CC BY
14
Ключевые слова: стратегия, стратегическое управление, экономический потенциал, торговое предприятие.
Ilchuk O.O., KostakKh.I. Forming of basic directions of strategic management economic potential of trade enterprises
It's investigated the current concept of strategic management. Formed SWOT-analysis matrix for further selection strategy. In the article is proposed the strategic directions of economic potential of commercial enterprises.
Keywords: strategy, strategic management, economic potential, commercial enterprise.
УДК334.711:330.341.4 Здобувач В.Б. Антонов - 1нститут РД
НАН Украти, м. Rbeie
ЕФЕКТИВШСТЬ СЕКТОРАЛЬНИХ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й В УКРА1Н1: ВНЕСОК ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й
Дослщжено ефектившсть структурних трансформацш за участю прямих шо-земних швестицш, а саме оцшено еластичшсть секторальних структурних змш мiж показниками зайнятосп населення, прямих iноземних швестицш i валового внут-рiшнього продукту задля вдосконалення механiзму залучення та регулювання прямих iноземних швестицш, оптимiзацii масштабу i характеру структурних зрушень у рiзних секторах економши.
Ключов1 слова: структурнi трансформаций структуры зрушення, прямi iноземнi швестици, зайнятють, валовий внутрiшнiй продукт.
1нновацшний розвиток нацiональноi економiчноi системи та високий р1вень ii конкурентоспроможносп, ефектившсть кашталовкладень нерозрив-но пов'язаш 1з здшсненням прогресивних структурних зрушень. Проте, для дослщження ефективносл структурних трансформацш, зокрема за участю шоземних швестицш важливо оцшити наслщки змш у структур! залучення шоземних кап1тал1в на ефектившсть для економжи краши (регюшв, окремих сектор1в i галузей), адаптившсть економ1чно1" структури, а також вплив фак-тор1в на напрямок структурних зрушень. Такий анал1з послужить основою для визначення критерив i перспектив прюритетного швестування прогресивних структурних зрушень у вггчизнянш економ1чн1й систем1 [1].
Анал1з залучення шоземних швестицш слщ проводити з позици впли-ву на змшу галузево", регюнально", технолопчно1" структури, структури влас-носл, конкуренцп, виробничих фонд1в, розподшу нацюнального доходу (структура споживання й нагромадження), макроеконом1чних пропорцш (структура споживання, заощадження й швестицш), зовшшньо' торг1вл1 (структура експорту i 1мпорту) i т. ш.
Також важливо визначити межу або критери переходу змши в структур! економжи в структурне зрушення (кшьюсних змш в яюсш). Адже кшь-юсна змша пропорцш м1ж окремими елементами в структур1 приводить до змши якост взаемозв'язюв м1ж ними. При цьому, критер1ями структурних зрушень, поряд з шшими, будуть [2, с. 3-4]:
• у галузевш структурi економ\ки - виникнення галузевих диспропорций i деформаций мiжгалузевих взаемозв'язюв (наприклад, з погляду щнових перекос1в);
• у мжрегюналънт структурI - змша взаемозв язк1в м1ж дотацшними реп-онами й регюнами-донорами внаслвдок нер!вном!рно! динам!ки регюнально-го продукту в структур! ВВП;
• у технолог1чнт структурI - змша взаемозв'язшв м1ж технолопчними укладами (ТУ) внаслщок росту частки передових ТУ (впровадження комп'ютер-но! техтки, засоб1в зв'язку й комуткацш, глобальних 1 локальних мереж);
• у структурI власност1 - тдвищення частки приватно! власност! внаслщок приватизаци як фактор становлення ринкових взаемозв'язшв;
• у структурI конкуренцп - зб1льшення частки одного виробника веде до мо-нопол1зацИ ринкових зв'язшв 1 т. ш.
Незважаючи на те, що напрямок структурних зрушень в економщ Ук-ра!ни здшснюеться з дотриманням загальносвггових тенденцш, проте !х ш-тенсившсть е надто низькою, пор1вняно з европейськими трансформацшни-ми кра!нами. Окр1м меншо! штенсивност!, процес структурування економжи кра!ни мае також яюсш вщмшносл вщ св1тових тенденцш.
Узагальнення результат анашзу шдсистем економ1ки та динам1ки !х змши дае змогу стверджувати про наявшсть ютотних диспропорцш в окремих вид1в структурно! побудови: (1) галузевому (домшування окремих галузей та шдприемств щодо обсяпв виробництва; невщповщшсть структурно! побудови конкурентоспроможнш структур! економ!к сусщшх кра!н); (2) територ!ально-му (концентращя економ!чно! активност! в обласних центрах та окремих мю-тах з поглибленням р!вня депресивност! район!в та малих м!ст); (3) вщтворю-вальному (переважання власних кошт!в п!дприемств в структур! каттальних !нвестиц!й за джерелами фшансування на противагу кредитним ресурсам, ко-штам в!тчизняних та заруб!жних !нвестор!в; територ!альна концентрац!я ПЗ1; вщсутшсть значущих обсяг!в портфельних !нвестиц!й); (4) зовшшньоеконо-м!чному (дом!нування в структур! експорту неконкурентоспроможних у стра-тепчнш перспектив! товар!в; низький р!вень диверсифжаци експорту; надм!р-на залежн!сть вщ критичного ¿мпорту); (5) !нновац!йно-технолог!чному (низь-ка питома вага високотехнолог!чно! продукци в експорт! та частка шновацшно активних п!дприемств); (6) !нституц!йному (зменшення економ!чно! активнос-т! малих шдприемств; низький стушнь схильност! населення до заощаджень та швестування; нерозвинен!сть ринково! шфраструктури) [3, с. 11].
Дослщження взаемозв'язку структурних трансформац!й у сфер! зайня-тост!, прямих шоземних швестицш та валового внутр!шнього продукту за видами економ!чно! д!яльност! в Укра!ш (табл. 1) дае змогу оцшити як як!сть структурних зрушень (д!яльшсно-видов! зм!ни загалом), так ! ефективн!сть прямих шоземних !нвестиц!й в економжу Укра!ни через оц!нку еластичност! структурних зм!н у сфер! зайнятосл та виробництва.
Так, скорочення частки буд!вництва у виробництв! ВВП вщбувалося на тл! його стаб!льно! питомо! ваги в структур! прямих шоземних !нвестиц!й, що св!дчить про зниження ефективност! шоземних кап!таловкладень в цш сфер! (табл. 1). Це також шдтверджуеться найвищими темпами зниження ва-лово! додано! вартост! у буд!вництв! (-45,9 %). Проте позитивним е те, що в структур! зайнятост! у буд!внищш в!дбувся прир!ст питомо! ваги, яка стабильно збер!гаеться протягом останн!х трьох рок!в (див. табл. 1).
Менш ефективними е структурнi змiни у сiльському господарствi, а саме середнiй темп змши структури цього виду економiчноl дiяльностi за об-сягами прямих шоземних швестицш становив 105 %, а за ВВП i зайнятютю вщповщно 94 % i 95 %. Це свщчить про недостатню ефективнiсть викорис-тання прямих шоземних швестицш в сшьському господарствi.
Табл. 1. Структурш трансформаци у сферi зайнятостц прямих шоземних швестицш та валового внутршнього продукту за видами економiчно'i дiяльностi в УкраШ* (питома вага, %)
Види економ1чно1 д1яльност1
& §
о щ
¡1 I I
^ о |
м а.
й о
о а
л
.о
¡3 о
а §
к £
0 а
1 £
о
3
'О ®
I 5 I
а
3
а ^ ?
.¡©~ сц л |||
§ ^
О ^
а к
и!
К § §
8 I
^ 50
5 ^
К
Р
к «о
о О
§ §
а
I
81
р
^ « § °
I
л
.о
2 л
1
®
о о
к «
.к
I §
к ^ 'а « 3 к
^ « 3 ^ |
1 1 I
N *
к ^
сп
о
А ^ О ^
Прям1 шоземт швестицп
2005
19,37
3,01
13,25
3,12
4,55
20,19
6,77
,07
6,56
1,20
4,67
2006
17,62
2,94
13,44
3,09
4,76
21,24
6,89
8,15
6,54
1,37
5,03
2007
16,67
13,07
3,06
4,93
21,83
6,95
,10
6,50
1,65
5,43
2008
15,84
2,83
12,42
3,21
4,98
22,62
6,99
8,12
6,53
5,49
2009
15,61
2,71
11,75
3,16
4,79
23,42
6,87
8Д41
6Д68
1,74
5,69
2005
1,84
1,96
28,24
0,41
3,04
13,17
4,76
0,20
1,01
6,79
6,25
Зайнятшть населення
2006
1,87
2,00
25,67
0,61
3,89
13,88
4,54
0,17
0,83
11,64
8,19
2007
1,89
3,56
23,06
0,47
5,52
11,85
4,31
0,06
0,64
16,48
9,04
2008
2,30
3,01
19,25
0,36
5,44
11,51
3,96
0,04
0,35
20,09
10,15
2009
2,19
2,82
19,34
0,38
5,53
11,62
3,76
0,03
0,30
22,41
10,16
Валовий внутршнш продукт
2005
9,18
4,06
19,68
3,44
3,71
12,69
10,75
4,73
3,16
2006
7,54
4,05
20,11
3,42
3,89
12,6
10,3
4,82
3,26
2007
6,58
4,4
19,9
3,23
4,23
13,21
9,72
4,57
3,13
2008
6,87
5,73
17,38
3,04
3,08
13,85
9,18
4,59
3,08
7,1
9,4
2009
7,16
3,87
15,85
3,46
2,42
13,46
11,32
5,22
3,45
7,86
10,93
*Розраховано за даними [4;5]
Натомють у торпвл^ ремонт автомобшв, побутових виробiв та пред-метiв особистого вжитку, дiяльностi готелiв та ресторанiв прямi iноземнi ш-вестицп було використано найбiльш ефективно, адже, середнш темп змiни структури цього виду економiчноl дiяльностi за обсягами прямих шоземних швестицш хоч i становив 97 %, проте це зумовило темп росту структури за ВВП i зайнятютю вщповщно 101 % i 104 %.
Ефективнiсть структурних трансформацiй в економщ Укра!ни можна також оцiнити використовуючи показники еластичностi, що допоможе про-аналiзувати взаемозв'язок мiж швидкiстю структурних змш у сферi зайнятос-т^ виробництва та прямих iноземних швестицш за кожним видом економiч-но! дiяльностi:
АВВП ТГч АЗ тгч АВВП >
шщ
Кч
АПН,-
АЗ
де: Кч - коефщент еластичностi темпiв змши одного показника до iншого у i видi економiчноi дiяльностi за 2005-2009 роки; АЯ//, - середньорiчний темп змiни частки прямих шоземних iнвестицiй в i вид економiчноi д1яльнос-тi за вiдповiдний перюд; АЗ, - середньорiчний темп змши частки зайнятост i виду економiчноi дiяльностi за вiдповiдний перiод; АВВП - змiна частки валового виробництва (внутршнього продукту) i виду економiчноi дiяльностi за вiдповiдний перюд.
Коефщ1енти еластичностi структурних трансформацiй в економщ Ук-раши, зокрема мiж показниками зайнятостi населення, прямих шоземних ш-вестицiй i ВВП розраховано в табл. 2.
Коефщ1енти еластичност характеризують чутливiсть або щiльнiсть (тюноту) зв'язку мiж змiнними в розрiзi видiв економiчноi дiяльностi. Так зокрема, коефщ1ент 1,04 показуе, що на змiну структури прямих шоземних ш-вестицiй в переробнiй промисловост на 1 % структурнi трансформаци за об-сягами валового внутршнього продукту вiдповiдають змiною у 1,04 в.п. Прогнозуючи майбутнi тенденци змши структури, можна зазначити, що збшьшення питомо! ваги прямих iноземних швестицш в переробнiй про-мисловостi на 1 в.п. може спричинити змшу в структурi ВВП на 1,04 в.п. Тобто, вс коефщ1енти еластичност < 1 свiдчать про низьку чутливють (ефек-тивнiсть) структурних змш за обраними показниками, водночас коефщ1ент еластичностi >1 свiдчить про ефектившсть структурних трансформацiй в процесах залучення прямих iноземних iнвестицiй, яка детермшуе позитивнi змiни структури ВВП та зайнятосл.
Табл. 2. Еластичшсть структурних трансформацш в економц Украти*
Види економiчноl д1яльност1 Коефщ1енти еластичност1
АВВП, АЗ/ АВВПг
АПЩ АПЩ АЗ
Сшьське господарство, мисливство, лiсове господарство, рибальство, рибництво 0,90 0,91 0,99
Добувна промисловють 0,90 0,89 1,01
Переробна промисловють 1,04 1,07 0,98
Виробництво та розподiл електроенергп, газу та води 1,02 1,02 1,00
Будiвництво 0,77 0,87 0,89
Торпвля; ремонт автомобiлiв, побутових виробiв та пред-метiв особистого вжитку, дiяльнiсть готелiв та ресторанiв 1,05 1,07 0,98
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку 1,07 1,06 1,01
Осв^а 1,59 1,57 1,01
Охорона здоров'я та надання сощально'х' допомоги 1,38 1,36 1,02
Фшансова дiяльнiсть 0,82 0,81 1,01
Операцп з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг тдприемцям 1,03 0,93 1,11
* Розраховано на основ1 даних табл. 1 1 формули
Зокрема, змша структури прямих iноземних iнвестицiй була чинником шдвищення рiвня ВВП та зайнятост в переробнiй промисловостi; виробниц-твi та розподiленнi електроенергп, газу та води; торпвл^ ремонтi автомобь лiв, побутових виробiв та предмет1в особистого вжитку, дiяльностi готелiв та
ресторашв; дiяльностi транспорту та зв'язку; ocbïtï; охорош здоров'я та на-дaннi сощально1 допомоги; oпepaцiях з нерухомим майном, орендою, шжит-рингом та наданням послуг шдприемцям (ocтaннiй вид лише за ВВП) (табл. 2). Тобто, за даними ще1 таблиц можна оцшити вектор динaмiки прямих шоземних швестицш, ВВП та зайнятост в poзpiзi окремих видiв еконо-мiчнoï дiяльнocтi, а за шшими даними - зaлeжнicть (eлacтичнicть) середньо-piчних тeмпiв змiни структури за вщповщними показниками.
Отpимaнi результати можуть бути використаш пiд час оцшювання eфeктивнocтi функцioнувaння та вдосконалення мехашзму залучення та регу-лювання прямих шоземних швестицш в економжу краши. Кpiм того, засто-coвaнi методичш пiдхoди дають змогу проводити комплексний мошторинг масштабу i характеру структурних зрушень у piзних секторах економжи, по-piвнювaти режими ïx розвитку, дocтoвipнo oцiнювaти вплив iнoзeмнoгo каш-талу на розвиток eкoнoмiчниx процеЫв загалом.
Незважаючи на посилення глoбaльнoï кoнкуpeнцiï на ринку кaпiтaлiв, змши в cтpуктуpi пoтoкiв iнoзeмниx швестицш повинш бути основою для розроблення cтpуктуpнoï пoлiтики кpaïни у cфepi кaпiтaлoвклaдeнь на ocнoвi нaцioнaльниx eкoнoмiчниx пpiopитeтiв та забезпечення конкурентоспромож-ност кpaïни в умовах ïï штеграци у cвiтoвe господарство. А пролонгащя ха-oтичнoï та необгрунтовано!" секторально!" структурно!" пoлiтики щодо залучення прямих шоземних швестицш може зумовити не лише подальше зниження ефективност швестицшного процесу, технолопчне вiдcтaвaнням i зниження eкoнoмiчнoï безпеки, але й призведе до структурних деформацш та диспро-пopцiй на тepитopiaльнo-гaлузeвoму piвнi, неефективного використання сощ-aльнo-eкoнoмiчнoгo потенщалу краши i, як нacлiдoк, до зниження ïï конку-peнтocпpoмoжнocтi.
А для гармошзаци структурних пропорцш eкoнoмiки Украши загалом вкрай необхщною е науково-обгрунтована пoлiтикa cтpуктуpнoï перебудови з виваженою системою структурних пропорцш та opiентиpiв на ocнoвi покра-щення вiдтвopювaльниx пpoпopцiй розвитку економши, пpiopитeтнoгo посилення пoтeнцiaлу стратепчно важливих галузей eкoнoмiки, перспективних швестицшних пpoeктiв та iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, усунення тepитopiaльнoгo дисбалансу розвитку eкoнoмiки краши, а також формування ринкових меха-нiзмiв зi створення вiдпoвiдниx умов та адаптивност eкoнoмiчнoï структури для бажаних структурних змш.
Л1тература
1. Антонов В.Б. Оцшка ефективност структурних трансформацш залучення прямих шоземних швестицш в Украш / В.Б. Антонов // Региональна економша. - 2010. - № 3. - С. 14.
2. Мельник М.1. Структуры трансформаци в економщ Карпатського регюну: швести-цшний аспект / М.1. Мельник // Економша. Фшанси. Право. - 20l0. - № 4. - С. 3-12.
3. Дщич О.О. Структуры реформи в крашах Центрально1 та Схщно1 Свропи: теоре-тичн та прикладш пщходи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.02 / 1н-т св1тово1 економши i м1жнародних вщносин НАН Украши. - К., 2008. - 20 с.
4. Статистичний щор1чник Украши за 2008 рш / Держком. статистики Украши, 2009. -
567 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Антонов В.Б. Эффективность секторальных структурных трансформаций в Украине: вклад прямых иностранных инвестиций
Проведено исследование эффективности структурных преобразований с участием прямых иностранных инвестиций, а именно оценена эластичность секторальных структурных изменений между показателями занятости населения, прямых иностранных инвестиций и валового внутреннего продукта для усовершенствования механизма привлечения и регулирования прямых иностранных инвестиций, оптимизации масштаба и характера структурных сдвигов в различных секторах экономики.
Ключевые слова: структурные трансформации, структурные сдвиги, прямые иностранные инвестиции, занятость, валовой внутренний продукт.
Antonov V.B. Effectiveness of sectoral structural transformations in Ukraine: the contribution of foreign direct investment
The study of the effectiveness of structural reforms with the participation of foreign direct investment, namely, the estimated elasticity of sectoral structural changes between the indicators of employment, foreign direct investment and gross domestic product to improve the mechanism for attracting and regulating foreign direct investment, streamlining the size and nature of structural changes in various economic sectors
Keywords: structural transformation, structural changes, foreign direct investment, employment, gross domestic product.
УДК 330.322+330.142 Доц. B.I. Блонська, канд. екон. наук;
магктрант 1.Ю. Шлапак - Львiвська КА
ОЫРУНТУВАННЯ ТА 1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТУ РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВА
Наведено характеристику основних етатв формування та розвитку швестицшного потенщалу тдприемства. Визначено основш шляхи вдосконалення обгрун-тування доцшьносп швестування. Дослщжено основш тенденцп, що склались на ш-вестицшному ринку Украши.
Актуальшсть теми. Деструктивш змши в економщ Украши, що вщ-булися за останш два роки тд впливом cвiтoвoï фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï кри-зи, ^м шших проблем, актуашзували питання щодо швестицшних ресурЫв та забезпечення шновацшного розвитку реального сектору економжи. Од-шею iз основних причин неефективного ведення господар^^ дiяльнocтi бь льшост шдприемств е застарше обладнання та вщсутшсть прогресивних енергоощадних технологш. За таких обставин велике значення мае забезпечення шновацшного розвитку вгтчизняних шдприемств, що передбачае ви-ршення фшансових проблем щодо залучення та використання швестицшних ресуршв, а також визначення чутливост iнвecтицiйнoï eфeктивнocтi до змши ефектоутворювальних чинникiв виробництва iннoвaцiйнoï продукци.
Питання iнвecтицiйнoгo та iннoвaцiйнoгo розвитку на макро- та мжро-piвняx дocлiджувaли тaкi зapубiжнi нaукoвцi як Ю. Бpiгxeм, В. Бочарова, Л. Птман, G. Нагашев, G. Стоянова, У. Шарп, Ю. Яковець та шшь Вагомий внесок у розвиток питання визначення iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi та обгру-нтування проекту розвитку тдприемства зробили вгтчизняш вчеш-економю-ти 1.О. Бланк, А. Загорський, Г. Вознюк, Г. Пapтiн, О. Носова, В. Шеремета, В. Павлюченко, В. Шашро, Л. Вaлiнуpoвa, О. Казакова та шшь Дocлiджeнню
