CC BY
16
УДК339.727.22 Астр. О.1. Негрич1 -Львiвський НУш. 1вана Франка
АНАЛ1З ВПЛИВУ ОПЛАТИ ПРАЦ1, Р1ВНЯ ПОДАТК1В ТА ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ НА ПРИПЛИВ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Здшснено регресiйний аналiз погалузевого припливу прямих шоземних швес-тицiй в економжу Укра1ни. Встановлено залежнiсть мiж такими факторами, як оплата пращ найманих пращвниюв, валовий прибуток шдприемств, чист податки на ви-робництво та експорт i притоком прямих шоземних швестицш до кра!ни. А також проведено ощнку впливу як загальних чинникiв, так i специфiчних факторiв для кожно! галузi. На основi цього дослiдження можна сформувати рекомендаци щодо удосконалення механiзмiв залучення iноземних iнвестицiй та покращення швести-цшно! клiмату Укра!ни.
Ключовг слова: прямi iноземнi швестици, оплата пращ найманих пращвнигав, податки на виробництво та iмпорт, валовий прибуток, швестицшний клiмат.
Постановка проблеми. На сучасному еташ швестицп е важливим елементом у здшсненш структурно! перебудови економжи, виршенш соць альних 1 економ1чних проблем. Тому одним з основних та визначальних зав-дань державно! политики у сфер! швестицшно! д!яльносп е формування сприятливого швестицшного кшмату, який е одним з найвагомших факто-р1в, що впливають на ршення швестор!в щодо вкладення сво!х фшансових ресуршв.
Для формування д1ево! политики залучення шоземних швестицш не-обхщно врахувати фактори, як позитивно чи негативно можуть впливати на ршення шоземних швестор!в щодо катталовкладення. До таких фактор1в можна вщнести оплату пращ найманих пращвниюв, валовий прибуток шдприемств та чист податки на виробництво та експорт.
Анал1з останшх досл1джень та публжацш. Проблему залучення шо-земних швестицш дослщжено у працях багатьох науковщв, зокрема, серед впчизняних можна видшити таких, як Т.П. Самойлова, П.В. Матв1енко, Ю.М. Правик. До закордонних вчених, що вивчали особливосп поведшки шоземних швестор!в та зм1ну потоюв прямих шоземних швестицш залежно вщ р1зних фактор1в, можна вщнести Р. Пая, С. Контесш, А. Вейнберга та П. Ларса. Вони намагалися зрозумгга природу прямих шоземних швестицш та сформувати правильну стратепю !х залучення, але недостатньо дослщже-ним ! вартим уваги е питання впливу р1зних фактор1в на приплив шоземного кашталу.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Забезпечення сприятливого швестицшного ктмату залишаеться питанням стратепчно! важливосп для Укра!ни, вщ реал!зацп якого залежать сощально-економ!чна динамжа, ефектившсть залучення у свгговий подш пращ, можливосп модершзацп на цш основ! нацюнально! економ!ки та багато !ншого [1].
На сьогодш немае едино! модел^ яка могла б пояснити причину основних потоюв швестицшних ресуршв, спрогнозувати повед!нку та пояснити мотивацп !ноземних !нвестор!в. Саме тому, ощнюючи вплив таких фактор!в,
1 Наук. кер1вник: проф. 1.М. Грабинський, д-р екон. наук
як оплата пращ найманих пращвниюв, валовий прибуток тдприемств та чис-тi податки на виробництво та експорт, можна побудувати модель, яка певним чином пояснювала б мотиви шоземних iнвесторiв щодо вкладень капiталу в укра!нську економiку.
Доречною у цьому випадку буде логарифмiчно-лiнiйна динамiчна модель для моделювання припливу прямих шоземних швестицш до основних галузей укра1нсько1 економiки за 2002-2011 рр.
Одним iз найважливiших показниюв розвитку економiки е валовий внутрiшнiй продукт [2]. Основними складовими валового внутршнього продукту за доходами е валова додана вартють; оплата пращ найманих пращвниюв; чисп податки на виробництво та iмпорт та валовий прибуток, змшаний доход.
Валова додана вартють мiстить у собi первинш доходи, що створю-ються учасниками виробництва i розподiляються мiж ними. Для економжи загалом результати вимiрюються випуском товарiв i послуг та валовим внут-рiшнiм продуктом у ринкових щнах, для секторiв i видiв економiчноl дiяль-ностi - випуском в основних щнах i валовою доданою вартiстю [3].
Оплата пращ найманих пращвниюв - це винагорода в грошовш та на-туральнш формах (оцiнена у грошовому вираженш), яку власник або уповно-важений ним орган виплачуе працiвниковi за роботу, виконану у звггному пе-рiодi резидентним пiдприемством, незалежно вiд того, е данi пращвники резидентами чи нерезидентами. Оплата пращ обчислюеться на пiдставi нарахо-ваних сум i мiстить фактичш та умовнi внески на сощальне страхування [3].
Чистi податки на виробництво та iмпорт - це податки, як справляють-ся пропорцшно кiлькостi або вартостi товарiв i послуг, вироблених, реалiзо-ваних або iмпортованих виробничою одиницею-резидентом. До них вщно-сять податок на додану вартiсть, акцизний збiр, iмпортнi та експортш мита, податок з реклами, готельний збiр, единий податок на тдприемницьку дiяль-нiсть, збiр на розвиток виноградарства, садiвництва i хмелярства, митш збо-ри, вiдрахування вщ плати за транзит природного газу, нафти та амiаку через територт Укра1ни тощо [3].
Валовий прибуток - загальна сума прибутку, отримана тдприемством вiд тдприемницько! дiяльностi. Визначаеться як рiзниця мiж чистим доходом i собiвартiстю ще! продукцп. Величина прибутку, визначена на основi товарно1 продукцп, збiгаеться з величиною прибутку, визначеною на основi валово! продукцп, ощнено! за фактичними щнами 11 реалiзацil. З суми валового прибутку тдприемство сплачуе податки, вщсотки за кредити, ренту, штрафи тощо. З вирахуванням цих витрат у розпорядженш пiдприемства за-лишаеться чистий прибуток, який використовують для розширення вироб-ництва (фонд нагромадження), утворення фондiв матерiального стимулюван-ня, страхових i резервних фондiв та iн. [3].
Проаналiзувавши всi наведенi вище (складовi валового внутршнього продукту) визначення можна спробувати встановити певну залежнiсть мiж припливом прямих шоземних швестицш та кожним iз цих показниюв.
Для цього було проведено економетричне дослщження в програмi Eviews, а саме: здшснено регресiйний аналiз впливу таких факторiв, як опла-
та пpaцi найманих пpaцiвникiв; валовий пpибyток, змшаний доход; чиcтi по-датки на виpобництво та iмпоpт; валова додана вapтicть (незaлежнi змiннi) на пpиплив пpямих iноземних iнвеcтицiй за 2002-2011 pp. (залежна змшна).
Розглянемо модель для панельних даних, яка дае змогу змоделювати пpиплив пpямих шоземних iнвеcтицiй до основних гaлyзей у^ашсь^ еко-номiки за оcтaннiх 10 pокiв.
Як piзнi об'екти pозглядaeмо обсяг пpямих iноземних iнвеcтицiй y 9 основних галузях yкpaïнcькоï економжи, а саме: ciльcьке гоcподapcтво, мисливство та люове гоcподapcтво; добyвнa ^омисловють; обpобнa ^омис-ловicть; виpобництво та pозподiлення електpоенеpгiï, гaзy та води; бyдiвниц-тво; оптова i pоздpiбнa тоpгiвля; тоpгiвля тpaнcпоpтними засобами; послуги з pемонтy; тpaнcпоpт; оcвiтa; охоpонa здоpов'я та cоцiaльнa допомога; iншi ви-ди економiчноï дiяльноcтi ^яльнють готелiв та pеcтоpaнiв; фiнaнcовa дiяль-нicть; опеpaцiï з неpyхомicтю, оpендa, iнжинipинг, послуги та кyльтypa, cпоpт) [4]. Bибipкa охоплюе пеpiод з 2002 по 2011 p. включно.
Оскшьки piзнi гaлyзi економiки мають piзний обсяг i кожна мае cвоï оcобливоcтi, то у моделi для уникнення гетеpеpоcкедacтичноcтi похибок вap-то викоpиcтaти зважений метод найменших квaдpaтiв для панельних даних.
Результати дослщження зведено у табл. 1.
Табл. 1. Логaрифмiчно-лiнiйнa duHaMÍ4Ha модель
Змiннi Коефiцieнт t-статис-тика ^t^ipmc^ похибки
C -0,064 -0,147 0,883
Оплата щ>ащ найманих пpaцiвникiв -0,107 -2,047 0,051
Baловий ^^уток, змшаний дохiд 0,272 2,616 0,011
Baловий ^^уток, змiшaний дохщ за попе-pеднiй piк 0,280 2,070 0,042
Обсяг ПП за попеpеднiй piк 0,661 10,36 0,000
Чиста податки на виpобництво та i^i^ -0,142 -2,158 0,048
Обсяг П11 в дiяльнicть готелiв та pеcтоpaнiв 0,321 2,247 0,028
Baловa додана вapтicть -0,262 -1,539 0,129
R2 = 0,9907; снегов. R2 = 0,9885; F-статистика = 463,3625; DW = 1,9980; Prob (F-statistic) = 0,000. Ця модель дае змогу:
1) виявити та оцшити вплив загальних чинникiв, яю дiють на пpиплив ш-вестицп в кожну гaлyзi однаково.
2) оцшити piзний вплив cпецифiчних фaктоpiв для кожноï гaлyзi. Bpaховyючи даш з табл. 1, можна cфоpмyвaти piвняння pегpеciï:
log (INV) = - 0,064-0,107 ■ log (OP) + 0,272 ■ log (VP) + 0,28 ■ log (VP (-1)) +
(-0,147) (-2,047*) (2,616**) (2,070*)
+ 0,661 ■ log (IN (-1)) - 0,142 ■ log (POD) + 0,321 ■ log (IN_HOT) -
(10,36**) (-2,158*) (2,247**)
- 0,262 ■ log (VDV (-1)), (1)
(-1,539)
де: INV - обсяг прямих шоземних швестицш (млн дол. США); OP - оплата пращ найманих пращвниюв (млн дол. США); VP - валовий прибуток, змша-ний дохщ; VP (-1) - валовий прибуток, змшаний дохщ за попереднiй piK (млн дол. США); IN (-1) - обсяг прямих шоземних швестицш за попереднш рж (млн дол. США); POD - чист податки на виробництво та iмпоpт (млн дол. США); IN_HOT - обсяг прямих шоземних швестицш у дiяльнiсть готе-лiв та pестоpанiв (млн дол. США); VDV (-1) - валова додана вартють (млн дол. США).
У дужках подано t-статистики Стьюдента паpаметpiв моделi, якi вико-ристовуються для тестування значущостi впливу вибраних фактоpiв на швестицш Двома зipочками (**) позначають статистичну значущють паpаметpiв з iмовipнiстю похибки на piвнi 1 %. Одна зipочка (*) - значущiсть з iмовipнiс-тю похибки на piвнi 5 %. Без зipочок подаються даш малозначущi.
Аналiз статистик Стьюдента вказуе на те, що практично вс змiннi, а саме: оплата пращ найманих пращвниюв; валовий прибуток, змшаний дохщ; валовий прибуток, змiшаний дохщ за попеpеднiй piк; обсяг прямих шоземних швестицш за попереднш рж; чист податки на виробництво та iмпоpт та обсяг прямих шоземних швестицш у дiяльнiсть готелiв та ресторашв е значимими та ютотними факторами впливу на приплив прямих шоземних швестицш
Пpоаналiзувавши кожен з загальних фактоpiв впливу на обсяг шоземних швестицш, отримаемо таю висновки. Першою дослщжуваною незалеж-ною змiнною е оплата пpацi найманих пращвниюв. Коефщент цього показ-ника становить -0,107. Знак "мшус" вказуе на обернену залежнiсть, тобто як-що оплата пpацi зросте на 10 %, то обсяг швестицш впаде на 1,07 %. Про зна-чущiсть змшно! свiдчить показник t-Statistic, який становить -2,047 та Probability, що складае 0,051 (табл. 1). Ц показники вщображають значимiсть i ступiнь впливу окремо! незалежно1 змшно! на залежну. Чим вище значення t-Statistic, тим бшьшу вагу мае змiнна, i чим менше значення Probability, тим меншою е iмовipнiсть похибки i вищою значимiсть незалежно! змшно!.
Наступною змiнною е валовий прибуток, змшаний дохiд з коефь цiентом 0,272, що свщчить про збiльшення притоку прямих шоземних швестицш на 2,72 % у pазi збшьшення валового прибутку пiдпpиемств на 10 %. Показники t-Statistic та Probability, як становлять 2,616 та 0,011 вщповщно (табл. 1), свiдчать про достатнш ступiнь впливу незалежно! змшно! та дуже малу iмовipнiсть похибки.
Ще однiею змiнною е також валовий прибуток, але за попереднш piK Наша модель показала, що цей показник е бшьш значущим, шж аналогiчний тiльки за поточний piK Коефщент цього показника становить 0,28, t-Statistic та Probability - 2,07 та 0,042 вщповщно (табл. 1). А це означае, що шформащя про прибутки шдприемств за попереднш рж мае бшьшу вагу для iнвестоpiв, шж аналогiчнi даш за поточний piK Якщо ж щ показники поеднати, то су-марний коефiцiент становитиме 0,552 (0,28 + 0,272), що свщчить про те, що збшьшення прибутюв шдприемств на 10 % в довгостроковому перюд^ приз-веде до зростання обсягу швестицш на 5,52 %.
Важливою змшною для цieï логарифмiчно-лiнiйноï динамiчноï моделi виявився показник лагових значень швестицш за попереднiй piK з коефь цieнтом 0,661 та t-Statistic i Probability - 10,36 та 0,000 вщповщно (табл. 1). А це означае, що пpитiк прямих шоземних швестицш у поточному рощ дуже тю-но та прямо пропорцшно пов'язаний з обсягом iнвестицiй попереднього року.
Такий показник, як чист податки на виробництво та iмпоpт, також мае вагомий, обернено пропорцшний вплив на обсяг швестицш, про що свщ-чать таю даш: коефщент становить -0,142, t-Statistic - 2,158 i Probability -0,047 (табл. 1). Тобто, збшьшення податюв та шших збоpiв, таких як податок на додану ваpтiсть, акцизний збip, iмпоpтнi та експоpтнi мита, податок з рек-лами, готельний збip, единий податок на шдприемницьку дiяльнiсть на 10 %, може призвести до зниження обсягу шоземних швестицш на 1,42 %.
Впливовою змiнною виявився показник, що вщповщае за обсяг прямих шоземних швестицш у дгяльшсть готелiв та ресторашв. Коефiцiент 0,321, t-Statistic - 2,247 i Probability - 0,028 свщчать про значущють цiеï змш-ноï для даноï моделi (табл. 1).
Коефщенти цiеï моделi визначають еластичнiсть поведiнки iнвестоpiв за вказаними чинниками. Чим бшьший коефiцiент, тим вища еластичнiсть поведiнки iнвестоpiв вщносно конкретного чинника.
У побудованiй моделi панельних даних, кpiм загальних чинниюв, вра-хованi ще й специфiчнi, якi дають змогу дослiдити piзнi константи-перетини для piзних галузей i називаються фiксованими ефектами кожноï галузь Цi фiксованi ефекти галузей вимipюють вплив невимipюваних фактоpiв (менеджмент, досвщ кеpiвникiв тощо). Тобто за допомогою цiеï моделi можна також оцшити piзний вплив специфiчних фактоpiв для кожноï галузi (табл. 2).
Табл. 2. Оцтка впливу специфiчних факторiв
Галузi пpомисловостi Коефщенти
Сiльське господарство, мисливство та люове господарство -0,668
Добувна пpомисловiсть -0,029
Обробна промисловють 0,961
Виробництво та pозподiлення електроенергп, газу та води -0,182
Оптова i pоздpiбна тоpгiвля, тоpгiвля транспортними засобами, послуги з ремонту 0,259
транспорт 0,088
освгга -0,975
охорона здоров'я та соцiальна допомога -0,262
шш види економiчноï дiяльностi 0,808
Рiзнi коефщенти для кожноï галузi (табл. 2) свщчать про те, що на кожну з галузей мають вплив специфiчнi ефекти. Сила впливу коливаеться вщ -1 до 1. Найменший вплив таких фактоpiв вiдчувають на собi галузi з ко-ефiцiентом найближчим до 0. Це означае, що навпъ якщо б нашi незалежш змiннi були однаковими для вшх галузей за всi роки, то найбшьше iнвестицiй вкладалося б в обробну промисловють (бо ïï коефщент - 0,961) (табл. 2) та в iншi види економiчноï дгяльносп, до яких ми вiдносимо дгяльшсть готелiв та ресторашв; фiнансову дiяльнiсть; опеpацiï з неpухомiстю, оренду, шжиш-
ринг, послуги та культуру, спорт з коефщентом 0,808. А от найменш приваб-ливими для iнвесторiв залишаються таю галузi укра1нсько1 економiки, як ос-вiта (-0,975), охорона здоров'я та сощальна допомога (-0,262) та сшьське гос-подарство (-0,668) (табл. 2). Тобто, саме щ галузi найбшьше вiдчувають на собi вплив специфiчних невимiрюваних факторiв (iнтелектуальний потенцiал менеджерiв, досвiд працiвникiв та керiвникiв тощо).
Про якiсть регресшно! моделi говорять таю показники, як R-squared та Adjusted R-squared, яю показують, насюльки незалежнi змiннi пояснюють по-ведшку залежно1 змшно!. Цi статистичнi показники набувають максимального значення рiвного 1 (при прямо пропорцiйнiй залежносп) або -1 (при обер-нено пропорцшнш залежностi), чим вище значення R-squared та Adjusted R-squared, тим кращою е модель, тобто чим цей показник ближчий до 1 чи -1, тим сильшший вплив спостершаеться мiж незалежною та залежною змшни-ми. Показники t-Statistic та Probability вiдображають значимiсть i ступiнь впливу окремо1 незалежно1 змшно! на залежну. Чим вище значення t-Statistic, тим бiльшу вагу мае змшна, i чим менше значення Probability, тим меншою е iмовiрнiсть похибки i вищою значимiсть незалежно! змшно!. А також статистика Durbin-Watson, яка показуе адекватнiсть моделт Цей показник мае бути максимально наближений до 2 [5]. В такому випадку модель вважаеться адекватною, а 11 результати значимими та актуальними. У нашш моделi щ показники такi: R2 = 0,9907; скорег. R2 = 0,9885; F-статистика = 463,3625; DW=1,998053; Prob (F-statistic) = 0,000 (додаток А), що свщчить про адекват-шсть моделi, значущiсть змiнних та дуже незначну iмовiрнiсть похибки.
Висновки. Фактично, можна зробити висновок про те, що вагомими мотивами для шоземних iнвесторiв е дешева робоча сила, прибутковють тд-приемства як за поточний, так i за попередш роки, а також податки на вироб-ництво та iмпорт. Як показало дослщження, не менш важливою для швесто-рiв е шформащя про обсяги iнвестицiй за попередш роки. Ус цi фактори пев-ним чином впливають на ршення iнвесторiв щодо здiйснення кашталовкла-день. Одш фактори здiйснюють прямий вплив, iншi - обернено пропор-цшний, але сам факт впливу е безперечним.
Результати дослщження можна застосовувати тд час формування дiевоl полггики залучення iноземних iнвестицiй.
Л1тература
1. Самойлова Т.П. 1нвестици катталу та швестицшний кл1мат в Укра1ш / Т.П. Самойлова // Галицький економ1чний вюник. - 2009. - № 1. - С. 95-100.
2. Contessi S. Foreign Direct Investment, Productivity and Country Growth: An Overview / S. Contessi, A. Weinberger // Federal Reserve Bank of St. Louis Review, March/April. - 2009. -№ 91(2). - Pp. 61-78.
3. Офщшний сайт Державного компету статистики Укра!ни. Методолопчш положення зi статистики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/metod_ polog/metod_doc/nr/nr_04.pdf.
4. Офщшний сайт Державного компшу статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Лугшш O.G. Економетрiя : навч. поабн. / O.G. Лугшш. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. л^-ри, 2008. - 278 с.
Негрыч О.И. Анализ влияния оплати труда, уровня налогов и валовой прибыли на прилив прямых иностранных инвестиций
Проведен регрессионный анализ прилива прямых иностранных инвестиций в основные отрасли экономики Украины. Определена зависимость между такими факторами, как оплата труда наемных работников, валовая прибыль предприятия, налоги на производство и импорт, и притоком прямых иностранных инвестиций в страну. Также проведена оценка влияния общих и специфических факторов для каждой отрасли промышленности. На основании данного исследования возможно сформировать рекомендации по усовершенствованию механизмов привлечения иностранных инвестиций и улучшению инвестиционного климата Украины.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, оплата труда наемных работников, налоги на производство и импорт, валовая прибыль, инвестиционный климат.
Negrych O.I. Analysis of employee compensation, taxes level on production and imports, gross profit margin influence on foreign direct investment inflow
The regression analysis of foreign direct investment inflow in Ukraine's economy by sectors is described in the article. The author correlated compensation of employees, taxes on production and imports, gross profit margin and foreign direct investments' inflow in the country. Also it is assessed the influence of general and specific factors for each economic sector. On the basis of this analysis it is possible to form the recommendations for the improvement of foreign direct investment attraction policy of Ukrainian. And this can help to improve the investment climate of Ukraine.
Keywords: foreign direct investment, compensation of employees, taxes on production and imports, gross profit margin, investment climate.
