CC BY
10
2. Дорофеева О.В. Оптимiзацiя джерел фшансування лiзингових проекпв / О.В. Дорофеева // Актуальш проблеми економiки : наук. екон. журнал. - 2005. - № 8. - С. 34-39.
3. Кисилева Е.А. Анализ методов расчета лизинговых платежей в сделках финансового лизинга / Е.А. Кисилева // Экономика промышленности : сб. научн. тр. - Донецк : ИЭП НА-НУ. - 2006. - № 2. - С. 218-229.
Перетятко Л.А., Бугиль С.Я. Законодательные условия и меры государственной поддержки развития лизингового бизнеса в кризисный и посткризисный периоды
Проведен анализ лизингового законодательства в нашей стране, разработаны предложения по совершенствованию механизмов осуществления операций лизинга, внесения изменений в соответствующие законодательные акты. Обоснованы направления государственного регулирования рынка лизинга в кризисный и посткризисный периоды.
Ключевые слова: лизинг, бизнес, государственная поддержка, развитие, законодательство.
Peretyatko LA., Bugil S. Ya. Legal environment and government support the development of the leasing business in crisis and post crisis periods.
This article provides an analysis of leasing legislation in our country, developed proposals to improve mechanisms for leasing transactions, amendments to relevant legislation. The ways of government regulation of the leasing market in crisis and post-crisis periods.
Keywords: leasing, business, government support, development, legislation.
УДК332.133.6 (33+504) Викл. О.М. Потеняк -
Дрогобицький ДПУ м. 1еана Франка
ПРОГНОЗУВАННЯ ДЖЕРЕЛ Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОР1Й
Дослщжено джерела фшансового забезпечення депресивних територш, розроб-лено модель впливу деяких основних фактс^в на обсяги податкових надходжень та доходiв мюцевих бюджета.
Ключоег слоеа: фшансове забезпечення, фiнансовi ресурси, депресивна терито-рiя, податки.
Постановка проблеми. В умовах формування ново! системи управ-лшня ринковою економжою особливе значення мае створення важел1в 1 сти-мул1в для тдвищення ефективносп управлшня фшансовими ресурсами на регюнальному 1 мюцевому р1внях. Чимала частина проблем пов'язана з точ-шстю прогноз1в !х доходно! частини. Практика показуе, що юнукт методи 1 тдходи прогнозування надходження фшансових ресуршв до державного бюджету не гарантують достатньою м1рою об'ективного прогнозування майбут-шх надходжень у мюцев1 та регюнальш бюджети, яю пов'язаш з високим р1в-нем невизначеносп, що призводить до ухвалення нев1рних управлшських 1 фшансових ршень.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Дослщження проблеми у сфер1 прогнозування наповнення дохщно! частини мюцевих бюджелв депресивних територш здшснювало багато вггчизняних та заруб1жних вчених. Ок-рем1 аспекти ще! проблеми вщображено в працях С. Каламбета, В. Кравчен-ка, О. Сидорця, С. Павлова, I. Горського, Н. Кашино!, А. Коломшця, А. Пас-качова, I. Пероненко, М. Шалюхшо! та ш.
Мета дослщження полягае у розробленнi методiв прогнозування фь нансового забезпечення депресивних територш.
Виклад основного матер1алу. Сьогодш, як в теорп, так i на практищ, розробленням механiзму фiнансового прогнозування, як найважлившого елемента фiнансового управлшня, в нашiй кра1ш придiляють незаслужено мало уваги. Пiдтвердженням цього може слугувати факт вiдсутностi единого шдходу до оцiнювання доходних можливостей депресивних регюшв, тодi як в умовах посилення ролi мiсцевих органiв управлшня в регулюванш рiзних аспектiв соцiально-економiчного життя в Укра1ш зростае значення об'ектив-них оцiнок 1х доходних можливостей i фiнансового самозабезпечення.
У Бюджетному кодекс Укра1ни [1] визначено еднють бюджетно1 сис-теми. Це означае, що мае бути единий порядок розрахунку прогнозних показ-ниюв по всiй краш, що забезпечуе единий мехашзм до визначення прибутко-вих можливостей як для вшх регiонiв Укра1ни, так i для депресивних територш. Сьогодш з проблемою фшансового забезпечення розвитку територш сти-каються усi регiони Укра1ни. Суть проблеми полягае в тому, що адмшстра-тивно-територiальнi одиницi мають неоднаковий економiчний потенцiал. Тага вiдмiнностi зумовленi територiальним розташуванням, особливостями при-родно-ресурсного потенцiалу та продуктивних сил, мiграцiею населення, гро-шовими потоками тощо.
Система фшансового забезпечення мiкрорiвня знаходить свое вщобра-ження у мiсцевих бюджетах. До основних характеристик систем фшансового забезпечення мюцевого самоврядування належать таю: рiвень фюкально1 де-централiзацil; особливосп та формули фiнансового вирiвнювання; форми оп-тимiзацil структури видаткiв бюджелв органiв мiсцевого самоврядування; методи максимiзацil надходжень до бюджетiв органiв мюцевого самоврядування. Показник рiвня фюкально! децентралiзацil описуе спiввiдношення фь наншв центрального уряду та мiсцевих урядiв за такими позицiями:
• частка центрального та мюцевого урядш у консолвдованому бюджет краши;
• частка доход1в [ видатюв бюджетш мюцевого самоврядування у консолвдова-ному бюджета краши [2, с. 99].
90,0% 80,0%
70,0% 60,0% 50,0% 40,0% 30,0% 20,0% 10,0% 0,0%
д
1
1
1
Цдоходи
державного бюджету Цдоходи
м1сцевого бюджету | | видатки
державного бюджету | | видатки
м1сцевого бюджету
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Рис. 1. Спiввiдношення доходiв i видатки; у Зведеному 6юджет1 за 2004-2010рр.
З даних рис. 1 видно, що у структурi Зведеного бюджету за перюд 2004-2010 рр. ютотних змш не вщбулося. При цьому частка доходiв мiсцевих бюджетiв Укра1ни е значно нижчою, порiвняно з державним бюджетом -протягом 2004-2010 рр. сшввщношення у структурi доходiв зведеного бю-
джету змшювалося в межах 22,6-25,6 %, держаного бюджету - 75,2-74,4 %. Аналопчний показник у структурi видаткiв державного бюджету - 61,859,8 %, мiсцевого - 38,2-40,2 %. Питома вага видатюв мiсцевих бюджетiв пе-ревищуе питому вагу доходiв мюцевих бюджетiв приблизно на 15 %, що свiдчить про обмеженiсть мiсцевих фшаншв. Водночас, низька частка дохо-дiв мiсцевих бюджетiв свiдчить про центратзащю фiнансових ресурсiв.
Як вiдомо, податковi доходи е головною складовою частиною доходiв бюджетiв всiх рiвнiв. У табл. 1. наведено структуру податкових надходжень до Зведеного бюджету у динамщ за 2005-2010 рр.
Табл. 1. Динамжа структури податкових надходжень до Зведеного бюджету УкраТни у 2005-2010 рр., у вiдсоmках *
Види податюв 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Податок з доход1в физичних оиб 17,6 18,1 21,6 20,2 21,3 21,7
Податок на прибуток тдприемств 23,9 20,8 21,3 21,1 15,8 17,2
Податок на додану вартасть 34,4 40,0 36,9 40,5 40,5 36,9
Акцизний зб1р 8,1 6,8 6,5 5,6 10,4 12,1
Вв1зне мито 6,1 5,5 5,9 5,3 3,0 3,9
Плата за землю 2,7 2,4 2,4 2,9 4,0 4,0
1нт податки 6,9 6,1 5,3 4,3 4,6 2,9
Разом 100 100 100 100 100 100
Розраховано за даними Державного ком1тету статистики Укра1ни [3-5]
Даш табл. 1 свщчать, що найбшьшу частку у структурi податкових надходжень займають податок на додану вартють (34,4 % - 36,9 %), податок на прибуток тдприемств (23,9 % - 17,2 %) та податок з доходiв фiзичних осiб (17,6 % - 21,7 %). Причому спостерiгаеться тенденцiя до зростання час-тки податку з доходiв фiзичних осiб i зменшення частки податку на прибуток та податку на додану вартють.
Одним з показниюв, що характеризують фiнансову забезпеченiсть ре-гiону, е забезпеченiсть витрат регюну власним податковим потенцiалом (табл. 2).
Табл. 2. Забезпечетсть бюджетних витрат власним податковим
потенщалом (на 01.01.2010р.), % (фрагмент)
Адм1шстративно-територ1альш одинищ Вщношення з1браних на територи регюну податкш до витрат бюджету
Донецька область (регюн-лвдер) 52,9
Одеська область 41,7
Льв1вська область 32,5
1вано-Франювська область 27,1
Волинська область 24,3
Р1вненська область 26,3
Хмельницька область 29,5
Тернопшьська область 24,1
Закарпатська область 32,9
Черншецька область 35,6
До зведеного бюджету надходить 25-50 % валових податюв, як збира-ються на територiях Украши. Проте треба наголосити, що при цьому бiльша
половина регюшв формуе бюджетнi доходи бiльш шж на 40 % за рахунок трансферов. Данi табл. 2. свщчать, що в найбiльш депресивних областях (Тернопшьськш, Волинськiй, Рiвненськiй) забезпеченiсть витрат бюджету власним податковим потенщалом бшьш як у 2 рази нижче, шж у Донецькiй областi, яку ми вщнесли для порiвняння до регюну-лщера. Низький потенщ-ал податкового забезпечення спостер^ався також i в шших слаборозвинених областях (Хмельницька, 1вано-Франювська). Дещо вищий рiвень (бiльше 30 %) - у Львiвськiй, Закарпатськш та Чернiвецькiй областях.
Емпiрично ощнимо вплив деяких основних факторiв на обсяги подат-кових надходжень та доходiв мiсцевих бюджетiв (зокрема захщного регiону). Щодо основних чинниюв, обраних для моделювання, слщ зауважити, що юльюсть перiодiв спостереження за ними е недостатньою. Показники, яю включен для побудови моделi, наведено у табл. 3.
Табл. 3. Система показнишв, що мають вплив на обсяг податкових надходжень та doxodie бюджету у Львiвськiй областi
Доходи насе- Прям шоземт швести- 1нвестици в основний Податковi над-
Рк ления на од- ци на одну особу, (на по- каттал у розрахунку ходження на
ну особу, грн чаток року, дол. США) на олну особу, грн одну особу, грн
2005 6203,1 166,5 1825,8 387
2006 7394,7 201,6 2300,1 510
2007 9523,8 303,1 3255,4 726
2008 12718,3 351,1 4255 956
2009 13657 439 2631 958
Зокрема, визначимо вплив швестицш на обсяги податкових надхо-дженнь у Львiвськiй обл., використовуючи метод найменших квадрапв (МНК):_
Показники Константа P.R2 Коефщент Станд. пом. t t-ймов
Константа 0,7969 1502,44 758,5 1,98 0,2976
Прям1 ¡ноземш швестици на одну особу 0,3980 0,6575 -18,8030 13,57 -1,39
[нвестици в основний каштал у розрахунку на олну особу 0,3550 0,7200 -1,12621 0,7023 -1,60
Податков1 надходження на одну особу 0,8582 7,06086 -2,941 2,40 0,2512
sigma =323.877 RSS=104896.257
R2 =0.992264 F(3,1) =42.75 [0.112]
log-likelihood=-31.9729 DW=2.29
Графiчно результати моделювання представлено нижче (рис. 2).
Як видно з рис. 2, найбiльшi залишки спостер^аються у 2005-2006 рр. Побудуемо систему одночасних рiвнянь, в яких залежними змiнними будуть обсяги податкових надходжень i доходiв мюцевих бюджетiв. Така система мiстить таю типи змшних: ендогеннi (залежнi) змшш - визначають структуру економiчного явища чи процесу, що дослщжуеться, i отримуються на ос-новi моделi, та екзогеннi (незалежнi), яю отримуються поза моделлю.
Моделi одночасних рiвнянь мають двi форми: структурну та зведену.
Рис. 2. Модель впливу шоземних твестицш на обсяги податкових надходжень
Структурна форма економетрично1 моделi мае такий вигляд: yit = a\\y\t + ... + aikykt + biOXot + ... + bmXmt + u\t, y2t = a2\y\t + ... + a2kykt + b20 Xot + ... + b2mXmt +
(\)
ykt = ak\y\t + ... + akkykt + bkO Xot + ... + bkmXmt + Ukt. X0t=\. Коефiцiенти a\\..., akk, b\0,..., bkm можуть дорiвнювати нулю, якщо вщ-повiдна змiнна вiдсутня у piBMHHi. Залишки ust, де s = 2,... k, також можуть дорiвнювати нулю за умови тотожносп вiдповiдного рiвняння.
Ця форма дае змогу виявити причинно-наслiдковi зв'язки, а також простежити вплив змши екзогенних змiнних на значения ендогенних змш-них. Кожне рiвняння вiдображае певний елемент структури економiчноl сис-теми, що розглядаеться, i вiдповiдно мае економiчну iнтерпретацiю.
Цю систему можна записати в матричнш формi:
Y = AY + BX + u, (2)
де: Y - вектор ендогенних залежних змшних; Х - матриця екзогенних пояс-нювальних змшних; u - вектор залишюв; А - матриця коефщенпв при змш-них Y розмiром k х k; В - матриця коефiцiентiв при змшних Х розмiром k х m.
Розв'язавши систему рiвнянь (3.\) вiдносно Y, отримаемо систему рiв-нянь, яку називають зведеною формою модели
Y\t = Г\ oX ot + r\\X\t + ... + r\mXmt + V\t
Yzt = r2oXot + Г2\Х 2t + ... + r2mXmt + V2t (3)
УЦ = ГкоХ а + тХы + ■■■ + ГстХт1 + УЫ Як бачимо, у зведеному виглядi в кожному рiвняннi злiва сто!ть ендо-генна змiнна, а справа - лише екзогенш змiннi■ У матричнш формi ця система рiвнянь може бути записана таким чином:
У = ЯХ + У , (4)
де: Я = (Е - А)-1В (5), Е - одинична матриця.
Якщо для вшх рiвнянь моделi (3.1) сшввщношення -1 < т -т¡,, де - кiлькiсть залежних ендогенних змшних, якi входять в 5-те рiвняння структурно! форми, т - загальна кшьюсть екзогенних змшних модет, - кшьюсть екзогенних змшних, якi входять в 5-те рiвняння структурно! форми мо-делi виконуеться як рiвнiсть, то система рiвнянь е точно iдентифiкованою. Якщо ж для вшх рiвнянь спiввiдношення -1 < т - виконуеться як нерiв-нють, то система рiвнянь е надiдентифiкованою. Необхiднаумова iдентифiкацii.
• Б +1=Н - ршняння вдентифжоване;
• Б+1< Н - ршняння нещентифжоване;
• Б+1> Н - ршняння надвдентифжоване;
де: Б — кшьюсть предетермшованих змшних, що вiдсутнi в рiвняннi, але при-сутнi в систем^ H — кшьюсть ендогенних змiнних в рiвняннi.
Достатня умова iдентифiкацii визначаеться таким чином: коли виз-начник матрищ, складений з коефiцiентiв при змшних, вщсутшх у цьому рiв-нянш, не дорiвнюе 0, а ранг ще! матрицi не менший вщ числа ендогенних змiнних системи без одинищ.
Наступний метод — непрямий метод найменших квадратiв. Цей метод використовуеться за умови точно! щентифжованосп рiв-нянь структурно! форми. Його алгоритм такий:
• Крок 1. Перев1ряемо кожне р1вняння структурно! форми на щентифжова-шсть. За умови точно! щентифжованосп кожного ршняння переходимо до кроку 2.
• Крок 2. Розв'язуемо кожне ршняння структурно! форми в1дносно одте! з к залежних ендогенних змшних модел^ переходячи вщ структурно! форми до зведено!.
• Крок 3. Оцшюемо параметри кожного р1вняння зведено! форми методом найменших квадрата, однокроковим.
• Крок 4. Визначаемо оцшки параметр1в р1внянь структурно! форми 1з ствввд-ношення
ЛЯ = -В, (5)
де: А i В - параметри структурних рiвнянь, Я - матриця оцiнок параметрiв зведено! форми моделi.
Разом з цим, широко використовуеться двокроковий метод найменших квадрапв (2МНК). 2МНК використовуеться у разi надiдентифiкованостi рiвнянь структурно! форми моделi.
Оператор ощнювання 2МНК мае такий вигляд:
а
Ь
1 УХ(ХХ)-1ХУ
(6)
У{Х(Х'Х)-1Х'У1 У'Х1
ху х;Х] [_ ХУ
де: У — вектор залежно! або ендогенно! змшно!; У1 - матриця поточних ендогенних змшних, включених у праву частину рiвняння; Х - матриця вшх пояс-нювальних або екзогенних змшних; Х1 — матриця пояснювальних або екзогенних змiнних цього рiвняння; а - вектор структурних параметрiв, що сто-суються змшних матрищ У1; Ь - вектор структурних параметрiв, що стосу-ються змшних матрищ Х1.
Матриця коварiацiй параметрiв кожного рiвняння знаходиться наступ-ним чином:
п-1
азу уаг
а
Ь и
де
де
Г1Х(ХХ)-1ХГ1 7{Х1 Х7 Х1Х1
1
п - к - г +1
Стандартш помилки параметрiв визначаються так:
а
а-1-
Довiрчi iнтервали:
7[Х(Х'Х)-1Х 71 УХ Х171 Х1Х1 а - г{а$ < а < а+г(а£, Ь - г^-р < а < Ь + г(а£ .
(7)
(8)
(9)
(10)
(11) (12)
Трикроковий метод найменших квадратiв (3МНК) використовуеться для одночасного оцшювання параметрiв вшх рiвнянь економетрично! моделi i був запропонований у 1962 р. А. Зельнером та Г. Тейлом. 3МНК може вико-ристовуватись для вих видiв рiвнянь структурно! моделi.
Оператор оцшювання 3МНК е таким:
"(^Г^КХХГХ! ... ($1)-11[(ХХ)-1Х7.г^
8 =
(^1{]-^1'г(ХХ)-^Х11 .... (8?г)-1Гг(ХХ)-1Х2г
£ (^Г^Х (ХХ )-1Х 7,
3=1
£ (£г2)-12ГХ (ХХ )-1Х
3=1
(13)
де 8 = ^ ь ^ - оцшки параметрiв моделi.
У нашому випадку специфiкацiя системи рiвнянь буде наступною:
Податков1 надходження = С(1) + С(2)*Прям1 1ноземн1 швестицп + +С(3)*1нвестований кап1тал + С(4)*Середньом1сячна зарплата +
+С(5)*Доходи населення Доходи мкцевого бюджету = С(6) + С(7)*Податков1 надходження
Знаходимо оцiнки параметрiв моделi (табл. 4).
х
X
Табл. 4. Оцтювання параметры! модели
коефщент Станд. помилка t-статистика Имов1ршсть
C(1) -212,7352 3,21E-13 -6,62E+14 0,0000
C(2) 1,689140 4,08E-15 4,14E+14 0,0000
C(3) 0,146708 1,65E-16 8,91E+14 0,0000
C(4) 0,765577 3,81E-15 2,01E+14 0,0000
C(5) 0,018342 4,41E-16 4,16E+13 0,0000
C(6) 546,2600 401,3390 1,361094 0,2667
C(7) 2,773767 0,211147 13,13664 0,0010
Детермшант ковар1ацп залишюв 1,58E-21
Р1вняння: Податков1 надходження = C(1) + С(2)*Прям1 шоземш швестицп + +С(3)*1нвестований каштал + С(4)*Середньом1сячна зарплата + С(5)*Доходи населення
Спостережень: 5
R2 1,000000 Сума квадратов залишюв 1,03E-25
S.D. залежна змшна 654,3618
DW статистика 1,000000
Р1вняння: Доходи м1сцевого бюджету = С(6) + С(7)*Податков1 надходження
Спостережень: 5_
R2 0,971842 S.D. залежна змшна 1841,154
Скоригований R2 0,962456 Сума квадрат1в залишюв 381801,1
Стандартна помилка регресп 356,7451 DW статистика 2,938159
Як бачимо, ощнки параметр1в р1внянь е достов1рними з мшмальним змщенням. Таким чином, система р1внянь з ощнюваними параметрами мати-ме такий вигляд:
• податков1 надходження - 212.735223849;
• прям1 шоземш швестицп + 1.6891403638;
• швестований каттал + 0.146708148954;
• середньомгсячна зарплата + 0.765577135182;
• доходи населення + 0.0183419770006;
• доходи мгсцевого бюджету + 546.260046927;
• податков1 надходження + 2.77376683979.
Реал1защя прогнозу на будь-якому часовому горизонт е практично нереальною з огляду на незначну кшьюсть спостережень (5). Однак, можна зробити таю узагальнення:
• сукупш фактори е бшьш мшлив1 пор1вняно з вар1ащею податкових надхо-джень;
• темпи зм1н доходш мгсцевих бюджетш е вищими, шж темпи змши податко-вих надходжень;
• при змш податкових надходжень на одну одиницю, обсяги доходш мгсцевих бюджетш гранично змшиться на 2,7 од.
• найменш значний вплив на обсяги податкових надходжень мае динамжа до-ход1в населення;
• найбшьш гстотний вплив на обсяги податкових надходжень здшснюють пря-м1 м1жнародш швестицп.
Стратепчну мету регюнально! податково! политики можна визначити як тдвищення р1вня власно! бюджетно! забезпеченосп обласного (мюцевого) бюджету з досягненням в майбутньому р1вня повно! самодостатност (бездо-
тацшносп). Для втшення стратепчно! регюнально! податково! политики не-oбхiднo виконати пoстaвлeнi завдання:
• розширення тих, що гснують i пошук нових можливостей тдвищення об'етв податкових доходгв peгioнaльнoгo бюджету при не зниженш темпгв сощаль-нo-eкoнoмiчнoгo зростання в periom;
• побудова системи податкових заход1в, направлених на стимулювання еконо-мпчного розвитку в peгioнi при не зниженш piвня податкових доход1в peri-онального бюджету.
• збiльшeння податкового потенщалу peгioну.
Отже, можна зробити такий висновок. При визначенш стратеги peri-онально! податково! политики необхщно визначити перелж податюв, що вхо-дять в компетенщю регюнальних оргашв влади i сам1 меж1 ще! компетенцп.
Тактичш цiлi i завдання регюнально! податково! пoлiтики, з одного боку, забезпечують досягнення стратепчно! мети i завдань; з iншoгo - е вщ-дзеркаленням завдань сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку регюну в коротко-тepмiнoвoму (поточному) перюд^
Конкретне формулювання цiлeй i завдань багато в чому визначати-меться залежно вiд поточно! ситуаци в конкретному депресивному peгioнi, а шструментами !х досягнення пoвиннi стати конкретний перелж встановлених пoдaткiв i податкових пiльг.
Л1тература
1. Бюджетный кодекс (Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2010 р., № 50-51, ст. 572). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.meget.kiev.ua.
2. Зайчикова В.В. Мюцев1 фшанси Укра!ни та европейських кра!н / В.В. Зайчикова. - К. : Вид-во НДФ1, 2007. - 299 с.
3. Офщшний сайт Державного Комгтету статистики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Репони Укра!ни // Статистичний зб. - Ч. 1. - К. : Вид-во " Лша нова", 2009. - 511 с.
5. Репони Укра!ни // Статистичний зб. - Ч. 1. - К. : Вид-во "Лша нова", 2010. - 511 с.
7. Податковий кодекс Укра!ни (¡з змшами, внесеними зпдно ¡з Законом вщ 23.12.2010 p., N 2856-VI (2856-17). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.meget.kiev.ua.
Попивняк О.М. Прогнозирование источников финансового обеспечения развития депрессивных территорий
Исследованы источники финансового обеспечения депрессивных территорий, разработана модель влияния некоторых основных факторов на объемы налоговых поступлений и доходов местных бюджетов.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, финансовые ресурсы, депрессивная территория, налоги.
Popivniak O.M. Prognostication of sources of the financial providing of the depressed territories development
The sources of the financial providing of the depressed territories are investigated in the article. The model of influence of some basic factors on the volumes of tax receipts and profits of local budgets is made.
Keywords: financial providing, financial resources, depressed territory, taxes.
