого порiвняння тексив буде використана калька, проте в лапках. Класифжащя i тeхнологiя розрахунюв запропонована досить давно [2], проте й наразi вико-ристовуеться, зокрема, в аналiзi мiжгалузeво! струк-тури eкономiки Польщi [3], Казахстану [4] Ошибка! Источник ссылки не найден..
Подiбнi дослщження нагальнi для Укра!ни.
Мета i новизна роботи.
Метою пропоновано! статтi е:
— визначення «ключових» галузей, галузей з прямим, оберненим впливами для eкономiки Укра!ни;
— розробка ново! методики класифжащ! галузей за впливами випусюв на юнцеве використання;
— використання попередньо! методики для Укра-
!ни;
— порiвняння вщомо! та пропоновано! методик.
Досягнення цих цшей мiстить елементи новизни.
«КлючовЬ» галузi економiки, галузi з прямим впли-
вом на економжу, галузi з оберненим впливом. 1дея кла-сифiкацi! «ключових» галузей базуеться на штерпрета-щ! матрищ повних витрат в моцeлi Леонтьева. Нехай bij — коeфiцiент повних витрат галузi i на юнцеве використання галузi j, тобто, е елементом матрищ (Я — Л)-1, де A — матриця прямих витрат. Тощ сума Xj bij показуе насюльки збшьшиться валовий випуск галузi i за умови одиничного збшьшення юнцевого використання усiх галузей; аналопчно Х; Ьу показуе збшьшення сумарного валового випуску усiх галузей при одиничному збшьшент юнцевого споживання га-лузi j .
1ндекс
отримав назву шдексу зворотного впливу галузi j на всю економжу1.
1ндекс
' — 1
прямого впливу всieI економiки на галузь ¿.
Якщо ВЬ] >1, то галузь називаеться галуззю iз си-льним оберненим впливом уае! економiки на галузь, якщо >1, то галузь називаеться галуззю iз сильним прямим впливом2 на всю економ^.
В цитованих роботах запроваджена така класифь кащя галузей:
1) «ключовi» галузi — БЬ, БЬ > 1;
2) галузi з прямим впливом — БЬ > 1, БЬ <1;
3) галузi iз оберненим впливом — БЬ < 1, БЬ >1;
4) галузi зi слабим впливом — БЬ < 1, БЬ < 1.
Ус термши мають сприйматися iз застережен-
нями. Про «ключовЬ» галузi вже згадувалося, тому автор залишае цей термш в лапках. Термш «прямий» i «обернений» впливи можуть трактуватися неоднозначно, якщо не визначити в дiадi «економiка — галузь» орieнтацiю. В згаданих роботах «економжа ^ галузь» трактуеться як прямий вплив, «галузь ^ еконо-мiка» як обернений.
Варто тдкреслити, що йдеться про впливи юн-цевого попиту на валовi випуски. Отже, «впливовiсть» галузi залежить вщ матрицi повних витрат. Отже, «ключовЬ» галузi — характеристика витратних галузей. Кращими аналогами термiнiв «ключовЬ» i «зi слабим впливом» були б «важю» i «легю» галузi. Проте, в данiй публжащ! автор дотримуватиметься перекладiв «ка-льок» для зручнiшого порiвняння по кра1нами.
Результати розрахункiв по УкраIнi за матерiалами «Таблицi «витрати-випуск» за 2016 р. в розрiзi 42 ВЕД [5] представлеш в табл. 1 (стовпчики БЬ, БЬ) i рис. 1.
Таким чином, «ключовими» е ВЕД 2, 7, 10, 12, 14, 15, 18, 22. Близьким до «ключово!» е ВЕД 1. ВЕД прямого впливу е 3, 26, 25, 32, 33. ВЕД зворотного впливу е 24, 13, 8, 19, 5, 17, 23, 16, 11, 21, 9, 29, 20 (впорядковано за величиною БЬ), ВЕД зi слабою орь ентащею е 42, 39, 35, 40, 28, 6, 38, 41, 5, 30, 36, 4, 34.
Розрахунки в стовпчиках БЬ, БЬ демонструють впливи юнцевого використання на випуски. Це вщпо-вщае основному сценарда використання моделi В. Леонтьева [6, 7], а саме: як змшять галузевi випуску за змши вектору юнцевого використання:
Дх = (Я — Л)_1Ду?
Вгорi використаш позначення: Дх, Д у — вектори змш вiдповiдно випускiв i юнцевого використання галузей; А — матриця прямих витрат.
Розглянемо класифжащю галузей за впливами випусюв на юнцеве використання. Вщомим е сцена-рш: як змiниться юнцеве використання за умови змш галузевих випусюв? А саме:
Ду = (Е— Л)Дх.
Backward linked oriented industries.
! Forward linked oriented industries.
Таблиця 1
Вщносш впливовост ВЕД Украши
у ^ X X ^ у
Номер позицп в джерелi [5] Скорочена назва1 ЕЬ (економжа ^ ВЕД) ВЬ (економжа ^ ВЕД) ЕЬЕи (економжа ^ ВЕД) ВЬШ (економжа ^ ВЕД)
1 Сшьське господарство 1.0883 0.9812 0.6192 1.0704
2 Вугыля2 1.3758 1.0614 0.2954 0.9020
3 Нафта, газ 2.2159 0.6768 -0.7892 1.7223
4 Руди 0.9421 0.9913 1.4874 1.0328
5 Продукта харчування 0.5791 1.2513 1.7387 0.4581
6 Текстиль 0.5332 0.8933 1.8756 1.2373
7 Деревина, пашр, пол1граф1я 1.0990 1.2902 0.6398 0.5571
8 Кокс 0.6977 1.2977 1.9901 0.3001
9 Нафтопереробка 0.9805 1.0663 1.0526 0.3587
10 Х1м1я 2.1516 1.2980 -0.9603 0.2921
11 Фармацевтика 0.8422 1.1146 1.0095 0.7610
12 Гума, пластмаси 1.2324 1.4812 0.4717 0.3814
13 Неметалева мiнеральна продукдiя 0.9155 1.3100 1.1191 0.4238
14 Металурпя 2.1126 1.3308 -1.5006 0.3722
15 Металев1 продукц1я, кр1м машино-будування 1.0844 1.3329 0.8089 0.5607
16 Комп'ютери, елекгронiка, оптика 0.8909 1.1352 0.9269 0.7267
17 Електричне устаткування 0.5145 1.2228 2.1148 0.7244
18 1нш1 машини 1.4261 1.1740 -0.2428 0.7738
19 Автотранспортнi засоби 0.6483 1.2813 1.7041 0.5897
20 Iншi транспортнi засоби 0.4427 1.0137 2.2688 1.0162
21 Меблi 0.7514 1.0837 1.5397 0.8837
22 Постачання електроенергп, газу... 2.3606 1.0554 -1.8727 0.7572
23 Водопостачання 0.5584 1.1522 2.0642 0.6964
24 Будiвництво 0.7989 1.3455 1.3793 0.5168
25 Торгiвля 2.8445 0.8425 -3.1491 1.2133
26 Транспорт 1.4100 0.9050 0.0411 1.1224
27 Пошта 0.4430 0.6989 2.2272 1.6003
28 Харчування 0.5068 0.8963 2.0776 1.2025
29 Видавнича дiяльнiсть 0.8054 1.0538 1.1845 0.8378
30 Телекомушкацп 0.6890 0.7670 1.4731 1.3495
31 Програмування, iнформацiйнi по-слуги 0.8737 0.8211 1.0942 1.1976
32 Фшансова i страхова дiяльнiсть 1.4377 0.7022 0.2525 1.4760
33 Операцп з нерухомютю 1.3222 0.6424 0.2834 1.7219
34 Право, облж... 0.9696 0.8850 1.0739 1.0840
35 Науковi дослщження i розробки 0.4677 0.7368 2.1856 1.5585
36 Реклама... 0.7007 0.7756 1.7320 1.3485
37 Адмiнiстративне обслуговування 0.8198 0.8575 1.3195 1.2237
38 Державне управлшня, оборона 0.5405 0.6979 2.0450 1.7181
39 Освiта 0.4488 0.6600 2.2075 1.6916
40 Охорона здоров'я 0.4844 0.7648 2.1260 1.4777
41 Мистецтво, спорт, розваги, вщпо-чинок 0.5523 0.7484 1.7888 1.4529
42 Iншi послуги 0.4421 0.7044 2.2969 1.6086
середне 1 1 1 1
мш 0.4421 0.6424 -3.1491 0.2921
максимум 2.8445 1.4812 2.2969 1.7223
варiацiя 2.4024 0.8388 5.4460 1.4301
стандартне вщхилення 0.5857 0.2393 1.2293 0.4499
1 Повш назви в джерелi [5].
2 Видшення БоЫ вiдноситься до «ключових» галузей.
BL
1,5 1,4 1,3 1,2 1,1 1 0,9 0,8 0,7 0,6
■ 12
▲ 24 Л 7 ■ 14
Aa1# ■ 7 ■ 10
4 23 A1 ■ 6 18
A A 21 i A 29J 20 9 ■ 2 ■ 22
41 т 6
28 ® 6 ~ £ О 3Г Оз: 34 • • 25
35 £ >С404^ 36 л 32 32
О 27 38 39 • 33 • 3
0,5
1,5
2,5
FL
Рис. 2. Мапа галузей (eudie eKOHOMÍHHOi дiяльносmi) за ступенем впливу прямих i зворотних впливiв (символ ■ означав «ключовЬ» rany3Í, • — rany3i прямого впливу, ▲ — зворотного впливу, о — iншi (слабого впливу), ◊ — НДР (35), освгга (39))
Якщо yci rany3Í збшьшують випуск на одиницю, то змша кшцевого використання гaлузi i становить:
ДУ; = £у(<% - ai^
де Sij — символ Кронекера, дорiвнюe 1, якщо i = j та нулю в протилежному випадку.
Середне збшьшення кшцевого використання по всiм галузям становитиме: -ЦгуС^гу — Я;у), де n — кль-юсть галузей. Отже, коефщент
FLFUi = т
ZijiSij-au)
(1)
показуе наскьльки змша кшцевого використання га-луз1 i переважае вщповщний усереднений показник по шшим галузям.
Запроваджений показник назвемо коефщентом прямого впливу змш в випусках вс1е! економ1ки на кшцеве використання галуз1, або скорочено — коеф1-щентом прямого впливу на кшцеве використання1.
Аналопчно запровацжуеться коефщ1ент зворотного впливу галуз1 на кшцеве використання ус1е! еко-номжи (BLFU2):
BLFU; = -
li(Si]-aij)
(2)
Вш показуе наскьльки переважае сумарне кшцеве використання внаслщок збiльшення на одиницю ви-пуску гaлузi j аналопчний усереднений показник по всiм галузям.
Отже, маемо в розпорядженш чотири типи кое-фiцieнтiв: FL, BL, FLFU, BLFU. Можна твердити, що за умови продуктивносп матриц A коефщенти FL, BL е додатними. Це випливае з того, що за ще! умови ко-жен коефiцieнт мaтрицi повних витрат (Е — Л)-1 е до-дaтнiм. I це дшсно так, оскшьки автору невщомий жо-ден мгжгалузевий баланс кра!ни, де цього не справ-джувалося. Зокрема, i мaтрицi повних витрат для Ук-ра!ни для вах роив обстеження е додатними.
Достатньою умовою продуктивносп е нерiвнiсть X¡ Я;у < 1 для вах j. Хоча умова не е необхщною, вона також виконуеться для ветх вщомих автору баланетв кра!н, зокрема, i для Укра!ни. Звiдси випливае додат-нiсть чисельника (2), а отже i знаменниюв (1),
(2). Отже, можна твердити про те, що BLFU > 0. Що стосуеться, коефщента FLFU, то вш може бути i вщ'емним. Про це свщчить можливють вiд'eмного значення кшцевого використання для деяких галузей. Баланси багатьох кра!н свiдчaть про це, зокрема, i Ук-ра!ни. Наприклад, збшьшення випусюв усiх галузей може призвести до зменшення кшцевого використання деяких. Ц простi факти свiдчaть про необхщ-нiсть врахування системностi нащонально! економiки, що вiдобрaжae модель В. Леонтьева.
Ц зауваження дають додаткове бачення для кое-фiцieнтa BLFU. Його чисельник можна штерпретувати як рiвень продуктивностi гaлузi, а сам коефщент як вiдносну продуктивнiсть гaлузi до вете! економiки. Отже, BLFU можна трактувати як вiдносну продук-тивнiсть гaлузi.
1 A6peBiaTypa FLFU запроваджена для зручшшого порiвняння з FL (Forward Linkage). Англшською FLFU означае Forward Linkage on Final Use.
2 Абревiатура Backward Linkage on Final Use.
0
1
2
3
Табл. 1 мютить результати розрахунюв коефщ-eнтiв ВЬЕи, БЬБи за матерiалами м1жгалузевого балансу Укра!ни за 2016 р. в розрiзi 42 видiв економiчноl
дiяльностi (ВЕД) [5]. Рис. 2 дае уяву про топологiю повшстю ефективних, ефективних прямого, зворот-ного впливiв, слабо ефективних ВЕД.
-3 БЬРЫ □ 3 ■ 3 3 32 •ё839 2
□ 25 1,5 1,5 ■ 3; ■ 26 ■ 1 1 • 3! • 34 ё • 4 3« 36 $7 • 4 1* 40 6 28 • 2
О 22 О 1< 3 О 2 О О0 : А 29 Ч41 5 А А 21 А 19 24 ^217
< > 14 0 10 0,5 0,5 0 С 12 ¿913 А 5 А 8
,5 - 3 -2 ,5 - 2 -1 ,5 - 1 -0 ,5 0 0 511 5 2 5 РЬРи
Рис. 3. ВЕД повшстю ефективт (•), ефективт прямого, зворотного впливу (▲, ■), слабо ефективт (о), з вiд'eмною ефективтстю прямого впливу (0), ефективт зворотного з вiд'eмна ефективтсть прямого впливу (□)
Деяю результати були передбачуваними, деяю — ш, i вимагають коментарiв.
Коефiцieнти БЬ, БЬ характеризуюсь ВЕД з по-гляду витрат, ЕЬЕи, БЬБи — результативность 1нту!ти-вно зрозумшо, що змiни в парах (БЬ, БЬБЩ, (БЬ, БЬБЦ) е рiзноспрямованi, осюльки витратнiсть змен-шуе продукгивнiсть i навпаки. Аналiз табл. 1 свщчить, що монотонно спадаючi залежностi вщсутнь Напри-клад, ВЕД 32, 18 мають показники витратностi БЬ
(1.4377, 1.4261) i результативностi ЕЬПГ (0.2525, -0.2428). Тобто для ВЕД 18 показники витратност i результативностi одночасно меншi, ан1ж для ВЕД 32.
Рис. 3 i 4 демонструють вiдсутнiсть монотонно! залежностi, проте наявшсть стiйко! статистично! зале-жностi м1ж показниками вiдносних витратностi i результативность Аналопчна картина спостерiгаeться для показниюв зворотного впливу ВЕД на нащона-льну економiку.
РЬРУ
3,0 2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0 -0,5 1 -1,0 -1,5 -2,0 -2,5 -3,0 -3,5
3,0
у = -2,0676х + 3,0676\ -^ = 0,9705
Рис. 4. Корелящя мiж ступенями витратностi (БЬ) i результативностi (ЕЬЕи) для ВЕД Украши
Рис. 5. Кореляця мiж показниками вiдносно'i виmраmносmi БЬ i результативностi БЬБи з огляду зворотного впливу ВЕД на нацональну економжу Украши
Таким чином, «ключовими» е ВЕД 2, 7, 10, 12, 14, 15, 18, 22. Близьким до «ключово!» е ВЕД 1. ВЕД прямого впливу е 3, 26, 25, 32, 33. ВЕД зворотного впливу е 24, 13, 8, 19, 5, 17, 23, 16, 11, 21, 9, 29, 20 (впорядковано за величиною БЬ), ВЕД зi слабою орь ентащею е 42, 39, 35, 40, 28, 6, 38, 41, 5, 30, 36, 4, 34.
Використовуючи запроваджеш показники можна дати таю означення:
■ повшстю ефективш ВЕД (БЬБи, БЬБи > 1);
■ ефективш ВЕД прямого впливу (БЬБи > 1, БЬБи < 1);
■ ефективш ВЕД зворотного впливу (БЬБи < 1, БЬПТ > 1);
■ ВЕД зi слабою ефектившстю (0 < БЬт < 1, БЬБи < 1);
■ ВЕД з вщ'емною ефектившстю прямого впливу БЬГи < 0.
Тополопя ВЕД згщно iз запровадженою класифь кащею наведена в табл. 2.
Таблиця 2
Класифкашя ВЕД за впливами кшцевого використання на випуски, випусыв на кшцеве використання
Класифiкацiя ВЕД
Повнiстю ефективнi, слаба 4, 6, 27, 30, 31, 34-
орieнтацiя 42
Пряма ефективнiсть, зворо- 5, 8, 9, 13, 17, 19,
тна орieнтацiя 24, 29
Зворотна ефективнiсть, 1, 3, 25, 26, 32, 33
пряма орieнтацiя
Слаба ефектившсть, ключовi 2, 12, 15
галузi
Слаба ефектившсть, зворотна 16
орieнтацiя
Вiд'eмна пряма ефектившсть, 10, 14, 18, 22
ключовi
Вiд'eмна пряма ефективнiсть, зворотна ефектившсть, пряма 3, 25
орieнтацiя
Найбшьш несподiваним результатом розрахунюв е вщ'емна пряма ефективнiсть i зворотна ефектившсть ВЕД 3 «Вугшля», 25 «Торпвля».
Висновки I пропозицп
1. Загальна економiчна проблема Укра!на — ви-сока частка промгжного споживання в загальному ви-пуску (близько 60%), вщповщно, невисока — додано! вартоси (40%) [8]. Для порiвняння в США, Польщi цi показники складають вiдповiдно 40 та 60%. Змен-шення частки промгжного споживання е значним ресурсом економiчного зростання економiки Укра!ни.
2. Останне можливе за умов ефективних реформ. Реформи мають брати до уваги прямi i зворотнi зв'язки м1ж ВЕД, юнцевим використанням, випус-ками.
3. У сучаснш економiчнiй лiтературi наявна недо-оцiнка показника «випуск». В основному акцентуеться увага на ВВП. Занятють, навантаження на довюлля напряму визначаеться саме випуском. Також випуск е агрегатом ршень менеджменту.
4. Наявний прогрес у висвиленш структури на-цюнально! економiки Укра!ни Державною службою статистики. Зокрема, оприлюднюеться матриця пря-мих витрат. Бажано також публiкувати матрицю пря-мих витрат, поповнити Таблицю витрати — випуск стовпчиком «юнцеве використання», чарункою ВВП.
5. У пропонованш робота використаш вiдомi показники, що характеризують впливи юнцевого використання на випуски. «Ключовими» ВЕД економiки Укра!ни е «Вугшля», «Деревина, патр, полiграфiя», «Хiмiя», «Гума, пластмаси», «Металурпя», «Металева продукцiя, крiм машинобудування», «Iншi машини», «Постачання електроенергп, газу,...»1. З огляду на вщ-новнi впливи юнцевого використання на випуски (ос-новний сценарiй використання моделi В. Леонтьева) щ ВЕД е найвагомшими.
6. Якщо розглядати сценарп впливу випусюв на юнцеве використання, то найефективншими ВЕД е «Харчування», «Телекомушкацп», «Програмування,
1 Назви скороченi.
шформацшш послуги», «Право, облж...» НДР, «Адм1-шстративне обслуговування», «Державне управлшня, оборона», «Освгга», «Охорона зцоров'я», «Мистецтво, спорт, розваги, вщпочинок», «1нш1 послуги». Ц ВЕД е вицами з високою часткою додано! вартость
7. Наявш галуз1 з прямою неефектившстю, тобто, збшьшення випусюв вс1х ВЕД призвоцить до змен-шення !х юнцевого використання. Серед цих ВЕД: 3 «Нафта, газ», 10 «Х1м1я», 14 «Металурпя», 18 «1нш1 машини», 22 «Постачання електроенергИ, газу,.».
8. Серед перел1чених ВЕД галуз1 3 «Нафта, газ», 25 «Торпвля» мають зворотну ефектившсть юнцевого випуску на економ1ку.
9. Серед напрям1в подальшого розвитку досл1-дження варто зазначити:
■ Використання сценарда академжа В.М. Глуш-кова [9] анал1зу м1жгалузево! модел1 для оцшки впливовосп коефщенпв прямих витрат. Зазна-чений сценарш передбачае вивчення реакцИ економ1ки на змшу вщносних прямих витрат.
■ Стохастичний анал1з ступешв впливовосп ВЕД з використанням апарату, запропонованому у джерел1 [8].
Список використано! лiтератури
1. European Commission: 2007, Implementing the new methodology for product market and sector monitoring: Results of a first sector screening, Commission Staff Working Document, SEC (2007) 1517, Brussels. Accompanying document to the Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, A single market for 21st century Europe, C0M(2007) 724 final.
2. Rasmussen, P. N. (1956). Studies in Inter-Sectoral Relations. Amsterdam: North-Holland.
3. Gurgul Henryk, M. P., Key Sector Analysis: A Case of the Transited Polish Economy. Managing Global Transitions, Volume 3, No 1, 2005. URL: http://www.fm-kp.si/zalozba/ISSN/1581-6311/3_095- 111.pdf.
4. Umed Temursho. Backward and forward linkages and key sectors in the Kazakhstan economy (Final report). Joint government of Kazakhstan and Asian development bank knowledge and experience exchange program. — 2016. — 74 p. URL: https://www.adb.org/sites/de-fault/files/project-documents/47110/47110-001-dpta-en_2.pdf.
5. Таблиц "витрати — випуск Укра!ни в основних цшах": стат. зб. 2016. URL: www.ukrstat.gov.ua.
6. Wassily W. Leontief. The Structure of American Economy, 1919-1939: An Empirical Application of Equilibrium Analysis. — Oxford University Press; 2Rev Ed edition (1951). 282 p.
7. Horowitz K. J., Planting M.A. Concepts and Methods of the Input-Output Accounts. Bureau of Economic Analysis (BEA), U.S. Department of Commerce. 2006, updated 2009 — 1-206 pp.
8. Yastremskii O. Input-output chessboard of uncertainty. Cybernetics and System Analysis, 2019 (in progress).
9. Глушков В.М. ДИСПЛАН — новая технология планирования. Управляющие системы и машины. 1980. №6. С. 5-11.
References
1. European Commission: 2007, Implementing the new methodology for product market and sector monitoring: Results of a first sector screening, Commission Staff Working Document, SEC (2007) 1517, Brussels. Accompanying document to the Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions, A single market for 21st century Europe, COM(2007) 724 final.
2. Rasmussen, P. N. (1956). Studies in Inter-Sectoral Relations. Amsterdam: North-Holland.
3. Gurgul Henryk, M. P. (2005). Key Sector Analysis: A Case of the Transited Polish Economy. Managing Global Transitions, Vol. 3, No 1. Retrieved from http://www.fm-kp.si/zalozba/ISSN/1581-6311/3_095- 111.pdf.
4. Umed Temursho. (2016). Backward and forward linkages and key sectors in the Kazakhstan economy (Final report). Joint government of Kazakhstan and Asian development bank knowledge and experience exchange program. Retrieved from https://www.adb.org/sites/de-fault/files/project-documents/47110/47110-001-dpta-en_2.pdf.
5. Tablytsi "vytraty — vypusk Ukrainy v osnovnykh tsinakh" [Tables" costs - Ukraine's output in basic prices"]. (2016). Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy Retrieved from www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
6. Wassily W. Leontief. The Structure of American Economy, 1919-1939: An Empirical Application of Equilibrium Analysis. - Oxford University Press; 2Rev Ed edition (1951). 282 p.
7. Horowitz K. J., Planting M.A. Concepts and Methods of the Input-Output Accounts. Bureau of Economic Analysis (BEA), U.S. Department of Commerce. 2006, updated 2009 — 1-206 pp.
8. Yastremskii O. Input-output chessboard of uncertainty. Cybernetics and System Analysis, 2019 (in progress).
9. Glushkov V.M. (1980). DISPLAN — novaya tekhnologiya planirovaniya [DISPLAN - new planning technology]. Upravlyayushchiye sistemy i mashiny — Control systems and machines, 6, рр. 5-11 [in Russian].
